Головне управління держпродспоживслужби в Кіровоградській області Благовіщенський відділ

Рекомендації з профілактики ботулізму

Ботулізм - гостра токсикоінфекція, яка виникає внаслідок вживання неправильно приготовлених і збережених консервів.

Збудники ботулізму з кишечнику різних домашніх і особливо диких тварин, водоплавних птахів, риб потрапляють у зовнішнє середовище (ґрунт, мул озер і річок), довго там зберігаються і накопичуються. Практично всі харчові продукти, забруднені ґрунтом або вмістом кишечнику тварин, птахів, риб можуть містити збудники ботулізму.

Проте захворювання може виникнути тільки при вживанні продуктів, які зберігалися в анаеробних умовах (без доступу повітря) або близьких до них і без попередньої достатньої термічної обробки. Присутність ботулотоксину в харчових продуктах не змінює їх органолептичних властивостей (смаку, запаху). Найчастіше реєструються захворювання, пов'язані з вживанням таких продуктів домашнього приготування: консервованих грибів і бобів, копченої або в'яленої риби, м'ясних і ковбасних виробів. Ці продукти частіше викликають групові, т. зв. сімейні спалахи захворювань. У деяких інфікованих продуктах (ковбаса, копчене м'ясо, риба) можливе так зване гніздове забруднення збудниками ботулізму і утворення токсинів. Тому буває, що не всі особи, які вживали один продукт, хворіють. Таким чином, основним шляхом передачі захворювання є харчовий.

У питаннях профілактики ботулізму основним є дотримання чистоти сировини. Тому чим чистіше відмито городину перед консервуванням, чим ретельніше промито рибу перед засолом, тим менша ймовірність потрапляння до продукту збудника ботулізму. Рибу перед засолом у домашніх умовах необхідно звільнити від нутрощів, ретельно промити зовнішню й внутрішню поверхні. Гриби складно повністю звільнити від мікрочастинок ґрунту, тому не рекомендується консервувати їх у герметично закритих банках у домашніх умовах. При домашньому консервуванні, особливо овочів, що містять мало природної кислоти, необхідно додавати за рецептурою оцтову, лимонну кислоти, тому що збудник ботулізму не любить кисле середовище. Важливо добре стерилізувати банки й кришки безпосередньо перед закладкою в них продуктів. При консервуванні в домашніх умовах, особливо м'ясних і рибних продуктів, необхідно проводити ретельну термічну обробку (протягом двох діб прогрівати при температурі 100°С 5 хвилин для переходу спор у вегетативну форму), після чого простерилізувати консерви при температурі плюс 100°С - не менше 40 - 60 хвилин з подальшою їх герметичною упаковкою.

Найменше здуття кришки — причина для категоричної відмови від уживання в їжу вмісту банки.

Також необхідно категорично виключити придбання виготовлених у домашніх умовах консервів, в’яленої, копченої, солоної риби й інших продуктів харчування в місцях несанкціонованої торгівлі у приватних осіб.

У випадку виявлення перших ознак харчового отруєння (слабкість, підвищення температури тіла, нудота, біль у животі, блювання, пронос тощо) не займайтесь самолікуванням, а терміново зверніться до найближчої лікувальної установи за допомогою медпрацівників.

У випадку появи симптомів захворювання слід негайно звернутися до лікаря. Особливість ботулізму – розмаїття симптоматики початкового періоду. З боку органів травлення: сухість у роті, спрага, нудота, блювання, переймистий біль, відчуття важкості у надчеревній ділянці. З боку органів зору: відчуття туману або появи «сітки» перед очима, двоїння в очах, нечітке бачення близьких предметів, опущення верхньої повіки, розширення зіниць. З боку органів дихання: набряк слизової ротової оболонки, утруднене ковтання, відчуття клубка в горлі, зміна тембру голосу (осиплість, захриплість), мова стає утрудненою, невиразною.

Пам’ятайте: хворобі легше запобігти, ніж лікуватися від неї. Будь-яке отруєння не минає безслідно.

Вимоги законодавства щодо насіння для сівби

Згідно статті 17 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» заборонено використання для сівби насіння, що не має відповідного сертифіката (документа про якість насіння).

Сільгосптоваровиробники можуть використовувати для сівби насіння, придбане у виробника (суб'єкти насінництва та розсадництва), у посередника (суб'єкти господарювання, що купили у виробника і перепродали кінцевому споживачеві) або власного виробництва.

Законне право на виробництво та реалізацію насіння мають суб'єкти насінництва, які занесені до Державного реєстру суб'єктів насінництва та розсадництва, який розміщений на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

При введенні в обіг суб'єктами насінництва та розсадництва кожна партія насіння сільськогосподарських культур сертифікується та має:

• сертифікат, що засвідчує його сортові якості;
• сертифікат, що засвідчує його посівні якості.

При реалізації насіння сільськогосподарських культур суб'єкт насінництва (виробник) видає споживачеві супровідні (господарські) документи (форми затверджено ДСТУ 2240 - 93):

• атестат на насіння - на категорії добазового та базового насіння (ДН; БН);
• свідоцтво на насіння - на категорію сертифікованого насіння сортів сільськогосподарських рослин першої та другої генерації (СН) або
• свідоцтво на гібридне насіння - на категорію сертифікованого насіння першого покоління гібридів (CH-F1).

При придбанні насіння на посів у посередника теж необхідно отримати:

• атестат на насіння - на категорії добазового та базового насіння (ДН; БН);
• свідоцтво на насіння - на категорію сертифікованого насіння сортів сільськогосподарських рослин першої та другої генерації (СН);
• свідоцтво на гібридне насіння - на категорію сертифікованого насіння першого покоління гібридів (CH-F1).

Ці документи вже виписуються безпосередньо фірмою-продавцем, під свою відповідальність, на підставі супровідних (господарських) документів, отриманих від виробника насіння. Крім того, у вищезазначених документах посередник зобов'язаний вказати сертифікати, що засвідчують сортові та посівні якості придбаного насіння у виробника (реєстри сертифікатів на сортові та посівні якості насіння розміщені на сайті Мінагрополітики для можливості перевірити походження насіння) та вписати дані покупця із зазначенням ваги проданого насіння.

Вирощування власного насіння (без права реалізації) передбачає придбання в попередні роки категорій сільськогосподарських рослин базового насіння (БН) генерації еліта та сертифікованого насіння (СН) І та II генерацій, та його розмноження для власних потреб. Проте, при цьому необхідно також дотримуватись усіх етапів насінництва. Найчастіше саме цими вимогами і нехтують сільгосптоваровиробники. Зверніть увагу, що лише сертифікований агроном-аудитор має право оцінити сортові якості сорту при вирощуванні насіння. Тому в період вегетації необхідно запросити агронома-аудитора (реєстр агрономів-аудиторів розміщений у вільному доступі в інтернеті) для проведення попереднього та остаточного польових оцінювань. За результатами аудитором оформлюється акт польового обстеження, який повинен містити в собі назву культури, сорт та генерацію (сортові якості насіння). Після збору зерна та доведення його до посівних кондицій відбирається проба такого насіння і разом з актом польового обстеження направляється у відповідні лабораторії, де проводяться лабораторні дослідження і видається протокол випробувань (посівні якості насіння). В усіх документах обов'язково зазначається назва культури, сорт, генерація та вага партії, від якої були відібрані проби.

Дотримуватись цих вимог, передусім, необхідно сільгосптоваровиробникам. Адже якісне насіння - запорука гарного старту!

ХАРЧОВІ ОТРУЄННЯ ТА ЇХ ПРОФІЛАКТИКА

До гострих кишкових інфекцій відносяться: черевні тифи, сальмонельози, дизентерія, гастроентероколіти, холера. З настанням тепла легко отримати харчове отруєння чи кишкові інфекції, пов'язані із уживанням продуктів харчування та питної води, забруднених збудниками зазначених захворювань, оскільки створюються сприятливі умови для розмноження і розповсюдження шкідливих бактерій у довкіллі. Актуальними чинниками передачі кишкових інфекцій є неякісно помиті овочі, зелень, фрукти, ягоди й молочна продукція, яка купується населенням на ринках, у т.ч. стихійних, у приватних осіб, зберігається без належних температурних умов та вживається без необхідної термічної обробки.    

При сальмонельозі провідними факторами передачі є сирі або недостатньо термічно оброблені яйця, м'ясо птиці, приготоване з порушенням гігієнічних вимог.

Основними причинами спалахів кишкових інфекцій є нехтування елементарними правилами особистої гігієни, порушення технологій приготування їжі, зберігання харчових продуктів в антисанітарних умовах, без належного температурного режиму. Факторами передачі інфекції найчастіше стають готові страви, молоко і молочні продукти, кондитерські вироби, які готуються "із запасом", що призводить до накопичення у продуктах збудників інфекційних захворювань та продуктів їх життєдіяльності.

Зараження відбувається при проникненні збудника через ротову порожнину в організм здорової людини, визиваючи ураження травної системи. Характерними є нудота, блювота, діарея, різкий біль в області живота, загальна слабкість, підвищення температури тіла.

Джерелом кишкових інфекцій є хвора людина. Але головними розповсюджувачами є особи з легким перебігом захворювання і особливо ті, хто по роду своєї діяльності зайнятий у сфері обслуговування населення. А саме - продавці продуктових магазинів, робітники системи громадського харчування, підприємств харчової промисловості, дитячих закладів. Залишаючись на робочому місці, такі особи, будучи хворими, здатні забруднювати збудниками все, до чого торкаються їх руки: посуд, харчові продукти, предмети навколишнього середовища.

З метою профілактики кишкових інфекцій та харчових отруєнь необхідно виконувати наступні заходи профілактики:

• не вживати продукти і напої при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності та з протермінованими термінами споживання;
• не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб;
• не вживати незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини;
• не готувати страви із запасом; приготовлені страви бажано вживати відразу, зберігання виготовленої страви без холоду не повинно перевищувати 2 години;
• при споживанні овочів, фруктів та ягід, їх необхідно добре промити питною водою, а при споживанні дітьми - обдати окропом;
• не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо);
• для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану;
• перед приготуванням їжі та перед її вживанням завжди мити руки з милом; обов'язково мити руки після відвідування туалетів;
• при відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни; дорослим необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не споживали незнайомі ягоди та продукти;
• для купання та відпочинку слід користуватися лише офіційно дозволеними пляжами;
• вести боротьбу з мухами.

У разі виявлення перших ознак кишкової інфекції необхідно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи. Самолікування небезпечне для здоров'я!

Всі ці дуже прості правила профілактики допоможуть Вам уникнути харчових отруєнь і зберегти здоров’я та працездатність.

Пам'ятка "Обережно гриби!"

                  Основні причини отруєнь:

• вживання отруйних грибів;
• неправильне приготування умовно їстівних грибів;
• вживання старих або зіпсованих їстівних грибів;
• вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпечних двійників).

           Симптоми отруєння:

нудота, блювота, біль у животі, посилене потовиділення, зниження артеріального тиску, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси, розвиток симптомів                   серцево-судинної недостатності

           Щоб запобігти отруєння грибами, необхідно дотримуватися наступних правил:

• Не збирайте гриби:

• якщо не впевнені, що знаєте їх - якими б апетитними вони не здавалися;
• поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, в хімічно та радіаційно небезпечних зонах;
• невідомі, особливо з циліндричною ніжкою, у основі якої є потовщення "бульба", оточене оболонкою;
• з ушкодженою ніжкою, старих, в'ялих, червивих або ослизлих;
• ніколи не збирайте пластинчаті гриби, отруйні гриби маскуються під них;
• "шампіньйони" та "печериці", у яких пластинки нижньої поверхні капелюшка гриба білого кольору.

• Не порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями в різних довідниках, - вони не завжди відповідають дійсності.
• Не куштуйте сирі гриби на смак.
• Ще раз перевірте вдома гриби, особливо ті, які збирали діти. Усі сумнівні -викидайте.
• Нижню частину ніжки гриба, що забруднена грунтом - викидайте. Гриби промийте, у маслюків та мокрух зніміть з капелюшка слизьку плівку.
• Гриби підлягають кулінарній обробці в день збору, інакше в них утворюється трупна отрута.
• При обробці кип'ятіть гриби 7-10 хвилин у воді, після чого відвар злийте. Лише тоді гриби можна варити або смажити.
• Обов'язково вимочіть або відваріть умовно їстівні гриби, які використовують для соління.
• Не пригощайте ні в якому разі грибами дітей, літніх людей та вагітних жінок.
• Гриби (зеленушка, синяк-дубовик, та деякі інші) містять отруйні речовини, які у шлунку не розчиняються. У взаємодії із алкоголем отрута розчиняється та викликає бурхливе отруєння.
• Значна кількість грибів, які досі вважались їстівними, містять мікродози отруйних речовин. Якщо вживати їх декілька днів підряд - також може статись отруєння.
• Суворо дотримуйтеся правил консервування грибів. Неправильно приготовлені консервовані гриби можуть викликати дуже важке захворювання - ботулізм.
• Гриби, які довго зберігалися, обов'язково прокип'ятіть 10-15 хвилин.

ДОТРИМАННЯ ЦИХ ПРОСТИХ ПРАВИЛ МОЖЕ ЗБЕРЕГТИ

ВАШЕ ЗДОРОВ'Я І НАВІТЬ ЖИТТЯ

                                       ЩО ПОСІЄШ, ТЕ Й ПОЖНЕШ 

Незабаром розпочнеться посів озимих сільськогосподарських культур, тож до початку посівної саме час дізнатися, наскільки якісне насіння буде висіяне під урожай наступного року.

Одним із основних факторів одержання високих врожаїв є використання на посів якісного насіння з високими сортовими та посівними якостями. Визначення сортових якостей насіння здійснюється шляхом польового оцінювання, ділянкового (грунтового) сортового контролю та лабораторного сортового контролю.

Посівні якості насіння – це сукупність показників якості насіння, що характеризують придатність його до посіву (схожість, енергія проростання, чистота, маса 1000 шт., життєздатність, вологість, зараженість хворобами, заселеність шкідниками). Схожість, без сумніву, є найбільш важливим показником. Рівень схожості, встановлений стандартом, забезпечує нормальне проростання насіння в польових умовах і формування необхідної густоти рослин.

Існують поняття лабораторної та польової схожості насіння. Лабораторна схожість насіння визначається шляхом його пророщування за оптимальних умов протягом конкретного для кожної культури терміну (для більшості культур – 7-8 діб). Польова схожість насіння, як правило, відрізняється від лабораторної, її показники можуть бути дещо нижчими, адже в лабораторіях створюються ідеальні умови для проростання насіння, що не завжди можливо в польових умовах. Це пов’язано з впливом низки чинників, таких як температура й вологість ґрунту, строки і глибина посіву, рівень агротехніки тощо.

Не менш важливим показником є енергія проростання насіння, що характеризує його здатність швидко і дружно проростати. Цю властивість має здорове насіння. Масу насіння основної культури, виражену у відсотках до загальної маси насіння, називають чистотою насіння. Якщо відсоток чистоти нижче, ніж встановлено стандартом, таке насіння не допускається до посіву, а піддається вторинній очистці. Знаючи чистоту і схожість та визначивши масу 1000 насінин можна з високою точністю розрахувати норму висіву на гектар і не витратити зайвий посівний матеріал.

Має значення й перевірка на заселеність насіння шкідниками, які пошкоджують насіння, а продукти їх життєдіяльності спричиняють розвиток грибкових хвороб і пліснявіння. Попередня перевірка насіння сільськогосподарських культур на зараженість хворобами має важливе значення, адже результати таких досліджень будуть достатньою підставою для прийняття рішення про доцільність проведення обробки насіння та підбір протруйника необхідного спектра дії. Володіючи повною інформацією про якість насіння, аграрій розуміє, який протруйник треба придбати, чи потрібна передпосівна обробка стартовими мікродобривами та чи варто сіяти це насіння взагалі.

Вартість повного дослідження проби насіння на посівні якості є помірною, а отримані результати дозволяють заощадити десятки тисяч гривень у подальшому. Послуги з визначення посівних якостей насіння в області надають чотири державних лабораторії Держпродспоживслужби. З переліком цих лабораторій, а також інформацією про вартість таких лабораторних досліджень можна ознайомитися за цим посиланням.

За роз’ясненнями та консультаціями звертайтеся до відділу контролю в сфері насінництва та розсадництва управління фітосанітарної безпеки за тел.: +380501717369. Ми знаходимося за адресою: м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, каб. 404.

 До Держпродспоживслужби надійшло інформаційне повідомлення через систему швидкого сповіщення RASFF стосовно виявлення несанкціонованої речовини етиленоксид в добавці-стабілізаторі, що додавалася у морозиво «MarsWrigleyConfectioner» (Snickers, Bounty, Twix). Етиленоксид – це речовина, яка використовується для дезінфекції медичних інструментів. Виробником морозива є Франція, до України його завезли з Румунії, кінцевий термін використання до 31 березня 2023 року.

З метою попередження негативного впливу на здоров’я людей внаслідок споживання продукції зазначена партія морозива наразі вилучається з закладів торгівлі. Фахівці Благовіщенського відділуДержпродспоживслужби здійснюють моніторинг за відкликанням продукції з продажу.

Будьте уважні, бережіть власне здоров’я та здоров’я своїх близьких!

ЗБИРАННЯ НАСІННИЦЬКИХ ПОСІВІВ РАННІХ ЗЕРНОВИХ: ЯК МІНІМІЗУВАТИ ВТРАТИ 

Збирання врожаю, а особливо з насінницьких посівів – найбільш відповідальний період у технології вирощування зернових культур. Головна вимога при проведенні даного заходу полягає в тому, щоб зібрати біологічний урожай при мінімальних втратах, зберігши високі посівні якості.

Успішне проведення жнив у непростих погодних умовах поточного року залежить від чіткої організації праці, правильного визначення технології, строків і способів збирання з урахуванням біологічних особливостей сортів. Важливим фактором є оцінка стану достиглих полів, визначення очікуваної врожайності, врахування соломистості, забур’яненості та полеглості хлібостою, наявність збиральної техніки.

Насінницькі посіви ранніх зернових культур збирають як прямим комбайнуванням, так і роздільним способом. Перший використовується при рівномірному дозріванні насіння на низькорослих та відносно чистих посівах, а також за нестабільних погодних умов. Пряме комбайнування зернових культур проводять при повній стиглості насіння. В інших випадках збирання проводиться роздільним способом. При роздільному збиранні насіння, як правило, травмується менше, ніж при прямому, проте у дощові роки більш високоякісне насіння одержують при прямому комбайнуванні. Передчасне скошування у валки призводить до одержання щуплого насіння, а запізніле супроводжується великими втратами і погіршенням якості насіння.

З метою запобігання видового і сортового засмічення та збереження високих посівних якостей насіння під час його збирання необхідно вживати наступних заходів:

- насамперед скласти план проведення збиральних робіт, аби виключити можливість послідовного збирання одним комбайном двох і більше сортів однієї культури або важковідокремлюваних культур;

- починати збирання з обкосів на ширину захвату комбайну, а намолочене при цьому збіжжя використати на товарні цілі;

- контролювати ступінь травмування насіння, а для цього обмолот слід проводити в оптимальні строки та на понижених швидкостях, обороти барабана та зазори молотильних агрегатів комбайна повинні бути відповідно відрегульовані;

- перевозити насіння від комбайна тільки закріпленим за ним транспортом тим полем, де посіяний даний сорт;

- комбайни і транспорт ретельно очищати після закінчення збирання на цьому ж полі, використовуючи компресор;

- організувати вхідний контроль за насінням, яке надходить на тік від комбайнів, розміщувати його слід таким чином, щоб запобігти змішуванню з іншими сортами та культурами;

- не допускається одночасне надходження на тік і в складські приміщення насіння і товарного зерна, складування фуражу та інших матеріалів;

- в короткі терміни провести первинну очистку, адже очищення насіннєвого матеріалу від зелених частин рослин або бур’янів та інших решток, що підвищують його вологість, дасть змогу запобігти псуванню через самозігрівання та проростання насіння.

Подальше очищення й сортування насіння здійснюється на відповідних пересувних машинах, потокових лініях, насіннєвих комплексах. При цьому потрібно дотримуватися наступних технологічних режимів: не допускати перевищення швидкості руху робочих органів; максимально скоротити транспортувальну систему; не допускати падіння насіння з великої висоти; не допускати збільшення кількості пропусків насіння через очисні машини; правильно добирати решета.

Кожна партія очищеного насіння складується і зберігається окремо та повинна пройти перевірку посівних якостей.

За роз’ясненнями та консультаціями з цього питання можна звертатися до відділу контролю в сфері насінництва та розсадництва управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби Кіровоградщини за телефоном +380501717369. Ми знаходимося за адресою: м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, каб. 404.

Профілактика  інфекційних

захворювань та харчових отруєнь 

Настало літо, а разом із ним збільшується загроза виникнення гострих кишкових  інфекцій та харчових отруєнь таких як:

•  дизентерія
•  гастроентероколіти
•  сальмонельоз
•  харчових отруєнь
•  вірусний гепатит А
•  хворобу Боткіна

Зараження може бути не лише від вживання недоброякісної їжі, а й від пиття води, купання. Так як купаючись людина може заковтувати воду в якій є інфекція, найчастіше таке буває з дітьми граючись на водоймах, купаючись, пірнаючи під воду.

         Важливу роль у розповсюдженні кишкових інфекцій відіграють ягоди, фрукти, овочі, у випадках коли вони вживаються немитими. Багато хто не знає, що на немитих полуниці, вишні, малині є збудники дизентерії і знаходяться на них протягом 3-4 днів, на яблуках, винограді, порічках, грушах 5 – 7 днів, сливах 6 – 8 днів. Овочі та фрукти можуть забруднюватися не тільки руками інфекційних хворих, які їх збирають або продають, а іще водою при поливі городів де їх вирощують. Перед вживанням овочі та фрукти обов’язково потрібно ретельно мити  проточною водою та додатково обмивати кип’ятком. 

         Хвороба проявляється не одразу. Прихований період при різних кишкових захворюваннях частіше продовжується від 2 до 7 днів. Потім проявляються характерні ознаки захворювання: слабкість, головний біль, блювання, болі в животі, пронос, підвищення температури.

         З метою профілактики інфекційних захворювань та харчових отруєнь  Благовіщенський відділ ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області рекомендує:

- не вживати продуктів та напоїв при найменшій підозрі щодо їх   недоброякісності та з простроченими термінами споживання.

- не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб.

- не вживати невідомі гриби, ягоди, трави та інші рослини. При харчуванні у непристосованих умовах (ліс, пляж тощо) виключати контакт продуктів з ґрунтом та піском;

- не готувати  страви  із запасом; приготовлені страви бажано вживати відразу, а у разі повторного споживання, вони мають проходити вторинну термічну обробку; зберігання виготовленої страви без холоду не повинно перевищувати 2 годин;

- при здійсненні подорожі не брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують охолодженого зберігання);

- не готувати багатокомпонентні страви, що вимагають високої термічної обробки (паштети, м'ясні салати тощо) та  не зберігати  їх без  холодильного  обладнання, при споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно ретельно промити питною водою, а при споживанні дітьми - обробити окропом;
- не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з несанкціонованих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо);

- для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану; при неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки, екстремальний туризм тощо) для миття посуду і рук вода має бути профільтрована і проварена; для пиття та приготування їжі необхідно мати з собою запас питної води;

- перед приготуванням їжі та перед її вживанням завжди мити руки з милом; обов'язково мити руки після відвідування туалетів;
- при відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни; дорослим необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не споживали невідомі ягоди та продукти;
- для купання та відпочинку слід користуватися лише офіційно дозволеними пляжами;
- вести боротьбу з мухами.

      У разі виявлення перших ознак кишкового захворювання необхідно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи.

      Самолікування  небезпечне для здоров'я!

ПАМЯТАТАЙТЕ!

ПОВОДЖЕННЯ  З  ВІДХОДАМИ  – ЦЕ  СПІЛЬНА СПРАВА.

ВІД ТОГО, ЯК МИ ВИКОНУЄМО ЇЇ СЬОГОДНІ, ЗАЛЕЖИТЬ БЛАГОПОЛУЧЧЯ  КРАЮ  ТА  ЗДОРОВ’Я  НАШИХ  ДІТЕЙ ЗАВТРА!

На сьогоднішній день залишається актуальною проблема збирання, перевезення, перероблення та утилізації побутових відходів.

Сортування побутових відходів – це метод збирання, за якими ресурсоцінні компоненти побутових відходів (папір, скло, пластик, метал) збирають окремо у спеціальні контейнери для подальшого надходження на перероблення чи повторне використання.

Потрапляючи на сміттєзвалища відходи забруднюють навколишнє середовище. Деякі з них залишаються там  сотні років, природа не може їх дуже швидко самостійно переробити. Для прикладу:

- папір переробляється 2-3 роки;

- консервна банка – 120-150 років;

- звичайний поліетиленовий пакет – 200 років;

- пластикова пляшка – 500 років;

- скло – більше 1000 років.

В першу чергу, довкілля забруднює фільтрат – це отруйна рідина, яка проходить через усе звалище та несе із собою у підземні води забруднюючі речовини. Окрім того, у фільтраті довгий час залишаються бактерії, які спричиняють захворювання у людей. І саме страшне, що ця вода потрапляє до нас через колодязі, продукти рослинного і тваринного походження.   Часто сміття просто спалюють. І при цьому виділяються токсичні гази, утворюються небезпечні хімічні сполуки, які забруднюють атмосферне повітря. Це той самий сміттєспалювальний завод поруч з нами. Спалювання відходів, розглядається нашими законами, як правопорушення та передбачає адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Головне правило, яке треба запам’ятати: змішані відходи – це сміття; роздільно зібрані відходи – це ресурси, тобто такий матеріал, з якого можна виробити нові корисні речі.

Отже, впровадження системи сортування сміття дозволить зменшити кількість відходів, які підлягають захороненню, сприятиме розв'язанню  екологічних, соціальних проблем та ресурсозбереженню і підвищить рентабельність сфери поводження з твердими побутовими відходами.

     Для початку необхідно облаштувати майданчики для встановлення  контейнерів з роздільного збирання побутових відходів, далі встановити контейнери для різного призначення. Вони повинні мати  кришки різного кольору – жовтого, зеленого, синього і звичайного сірого та спеціальні отвори. Контейнери з кришками різних кольорів мають різне призначення, таке як:

• контейнер з жовтою кришкою призначений для поліетиленової тари;
• контейнер з синьою кришкою - для паперу та картону;
• контейнер з зеленою кришкою - для скла.

БЛАГОВІЩЕНСЬКИЙ ВІДДІЛ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Лептоспіроз
(пам'ятка для населення)
Лептоспіроз – спільне для людей і тварин небезпечне інфекційне захворювання, яке викликається мікроорганізмами – лептоспірами.
Лептоспіри потрапляють у навколишнє середовище із сечею хворих тварин, або носіїв інфекції. Щури і мишоподібні гризуни можуть заражати також харчові продукти. Людина заражається лептоспірозом при купанні в дрібних водоймах, ставках, озерах, під час рибної ловлі, під час догляду за хворими тваринами чи розбиранні їх туш, через недотримання правил особистої гігієни. Кількість хворих на лептоспіроз збільшується з травня по жовтень.
Джерелом інфекції є велика рогата худоба, кози, вівці, коні, собаки, сірі пацюки, полівки, водяні щури, а також хутрові звірі. Виділеннями перелічених тварин заражаються заводі дрібних річок, осушувальні канали, вологі луки.
Лептоспіри можуть проникати в людський організм не тільки через шлунково-кишковий тракт, а й через пошкоджену шкіру і слизові оболонки. Навіть непомітні ушкодження, подряпини можуть стати місцем проникнення інфекції.
Від моменту потрапляння збудників в організм людини до початку захворювання проходить у середньому від 6-8 до 14 днів. Хвороба починається раптово з ознобу та загальної слабкості. Температура підвищується до 39-40°, з'являються нудота, блювота, головний біль, біль у всьому тілі. Характерною ознакою захворювання є біль у литкових м'язах. Іноді хворі не можуть не тільки ходити, але й триматися на ногах. Спостерігається жовтяниця склер, висип на шкірі, крововиливи в сітківку ока, внутрішні органи. Без своєчасного лікування захворювання лептоспірозом може призвести до тяжких наслідків (ураження нирок, печінки і т. д.) чи до смерті. Хворому на лептоспіроз необхідна своєчасна госпіталізація. При появі перших ознак захворювання необхідно негайно звернутися до лікаря. І, звичайно, ні в якому разі не можна займатися самолікуванням.
Від людини до людини лептоспіроз не передається.
Профілактика лептоспірозу базується на комплексі медико-санітарних та ветеринарно-санітарних заходів.
Величезне значення мають захист житла, продуктових складів та інших об'єктів від проникнення в них гризунів, захист водоймищ від можливих забруднень гризунами, сільськогосподарськими тваринами, знищення щурів і мишей.
Купатися необхідно в спеціально відведених місцях. Зараження лептоспірозом частіше відбувається в закритих стоячих водоймищах, особливо мілководних, де багато рослинності. Слід пам’ятати, що ризик зараження зростає під час купання при наявності на тілі подряпин, ран та ковтанні води під час купання.
Бажано відмовитись від прогулянок босоніж у заболочених місцях.
На польових роботах, риболовлі, полюванні, догляді за хворою худобою необхідно обов'язково дотримуватися правил особистої гігієни – вдягати гумові чоботи, рукавички.
Забороняється вживати в їжу м'ясо і молоко хворих на лептоспіроз тварин, сиру воду з відкритих водойм.
Якщо зараженню запобігти не вдалось, негайно звертайтесь за медичною допомогою!

ПОПЕРЕДНЄ ПОЛЬОВЕ ОЦІНЮВАННЯ – НЕВІД’ЄМНИЙ ЗАХІД СОРТОВОГО КОНТРОЛЮ ^{РЕКОМЕНДОВАНІ}

Звертаємо увагу виробників насіння на необхідність своєчасного проведення попереднього польового оцінювання насінницьких посівів, який є невід’ємним заходом сортового контролю у насінництві.

Процедура проведення сертифікації, в тому числі сортової, визначається «Порядком проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2017 р. № 97 (зі змінами). Відповідно до Порядку суб’єкт насінництва та розсадництва подає до органу із сертифікації або його підрозділу за місцезнаходженням посіву заявку на визначення сортових якостей насіння.

У ході попереднього польового оцінювання кожен заявлений посів обстежують у натурі для підтвердження ідентичності сорту за комплексом сортовирізняльних ознак, що проявляються у період колосіння (викидання волоті) – цвітіння, а також перевіряють дотримання вимог технології виробництва насіння (попередники, межі посіву, просторова ізоляція) та ступінь засміченості посіву бур’янами (карантинними, важковідокремлюваними, злісними), важковідокремлюваними культурами, ураженості хворобами і пошкодженості шкідниками. При цьому до уваги беруть тільки ті ознаки, які в цей період мають явно виражений прояв.

Оскільки період колосіння (викидання волоті) – цвітіння по часу досить обмежений, зволікання з проведенням цього заходу може привести до фальсифікації з визначення сортової чистоти посіву.

За роз’ясненнями та консультаціями з цього питання можна звертатися до відділу контролю в сфері насінництва та розсадництва управління фітосанітарної безпеки за телефоном +380501717369. Ми знаходимося за адресою: м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, каб. 404.

Заходи профілактики інфекційних хвороб під час повені

З метою профілактики інфекційних захворювань під час паводку, Благовіщенський відділ Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області рекомендує населенню:

- після танення снігу провести прибирання території від сміття, очистити поверхню ґрунту від сторонніх предметів;

- індивідуальні вигреби та вбиральні (туалети) у разі переповнення спорожнити за допомогою асенізаційної машини та продезінфікувати хлорним вапном або іншим призначеним для цього дезінфекційним засобом;

- колодязі звільнити від нанесеного бруду, відкачати воду, почистити та продезінфікувати в них воду за допомогою хлорвмісних патронів, обладнати кришками колодязі, тримати в справності і чистоті колодязні зруби;

- зберігати воду і продукти харчування в закритих ємностях в місцях, недоступних для гризунів, при можливості провести дератизаційні заходи по знищенню гризунів в місцях їх можливого скупчення;

- мати запас бутильованої води, продуктів харчування з пролонгованими термінами придатності, розташувувати їх якомога вище в місцях, недоступних для води;

- не вживати воду з джерел у місцях підтоплення;

- використовувати для пиття і приготування їжі тільки бутильовану або кип'ячену воду;

- не використовувати підмочені повеневими водами харчові продукти;

- обов'язково мити руки з миючими засобами перед вживанням їжі та після відвідування туалету, уважно стежити за чистотою рук дітей;

- при вживанні овочів і фруктів у сирому вигляді ретельно промивати їх водою (бутильованою або кип'яченою), обдавати окропом. При приготуванні їжі обов’язково застосовуйте термообробку (варіння, смаження, запікання);

- у разі розвитку ознак інфекційних захворювань (підвищення температури тіла, лихоманка, запаморочення, головний біль, болі у животі, нудота, пронос, нежить, кашель, пожовтіння шкіри, склер очей, висипи на тілі та інші симптоми) терміново зверніться за медичною допомогою.

Пам’ятайте, що дотримання гігієнічних правил у повсякденному житті, а особливо при виникненні надзвичайних ситуацій, допоможе зберегти здоров’я Вам і Вашим рідним!

Благовіщенський відділ Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградської області

ПАМ’ЯТКА

СКАЗ  (водобоязнь, гідрофобія) ‒ гостре інфекційне захворювання всіх теплокровних тварин, яке характеризується надзвичайно високою агресивністю, проявляється в ураженні центральної нервової системи, нападами крайнього нервового збудження і розвитком паралічів. Збудником сказу є нейротропний вірус. Сказ зараховано до особливо небезпечних хвороб. На сказ смертельно хворіє людина.

Зараження людини сказом відбувається в основному через укуси хворою твариною чи внаслідок попадання її слини на свіжі поранення, подряпини шкіри або слизових оболонок. Інфікування людини сказом відбувається здебільшого від диких хижих (вовки, лисиці) чи домашніх тварин (коти, собаки), а також сільсько-господарських тварин.

Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема собаки, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту території, членів зграї або здобуття їжі.

За даними ВООЗ, у 99% випадків смерті людини від сказу джерелом інфекції є собаки. Близько 40% жертв укусів ймовірно скажених собак – діти віком до 15 років.

Інкубаційний період сказу триває досить довго ‒ у середньому                    1-3 місяці (хоча може тривати й до року), і перші ознаки хвороби виникають пізно, коли у мозку вже відбулися руйнівні процеси (набряк, крововилив, деградація нервових клітин), що робить лікування практично неможливим (зафіксовано лише три науково підтверджені випадки одужання після прояву симптомів).

Як розпізнати хвору на сказ тварину?

Головна ознака хворих тварин ‒ зміна їх поведінки.

Щоб уникнути небезпеки, дотримуйтесь правил.

Правила утримання домашніх тварин:

• охороняйте їх від укусів інших тварин;
• регулярно робіть щеплення проти сказу домашнім собакам та котам, в тому числі сторожовим та мисливським собакам;
• виводьте собак на прогулянку в намордниках та на повідку;
• не заводьте собак і кішок заради забави, не виганяйте їх на вулицю.

У випадку зміни поведінки тварини негайно звертайтесь до найближчої ветеринарної служби.

При виявленні трупів диких тварин не знімайте з них шкіру і терміново повідомте державну ветеринарну установу.

Якщо вас вкусила або обслинила підозріла тварина:

• повідомити державну установу ветеринарної медицини та звернутись до медичного закладу для отримання допомоги;
• негайно промити мильною водою місце укусу чи обслинення;
• навколо рани змастити йодом;
• якщо рана кровоточить, але кровотеча не загрожує життю, не слід відразу зупиняти її, бо з нею частково усувається збудник сказу;
• ні в якому разі не можна відсмоктувати кров із рани, бо збудник сказу може потрапити в організм через слизову рота;
• за можливістю якнайшвидше звернутись в найближчу медичну установу за допомогою;
• тварину ізолювати і спостерігати за нею протягом 10 днів;
• постраждалому від укусу тварини показані негайна госпіталізація і введення антирабічної вакцини, яка попереджує захворювання і врятовує життя. Таких щеплень має бути шість: у день звернення до лікаря (0 – день) , а потім на 3-й , 7-й , 14-й, 30-й і 90-й дні. Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання                        у 96-99% випадків. Вона ефективна у разі початку курсу не пізніше                  14-го дня з моменту укусу чи обслинення;
• обслинений одяг забороняється замивати після укусу. Його необхідно обережно зняти, провітрити, висушити на вулиці і випрасувати гарячою праскою або прокип’ятити;
• протягом 6 місяців не можна вживати алкогольні напої.

Перша медична допомога після укусу

Якщо укусила чи обслинила домашня тварина, попросіть власника надати документи, що підтверджують її щеплення.

Коли лікар недоступний, ретельно промийте рану протягом 15 хвилин мильною водою, мийними засобами, дезінфектантами або іншими засобами             (70% -м спиртом або 5%-м розчином йоду, що нейтралізують вірус). Після цього неодмінно зверніться по медичну допомогу.

Як захиститись від агресивних безпритульних тварин?

Повідомити негайно про таку тварину у місцеву комунальну службу або підприємство, яке займається виловом безпритульних тварин та діють відповідно до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження».

Що робити із твариною, підозрілою на сказ

Собаку, кота чи іншу тварину , яка покусала людей або тварин, слід негайно доправити до найближчої ветеринарної клініки для огляду й утримання під наглядом спеціалістів протягом 10-ти днів.

Заходи з боротьби зі сказом тварин повинні здійснюватися у співпраці служби державної ветеринарної медицини, закладів охорони здоров’я, житлово-комунального і лісового господарства, користувачами мисливських угідь та органів місцевого самоврядування.

Провідне місце в проведенні заходів проти сказу посідає діагностична робота. Саме завдяки своєчасно поставленому діагнозу у тварин, можна запобігти захворюванню людей.

Власники тварин зобов’язані доставляти собак та котів в установи ветеринарної медицини для клінічного огляду та обов’язкового профілактичного щеплення проти сказу.

Досить важливим фактором у проведенні профілактичних заходів має вчасне звернення постраждалих громадян до ветеринарної та медичної служб. Несвоєчасне надання допомоги призводить до летальних випадків.

Собаки, коти й інші тварини, котрі покусали або подряпали людей чи тварин, повинні негайно бути доставлені у найближчу установу державної ветеринарної медицини для огляду з подальшим карантинуванням, обов’язковим наглядом за твариною спеціаліста ветеринарної медицини на протязі не менше 10 днів. З дозволу спеціалістів тварина може залишитися у власника при обов’язковому її утриманні на прив’язі чи в ізольованому приміщенні для нагляду за цією твариною.

Трупи загиблих від сказу тварин підлягають знищенню шляхом спалювання.

Пам’ятайте, що сказ ‒ хвороба невиліковна! Уважність та обережність у поводженні з тваринами, а особливо дикими та незнайомими, повинно бути головним правилом для людини.