Благовіщенська ДПІ інформує!

За яких умов звільняються від відповідальності платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки або у яких відновилася така можливість (у т. ч. щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу) у період дії воєнного стану в Україні?

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з абзацами третім – п’ятим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними таких податкових обов’язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відс., звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відс. за умови виконання ними таких податкових обов’язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’зків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац восьмий п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Зміни щодо подання податкової звітності

Законом України від 12.05.2022 № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260) пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ викладено в новій редакції, згідно з якою у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної ПКУ, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов'язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".

Про внесення змін до Податкового кодексу України на період дії воєнного стану

ГУ ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» та Законом України від 24.03.2022 року № 2142 –ІХ внесені зміни до Податкового кодексу України.

До уваги суб’єктів господарювання! Щодо єдиного податку третьої групи з урахуванням особливостей оподаткування

ГУ ДПС у Кіровоградській області інформує, що Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» та Законом України від 24.03.2022 року № 2142 –ІХ внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, підрозділ 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 9, який визначає особливості справляння єдиного податку під час воєнного, надзвичайного стану на території України.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей, зокрема, платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, в яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень.

До таких осіб не застосовується обмеження щодо кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.

При цьому для суб’єктів господарювання, які планують зареєструватися платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою у розмірі 2 відсотків доходу, зменшено перелік обмежень порівняно з тим, що встановлені пунктом 291.5 статті 291 ПКУ для обрання спрощеної системи оподаткування.

Так, не зможуть обрати спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу:

- суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи − підприємці), які здійснюють:

діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
обмін іноземної валюти;
виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльно сті фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);
видобуток, реалізацію корисних копалин;

- страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

- представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

- фізичні та юридичні особи – нерезиденти.

Для новостворених зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання термін для подання Заяви становить 10 днів з дня державної реєстрації. Такі суб’єкти господарювання вважатимуться платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації.

Для діючих суб’єктів господарювання, які скористаються правом перейти на спрощену систему оподаткування зі ставкою єдиного податку 2 відсотки доходу, змінено граничні терміни для подання заяви.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, суб’єкт господарювання до останнього числа місяця, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 липня 2019 року № 308 (далі – Заява).

При цьому, у спеціальному полі «ставка у відсотках до доходу» рядка 5.1.1 «Обрана ставка єдиного податку під час переходу на спрощену систему оподаткування» Заяви зазначається ставка у розмірі 2 відсотків єдиного податку.

Реєстрація суб’єкта господарювання платником єдиного податку зі ставкою 2 відсотки доходу здійснюється шляхом внесення до Реєстру платників єдиного податку.

Згідно з підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі – ПДВ) з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Таким чином, застосування ставки податку у розмірі 2 відсотки доходу передбачає включення ПДВ до складу єдиного податку (як у випадку застосування ставки єдиного податку у розмірі 5 відсотків доходу).

Суб’єктам господарювання, які оберуть третю групу єдиного податку зі ставкою 2 відсотки доходу та на час переходу на спрощену систему оподаткування перебуватимуть у статусі платника ПДВ, реєстрація платника ПДВ не анулюється, а є призупиненою на період перебування такого суб’єкта господарювання на третій групі єдиного податку зі ставкою 2 відсотки доходу.

При цьому такі платники податку позбавляються права на складання податкових накладних та розрахунків коригування за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає (припадала) на період перебування такого суб’єкта господарювання на третій групі єдиного податку зі ставкою 2 відсотки доходу.

Оскільки у суб’єкта господарювання на третій групі єдиного податку зі ставкою 2 відсотки доходу відсутні об’єкти оподаткування податком на додану вартість та з урахуванням пунктів 9.5 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ і 49.2 розділу ІІ ПКУ у такого суб’єкта господарювання відсутній обов’язок щодо нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом.

Крім того, платники єдиного податку мають право самостійно відмовитись від використання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому було прийнято таке рішення, або втрачають право на використання таких особливостей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому було перевищено передбачений ПКУ граничний обсяг доходу (10 млрд гривень).

Законом України від 24.03.2022 року № 2142 – ІХ встановлено, що податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи за ставкою 2% дорівнює календарному місяцю. Подавати звітність таким платникам потрібно буде протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця, а сплатити податок слід протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звітності.

Змінено і строки подання заяви для застосування єдиного податку за ставкою 2%. Суб’єкт господарювання буде вважатися платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2%:

з 1 квітня 2022 року – у разі подання заяви до 1 квітня 2022 року;
з наступного робочого дня після подання такої заяви - у разі подання заяви починаючи з 01 квітня 2022 року.

Про особливості застосування єдиного податку третьої групи за ставкою 2% для платників ПДВ

ГУ ДПС у Кіровоградській області інформує, що Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема додано пункт 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до якого, відсоткова ставка для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування встановлюється у розмірі 2 відсотків доходу.

Згідно з підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Таким чином, застосування ставки податку у розмірі 2 відсотків доходу передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (як у випадку застосування ставки єдиного податку у розмірі 5 відсотків доходу).

Відповідно до підпункту 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом.

Тобто, оскільки режим єдиного податку за ставкою 2 відсотки має обмежений (тимчасовий) термін дії із подальшим автоматичним відновленням порядку обчислення ПДВ, він відрізняється від «класичного» єдиного податку встановленого пунктом 291.5 статті 291 ПКУ.

Тому суб’єктам господарювання, які обирають третю групу єдиного податку зі ставкою 2 відсотків доходу та на час переходу на спрощену систему оподаткування перебувають у статусі платника ПДВ, у відповідності до положень підпунктів 9.5 та 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ реєстрація платника ПДВ не анулюється.

З огляду на те, що в період дії воєнного стану платники ПДВ, які використовують особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість, то всі операції з реалізації товарів, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, податкові накладні за такими операціями не складаються.

Особливості заповнення звітності з ПДВ в період дії воєнного стану.

Пунктом 32² підрозділу 2 Розділу ХХ ПКУ на період дії правового режиму воєнного стану визначено особливості формування податкового кредиту.

Так, під час дії правового режиму воєнного стану платники податку за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, включають до складу податкового кредиту звітного періоду суми ПДВ, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У той же час протягом 6-тимісяців після припинення або скасування дії правового режиму воєнного стану платники:

зобов’язані забезпечити реєстрацію в ЄРПН всіх податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрація яких відтермінована на час дії правового режиму воєнного стану,
податковий кредит, задекларований платниками під час останнього на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, підлягає обов’язковому уточненню (приведенню у відповідність) з урахуванням даних податкових накладних та розрахунків коригування (абзац другий п. 32² підрозділу 2 Розділу ХХ ПКУ).

Тож, з урахуванням того, що платники податку на додану вартість не мають можливості реєструвати в ЄРПН податкові накладні та розрахунки коригування до них, формування податкового кредиту в податковій звітності з ПДВ здійснюється з урахуванням такого:

- за звітний період лютий 2022 року – податковий кредит формується на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних (що були зареєстровані в ЄРПН постачальниками до 24.02.2022) та наявних у платника податку первинних документів бухгалтерського обліку, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (по операціях, не підтверджених зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до них) (далі – первинний (розрахунковий) документ);

- за наступні звітні періоди в період дії правового режиму воєнного стану – податковий кредит має формуватися на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів.

Суми податкового кредиту з ПДВ, сформовані на підставі даних первинних (розрахункових) документів, отриманих від постачальників товарів/послуг, повинні відображатися платниками ПДВ у таблиці 2.1. «Відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7% і 14%» додатку 1 до податкової декларації з ПДВ та одночасно, за можливості, включатися до Заяви про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування (додаток 7 до податкової декларації з ПДВ), подання якої не має наслідків щодо притягнення до відповідальності.

У той же час протягом 6-тимісяців з моменту припинення або скасування дії правового режиму воєнного стану постачальники товарів/послуг зобов’язані забезпечити реєстрацію в ЄРПН всіх податкових накладних та розрахунків коригування до них за операціями з постачання товарів/послуг, що були здійснені під час дії правового режиму воєнного стану.

При цьому покупці таких товарів/послуг зобов’язані протягом цього ж терміну (6 місяців) уточнити (привести у відповідність) показники податкового кредиту з урахуванням даних зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до них.

Призупинення реєстрації платником ПДВ для платників, які перейшли на сплату єдиного податку за ставкою 2%. Під призупиненням розуміється, що для таких платників призупиняються права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ (в тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання єдиного податку за ставкою 2%. Крім того, для таких платників зареєстровані вхідні ПН/РК не враховуються в обрахунку показника ∑НаклОтр.

За товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ до початку застосування особливостей оподаткування, які використані (поставлені, реалізовані) платником податку єдиного податку третьої групи за ставкою 2% в операціях, що не є об’єктом оподаткування, платник ПДВ зобов’язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником ПДВ , нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 ПКУ. База оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

ГУ ДПС у Кіровоградській області

Плата за землю у період дії воєнного стану

Благовіщенська ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що у зв’язку із прийняттям Верховною Радою України 15 березня 2022 року Закону України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» змінено встановлений Податковим кодексом України (далі – Кодекс) порядок справляння плати за землю (далі – Зміни).

Зміни, що прийняті у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, передбачають, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди (підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу) (далі – Ділянки).

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що граничний термін подання податкової декларації з плати за землю на 2022 рік припав на 21 лютого 2022 року, то платникам плати за землю за відповідні Ділянки у межах визначених Територій слід, за можливості, подати уточнюючі податкові декларації (далі – Декларації) після офіційного оприлюднення такого переліку.

У таких Деклараціях необхідно, починаючи з березня 2022 року, податкові зобов'язання, які були задекларовані до сплати у раніше поданих податкових деклараціях, змінити та зазначити у розмірі «0», крім податкових зобов’язань за січень та лютий 2022 року.

Для можливості подальшої ідентифікації підстав зменшення податкових зобов'язань у податковій декларації у графі «Код пільги» в якості коду пільги зазначити номер Закону України, а саме 2120.

Приклади заповнення уточнюючих податкових декларацій з земельного податку та з орендної плати за 2022 рік у зв’язку із прийняттям Верховою Радою України 15.03.2022 Закону України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розміщені на вебпорталі ДПС за посиланнямhttps://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/plata-za-zemlyu--fizichni-oso/formi-zvitnosti/.

Нагадуємо, що пеня та штрафи не нараховуються з огляду на положення підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу та зміни, внесені до пункту 129.9 статті 129 Кодексу, а саме згідно з новою редакцією підпункту 129.9.7, пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану.

Разом з цим зазначаємо, що відповідно до пункту 102.9 статті 102 «Строки давності та їх застосування» Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В Україні почалась податкова реформа

Офіційно опубліковано Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Законом на період воєнного стану передбачено, зокрема:

- право на застосування спрощеної системи оподаткування 3 групи за ставкою 2% суб'єктами господарювання з річним доходом до 10 млрд грн та без обмеження чисельності працівників;

- добровільну сплату єдиного податку платниками 1-2 груп.

Також удосконалено:

- норми щодо звільнення від ПДВ у разі надання товарів на користь ЗСУ та територіальної оборони;

- норми щодо відсутності коригувань з податку на прибуток за операціями з безоплатного надання товарів/коштів. Зокрема, додано заклади охорони здоров'я та сили цивільного захисту.

Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Ознайомитись з текстом Закону можна за посиланням:https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/zakoni-ukraini/77303.html

Нові податкові пільги для ФОПів та підприємств в умовах війни

На час війни та для післявоєнного стану розбудови країни потрібна нова податкова модель і Президент України підписав Закон України від 15.03.2022 № 2120-IX (законопроєкт 7137-Д) для підтримки українського бізнесу в умовах війни.

Закон містить кардинальні зміни щодо єдиного податку, зменшення ПДВ та акцизу на пальне, податкові стимули для великого бізнесу та благодійності.

Перше, що прийнято Законом і стосується кожного, як громадян, так і військових – це пільги з реалізації пального

Зокрема, для стабілізації цін на пальне передбачено пільги, а саме зменшено ставку податку на додану вартість на пальне з 20% до 7%, а також скасовано акциз.

Друге, оновлено спрощену систему оподаткування та надано пільги із сплати податків.

Сплачувати єдиний податок зможуть не лише ФОПи-«спрощенці», але й великі підприємства за новими ставками.

Для цього Законом на період воєнного стану для платників, що перебувають на 3 групі єдиного податку збільшено ліміт річного доходу з 7 млн 600 тис гривень до 10 млрд гривень, і немає обмежень щодо кількості працівників. Ставка становитиме 2% від обороту незалежно від виду діяльності (виняток становить діяльність, пов’язана з підакцизними товарами, гральним бізнесом, обміном валют та видобуток і реалізація корисних копалин, банки, страхові компанії, ломбарди ФОП, юрособи-нерезиденти та ін.). ПДВ на цей період не нараховуватиметься і не сплачуватиметься. Звітний період квартал, сплата помісячно до 15 числа. Заяву про перехід на спрощену систему з особливостями необхідно подати до 31 березня.

ФОП 1,2 груп мають право не сплачувати єдиний податок. Ця норма є добровільною.

Також ФОПи як на спрощеній, та і на загальній системі оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність та члени фермерського господарства звільняються від сплати ЄСВ за себе. Ця норма стартує з 1 березня 2022 року і припиняє дію через рік після закінчення воєнного стану.

«Спрощенцям» 2,3 груп дозволяється не сплачувати ЄСВ за мобілізованих працівників. Такі суми будуть сплачені з коштів держбюджету.

Протягом воєнного стану та 3 місяці потому штрафи та пеня з ЄСВ не стягується, а перевірки не проводяться.

Третє, запроваджено пільги для власників земельних ділянок

З 24 лютого 2022 року до кінця 2022 року власники земельних ділянок звільняються від сплати податку за землю та орендної плати за земельні ділянки, розташовані на територіях, де йдуть бої, а також до кінця 2023 року – від мінімальної плати за землю.

Четверте, створено стимули для допомоги бійцям та надання благодійності

Зокрема, для реалізації цих норм передбачені наступні зміни:

- звільняються від сплати податків та акцизів пальне, передане військовим, примусово вилучене для потреб держави чи передане як гуманітарна допомога. Також від оподаткування звільняється примусово вилучене для потреб держави майно;

- звільнено від ПДВ та мита ввезення та постачання на територію України касок, бронежилетів, шоломів, лікарських засобів, інших товарів оборонного призначення;

- благодійна допомога, надана учасникам бойових дій та особам, які живуть на території бойових дій, не оподатковується ПДФО. Також не оподатковується ПДФО вся нецільова благодійна допомога особам, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ;

- надано право на податкову знижку у розмірі 16 відс. (замість поточних 4%) на пожертвування неприбутковим організаціям;

- благодійну допомогу, перераховану закладам охорони здоров’я або на спецрахунок ЗСУ, можна відносити до витрат без обмежень (раніше такі обмеження були встановлені у розмірі 4% від прибутку).

П’яте, запроваджено певні послаблення для підприємців

Підприємці, які втратили склади, виробництва чи магазини внаслідок бойових дій, не платитимуть ПДВ зі знищеного товару. Також не треба буде платити ПДВ з товарів, переданих на потреби оборони.

Також підприємці зможуть включити до податкового кредиту з ПДВ суми, за якими ще не зареєстровані податкові накладні, але наявні первинні документи. Такі накладні треба буде зареєструвати впродовж 6-ти місяців після припинення воєнного стану.

До припинення воєнного стану компанії отримують дозвіл на імпорт та реалізацію тютюнових виробів без встановленого маркування, але з маркуванням відповідно до вимог ЄС.

Також у 2022 році підприємства, які знаходяться на території активних бойових дій, не сплачують екологічний податок.

На період військового стану використання суб’єктами господарювання банківських рахунків можливе без взяття їх на облік у податковому органі.

Подовжується дія ліцензій на підакцизну продукцію. Тобто не анульовуватимуться ліцензії, якщо не сплачено черговий платіж за ліцензію чи закінчився її термін. Обов’язки щодо сплати чергових платежів та продовження дії ліцензії протягом 30 днів після закінчення воєнного стану.

На період дії воєнного стану зупиняється перебіг всіх строків, визначених ПКУ.

Шосте, посилена увага до захисту прав споживачів та відновлено окремі перевірки

З початку війни ми отримали значну кількість звернень від громадян, яким у магазинах чи на заправках відмовляли у розрахунках картками та вимагали готівку. Цей закон передбачає відновлення фактичних перевірок, що дасть змогу перевіряти такі підприємства та зберегти права споживачів на безготівкові розрахунки. За порушення – штраф 8500 гривень.

Крім того, Законом визначено, що відновлюються всі фактичні перевірки, зокрема, які були заборонені на час карантину.

Також відновлено камеральні перевірки з питань відшкодування ПДВ.

Сьоме, щодо порушень застосування РРО (касових апаратів)

До завершення воєнного стану підприємці звільняються від санкцій за порушення закону про РРО. Єдиний виняток – порушення під час продажу підакцизної продукції, а саме пального.

Розширено часові рамки, в межах яких програмні РРО можуть працювати без підключення до інтернету. Санкції за порушення закону про РРО не будуть застосовуватися до завершення воєнного стану.

*****

Крім того, нагадаємо, що з 2014 року діє норма, що мобілізовані ФОП, які не використовують працю найманих працівників на весь строк військової служби звільняються від нарахування та сплати єдиного податку, ЄСВ за себе, а для загальносистемників і самозайнятих осіб – ПДФО, військового збору. У разі наявності у ФОП найманих працівників, він може призначити уповноважену особу, яка здійснюватиме нарахування ПДФО, військового збору та ЄСВ на доходи працівників. Суми податків та зборів сплачуються протягом 180 днів після демобілізації ФОПа або ФОП може виконати всі свої податкові зобов’язання після повернення з військової служби.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації.

Коли ФОП – платники єдиного податку другої – четвертої груп при здійсненні діяльності на території селища міського типу можуть не застосовувати #РРО та/або #ПРРО

Постановою КМУ від 09 лютого 2022 року № 95 «Про внесення змін до переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій», яка набрала чинності 11.02.2022, внесено зміни до Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (далі – Перелік), відповідно до яких дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО, але з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність, визначену пп. 1, 4, 6, 7, 8, 11, 17, 22 Переліку не тільки на територію сіл, а й селищ по всій Україні.

Згідно з ст. 133 Конституції України систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

Слід зазначити, що відповідно до адміністративно-територіального устрою України всі населені пункти, що мали статус «селище міського типу», наразі відносяться до населених пунктів із статусом «селище».

Відповідно суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність на їх території, мають право на використання пільг, встановлених пп. 1, 4, 6, 7, 8, 11, 17, 22 Переліку в повному обсязі.

Які відомості відображаються в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації

Відповідно до п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) – це декларація, в якій відображається така інформація (дані):

відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України);

відомості про об’єкти декларування, визначені п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них, зокрема, дані про вид, розмір та валюту активу, класифікацію банківських металів. Для грошових активів фізичної особи, розміщених на рахунках у банках або внесених до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, в Декларації зазначається найменування та інші відомості про банківську або небанківську фінансову установу (код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; якщо така установа є іноземною юридичною особою – зазначається код, присвоєний органом реєстрації юридичних осіб відповідної держави), в якій відкриті відповідні рахунки, на яких зберігаються валютні цінності, або до якої зроблені відповідні внески, та відповідно до законодавства засвідчений документ, що підтверджує наявність задекларованих грошових активів фізичної особи на відповідному рахунку.

Для прав грошової вимоги (у тому числі грошових коштів, позичених декларантом третім особам за договором позики) в Декларації зазначається найменування та інші відомості про юридичну особу – боржника (код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; якщо така установа є іноземною юридичною особою – зазначається код, присвоєний органом реєстрації юридичних осіб відповідної держави, або прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків (або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи відповідний документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства) фізичної особи – боржника, номер та дата документа, що підтверджує право грошової вимоги;

відомості про об’єкти декларування, визначені п.п. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема, про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;

самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування. До Декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування;

ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

В Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування. Контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім передбачених п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення».

Інформація, що міститься в Декларації, є податковою інформацією.

Яким чином проводити через РРО та/або ПРРО попередню (авансову) оплату за товар (послугу), реалізацію товару з відстроченням платежу, остаточний розрахунок?

Згідно з п. 7 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.
При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
Статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) передбачено, що розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до пп. 1 та 11 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розд. ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити як, зокрема, позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19 фіскального чека).
Попереднє програмування здійснюється двома способами:
самостійно працівниками (касирами) суб’єкта господарювання, які потім безпосередньо будуть працювати на РРО;
фахівцями центру сервісного обслуговування, з яким у суб’єкта господарювання укладено договір на обслуговування цього РРО.
Враховуючи викладене, розрахункові операції у разі проведення розрахунків за попередню (авансову) оплату за товар (послугу) проводяться через РРО із зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів» або у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем – проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».
Остаточний розрахунок готівкою за відстроченим платежем має бути проведений через РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Водночас, в програмних рішеннях, які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, на даний час не реалізовано можливість проведення через ПРРО попередньої (авансової) оплати за товар (послугу), реалізації товару з відстроченням платежу.

Яким чином та за якими реквізитами бюджетного рахунку сплатити суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Після подання платником «Звітної»/«Звітної нової»/«Уточнюючої» одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) автоматично відкривається інтегрована картка платника за відповідною територією та в Електронному кабінеті (приватна частина) в розд. «Стан розрахунків з бюджетом» стає доступна інформація з відображенням реквізитів для сплати задекларованих сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) з можливим використанням однієї із наявних платіжних систем та/або згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкривається мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати Збору.

У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «Звітної нової» або «Уточнюючої» Декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми Збору.

В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.

Який документ є підтвердженням про прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації, поданої через Електронний кабінет?

Абзацом першим п. 42.6 ст. 42 ПКУ визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями без укладення відповідного договору.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557).
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку № 557, зокрема, визначено, що створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).

Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція (абзац перший п. 9 розд. ІІ Порядку № 557).

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).

Таким чином, друга квитанція є підтвердженням про прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

При цьому, датою та часом прийняття Декларації контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Здійснення скасування реєстрації ПРРО

Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).

Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розд. III Порядку № 317.

Так, відповідно до пп. 1, 2 розд. III Порядку № 317 реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.

Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку № 317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».

До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком № 317.

Пунктом 3 розд. III Порядку № 317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:
- до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
- щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання (повідомлення за ф. № 20-ОПП);
- щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;
- стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;
- суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.

Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав (п. 4 розд. III Порядку № 317).

Здійснення видачі коштів через РРО та/або ПРРО у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної суми

Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), де зокрема, пунктом 2 визначено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду) (п. 2 ст. 3 Закону № 265).
Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій,чи заповнений вручну;
Вимоги до форми та змісту розрахункового документа визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).
Так, згідно з п. 1 розд. ІІІ Положення № 13 фіскальний касовий чек видачі коштів (далі – видатковий чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або ПРРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення № 13.
Пунктом 7 глави III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
Пунктом 8 глави III Порядку № 547 встановлено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.
Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.
Водночас, якщо після направлення ПРРО в режимі онлайн даних розрахункового документа про проведену розрахункову операцію для реєстрації фіскальним сервером присвоєно фіскальний номер відповідному розрахунковому документу, але до отримання ПРРО від фіскального сервера даних про такий фіскальний номер розрахункового документа припинився зв’язок ПРРО з фіскальним сервером, розрахункова операція була завершена ПРРО в режимі офлайн із присвоєнням їй фіскального номера із Діапазону, дублювання розрахункових документів може бути усунене шляхом проведення операції ”сторно” із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням номера розрахункового документа, який сторнується, та номера розрахункового документа, який дублюється.

Чи має право декларант, який виявив бажання скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, уповноважити іншу особу на підставі укладеного договору доручення подати таку декларацію.

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант).

Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому, згідно з п. 42 прим. 1.5 ст. 42 прим. 1 розд. II ПКУ платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право, зокрема, подавати звітність в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.

Таким чином, Декларацію декларант має подати особисто в електронній формі.

Застосування РРО/ПРРО з 01 січня 2022 року.

Благовіщенська ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що з 01.01.2022 набрали чинності положення абзацу четвертого пункту 61 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України згідно з якими фізичні особи - підприємці, що перебувають на спрощеній системи оподаткування, а саме – платники єдиного податку ІІ - IV груп, зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) для здійснення розрахункових операцій.

Однак, реалізація товарів на території села звільнена від обов’язкового використання РРО (це передбачено змінами, прийнятими КМУ до Постанови «Про забезпечення реалізації статті 10 ЗУ «Про застосування реєстраторів, розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 23 серпня 2000 року №1336).

При цьому звертаємо увагу, що виключення не застосовуються, якщо:

- одночасно здійснюється реалізація підакцизної продукції;

- одночасно здійснюється дистанційна торгівля;

- міською радою прийнято рішення про обов’язкове застосування РРО.

Застосування РРО/ПРРО з 01 січня 2022 року.

Обов'язковий РРО з 2022 року: які можливості є для бізнесу

ФОПи з 2022 року зобов’язані встановити РРО

Поговоримо про важливі зміни, які будуть запровадженні для фізосіб-підприємців (ФОПів) в Україні з 1 січня 2022-го року. А саме, вони будуть зобов’язані встановити реєстратори розрахункових операцій (РРО) та видавати своїм клієнтам чеки.

Дане введення не стосуватиметься: самозайнятих (ФОП першої групи з обігом до 1 млн на рік і без найнятих співробітників) та тих, хто не проводить розрахункові операції (працюють лише з бізнесом), тобто, у кого діяльність не передбачає касових операцій. На перших етапах перевірок обіцяють не проводити.

Що очікує влада від таких нововведень?

Передбачається, що дані заходи сприятимуть підвищенню загального рівня податкової культури та захисту споживачів за рахунок поетапного розширення фіскалізації розрахункових операцій та запровадження інноваційних технологічних рішень у вигляді програмних реєстраторів розрахункових операцій як альтернативи класичним РРО. Так, функцію програмного РРО зможе виконувати будь-який пристрій (комп’ютер, планшет, смартфон), на який встановлено відповідне програмне забезпечення.

Тепер поговоримо про переваги та недоліки цих змін. Звичайно, для деяких підприємців це буде складніший процес переходу, оскільки їм доведеться відмовитись від звичних «ручних» способів ведення бізнесу та перейти на більш сучасні та автоматизовані. І от далі постає питання, куди звертатись, та яке програмне забезпечення обрати.

До прикладу, якщо у вас невеликий магазин чи кафе або салон краси, відповідно вам не потрібна дорога та складна техніка, у цьому випадку ви можете скористатись програмним РРО і видавати чек просто з вашого смартфона за допомогою QR-коду, спеціального додатку, через чат-бот або надсилати на електронну адресу клієнта. Компанії, які мають власну доставку, можуть реєструвати чек вже при видачі товару. Кур’єр зможе видати чек на той товар, який підійшов покупцю і ніяких повернень робити не потрібно. Якщо ж у вас уже є 1С чи власна CRM система – не проблема, програмний РРО можна легко інтегрувати, оскільки він чудово підходить як для бізнесів з невеликою кількістю чеків та товарних позицій, так і для малого бізнесу та навіть для тих, які мають власну облікову систему або сайт.

Обираючи програмне забезпечення користувачі, в переважній більшості, занижують свої потреби, а потім, в процесі користування, розчаровуються в виборі. Тому наша порада – спілкуйтесь із фахівцями, які професійно уже на етапі консультації можуть виявити всі бізнес-процеси, які вам необхідно автоматизувати та відразу запропонувати альтернативні варіанти.

Визначення поняття «оприбуткування готівки» згідно з нормами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

     Відповідно до п.п. 2 п. 58 розд. VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) (або розрахункових книжок (далі – РК)), визначений п. 11 розд. II Положення № 148.
     Підпунктом 18 п. 3 розд. I Положення № 148 визначено, що оприбуткування готівки – це проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/фіскальному звітному чеку/електронному фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.
     Згідно з абзацом другим п. 11 розд. ІІ Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
     Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками/електронними фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (Книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії)). Установа/підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі (абзац третій п. 11 розд. ІІ Положення № 148).
     Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО (далі – ПРРО) без ведення касової книги, є забезпечення щоденного створення засобами ПРРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій, а також направлення створених ПРРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера (абзац четвертий п. 11 розд. ІІ Положення № 148).
     Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО (абзац п’ятий п. 11 розд. ІІ Положення № 148).
     Оприбуткування та облік фізичними особами – підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат/у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному ПКУ (абзац шостий п. 11 розд. ІІ Положення № 148).
     Пунктом 12 розд. ІІ Положення № 148 визначено, що установа/підприємство на підставі Положення № 148 зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку). Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам Положення № 148 та не суперечити законодавству України.
     Згідно з п. 13 розд. ІІ Положення № 148 підприємства та фізичні особи – підприємці, яким Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО з використанням відповідних КОРО і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів), оприбутковують готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у КОРО або РК.
     Суми готівки, що оприбутковуються, повинні відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Хто із співвласників є декларантом об’єкта житлової нерухомості, який належить декільком фізичним особам на праві спільної сумісної власності без поділу на частки, а загальна площа такого об’єкта перевищує площу активів, що не декларуються?

     Кожен із співвласників має право на декларування своєї частини об’єкта житлового нерухомого майна, придбаного за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з урахуванням норм Цивільного кодексу України.
     Згідно з п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
     Відповідно до частини першої ст. 368 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
     Частиною другою ст. 370 ЦКУ визначено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
     Отже, кожен із співвласників має право на декларування своєї частини об’єкта житлового нерухомого майна, придбаного за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з урахуванням норм ЦКУ.

Інформація стосовно РРО

На офіційному вебпорталі ДПС створено банер «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/), який містить актуальну інформацію, пов’язану з ПРРО, включаючи:

- нормативно-правові акти,

- відеоуроки щодо процедури реєстрації ПРРО,

- отримання електронних ключів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС,

- інструкції щодо заповнення та подання форм,

- інформаційні повідомлення щодо оновлення версій безкоштовних програмних рішень,

- контакти відповідальних осіб ДПС, які надають роз’яснення, пов’язані з роботою ПРРО.

Звертаємо увагу, що у банері наявні покрокові інструкції зі встановлення та налаштування ПРРО (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/, та https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/), відеоуроки щодо реєстрації ПРРО та відеоінструкція щодо Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців розміщені за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/.

Відеоуроки щодо формування електронної печатки для ПРРО розміщено за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/elektronni-dovirchi-poslugi/.

ДПС розроблено та надано для користування суб’єктам господарювання два безкоштовних програмних рішення (ПРРО) «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та фіскальний додаток пРРОсто, що призначені для проведення розрахункових операцій та розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланнями: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.

Хто може скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням та хто не може бути декларантом?

Згідно з абзацом першим п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

При цьому, визначення фізичної особи як «резедента» для ПКУ регулює п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно до якого: фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого – четвертого п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Відповідно до абзаців другого – четвертого п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.

Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який період, починаючи з 01 січня 2010 року, виконують або виконували в Україні публічні функції, передбачені п. 37 частини першої ст. 1 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» із змінами та доповненнями.

Новації у сфері фіскалізації розрахункових операцій

Реалізація товарів на території села звільнена від обовязкового використання РРО. Це передбачено змінами, прийнятими Кабінетом Міністрів України до Постанови «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»» від 23 серпня 2000 року № 1336.

Звертаємо увагу, що виключення не застосовуються, якщо:

- одночасно здійснюється реалізація підакцизної продукції;

- одночасно здійснюється дистанційна торгівля;

- сільською радою прийнято рішення про обов’язкове застосування РРО

ОПЛАТА Е-ЛІКАРНЯНОГО СУМІСНИКА: 5 ЗОЛОТИХ ПРАВИЛ

Питання про оплату е-лікарняних сумісникам нині дуже актуальне. Адже це питання начебто визначено нормативними актами, але є певні неузгодженості та й на практиці це просто не реалізовано.

Сформований листок непрацездатності надсилається страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах (за основним місцем роботи та за сумісництвом) через кабінет страхувальника на веб-порталі електронних послуг ПФУ (п. 2 р. ІІ Порядок видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затверджений наказом МОЗ від 17.06.2021 № 1234, далі – Порядок № 1234). Так звучить норма, проте на практиці зовсім інша ситуація.

Так, у вересні 2021 р. роботодавці не отримували е-лікарняні за основним місцем роботи працівників, натомість їх отримали роботодавці за сумісництвом. При цьому взяти до роботи їх не могли ні перші, ні другі.

У жовтні (так само було і в червні–серпні 2021 р.) е-лікарняних знову не бачать страхувальники на роботі за сумісництвом. Звісно, проблеми немає у тих страхувальників-роботодавців, у яких працюють внутрішні сумісники.

Тож акцентуємо увагу, яких правил слід дотримуватися роботодавцям, які не отримують е-лікарняні сумісників, до вирішення цієї проблеми.

1. Копія роздруківки е-лікарняного, засвідчена керівником підприємства з основного місця роботи, не є підставою для призначення матзабезпечення суміснику

У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи (ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV, далі – Закон № 1105). Звісно, у дану норму потрібно внести зміни, проте поки що ніхто навіть не збирається цього робити.

Для паперових листків непрацездатності ця норма актуальна, а для е-лікарняних – ні. Фонд соцстраху у листі-роз’ясненні від 27.07.2021 № 03/С-619з-798 теж зазначив: надавати за місцем роботи за сумісництвом копію листка непрацездатності, засвідчену підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи не потрібно.

Отже, копія роздруківки е-лікарняного не є підставою для призначення матзабезпечення суміснику.

2. Сумісник може надати роботодавцю витяг з Електронного реєстру листків непрацездатності, який отримується у органах ПФУ

Якщо е-лікарняного сумісника немає в електронних кабінетах страхувальників листків непрацездатності, застрахована особа має можливість підтвердити факт своєї тимчасової непрацездатності витягом з ЕРЛН, виданого територіальними органами ПФУ в паперовій формі для кожного роботодавця окремо (п. 16 Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 328).

На це вказує і Фонд соцстраху у листі-роз’ясненні від 27.07.2021 № 03/С-619з-798. Як правило, спеціалісти Фонду під час опрацювання заяви-розрахунку перевіряють наявність е-лікарняних у електронних кабінетах страхувальників і можуть затребувати копію такого витягу (якщо його все ж вдалося отримати).

3. Без довідки про середню зарплату з основного місця роботи – лікарняні не нараховуються!

Страхові виплати та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі копії виданого в установленому порядку листка непрацездатності, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою за основним місцем роботи, та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом» (п. 30 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.01.2001 № 1266).

Отже, підставою для оплати е-лікарняного сумісника є його наявність в кабінеті відповідного страхувальника (чи отриманий у ПФУ паперовий витяг з ЕРЛН) і надана сумісником довідка про середню зарплату з основного та інших місць роботи.

4. Сумісник хворів, а е-лікарняний відсутній у кабінеті страхувальника: період тимчасової непрацездатності не можна оплачувати як робочі дні!

Якщо працівник дійсно працював у період хвороби, то підстави для оплати е-лікарняного немає. Проте рішення про відмову в оплаті листка непрацездатності має прийняти комісія з соціального страхування підприємства.

А якщо підприємство вирішило оплатити період тимчасової непрацездатності через відсутність е-лікарняного (працівник дійсно хворів), то воно допускає одразу кілька порушень.

Які порушення у цьому випадку може знайти інспектор праці під час перевірки?

По-перше, відсутність достовірного обліку роботи (робочого часу), що є порушенням ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР.

По-друге, маємо низку порушень Закону № 1105, які підлягають контролю, що в видно з уніфікованої форми акту перевірки, затвердженої наказом Мінекономіки від 27.10.2020 № 2161.

Зокрема, у цьому випадку не буде забезпечено право застрахованої особи на отримання матзабезпечення у разі настання страхового випадку; не буде нарахована допомога по тимчасовій непрацездатності нарахована відповідно до Порядку № 1266 і ч. 4 ст.19 Закону № 1105; не будуть оплачені перші п’ять днів непрацездатності за рахунок підприємства.

Звісно, за кожне таке порушення загрожує фінансовий штраф у розмірі всього лиш мінімальної зарплати, проте таких порушень може бути кілька й тоді сума штрафу стане суттєвою.

5. Дату надходження е-лікарняного і факт ненадання сумісником довідки про середню зарплату з основного місця роботи варто зафіксувати

Для того, щоб убезпечити себе від претензій контролерів варто:

· вести облік лікарняних у журналі чи електронній формі, де фіксувати дату надходження е-лікарняного в кабінет страхувальника, дату закриття й дату готовності до оплати;

· зафіксувати у службовій записці працівника бухгалтерії на ім’я керівника (у відповідному протоколі комісії соцстраху) факт ненадання сумісником довідки про середню зарплату з основного та інших місць роботи. Адже комісія соцстраху з вини працівника може пропустити 10-денний термін, а бухгалтерія без довідки не зможе нарахувати лікарняні.

Про зміни в податковому законодавстві

щодо лібералізації застосування РРО

Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє про зміни в податковому законодавстві, внесені Законом України від 10 грудня 2020 року № 1017-1X, в частині лібералізації застосування РРО.

10 грудня 2020 набрав чинності Закон України від 01.12.2020 № 1017-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій” (далі – Закон №1017).

Граничний обсяг доходів, який дозволяє фізичним особам-підприємцям (ФОП) не застосовувати РРО встановлюється, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати: він не повинен перевищувати 220 МЗП (1 320 000 грн. ).

Діє цей критерій лише протягом 2021 року, оскільки з 2022 року запланована повна фіскалізація підприємців. За невеликими винятками.

Важливий критерій для ФОП- «єдинників», з метою застосування РРО – це група, на якій вони перебувають.

Оскільки 1 група ФОП залишається і в 2021 році, то всі, хто в ній перебувають, позбавлені обов’язку застосовувати РРО. І це перший виняток, який передбачено п. 296.10 ст.296 ПКУ.

Також, важливим критерієм для підприємців, які застосовують спрощену систему – це види діяльності, здійснення яких, незалежно від річного обсягу доходу, вимагає застосування РРО. Перелік таких видів діяльності наведено п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Протягом усього 2021 р. застосовувати РРО зобов’язаані ті ФОП-«єдинники» 2-4 груп, які здійснюють реалізацію:

технічно- складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

З 1 січня 2022 року, можливість не застосовувати РРО в разі здійснення розрахункових операцій, залишиться лише у ФОП 1 групи єдиного податку.

Застосування РРО вимагає Закон України від 6 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі- Закон про РРО). Саме він встановлює, що таке «розрахункова операція». Випадки коли без РРО не обійтись, та ті, коли без нього обійтись можна – визначено ст. 9 Закону про РРО.

Також, найцікавіша зміна: новий виняток, коли РРО можна не застосовувати

Статтю 9 Закону про РРО доповнено п. 14. І він є надпопулярним серед запитів від продавців та їх бухгалтерів.

Звучить цей виняток так: РРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Слід зазначити, що:

- пільга стосується лише продажу послуг (продажу товарів і робіт – ні);

- пільга застосовується в разі приймання коштів за допомогою банківських сервісів. І їх називають два:

а) системи дистанційного обслуговування, чия діяльність регулюється нормами гл.10 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22. В ній зазначено, що дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем «клієнт – банк», «клієнт – Інтернет – банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інших систем дистанційного обслуговування.

З цього переліку цікавий «платіжний застосунок», адже він передбачає розрахунки за допомогою електронних платіжних засобів (тобто платіжних карт). Проведення таких розрахунків регулюється інструкцією «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», затвердженою постановою Національного банку України від 05.11.2014 №705 (далі – Інструкція №705).

За Інструкцією №705 «платіжний застосунок» – це програмне забезпечення, встановлене в технічному/мобільному пристрої, яке дає змогу держателю ініціювати платіжні або інші операції з використанням електронного платіжного засобу. І цей держатель (користувач) здійснює платіжні або інші операції за допомогою платіжного застосунку, який пропонується емітентом у порядку, визначеному в договорі з емітентом.

б) сервіси переказу коштів, надання яких регулюється Законом України від 5 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». За цим законом переказ коштів – це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. При цьому переказ в Україні може здійснюватися за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем. А головною ознакою таких сервісів є внесення їх надавача до Реєстру платіжних систем.

Питанню, чи потрібен РРО в разі отримання платежів за допомогою Приват24, Monobank, Liqpay, Portmone, то відповідно до п.14 ст.9 Закону України про РРО визначено, що при здійсненні розрахунків саме за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів РРО та/або ПРРО не застосовуються.

Отже, кожен суб’єкт господарювання, на даний час, може обрати який РРО йому зручніше використовувати під час здійснення розрахункових операцій – класичний апарат чи програмний РРО, що встановлюється на гаджети.

Вже на сьогодні ми маємо розроблене програмне рішення ДПС – доступне кожному на безкоштовній основі, розміщене за посиланням:

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/

Здійснити реєстрацію програмного РРО можна в електронному вигляді застосовуючи Електронний кабінет або через Єдине вікно подання електронної звітності.

Передача даних від програмних РРО до фіскального сервера здійснюється засобами комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або печатки. Безкоштовно електронні підписи та печатки можна отримати у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС.

Роз’яснення щодо отримання кваліфікованих сертифікатів електронних підписів та печаток для програмних РРО розміщені у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/elektronni-dovirchi-poslugi/.

У разі виникнення технічних, методологічних запитань необхідно звертатись за телефоном 0 800 501 007.

Та останні зміни, які прийняті Законом України « Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» №5600 від 02.06.2021року. В прикінцевих положеннях Закону прийнято зміни до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", зокрема:

пункти 11 та 12 статті 3 викладено в новій редакції, та встановлюється обов‘язок для суб‘єктів господарювання при застосуванні РРО/ПРРО зазначати у розрахункових документах цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торг7івлі алкогольними напоями;

Міністерство фінансів України визначається органом, що встановлює Порядок та форму обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку та оновлюються вимоги щодо ведення такого порядку, а саме:

вести в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, облік товарів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

Суб'єкт господарювання зобов'язаний на дату виникнення обов'язку щодо ведення обліку товарів провести інвентаризацію (підрахунок) обсягів залишку товарів станом на початок дня виникнення такого обов'язку із зазначенням адрес об'єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги товарів.

Результати інвентаризації (підрахунку) обсягів залишків товарів оформлюються відповідними первинними документами суб'єкта господарювання.

При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів (в тому числі документів щодо залишків товарів), що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).";

Вносяться зміни до статті 20 Закону №2645/95, якими зменшується вдвічі розмір фінансової санкції за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку або за ненадання під час перевірки документів, які підтверджують такий облік у місці продажу (господарському об‘єкті).

Звертаємо увагу, що застосування наведених вище норм передбачається починаючи з 1 січня 2022 року.

Чи проводяться контролюючим органом перевірки одноразових (спеціальних) добровільних декларацій?

Відповідно до п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування, має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При цьому в Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування.
Крім того, п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що податкова перевірка контролюючим органом не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, що підпадає під дію п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Водночас, відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ Декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.
Так, Декларація підлягає у порядку, передбаченому підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, камеральній перевірці, яку контролюючий орган проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної Декларації (п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Метою проведення камеральної перевірки Декларації є виявлення арифметичних та логічних помилок.
Наразі контролюючим органом розробляється Порядок проведення камеральних перевірок одноразових (спеціальних) добровільних декларацій.

Чи зобов’язані СГ застосовувати РРО та/або програмні РРО при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів?

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пунктом 11 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів.

Звертаємо увагу платників податків, включених до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, що у приватній частині Електронного кабінету є можливість перегляду інформації про рух коштів на єдиному рахунку та доступ до інформації про залишок коштів на єдиному рахунку.

Платник має право через електронний кабінет визначити напрям використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, наявних на дату формування Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків, які повинні враховуватися під час формування такого реєстру.

Покроковий опис процесу визначення платниками в ІТС «Електронний кабінет» напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)

1 КРОК

Увійти до приватної частини електронного кабінету за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua.

Увійти у вкладку «Єдиний рахунок»/«Визначення напряму використання коштів». На екран надається перелік розрахункових документів на сплату коштів на єдиний рахунок, за якими наявні залишки на єдиному рахунку.

2 КРОК

Здійснити вибір напряму спрямування коштів на бюджетні/небюджетні рахунки (за даними ІТС «Податковий блок») у документі «Визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)» за формою J/F1307402

3 КРОК

Підписати документ «Визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)» за формою J/F1307402 та відправити до ДПС.

4 КРОК

Отримати квитанцію № 2 до документу «Визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)» за формою J/F1307402 з результатом обробки про його успішне прийняття ДПС.

Ще один крок до цифрової країни — безкоштовний програмний РРО!

З наближенням дня, коли сфера фіскалізації розшириться, маніпуляцій стає дедалі більше. А от правда звучить дедалі рідше.

Дійсно, з 1 січня 2022 року вступають в дію норми законодавства щодо розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Разом з тим, Державна податкова служба України створила та запустила спеціальне безкоштовне програмне забезпечення, яке перетворює будь-який гаджет з Windows або Android на касовий апарат, програмний РРО. Також за підтримки EU Public Finance Management Support Programme for Ukraine буде розроблена версія для iOS та веб-версія і суттєво оновиться вже існуюче забезпечення для інших платформ.

Головне, що необхідно знати підприємцям, які мають використовувати РРО/ПРРО:

1.Використання касового апарату — це не тиск на бізнес, а вивід його з тіні. Адже «тінь» сьогодні завдає великої шкоди кожному українцю та державі, не даючи змоги достатньо вкладати в розвиток інфраструктури та соціальну підтримку громадян.

2.Підприємець сам вирішує, який вид реєстратора використовувати — купувати апаратний РРО чи користуватись ПРРО, встановлюючи безкоштовне програмне рішення ДПС. Більш за те, можна користуватися відповідним API, розміщенним на офіційному сайті ДПС, і модифікувати ПРРО під потреби своєї компанії. Так само підприємець може паралельно використовувати на різних господарських об’єкта РРО та ПРРО.

3.ПРРО значно спрощує ведення бізнесу — адже вся звітність відправляється до ДПС автоматично. Тобто за допомогою смартфону зі встановленою спеціальною програмою можна, наприклад, відкрити зміну, внести розмінну монету, формувати чеки та підсумкові звіти (X- та Z-звіти). При цьому, кожен створений чек буде реєструватися фіскальним сервером ДПС.

4.При використанні ПРРО підприємець може видавати як паперовий, так і електронний чек. Крім того, електронний чек можна перевірити в Електронному кабінеті платника податків.

В ЯКИХ ВИПАДКАХ ПОДАЄТЬСЯ УТОЧНЮЮЧА ОДНОРАЗОВА (СПЕЦІАЛЬНА) ДОБРОВІЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЯ?

Відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) підлягає перевірці у спеціальному порядку.
Уточнююча Декларація подається декларантом:
у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній Декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац другий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);
у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац третій п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);
у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац четвертий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4розд. XX ПКУ);
після подання Декларації з урахуванням положень абзацу першого п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку (абзац другий п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ).
При цьому, згідно з абзацом першим п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання Декларації;
після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ (абзац перший п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);
При цьому, в даному випадку уточнююча Декларація подається декларантом за умови подання ним звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.
Уточнююча Декларація подається протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

Благовіщенська ДПІ інформує платників єдиного податку другої – четвертої груп (фізичних осіб – підприємців), що з 01 січня 2022 року значно розширюється коло суб’єктів господарювання (фізичних осіб-підприємців), які мають застосовуватись реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО).

Саме з 1 січня 2022 року закінчується перехідний період (пункту 61 підрозділу 10 Розділу ХХ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Податкового кодексу України) і застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої-четвертої груп стане обов’язковим.

Завертаємо увагу відповідно до Закону України від 06 липня1995 року № 265/95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон № 265) застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій є обов`язковим для тих суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу.

При цьому, відповідно до вимог п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій або ПРРО не будуть застосовувати платники єдиного податку першої групи.

До першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 164 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Щодо ФОП на загальній системі оподаткування, вони застосовують РРО/ПРРО на загальних підставах відповідно до Закону № 265.

Фізичні особи- підприємці, які мають право не застосовувати РРО та/або ПРРО, також визначені у ст. 9 Закону № 265 – такі суб’єкти господарювання при розрахункових операціях не застосовують РРО/ ПРРО та розрахункові книжки. Відповідно до статті 9 Закону № 265 реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються:

1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання;

2) при виконанні банківських операцій, крім:

операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків;

операцій комерційних агентів банків та небанківських надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, крім програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають користувачеві змогу здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Використання програмно-технічних комплексів самообслуговування з приймання готівки для виконання платіжної операції, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій), забороняється;

3) при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів;

4) при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій відповідно до Податкового кодексу України;

5) при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) за готівкові кошти на ринках;

6) при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;

7) при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;

8) якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо);

9) при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Звертаємо увагу на необхідності завчасної реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій у контролюючих органах з метою дотримання вимог чинного законодавства України.

Активи до яких не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Згідно з п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять:

1) активи (крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ), сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (тобто, станом на 31 серпня 2022 року). У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України (далі – НБУ)/облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ на дату подання декларантом Декларації;

2) нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:

квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв.м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва; житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м;

в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ).

Відповідно до ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

- для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;

- для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га;

- для ведення садівництва – не більше 0,12 га;

- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га;

- для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 га;

3) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн., мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см., літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду Декларування.

Щодо активів фізичної особи, визначених п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Чи зобов’язані застосовувати РРО та/або ПРРО суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села

Благовіщенська ДПІ повідомляє, що згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики (ст. 10 Закону № 265)Постановою КМУ від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік). Відповідно до п. 7 Переліку суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО.

Водночас, п. 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема, для форм та умов проведення діяльності, визначених пп. 4 і 7 Переліку, – 250 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг). Разом з тим, , п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Отже, в даному випадку діє норма ст. 5 ПКУ, тобто, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.Таким чином, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим для суб’єктів господарювання – юридичних та фізичних осіб на загальній системі оподаткування, при здійсненні діяльності у сфері торгівлі медичними і фармацевтичними товарами та наданні медичних і ветеринарних послуг на території села у разі перевищення встановленого п. 2 Постанови № 1336 граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій (250 тис. грн.).При цьому, для платників єдиного податку другої - четвертої груп (фізичних осіб – підприємців) застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим у разі здійснення реалізації лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я на території села.

Актуальні питання щодо одноразового добровільного (спеціального ) добровільного декларування.

Чи має декларант при заповненні одноразової (спеціальної) добровільної декларації зазначити усі об’єкти нерухомого майна, які були придбані за рахунок коштів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, або за виключенням тих об’єктів, які не перевищують норми, визначені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України?

Відповідно до п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларації), зокрема, нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).Для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять, зокрема:нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 квадратних метрів, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м., або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м., за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

Таким чином, декларант самостійно приймає рішення щодо визначення активів, які будуть зазначені ним у Декларації.

Чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування транспортний засіб, який було придбано за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за фізичною особою?

      Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
     Підпунктом «в» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема, рухоме майно, у тому числі транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми.
     Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, зокрема:

один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см. та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн., мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см., літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (п.п. 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
     Таким чином, положення п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
      Враховуючи викладене, у разі використання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, об’єктом декларування може бути транспортний засіб, придбаний за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за фізичною особою.

Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі, якщо ФО є власником 10 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, кожна з яких не перевищує 2,0 гектара?

Відповідно до п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених п.п. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.
Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.
До таких активів відноситься, зокрема, земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – Земельний кодекс).
Частиною першою ст. 121 Земельного кодексу визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара.
Положення пункту 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації.
Таким чином, у разі наявності в фізичної особи земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, придбаних за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, сукупний розмір яких перевищує 2,0 гектара, декларант самостійно приймає рішення щодо подання Декларації. При цьому, у разі подання Декларації базою для нарахування збору кожної окремої земельної ділянки є витрати декларанта на придбання (набуття)/оціночна вартість такої земельної ділянки, у сумі з яких не сплачено податки і збори.

Благовіщенська ДПІ ГУ ДПС в Кіровоградській області інформує, що з 1 січня 2022 року є обов'язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої-четвертої груп, які проводять готівкові розрахунки.

Відповідно до вимог п. 296.10 ст. 296 Податкового Кодексу України реєстратори розрахункових операцій або ПРРО не мають застосовувати платники єдиного податку першої групи.

Податківці звертають увагу підприємців платників єдиного податку ІІ-ІV груп на необхідності завчасної реєстрації РРО чи програмних реєстраторів розрахункових операцій у контролюючих органах з метою дотримання вимог чинного законодавства України.

З 01.01.2022 р. використовувати РРО мають інтернет-магазини, ресторани та кафе, тур агенції та туроператори, готелі, продавці ювелірних виробів текстиля, магазини вживаного одягу.

Тож, у 2022 році всі платники єдиного податку другої-четвертої груп мають бути «фіскалізовані».

До Вашої уваги презентація "Добровільне декларування"

для завантаження натисніть завантажити

Клієнти Приватбанку можуть безкоштовно отримати електронний ключ

Благовіщенська ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, забезпечення відповідного захисту відвідувачів Центру обслуговування платників Благовіщенської ДПІ та створення для них зручних умов, зокрема для подачі в подальшому Податкової декларації про майновий стан і доходи, виникає необхідність у отриманні електронного цифрового підпису (ЕЦП) потенційними декларантами (громадянами – одноосібниками та іншими категоріями декларантів).

Використання ЕЦП та можливостей електронних сервісів ДПС, зокрема Електронного кабінету платника, роблять процес подання податкової декларації про майновий стан і доходи, як і іншої податкової звітності, дистанційним, швидким і зручним.

ЕЦП можна безкоштовно отримати в будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів (АЦСК). Такий центр АЦСК ІДД ДПС функціонує за адресою: м. Кропивницький, вул. Глінки, буд. 2, Центр обслуговування Кропивницької ДПІ, кабінет №15.

Крім цього, фізичні особи, які є клієнтами АТ КБ «Приватбанк», мають можливість безкоштовного отримання ЕЦП за допомогою сервісу «Приват-24».

Запрошуємо громадян, яким потрібна допомога в отриманні ЕЦП Приватбанку, до Центру обслуговування платників Благовіщенської ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області (м. Благовіщенське, вул.Героїв України , 48 Ж) для отримання практичної допомоги. Для зберігання отриманого ЕЦП при собі необхідно мати електронний носій (флеш-карту).

Все, що потрібно знати про

одноразове (спеціальне) добровільне декларування

Благовіщенська ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що шляхом сканування нижченаведеного QR-коду буде доступною повна інформація щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Благовіщенська ДПІ

Головного управління ДПС

у Кіровоградській області

Щодо надання платникам реквізитів бюджетного рахунку для сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Благовіщенська ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що після отримання від платника «звітної» / «нової звітної» / «уточнюючої» декларацій у приватній частині Електронного кабінету платнику буде направлено повідомлення щодо реквізитів для сплати сум за відповідною територією із зазначенням згенерованого QR-коду кодом платежу 11011100.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкриватиметься мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати платежу.

У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «нової звітної» або «уточнюючої» декларацій платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми збору.

В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника, інформації про бюджетні рахунки.

Додаток

Задекларувати податкову знижку можна до кінця року

Головне управління ДПС у Кіровоградській області наголошує, що право на податкову знижку за витратами, понесеними упродовж 2020 року, громадяни можуть реалізувати до 31 грудня 2021 року включно. Подати декларацію про майновий стан і доходи з метою отримання податкової знижки, платники податків мають за місцем податкової адреси.

Зауважимо, що у формі декларації для платників, котрі декларують право на податкову знижку, введено окрему позначку у розділі категорія платника, оскільки такі платники мають окремий граничний строк подання податкової декларації - по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Крім того передбачено окремий додаток ФЗ для здійснення розрахунку суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку із використанням права на податкову знижку.

Податкову декларацію можна подати особисто або уповноваженою на це особою; надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення або направити засобами електронного зв’язку. У останньому випадку можливо скористатися електронним сервісом ДПС «Електронний кабінет», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб: Топ-5 гарячих запитань

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що з 1 вересня 2021 року розпочинається одноразове (спеціальне) добровільне декларування або так звана податкова амністія. Йдеться про декларування грошових активів, майна та майнових прав, одержаних/набутих за рахунок доходів, з яких у порушення вимог законодавства не було сплачено відповідні податки і збори.