Благовіщенський відділ ГУ держпродспоживслужби в області інформує

Відповідно до статей 30 та 37 Закону України «Про бджільництво», фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин (ЗЗР) для обробки медоносних рослин, зобов'язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації та і інший спосіб попередити про це пасічників, пасіки яких розташовані на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ.

При цьому необхідно вказати:

- точну дату обробки;

- територію і культури;

- назву препарату;

- ступінь токсичності препарату і строки ізоляції бджіл.

Крім того, для оповіщення пасічників доцільно використовувати всі можливі шляхи (телефон, безпосередній об’їзд пасік, інформування через органи місцевого самоврядування).

Враховуючи токсичність всіх пестицидів для бджіл, обприскування сільськогосподарських культур, які є медоносами, потрібно проводити у фазу бутонізації до цвітіння. Працівники, які працюють з пестицидами, повинні пройти медичний огляд і мати допуск та посвідчення до робіт з пестицидами і агрохімікатами.

Не менш важливим є вибір препарату – для хімічного захисту рослин повинні застосовуватися тільки ті пестициди, які зареєстровані та дозволені ”Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”. Ні в якому разі не можна застосовувати сумнівні препарати – лише тільки засоби захисту рослин від виробника. Норма витрат препарату також має відповідати рекомендованій.

На тарних етикетках пестицидів і агрохімікатів в обов’язковому порядку повинні бути указані номери державної реєстрації цих засобів, а також інформація про клас небезпечності для бджіл (небезпечний для бджіл або безпечний для бджіл).

Ключовим аспектом захисту рослин є обґрунтованість хімічного захисту. Обробка посівів та інших об’єктів повинна проводитися тільки після попереднього обстеження посівів сільськогосподарських культур агрономом із захисту рослин та встановлення доцільності проведення хімічного обробітку, тобто коли чисельність шкідливих організмів перевищує економічний поріг шкодочинності.

Розміщення й облаштування пасік визначено ”Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєння бджіл”, яка затверджена наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.01.2001 року № 9 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 12.01.2001 року за № 131/5322, Законами України ”Про бджільництво” та  ”Про оренду землі”. Згідно додатку № 5 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.1996 року № 173 розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї бджільницьких об’єктів становлять 300 м., при авіаційній обробці до 1000 м.

Обробки нектароносів, пилконосів проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові (до 10 години) та вечірні (18-22 години). Допускається проведення їх в денний час, в похмуру прохолодну погоду, коли бджоли не вилітають з вулика.

В деяких випадках отруєння бджіл відбувається і при дотриманні правил обробітку, наприклад:

- оброблювана не квітуча культура знаходиться поруч з квітучими медоносами;

- знесення пестицидів з обробленої площі  на сусідні медоносні угіддя;

- нерідко отруєння бджіл наступає при споживанні роси із листя або міжвузлів.

Правильний вибір пестициду, виконання всіх технічних та санітарних норм мають виняткове значення для попередження отруєння бджіл. Після закінчення строку детоксикації рослин відкривають льотки у 1-2 сім’ях, якщо протягом 2-3 годин льоту ознаки отруєння і бджіл не проявляються, відкривають льотки у всіх сім’ях. Вивезення пасік на період обробок до іншого місця медозбору відбувається на період 5 діб і більше.

Зокрема відповідно до статті 38 Закону України ”Про бджільництво” відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у:

- неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин;

- порушенні технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, що призвело до погіршення умов у ареалах розселення бджіл.

Пунктом 7 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.01.2001 № 9, передбачено інформування власників пасік за три доби до хімічних обробок з зазначенням застосовуваного отрутохімікату щодо місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки. Указують час ізоляції бджіл. Обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години. Не допускають обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.

Згідно з підпунктом 5.26 пункту 5 ”Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України” забороняється проведення авіаційних обробок пестицидами всіх груп токсичності з метою боротьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур, лісових та інших угідь, які розташовані ближче:

а) 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік;

б) 2 км від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водопостачання, місць випасу домашніх тварин, об'єктів природно-заповідного фонду (заповідників, національних парків, ботанічних і зоологічних заказників і т. п.);

в) 1 км від населених пунктів, тваринницьких і птахівничих ферм, а також посівів сільськогосподарських культур, які вживаються в їжу без термічної обробки, садів, виноградників і місць проведення інших сільськогосподарських робіт.

Ще одне важливе правило для сільськогосподарських виробників:

- повідомлення населення про обробку з метою запобігання отруєння людей пестицидами згідно з розділом 6. п. 6.1., пп 6.1.7., СанПін 8.8.1.2.001-98 попередньо, але не менше ніж за дві доби перед початком проведення кожної хімічної обробки, адміністрація господарств сповіщає населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об’єктів, а також бджолярів про місця та строки і методи застосування пестицидів.

Хто має контролювати виконання цих норм? По – перше, важлива особиста відповідальність самих виробників. Про це неодноразово наголошувалось під час численних нарад та засідань з представниками профільних служб, сільгоспвиробників та бджолярів. По друге, керівники головних управлінь агропромислового розвитку областей мають узгодити з сільгоспвиробниками плани-графіки застосування пестицидів і агрохімікатів в розрізі районів.

Також важливим є інформування власників пасік через засоби масової інформації та іншими можливими шляхами щодо застосування пестицидів та агрохімікатів на території району. Тому рекомендується ще раз уважно перечитати вищезазначені норми та інструкції. Бо співпраця агровиробників та пасічників є не лише запорукою збереження екологічно безпечного середовища, але й важливим фактором підвищення урожайності та екологічного потенціалу галузі в цілому.

Для уникнення конфліктних ситуацій бджолярі зі свого боку повинні також дотримуватись певних вимог – реєструвати свої пасіки та повідомляти про їх переміщення, постійно підтримувати зв’язок з сільгоспвиробниками та органами виконавчої влади.

Якщо відбулося отруєння комах, потрібно скласти заяву власником пасіки до органів місцевого самоврядування про випадок отруєння бджіл, а вони в свою чергу здійснюють обстеження, постійно діючою комісією. До складу комісії повинні входити представник органу місцевого самоврядування за місцем розташуванням пасіки, який є головою Комісії, та представник органу місцевого самоврядування, адміністративні межі якого знаходяться ближче ніж за 10 кілометрів від пасіки, яку обстежує Комісія, представники територіального органу Держпродспоживслужби, представники територіального органу Національної поліції України, власник обстежуваної пасіки або уповноважена ним особа, також можуть бути залучені за згодою: фізичні особи та суб’єкти господарювання або їх представники, які використовували засоби захисту рослин у межах 10 кілометрів від розміщення пасіки, представники профільних громадськихоб’єднань - не більше ніж дві особи, які здійснюютьдіяльність у цій місцевості, представник територіального чи міжрегіонального територіального органу Державної екологічної інспекції України, представник Державної авіаційної служби  України.

Комісія збирається невідкладно, після надходження до органу самоврядування заяви про встановлення факту отруєння бджіл від власника пасіки, зареєстрованої на відповідній території, або уповноваженої ним особи, але не пізніше ніж через 24 години після надходження такої заяви

- відомості про технології утримання бджіл; санітарний стан бджолиних сімей до отруєння; яким препаратом та у які строки проводилися обробки; фаза розвитку рослин; наявність квітучих медоносних бур’янів у радіусі 5-7 км. від місця знаходження пасіки;

- хто і коли повідомив бджоляра про майбутній хімічний обробіток площ;

- характер загибелі бджіл (одиничність, масовість, ознаки отруєння);

- сила сімей після отруєння та інші необхідні відомості.

Результати обстеження Комісії фіксуються в Акті встановлення факту отруєння бджіл, який заповнюється членом комісії.

 Комісія є правоможною в разі присутності представників територіального органу або представників державної установи, що належить до сфери управління Держпродспоживслужби, органу місцевого самоврядування, Національної поліції України та власника пасіки або уповноваженої ним особи.

Законодавчу силу при визначені причини загибелі бджіл має лабораторна діагностика, яка проводиться з відібраних від бджолиних сімей проб та встановлює в них залишки отрутохімікатів. Відбір і пересилку проб патологічного матеріалу для лабораторного дослідження здійснюють відповідно до існуючих вимог. Разом з пробами до уповноваженої лабораторії направляють вищезазначений акт та супровідний лист, у якому вказують на який пестицид необхідно провести дослідження. При відборі біоматеріалу складається акт відбору.

Для хімічного дослідження у лабораторію надсилають загиблих бджіл у кількості 400-500 трупів, 200 г. відкачаного не запечатаного меду та 50 г перги в стільнику від 10 % бджолосімей з характерними ознаками захворювання а також 500-1000 г зеленої маси рослин з ділянки, яку відвідують бджоли.

Зразки поміщують в скляні банки, запечатують кожен окремо і в день відбору надсилають із супровідним листом та пакетом документів на лабораторні дослідження. При цьому потрібно вказати діючу речовину пестициду.

Наголошується, що біоматеріал потрібно доставляти до лабораторії якомога в найкоротший термін. При цьому біоматеріал має зберігатися та транспортуватися в термосі з льодом.

Обов’язковою умовою є відбір аналогічних контрольних зразків.

Окрім цього, згідно з порядком проведення заходів щодо зменшення випадків отруєння бджіл під час проведення обробки сільськогосподарських угідь пестицидами, бджолярі повинні:

- придбати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку встановленого зразка (Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року № 338 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
04 березня 2021 року за № 280/35902),

- написати заяву в територіальному органі Держпродспоживслужби про видачу ветеринарно-санітарного паспорта пасіки

- зареєструвати пасіку за місцем проживання фізичної особи або за місцем знаходження юридичної особи, яка займається бджільництвом в органах місцевого самоврядування (заява про реєстрацію пасіки Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року № 338 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 березня 2021 року за № 280/35902);

- зареєструвати пасіку у державному реєстрі потужностей відповідно до наказу Мінагрополітики від 16 лютого 2016 року № 39 "Про затвердження Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб’єктам", зареєстрованого в Мін'юсті 12 березня 2016 року за № 382/28512 (зі змінами і доповненнями внесеними наказом Міністерства економіки України від 21 січня 2022 року № 142-22) – у відділі (управлінні) Держпродспоживслужби;

- отримати ветеринарне свідоцтво за формую № 1-Вет на перевезення бджолосімей на медозбір та запилення сільськогосподарських культур за межі району, області;

- при отримані повідомлення про проведення обробки сільськогосподарських культур пасічник повинен вивезти в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженням при застосуванні пестицидів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, що передбачено статтею 39 Закону України ”Про бджільництво”, а суперечки, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку (стаття 40 цього ж Закону).

Порушення вимог ст. 21 Закону України ”Про захист рослин” та

ст. 38 Закону України ”Про бджільництво” тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Оприлюднено 28.03.2024р

Оприлюднено 20.03.2024р

ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області в рамках активізації  профілактичної роботи в частині дотримання Статті 13 Закону України “Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення” інформує:

Стаття 13. Обмеження щодо реалізації (продажу), куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння

Реалізація (продаж) тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особам, які не досягли 18 років, а також реалізація (продаж) тютюнових виробів в одиничних пачках, що містять менше 20 сигарет, сигарил або цигарок, чи поштучно (крім сигар) забороняються.

Забороняється куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів:

1) у ліфтах і таксофонах;
 2) у приміщеннях та на території закладів охорони здоров’я;
 3) у приміщеннях та на території навчальних закладів;
 4) у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;
 5) у приміщеннях закладів ресторанного господарства;
 6) у приміщеннях об’єктів культурного призначення;
 7) у приміщеннях органів державної влади, інших державних установ, органів місцевого самоврядування;
 8) у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
 9) у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;
 10) у приміщеннях гуртожитків;
 11) на дитячих майданчиках;
 12) у місцях загального користування житлових будинків;
 13) у підземних переходах;
 14) у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, у тому числі в таксі;
 15) на вокзалах та станціях;
 16) на зупинках громадського транспорту.

Забороняється куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів в аеропортах, крім спеціально відведених для цього місць.

У місцях та закладах, в яких куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів заборонено, розміщується наочна інформація, що складається з графічного знака про заборону куріння і тексту такого змісту: “Куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів заборонено!”.

Оприлюднено 19.03.2024р

Що потрібно знати про нове антитютюнове законодавство?

Майже рік тому набули чинності норми закону, які забороняють будь-яке куріння в громадських приміщеннях, а також рекламу тютюнових виробів - особливо таку, що може стимулювати до куріння. Заборона стосується як звичайних, електронних цигарок, так і кальянів, трав’яних виробів для куріння тощо. З 11 липня 2023 року набули чинності й додаткові антитютюнові обмеження та впроваджуються нові жорсткі штрафні санкції.

Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» передбачає наступне:

• Розмір комбінованого медичного попередження про шкоду куріння (текст та графічне зображення) на пачках тютюнових виробів збільшується з 50% до 65% їхньої площі. Графіка має містити реалістичні зображення хвороб, спричинених курінням та щорічно оновлюватися.
• Заборону продажу електронних сигарет та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особам до 18 років.
• Впровадження вимог до маркування упаковок електронних сигарет, рідин, заправних контейнерів та бездимних тютюнових виробів.
• Заборону використання смако-ароматичних добавок (фруктових, ягідних тощо) у будь-яких компонентах тютюнових виробів та електронних сигарет, оскільки такі вироби найчастіше приваблюють дітей та молодь, створюючи хибне враження про менш шкідливі наслідки вживання тютюнових виробів.
• Заборону реклами, спонсорства та стимулювання продажу таких виробів, в т.ч. у мережі інтернет.
• Розширення переліку місць, де забороняється куріння, вживання та використання тютюнових виробів, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та кальянів. Пропонується залишити можливість відведення місць для куріння всередині приміщення аеропортів. Міські, сільські, селищні ради зможуть додатково визначати вільні від куріння місця в межах своїх громад.

Графічні знаки в місцях, у яких заборонено куріння

У всіх місцях, у яких заборонено куріння (та тих, які визначені рішенням органу місцевого самоврядування), розміщується наочна інформація про таку заборону відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України (у редакції Закону №1978-IX), а саме: графічний знак про заборону куріння та текст «Куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів заборонено».

Наочність інформації слід тлумачити як розміщення, яке є видимим для споживача, надруковане чітким шрифтом і кольорами, які забезпечують читабельність інформації. Текст не може бути ні змінений, ні доповнений будь-якими іншими словами.

У разі не розміщення такої інформації відповідно до статті 20 Закону України №2899-IV (у редакції Закону №1978-IX) накладаються санкції в розмірі 1000 гривень.

Передбачені санкції за порушення заборони куріння чи розміщення попільничок та кальянів:

• Для всіх суб’єктів, окрім закладів ресторанного господарства, у розмірі: перше порушення – 1000 гривень, повторне порушення протягом року – 10 000 гривень;
• Для закладів ресторанного господарства: перше порушення – 3000 гривень, повторне порушення протягом року – 15000 гривень.
• Пересічні громадяни за куріння у заборонених законом місцях теж можуть отримати штраф - 170-340 гривень.

Довідково. Вживання тютюнових виробів – один з основних факторів ризику виникнення неінфекційних захворювань (серцево-судинних, цукрового діабету, раку, хронічних обструктивних захворювань легень і розладів психічного здоров’я), що є причиною майже 84% усіх смертей в Україні.

Щоб запобігти поширенню тютюнокуріння у 2006 році Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну. Це перший міжнародний договір, який покладає на сторони юридичні зобов’язання щодо виконання. Конвенція створена під егідою ВООЗ у відповідь на глобальну епідемію вживання тютюну, її ратифікувала 181 країна й вона охоплює майже 90% населення світу.

Оприлюднено 13.03.2024р

Весняний благоустрій - це не привід спалювати залишки рослинності!!!

З настанням весняної пори люди починають метушитись на власних подвір’ях та присадибних ділянках – обрізання дерев та кущів, прибирання бадилля, чагарників, торішнього листя тощо. Поруч з цим активізується й «народний» метод утилізації такого сміття – спалювання. Як наслідок, щільна завіса диму огортає вулиці та населені пункти в цілому, стає неможливо дихати чистим повітрям та перебувати надворі.

Така безвідповідальна діяльність спричинює ряд вкрай важких наслідків як для довкілля, так і самої людини. Зокрема під час спалювання рослинності, на якій накопичився пил та інші шкідливі речовини (наприклад, викиди автомобілів та підприємств), в повітря виділяється дим з частинами оксиду азоту, вуглецю, чадного газу та сполуками важких металів. До того ж разом із рослинами до багаття може потрапити інше сміття, яке збільшує небезпеку для здоров’я. У результаті серед людей збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів, серцево-судинної системи та алергічних реакцій.

❗️ Варто пам’ятати, що навесні рослинні залишки здебільшого вологі, а тому замість їх швидкого горіння виникає тління, яке стає причиною утворення бензопірену – речовини, що здатна викликати онкологічні хвороби.

Деякі люди вважають, що випаливши навесні суху траву пришвидшать ріст нової. Але це міф, через який лише збільшується ймовірність нищення флори й фауни. Зокрема під час горіння рослинності можуть гинути корисні комахи, якіще не прокинулись після зими чи ґрунтотворні мікроорганізми. А у випадках вже неконтрольованого перекидання вогню на лісові масиви, поля, полезахисні лісосмуги – гине вся екосистема (дикі тварини, місця гніздівлі птахів, дерева та чагарники).

Також спалювання рослинних решток призводить до збідніння ґрунту, нищення насіння трав’яних рослин, негативно впливає на кореневу систему дерев та кущів.

То що ж робити з зібраним листям, травою чи гіллям?

Існує декілька найпоширеніших методів. 

🔸Такі з решток листя, трави та бадилля можна зробити компост, який стане справжнім добривом для ваших сільськогосподарських чи  декоративних рослин. 

🔸Для утилізації різних чагарників, зрізаного гілля та невеликих стовбурів дерев у деяких громадах області використовують спеціальні подрібнювачі. 

🔸Серед варіантів є й звичайне вивезення рослинності на полігон для твердих побутових відходів.

📌Тож турбуючись про благоустрій території не забувайте за збереження довкілля, свого здоров’я та здоров’я інших громадян.

Оприлюднено 11.03.2024р

ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ ПРИ ПОВЕНЯХ ТА ПАВОДКАХ

Серед надзвичайних ситуацій природного походження трапляється виникнення повеней та паводків. А через погодні умови сьогодення такі явища стають характерними не лише для ранньо-весняного періоду. В будь-якому випадку, існує ймовірність підтоплення житлових будинків та інших об’єктів, споруд (сміттєзвалищ, каналізаційних мереж, підвальних приміщень, погребів, колодязів тощо) за рахунок рясних частих дощів, підвищення рівнів річок та ставків, ґрунтових вод. У зв’язку з цим вода шукає виходу назовні у низинах, підвальних приміщеннях, погрібах, у комунікаційних колодязях тощо.

При цьому зростає ризик виникнення серед населення як харчових отруєнь, спалахів гострих кишкових інфекцій, так і хвороб, які передаються водним шляхом (дизентерія, гепатит А, ротавірусна інфекція тощо). Також можливе зараження людей паразитарними захворюваннями та зооантропонозними інфекціями (лептоспіроз, туляремія), що передаються від мишей, щурів та забруднених контактних об’єктів (продукти харчування, корми, побутові предмети та інше).

З метою забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та для профілактики виникнення небезпечних хвороб через можливі паводки та повені Держпродспоживслужба в Кіровоградській області рекомендує при підтопленнях:

не використовувати для приготування їжі, питних чи господарських потреб воду з підтоплених колодязів, свердловин тощо. Оскільки під час підтоплення може виникнути хімічне чи бактеріальне забруднення, то для забезпечення питного режиму та приготування їжі краще використовувати бутильовану воду, або ж підвізну чи водопровідну, яка б відповідала санітарним нормам для споживання;

не вживати продукти, що були підтоплені, забруднені чи пошкоджені. Навіть якщо, наприклад, овочі чи фрукти нетривалий час перебували під водним шаром, вони можуть стати збудниками інфекційних, паразитарних хвороб. Тому, необхідно використовувати в їжу лише продукти харчування гарантованої якості. Їжа повинна проходити термообробку, а овочі, фрукти чи ягоди перед споживанням необхідно добре промивати гарячою водою, потім обдавати окропом;

дотримуватись правил особистої гігієни.

Після сходу води з підтоплених територій необхідно:

очистити ґрунт від сторонніх предметів (сміття, гілля тощо) та перекопати (переорати) городи й присадибні ділянки на глибину 20-25 см;

провести санацію (очищення та дезінфекція) колодязів. Воду вживати після підтвердження лабораторним контролем її безпечності та якості;

у будівлях та спорудах провести чищення від мулу та сміття, здійснити дезінфекцію, а в місцях можливого скупчення гризунів – дератизацію;

індивідуальні вигрібні вбиральні, в разі переповнення водою, спорожнити за допомогою асенізаційної машини та продезінфікувати;

в разі наявності загиблих тварин і птиці, їх захоронення відбувається на худобомогильниках під контролем місцевих фахівців лікарні ветеринарної медицини та Держпродспоживслужби.

Оприлюднено 28.02.2024р

Пам’ятка для населення - Як запобігти захворюванню на сказ?

Сказ (гідрофобія) – це гостре, особливо небезпечне інфекційне захворювання, що викликається нейротропним вірусом і характеризується тяжким ураженням центральної нервової системи (енцефаліт) і завжди, при відсутності своєчасного проведеного курсу щеплень, закінчується смертю хворого.

Джерелом інфекції для людини може бути будь-яка теплокровна тварина, але епізоотична ситуація склалась таким чином, що на території України основним джерелом є лисиці. Небезпечні також укуси борсуків, єнотів, єнотовидних собак, куниць, хорів, ласок, вовків, кажанів. З домашніх тварин найбільш часто на сказ хворіють кішки та собаки.

Передача інфекції здійснюється при укусах тваринами, ослиненні, нанесенні подряпин чи поранень предметами, забрудненими слиною і мозком хворої тварини. Рідше можливе зараження при зніманні шкір з хворих на сказ тварин, особливо лисиць.

Для профілактики цього особливо небезпечного захворювання використовують призначення лікувально-профілактичних антирабічних щеплень, що є єдиним і незамінним методом врятувати хворого.

- Якщо вас покусала дика чи без притульна тварина (або тварина, якій не зроблено щеплення проти сказу) не намагайтеся відразу ж після укусу зупинити кровотечу (якщо, звичайно, воно не дуже сильне). Треба дати слині тварини разом з кров'ю вийти з рани.

- Обов'язково відразу ж звернутися в лікарню. Тільки фахівець здатний правильно обробити місце укусу, щоб воно не було інфіковано мікробами та, при необхідності, зашити рану. Тільки в закладі охорони здоров’я вирішується питання щодо початку проведення щеплення від сказу.

При призначенні антирабічного лікування до уваги приймаються наступні дані: про тварину, що нанесла покус (хвора, здорова, невідома, за якою не можливо встановити 10- тиденне спостереження), вид і ступінь контакту з твариною (ослинення, укус, контакт, подряпання непошкоджених чи пошкоджених шкіряних покривів, чи слизових, укус одиничний, множинні), вид тварини (дика м`ясоїдна, домашня, сільськогосподарська тварина) і дані про тварину (як утримувалась, чи щеплена проти сказу), епізоотична ситуація місцевості, де стався укус, обставини укусу (спровокований чи ні), локалізація укусу.

В залежності від вищепереліченого призначають курс антирабічного лікування. Усі покушені люди, яки не отримали курсу антирабічних щеплень та захворіли на сказ - помирають. Розпочати курс щеплень необхідно як можна раніше.

При отриманні покусу, не зволікайте зі зверненням за медичною допомогою, тому що тільки це допоможе зберегти життя!

Оприлюднено 28.02.2024р

Чума, сказ, тиф, лептоспіроз, туляремія – небезпечні інфекційні захворювання, якими через гризунів можуть заражатися і люди.

Чума, сказ, тиф, лептоспіроз, туляремія – небезпечні інфекційні захворювання, якими через гризунів можуть заражатися і люди.Гризуни становлять найчисленнішу групу тварин класу ссавців, що нараховує понад 2500 різних видів. Ці тварини здатні швидко розмножуватися і завдавати великої економічної шкоди народному господарству. Та найбільшої шкоди вони завдають людині, адже хвороби, збудниками і носіями яких є щури та миші, належать до небезпечних інфекційних захворювань. Вони можутьпередаватися як від паразитів, що переносяться щурами та мишами (в т.ч.
кліщів, бліх), так і через неякісну воду і неякісні продукти харчування. Найнебезпечніші захворювання, які поширюються гризунами, - це чума, енцефаліти, сказ, тиф, лептоспіроз, туляремія, токсоплазмоз, рекетсіози, геморагічна лихоманка та багато інших хвороб. Чума – вкрай небезпечне інфекційне захворювання, яке забрало життя мільйонів людей. Воно дуже заразне, раніше спостерігалися цілі спалахи епідемій. Хвороба може вражати лімфатичні вузли, легені та інші життєво важливі внутрішні органи.Сказ - це тяжке інфекційне захворювання, яке впливає на нервову систему ізакінчується смертю хворого. Гризуни можуть переносити це захворювання до людини через укус, подряпини.
Тиф – це група досить небезпечних захворювань, що передаються в тому числі і гризунами. Є кілька форм тифу, найбільш поширені - висипний і черевний. Симптоми  останнього схожі з проявами інтоксикації: слабкість,пронос, головний біль, порушення серцевого ритму, метеоризм і т.д.Лептоспіроз - це інфекційне ураження, яке впливає на нирки, печінку,нервову систему. У природі найбільш небезпечними носіями лептоспірозу є пацюки. Випадки інфікування ними людини реєструються практично щорічно і призводять до смерті. Особливо часто відбуваються зараження в період весняних та осінніх сільськогосподарських робіт, під час риболовства. Також від щурів легко заражаються й домашні улюбленці - собаки та коти, які безсимптомно переносять хворобу. Туляремія – інфекційне захворювання, що характеризується ураженням слизових оболонок, лімфатичних вузлів, а також деяких внутрішніх органів. Основні симптоми: підвищення температури тіла, висип, почервоніння, кон’юнктиви очей, збільшення лімфовузлів, нудота і блювота, головні болі. При деяких формах уражаються легені та інші органи, може розвинутися сепсис. Токсоплазмоз – інфекція, яка викликається паразитами (токсоплазмами). Особливо небезпечний токсоплазмоз під час вагітності, так як в більшості випадків він призводить до викиднів, передчасних пологів або внутрішньоутробної загибелі плоду. 

Рикетсіози – група гострих інфекцій (в неї входить, наприклад, Q-
лихоманка), що характеризуються ураженням центральної нервової системи,
інтоксикацією. До симптомів відносяться висип, лихоманка, слабкість, головні і
м’язові болі.
Геморагічна лихоманка – гостре вірусне захворювання, що викликає ураження судин. Симптоми: лихоманка, геморагічний висип, сплутаність свідомості, зниження тиску, порушення серцевого ритму, болі. Держпродспоживслужба області наголошує, при найменшій підозрі на інфекційне захворювання необхідно негайно звернутися до лікаря. Тільки вчасно розпочате лікування може зберегти життя!
 

Оприлюднено 23.02.2024р

Пам'ятка для населення «Обережно – кліщі»

У природі сезонна активність кліщів спостерігається з початку березня по листопад, має два виражених  піки активності: у квітні – травні та у серпні-вересні.

Кліщі є переносниками збудників вірусних, риккетсіозних,  бактеріальних захворювань людей і тварин. Серед людей вони поширюють іксодовий кліщовий бореліоз (хворобу Лайма).

Хвороба Лайма (кліщовий іксодовий бореліоз, лайм-бореліоз) – інфекційне природно-вогнищевезахворювання, збудникомякого є мікроорганізми роду Борелія,  які передаються при укусах іксодовими кліщами, вражає нервову систему людини, серце, опорно-руховий апарат і шкіру. Зараження людей відбувається при укусах хворих кліщів під час відпочинку у паркових зонах та скверах, біля лісових масивів, озер, ставків та інших водойм, при відвідуванні лісу та  роботі на дачних ділянках.  Зараження бореліями також можливе при споживанні сирого козячого молока та інших молочних продуктів без термічної обробки; при втиранні в шкіру роздавленого кліща.

Від хворої людини до здорової збудник не передається, за винятком трансплацентарної передачі борелій від хворої вагітної до плода.

Збираючись на відпочинок в ліса бопаркові зони, необхідно дотримуватись заході в індивідуального захисту.  Слід пам’ятати, що найчастіше кліщі прикріпляються до одягу людини, коли вона торкається гілок дерев, кущів, або сидить на траві. Кліщі присмоктуються до тіла людей не лише під час перебування на природі, але й через деякий час після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі, речах. Крім того, вони можуть заноситись до житла людини з букетами квітів, собаками та іншими тваринами.

Рекомендації при відвідуванні місць, де можуть бути кліщі:

• Одягати щільно прилягаючий одяг до тіла, бажано світлий, на довгий рукав, щоб було легше помітити повзаючих кліщів.
• Одягати закрите взуття.
• Голову слід покривати головним убором.
• Необхідно залишати найменше відкритого шкірного покриву.

Кліщ вибирає місця для присмоктування  з ніжною, тоненькою шкірою   (під пахвами, в паху, біля вуха, на волосяній частині голови).

Для запобігання укусу кліща необхідно :

• Постійно проводити само- та взаємоогляди, особливо ретельно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям.
• Використовувати засоби для відлякування кліщів – сучасні репеленти.
• Місце для нічного сну або відпочинку на природі необхідно звільнити відсухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м.
• Вдома відразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів.
• На присадибних ділянках необхідно вчасно скошувати траву, обрізати кущі, тощо.

Що робити якщо кліщ присмоктався:

• Звернутись до найближчого лікувального закладу для надання кваліфікованої медичної допомоги фахівцем (лікарем-хірургом).
•  При відсутності такої можливості видалення провести самостійно, не допускаючи пошкодження кліща.
•  Після видалення місце присмоктування необхідно протерти антисептичним засобом (розчином йоду, спиртом).

Що не можна робити при укусі кліща:

• прикладати до місця укусу  компреси,  рідини (спирт, олію та інші);
• припікати кліща;
• тиснути кліща пальцями;
• братии кліща голими пальцями.

У будь-якому випадку після укусу кліща необхідно звернутись до лікаря для встановлення нагляду та призначення екстреної профілактики антибіотиками, а також самостійно слідкувати за своїм самопочуттям, перевіряти температуру, оглядати шкіру.

Уважне ставлення до свого здоров’я, дотримання рекомендованих правил допоможе вам зробить відпочинок на природі приємним і безпечним.

Оприлюднено 19.02.2024р

Пам’ятка щодо безпечного використання пестицидів та агрохімікатів

До уваги населення, керівників сільськогосподарських підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців, власників фермерських господарств, приватних домоволодінь та інших осіб, які здійснюють свою діяльність у сфері транспортування, зберігання та застосування пестицидів та агрохімікатів!

  Державна політика України у сфері санітарного законодавства у діяльності, пов'язаній з пестицидами, базується на пріоритетності збереження життя та здоров'я людини і охорони навколишнього середовища під час виробництва, випробування і застосування пестицидів.

  Діяльність, пов’язана з пестицидами та агрохімікатами, регламентована відповідними законодавчими актами: Закон України «Про пестициди та агрохімікати», Постанова Кабінету Міністрів від 04.03.1996 № 295 «Про затвердження Порядку проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», Державні санітарні правила «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві»
ДСП 8.8.1.2.001-98 від 03.08.1998 №1, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України, Державні санітарні правила авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.12.1996 № 382.

  Відповідно до вищевказаних законодавчих актів, діють наступні вимоги до суб’єктів господарювання, підприємств всіх форм власності, що використовують пестициди:

• до всіх видів робіт, пов’язаних із застосуванням пестицидів, допускаються особи, які пройшли медичний огляд, спеціальну підготовку та мають відповідні посвідчення, допуск та наряд на виконання робіт з пестицидами та забезпечені засобами індивідуального захисту (спеціальний одяг і спецвзуття, засоби захисту рук, органів дихання, зору);
• завчасно, але не менше, ніж за дві доби до початку проведення хімічної обробки, сповістити місцеві адміністрації, сільські ради, асоціації фермерів, бджолярів, населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об’єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів (наприклад, інформуючи про це в місцевій пресі, по радіо, за допомогою розміщення об’яв у місцях масового доступу населення: дошках об’яв, автобусних зупинках, біля магазинів і т.п.);
• оповіщати не менш ніж за три доби при застосуванні засобів захисту рослин на медоносних рослинах;
• у період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, встановити попереджувальні написи (наприклад: «Обробляється пестицидами!»);
• дотримуватись зони санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт по догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку при вентиляторному обприскуванні не менше 500 м, при штанговому і гербігації дощуванням - 300 м;
• роботи необхідно проводити в ранні ранкові (до 10) чи вечірні (18:00-22:00) години, коли утримується низька температура, мінімальний вітер (3-4 м/с). Це дозволяє підвищити ефективність обробок, зменшити нецільові витрати пестицидів, їх знесення за межі обробленої ділянки. Недоцільно обприскувати рослини також перед дощем, забороняється обприскування рослин препаратами в спекотну погоду.

  Забороняється застосування пестицидів, агрохімікатів, технічних засобів, що не пройшли державних випробувань, реєстрації, перереєстрації;.

  Категорично забороняється приготування розчинів пестицидів безпосередньо у полі без засобів механізації.

  Категорично забороняється застосування пестицидів у межах першого поясу (суворого режиму) зони санітарної охорони поверхневих та підземних джерел господарсько-питного водопостачання. У межах другого поясу (обмеження) зони санітарної охорони поверхневих та підземних джерел водопостачання забороняється зберігання та застосування пестицидів. В межах третього поясу (спостереження) зони санітарної охорони підземних джерел водопостачання забороняється розміщення складів пестицидів (вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня   1998 року № 2024 «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів» та п. 15.3 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди»).

  Авіаобробка пестицидами допускається лише у випадках неможливості застосування наземної техніки. Замовник за 3 доби до початку авіаційних обробок повинен:

- проінформувати населення даної місцевості через медіа (радіо, пресу, телебачення) про місце, строки, термін проведення обробок пестицидами і агрохімікатами; про заборону ближче 1 км від місця обробок здійснювати сільськогосподарські та інші роботи, випасати тварин; про необхідність вивезення пасік до іншого місця медозбору на відстань понад 5 км від місць проведення авіаційних обробок сільськогосподарських культур пестицидами на період до 5 діб;

- встановити спеціальні попереджувальні знаки безпеки з вказівкою кінцевого строку очікування на відстані 300 м від оброблюваних ділянок, а також на дорогах, що проходять через ці ділянки та на дорогах, які ведуть до сільгоспаеродрому або вертодрому.

Застосування пестицидів авіаційним методом в сільському господарстві повинно здійснюватися в ранкові та вечірні години дня, при швидкості руху повітря, що не перевищує - 3 м/с (дрібнокрапельне обприскування) і 4 м/с (крупнокрапельне обприскування), температурі повітря не вище +22⁰С, робоча висота над об'єктом обробки повинна бути не менше 3 м.

  Забороняється проводити авіаційні обробки пестицидами сільськогосподарських культур, лісів та інших угідь, що розташовані ближче:

• 5 км від місць постійного перебування медоносних пасік;
• 2 км від рибогосподарських водоймищ, відкритих джерел водопостачання,
  місць випасу свійських тварин, об’єктів  природно-заповідного фонду;
• 1 км від населених пунктів, тваринницьких і птахоферм, посівів сільськогосподарських культур, що використовуються у їжу без термічної обробки, а також садів і виноградників та місць проведення сільськогосподарських робіт.

У разі неможливості виконання цих умов авіаобробка не допускається.

Для приватних господарств при використанні пестицидів та агрохімікатів, крім вказаних вище вимог, слід дотримуватись наступних правил:

• використовувати тільки дозволені до застосування на присадибних ділянках препарати;
• застосовувати препарати в оригінальних фірмових упаковках, в заводському пакуванні, препарати повинні мати маркування та відповідні супровідні документи;
• не використовувати більшу кількість пестицидів ніж вказано на етикетці;
• застосовувати малотоксичні та малолеткі пестициди та агрохімікати, а в межах населеного пункту віддати перевагу механічним методам боротьби зі шкідниками;
• дотримуватись загальних вимог індивідуального захисту (спецодягом, гумовим взуттям, рукавицями, респіраторами, захисними окулярами), оберігати, згідно з рекомендаціями (не випасати худобу поряд з обробленими ділянками, не використовувати для кормів рослини та овочі, що оброблялись, вивозити пасіки на безпечну відстань і т.д.), домашніх тварин, бджіл та птицю під час роботи з засобами захисту рослин;
• при потраплянні препарату на шкіру – зняти забруднений одяг, промити теплою водою з милом або слабким содовим розчином. При потраплянні в очі – ретельно промити їх великою кількістю води. При проковтуванні негайно звернутися до лікаря з упаковкою з-під препарату;
• зберігати препарати в закритих оригінальних упаковках в добре вентильованому захищеному від сонця і вологи місці. Зберігати окремо від продуктів харчування, кормів і питної води. Не допускати можливості доступу до препаратів дітей та домашніх тварин;
• не спалювати упаковку з-під пестициду, при згорянні вона може виділяти отруйні пари;
• заздалегідь попереджати сусідів про проведення обробітку власної земельної ділянки;
• на власній земельній ділянці не застосовувати техніку для обробки та розпилювання пестицидів та агрохімікатів.

Усі вище перелічені санітарні вимоги є обов’язкові для дотримання всіма підприємствами, установами і організаціями, приватними господарствами та особами, що проводять будь-які дії з пестицидами!

Оприлюднено 16.02.2024р

Від вибору насіння овочевих до бажаного врожаю

З наближенням весни настає гаряча пора для городників. Саме час переглянути свої насіннєві запаси і визначити потребу в придбанні насіння для майбутнього сезону.

Городники чудово знають, що на кількість і якість урожаю передусім впливає вибір насіння, зокрема сорту чи гібриду. Звісно, сорти та гібриди не діляться на погані та добрі, але кожен має свої особливості вирощування та догляду.

Зараз серед різноманітного асортименту насіння, яке продається ледь не на кожному кроці, складно визначитись та зробити оптимальний вибір.

Порада – не поспішайте, ознайомтесь із пропозиціями, а вже потім плануйте покупку. Найкраще все ж таки купувати насіння в спеціалізованих магазинах попередньо визначившись із необхідними сортами та гібридами.

Сорт чи гібрид? У кожного є свої переваги та недоліки. Переваги гібридів - вища врожайність та менша вразливість до стресових факторів. Із основних недоліків гібридів можна зазначити вартість насіння, відповідно - це є перевагою сортового насіння. Але головною перевагою сортів є збереження сортових ознак із покоління в покоління, тобто можна отримувати урожай із самостійно вирощеного насіння.

Для отримання бажаного результату необхідно визначити напрямок використання овочів – свіже споживання, консервація, соління, тривале зберігання чи універсальний напрямок. Овочі різних напрямків використання значно відрізняються між собою за смаковими якостями та іншими показниками.

Слід звернути увагу на терміни достигання та групу стиглості сорту чи гібриду: ранньостиглі, середньостиглі, середньоранні, середньопізні і пізньостиглі та рекомендовану зону вирощування – степ, лісостеп, полісся.

Варто розуміти, що урожай ранньостиглих помідорів ви будете споживати свіжим, його ніжна текстура, зазвичай, не витримає теплової обробки, томати середньої групи стиглості можуть бути вже і законсервовані, а повноцінного урожаю пізньостиглих томатів в умовах нашої області можна не дочекатись. Тому для отримання урожаю увесь сезон варто на ділянці розміщувати різні групи стиглості овочів.

До речі, насіння може мати спеціальну обробку (дражування, інкрустування), яка покращує його властивості, тому такий посівний матеріал має добрі показники по схожості та стійкості до різних хвороб. Оброблене насіння замочувати перед посівом не треба, оскільки всі переваги обробки зійдуть нанівець.

Отже, визначившись із потребою в насінні рушаймо до магазину або відкриваємо сторінку онлайн-магазину.

На що звернути увагу? Насамперед, на наявність у продавця пакету супровідних документів, що засвідчують сортові та посівні якості партії (для насіння власного виробництва – сертифікатів на насіння, а для насіння овочевих культур, яке придбано для подальшої реалізації – довідки про сортові та посівні якості насіння). Ці документи повинні зберігатися за місцем торгівлі та пред’являтися за вимогою. Дані про партії насіння, зазначені в документах, повинні відповідати інформації, зазначеній на пакетах з фасованим насінням. 

Рекомендуємо уважно оглянути пакетик з насінням - він має бути з міцного якісного паперу з охайною склейкою.

Згідно ДСТУ 6006:2008 «Насіння овочевих, баштанних культур та кормових коренеплодів. Пакування, маркування, транспортування та зберігання. Технічні умови» на етикетці пакету з фасованим насінням має бути вказана така інформація:

• назва культури, сорту/гібриду (його опис);
• генерація (репродукція);
• назва країни-виробника, фірми, контактні дані виробника;
• номер партії насіння (кожна партія має «Сертифікат якості», в якому зазначений номер партії насіння);
• місце пакування;
• рік врожаю посівного матеріалу, термін придатності та умови зберігання;
• маса (г), або кількість насінин в пакеті (шт.);
• протруєно/або не протруєно насіння;
• рекомендації щодо його вирощування;
• схожість.

Якісне насіння – основа гарного врожаю. Дотримуючись порад та рекомендацій ви гарантовано матимете відмінний результат. Бажаємо вам гарної погоди та щедрих врожаїв!

У разі виникнення питань чи необхідності більш детального роз’яснення з даного питання звертайтесь до відділу контролю у сфері насінництва, розсадництва та якості зерна управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області за телефонами (050) 171 73 69, (095) 790 71 18 або за адресою: м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, каб. 404.

Оприлюднено 25.01.2024р

Оприлюднено 25.01.2024р

ВІТРЯНА ВІСПА

Вітряна віспа (вітрянка) — цевисоко інфекційне гостре вірусне захворювання, що переважно вражає дітей. Характеризується помірною загальною інтоксикацією і плямисто-папульно-верикульозним висипом на шкірі та слизових оболонках.

Вітряна віспа — одна із найпоширеніших інфекцій у світі. За рівнем захворюваності вона поступається лише грипу та іншим гострим респіраторним вірусним інфекціям. В Україні що року реєструють від 103 000 до 200 000 випадків.

Причини вітряної віспи

Збудником є вірус вітряної віспи та оперізувального герпесу (Varicella-zostervirus, VZV), або герпес вірус людини 3 типу (ГВЛ-3). Цей ДНК-вірус нестійкий поза організмом людини, швидко гинее від дезінфекційних засобів, а також під дією температури понад 60 °С.

Основним джерелом інфекції є хворий на вітряну віспу. Хвора людина стає небезпечною для інших в останні 10 дні в інкубаційного періоду і перші 5–7 діб з моменту появи висипу. Ще одним джерелом інфекції може бути хворий на оперізувальний герпес.

Сприйнятливість населення до вітряної віспи становить 90–95%.

Шляхи передавання вітряної віспи

Механізм передавання збудника — краплинний. Незважаючи на слабку стійкість вірусів у довкіллі, доведено можливість їх поширення за межі кімнати, де перебуває хворий. Таким чином, імовірність зараження може поширюватися на всіх, хто перебуває у будівлі.

Вітряна віспа — типова дитяча інфекція. Новонароджені до двох місяців мають пасивний материнський імунітет. З трьох місяців вони стають сприйнятливими до інфекції.

Максимальна кількість тих, хто інфікується, припадає на вікову групу 2–4 роки. Дошкільнята становлять близько 80% тих, хто захворів. Для вітряної віспи характерна осінньо - зимовасезонність, що пояснюється тісні шимконтактуванням дітей під час відвідування дитячих садків і шкіл.

Захворюваність найчастіше спорадична. Трапляються спалахи вітряної віспи, зокрема у дитячих дошкільних закладах, школах і лікарнях. Після перенесеної інфекції залишається тривалий імунітет. Повторні захворювання бувають рідко.

Симптоми вітряної віспи

Інкубаційний період під час вітряної віспи триває від 11 до 21 дня, найчастіше близько 14 днів. Характерні симптоми загальної інтоксикації: нездужання, втрата апетиту, субфебрильна температура тіла тощо. На такому тлі або й без будь-яких передвісників на шкірі з’являються висипання, що часто супроводжуються підвищенням температури тіла. Перші елементи висипу можуть з’явитися за нормальної температури тіла. Висипка локалізується на обличчі, волосистій частині голови, тулубі та кінцівках. У разі інтенсивного висипу його елементи можна знайти на долонях та підошвах.

Після стадії плям і дрібної папули висип швидко перетворюється на характерні для вітряної віспи пухирці. Деякі плями зникають, папули розсмоктуються, не дійшовши до стадії везикули. Останні мають круглу або овальну форму, різний розмір, їхня стінка напружена, блискуча, вміст прозорий. Якщо проколоти везикулу, то вона швидко спорожнюється завдяки своїй однокамерності. Окремі везикулимають пуповидні заглиблення, що пов’язано з початком розсмоктування їхнього вмісту.

Везикули швидко підсихають через 1–3 дні. На їхньому місці утворюються бурі кірочки, які відпадають через 1–3 тижні. Висип під час вітряної віспи з’являється  протягом кількох днів, тому для нього характерна поліморфність. На певній ділянці шкіри можназ найти елементи висипки на різних стадіях розвитку.

У деяких хворих одночасно з висипом на шкірі з’являються й висипки на слизових оболонках порожнини рота, носоглотки, гортані, статевих органах та в інших місцях. Це енантема, характерним елементом якої є пухирець. Енантема може випереджати висипання на шкірі.

Одночасно з підсиханням елементів висипу знижується температура тіла і поліпшується загальний стан хворого.

Перебіг вітряної віспи здебільшого легкий. Специфічні ускладнення (менінго енцефаліт, пневмонія) трапляються рідко. Однак після перенесено  їінфекції збудник, без будь-яких клінічних проявів, може роками зберігатися в організмі та провокувати у старшому віці інші захворювання — оперізувальний герпес, який можна розглядати як пізній рецидив.

Ускладнення можуть бути і внаслідок приєднання бактеріальної інфекції:

Запалення верхніх дихальних шляхів — ларинготрахеобронхіт, пневмонія;

Ураження нервової системи — енцефаліт, менінгоенцефаліт, мієліт, параліч лицьового нерва;

Бактеріальні ускладнення — бульозна стрептодермія, флегмона, абсцес, імпетиго, лімфаденіт, стоматит, кон’юнктивіт, кератит, сепсис;

розлади внутрішніх органів.

У 1 із 50 випадків захворювання на вітряну віспу бувають ускладнення, серед яких найбільш тяжкими є пневмонія та енцефаліт. Частота енцефаліту, який переважно проявляється церебральною атаксією, становить близько 1 на 4 000 випадків вітряної віспи.

Лікування вітряної віспи

Вітряну віспу та оперізувальний герпес розпізнають переважно на підставі клінічних та епідеміологічних даних. За потреби діагноз можна підтвердити за допомогою вірусологічного методу (виділення вірусу з везикул) і серологічних реакцій.

Лікування вітряної віспи полягає у дотриманні постільного режиму протягом усього періоду висипання, запобіганні вторинній інфекції. Рот треба полоскати дезінфекційним засобом. За показаннями застосовують симптоматичні засоби: анальгетики, жарознижувальні, здійснюють детоксикацію. У разі тяжких форм недуги та розвитку гнійних ускладнень призначають антибіотики.

Після одужання рекомендують провести період реконвалесценції (10–14 днів) удома. Вітряна віспа частково знижує імунітет, у зв’язку з чим можливий розвиток захворювань бактеріальної природи.

Профілактика вітряної віспи

З метою профілактики вітряної віспи насамперед вакцинують такі групи:

Здорові діти, які досягли 12-місячного віку і не хворіли на вітряну віспу;

Діти під час вступу до дитячого дошкільного закладу та школи, які раніше не хворіли на вітрянувіспу;

Працівники охорони здоров’я та освіти, які мають високий ризик інфікування і не хворіли на вітряну віспу.

Оприлюднено 25.01.2024р

Обережно кір

За даними Центру громадського здоров’я за 12 місяців 2023 року в Україні захворіло ушестеро більше людей, ніж за минулий рік. У 15 із 25 регіонів зареєстровано 65 випадків кору, зокрема 35 — у дітей до 17 років (53,8%). Крім спорадичних випадків, зареєстровано шість спалахів кору: у Львівській (2), Тернопільській (2), Одеській (1) та Рівненській (1) областях. Для запобігання спалаху кору в Україні у липні 2023 року розпочато кампанію «надолужувальної» вакцинації.

Зазначимо, що кір - це дуже заразне вірусне захворювання, при якому збудник швидко передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом. Вірус кору може зберігатися в повітрі та на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина покине приміщення. Згідно з даними, при контакті з хворим на кір дев’ять із десяти людей також захворіють.

Інкубаційний період кору (період відсутності симптомів) становить 6-21 день. Потім з’являються симптоми: висока температура, головний біль, нежить, сухий кашель, збільшення лімфатичних вузлів, запалення слизових оболонок очей (сльозотеча, світло боязнь, гнійні виділення), діарея та блювота. На 4-5 день хвороби з’являється червоний висип, який починається зі шкіри голови й обличчя, а потім поширюється на все тіло. Симптоматичне захворювання може тривати до 4 тижнів і більше.

Це захворювання небезпечне серйозними ускладненнями: пневмонією, отитом, енцефалітом (запаленням мозку) тощо, а також може призвести до інвалідності та смерті. Ліків від кору не існує, але захворюванню можна запобігти, вчасно пройшовши курс щеплень.

Від кору захищають дві дози вакцини. Відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень, від кору дітей в Україні вакцинують в 1 рік, а в 6 років здійснюють планову ревакцинацію.

Вакцина проти кору входить до складу комбінованої трикомпонентної вакцини КПК (для профілактики кору, епідемічного паротиту, краснухи). Високий рівень вакцинації населення створює колективний імунітет – якщо охоплення імунізацією становить 98% або вище, то кір не поширюватиметься. Тож закликаємо батьків подбати про захист своїх дітей та вчасно здійснити профілактичні щеплення.

Оприлюднено 25.01.2024р

КРАСНУХА

Краснуха — це вірусне інфекційне захворювання.

Збудником інфекції є РНК-геномний вірус. Краснуха — типовий антропоноз. Джерелом інфекції є хвора людина (навіть за відсутності клінічних проявів).

Інфікований починає виділяти вірус у довкілля із носоглотковим слизом ще в інкубаційному періоді, за 1-2 тижні до початку хвороби. Виділення вірусу припиняється через 2-3 тижні від початку висипки.

Збудник інфекції передається повітряно-краплинним шляхом. Виділення вірусу із сечею, калом, носоглотковим слизом не виключає можливості поширення інфекції контактно-побутовим шляхом, тобто через посуд, якісь предмети побуту. Особливо часто це трапляється у закритих дитячих колективах.

Здатність вірусу проникати через плаценту визначає вертикальний (трансплацентарний) механізм передавання.

Інкубаційний період під час краснухи триває від 12 до 24 днів. У більшості випадків переважає легка або середньої тяжкості форма захворювання. Проте у підлітків і дорослих нерідко присутні симптоми, які передують появі висипки: помірна гарячка, головний біль, слабкість, зниження апетиту, кон’юнктивіт, фарингіт, нежить.

Симптоми краснухи

Перші висипки виникають за вухами та на волосяній частині голови. Хворий їх не бачить і звертає увагу вже на висипку на обличчі: блідо-рожеві округлі макуло-папульні елементи, завбільшки від крапки або макової зернинки до просяної зернини.

Упродовж 15–20 годин висипка поширюється по всьому тілу. У підлітків і дорослих висипання рясніші, ніж у дітей. На обличчі висипка зазвичай густіша, ніж на тулубі, плями більші. Рясніша висипка і на згині ліктя, стегнах, сідницях. Місцями висипання можуть зливатися. Висипка не виникає на долонях та підошвах. Можлива легка шкірна сверблячка. Через 2-3 дні з моменту появи висип зникає.

Досить часто краснуха буває нетиповою: без висипу.

Разом із появою висипки потиличні лімфатичні вузли набувають щільноеластичної консистенції. Таке збільшення потиличних лімфовузлів, навіть за відсутності висипу, є основним симптомом краснухи.

Нерідко у дорослих, найчастіше у жінок і дівчат-підлітків, краснуха супроводжується артралгіями чи артритами, що проявляється болем, припуханням, збільшенням суглобів.

Найчастіше уражаються п’ястково-фалангові та між фалангові суглоби, рідше — колінні й ліктьові. Зміни у суглобах з’являються на прикінці висипки і зникають протягом 1–2 тижнів.

Синдром вродженої краснухи (СВК) розвивається, якщо вагітна хворіє на гостру краснуху, що особливо небезпечна для плода. Є переконливі докази того, що під час реінфекції у матері ризик інфікування плода мінімальний, хоча й можливий навіть за субклінічного перебігу інфекції.

Найкращий захист — імунізація живою комбінованою вакциною для профілактики кору, епідемічного паротиту і краснухи (КПК). Вона зумовлює надійний тривалий імунітет, а також попереджує розвиток тяжких форм та ускладнень.

Оприлюднено 25.01.2024р

Парвовірусна інфекція: що це таке?

На сьогодні ширяться дитячі інфекції, які супроводжуються висипкою на шкірі - кір, краснуха, скарлатина, інфекційний мононуклеоз. Але є ще одна хвороба, яку легко переплутати з ними. Їі можна сплутати з різними алергічними реакціями на деякі медичні препарати або з контактним дерматитом. У багатьох дітей вона так і залишається нерозпізнаною. Цією хворобою є парвовірусна інфекція або інфекційна еритема. Ще одна назва інфекційної еритеми – «п'ята хвороба». Так її прийнято називати з тієї причини, щов списку дитячих інфекцій, які супроводжуються висипом, ця хвороба перебуває підп'ятим номером.

Парвовірусна інфекція – гостре інфекційне захворювання переважно дитячого віку, що викликається парвовірусами і характеризується  різноманітними клінічними проявами, серед яких найбільш поширеною є інфекційна еритема. На сьогоднішній день захворювання ще не вивчено до кінця, однак встановлено, що його збудником є парвовірус людини типу B19.

Джерелом інфекції є хвора людина. Передається повітряно-крапельним шляхом. Характерна зимово – весняна сезонність. Інкубаційний період захворювання в середньому становить від 4 до 14 днів.

Парвовірусна інфекція у дітей зустрічається частіше, ніж у дорослих. Досить часто інфекційна еритема протікає в безсимптомній формі. При цьому висип зазвичай короткочасний або не виникає зовсім, а простудні симптоми проходять за пару днів.

Захворювання починається з лихоманки, нездужання, ознобу. Потім приєднується патогномонічний симптом «ляпасу» щік – яскрава еритема шкіри в області щік, а також плямисто-папульозний висип на тулубі і кінцівках, який швидко трансформуються в «мереживний» висип. Висип при парвовірусній інфекції зазвичай проходить приблизно через тиждень, але може зберігатися до 2-3 тижнів. Іноді протягом наступних тижнів можуть з'являтися повторні висипання, особливо при хвилюванні, фізичному навантаженні, перебуванні на сонці,  прикупанні.

Специфічного лікування при парвовірусній інфекції немає, тому основна терапія направлена на те, щоб усунути неприємні симптоми захворювання. У більшості випадків пацієнти лікуються вдома.

Для профілактики данного захворювання рекомендується уникати контактів з хворими людьми, дотримуватись вимог особистої гігієни (мити руки з милом), часто провітрювати приміщення, правильнее харчування та повноцінний сон.

Оприлюднено 04.12.2023р

НОВИЙ ЕПІДСЕЗОН СТАРТУВАВ – ПАМ’ЯТАЙМО ПРО ПРОФІЛАКТИКУ ЗАХВОРЮВАНЬ 

З початком холодної осінньої погоди розпочався сезон захворюваності людей на грип, гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ), в тому числі на коронавірусну хворобу (COVID-19).

За останніми даними Міністерства охорони здоров’я в Україні від початку жовтня до 19 листопада на гострі респіраторні вірусні інфекції (застуди, грип та COVID-19) захворіло 983 372 людини. Це на 35,9% більше за кількість захворілих за аналогічний період сезону 2022-2023 років. Упродовж минулого тижня (з 13 по 19 листопада) зареєстровано 146 423 випадки ГРВІ, із них 80 647 – у дітей віком до 17 років. 4 259 українців були госпіталізовані, із них 2 036 – діти до 17 років. Також упродовж тижня виявлено 10 317 випадків захворювання на COVID-19, 37 випадків були летальними.

ГРВІ, грип та COVID-19 - це респіраторні захворювання, що викликаються різними вірусами, залишаються актуальною медико-соціальною проблемою та зберігають такі характеристики епідемічного процесу, як масовість, сезонність та багаторічна циклічність.

Джерелом інфекції є хвора людина. Особливо заразний хворий у розпал хвороби, в гарячковому стані. Механізм передачі інфекції – повітряно-крапельний, контактно-побутовий.

Віруси наздоганяють нас у найбільш невідповідний час, тому будь-якими способами ми намагаємося якомога швидше привести себе у форму. На жаль, наші дії не завжди правильні. Тож, щоб зберегти здоров’я і не дати застуді зруйнувати плани, дуже важливо дотримуватися основних правил профілактики респіраторних захворювань.

Зміцнюйте імунітет. Помірні фізичні навантаження, прогулянки на свіжому повітрі, правильне, збалансоване харчування та здоровий сон роблять імунітет людини сильним та запобігають як зараженню, так і важким формам хвороби та її ускладненням.

Щорічна вакцинація - найкраща профілактика вірусних захворювань. Вакцина зменшує ризики захворіти чи отримати серйозні ускладнення внаслідок хвороби. Найкращий час для щеплення - напередодні епідсезону. Якщо такої можливості не було, то вакцинуватися можна і впродовж усього сезону. Особливо важливою вакцинація є для представників груп ризику, оскільки вона значно збільшує шанси цих людей запобігти смертельним наслідкам хвороби.

Дотримуйтеся повітряно-теплового режиму в приміщеннях. Із початком опалювального сезону повітря вдома та в офісі стає сухим. Від цього пересихає слизова носа, що знижує її захисні властивості. Щоб повернути її стан в норму, зволожуйте порожнину носа, пийте більше води, провітрюйте приміщення, у якому перебуваєте, проводьте частіше вологе прибирання приміщень із застосуванням дезінфікуючих засобів, щоб не залишати навколо себе активні віруси.

Не контактуйте з хворими. В період захворювань потрібно відмовитися від рукостискань і вітальних поцілунків, уникати близького контакту з усіма, хто має гарячку та кашель. І хворим, і здоровим варто носити засоби індивідуального захисту, які закривають ніс і рот, щоб захистити себе чи оточуючих від зараження.

Часто мийте руки з милом та обробляйте дезінфекційними засобами (антисептиками). Виконуючи всі ці правила, ви допоможете організму відбити атаку вірусів.

Якщо відчуваєте симптоми респіраторного захворювання, обмежте контакти з іншими людьми і використовуйте захисну маску для обличчя (її слід регулярно заміняти/знезаражувати) та якнайшвидше зверніться до лікаря.

Оприлюднено 30.11.2023р

                Використання державної мови у відповідних сферах суспільного життя

        Відповідно до статті 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи-підприємці та інші суб’єкти господарювання, що здійснюють обслуговування споживачів та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, зобов’язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги українською мовою. Мова йде про магазини, кафе/ресторани, ТРЦ, кінотеатри, заклади культури, перукарні, АЗС, фінансові установи, пошта тощо.

        На прохання клієнтів інформація у сфері обслуговування може бути про дубльована будь якою іншою мовою.

        У ході здійснення заходів державного (нагляду) контролю перевіряється застосування статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: надання споживачеві інформації згідно із законодавством про мови. Інформація доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), визначеним відповідними нормативно-правовими актами, у тому числі технічними регламентами, або, прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Продукція, яка підпадає під дію Технічних регламентів з питань державного ринкового нагляду, у яких містяться вимоги до виробників, уповноважених осіб та імпортерів, повинна супроводжуватися товарно-супровідною та технічною інформацією, складеною виключно державною мовою. Також суб’єкти господарювання повинні зазначати своє найменування та юридичну поштову адресу державною мовою.

Розповсюджувачі нехарчової продукції зобов’язані перед наданням продукції на ринку перевіряти наявність знака відповідності технічним регламентам, необхідних документів, інструкцій з експлуатації та інформацію щодо безпечності, які складені згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, та виконання виробником, уповноваженою особою та імпортером вищезазначених вимог. 

        Саме надання цієї інформації згідно із законодавством про мови у сфері захисту прав споживачів контролюють посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області.

Оприлюднено 23.11.2023р

До уваги керівників та агрономів агроформувань -

сигналізаційне повідомлення

Сприятливі погодні умови осені зумовили масове розмноження і активізацію розселення мишоподібних гризунів на посіви озимих культур.

За даними обстежень спеціалістів управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області середня чисельність колоній мишоподібних гризунів становить 1,5, максимально – 6 колоній на гектар.

З метою запобігання чисельності та шкодочинності мишоподібних гризунів слід проводити постійний моніторинг їх розвитку в посівах озимини. За наявності 3-5 і більше жилих колоній на гектарі необхідно застосовувати родентициди, дозволені до використання на території України у 2023 році. Перевагу слід надавати біологічному методу боротьби. Варто відзначити ефективне застосування бактоциду (препарату на основі бактерій збудника тифу гризунів) в боротьбі з мишоподібними гризунами. Норми використання від 200 г до 2 кг/га на сільськогосподарських угіддях, в скирдах – 5-30 г на м³, в складах – 100-200 г на 100 м².

Бактоцид являється абсолютно екологічним препаратом, що діє тільки на мишоподібних гризунів. Не шкідливий для домашніх тварин і людини, не викликає подразнень і алергічних реакцій, не здійснює шкідливої дії на ґрунт і рослини.

Найдоцільніше використовувати препарат за температури повітря не вище +10°С, а зимою навіть до -25^оС. На посівах озимих культур та багаторічних трав препарат розкидають у нори, біля них, на доріжках протоптаних гризунами на відстані 5-15 м.

Бактоцид за усіма стандартами виготовляє Державна установа «Кіровоградська обласна фітосанітарна лабораторія». Препарат відпускається в фасовках від 1 кг. З питань придбання препарату можна звертатися за телефоном (0522) 27-07-25.

Під час зберігання сільськогосподарської продукції у складських приміщеннях для боротьби з мишоподібними гризунами можна використовувати механічні прилади (ультразвукові відлякувачі, пастки-мишоловки тощо), отруєні принади (препарати, дозволені для застосування у закритих приміщеннях).

Консультації з питань захисту рослин та допомогу при встановленні фітосанітарного стану полів можуть надати державні фітосанітарні інспектори управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, телефон для довідок (0522) 32 12 21.

Оприлюднено 14.11.2023р

ЩО ЧЕКАТИ ВІД ПРИЙНЯТИХ ЗМІН ЩОДО ОБІГУ ГМО? 

Незважаючи на численні дискусії щодо безпечності та впливу ГМО на людей та навколишнє середовище, в Україні гостро постало питання регулювання цієї сфери. На це вказує і те, що за інформацією, опублікованою на сайті Міністерства сільського господарства США у 2021 році, приблизно 50-65% української сої, 12% ріпаку та 1% кукурудзи є генетично модифікованими. І це за відсутності в Україні зареєстрованих сортів рослин, що містять ГМО!

З метою зрушення з місця цієї ситуації, після досить тривалих пошуків альтернативного варіанту української моделі регулювання ГМО, наприкінці серпня поточного року прийнято Закон України «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки», ознайомитись з яким можна за цим посиланням.

Закон стосується усіх сфер, де можливе використання ГМО, в тому числі аграрної сфери. Тому аграрній спільноті необхідно уважно вивчити прийнятий закон, адже він містить чіткі вимоги щодо вирощування ГМ-рослин та розміщення на ринку ГМ-продукції. Також на всіх етапах передбачено прозорий процес контролю та поводження з ГМО.

Варто зазначити, що закон забороняє ввезення та вирощування генетично модифікованої кукурудзи взагалі та вирощування протягом п’яти років з дати набрання чинності закону генетично модифікованих цукрових буряків і ріпаку.

У більшій частині закон набирає чинності через три роки після опублікування. За цей період мають бути приведені у відповідність із цим законом інші нормативно-правові акти та розроблені необхідні порядки.

Для аграріїв цей період дає можливість прийняти рішення щодо використання сортів рослин, створених із використанням ГМО, та визначитись із подальшим напрямком виробництва.

Зауважимо, що альтернативою може стати органічне землеробство, яке активно розвивається у всьому світі. Наша держава входить до двадцятки світових країн-лідерів органічного руху. Вітчизняна якість рослинної сировини високо цінується у різних країнах світу. Тому, Україна має всі можливості стати основним постачальником екологічної продукції для країн ЄС.

За роз’ясненнями та консультаціями з цього питання можна звертатися до відділу контролю у сфері насінництва, розсадництва та якості зерна управління фітосанітарної безпеки за адресою: м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, каб. 404 або ж за телефонами: 0501717369, 0957907118.

оприлюднено 09.11.2023р

Хочеш мати друга? Будь другом!

Мати домашнього улюбленця — дуже класно! Однак слід пам'ятати, що це ще й велика відповідальність.

Дотримуватися правил безпечного поводження з домашніми тваринами легко, просто пам'ятай правила поведінки з іншими людьми!

Як не слід поводитися з собаками:

• не турбуй собаку, коли він їсть;
• не забирай у собаки його кістки й іграшки;
• не наближайся обличчям до морди собаки;
• не турбуй тварин, коли вони відпочивають. Не намагайся розбудити собаку, що спить;
• не хапай собаку за хвіст чи вуха;
• не сідай на собаку та не наступай йому на лапки;
• не лізь обійматися до тварини. Більшості собак це не подобається;
• уникай криків та інших гучних звуків, напр., свистіння, стукоту тощо.

Наш обов'язок — забезпечити кожній тварині:

• здорову їжу та чисту воду;
• притулок і комфорт;
• лікування у разі хвороби або травми;
• компанію інших здорових тварин, із якими можна гратися;
• умови для щасливого життя! Ми повинні дбати про те, щоб наші улюбленці не були налякані чи засмучені.

Усі тварини можуть захворіти, але ми можемо цьому запобігти! Тваринам слід: робити необхідні щеплення щороку; давати таблетки від гельмінтів кожні кілька місяців; відвідувати ветеринара щонайменше раз на рік; важливо також запобігати народженню нових цуценят і кошенят, за якими ми не зможемо належним чином доглядати (для цього улюбленців потрібно стерилізувати).

Матеріали розроблено ВООЗ у співпраці з Держпродспоживслужбою, МОЗ, Центром громадського здоров'я МОЗ (ЦГЗ) та у партнерстві з Продовольчою та сільськогосподарською організацією (FAO) і Всесвітньою організацією охорони здоров'я тварин (WOAH) за фінансової підтримки Уряду Німеччини, з метою підвищення обізнаності громадян щодо небезпечності сказу для тварин та людей, а також інформування стосовно профілактики сказу.

Оприлюднено 09.11.2023р

Лептоспіроз – гостре інфекційне захворювання, що вражає людей і тварин (раніше це захворювання мало назву іктеро-геморагічна лихоманка, хвороба Васильєва – Вейля). Викликається воно мікроорганізмами – лептоспірами. Хворіють на лептоспіроз сільськогосподарські тварини (велика рогата худоба, свині, кози, вівці), хутрові звірі, водяні та сірі пацюки, мишоподібні гризуни.

Лептоспіри потрапляють у водойми із сечею хворих тварин, де вони можуть зберігатися до 300 днів. Щури і мишоподібні гризуни можуть заражати також і харчові продукти. Людина заражається лептоспірозом при купанні в дрібних водоймах, ставках, озерах і під час рибної ловлі. Кількість хворих на лептоспіроз збільшується в теплий період року – з травня по жовтень. У зимовий період інфікування лептоспірозом може бути при вживанні забруднених харчових  продуктів, при догляді за хворими тваринами та обробленні туш, якщо не дотримуються правил особисто їгігієни. Необхідно пам’ятати, що лептоспіри можуть проникати в людський організм не тільки через шлунково-кишковий тракт, а й через пошкоджену шкіру і слизові оболонки. Навіть непомітні ушкодження, подряпини можуть стати місцем проникнення інфекції.

Від моменту попадання збудників в організм людини до початку захворювання проходить у середньому від 6-8 до 14 днів. Хвороба починається раптово з ознобу та загальної слабкості. Температура підвищується до 39-40°, з’являються нудота, блювота, головний біль, біль у всьому тілі. Характерною ознакою захворювання є біль у литкових м’язах. Іноді хворі не можуть не тільки ходити, але й триматися на ногах. Можуть спостерігатися жовтушність склер, висип на шкірі, крововиливи в сітківку ока, внутрішні органи. Без своєчасного лікування захворювання лептоспірозом може призвести до тяжких наслідків (ураження нирок, печінки і т. д.), високий ризик смерті. Тому так важлива своєчасна госпіталізація і лікування хворого на лептоспіроз. При появі перших ознак захворювання необхідно негайно звернутися до лікаря. І, звичайно, ні в якому разі не можна займатися самолікуванням.

Від людини людині лептоспіроз не передається.

Профілактика лептоспірозу базується на комплексі медико-санітарних та ветеринарно-санітарних заходів.

Величезне значення мають захист житла, продуктових складів та інших об’єктів від проникнення в них гризунів, захист водоймищ від можливих забрудненьсільськогосподарськимитваринами і гризунами, знищення щурів і мишей.

Купатися необхідно в спеціально відведених місцях. Зараження лептоспірозом частіше відбувається в закритих водоймищах, особливо мілководних, де багато рослинності. Слід пам’ятати, що ризик зараження зростає під час купання при наявності на тілі подряпин, ран та проковтуванні води.

Бажано відмовитись від прогулянок босоніж у заболочених місцевостях.

На польових роботах, риболовлі, полюванні, догляді за хворою худобою необхідно обов’язково дотримуватися правил особистої гігієни – надягати гумові або кирзові чоботи, рукавички.

Забороняється вживати в їжу м’ясо і молоко хворих на лептоспіроз тварин, сиру воду з відкритих водойм.

Якщо зараженню запобігти не вдалось, негайно звертайтесь за медичною допомогою!

Оприлюднено 07.11.2023р

Оприлюднено 06.11.2023р

Спалахи інфекційних захворювань вимагають миттєвої реакції, локалізації та ліквідації. Тому, відповідні служби постійно здійснюють контроль щодо санітарно-епідемічного благополуччя, а також проводять просвітницьку роботу серед населення з профілактики виникнення того чи іншого захворювання. Гепатит А (або ж ще хвороба Боткіна чи хвороба брудних рук) – є одним із них.

Спалахи цього захворювання виникають у різних регіонах країни. Приміром, у нашій області за 9 місяців зареєстровано два випадки гепатиту А. Також нещодавно у м. Вінниця стався спалах вірусного гепатиту А з досить великою кількістю хворих. Перший випадок був зареєстрований 16 жовтня. Зважаючи на стрімку динаміку захворюваності та територіальне поширення (м. Вінниця та деякі громади Вінницької області) було посилено протиепідемічні заходи та проводиться вакцинація.

Що ж потрібно знати про це захворювання

Вірус гепатиту А викликає запалення печінки, а інфікування ним відбувається фекально-оральним шляхом, через недотримання простих правил гігієни (миття рук), споживання заражених продуктів харчування, води або контакт з хворою людиною.

На відміну від інших вірусів гепатиту, цей не має хронічної форми, але одужання хворого може розтягнутися до кількох місяців. Після перенесеного захворювання у людини формується стійкий і тривалий імунітет. Досить рідко гепатит А може спричинити ураження нирок, підшлункової залози чи смерть.

Інкубаційний період становить 14-28 днів. При захворюванні вираженою симптоматикою є: слабкість, відсутність апетиту, діарея, блювота, підвищена температура, потемніння сечі, жовтяниця тощо. Не завжди в інфікованої людини проявляються перераховані симптоми, особливо це стосується дітей, а ось у дорослих перебіг захворювання у важкій формі досить поширений.

Для профілактики інфікування вірусом гепатиту А проводиться вакцинація. Не менш ефективними методами боротьби є:

дотримання правил особистої гігієни (миття рук перед вживанням їжі та після кожного відвідування туалету);

поліпшення санітарних умов;

забезпечення безпечності та якості харчових продуктів, води. Зокрема свіжі овочі, фрукти, зелень, ягоди тощо необхідно ретельно мити перед вживанням. Також споживати бутильовану, фільтровану або перекип’ячену воду (кип’ятити слід не менше 10 хвилин).

Не займайтеся самолікуванням, при появі перших симптомів зверніться до лікаря. Це запорука вашого здоров’я та здоров’я оточуючих людей, в тому числі ваших рідних та близьких.

Кишковим інфекціям притаманна літня сезонність. Підвищена температура навколишнього середовища сприяє поширенню збудників, які викликають захворювання на кишкові інфекції. До них належать такі небезпечні захворювання як-от черевний тиф, дизентерія, харчові токсикоінфекції, гепатит А, сальмонельоз, ботулізм, холера, гастроентероколіти. Всі ці захворювання виникають внаслідок вживання інфікованих харчових продуктів або води, які проникають в організм людини через брудні руки, продукти харчування і предмети домашнього вжитку.

Характерні ознаки кишкової інфекції:

- слабкість,

- головний біль,

- блювання,

- болі в животі,

- підвищення температури,

- пронос.

Щоб вберегти себе та рідних від захворювань кишковими інфекціями, необхідно:

- дотримуватися правил особистої гігієни;

- ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі, після повернення з вулиці та після кожного відвідування вбиральні;

- мити та тримати у чистоті всі поверхні та кухонні прилади, що використовуються для приготування їжі;

- користуватися індивідуальним посудом;

- запобігати проникненню комах та тварин до приміщень, де відбувається приготування їжі та зберігаються харчові продукти;

- регулярно мити та обдавати окропом дитячий посуд та іграшки;

- окремо готувати і зберігати сирі та готові до вживання харчові продукти (сире м'ясо, птицю, рибу, овочі, фрукти тощо);

- для обробки сирих продуктів використовувати окремі кухонні прилади (ножі, обробні дошки тощо);

- добре прожарювати або проварювати продукти, особливо м'ясо, птицю, яйця і рибу;

- дотримуватись відповідного температурного режиму при зберіганні харчових продуктів (не залишати приготовлені харчові продукти при кімнатній температурі більше, ніж на 2 години);

- використовувати харчові продукти, оброблені з метою підвищення їх безпеки, наприклад, пастеризоване молоко;

- мити та обдавати окропом фрукти і овочі, особливо у разі споживання їх у сирому вигляді;

- не вживати продукти по закінченню терміну придатності, використовувати для приготування їжі тільки свіжі харчові продукти;

- при транспортуванні і зберіганні харчових продуктів використовувати чисту упаковку (поліетилен, контейнери для харчових продуктів тощо);

- не купувати харчові продукти у випадкових осіб або в місцях несанкціонованої торгівлі;

- не давати маленьким дітям некип'ячене розливне молоко, сирі яйця тощо;

- не купатися в непроточних водоймах, у місцях несанкціонованих пляжів, уникати заковтування води під час купання;

- уникати контактів з особами, які мають ознаки інфекційного захворювання.

Вагомим фактором передачі кишкових інфекцій є вода, тому слід:

- використовувати безпечну воду, не пити воду з неперевірених джерел;

- вживати бутильовану воду, у разі неможливості її придбання використовувати охолоджену кип’ячену воду.

При появі симптомів захворювання (підвищення температури тіла, головний біль, інтоксикація, блювання, рідкі випорожнення, біль у животі, висипання на шкірі тощо) своєчасно звертайтесь за медичною допомогою. Самолікування може призвести до значних ускладнень. Особливо це стосується дітей раннього віку.

Тільки чітке дотримання гігієнічних правил та вимог дасть можливість уникнути харчового отруєння та зараження кишковими інфекціями. 

оприлюднено 18.07.2023 р 

ОБЛАШТУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ КОЛОДЯЗІВ РИЗИКИ ВЖИВАННЯ ЗАБРУДНЕНОЇ ПИТНОЇ ВОДИ

В умовах руйнування об’єктів інфраструктури внаслідок бойових дій постає проблема забезпечення населення доброякісною питною водою. З цією метою дедалі частіше в умовах відсутності централізованого водопостачання використовується вода з альтернативних джерел (колодязі, бювети, каптажі тощо).

 Значна кількість населення особливо у сільській місцевості використовує для забезпечення питних потреб воду з шахтних колодязів. Санітарними нормами та правилами передбачено, що колодязь має бути ізольований від проникнення поверхневого стоку (дощових і талих вод). Територію поблизу колодязя треба утримувати в чистоті, а у радіусі 50 м від нього не дозволяється здійснювати миття транспортних засобів, водопій тварин, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, розміщувати пристрої для приготування отрутохімікатів та іншу діяльність, що може призвести до забруднення ґрунту та води.

 Колодязі повинні відповідати певним конструктивним вимогам, основні з яких полягають у наявності глиняного “замка” та огорожі навколо колодязя, навісу над ним, ремонтних скоб та ємності для забору води. Колодязь має бути утепленим, а матеріал для стінок колодязя потрібно влаштовувати монолітним залізобетоном, бетонними або залізобетонними кільцями, за їх відсутності – керамікою, цеглою, каменем. Стінки колодязя повинні бути щільними, без шпарин.

 У разі використання дерев’яних зрубів слід застосовувати колоди без глибоких шпарин і червоточин, не уражені грибком. Перевагу необхідно надавати таким породам дерева, як модрина, вільха, в’яз чи берест, але можна застосовувати також дуб і сосну. Власники колодязів мають періодично проводити їх планове обстеження, поточний ремонт, чищення та дезінфекцію.

 Питна вода, призначена для споживання людиною, при цьому повинна бути безпечною в епідемічному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.

Вживання небезпечної в епідемічному відношенні питної води з колодязя може привести до виникнення інфекційних захворювань (вірусного гепатити А, черевного тифу, дизентерії, холери, ротавірусної інфекції, лептоспірозу тощо), а води із хімічним забрудненням – до водно-нітратної метгемоглобінемії, карієсу або флюорозу.

Саме тому рекомендуємо власникам колодязів здійснювати періодичний контроль безпечності та якості питної води.

оприлюднено 18.07.2023 р 

АМБРОЗІЯ ПОЛИНОЛИСТА: ЩО НЕОБХІДНО ЗНАТИ ПРО КАРАНТИННИЙ БУР’ЯН

Мало хто не знайомий з амброзією полинолистою. На жаль, в Україні її можна зустріти скрізь: на полях, на узбіччях доріг та залізниць, по берегах річок та ставків, на пустирях, вулицях, присадибних ділянках населених пунктів.

Амброзія полинолиста – карантинний бур’ян,  близька родичка полину. Рослина швидко розмножується і ресурси довкілля використовує значно ефективніше, ніж культурні рослини. Це має сумні наслідки для ґрунту, бо він пересихає та бідніє. Амброзія полинолиста може знизити врожай сільськогосподарських культур в кілька разів.

Проте найбільшої шкоди амброзія полинолиста завдає здоров’ю людей. Зокрема, її пилок є сильним алергеном. А амброзія дуже продуктивна в цьому напрямку. Одна рослина може утворити від 4 мільйонів до 10 мільярдів зерен пилку, які легко поширюються повітрям на десятки кілометрів. Пилок фіксували на висоті 5000 м над рівнем моря і на відстані до 160 км від найближчого місця зростання амброзії.

 Квітне амброзія зі середини липня і аж до морозів, залишаючи по собі мільйони дрібних насінин і змучених алергіків. 

І якщо на посівах сільськогосподарських культур амброзія успішно знищується гербіцидами, то на узбіччях доріг та в населених пунктах подолати амброзію не так просто.

На присадибних ділянках та клумбах найефективніше виривати рослини амброзії полинолистої з корінням. Чим менша рослина, тим легше проводити цю процедуру. Невеликі рослини, особливо після дощу, добре вириваються. З метою зменшення ризиків для здоров’я прополки рекомендується проводити у другій половині дня, так як найбільше пилку рослина продукує саме зранку.

До речі, про газон і петиції щодо припинення скошування трави. Якщо за газоном доглядати: поливати, підживлювати, видаляти бур’яни, то можна отримати гарний трав’яний покрив, навіть в мавританському стилі з квіточками. Але якщо ж просто залишити рости траву разом з бур’янами, а то й просто бур’яни, в природному стані – отримаємо не що інакше як розплідних шкідливих організмів, кліщів і алергенів у вигляді пилку амброзії та інших бур’янів.   

Косіння амброзії має свої правила. Хаотичне скошування амброзії полинолистої в період її вегетації призводить до того, що рослина утворює бокові пагони в нижній частині головного пагону, які майже лежать на землі. Наступні скошування їх не зачеплять, і рослина успішно утворить суцвіття, зацвіте та  утвориться насіння на цих гілках. Тому, якщо немає можливості систематично доглядати за трав’яним покривом (пустирі, узбіччя) найефективніше проводите низьке скошування амброзії в період до цвітіння і потім через 2-3 тижні.

Зрозуміло, що зараз важкі часи і, здається, що такі питання не на часі. Але ми віримо в перемогу і знаємо напевне, що обрали правильний напрямок. Тому свідоме ставлення кожного до суспільних проблем вже маленька перемога на шляху до їх вирішення. Не залишайтесь байдужими – знищуйте амброзію задля здоров’я наших родючих грунтів та нації.

           оприлюднено 04.07.2023 р                                                                                                     

ПІДГОТОВКА СКЛАДСЬКИХ ПРИМІЩЕНЬ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ЗЕРНА

Не так багато часу залишилось до жнив. Отже актуальним стає питання зберігання збіжжя, адже посіяти, доглянути і зібрати урожай - це тільки половина справи. При неправильному зберіганні врожаю втрати якості зерна можуть сягати 100% і зерно може стати взагалі не придатним для переробки.

Найголовніше, що необхідно пам’ятати: зерно - це живий організм. Воно має свою мікрофлору, дозріває та дихає. Мікроорганізми (кліщі, комахи) в зерні створюють умови для його проростання, появи плісняви, забруднення і пошкодження, так як наслідком їх життєдіяльності є зігрівання зернової маси. Цьому сприяє також зерно бур’янів, рештки основної культури й інших рослин. Часто зернова маса містить інші домішки - камінці, землю, пісок, що також негативно впливає на стан і якість зерна. Тому дуже важливо враховувати структура зернової маси для оптимального збереження врожаю.

Не менш важливим фактором для успішного зберігання зерна є стан приміщень для його зберігання. Приміщення мають бути сухі, ретельно зачищенні та знезараженні. В Україні поширено 116 видів комірних шкідників. Серед них кліщів - 34%, комах - 34 %, мишоподібних - 6%. За даними ФАО, втрати зерна і зернопродуктів при зберіганні щороку становлять 10-15%. Цією кількістю можна було б прокормити 135 млн осіб.

З метою знезараження місць зберігання зерна проводять дезінсекцію - обробку порожніх зерносховищ за допомогою хімічних препаратів. Вибір способу обробки залежить від видового складу шкідників. Якщо приміщення заселені комахами, нестійкими до дії інсектоакарицидів (кліщі, борошноїди, молі, вогнівки), рекомендується обробити приміщення вологим способом. Якщо ж у приміщенні виявлено довгоносиків чи інших небезпечних шкідників, доречні аерозольна обробка чи фумігація, які виконуються спеціалізованими сертифікованими організаціями з дотриманням правил безпеки. Знезараження рекомендується провести за 2-3 тижні до завантаження зерна. Обробляють приміщення при температурі не нижче 12^оС, коли шкідники знаходяться в активному стані.

Своєчасна та якісна підготовка зерносховищ дасть змогу зберегти зібраний врожай та не допустити втрати якості зерна!

                      оприлюднено 19.06.2023р

ЩО ТАКЕ ЛЕПТОСПІРОЗ?

За 2021 рік в Кіровоградській області зареєстровано 7 випадків лептоспірозу, 2020 рік – 5,
2019 рік – 6, 2018 рік – 12 , 2017 рік – 11, 2016 рік – 15. За 2022 рік попередні
дані – 5 випадків, із них 2 випадки летальні: Кропивницький район – 2 (СоколівськаТГ, ОлександрівськаТГ), Новоукраїнський район – 2 (НовоукраїнськаТГ), Олександрійський район(ОнуфріївськаТГ).

Лептоспіроз – це небезпечне захворювання, спільне для тварин та людей. Інфекційна хвороба спричине назбудником – бактерією Leptospira. Носіями лептоспірозу в природі найчастіше виступають інфіковані тварини(хворі та носії збудника). Це переважно дрібні ссавці(мишовидні та водо плаваючі гризуни), комахоїдні, сільського сподарські тварини, промислові тварини(лисиці). Від людини до людинизахворювання не передається. Лептоспіри з виділеннями тварин потрапляють в довкілля – воду водоймищ(в більшості випадків непроточних), а в домашній умовах забруднюють продукти харчування. В організм людини збудники найчастіше потрапляють через мікротравми шкіри, слизові оболонки(очі, ніс, рот) при купанні, риболовлі, а також при споживанні забруднених харчових продуктів.

На лептоспіроз часто хворіють рибалки, мисливці на водоплавну дичину, працівники сільськогого сподарства, що доглядають тварин, працівники водно-каналізаційного господарства, жителі, що відпочивають біля водойм в природних вогнищах лептоспірозу та купаються в стоячих водоймах, маючи порізи частин тіла камінням, щебнем, очеретом, осокою тощо.

Інкубаційний (прихований) період хвороби становить 8-14 днів, але може розтягуватись до 20 днів.

Захворювання починається раптово – хворі можуть навіть назвати час його початку. Симптоми варіюються від легких (головнийбіль, гарячка, біль у м’язах, почервоніння очей, діарея, висипання) до серйозних ураженьнирок, печінки, менінгітів і навіть летальних (при несвоєчасному зверненні за медичною допомогою та лікуванні).

Оскільки основними носіями лептоспірозу є мишовидні гризуни та пацюки, необхідно проводити боротьбу з ними доступними методами: як механічними – використання капканів та давилок, так і хімічним – за допомогою приманок з отрутою.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» дератизаційні роботи, особливо на епідемічно значимих об’єктах – це обов’язок як суб’єктів господарювання (підприємств всіх форм власності), так і органів виконавчої влади, місцевого самоврядування.

Пам’ятайте, що лептоспіроз складно діагностувати, адже симптоми схожі на прояви інших захворювань, можуть нагадувати грипп чи застуду, або навіть протікати без симптомів. Тому лише оперативне звертання за медичною допомогою та рання діагностика зможуть забезпечити успіх лікування хворих.

Аби зменшити ризики захворіти на лептоспіроз, уникайте перебування у потенційно заражених водоймах та ловлі риби в них, контактів ізхворими та інфікованими тваринами, проводьте щеплення домашніх та сільського сподарських тварин протии лептоспірозу, захищайте питну воду та продукти харчування від доступу мишовидних гризунів, вчасно проводьте заходи зі знищення гризунів.

Бережіть своє здоров’я!

оприлюднено 19.06.2023р

В УКРАЇНІ ЗАФІКСОВАНО МАСОВИЙ МОР РИБИ: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ, ЩОБ НЕ ОТРУЇТИСЯ 

Україна знову зіткнулася з серйозною екологічною катастрофою, яка сталася на території Дніпропетровської області. Там стався масовий мор риби внаслідок терористичного знищення Каховської гідроелектростанції російськими окупантами.

Наслідки цієї трагедії вже стали очевидними: десятки тисяч рибин загинули та залишилися на обмілілих водоймах. Ситуація загрожує повторенням і в інших постраждалих регіонах України. Масштаби екологічної катастрофи на Дніпропетровщині є надзвичайно тривожними: багато водойм стали справжніми мертвими зонами, а риба, яка вижила, залишилася без необхідних умов для життя. Це небезпечно не лише для екологічного балансу, а й для здоров'я людей.

Нагадуємо, що мертва риба або та, що вмирає, не може бути зібрана для подальшого зберігання, приготування чи споживання. Не існує жодного способу приготування, що  може зробити таку рибу безпечною для вживання, включаючи сушіння, в'ялення, смаження чиваріння. Ця риба може містити збудники інфекційних хвороб, у тому числі ботулізму, паразитів чи небезпечн іхімічні речовини.

Рекомендуємо громадянам дотримуватися таких рекомендацій:

• не купувати копчену, солону та в’ялену рибу на стихійних ринках, яка була виготовлена в домашніх умовах та без лабораторного контролю;
• купуючи сушену та в’ялену рибу промислового виробництва, навіть в закладах торгівлі, звертайте увагу на її зовнішній вигляд, умови зберігання, наявність маркування із зазначенням дати виготовлення та терміну придатності;
• бажано вживати консерви тільки промислового виготовлення, оскільки технологія та рецептура їх приготування розроблена з урахуванням профілактики ботулізму та з проведенням відповідного лабораторного контролю;
• не вживайте консерви при найменшій підозрі на її недоброякісність, а саме не використовувати продукцію з бомбажних (здутих) банок.

У випадку появи симптомів захворювання слід негайно звернутися до лікаря.

Наголошуємо, що реалізація живої риби має проводитись виключно з дотриманням ветеринарно-санітарних вимог, а саме: кожна партія риби живої має надходити на ринки з товарно-транспортними накладними та супровідними ветеринарними документами, післячого проводиться її ветеринарно-санітарнаекспертиза в лабораторіїна ринку та видаються експертні висновки.

Закликаємо громадян свідомо ставитися до вибору продуктів харчування та враховувати потенційні ризики, що наразі існують.

Оприлюднено 13.06.2023 

У контексті розвитку напряму профілактичної роботи Громадською організацією «Життя» за участі фахівців Держпродспоживслужби створено відеоролики, спрямовані на боротьбу з курінням.

З даними відеороликами можна ознйомитись за посиланнями:

https://www.youtube.com/watch?v=37XXGnr52ao;

https://www.youtube.com/watch?v=G6b38Fe81ro;

https://www.youtube.com/watch?v=fEbn6oOWaXk;

https://www.youtube.com/watch?v=8mw00CKPxMU;

https://www.youtube.com/watch?v=jojYqRxvzLO;

https://www.youtube.com/watch?v=kntd1qb120c;

https://www.youtube.com/watch?v=dSxT5aIeZiw;

https://www.youtube.com/watch?v=_SFQQ8Ju4YM;

https://www.youtube.com/watch?v=gN_3VEfAbCc

Оприлюднено 13.06.2023 

СПОЖИВАННЯ РИБНОЇ ПРОДУКЦІЇ, ПРИДБАНОЇ «З РУК» - НЕБЕЗПЕКА ЗАХВОРЮВАННЯ НА БОТУЛІЗМ 

З настанням літнього сезону збільшується ризик ускладнення санітарно-епідемічної ситуації серед людей щодо виникнення випадків гострих кишкових інфекційних захворювань та харчових отруєнь. Саме у теплий період року серед населення та відпочиваючих все частіше реєструються захворювання на ботулізм, пов'язані із вживанням рибної продукції.

Найнебезпечнішою є рибна продукція домашнього приготування, придбана в місцях стихійної торгівлі та «з рук». Внаслідок споживання соленої, в'яленої чи копченої риби, що містить отруйні речовини (токсини), може виникнути захворювання на ботулізм. Цей токсин - один із найсильніших серед відомих біологічних отрут.

Перші симптоми захворювання найчастіше виникають через 12-24 години після споживання зараженої їжі. Водночас симптоми можуть виникнути й раніше (уже через 2 години) або значно пізніше (4 доби і більше). Що важче захворювання, то коротший інкубаційний період.

Симптоми ботулізму:

- порушення близького зору - ви не можете читати текст, але добре бачите предмети;

- сильно виражена сухість у роті;

- важко говорити (голос стає тихим, гугнявим або пропадає);

- підвищена стомлюваність, м’язова слабкість;

- запаморочення;

- короткочасні ознаки ураження травної системи (нудота, блювання, послаблення випорожнень), а потім - стадія парезу кишківника (здуття живота, закреп);

- ураження м’язів шиї та кінцівок.

Симптоми ботулізму найчастіше з'являються поступово, немає різких підйомів температури, тому виникає ілюзія несерйозності хвороби. У подальшому з'являється порушення зору - одна з найперших ознак ботулізму (хворого турбує «сітка або туман» перед очима, двоїння предметів, важкість читання, що пов'язано з паралічем очних м'язів). Одночасно виникають спрага, сухість слизових оболонок, розлад ковтання, може змінитися тембр голосу. Хворі скаржаться на відчуття «грудки» у горлі, біль під час ковтання, подразнення в горлі - усі ці симптоми обумовлені ураженням ковтальних м'язів.

Неврологічна симптоматика триває кілька днів і супроводжується загальнотоксичним синдромом - хворі скаржаться на сильний головний біль, запаморочення, безсоння, загальну слабкість, підвищення температури тіла. У важких випадках пацієнтів турбує відчуття нестачі повітря, тягар в грудній клітці, дихання стає поверхневим. Розвивається дихальна недостатність, що є причиною смерті при ботулізмі.

Пам’ятайте: хворобу легше попередити, ніж лікувати. Будь-яке отруєння не проходить безслідно.

За найменшої підозри на ботулізм негайно зверніться до лікаря! Госпіталізація обов’язкова незалежно від тяжкості перебігу захворювання.

Оприлюднено 13.06.2023 

ВИМОГА ОБСЛУГОВУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ: ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ТА ЗРУЧНІСТЬ ДЛЯ СПОЖИВАЧІВ

Українська мова є однією з найважливіших складових національної ідентичності та культурної спадщини українського народу. Тому вимога обслуговування українською мовою є необхідною та важливою для забезпечення рівних прав громадян та збереження мовної рівноваги у країні.

Одним із головних аспектів вимоги обслуговування українською мовою є підтримка мовних прав громадян. Українська мова має статус державної мови в Україні згідно з Конституцією. Це означає, що всі громадяни мають право спілкуватися, отримувати інформацію та отримувати послуги українською мовою. Вимога обслуговування українською мовою гарантує, що громадяни можуть користуватися своїми мовними правами у всіх сферах життя: у державних установах, комерційних підприємствах, медичних закладах, освітніх установах, закладах торгівлі тощо.

Забезпечення вимоги обслуговування українською мовою також є проявом поваги до культурного багатства України. Українська мова є однією з найстаріших та найбагатших мов у світі, з історичними коріннями, які сягають тисячоліть. Вимога обслуговування українською мовою сприяє збереженню та розвитку мовної культури, спонукаючи до використання української мови як засобу комунікації.

Крім того, вимога обслуговування українською мовою має важливе економічне значення. Забезпечення обслуговування українською мовою стимулює попит на вітчизняні послуги та продукти, що сприяє розвитку внутрішнього ринку та підтримці українських підприємств.

Напрацювання ефективної системи контролю та санкцій щодо невиконання вимоги обслуговування українською мовою є важливим кроком у забезпеченні дотримання прав громадян та збереженні мовної рівноваги. Такі заходи включають зокрема штрафи для організацій, які порушують вимоги Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що регулює використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Тож вимога обслуговування українською мовою є важливою не лише з точки зору збереження національної ідентичності, а й забезпечення зручності споживачів та підтримки вітчизняного бізнесу. Виконання цієї вимоги сприяє побудові сильної та самодостатньої країни, сприяє зміцненню державності та єдності.

Цінуй своє – українське!

Оприлюднено 07.06.2023 

Як діяти пасічнику, якщо сталося отруєння бджіл

Якщо пасічник хоче відшкодувати заподіяні йому збитки, то він повинен діяти швидко й оперативно. Це в його ж інтересах. Адже через 3-4 дні слідів отрутохімікатів у відібраному матеріалі вже можна не знайти.

Терміново звернутись до органів місцевої влади чи місцевого самоврядування офіційно з письмовою заявою про отруєння бджіл з проханням про створення комісії.   

Після створення письмовим розпорядженням комісія оглядає пасіки, виявляє причини загибелі бджіл, ймовірних підозрюваних винних у цьому осіб, оцінює розміри збитків.

Згідно “Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин”, затвердженної наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року № 338, встановлюються основні причини отруєння бджіл, заходи щодо профілактики отруєння бджіл, установлення факту отруєння бджіл та допомоги постраждалим від отруєння бджолиним сім'ям, а також механізми визначення шкоди, заподіяної власникам пасік від отруєння бджіл.

Встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин

Обстеження пасіки і фіксація випадків отруєння бджіл на вимогу та за  заявою власника пасіки до органів місцевого самоврядування здійснюються постійнодіючою Комісією із встановлення факту отруєння бджіл (далі - Комісія).

До складу Комісії входять:

     Голова Комісії - представник органу місцевого самоврядування за місцем розташуванням пасіки,

• представник органу місцевого самоврядування, адміністративні межі якого знаходяться ближче ніж за 10 кілометрів від пасіки, яку обстежує Комісія;
• представник територіального органу Держпродспоживслужби;

представник територіального  органу Національної поліції України. Дані особи можуть бути залучені в якості свідків у суді.

• Результати обстеження Комісії фіксуються в Актів становлення факту отруєння бджіл (далі - Акт), який заповнюється членом Комісії
• Рекомендації щодо визначення шкоди, заподіяної власнику пасіки, у тому числі недоотриманого прибутку (переведення в медові одиниці), згідно з додатком 2 до Інструкції додаються до цього Акта та є його невід'ємною частиною.
• Акт складається головою Комісії державною мовою в чотирьох примірниках та підписується членами Комісії.
• Відбираються проби бджіл (мертвих і живих), зразки оброблених  рослин та грунт.

Відібрані зразки упаковуються, опломбовуються та передаються власнику пасіки для доставки в лабораторію. До відібраних зразків додається супровідний лис.

Слід з’ясувати, чи були попереджені пасічники не пізніше ніж за 3 дні.

Комісійно відбирати проби. Методичні  рекомендації  щодо  правильності  відбору  надають фахівці ветеринарної медицини Держпродспоживслужби. Обов’язковою умовою має бути акт відбору та відбір контрольних зразків.

Для дослідження в акредитованій лабораторії відбирають проби бджіл (400 – 500 мертвих, можна частково живих), 200 г свіжозібраного меду або незапечатаний мед у стільниках, пергу в сотах. Проби відбирають від 10% сімей з характерними ознаками отруєння, а також 100 - 200 г зеленої маси з ділянки, відвідуваної бджолами, проби землі.