День пам’яті та вдячності
12 березня 1944 року Благовіщенська земля була звільнена від нацистських окупантів. У цей день фронт Другої світової війни покинув наш мальовничий куточок. В той історичний момент мир ще не настав, на долю наших земляків чекало чимало випробувань історією, однак Перемога наближалася з кожною хвилиною. З того пам’ятного дня минуло вже 77 років.
Сьогодні Благовіщенська територіальна громада вшанувала тих, хто героїчно боронив рідну землю зі зброєю в руках, хто метр за метром, село за селом звільняв Україну від ворога, вшанувала пам’ять тих, хто загинув за Батьківщину, за свободу нашого краю, покладанням квітів до обеліска Слави та хвилиною мовчання.
З кожним роком все менше залишається свідків тих страшних воєнних років. На сьогодні в громаді проживає 8 учасників бойових дій, 206 учасників війни та 2221 дитина війни. Із 9 тисяч жителів населених пунктів Благовіщенської міської територіальної громади не повернулися до рідних домівок 4288. Свідками тих жахливих подій є 19 братських могил в населених пунктах нашої громади, у яких захоронено 334 солдати, офіцери, партизани; 7 одиноких могил на кладовищі №2 та 18 могил на так званому єврейському кладовищі м. Благовіщенське, де покояться тіла партизанів, військовополонених. Одна з цих братських могил береже вічний сон 369 осіб, з яких 67 - діти. Сім братських могил знаходяться біля Благовіщенського НВК №1, в них захоронено 33 солдати.
Нині Україна, як і в роки Другої світової війни, знову змушена відстоювати свою державність. Щодня тисячі наших співвітчизників, як колись їхні діди та прадіди, вдалині від рідних домівок стримують натиск агресора. І саме тому наше покоління повинно усвідомлювати дорогу ціну, сплачену українським народом за волю. Вклонімося ще живим ветеранам Другої світової та помолімося за упокій тих Героїв, які вибороли для нас майбутнє! Їх подвиг – безцінний.
