Благовіщенська міська територіальна громада

Голованівського району Кіровоградської області

Благовіщенське відділення ДПІ інформує

 

Оприлюднено 26.01.2024


Оприлюднено 19.01.2024р

До уваги платників податків

 

ПАМ’ЯТКА

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області нагадує про обов’язок подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП.

 Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Відповідно до положень ПКУ процедури обліку об’єктів оподаткування, визначені розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Згідно з п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП), форма якого наведена у додатку 10 до Порядку № 1588, подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за ф. № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді. У такому випадку розд. 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється з урахуванням такого: у графі 6 зазначається цифровий код країни місцезнаходження підрозділу, відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, що затверджений наказом Державної служби статистики України 08.01.2020 № 32, у графі 8 – повне місцезнаходження в країні за межами України, графа 7 не заповнюється.

Платники податків можуть подати повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування.

При цьому, за неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, встановлена відповідальність згідно з п. 117.1 ст. 117 ПКУ.

 


Оприлюднено 15.01.2024р


Оприлюднено 20.12.2023р

Неприбуткові організації мають право надавати благодійну допомогу внутрішньо переміщеним особам без втрати статусу неприбутковості

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на території України не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України щодо перебування організації у статусі неприбуткової організації здійснення такою неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Тож надання неприбутковими організаціями під час дії воєнного стану благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами та які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено залишили місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, не спричиняє виникнення підстав для втрати відповідними організаціями статусу неприбутковості.

Нагадаємо, що згідно з п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 такого Кодексу передача майна, надання послуг неприбутковою організацією, використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, за умови, що такі послуги, майно добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів, та/або наданням благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами та які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено залишили місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/725720.html

Головне управління ДПС у Кіровоградській області

Оприлюднено 11.12.2023р


Оприлюднено 11.12.2023р


Оприлюднено 11.12.2023р


Оприлюднено 11.12.2023р

Мобільний застосунок «Моя податкова» від ДПС доступний на телефони як на платформі Android, так і iOS!  

«Моя податкова» -  простий і зручний інструмент для отримання електронних сервісів податкової служби,  а також сплати податків з використанням платіжних систем.   

У розділі «Реєстри» застосунку можна здійснити:

  • пошук фіскального чека;
  • пошук марки акцизного податку;
  • пошук даних реєстру платників ПДВ;
  • пошук даних реєстру страхувальників;
  • пошук даних реєстру платників єдиного податку;
  • пошук даних реєстру неприбуткових установ та організацій.

У розділі «Мої дані» застосунку можна отримати інформацію про:  

-  адресу реєстрації та фактичне місце проживання;  

-  обʼєкти оподаткування;  

-  обовʼязок сплатити суму грошового зобовʼязання (ППР);  

-  стан розрахунків з бюджетом.  

У розділі «Послуги» доступно:  

-  направлення запиту на отримання відомостей про суми виплачених доходів;  

-  подання Податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка);

- подання Заяви на внесення змін до ДРФО (5 ДР);

- подання Облікової каотки фізичної особи – платника податків (1 ДР);

- подання Заяви до Реєстру волонтерів;

- перегляд інформації про стан розрахунків з бюджетом.  

У розділі «Повідомлення» доступні:  

-  квитанції;  

-  відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків;  

- інформація з ДРФО про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору;  

- листи контролюючого органу.  

 

 


Оприлюднено 28.11.2023р

Чи необхідно ФОП - платнику єдиного податку, який здійснює продаж продовольчих товарів за допомогою вендингових автоматів застосовувати РРО?

Згідно з пунктами 1, 2 та 3 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані: 

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти); 

фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім, зокрема, підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів,) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги;

застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або ПРРО з додержанням встановленого порядку їх застосування. 

Відповідно до статті 2 Закону № 265 РРО – пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До РРО належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. 

Автомат з продажу товарів (послуг) – це РРО, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості та створює контрольну стрічку в електронному вигляді. 

Вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор – це РРО, призначений для забезпечення реалізації фіскальних функцій у складі програмно-технічного комплексу самообслуговування, автоматів з продажу товарів (послуг) тощо. 

Згідно з пунктом 6 статті 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами-підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до Податкового кодексу України. 

Відповідно до пункту 296.10 статті 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Крім того, пунктом 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336) встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності у тому числі фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів).

Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

такими фізичними особами-підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

сільськими, селищними, міськими радами прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села, селища РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у пункті 1 Переліку.

Згідно з пунктом 2 Постанови № 1336 установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених у:

пункті 1 Переліку – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).

Враховуючи викладене, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює продаж продовольчих товарів та/або напоїв (не підакцизних товарів) за допомогою торгівельних автоматів (вендингових автоматів), в яких вбудовані електронні контрольно-касові реєстратори, що включені до Реєстру РРО, то КОРО та РК не застосовуються. 

Реєстр РРО, що розміщений на вебпорталі ДПС за посиланням: «Головна/Довідники, Реєстри, Переліки/Реєстри», містить декілька моделей РРО (вбудованих електронних контрольно-касових реєстраторів) від різних виробників, для яких передбачено сферу застосування – використання в автоматах з продажу товарів (послуг). 

Водночас, суб’єкт господарювання може прийняти рішення щодо використання в автоматах з продажу товарів ПРРО. 

Безкоштовні програмні рішення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланнями: «Головна/Банер/Програмні РРО/(WEB, Android, iOS, Windows)».


Оприлюднено 28.11.2023р

Як здійснюється реєстрація РРО податковим органом для платників, податкова адреса яких територія, на якій ведуться бойові дії, але фактично вони перебувають на підконтрольній території України?

Суб’єкт господарювання, незалежно від свого фактичного місця перебування, може подати заяву в електронній формі для реєстрації РРО/ПРРО за умови, що інформація щодо господарської одиниці, на яку реєструється РРО/ПРРО, як про об’єкт оподаткування наявна в контролюючому органі і такий об’єкт оподаткування не закритий та експлуатується.

Процедура реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних РРО в контролюючих органах регулюється Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 /Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547». 

Відповідно до пункту 3 глави 2 розділу II Порядку № 547 реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 317 встановлено, що ДПС веде реєстр ПРРО в електронному вигляді. До Реєстру вносяться дані про ПРРО, а також відомості про суб’єктів господарювання та їхні господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів кваліфікованих або удосконалених електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО.

Реєстрація РРО проводиться на підставі заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (пункт 4 глави 2 розділу ІІ Порядку № 547), реєстрація ПРРО – на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – заява № 1-ПРРО) (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 317).

Подати до контролюючого органу заяву для реєстрації РРО можна у електронній або паперовій формі, для реєстрації ПРРО – виключно в електронній формі.

Обробка поданих заяв здійснюється автоматично засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС. Про результат обробки заяви, реєстрацію РРО/ПРРО суб’єкту господарювання повідомляється у Електронному кабінеті.
Відсутність в контролюючому органі інформації щодо господарської одиниці, вказаної у заяві №№ 1-РРО/1-ПРРО, про яку суб’єкт господарювання мав повідомити контролюючий орган як про об’єкт оподаткування, відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 ПКУ, або наявність відомостей згідно з повідомленням про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) про те, що відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання, є підставою для відмови в реєстрації РРО/ПРРО.

РРО/ПРРО може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні (пункт 3 розділу ІІІ Порядку № 547)/дані про господарську одиницю внесені до Реєстру щодо такого ПРРО (пункт 2 розділу IV Порядку № 317).

У розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» заяви №№ 1-РРО/1-ПРРО зазначаються: ідентифікатор об’єкта оподаткування, код території, назва господарської одиниці, адреса розміщення господарської одиниці, які заповнюються згідно з даними Повідомлення за ф. № 20-ОПП, поданим до контролюючого органу відповідно до вимог пункт 63.3 статті 63 ПКУ.

Назва та адреса господарської одиниці є обов’язковими реквізитами фіскального чеку згідно з пунктом 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.

Абзацом третім пункту 2 розділу І Положення визначено, що господарська одиниця – це стаціонарний або пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції. 

У разі зміни адреси господарської одиниці, де використовується РРО/ПРРО, здійснюється перереєстрація РРО/ПРРО.

Для перереєстрації РРО надаються заява № 1-РРО та реєстраційне посвідчення, для перереєстрації ПРРО – заява № 1-ПРРО з позначкою «Перереєстрація».

Отже, першоджерелом даних щодо адреси місцезнаходження господарської одиниці заяви №№ 1-РРО/1-ПРРО, що подається суб’єктом господарювання до контролюючого органу у встановленому порядку для реєстрації РРО/ПРРО, є відомості щодо об’єкта оподаткування, що є місцем здійснення господарської діяльності та/або місцем проведення розрахунків, який взято на облік в контролюючих органах відповідно до поданого Повідомлення за ф. № 20-ОПП. 

 


Оприлюднено 28.11.2023р

Компенсація за пошкоджене чи знищене нерухоме майно громадянина не оподатковується

Пресслужба Державної податкової служби України, опубліковано 23 листопада 2023 о 12:22

Не оподатковується дохід громадянина, отриманий як компенсація за пошкоджене чи знищене нерухоме майно відповідно до Закону № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі – Закон № 2923).

Це передбачено п.п. 165.1.66 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отриманого як компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна відповідно до Закону № 2923.

Нагадаємо, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.08.2023, зокрема, внесені зміни до ст. 165 Кодексу, а саме: п. 165.1 доповнено новим п.п. 165.1.66.

 


Оприлюднено 28.11.2023р

Чи включаються до складу податкової знижки платника ПДФО суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків у період воєнного стану неприбутковим організаціям?

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від        02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ)

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до ПКУ, зокрема, підрозд. 1 розд. «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 21.

Так, п. 21 підрозд. 1 розд. «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 16 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

 

ЗІР: Категорія: 103.06 податкова знижка

 

https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38506

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області


Оприлюднено 20.11.2023р

Яка відповідальність застосовується контролюючим органом до СГ за невикористання, використання незареєстрованих належним чином, порушення встановленого порядку використання або незберігання протягом встановленого строку КОРО та/або РК?

     Згідно з пп. 5, 6 та 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО (далі – ПРРО) у випадках, визначених Законом № 265, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) з додержанням встановленого порядку її ведення, забезпечувати зберігання (у разі використання) використаних КОРО протягом трьох років після їх закінчення та щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

     Пунктом 3 ст. 17 Закону № 265 передбачено, що якщо у випадках, визначених Законом № 265, при здійсненні розрахункових операцій суб’єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку КОРО та/або розрахункові книжки, то до такого суб’єкта господарювання за рішенням відповідних контролюючих органів застосовується відповідальність у вигляді фінансової санкції у розмірі п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

     Разом з тим, за порушення вимог Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності (ст. 26 Закону № 265).

     Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року №8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

     За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

     Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 155 прим. 1 КУпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 КУпАП.

Оприлюднено 20.11.2023р

 

До уваги платників єдиного податку третьої групи – юридичних та фізичних осіб першої-третьої груп!

Головне управління ДПС у Кіровоградській звертає увагу на необхідність дотримання умов перебування на спрощеній системі оподаткування!

Основні вимоги для можливості обрання та переходу юридичними та фізичними особами – підприємцями на сплату єдиного податку встановлено у статті 298 Податкового кодексу України (далі – Кодекс). Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

У заяві повинні зазначатися всі обов’язкові відомості, зокрема обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

У разі подання заяви без зазначення будь-яких з обов’язкових відомостей платник має можливість повторно її подати із заповненням всіх обов’язкових відомостей.

Акцентуємо, що Кодексом встановлено заборону на здійснення окремих видів діяльності, що не дають права платникам перебувати на спрощеній системі оподаткування. Відповідні заборонені види діяльності визначені підпунктом 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу.

Методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікації видів економічної діяльності» (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджено наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 (далі – Наказ  № 396).

Враховуючи пояснення, наведені у Наказі № 396, підставою для прийняття контролюючим органом рішення щодо відмови у реєстрації платника єдиного податку є наявність та здійснення суб'єктом господарювання наступних кодів видів діяльності (згідно з КВЕД ДК 009:2010):

05.10, 05.20, 06.10, 06.20, 07.10, 07.21, 07.29, 08.11 (у частині добування декоративного та будівельного каменю та глинистого сланцю), 08.12 (у частині добування гравію, глин і каоліну), 08.91, 08.92, 08.93, 08.99, 11.01, 11.02, 11.03, 11.04, 11.05, 12.00, 19.20, 24.41, 29.10, 29.20, 32.12 (у частині виробництва обробленого дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння), 35.11, 35.14, 35.21, 35.23, 45.11, 45.19 (у частині оптової та роздрібної торгівлі новими автотранспортними засобами та вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами), 46.12, 46.17 (у частині діяльності посередників у торгівлі  тютюновими виробами), 46.21 (у частині оптової торгівлі необробленим тютюном), 46.34 (у частині торгівлі алкогольними напоями), 46.35, 46.39 (у частині неспеціалізованої оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами), 46.71, 46.72, 46.76 (у частині оптової торгівлі дорогоцінним камінням), 47.11 (у частині роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах алкогольними напоями та тютюновими виробами), 47.25 (у частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями), 47.26 (у частині роздрібної торгівлі тютюновими виробами), 47.30, 47.79 (у частині роздрібної торгівлі антикваріатом та діяльність аукціонних будинків), 47.81 (у частині роздрібної торгівлі з лотків і на ринках алкогольними напоями та тютюновими виробами), 47.91 (у частині діяльності з роздрібної торгівлі Інтернет-аукціонів виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату), 53.10, 53.20 (у частині поштової діяльності), 61.10, 61.20, 61.30, 64.11, 64.19, 64.20, 64.30, 64.91, 64.92, 64.99, 65.11, 65.12, 65.20, 65.30, 66.11, 66.12 66.19, 66.22 (у частині діяльності страхових брокерів), 66.29, 66.30, 90.01, 90.02, 90.04, 92.00, 93.21 (у частині діяльності з організації, проведення гастрольних заходів).

Водночас повідомляємо, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Також реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

При цьому наголошуємо, що виключення платника єдиного податку з Реєстру платників єдиного податку відбувається у разі здійснення таким суб’єктом господарювання заборонених видів господарської діяльності.

Отже, суб’єкт господарювання має право зареєструвати види діяльності (згідно з КВЕД ДК 009:2010), які містять одночасно часткову заборону на певний вид діяльності, при цьому такі платники повинні дотримуватися вимог, визначених підпунктом 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу.

Таким чином, якщо у платника податків є зареєстровані коди діяльності, які містять одночасно і дозволені і заборонені види діяльності, але фактично заборонені види діяльності платник податків не здійснює, така юридична або фізична особа може бути зареєстрована платником єдиного податку та перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Слід звернути увагу, що згідно з пунктом 36.5 статті 35 Кодексу відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку несе платник податків.

У разі недотримання встановлених Кодексом вимог:

до доходу юридичної особи, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, встановлюється розмір ставки єдиного податку у подвійному розмірі (пункт 293.5 статті 293 Кодексу);

до доходу фізичної особи – підприємця, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, встановлюються ставка єдиного податку у розмірі 15 відсотків (пункт 293.4 статті 293 Кодексу).

Оприлюднено 20.11.2023р

Щодо особливостей застосування РРО та/або ПРРО при наданні послуг за умови проведення розрахунків за них виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів

Головне управління ДПС у Кіровоградській області продовжує інформувати платників податків про актуальні питання щодо особливостей застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у зв’язку з чим повідомляє таке. 

Згідно з пунктом 14 статті 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги, у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. 

Таким чином, суб’єкти господарювання, які не приймають оплату за надані послуги готівкою та/або не здійснюють приймання оплати в безготівковій формі, за допомогою електронних платіжних засобів (платіжних карток), жетонів, талонів тощо, звільняються від обов’язкового застосування РРО/ПРРО при прийманні оплати за послуги. 

Звертаємо увагу, що хоча право щодо незастосування РРО/ПРРО, встановлене пунктом 14 статті 9 Закону № 265, і не може бути використане суб’єктом господарювання при продажу товарів, суб’єкт господарювання не втрачає такого права, навіть за умови здійснення торгівлі товарами, у випадку приймання оплати за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. 

Отже, у випадку здійснення торгівлі одночасно товарами та послугами, за умови приймання оплати саме за послуги, виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, суб’єкти господарювання мають право не застосовувати РРО/ПРРО з урахуванням пункту 14 статті 9 Закону № 265. 

Оприлюднено 14.11.2023р

Оподаткування благодійної допомоги, яка надається благодійниками - резидентами

Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що відповідно до п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками - фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом № 5073 або у порядку, визначеному Законом № 5073, на користь, зокрема:

фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв'язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах (абзац четвертий п.п. «а» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);

фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (абзац п’ятий п.п. «а» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);

фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, в яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв'язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах (абзац четвертий п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Порядок оподаткування благодійної допомоги регламентується п. 170.7 
ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. «в» п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 Кодексу не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок збройної агресії Російської Федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

Порядок підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою не включення до оподатковуваного доходу фізичних осіб – платників  податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, визначається Кабінетом Міністрів України.

Тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану до його припинення або скасування положення п.п. «в» п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 Кодексу застосовуються з урахуванням такої особливості: до прийняття Кабінетом Міністрів України порядку підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою не включення до оподатковуваного доходу фізичних осіб – платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, статус таких осіб визначається самостійно надавачами цільової або нецільової благодійної допомоги (п. 26 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу). 

Крім того, п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу визначено, що не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу:

а) у будь-якій сумі (вартості), що надається, зокрема:

платникам податку, визначеним, абзацами третім - п'ятим підпункту «а», абзацами третім і четвертим п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, як допомога на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику), у тому числі – для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;

б) у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, що виникли у платників податку, визначених п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу. Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Кодексу, і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги.

При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 653 затверджено перелік потреб, сума благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб.

Тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану до його припинення або скасування положення абзацу четвертого п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу застосовуються з урахуванням такої особливості: до визначення в установленому Кабінетом Міністрів України порядку Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, статус фізичних осіб – платників податку, які отримують благодійну допомогу, виплачену (надану) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом № 5073, визначається самостійно надавачами благодійної допомоги (п. 25 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Так, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, із змінами, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Враховуючи викладене, якщо дохід у вигляді благодійної допомоги, виплачується (надається) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом № 5073, або у порядку, визначеному Законом № 5073,на користь фізичних осіб, які зазначені у абзацах четвертому та п’ятому п.п. «а», абзаці четвертому «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, то сума такої допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, за умов дотримання вимог, визначених п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу та п. 25 і п. 26 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу


Оприлюднено 14.11.2023р

Здійснення господарської діяльності без державної реєстрації – це пряме порушення вимог чинного законодавства

Головне управління ДПС у Кіровоградській області  нагадує платникам податків про необхідність реєстрації суб’єктами господарювання у випадку здійснення систематичної господарської діяльності з продажу товарів (надання послуг).

Господарською діяльністю, в розумінні Господарського кодексу України, є діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями.

Згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво як вид господарської діяльності – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

До загальних ознак господарської діяльності закон відносить не тільки факт надання послуг за винагороду, а й систематичність таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.

Відповідно до частини 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності», під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб’єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов’язану із виробництвом чи реалізацією  продукції, виконанням робіт,  наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Відсутність державної реєстрації призводить до притягнення відповідних посадових осіб до адміністративної (ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та, в певних випадках, до кримінальної (ст. 201 Кримінального кодексу України) відповідальності.


Оприлюднено 14.11.2023р

Як завантажити власний кваліфікований сертифікат відкритого ключа?

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що клієнти (користувачі) мають можливість завантажити кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».

Для початку використання Програми клієнтам (користувачам) необхідно встановити актуальну версію безкоштовної Програми, яку можливо завантажити на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».

Детальну інформацію щодо роботи Програми та покрокову інструкцію стосовно можливості завантаження власних кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, наведено у підпункті 5.2 пункту 5 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» на вебсайті Надавача за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області


Оприлюднено 07.11.2023р


Оприлюднено 01.11.2023р


Оприлюднено 01.11.2023р

 


Оприлюднено 23.10.2023р


Оприлюднено 18.10.2023р 

 


18.10.2023р

Чи необхідно в кінці робочого дня створювати Z-звіт, якщо протягом дня розрахункові операції не проводились, але було здійснено операції «службове внесення» та «службова видача»?

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) фіскальний звітний чек – документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО), що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу.

Пунктом 9 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону № 265).

Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО або ПРРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій:

операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту;

операція «службова видача» використовується для реєстрації суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів.

Проведення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів здійснюється суб’єктами господарювання із використанням РРО або ПРРО у порядку, визначеному Законом № 265 та нормативно-правовим актом Національного банку України з питань ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Тобто, операції «службове внесення» та «службова видача» не є розрахунковими операціями в розумінні Закону № 265.

Враховуючи викладене, якщо протягом дня розрахункові операції не проводились, але було здійснено операції «службове внесення» та «службова видача», то створення Z-звіту в кінці робочого дня не є обов’язковим.

 


18.10.2023р

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує.

Відповідно до ст. 10 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1359, яка набирає чинності з 01 січня 2022 року) (далі – Постанова № 1336) затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Пунктом 1 Переліку встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності у тому числі фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів).

Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

сільськими, селищними, міськими радами прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку.

Згідно з п. 2 Постанови № 1336 установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених у:

п. 1 Переліку – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).

 


Оприлюднено 18.10.2023р

Щодо відображення реквізитів електронних платіжних засобів (платіжних карток) у розрахункових документах РРО/ПРРО

Вимоги законодавства сфери розрахунків, повязані, зокрема, і з відображенням реквізитів електронних платіжних засобівплатіжних карток (даліЕПЗ) у чеках, які формуються реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 13 статті 1 Закону України від 30.06.2021 № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) є спеціальним законом, поширює свою дію на готівкові та безготівкові розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом № 265 та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Зокрема, форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено обов'язкові реквізити, які має містити фіскальний чек. Наголошуємо, що Положення № 13 однаково розповсюджує свою дію як на розрахункові документи, що створюються РРО, так і ПРРО.

Водночас, відповідно до п. 4 розділу ІІ Положення № 13, рядки 11 – 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків лише з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, незалежно від його виду (РРО чи ПРРО) або сфери призначення.

Звертаємо увагу, що законодавcтвом не встановлено обов’язку з’єднувати або поєднувати РРО/ПРРО та POS-термінали.

Звертаємо увагу, що принципово важливим є факт, що платіжні сервіси також приймають платіжні інструкції користувачів на виконання платіжних операцій, з використанням банківських (платіжних) карток, у межах надання платіжних послуг, як окремого виду господарської діяльності, тa забезпечують розпорядження покупця щодо переказу коштів зі свого рахунку і без використання платіжних терміналів.

Враховуючи вищевикладене, повідомляємо, що у разі проведення розрахунків за допомогою сервісу еквайрингу без використання платіжного терміналу, відсутні обставини, що супроводжують обов’язок друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека, а удосконалення програмного забезпечення РРО/ПРРО та/або наявність можливості зазначати такі реквізити методом введення вручну, не призводить до виникнення обов’язку друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека при створенні кожного розрахункового документа


                                                                                                              Оприлюнено 18.10.2023р

Актуальні запитання платників податків

Дії фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку першої – третьої груп, яка з 01.08.2023 автоматично вважається платником єдиного податку відповідної групи, якщо нею перевищено обсяг доходу, розрахований пропорційно до кількості календарних місяців 2023 року, протягом яких не застосовувалися особливості оподаткування?

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), який доповнено новим п. 91 щодо особливостей переходу суб’єктів господарювання, які використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Платники податків, які станом на 31 липня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та не відмовилися від їх використання самостійно, і до переходу на такі особливості були платниками єдиного податку, з 01 серпня 2023 року автоматично вважаються платниками єдиного податку тієї групи єдиного податку, на якій вони перебували до моменту переходу на застосування особливостей третьої групи, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 91.4.1 п.п. 91.4 п. 91 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Підпунктом 91.4.3 п.п. 91.4 п. 91 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений п. 291.4 ст. 291 ПКУ, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з п. 293.8 ст. 293 ПКУ ставки, встановлені пп. 293.3 – 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовуються з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відс., а також зобов’язані у порядку, встановленому главою 1 розд. ХIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (далі – Заява).

Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп, у яких виявлено перевищення граничного обсягу доходу, розрахованого відповідно до п.п. 91.4.3 п.п. 91.4 п. 91 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зобов’язані:

застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків;

перейти на застосування ставки єдиного податку, встановленої для платників єдиного податку другої або третьої групи або відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування (платники єдиного податку першої групи);

перейти на застосування ставки єдиного податку, встановленої для платників єдиного податку третьої групи або відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування (платники єдиного податку другої групи);

перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ (платники єдиного податку третьої групи).

При цьому не пізніше 20 жовтня 2023 року необхідно подати Заяву, у рядках 5.2 та 5.5 якої зазначити дату (період) зміни (відмови) «з 01 жовтня 2023 року».

 

 

 


Оприлюднено 12.10.2023р

до уваги платників податків фізичних осіб щодо мінімального податкового зобов язання                       


 Оприлюднено 28.09.2023р

Повернення готівки за товар, якщо у скриньці РРО не вистачає готівкових коштів

 

Головне управління ДПС в Кіровоградській області повідомляє що відповідно до п. 7 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Згідно з п. 8 розд. III Порядку № 547 якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.

Згідно з п. 1 розд. ІІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13), фіскальний касовий чек видачі коштів – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або програмним РРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення № 13.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, що передбачено п. 26 розд. ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148).

Якщо у скриньці РРО недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, касир повинен звернутися до бухгалтерії підприємства, щоб з каси видали певну суму готівки для повернення покупцю.

Касир РРО, отримавши з каси бухгалтерії кошти, вносить їх до касового апарату шляхом проведення «службового внесення».

Крім того, п. 39 розд. IV Положення № 148 визначено, зокрема, що підприємці касової книги не ведуть.

У випадку, коли у скриньці РРО, який використовується фізичною особою – підприємцем, недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, така особа вносить готівку до скриньки РРО за допомогою операції «службове внесення».

 
 

Оприлюднено 26.09.2023р

 


Оприлюднено 13.09.2023р

 


Оприлюднено 11.09.2023 р

 


Оприлюднено 11.09.2023 р

Про застосування РРО/ПРРО

 

Обов’язок кожного підприємця, окрім спрощенців І групи, застосовувати реєстратор розрахункових операцій при здійсненні готівкових розрахунків.

Зауважуємо, що ДПС пропонує безоплатне програмне забезпечення для використання в якості ПРРО, яке не потребує фінансових витрат та спеціальних навичок користувача, а завантажити його можна на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/програмні РРО.

У оновленій версії програмного забезпечення безоплатного ПРРО від ДПС для операційних систем Android та iOS:

- додано можливість використання КЕП у форматі .pfx;

- удосконалено механізм повернення з ПРРО, що використовується, чеків, які були сформовані іншим ПРРО, що належить/належав одному суб'єкту господарювання;

- виключено обмеження щодо перегляду чеків у модулі «Історія операцій», сума яких перевищує 1 млн грн;

- удосконалено функціонал щодо перевірки стабільності інтернет-з’єднання та з’єднання з Фіскальним сервером контролюючого органу при виході ПРРО з режиму офлайн.

Також звертаємо увагу підприємців, що з 1 жовтня 2023 року відновлено застосування штрафних санкцій за невидачу фіскального чека. У разі встановлення контролюючим органом фактів порушень, до суб'єктів господарювання будуть застосовуватись фінансові санкції, у розмірі від 25% до 150% вартості реалізованого товару.

 


Оприлюднено 28.08.2023 р


Оприлюднено 28.08.2023 р

Щодо особливостей відображення назви товару в розрахункових документах РРО/ПРРО

З 01.08.2023 Законом України від 30.06.2023 № 3219 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» були внесені зміни в пункт 2 статті 3 Закону від 06.07.1995 № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) щодо спрощення фіскального чеку. Зазначений пункт було доповнено абзацом другим:

Фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Завдяки зазначеним змінам чітко визначені категорії продавців при продажу товару або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Водночас до ДПС почали звертатись платники податків з проханням роз’яснити:

Як має виглядати такий спрощений чек?

Як зазначати правильно групу товарів?

Де брати її назву, якщо виникають сумніви?

У зв’язку з цим надаємо в межах компетенції відповіді на ці питання.

Відповідь: при зазначенні назви товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність товару (послуги) до товарної групи чи послуги, у випадку виникнення сумнівів щодо правильності віднесення певних товарів до певних груп рекомендуємо використовувати Державний класифікатор продукції та послуг (Наказ Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457) в редакції Наказу Міністерства економіки від 16.02.2017 № 211 та зазначати товар (послугу), який класифікується за назвою «Групи» замість відображення конкретної позиції.

Така можливість встановлена прямою нормою Закону № 265 та не потребує створення нової форми фіскального касового чеку.

При цьому форма такого фіскального касового чека визначена в додатку 1 до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350.

При зазначенні назви товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність товару (послуги) до товарної групи чи послуги, який класифікується за назвою «Групи», замість відображення конкретної позиції можна, наприклад, зазначати:

- «постільна білизна» замість «наволочка», «простирадло», «ковдра» і т.д.;

- «випічка» замість «пиріжок з маковою начинкою», «пиріжок з вишнею», «пиріжок з повидлом» і т. д.;

- «напої» замість «лимонад», «сітро», «дюшес», «тархун» і т. д.


Оприлюднено 25.08.2023р

 


 

Оприлюднено 24.08.2023р


Оприлюднено 24.08.2023р

Алгоритм реєстрації програмного РРО

 

Для реєстрації програмного РРО, необхідно зробити всього 4 кроки:

Крок 1. Отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (КНДЕП ІДД ДПС України видає безкоштовно).

Крок 2. Завантажити та встановити з веб-порталу ДПС України програмне забезпечення на будь-який зручний пристрій, який є в наявності. ПРРО від ДПС можна інстальовувати на різні операційні системи: Windows, Android, iOS або працювати через web-версію. Посилання для завантаження: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro

Крок 3. Подати через Електронний кабінет платника заяви для реєстрації торгової точки, ПРРО та касирів:

- для реєстрації торгової точки в приватній частині кабінету потрібно створити та заповнити електронний документ Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП, код форми J/F1312002);

- для реєстрації ПРРО потрібно заповнити Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій (форма № 1-ПРРО, код форми J/F1316602)

- для реєстрації касира треба подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) (форма 5-ПРРО, код форми J/F1391801).

Вхід в ПРРО здійснюється за допомогою ключа касира/старшого касира щодо якого суб’єкт господарювання подав Повідомлення за формою 5-ПРРО (J/F1391801) та сертифікату відкритого ключа. Ключ та сертифікат потрібно помістити в одну папку на пристрій з якого буде здійснюватись робота з ПРРО.

Крок 4. Ввести товари в ПРРО. Усі чеки фіскалізуються безпосередньо на сервері ДПС.

Щодо обов'язкових реквізитів при продажу підакцизних товарів

 


Оприлюднено 24.08.2023р

                          Про можливості сервісу «Електронний кабінет платника»

 

За допомогою приватної частини популярного електронного сервісу від ДПС можна подати податкову звітність в електронному вигляді, автоматично перевірити заповнену звітність на наявність арифметичних помилок та оновлення версій форматів документів, які є підставою для нарахування і сплати податків.

У Електронному кабінеті платник може переглянути особисту інформацію: реєстраційні та ідентифікаційні дані, дані податкового обліку та реєстрів, дані щодо розрахунків з бюджетом, дані про об’єкти оподаткування, податкові повідомлення – рішення щодо сум нарахованих податкових зобов’язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю, подати декларацію про майновий стан і доходи, отримати відомостей про суми виплачених доходів з ДРФО, подати заяви за ф. 1 ДР, ф. 5ДР, копій документів.

Крім того, можна надіслати в електронному вигляді листи, запити за встановленими формами та отримання інформації, переглянути раніше подану звітність та квитанції про приймання та обробку податкової звітності, інформаційні повідомлення, кореспонденцію тощо.

Робота у приватній частині «Електронного кабінету платника» здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Вхід в Електронний кабінет здійснюється за адресою cabinet.tax.gov.ua або через офіційний вебпортал ДПС

 

 


Оприлюднено 22.08.2023р


Оприлюднено 18.08.2023 р.

Оприлюднено 16.08.2023 р.

Оприлюднено 14.08.2023 р.

До уваги платників-юридичних осіб

 щодо порядку заповнення податкової декларації з плати за землю!

Голованівський відділ податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області надає роз’яснення щодо порядку заповнення Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

Одиниці виміру зазначаються: гектари (га) – з чотирма десятковими знаками; квадратні метри (кв. м) – з двома десятковими знаками; гривні (грн) – з двома десятковими знаками. 

Розділ І «РОЗРАХУНОК СУМИ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ»:

  • у колонці 1 зазначається номер за порядком. За потреби кількість рядків може бути збільшено або зменшено; 
  • у колонці 2 зазначається інформація щодо категорії/цільового призначення земельних ділянок, яка має відповідати інформації, зазначеній в документах, що засвідчують/підтверджують право власності земельними ділянками. Проставляється номер арабськими цифрами (формат XX.XX) згідно з Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року           № 821;
  • у колонці 3 зазначається вид права: 1 -  власність; 2 – постійне користування; 4 – право на земельну частку (пай);
  • у колонці 4 «Серія та номер документа» вказується серія та номер правовстановлюючого документа в залежності від вида права;
  •  у колонках 5 та 6 (у разі наявності) зазначається відповідно дата  державної реєстрації права власності/користування земельною ділянкою (у форматі дд.мм.рррр) та номер документа, що посвідчує державну реєстрацію такого права;
  • у колонці 7 «Період володіння/користування (частка неповного місяця) зазначається частка днів у місяці, розрахована за формулою: кількість днів володіння або користування у місяці/загальна кількість днів у місяці. Зазначається у форматі з чотирма десятковими знаками;
  • у колонці 8 «Кількість повних місяців» зазначається цілим числом від 1 до 12 кількість повних місяців перебування у володінні/користуванні земельної ділянки;
  • у колонці 9 зазначається кадастровий номер земельної ділянки у форматі хххххххххх:хх:ххх:хххх;
  • у колонці 10 зазначається код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташована (і) земельна (і) ділянка (и) та у колонці 11  - адреса місця розташування земельної ділянки (згідно з правовстановлюючими документами);
  • у колонці 12 зазначається площа земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту – у гектарах (га), у колонці 13 зазначається площа земельної ділянки, розташованої в межах населеного пункту – у квадратних метрах (кв. м). ОДНОЧАСНЕ ЗАПОВНЕННЯ У ОДНОМУ РЯДКУ КОЛОНОК 12 ТА   13 РОЗДІЛУ І - НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ!  
  • у колонці 14 зазначається нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (грн/га або грн./кв. м) з урахуванням кумулятивної величини коефіцієнта індексації, що застосовується з дати останньої затвердженої грошової оцінки: у разі проведення оцінки земельної ділянки зазначається оцінка одиниці площі земельної ділянки, у колонці 15 - якщо оцінку не проведено зазначається оцінка одиниці площі ріллі по  Автономній Республіці Крим або по області (грн/га).

ОДНОЧАСНЕ ЗАПОВНЕННЯ У ОДНОМУ РЯДКУ КОЛОНОК 14 ТА 15 РОЗДІЛУ І - НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ!

  • у колонці 16 зазначається ставка податку у відсотках (%) відповідно до рішення органу місцевого самоврядування;

 - у колонці 17 зазначається річна сума земельного податку на звітний рік, розрахована за формулами:

 (к. 12 або 13×  к. 14 або 15× к. 16 / 100) / 12 × (к. 7 + к. 8).

Для декларації за місяць річна сума розраховується як для декларації за рік, а у колонці розділу ІІІ, що відповідає звітному місяцю, зазначаються показники за звітний місяць;

  • у колонці 18   зазначається код пільги відповідно до довідника  пільг;
  • у колонці 19 зазначається розмір пільги у відсотках відповідно до законодавства та/або рішення органів місцевого самоврядування, згідно з яким надано пільгу;
  • у колонках 20 та 21 зазначається строк користування податковою пільгою в звітному періоді — число, місяць, рік початку та закінчення користування пільгами у форматі дд.мм.рррр. У разі коли строк користування податковою пільгою встановлений до початку звітного періоду і продовжується після його закінчення, такий строк збігається з датою початку та закінчення зазначеного періоду;
  • у колонці 22 зазначається сума пільги, розрахована пропорційно до періоду користування пільгою;
  • у колонці 23 вказується річна сума земельного податку до сплати, яка розраховується за формулою: к. 17 – к. 22.

Розділ ІІ «РОЗРАХУНОК СУМИ ОРЕНДНОЇ ПЛАТИ»:

  • у колонці 1 зазначаються номер за порядком. За потреби кількість рядків може бути збільшено або зменшено; 
  • у колонці 2 зазначається інформація щодо категорії/цільового призначення земельних ділянок, яка має відповідати інформації, зазначеній в документах, що засвідчують/підтверджують право користування земельними ділянками. Проставляється номер арабськими цифрами (формат XX.XX) згідно з Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року           № 821;
  • у колонці 3 зазначається дата документа, який засвідчує/ підтверджує право користування ділянкою (у форматі дд.мм.рррр), у колонці 4 – серія та номер документа, який засвідчує/ підтверджує право користування ділянкою;
  • у колонках 5 та 6 (у разі наявності)зазначається відповідно дата  державної реєстрації права користування земельною ділянкою (у форматі дд.мм.рррр) та номер документа, що посвідчує державну реєстрацію такого права;
  • у колонці 7 зазначається дата закінчення терміну дії договору оренди (у форматі дд.мм.рррр);
  • у колонці 8 «Період користування (частка неповного місяця) зазначається частка днів у місяці, розрахована за формулою: кількість днів користування у місяці/загальна кількість днів у місяці. Зазначається у форматі з чотирма десятковими знаками;
  • у колонці 9 «Кількість повних місяців» зазначається цілим числом від 1 до 12 кількість повних місяців перебування у користуванні земельної ділянки;
  • у колонці 10 зазначається кадастровий номер земельної ділянки у форматі хххххххххх:хх:ххх:хххх;
  • у колонці 11 зазначається код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташована (і) земельна (і) ділянка (и) та у колонці 12  - адреса місця розташування земельної ділянки (згідно з правовстановлюючими документами);
  • у колонці 13 зазначається площа земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту – у гектарах (га), у колонці 14 зазначається площа земельної ділянки, розташованої в межах населеного пункту – у квадратних метрах (кв. м). ОДНОЧАСНЕ ЗАПОВНЕННЯ У ОДНОМУ РЯДКУ КОЛОНОК 13 ТА 14 РОЗДІЛУ ІІ - НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ!  
  • у колонці 15 зазначається нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (грн/га або грн./кв. м) з урахуванням кумулятивної величини коефіцієнта індексації, що застосовується з дати останньої затвердженої грошової оцінки: у разі проведення оцінки земельної ділянки зазначається оцінка одиниці площі земельної ділянки, у колонці 16 - якщо оцінку не проведено зазначається оцінка одиниці площі ріллі по  Автономній Республіці Крим або по області (грн/га).

ОДНОЧАСНЕ ЗАПОВНЕННЯ У ОДНОМУ РЯДКУ КОЛОНОК 15 ТА 16 РОЗДІЛУ ІІ - НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ!

  • у колонці 17 зазначається розмір (ставка) орендної плати у відсотках (%) відповідно до договору оренди, але з урахуванням норм пункту 288.5 статті 288 розділу ХІІ Податкового кодексу;
  •  у колонці 18 визначається річна сума орендної плати до сплати, яка розраховується за формулами:

 . 13 або 14 х к. 15 або 16 х к. 17 / 100) / 12 х (к. 8+ к. 9).

Розділ ІІІ «РОЗРАХУНОК (УТОЧНЕННЯ) ПОДАТКОВОГО ЗОБОВЯЗАННЯ»:

Значення колонки 3 рядка 3 розділу ІІІ має відповідати значенню колонки 23 рядка 2 розділу І або колонки 18 рядка 2 розділу II Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

Рядки 4 – 8 заповнюються у разі уточнення податкових зобов’язань, зокрема за нововідведеними (придбаними) земельними ділянками або за новоукладеними договорами протягом звітного року.

У рядку 5.1 зазначається сума нарахування до збільшення податкового зобов'язання у зв'язку зі змінами об'єкта оподаткування та/або бази оподаткування (на підставі даних, внесених до відповідних державних реєстрів) при поданні Податкової декларації після закінчення граничного строку подання, але з урахуванням норм пункту 286.4 статті 286 розділу XII Податкового кодексу. Рядок заповнюється тільки у Податкових деклараціях з відміткою "звітна", "нова звітна", "уточнююча", у яких у рядку 1.1, у рядках 4 та 5 розділу III зазначено поточний рік.

У рядку 7 зазначається розмір штрафної санкції, що застосовується в разі заниження у раніше поданій Податковій декларації суми податкових зобов'язань, що самостійно узгоджується платником, визначеної згідно з нормами підпунктів "а" або "б" абзацу четвертого пункту 50.1 статті 50 глави 2 розділу II Податкового кодексу України (якщо сума недоплати визначена Податковою декларацією з відміткою "звітна", "нова звітна", застосовується штраф у розмірі 5 відсотків, якщо з відміткою "уточнююча", - у розмірі 3 відсотків).

 У рядку 8 зазначається сума пені, яка нараховується платником самостійно відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 та абзацу третього пункту 129.4 статті 129 глави 12 розділу II Кодексу.

Оприлюднено 10.08.2023 р.

Оприлюднено 09.08.2023 р.

Про відповідальність за втрату реєстраційного посвідчення на РРО

Головне управління ДПС в Кіровоградській області нагадує, що основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахункові операції, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), який є спеціальним законом. Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) в інших законах, крім Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, не допускається.

Законом № 265 та нормами чинного законодавства відповідальності до суб’єктів господарювання за втрату реєстраційного посвідчення на РРО не передбачено.

Разом з тим, відповідно до п. 4 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), суб’єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані, зокрема, зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО (додаток 3 до Порядку) за ідентифікатором форми J1413405 (далі – реєстраційне посвідчення) та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.

Пунктом 2 глави 3 розд. ІІ Порядку встановлено, що у разі втрати реєстраційного посвідчення або непридатності його для використання суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли підстави для заміни реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-РРО (додаток 1 до Порядку) (далі – реєстраційна заява (ідентифікатор J/F1311406)) з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації.

Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

Враховуючи викладене, нормами чинного законодавства відповідальності до суб’єктів господарювання за втрату реєстраційного посвідчення на РРО не передбачено.

При цьому суб’єкт господарювання, який втратив реєстраційне посвідчення, повинен подати у зазначений термін до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» з метою його поновлення.

Оприлюднено 09.08.2023 р.

Роз’яснення для громад: Мінімальне податкове зобов’язання - основні правила і вимоги законодавства

Серед змін до Податкового кодексу України, які набрали чинності у 2023 році, - введення мінімального податкового зобов’язання.

Роз’яснення буде цікавим для представників органів місцевого самоврядування (адже його сплата впливатиме на дохідну частину місцевого бюджету) та платників податків.

У консультації надано роз’яснення з наступних питань:

  • поняття мінімального податкового зобов’язання;
  • суб’єкти сплати мінімального податкового зобов’язання;
  • механізм розрахунків мінімального податкового зобов’язання;
  • звільнення від сплати мінімального податкового зобов’язання;
  • звітність і відповідальність за сплатою мінімального податкового зобов’язання;
  • взаємодія між контролюючими органами та органами місцевого самоврядування.

Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік. Ці зміни стосуються як платників податків, так і органів місцевого самоврядування, адже його сплата впливатиме на дохідну частину місцевого бюджету.

МПЗ - мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПКУ). Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням(14.1.1142 ПКУ).

Мета введення МПЗ - вивести сільгоспземлі оренди з тіньового обробітку,  зменшити втрати бюджету через ухилення від оподаткування шляхом детінізації аграрної діяльності, сприяти отриманню додаткових надходжень до місцевого бюджету.

Платником МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (пп. 162.1.1 прим. 1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).

МПЗ поширюватиметься на власників та користувачів земельних ділянок сільгосппризначення, які розташовані за межами населених пунктів, а також у їхніх межах, якщо розмір ділянки становитиме 0,5 га та більше.

МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування (пп. 170.14.3 ПКУ).

Усі кошти, сплачені у межах МПЗ за користування землею сільськогосподарського призначення, надходитимуть до місцевих бюджетів за місцем розташування ділянки.

Сплата МПЗ обов’язкова як для юридичних, так і для фізичних осіб.

В основі нового механізму, що визначає суму МПЗ – коефіцієнт від нормативної грошової оцінки (НГО) власних сільськогосподарських земель або тих, що перебувають в користуванні.

Сума всіх сплачених податків відповідного платника у залежності від системи його оподаткування не має бути менше ніж МПЗ. Розрахована сума податку з урахуванням цього принципу й буде МПЗ.

 

Коефіцієнти МПЗ

Особливості розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 звітні роки визначені п. 67 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт "К", визначений у пп. 38-1.1.1 і 38-1.1.2 ПКУ, застосовується із значенням 0,04, або 4% нормативно грошової оцінки.

Для ФОП четвертої групи, що провадять свою діяльність виключно в межах зареєстрованого фермерського господарства, коефіцієнт МПЗ становить 0,02, а з 2024 року становитиме 0,025.

До відома!  Уперше сплачувати МПЗ доведеться у 2023 році, тож податки слід рахувати за 2022 рік.

Які саме податки, збори та оплати враховуються для визначення обсягу МПЗ? Це залежить від конкретного платника податків (зокрема, юридичної особи/ФОПа/фізичної особи), який знаходиться на відповідній системі оподаткування (загальної/ спрощеної/іншої (для фізособи, Фопа)) та наявності частки сільськогосподарського товаровиробництва.

У рахунок сплати МПЗ можуть включаються такі сплачені податки, збори, платежі та витрати:

  • Податок на прибуток або Єдиний податок
  • ПДФО та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб)
  • ПДФО та військовий збір  з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок с/г призначення
  • ПДФО і військовий збір з доходів від продажу власної сільгосппродукції (для фізичних осіб)
  • Рентна плата за спеціальне використання води
  • Земельний податок за земельні ділянки, віднесені до с/г угідь
  • 20% витрат на сплату орендної плати за землі віднесені до с/г угідь, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності

Наприклад, до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються:

  • податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції;
  •  земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.

МПЗ рахується за формулою, прив'язаною до нормативно-грошової оцінки ділянки 1 га ріллі по області, де вона розташована, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю; коефіцієнту та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Порядок розрахунку МПЗ визначено ст. 38-1 ПКУ. Формула розрахунку МПЗ залежить від того, проведена нормативна грошова оцінка земельної ділянки (паю) чи ні.

Якщо нормативно грошова оцінка проведена: МПЗ = НГОд x К x М / 12.

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю;

К – коефіцієнт, який становить 0,05;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Якщо нормативно грошова оцінка не проведена: МПЗ = НГО x S x К x М / 12.

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю;

S – площа земельної ділянки, гектарах;

К – коефіцієнт, що становить 0,05;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Розрахунок загального МПЗ вперше здійснюватиметься за наслідками 2022 року (відповідно до нових п.64 – 66 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).Тобто, першим роком, за який визначається МПЗ, є 2022 рік.

Розрахунок до сплати МПЗ відбудеться у 2023 році після здачі усіх річних декларацій  та вирахування відповідної різниці.

Звільнення від МПЗ (https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/644122.html)

Від сплати МПЗ звільняються власники або користувачі (п.381.2 ст.38 ПКУ):

  • земельних ділянок, що використовуються дачними та садівничими кооперативами;
  • земель запасу;
  • невитребуваних земельних часток (паїв);
  • земельних ділянок, які розміщені у Чорнобильській зоні
  • земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів.

На 2022−2023 рік тимчасово діє звільнення від сплати МПЗ за ділянки, які розташовані на територіях:

  • де ведуться (велися) бойові дії**
  • які тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації**
  • які засмічені вибухонебезпечними предметами:
  • на яких наявні фортифікаційні споруди.

До відома:

** Постанова КМУ «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією»

** Наказ Мінінтеграції  «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

 

Як звітувати за МПЗ?

Юридичні особи та ФОП будуть зобов’язані у складі податкової декларації за рік подавати додаток з розрахунком загального МПЗ за 2022 рік.

Платникам – фізичним особам не потрібно самостійно звітувати за МПЗ. Замість них податкова до 1 липня поточного року самостійно визначатиме розмір загального МПЗ і надсилатиме податкове повідомлення-рішення.

Ті, хто отримав податкове повідомлення-рішення від податкової, має сплатити визначену суму МПЗ протягом 60 днів із дня вручення. Хто не згоден із розрахунком МПЗ має право звернутися до податкового органу для проведення звірки даних протягом 30 днів з дня вручення ППР.

Зверніть увагу, якщо ви передаєте земельну ділянку в офіційну оренду, то обов’язок зі звітування та сплати переходить на орендаря такої ділянки.

 

Взаємовідносини контролюючих органів з органами місцевого самоврядування та ДКСУ

Контролюючі органи відповідно до ПКУ і Бюджетного кодексу України подають ОМС у розрізі джерел доходів звітність:

  • про суми нарахованих та сплачених податків та/або зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків та/або зборів на відповідних територіях - щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;
  • про суми списаного безнадійного податкового боргу; суми розстрочених і відстрочених грошових зобов'язань та/або податкового боргу платників податків, які повинні бути сплачені до місцевих бюджетів на відповідних територіях; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання, - щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.

Звітність у розрізі платників податків надається контролюючим органом за запитомОМС протягом 20 днів з моменту отримання ним запиту. При цьому звітність органи місцевого самоврядування вправі отримувати від податкових органів за запитом в розрізі всіх платників податків, а не лише по юридичних особах, як це було передбачено до 1 січня 2022 року.

Порядок надання звітності у розрізі платників податків ОМС  затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику" (абзаци сьомий і восьмий підпункту 12.3.3 п.12.3 ст.12 ПКУ). На виконання вимог ПКУ наказом Мінфіну від 23.11.2020  № 723 затверджено «Порядок надання звітності в розрізі платників податків органам місцевого самоврядування». 

У свою чергу, відповідно до підпункту 12.4.5. п.12.4 ст.12 ПКУ, ОМС надають інформацію контролюючим органам відповідно до прийнятих рішень (з наданням копій відповідних документів) за місцезнаходженням земельних ділянок щодо виділених земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), а саме щодо:

  • документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (паспорта громадянина);
  • реєстраційного номера облікової картки платника податків;
  • кадастрового плану земельної ділянки з проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
  • сертифіката на право на земельну частку (пай) (за наявності).

Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

З практикою реалізації зазначеного порядку можна ознайомитися у роз’ясненнях Головного управління ДПС у Київській області «Як фінансовим управління ОМС надати запити на отримання звітності в розрізі платників податків – юридичних осіб та звітності у розрізі джерел доходів».

У разі наявності підстав для повернення (перерахування) МПЗ, органам місцевого самоврядування слід застосовувати механізм, передбачений Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженим наказом Мінфіну від 11.02.2019  № 60.".

 

Відповідальність

Податковим законодавством не встановлено окремої відповідальності щодо МПЗ, але у разі несплати або несвоєчасної сплати МПЗ будуть застосовуватись штрафні санкції, передбачені статтею 123 та 124 Податкового кодексу України.

Оприлюднено 08.08.2023 р.

Оприлюднено 02.07.2023 р.           

Електронний кабінет забезпечує платникам можливість перегляду стану особових рахунків зі сплати податків та зборів  

 
   

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що в Електронному кабінеті, розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС, платники податків мають змогу переглянути власні особові рахунки зі сплати податків, зборів та інших платежів та дізнатись стан розрахунків з бюджетом (наявність боргу, переплати, тощо). 

У меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету     платник податків має доступ до своїх особових рахунків - при зверненні до вказаного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, в якій міститься інформація по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату. 

Нагадаємо, що вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. 

Фізичні особи після ідентифікації за допомогою платіжної системи можуть сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти або за допомогою QR-коду. 

Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет на даний час не реалізована. 

З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичні особи можуть ознайомитись у меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету. 

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Оприлюднено 02.07.2023 р.                                 

Заповнення Книги обліку доходів і витрат фізособами-підприємцями на загальній системі оподаткування

  Головне управління ДПС у Кіровоградській області роз’яснюють, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга), у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.

        Норми встановлені п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Порядок ведення Книги фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування встановлений наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення»  (далі – Порядок № 481).

Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді (п. 2 Порядку).

Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід (п. 5 Порядку № 481).

Відповідно до п. 6 Порядку № 481 самозайняті особи заносять до Книги відомості в такому порядку:

1) у графі 1 зазначається дата запису;

2) у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);

3) у графі 3 вказується сума повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) та/або повернутої передплати;

4) графа 4 розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності (графа 2) та сумою повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) (графа 3);

5) у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов’язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг;

6) у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов’язані з отриманням доходу за підсумками дня;

7) у графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці;

8) у графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв’язку, орендних та комунальних платежів тощо;

9) у графі 9 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8).

Отже, ФОП на загальній системі оподаткування заповнює Книгу самостійно за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Поряд з цим, ФОП, зареєстровані як платники податку на додану вартість, не включають до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт та послуг) (п. 7 Порядку № 481).

Книга зберігається у самозайнятої особи протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис (п. 8 Порядку № 481).

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (п. 9 Порядку № 481).

 Оприлюднено 01.07.2023 р.

До уваги платників податків – фізичних осіб щодо мінімального

податкового зобов’язання

Фізичні особи, які мають v власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) земельні ділянки, що розташовані за межами населених пунктів та віднесені до сільськогосподарських угідь, мають сплачувати мінімальне податкове зобов’язання.

Зауважуємо, що вперше мінімальне податкове зобов’язання визначається контролюючим органом за податковою адресою фізичної особи по всім земельним ділянкам незалежно від місця їх розташування за 2022 рік у 2023 році. податкове зобов’язання

Разом з тим, за 2022 рік не нараховується та не сплачується

загальне мінімальне податкове зобов’язання:

за земельні ділянки та земельні частки   (паї),   що розташовані на територіях активних бойових дій a6o на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України.

Звертаємо увaгу, що у разі передачі фізичними особами земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис a6o інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, мінімальне податкове зобов’язання визначається безпосередньо орендарями, користувачами таких земельних ділянок.

Базою нарахування мінімального податкового зобов’язання є нормативна грошова оцінка земельної ділянки.

Реквізити для сплати MП3 зазначаються в податковому повідомленні-рішенні. Крім тoгo, інформація про діючі реквізити бюджетних/небюджетних рахунків розміщена на субсайті ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Сплата загального мінімального податкового зобов'язання здійснюється фізичною особою протягом 60 днів з дня вручення  податкового повідомлення-рішення.

Наголошуємо, що фізична особа у разі незгоди з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов’язанням та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов’язання з податку має право пpотягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо:

- земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні a6o в оренді (суборенді, емфітевзисі), ïx нормативної грошової оцінки та площі;

- суми   доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

- суми сплачених податків, зборів, платежів.

          Оприлюднено 29.06.2023р

Змінили місце проживання – повідомте податкову  

            Головне  управління ДПС у Кіровоградській області нагадує, що відповідно до пункту 63.1 статті 63 розділу ІІ Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, далі - ПКУ) облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Дані про місце проживання фізичних осіб є обов’язковими і мають суттєве значення для реєстрації та обліку платників податків, оскільки відповідно до статті 45 ПКУ податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Відповідно до пункту 70.2 статті 70 ПКУ інформація про місце проживання особи вказується платником при заповненні Облікової картки фізичної особи – платника податків або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) на момент реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків або в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Таким чином, відповідно пункту 70.7 статті 70 ПКУ фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну місця проживання протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою 5ДР.

Порядок реєстрації/внесення змін до Державного реєстру визначено Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 25.10.2017 за № 1306/31174.

                               


 Оприлюднено 28.04.2023р

«Нові правила заповнення платіжних доручень для сплати податків, зборів та ЄСВ діють з 01 квітня 2023 року:

Звертаємо увагу платників податків, що з метою врегулювання механізму • сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску в умовах дії міжнародного стандарту ISO затверджено наказ Міністерства Фінансів України від 22 березня 2023 року №148 «Про затвердження Порядку заповнення заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення», який набуває чинності з 01 квітня 2023 року.

З 01 липня 2023 року платники під час сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу», який включає заповнення тільки двох обов'язкових полів, а саме «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

Увага! Це не стосується платників єдиного рахунку!!!

Також, одночасно для всіх платників запроваджено перехідний період, який надає можливість до 01 липня 2023 року при сплаті податків, зборів, єдиного внеску використовувати і старий формат реквізиту «Призначення платежу» (наказ Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року №666 втрачає чинність 01 липня 2023 року).»
 

 


Оприлюднено 25.04.2023р

Визначення мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб – підприємців

Пунктом 177.14 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)  фізичні особи – підприємці – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати у складі річної податкової декларації додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

Відповідно до п. 64 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

У додатку МПЗ до податкової декларації про майновий стан і доходи, зокрема, зазначаються:

кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються підприємцем для здійснення підприємницької діяльності та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа;

сума загального МПЗ, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;

загальна сума сплачених платником податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п. 177.15 ст. 177 Кодексу витрат на оренду земельних ділянок протягом податкового (звітного) року;

різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Згідно із п. 177.15 ст. 177 Кодексу до суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:

1) податок на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військовий збір з чистого оподатковуваного доходу від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

2) податок та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

3) єдиний податок (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);

4) земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються у підприємницькій діяльності;

5) рентна плата за спеціальне використання води;

6) 20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

У разі використання земельної ділянки на праві емфітевзису податок та військовий збір, сплачені під час здійснення виплат за таким договором емфітевзису, щорічно враховується у частці, розрахованій пропорційно до річної суми нарахованої амортизації на нематеріальний актив у вигляді права користування земельною ділянкою за договором емфітевзису (п. 177.16 ст. 177 Кодексу).

Відповідно до п. 177.20 ст. 177 Кодексу сума податку у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році

 


Оприлюднено 20.04.2023р

До уваги платників податків

 

Голованівський  відділ податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській звертає увагу, що  відповідно до п.п. 17.1.13, 17.1.14 п. 17.1  ст. 17 ПКУ платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через Електронний кабінет,  реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ, які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Відповідно до норм ст. 421.1  ПКУ електронний кабінет створюється та функціонує в тому числі за принципом спрощення процедури взаємодії платників податків та контролюючого органу та прискорення електронного документообігу між ними. 

Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Листування контролюючих органів з платниками податків, які подали заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі, шляхом надіслання документа в Електронний кабінет.

Форми Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 зі змінами, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 18.03.2021 №159 «Про затвердження Змін до Порядку функціонування Електронного кабінету».

Виходячи з вищевикладеного повідомляємо, що для ефективної організації електронного документообігу з контролюючим органом  платникам необхідно подати Заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет (j1391).

 

Головний державний інспектор  Голованівського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області

Д’яченко Тетяна

 


Оприлюднено 06.04.2023р

 

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

 

НАКАЗ

      

       від 22 березня                                  Київ                                   № 148

 

Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення

 

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, Митного кодексу України, Закону України «Про платіжні послуги», Закону України від 12 січня 2023 року № 2888-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг», постанови Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг», підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, постанови Правління Національного банку України від 16 вересня 2021 року № 93 «Про запровадження міжнародного стандарту ISO 20022 у платіжній інфраструктурі України» та з метою врегулювання механізму сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави

 

НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, що додається.

 

2. Внести зміни до пункту 1 розділу І Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2015 року за № 974/27419, доповнивши
абзацом першим такого змісту:

«1. Цей Порядок застосовується у разі використання неструктурованого формату реквізиту «Призначення платежу» відповідно до міжнародного стандарту ISO 20022.».

У зв’язку з цим абзаци перший – двадцять третій вважати відповідно абзацами другим – двадцять четвертим.

 

3. Визнати такими, що втратили чинність, накази Міністерства фінансів України:

від 24 липня 2015 року № 666 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 серпня 2015 року за № 974/27419;

від 05 вересня 2016 року № 811 «Про затвердження Змін до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 вересня 2016 року                 за № 1272/29402;

від 11 березня 2019 року № 104 «Про внесення змін у додаток до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року               за № 372/33343;

від 31 грудня 2020 року № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812.

 

4. Департаменту забезпечення координаційно-моніторингової роботи Міністерства фінансів України в установленому законодавством порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

 

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, але не раніше 01 квітня 2023 року, крім пункту 3 цього наказу, який набирає чинності  з 01 липня 2023 року.

 

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д. В., Голову Державної податкової служби України, Голову Державної митної служби України та Голову Державної казначейської служби України.

 

 

Міністр                                                                                         Сергій МАРЧЕНКО


Оприлюднено 06.04.2023р

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства фінансів

України

від 23 березня 2023 року № 148

 

Порядок

заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення

 

 

І. Загальні положення

 

1. Цей Порядок застосовується у разі використання структурованого формату реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції відповідно до міжнародного стандарту ISO 20022 та визначає правила його заповнення під час:

1) сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки, відкриті в Казначействі;

сплати (стягнення) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на небюджетні рахунки, відкриті в Казначействі на ім’я територіальних органів ДПС;

сплати (стягнення) податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС;

повернення (перерахування) помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені;

повернення єдиного внеску на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, на інші небюджетні рахунки, на рахунки платників, відкриті у надавачів платіжних послуг;

2) внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави підприємствами до/або під час митного оформлення на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я Держмитслужби;

внесення авансових платежів (передоплати) громадянами до/або під час митного оформлення, а також коштів, які сплачуються за порушення вимог митних режимів транзиту та тимчасового ввезення щодо товарів, які оформлювались із використанням книжок МДП та книжок (карнетів) А.Т.А., зарахування грошової застави та інших платежів, які сплачуються не із сум авансових платежів (передоплати), на депозитні рахунки, відкриті в Казначействі на ім’я митниць;

перерахування митницями митних платежів від громадян під час митного оформлення на бюджетні рахунки, відкриті в Казначействі на ім’я Держмитслужби;

перерахування Держмитслужбою митних платежів від підприємств під час митного оформлення на бюджетні рахунки, відкриті у Казначействі на ім’я Держмитслужби;

повернення авансових платежів (передоплати), грошової застави, помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені.

 

2. Терміни у цьому Порядку вживаються у значеннях, наведених у Податковому кодексі України (далі – Кодекс), Митному кодексі України, Бюджетному кодексі України, Законах України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про платіжні послуги» та в інших нормативно-правових актах.

 

3. Сплата (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також повернення (перерахування) помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, єдиного внеску, авансових платежів (передоплати), грошової застави, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюються на підставі платіжної інструкції, яка подається надавачу платіжних послуг ініціатором платіжної операції, щодо переказу коштів на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки / рахунки платників, відкриті у надавачів платіжних послуг.

До ініціаторів таких платіжних інструкцій належать:

платники при сплаті податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесенні авансових платежів (передоплати), грошової застави;

територіальні органи ДПС та органи державної виконавчої служби при стягненні коштів у рахунок погашення податкового боргу (заборгованості) з податків, зборів, платежів та єдиного внеску;

ДПС та територіальні органи ДПС при поверненні надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій;

Держмитслужба та митниці при перерахуванні до бюджету сум митних платежів та поверненні авансових платежів (передоплати), грошової застави; поверненні помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені, зарахованих до бюджету.

 

ІІ. Заповнення платником реквізиту «Призначення платежу»

платіжної інструкції

 

1. Обов’язковим реквізитом платіжної інструкції є реквізит «Призначення платежу», під час заповнення якого для платника у разі сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетний / небюджетний / єдиний / депозитний рахунок передбачено поля встановленого формату:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису»;

«Номер рахунку» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);

«Сума податку» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);

«Інформація про податкове повідомлення (рішення)» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);

«Тип» (у разі сплати за оренду державного майна).

 

2. Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

 

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу»

№ прикладу

Напрям сплати

Реквізит «Призначення платежу»

 

Код виду сплати

 

Додаткова інформація запису

1.

податкове зобов’язання з податку на прибуток за I квартал 2022 року

101

податок на прибуток
за I квартал 2022 року

2.

податкове зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за лютий 2022 року, спеціальний дозвіл від 13.06.2016 № 668

200

рентна плата за користування надрами за лютий 2022 року за спеціальним дозволом
від 13.06.2016 № 668

3.

податкове зобов’язання з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за лютий 2022 року, ліцензія
від 13.05.2019 № 6528

101

рентна плата за користування радіочастотним ресурсом
за лютий 2022 року за ліцензією
від 13.05.2019 № 6528

4.

сплата єдиного внеску, нарахованого на суму заробітної плати за першу половину лютого 2022 року

101

єдиний внесок, нарахований на суму заробітної плати за першу половину лютого 2022 року

5.

сплата податкового боргу з податку на прибуток

140

податковий борг з податку на прибуток

6.

погашення заборгованості з єдиного внеску

140

заборгованість з єдиного внеску

7.

авансовий платіж (передоплата) ТОВ «Патріот» на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я Держмитслужби

350

внесення авансового платежу (передоплати) для здійснення митного оформлення товару або грошової застави

8.

сплата коштів ТОВ «Патріот» у рахунок погашення податкового боргу зі сплати митних платежів

355

сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу зі сплати митних платежів  за актом перевірки від 09.09.2021
№ 0016/21/7.7-19/00509554

9

сплата митних платежів гарантом за ТОВ «Патріот» на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я Держмитслужби

 

357

сплата гарантом до державного бюджету суми митних платежів за ТОВ «Патріот» згідно з фінансовою гарантією, що зареєстрована в митному органі за номером 1/UA125/2023/123456

10.

сплата штрафу ТОВ «Патріот» за порушення митних правил

358

сплата штрафу ТОВ «Патріот» за порушення митних правил
№ 2233/10000/22 від 13.06.2016

 

3. Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

 

4. У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101.

 

5. У разі коли підприємством чи громадянином при сплаті митних та інших платежів, що адмініструються Держмитслужбою, у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, кошти залишаються у статусі «Нез’ясовані кошти» до моменту з’ясування.

6. При сплаті коштів на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції може:

1) не визначати напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.

У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює тільки поле «Додаткова інформація запису» з інформацією щодо переказу коштів у довільній формі.

При цьому платник, використовуючи засоби електронного кабінету, може:

визначити напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки;

не визначати напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка. У такому разі кошти перераховуються з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки на підставі податкової інформації, визначеної пунктом 351.5 статті 351 Кодексу;

2) самостійно визначити напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.

У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Номер рахунку»;

«Сума податку»;

«Інформація про податкове повідомлення (рішення)»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Номер рахунку» платник заповнює номер бюджетного/небюджетного рахунку;

у полі «Сума податку» платник заповнює суму, яка має бути зарахована на бюджетний/небюджетний рахунок;

у полі «Інформація про податкове повідомлення (рішення)» платник заповнює номер податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (у разі якщо кошти сплачуються на підставі таких документів);

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу»

№ прикладу

Напрям сплати

Реквізит «Призначення платежу»

Номер рахунку

Сума податку

Інформація про податкове повідомлення (рішення)

Додаткова інформація запису

 

 

1.

земельний податок за 2022 рік, м. Черкаси,
в сумі 1000,00 грн

UA235689784512235689784512235

1000,00

-

земельний податок
за 2022 рік,
м. Черкаси

2.

єдиний внесок, нарахований на суму заробітної плати за першу половину лютого 2022 року, в сумі 3000,00 грн

UA123456789123456789123456789

3000,00

-

єдиний внесок, нарахований на суму заробітної плати за першу половину лютого
2022 року

3.

військовий збір за квітень в сумі 1000,00 грн

UA258147369258147369258147369

1000,00

-

військовий збір за квітень
2022 року

4.

рентна плата, податкове повідомлення-рішення

№ 00016172365,
сума 5000,00 грн

UA545478781212898956562323855

5000,00

00016172365

рентна плата, податкове повідомлення-рішення

 

3) платник, який використовує єдиний рахунок, за бажанням може оформити платіжну інструкцію одночасно за декількома напрямами зарахування на бюджетні/небюджетні рахунки коштів, що сплачуються на єдиний рахунок.

При цьому реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється стільки разів, скільки платежів бажає сплатити платник платіжною інструкцією, із заповненням реквізитів відповідно до підпункту 2 пункту 6 цього Порядку за кожним таким платежем.

 

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу»

№ прикладу

Декілька напрямів сплати

Реквізит «Призначення платежу»

 

Номер рахунку

Сума податку

Додаткова інформація запису

 

1.

Платник перераховує на єдиний рахунок кошти в сумі 3 000,00 грн за напрямами сплати:

______________________________

земельний податок за 2022 рік,

м. Чернігів, в сумі 1000,00 грн;

 

______________________________

земельний податок за 2022 рік,

м. Київ, в сумі 2000,00 грн

 

 

 

_______________

UA897564231159785123456852759

 

 

 

 

_______

1000,00

 

 

 

_______________

земельний податок за
2022 рік,
м. Чернігів

UA445566887799112233554466445

2000,00

земельний податок
за 2022 рік,
м. Київ

 

2.

Платник перераховує на єдиний рахунок кошти в сумі 6 000,00 грн за напрямами сплати:

______________________________

єдиний внесок, нарахований на суму заробітної плати
за першу половину лютого
2022 року, в сумі 3000,00 грн

 

______________________________

податок на доходи з фізичних осіб за лютий 2022 року в сумі
2000,00 грн;

_____________________________

військовий збір за лютий 2022 року в сумі 1000,00 грн

 

 

 

_______________

UA123456789123456789123456789

 

 

 

_______

3000,00

 

 

 

_______________

єдиний внесок, нарахований на суму заробітної плати за першу половину лютого 2022 року

UA147258369147258369147258369

 

 

2000,00

податок на доходи з фізичних осіб за лютий 2022 року

UA258147369258147369258147369

1000,00

військовий збір за лютий 2022 року

 

7. При сплаті за оренду державного майна за договором орендної плати (вид орендної плати: 1 – орендна плата, 2 – пеня, 3 – авансовий платіж, завдаток) у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції платник податків заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Додаткова інформація запису»;

«Тип».

У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію (складові зазначеної інформації розділяються між собою знаком «;» без пробілів) щодо переказу коштів:

податковий номер сторони, з якою укладено договір оренди державного майна (орендаря);

податковий номер сторони, яка уклала договір оренди державного майна (балансоутримувача);

номер договору оренди державного майна;

дата договору оренди державного майна;

податковий номер органу приватизації, який є стороною договору оренди державного майна (орендодавця);

цифрова ознака виду орендної плати державного майна (1 – орендна плата, 2 – пеня, 3 – авансовий платіж, завдаток);

у полі «Тип» платник заповнює код класифікації доходів бюджету.

 

 

 

 

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу»

№ прикладу

Напрям сплати

 

Реквізит «Призначення платежу»

 

Додаткова інформація запису

 

 

 

Тип

1.

згідно з договором оренди, укладеним між державним підприємством, органом, установою, організацією (балансоутримувач) (00000000 – податковий номер), господарським товариством (орендар) (11111111 – податковий номер) (№ 150
від 02.07.2021) та органом приватизації (орендодавець) (22222222 – податковий номер), плата за оренду державного майна (1 – орендна плата), (код класифікації доходів бюджету 22080200)

00000000;11111111;№150;02.07.2021;22222222;1

22080200

2.

згідно з договором оренди, укладеним між фізичною особою – підприємцем (3333333333 – податковий номер) (№ 150 від 02.07.2021) та органом приватизації (22222222 – податковий номер), плата за оренду державного майна (1 – орендна плата), (код класифікації доходів бюджету 22080200)

3333333333;№150;02.07.2021;22222222;1

22080100

 

8. У разі сплати податку, збору, платежу та єдиного внеску готівкою платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, заповнює відповідну інформацію, яку надавач платіжних послуг використовує в повному обсязі при виконанні платіжної операції на переказ коштів готівкою.

 

9. Сплата податку, збору, платежу та єдиного внеску здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, – податковим агентом або представником платника.

 

ІІІ. Заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції органами виконавчої влади

1. При стягненні коштів з рахунків / електронних гаманців платників територіальними органами ДПС, перерахуванні коштів з рахунків органів державної виконавчої служби в рахунок погашення податкового боргу (заборгованості) з податків, зборів, платежів та єдиного внеску на бюджетні/небюджетні рахунки, списанні коштів передоплати (доплати) митних платежів Держмитслужбою та митницями у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції такі органи заповнюють із переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» територіальні органи ДПС, органи державної виконавчої служби, Держмитслужба та митниці заповнюють код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються органами виконавчої влади, згідно з додатком 2 до цього Порядку;

у полі «Додаткова інформація запису» заповнюють інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.

У разі заповнення поля «Додаткова інформація запису» Держмитслужбою або митницями заповнюється інформація щодо переказу коштів, складові якої розділяються між собою знаком «;» без пробілів.

 

Приклад заповнення реквізиту «Призначення платежу»

№ прикладу

Напрям сплати

Реквізит «Призначення платежу»

 

Код виду сплати

 

 

Додаткова інформація запису

 

 

1.

Орган державної виконавчої служби перераховує кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, стягнутого з платника в межах виконавчого провадження
№ 258905180 (виконавчий документ
від 02.06.2021 № 23456-10У), на бюджетний рахунок

147

стягнення, виконавче провадження № 258905180, виконавчий документ
від 02.06.2021 № 23456-10У

2.

Держмитслужба перераховує кошти підприємств з єдиного рахунку, що підлягають зарахуванню до державного бюджету як митні платежі, де 43958385 – податковий номер митниці, яка здійснила митне оформлення; 15010100  – код бюджетної класифікації; 01 – код бюджетної програми; С.060 – код символу звітності;  020 – код виду надходжень

351

43958385;15010100;01;С.060;020

 

 

3.

Волинська митниця перераховує кошти з депозитного рахунку, що підлягають зарахуванню до державного бюджету як митні та інші платежі, де 44029610 – податковий номер митниці; 14070200 – код бюджетної класифікації; 01 – код бюджетної програми; С.050 – код символу звітності;  029 – код виду надходжень

351

43958385;14070200;01;С.050;029

 

 

 

2. При стягненні коштів з рахунків / електронних гаманців платників територіальними органами ДПС та перерахуванні коштів з рахунків органів державної виконавчої служби в рахунок погашення податкового боргу (заборгованості) з податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції такі органи заповнюють із переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Номер рахунку»;

«Сума податку»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Номер рахунку» заповнюють номер бюджетного/небюджетного рахунку;

у полі «Сума податку» заповнюють суму, яка має бути зарахована на бюджетний/небюджетний рахунок;

у полі «Додаткова інформація запису» заповнюють інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.

 

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу»

№ прикладу

Напрям / декілька

напрямів сплати

Реквізит «Призначення платежу»

 

Номер рахунку

Сума податку

Додаткова інформація запису

1.

Територіальні органи ДПС або органи державної виконавчої служби перераховують кошти на єдиний рахунок у рахунок погашення податкового боргу платника з податку на доходи фізичних осіб на бюджетний рахунок (UA879546213879546213879546213) у сумі 5000,00 грн

UA879546213879546213879546213

5000,00

податковий борг з податку на доходи фізичних осіб

2.

Територіальні органи ДПС або органи державної виконавчої служби перераховують кошти в сумі 6 000,00 грн на єдиний рахунок у рахунок погашення:_

податкового боргу підприємства з податку на прибуток на бюджетний рахунок (UA578954565123578954651235789) у сумі 4000,00 грн

__________________________

заборгованості з єдиного внеску на небюджетний рахунок (UA245627892132456789132456278) у сумі 2000,00 грн

 

 

 

 

_______________

UA578954565123578954651235789

 

 

 

 

 

 

 

 

______

4000,00

 

 

 

 

________________

податковий борг з податку на прибуток

UA245627892132456789132456278

2000,00

заборгованість з єдиного внеску

 

3. У разі коли при стягненні коштів з рахунків / електронних гаманців платників територіальними органами ДПС та перерахуванні коштів з рахунків органів державної виконавчої служби в рахунок погашення податкового боргу (заборгованості) з податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції поле «Номер рахунку» заповнено з помилками, то перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки проводиться на підставі податкової інформації, визначеної пунктом 351.5 статті 351 Кодексу.

 

4. У разі внесення до надавача платіжних послуг готівкових коштів, вилучених у рахунок погашення податкового боргу, територіальні органи ДПС у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, вносять відповідну інформацію, яку надавач платіжних послуг використовує в повному обсязі при виконанні платіжної операції на переказ коштів готівкою та перерахуванні таких коштів на бюджетний/єдиний рахунок, рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

 

5. При поверненні (перерахуванні) сум грошових зобов’язань, коштів єдиного внеску, авансових платежів (передоплати), грошової застави митних, інших платежів, пені на бюджетний/небюджетний/єдиний рахунок або рахунок платника, відкритий у надавача платіжних послуг, Казначейство, ДПС та територіальні органи ДПС, Держмитслужба та митниці у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюють такі поля:

«Інформація щодо документів, які є підставою для здійснення платіжної інструкції»;

«Код виду сплати» (не заповнюється у разі здійснення ДПС підкріплення коштами небюджетного рахунку територіального органу ДПС та у разі повернення єдиного внеску на єдиний рахунок);

«Сума податку» (лише у разі повернення єдиного внеску на єдиний рахунок);

«Додаткова інформація запису».

У поле «Інформація щодо документів, які є підставою для здійснення платіжної інструкції» Казначейство, ДПС та територіальні органи ДПС, Держмитслужба та митниці вносять тип/код або пропрієтарне (власне) значення / пропрієтарне власне значення документа (звернення/висновок), його номер та дату;

у поле «Код виду сплати» Казначейство, ДПС та територіальні органи ДПС, Держмитслужба та митниці вносять код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються органами виконавчої влади, згідно з додатком 2 до цього Порядку;

у поле «Додаткова інформація запису» Казначейство, ДПС та територіальні органи ДПС, Держмитслужба та митниці вносять інформацію щодо суті платежу (підкріплення рахунку територіального органу ДПС / повернення єдиного внеску на інший небюджетний рахунок / повернення єдиного внеску на рахунок платника, відкритий у надавача платіжних послуг / повернення (перерахування) грошових зобов’язань та пені).

 

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу»

№ прикладу

Напрям повернення

Реквізит «Призначення платежу»

 

Інформація щодо документів, які є підставою для здійснення платіжної інструкції

Код виду сплати

Додаткова інформація запису

Тип/код або пропрієтарне (власне) значення / пропрієтарне власне значення

Номер

Дата

1.

ДПС здійснює підкріплення коштами небюджетного рахунку територіального органу ДПС згідно зі зверненням цього органу від 27.06.2022 № 1 з метою подальшого повернення ним коштів єдиного внеску

Звернення

№ 1

27.06.2022

-

підкріплення рахунку ГУ ДПС у Вінницькій області

2.

Територіальний орган ДПС повертає єдиний внесок на поточний рахунок ТОВ «Патріот» у банку (висновок
від 28.06.2022 № 30)

Висновок

№ 30

28.06.2022

107

повернення коштів єдиного внеску на рахунок
ТОВ «Патріот»

 

3.

Територіальний орган ДПС повертає єдиний внесок ТОВ «Патріот» (висновок від 28.06.2022 № 30) на інший небюджетний рахунок

Висновок

№ 30

28.06.2022

108

повернення єдиного внеску на рахунок ГУ ДПС у Вінницькій області

4.

Держмитслужба повертає кошти авансових платежів (передоплати) на рахунок ТОВ «Патріот» (висновок від 28.06.2022 № 30), відкритий у надавача платіжних послуг

Електрон

ний висновок

№ 30

28.06.2022

352

повернення коштів авансових платежів (передоплати)

5.

Казначейство на підставі висновку територіального органу ДПС
від 28.12.2022 № 55 повертає кошти з бюджетного рахунка на рахунок платника, відкритий у надавача платіжних послуг

Електрон

ний висновок

№ 55

28.12.2022

107

повернення грошових зобов’язань

6.

Казначейство на підставі висновку територіального органу ДПС
від 22.12.2022 № 35 перераховує кошти з одного бюджетного рахунка на інший бюджетний рахунок

Електрон

ний висновок

№ 35

22.12.2022

108

перерахування грошових зобов’язань

7.

Казначейство на підставі електронного висновку митниці Держмитслужби від 24.11.2022 № 45 повертає кошти з бюджетного рахунка на депозитний рахунок митниці Держмитслужби

Електрон

ний висновок

№ 45

24.11.2022

353

повернення помилково сплачених сум митних платежів

8.

Казначейство на підставі електронного висновку митниці Держмитслужби від 24.11.2022 № 45 повертає кошти з бюджетного рахунка на

рахунок платника, відкритий у надавача платіжних послуг

Електрон

ний висновок

№ 45

24.11.2022

353

повернення помилково сплачених сум митних платежів

 

6. При поверненні коштів єдиного внеску на єдиний рахунок у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції територіальні органи ДПС заповнюють такі поля:

«Інформація щодо документів, які є підставою для здійснення платіжної інструкції»;

«Сума податку»;

«Додаткова інформація запису».

У поле «Інформація щодо документів, які є підставою для здійснення платіжної інструкції» територіальні органи ДПС вносять тип/код або пропрієтарне (власне) значення / пропрієтарне власне значення документа (висновок/заключення), його номер та дату;

у поле «Сума податку» територіальні органи ДПС вносять суму, яка має бути зарахована на єдиний рахунок;

у поле «Додаткова інформація запису» територіальні органи ДПС вносять інформацію щодо переказу коштів (повернення єдиного внеску на єдиний рахунок).

 

Приклад заповнення реквізиту «Призначення платежу»

№ прикладу

Напрям повернення

Реквізит «Призначення платежу»

Інформація щодо документів, які є підставою для здійснення платіжної інструкції

 

Сума податку

 

Додаткова інформація запису

Тип/код або пропрієтарне (власне) значення / пропрієтарне власне значення

Номер

Дата

1.

Територіальний орган ДПС повертає єдиний внесок у сумі 5000,00 грн ТОВ «Патріот» (висновок
від 28.06.2022 № 30) на єдиний рахунок

Висновок

№ 30

28.06.2022

5000,00

повернення єдиного внеску на єдиний рахунок

 

7. Перерахування коштів, стягнутих органами державної виконавчої служби у межах виконавчого провадження, а також стягнутих територіальними органами ДПС під час вжиття заходів з погашення податкового боргу/заборгованості на бюджетні/небюджетні рахунки, здійснюється такими органами за кожним напрямом сплати, за кожним кодом виду сплати та оформлюється окремою платіжною інструкцією.

 

8. Формат, структура інформації, яка міститься у відповідних полях реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції та кодів видів сплати при перерахуванні коштів на бюджетний/небюджетний/єдиний рахунок, а також на рахунок платника, відкритий у надавача платіжних послуг, та з бюджетного, небюджетного, єдиного рахунків, що передається та приймається в порядку інформаційної взаємодії ДПС та Казначейства, Держмитслужби та Казначейства, визначаються відповідними протоколами.

 

 

Директор Департаменту забезпечення

координаційно-моніторингової роботи                          Юрій КОНЮШЕНКО

 


Оприлюднено 28.03.2023р

Форми, які застосовуються користувачами програмних РРО (ПРРО) .

https://tax.gov.ua/.../000/006/58768/Forms_servis_yur.htm (для юридичних осіб) та https://tax.gov.ua/.../000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm (для фізичних осіб) знаходяться форми, які застосовуються користувачами програмних РРО (ПРРО) для реєстрації/перереєстрації/скасування реєстрації ПРРО, а також під час застосування ПРРО:

J/F 1316604 Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій. Форма № 1-ПРРО;

J/F 1316701 Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій. Форма № 2-ПРРО;

J/F 1316901 Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером. Форма № 4-ПРРО;

J/F 1391802 Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО).

 


Оприлюднено 06.04.2023р

Додаток 1

до Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення

(абзац четвертий пункту 2, пункти 4, 5 розділу ІІ)

 

 

Перелік кодів видів сплати,

які використовуються платниками

 

 

Код виду сплати

Назва коду виду сплати

058

Проведення взаєморозрахунків з погашення податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій, пені) та/або розстрочених (відстрочених) сум грошових зобов’язань або податкового боргу

101

Сплата суми податків, зборів, платежів, єдиного внеску

117

Сплата коштів платником податків, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство

121

Сплата адміністративного штрафу

125

Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів

128

Сплата грошових зобов’язань / сум єдиного внеску, визначених за результатами камеральної перевірки підрозділами, що здійснюють адміністрування платежів (фізичні особи)

130

Сплата грошових зобов’язань, визначених за результатами камеральних перевірок підрозділами, що здійснюють адміністрування платежів (юридичні особи)

131

Сплата грошових зобов’язань, визначених за результатами документальної/ фактичної перевірки підрозділами, що здійснюють контрольно-перевірочні заходи

136

Сплата грошових зобов’язань, визначених територіальними органами ДПС за результатами роботи підрозділів по роботі з податковим боргом

140

Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу / заборгованості з єдиного внеску / грошових зобов’язань

145

Сплата розстрочених (відстрочених) сум

200

Сплата зобов’язання за спеціальним дозволом на користування надрами

278

Сплата суми акцизного податку, яка обчислюється при отриманні марок акцизного податку

350

Авансові платежі (передоплата) та грошова застава

354

Сума грошових зобов’язань, визначених митними органами за результатами документальних перевірок та у зв’язку з неподанням в установлений строк митної декларації

355

Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу зі сплати митних платежів

356

                         

Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу зі сплати митних платежів у міжнародних правовідносинах

357

Сплата коштів гарантами за виданими гарантіями у разі невиконання платником, відповідальним за сплату митних платежів, обов’язку щодо сплати митних платежів

358

Сплата штрафу за порушення митних правил

 

______________________

Оприлюднено 06.04.2023р

Додаток 2

до Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення

(абзац четвертий пункту 1,
абзац сьомий пункту 5 розділу ІІІ)

 

 

Перелік кодів видів сплати,

які використовуються органами виконавчої влади

 

 

Код виду сплати

Назва коду виду сплати

01С

Надходження коштів у рахунок погашення зафіксованого боргу платника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство

09Ї

Відшкодовано ПДВ на рахунок платника за рішенням суду

09Р

Відшкодовано пені з ПДВ за рішенням суду

10К

Відшкодовано  ПДВ у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів за рішенням суду

10С

Повернення на електронний рахунок платника сум ПДВ

051

Надходження до бюджету коштів від реалізації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 Митного кодексу України, конфіскованих за рішенням суду, товарів, вилучених у рахунок забезпечення стягнення вартості цих товарів

055

Надходження до бюджету коштів від реалізації товарів, поміщених у режим відмови на користь держави

058

Проведення взаєморозрахунків з погашення податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій, пені), грошових зобов’язань та/або розстрочених (відстрочених) сум грошових зобов’язань або податкового боргу

059

Надходження до бюджету коштів від реалізації товарів, які були виявлені (знайдені) під час здійснення митного контролю в зонах митного контролю та/або у транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, і власник яких невідомий

079

Надходження до бюджету коштів від реалізації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що зберігаються на складах митних органів, за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення строків зберігання, встановлених Митним кодексом України

107

Повернення сум податків i зборів, помилково або надміру зарахованих до бюджету/фондів / повернення коштів єдиного внеску з небюджетного рахунку на рахунок платника, відкритий у надавача платіжних послуг

108

Перерахування коштів з бюджетного/небюджетного рахунку на інший / перерахування коштів єдиного внеску з одного небюджетного рахунку на інший небюджетний рахунок (крім здійснення ДПС підкріплення коштами небюджетного рахунку територіального органу ДПС та крім повернення єдиного внеску на єдиний  рахунок)

110

Відшкодовано  ПДВ на рахунок платника

129

Повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються територіальними органами ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік 

141

Стягнення до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу з рахунків / електронних гаманців, відкритих у надавача платіжних послуг

142

Стягнення готівки в рахунок погашення податкового боргу

143

Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок реалізації майна, що перебуває у податковій заставі

144

Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок інших джерел

147

Стягнення в межах виконавчого провадження

148

Надходження до бюджету коштів від погашення податкового боргу в міжнародних правовідносинах

149

Надходження до бюджету коштів від реалізації безхазяйного майна, знахідок, спадкового майна, валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі, а також скарбів

240

Надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового

242

Надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ

248

Відшкодовано ПДВ у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів

258

Стягнення податкового боргу з ПДВ за рішенням суду в системі електронного адміністрування ПДВ

351

Перерахування до бюджету суми митних та інших платежів

352

Повернення коштів авансових платежів (передоплати) та грошової застави

353

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені, зарахованих до бюджету

359

Перерахування коштів від реалізації товарів, вилучених для забезпечення стягнення штрафу

420

Зараховано суму бюджетного відшкодування  ПДВ у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів

 

______________________

 


Оприлюднено 28.03.2023р

Обов’язок громадян щодо інформування про зміни реєстраційних даних.

 

Фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки платника податків або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою №5ДР або Заяви про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та/або номером паспорта за формою № 5ДРП.

У разі якщо фізична особа не оновлює свої особисті дані, то у подальшому такий платник податків може зіштовхнутися з неузгодженістю при поданні звітності до податкових органів, позбавляє себе можливості вчасно отримувати кореспонденцію від податкових органів, зокрема податкові повідомлення-рішення про сплату податків, несплата/несвоєчасна сплата яких призведе до нарахування штрафних санкцій та пені.

Заява за ф. №5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання - до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.

В електронному вигляді заява за ф. №5ДР подається через меню «ЕК для громадян»/«Облікова картка фізичної особи – платника податків. Форма 1ДР/Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Форма 5ДР » приватної частини Електронного кабінету за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС, при цьому платник податків самостійно обирає Центр обслуговування платників, де бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, в електронному вигляді.

 


Оприлюднено 14.03.2023р 

ФОП – платник ЄП, який не застосовує РРО та/або ПРРО, на вимогу покупців за продані  товари (надані послуги) зобов’язаний надати чек, накладну або інший розрахунковий документ.

 

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка має право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО, зобов’язана надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.

У разі ненадання на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документа фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які відносяться відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Разом з тим, п. 15 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1023). Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену Законом № 1023, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка має право не застосовувати РРО та/або ПРРО, зобов’язана надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.

У разі ненадання на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документа фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом № 1023.


  Оприлюднено 14.03.2023р                 

Декларування 2023: основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС України  у Кіровоградській області нагадує, що триває кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2022 року.

Порядок подання декларації про майновий стан і доходи та оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV Податкового кодексу України

Звертаємо увагу, що до основних випадків, за яких платники податку зобов’язані самостійно обчислити суму податку (збору), що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації відносяться:

отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (пп. 168.1.3 п.168.1 ст. 168 ПКУ) (суми заборгованості, за якими минув строк позивної давності; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо, тощо);

отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (пп. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 ПКУ) (спадщина; подарунки; доходи від оренди майна іншій фізичній особі, доходи від операцій з продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна, у випадках передбачених ПКУ, тощо);

іноземні доходи (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).

Податкову декларацію також зобов’язані подавати:

фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 ПКУ);

фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 ПКУ);

іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити  доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (пп. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 ПКУ);

платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.179.3 ст.179 ПКУ). 

Для зазначеного переліку громадян граничний термін подання декларації про майновий стан і доходи за звітний (податковий) 2022 рік – 01 травня 
2023 року (включно).

Водночас ПКУ передбачені випадки, за яких платник податку звільнений від подання податкової декларації. Це стосується платників, які отримали доходи:

від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ;

від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;

у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділом IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

 

                                                                                                                                   


                          Оприлюднено 14.03.2023р

Питання – відповіді щодо особливостей визначення мінімального податкового зобов’язання

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень»

Цей інформаційний лист присвячено окремим змінам положень Податкового кодексу України  (далі – Кодекс) направлених на їх удосконалення, зокрема в частині сплати мінімального податкового зобов’язання, що запроваджене Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914).

Цей лист має інформаційний характер та не є індивідуальною податковою консультацією, оскільки не базується на особливостях фактичних обставин операцій конкретного платника податку. Інформаційний лист ґрунтується на положеннях чинного законодавства України та практики його застосування, які можуть змінитися в майбутньому.

Кожен платник податку у порядку, визначеному статтею 52 Кодексу, може звернутися до контролюючого органу з наведенням фактичних обставин операцій та наданням відповідних матеріалів для отримання індивідуальної податкової консультації.

 

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Законом № 1914 визначено, що платники єдиного податку - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

мінімальне податкове зобов'язання (далі МПЗ) - мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов'язанням;

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

 

ІІ. Єдиний податок.

1. У 2021 році суб’єкт господарювання був платником податку на прибуток, сплатив податок на прибуток у лютому 2022 року. У 2022 році суб’єкт господарювання - платник єдиного податок четвертої групи. Чи можна включити оплату податку на прибуток повністю у МПЗ за 2022 рік?

Для платників єдиного податку четвертої групи до суми сплачених податків, зборів, платежів відносяться, зокрема, податок на прибуток підприємств (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної).

Тобто, суб’єкт господарювання під час розрахунку МПЗ за 2022 рік до суми сплачених податків відносить суму сплаченого податку на прибуток у лютому 2022 року (прим. 1).

[1].  Пункт  2971.1 статті 2971 Кодексу.

 

2. Суб’єкт господарювання у 2023 році буде знову платником податку на прибуток (не виконує норму 75/25). Як йому звітувати по МПЗ за 2022р. за якою формою? Декларацію про прибуток за 2022 рік не подає, а на 2023 рік не буде подавати декларацію по єдиному податку?

Норми Кодексу не містять положення щодо звільнення суб’єктів господарювання від обов’язку визначення МПЗ у зв'язку з втратою (самостійною відмовою) від статусу платника єдиного податку четвертої групи (прим. 2).

Таким чином у платника податків виникає обов’язок подати уточнюючу декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік з розрахунком МПЗ

[2]. Пункт 50.4 статті 50 Кодексу.

 

3. Якщо фермерське господарство з четвертої групи єдиного податку перейшло на третю групу єдиного податку з 01.01.2023 в якій декларації і за який період подавати розрахунок МПЗ?

Якщо платник місцевих податків (у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю та єдиного податку четвертої групи) після закінчення граничного строку подання звітної декларації подає декларацію у зв'язку зі змінами об'єкта та/або бази оподаткування (на підставі даних, внесених до відповідних державних реєстрів), то штрафи не застосовуються.

Таким чином у платника податків виникає обов’язок платника єдиного податку четвертої групи  подати уточнюючу декларацію за 2022 рік з розрахунком МПЗ (прим. 3).

[3]. Пункт 50.4 статті 50 Кодексу.

 

4. Проблема виникла із 20% орендної плати по землі від юр. осіб/держави. Якщо в договорі декілька ділянок і загальна сума орендної плати, облік ведеться по договору в цілому. А в декларації треба розписати 20% в розрізі кадастрових номерів? Поділимо мабуть пропорційно площі, але це ще треба взяти оплату, а не нарахування. Чи як вірно?

Для розрахунку МПЗ платники єдиного податку вираховують 20 відсотків від суми сплаченої орендної плати за віднесені до с/г угідь земельні ділянки, та розподіляють зазначену суму пропорційно частці площ земельних ділянок с/г призначення (прим. 4).

[4]. Пункт 2971.1 статті 2971 Кодексу.

 

5. Подали в січні 2023 уточнюючу декларацію четвертої групи за 2022 рік, заплатили податок і штрафи та пеню. Можна буде включити суми сплачені в січні 2023 року в МПЗ за 2022 чи за 2023 рік?

У разі подання у 2023 році платником єдиного податку четвертої групи уточнюючої декларації за 2022 рік, сплачені у січні 2023 року суми донарахованого податку можуть бути включені до суми сплачених податків і зборів для обрахунку МПЗ за 2023 рік (прим. 5).

[5]. Пункт 2971.1 статті 2971 Кодексу.

 

6. Сільгоспугіддя підприємства, основним видом діяльності якого є виробництво сільгосппродукції, розташовані в Херсонській області на тимчасово окупованій території. З травня 2022 року взяті в оренду сільгоспугіддя в Закарпатській та Хмельницькій областях. За сільгоспугіддя, що розташовані у Херсонській обл., підприємство звільнене від нарахування та сплати МПЗ. Чи потрібно при розрахунку МПЗ по Хмельницькій та Закарпатській областях., пропорційно розподіляти суми сплачених податків? Зокрема: Чи враховувати суми ПДФО та ВЗ, сплачені із зарплати працівників, які знаходяться у Херсонській області? Оскільки сільгоспугіддя взяті в оренду з травня 2022 року, то чи враховувати суми податків, що сплачені з січня по травень?

У додатку з розрахунком МПЗ, зокрема, зазначається загальна сума сплачених платником єдиного податку протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів (які відповідно до норм Кодексу визначені для розрахунку МПЗ), пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної с/г продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до с/г угідь.

Таким чином, за земельні ділянки у Хмельницькій та Закарпатській областях розраховується МПЗ за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік. При цьому до загальної суми сплачених податків і зборів включаються сплачені податки, збори, платежі протягом податкового року в цілому (прим. 6).

[6]. Підпункт 381.1.4 пункту 381.1 статті. 381 Кодексу.

 

7. Хто має сплачувати МПЗ при суборенді землі (договори суборенди офіційно зареєстровані):

- якщо обоє платники ЄП 4 група;

- якщо орендар на 3 групі оподаткування суборендар на 4 групі?

У разі офіційної реєстрації договорів суборенди станом на 01.01.2022, МПЗ за 2022 рік визначає суборендар.

У разі переходу права користування (суборенди) протягом 2022 року від одного користувача до іншого та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього користувача за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому така земельна ділянка передана в користування (суборенду), а для нового користувача - починаючи з місяця, в якому він набув право користування (суборенди) на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких користувачів (прим. 7-8).

[7]. Пункт 381.3 статті 381 Кодексу.

[8]. Пункт 381.4 статті 381 Кодексу.

 

8. Орендар юридична особа платник єдиного податку четвертої групи передав в суборенду земельну ділянку (що належить громадянину України) Суборендарю платнику єдиного податку четвертої групи, Чи має право Суборендар застосувати 20% витрат від суми суборенди?

До суми витрат на оренду земельних ділянок відноситься 20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до с/г угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

Враховуючи зазначене, для розрахунку МПЗ суборендар може віднести 20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до с/г угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи (прим. 9).

[9]. Пункт 2971.1 статті 2971 Кодексу.

 

9. Фермерське господарство платник єдиного податку четвертої групи використовує в своїй діяльності земельні ділянки членів фермерського господарства, МПЗ потрібно нараховувати чи ДПС нарахує самостійно власникам земельних ділянок?

Відповідно до Земельного кодексу України (ст.ст. 125-126) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Враховуючи зазначене, якщо фермерське господарство користується земельними ділянками с/г призначення, які перебувають у власності членів фермерського господарства, без укладання договору оренди та державної реєстрації переходу такого права користування, то обов’язок з визначення загального МПЗ виникає у власників земельних ділянок с/г призначення (прим. 10-12).

[10]. Пункт 381.4 статті 381 Кодексу.

[11]. Підпункт 381.1.4 пункту 381.1 статті 381 Кодексу.

[12]. Пункт 170.14 статті 170 Кодексу.

 

10. Якщо фермерське господарство має сад, але не оформив ще землю, МПЗ не платиться?

Відповідно до Земельного кодексу України (ст.ст. 125-126) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Враховуючи зазначене, МПЗ визначається за період, починаючи з місяця, в якому суб’єкт господарювання  набув право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства(прим. 13).

[13]. Пункт 381.4 статті 381 Кодексу.

 

11. Якщо орендна плата за 2022 рік нарахована в грудні 2022 року, ПДФО і ВЗ з таких сум сплачено до 30.01.2023, сама орендна плата буде виплачена в 2023 році. Куди ці суми врахувати?

Оскільки ПДФО, ВЗ та орендна плата були сплачені в 2023 році, суб’єкт господарювання має право включити таку суму ПДФО, ВЗ та 20 відсотків витрат на оренду в розрахунок МПЗ за 2023 рік (прим. 14).

[14]. Пункт 2971.1 статті 2971 Кодексу.

 

12. МПЗ за 2022 рік ми нараховуємо в декларації з єдиного податку за 2023 рік? (по всім деклараціям по загальній і по додаткових?), а також в які терміни проводиться сплата МПЗ?

Розрахунок МПЗ за 2022 рік подається як додаток до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік (прим. 15-16).

Наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, яким затверджено форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи внесено зміни, зокрема, доповнено додатком 3, який дозволяє відобразити розрахунок мінімального зобов’язання за податковий (звітний) рік.

Відповідно до затвердженої форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи Додаток 3 є невід’ємною частиною податкової декларації, тому такий додаток подається як до загальної, так і до звітних декларацій (прим. 17).

Згідно з затвердженою формою податкової декларації платника єдиного податку позитивне значення МПЗ, розраховане у додатку 3, переноситься до рядка 4 графи 7 та сумується з податковими зобов’язаннями за І квартал. Загальні податкові зобов’язання за І квартал підлягають сплаті протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу (прим. 18).

[15]. Пункт 64 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

[16]. Абзац 2 пункту 2971.7 статті 2971 Кодексу.

[17]. Підпункт 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Кодексу.

[18]. Підпункт 295.9.2 пункту 295.9 статті 295 Кодексу.

 

13. Новостворене фермерське господарство у 2022 році Договори оренди зареєстрували улистопаді 2022 року Нарахування МПЗ за два місяці нараховуємо? Доходу ще ніякого не було і ніякі податки не сплачувались.

Відповідно до Земельного кодексу України (ст.ст. 125-126) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Враховуючи зазначене, МПЗ визначається за період, починаючи з місяця, в якому суб’єкт господарювання  набув право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства(прим. 19).

[19]. Пункт 381.4 статті 381 Кодексу.

 

14. Підприємство на загальній системі оподаткування. Орендодавці сплачують земельний податок самостійно, орендар відшкодовує витрати на сплату земельного податку шляхом збільшення орендної плати (так зазначено в договорах оренди). Сума відшкодованого земельного податку ніяк не вплине на зменшення МПЗ? Тобто 20% від оренди в МПЗ включати з усієї суми враховуючи компенсацію земельного податку?

Для розрахунку 20 відсотків суми витрат на сплату орендної плати за земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, береться загальна сума орендної плати по договору.(прим. 20).

[20]. Підпункт 141.9.2 пункту 141.9 ст. 141 Кодексу.

 

15. Якщо буде помилка в розрахунку по МПЗ статус 4 групи не втрачаємо?

При допущенні помилки у розрахунку МПЗ, платник єдиного податку четвертої групи має право подати уточнюючу декларацію та відобразити достовірні показники розрахунку МПЗ та, відповідно, загальні податкові зобов’язання з єдиного податку.

У разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій,  та пені.  (прим. 21-23).

[21]. Глава 1 розділу XIV Кодексу.

[22]. Пункт 50.1 статті 50 Кодексу.

[23]. Підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

 

16. Підприємство займається вирощуванням риби. Маємо орендовані земельні ділянки біля ставка. Землю ніяк не обробляємо. Чи потрібно розраховувати МПЗ?

Згідно з частиною другою ст. 22 Земельного кодексу України до сільськогосподарських угідь належать рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги (рілля, що тривалий час не обробляється).

У разі, якщо орендовані земельні ділянки біля ставка належать до земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та за умови державної реєстрації такого права оренди, у платника податків виникає обов’язок щодо розрахунку МПЗ (прим. 24).

[24]. Стаття 2971 Кодексу.

 

17. Куди сплачується МПЗ, якщоземлі розташовані в різних ОТГ, а основне місце обліку інше?

МПЗ бере участь у визначенні зобов’язань з єдиного податку, сплата якого залежить від системи оподаткування та групи єдиного податку, на якій перебуває платник (прим. 25-26). При цьому платник єдиного податку четвертої групи враховує МПЗ при визначенні єдиного податку, який сплачує на відповідні рахунки місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельних ділянок с/г призначення.

[25]. Підпункт 141.9.5 пункту 141.9 статті 141 Кодексу.

[26]. Стаття 2971 Кодексу.

 

18. Чи сплачує юридична особа МПЗ за орендовані землі у фізичної особи, що знаходяться у межах населених пунктів?

У разі, якщо фізична особа передає земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які станом на 1 січня 2022 року знаходяться у межах населених пунктів, в оренду чи інше користування юридичній особі, то така юридична особа повинна нарахувати МПЗ на зазначені земельні ділянки (прим. 27).

[27]. Пункт 381.2 статті 381 Кодексу.

 

19. Чи враховуються податки філій в розрахунок МПЗ?

Для розрахунку МПЗ використовується сума сплачених податків, зборів, платежів в цілому по платнику протягом податкового (звітного) року (з урахуванням сплачених податків, зборів, платежів філіями як платниками окремих податків) (прим. 28-30).

[28]. Підпункт 141.9.2 – 141.9.3 пункту 141.9 статті 141 Кодексу.

[29]. Підпункт 170.14.5 пункту 170.14 статті 170 Кодексу.

[30]. Підпункт 2971.2 – 2971.6 статті 2971 Кодексу.

 

20. Суму МПЗ для єдиного податку четвертої групи треба буде сплатити по реквізитам бюджетного рахунку єдиного податку?

Позитивне значення МПЗ за 2022 рік відповідно до затвердженої форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи додається до податкових зобов’язань з єдиного податку за І квартал 2023 року та загальна сума сплачується на відповідні бюджетні рахунки місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельних ділянок с/г призначення (прим. 31).

[31]. Пункти 2971.7 та 2971.8  статті 2971 Кодексу.

 

21. Якщо потрібно подати уточнюючу декларацію по ЄП четвертої групи. Додаток про МПЗ не заповнює?

Наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, яким затверджено форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи внесено зміни, зокрема, доповнено Додатком 3, який дозволяє відобразити розрахунок мінімального зобов’язання за податковий (звітний) рік.

Відповідно до затвердженої форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи Додаток 3 є невід’ємною частиною податкової декларації.

Позитивне значення МПЗ, розраховане у додатку 3, переноситься до рядка 4 графи 7, сумується з податковими зобов’язаннями за І квартал (рядок 5 графи 7). Таке сумарне значення є загальним податковим зобов’язанням по єдиному податку четвертої групи.

Враховуючи зазначене, до уточнюючої декларації платника єдиного податку необхідно додавати усі передбачені додатки (Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік, Відомості про наявність земельних ділянок) (прим. 32).

[32]. Пункт 2971.8  статті 2971 Кодексу.

 

22. Підприємство сплатило податок на доходи фізичних осіб і військовий збір з доходу у вигляді дивідендів, виплачених на користь фізичної особи – засновника цього підприємства та який не перебуває у трудових відносинах з підприємством? Чи має право підприємство врахувати зазначені суми податку на доходи фізичних осіб і військового збору при обчисленні МПЗ?

Ні, немає права.

Сума загального мінімального податкового зобов'язання зменшується на загальну суму сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відноситься, зокрема податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб) (прим. 33).

[33]. Пункти 2971.3,  2971.4 та 2971.5  статті 2971 Кодексу.

 

23. Чи враховуються при розрахунку МПЗ сплачені податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів та дивідендів членів фермерського господарства - платника єдиного податку четвертої групи? При цьому фермерське господарство не нараховує дохід у вигляді заробітної плати, а розподіляє дивіденди відповідно до законодавства України.

Ні, не враховуються.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відноситься, зокрема податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником єдиного податку четвертої групи у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб).

Враховуючи те, що члени фермерського господарства не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з таким господарством, хоча і виконують трудову функцію, суми податку на доходу фізичних осіб та військового збору, сплачені з доходів, які виплачені таким фізичним особам, не враховуються при визначені МПЗ (прим. 34).

[34]. Пункт 2971.5 статті 2971 Кодексу.

 

24. Фермерське господарство - платник єдиного податку четвертої групи використовує в своїй діяльності земельні ділянки членів фермерського господарства. Хто має нараховувати МПЗ: саме фермерське господарство чи контролюючий орган самостійно нараховує власникам земельних ділянок?

Для платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов'язання визначається контролюючим органом.

У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального мінімального податкового зобов'язання орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому Кодексом.

Таким чином, у разі укладання договору про користування земельною ділянкою між фізичною особою і фермерським господарством, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, МПЗ фізичній особі не нараховується, а фермерське господарство сплачує МПЗ самостійно (прим. 35).

[35]. Підпункти 170.14.1 та 170.14.2 пункту 170.14 статті 170 Кодексу.

 

25. Куди сплачують МПЗ фізичні особи - підприємці, якщо земельні ділянки розташовані в різних ОТГ, а основне місце обліку інше?

МПЗ враховується при визначенні суми єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету та перераховується до бюджету за місцем податкової адреси такого платника (прим. 36).

[36]. Стаття 2971 Кодексу.

 

26. Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи орендує дві земельні ділянки і використовує у своїй діяльності, про що подане 20-ОПП, але у власності як фізична особа має ще інші землі с/г призначення, які не використовує у своїй діяльності. Чи потрібно нараховувати самостійно МПЗ на ті, які не подані в 20-ОПП, чи це нарахування здійснить контролюючий орган?

Для фізичної особи - платника єдиного податку другої групи різниця між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов'язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої групи нараховують МПЗ за земельні ділянки, які використовують у своїй господарській діяльності. При цьому за земельні ділянки, які не використовуються у господарської діяльності МПЗ нараховує контролюючий орган (прим. 37).

[37]. Пункт 2971.2 статті 2971 Кодексу.

 

27. Чи включається при обчисленні МПЗ сума податку на доходи фізичних осіб, яка утримана за рахунок доходу у вигляді допомоги, пов'язаної з тимчасовою втратою працездатності?

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться, зокрема податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Враховуючи викладене, у разі якщо фізичні особи, яким юридичною особою нараховується дохід у вигляді виплат пов'язаних з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні), перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою юридичною особою, то сума податку  на доходи фізичних осіб, утримана з вказаного доходу враховуються при визначені МПЗ. (прим. 38).

[38]. Стаття 2971 Кодексу.

 

28. Якщо фізична особа – підприємець протягом звітного податкового року перебувала у першому півріччі на загальній системі оподаткування, а у другому півріччі застосовувала спрощену систему оподаткування, то в якій декларації і за який період подавати розрахунок МПЗ?

Фізичні особи – підприємці, які протягом звітного податкового року перебували як на загальній системі оподаткування так і були платниками єдиного податку, з метою уникнення порушень при обчисленні МПЗ за звітний рік подають:

податкову декларацію про майновий стан і доходи у складі якої подають Додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання за перше півріччя;

податкову декларацію платника єдиного податку  – фізичної особи – підприємця за рік у складі якої формується Додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» за період, у якому відбувся перехід на спрощену систему оподаткування. При цьому така декларація з додатком подається фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої, другої або четвертої груп;

податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи – фізичної особи – підприємця у строки, встановлені для квартального податкового (звітного)  періоду у складі якої формується Додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» до Декларації  подається із розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі Декларації за податковий (звітний) рік (прим. 39, 40).

[39]. Підпункт 177.5.2 пункту 177.5 статті 177 Кодексу;

[40]. Підпункт 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Кодексу.

 

29. Які коди адміністративно-територіальних одиниць, визначені за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад зазначаються у рядку 9 заголовної частини податкової декларації платника єдиного податку 4 групи (загальної та звітної), а також у графі 10 Додатку 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» податковій декларацій платника єдиного податку четвертої групи (загальної та звітної)?

Приміткою 9 до рядка 9 заголовної частини податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (загальної та звітної) (далі –Декларація) визначено, що у цьому рядку зазначається код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі - КАТОТТГ), затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3) (далі – Наказ № 290) за місцем розташування земельної(их) ділянки(ок) до якої подається податкова декларація. При поданні загальної, нової загальної або уточнюючої загальної податкової декларації заповнюється код адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням платника за КАТОТТГ (основним місцем обліку).

КАТОТТГ розміщений на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України за посиланням: Головна/Напрямки діяльності/Розвиток місцевого самоврядування/Адміністративно-територіальний устрій України/Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.

Перші два символи Кодифікатора «UA», за якими слідують 17 цифр.

Згідно з додатком до Кодифікатора для позначення об’єктів використовуються наступні скорочення:

1. «Перший рівень» – Автономна Республіка Крим, області, міста, що мають спеціальний статус;

2. «Другий рівень» – райони в областях та Автономній Республіці Крим;

3. «Третій рівень» – території територіальних громад в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;

4. «Четвертий рівень» – міста, селища міського типу, села, селища (населені пункти);

5. «Додатковий рівень» – райони в містах (в тому числі, в містах, що мають спеціальний статус);

6. «Категорія об’єкта», де:

«O» – Автономна Республіка Крим, області;

«K» – міста, що мають спеціальний статус;

«P» – райони в областях та Автономній Республіці Крим;

«H» – території територіальних громад (назви територіальних громад) в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;

«M» – міста;

«T» – селища міського типу;

«C» – села;

«X» – селища;

«B» – райони в містах.

 

Тобто, у рядку 9 заголовної частини загальної Декларації зазначається код територіальної громади (рівень 3 згідно Довідника КАТОТТГ) за основним місцем обліку платника. У рядку 9 заголовної частини звітної декларації зазначається код територіальної громади (рівень 3 згідно Довідника КАТОТТГ) за місцем розташування земельних ділянок.

Графа 10 Додатка 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (далі – Додаток 1) заповнюються згідно з КАТОТТГ, затвердженим Наказом № 290 .

У графі 10 Додатка 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (далі – Додаток 1) звітної Декларації зазначається КАТОТТГ за місцерозташування земельної(их) ділянки(ок).

Отже, юридична особа, яка має земельні ділянки, які розташовані на території різних сіл, селищ однієї територіальної громади в колонці 10 Додатка 1 звітної Декларації зазначає код адміністративно-територіальної одиниці територіальної громади за КАТОТТГ за місцем розташування земельних ділянок, тобто код четвертого рівня за КАТОТТГ, який відповідає категорії об’єкта «М», «Т», «С», «Х» (в залежності від місця розташування земельної ділянки). При цьому за таким кодом за КАТОТТГ подається одна звітна Декларація з Додатком 1 до органу ДПС, який  обслуговує таку територіальну громаду.

Звертаємо увагу на особливості визначення кодів КАТОТТГ територіальних громад у м. Києві та м. Кривий Ріг. У цих містах для кожного району залишилися свої окремі рахунки місцевих бюджетів. Тому у деклараціях потрібно зазначати код за КАТОТТГ районів цих міст (відповідно до розташування об’єкту оподаткування). Коди районів містяться у колонці «Додатковий рівень» який відповідає категорії об’єкта «В» (в залежності від місця розташування земельної ділянки).


                                                                                          оприлюднено 14.03.2023 р 

Визначення мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб – підприємців

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що фізичні особи – підприємці – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати у складі річної податкової декларації додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

У додатку МПЗ до податкової декларації про майновий стан і доходи, зокрема, зазначаються:

кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються підприємцем для здійснення підприємницької діяльності та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа;

сума загального МПЗ, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;

загальна сума сплачених платником податку податків, зборів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної с/продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до с/ угідь, та витрат на оренду земельних ділянок протягом податкового (звітного) року;

різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:

1) податок на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військовий збір з чистого оподатковуваного доходу від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

2) податок та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

3) єдиний податок (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);

4) земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються у підприємницькій діяльності;

5) рентна плата за спеціальне використання води;

6) 20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

У разі використання земельної ділянки на праві емфітевзису податок та військовий збір, сплачені під час здійснення виплат за таким договором емфітевзису, щорічно враховується у частці, розрахованій пропорційно до річної суми нарахованої амортизації на нематеріальний актив у вигляді права користування земельною ділянкою за договором емфітевзису.

Сума податку у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.

 

                 

                                                 


                                                          оприлюднено 23.01.2023 р

                                            Cтартувала деклараційна кампанія 2023.

З 1 січня 2023 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2022 року.

Подавати декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за минулий рік та сплачувати відповідні податки і збори – конституційний обов’язок громадян та їх особиста підтримка держави, її фінансової безпеки та обороноздатності.

До випадків, за яких платники податку – фізичні особи зобов’язані самостійно обчислити суми податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військового збору, що підлягають сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації, встановлених розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відносяться:

- отримання окремих видів доходів від податкових агентів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу) (суми заборгованості, за якими минув строк позивної давності; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо тощо);

- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу) (спадщина, подарунки, від оренди майна іншій фізичній особі, доходи від операцій з продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна, у випадках, передбачених Кодексом тощо);

- отримання іноземних доходів  (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);

- при отриманні доходів від підприємницької діяльності фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (ст. 177 Кодексу);

- при отриманні доходів від проведення незалежної професійної діяльності особами, які провадять незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);

- набуття статусу резидента України іноземцем (п. п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу). Такі особи мають відобразити в податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи.

Разом з тим Кодексом передбачені випадки, за яких платник податку звільнений від подання податкової декларації при отриманні доходів:

- від податкових агентів, які згідно з розділу IV Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV Кодексу;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Кодексу;

- у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділу IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.

Звертаємо увагу, що для фізичних осіб – платників податків – резидентів України, дохід, отриманий у вигляді суми коштів чи безоплатно наданих товарів (послуг), що надані за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів такому платнику податків та членам його сім’ї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України і скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави (далі – допомога), відповідно до п. 27 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки. При цьому зазначена пільга поширюється на всі форми надання зазначеної допомоги, у тому числі у разі її одержання як додаткове благо, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність.

Отже, фізичні особи – платники податків – резиденти України, які скористалися правом на тимчасовий захист в інших країнах світу, допомогу, отриману від іноземних держав та їх державних фондів, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність, декларують як іноземні доходи, при цьому податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із таких сум не визначають та не сплачують. Тобто, зазначають лише отримання таких коштів як дохід без податку та збору.

При цьому декларацію про майновий стан і доходи можна подати в електронному вигляді через Електронний кабінет (cabinet.tax.gov.ua) у розділі «ЕК для громадян» – «Податкова декларація про майновий стан і доходи». Скористатись зазначеним сервісом зможуть особи, які ідентифіковані за особистим ключем, виданим кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг.

Звертаємо увагу, що з 01.01.2023 введено в дію нову форму податкової декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143 «Про внесення змін до форми податкової  декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.06.2022 за № 593/37929.

Відповідно до п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.

Пунктом 49.20 ст. 49 Кодексу передбачено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Отже, громадяни, фізичні особи – підприємці (крім осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування) та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, за результатами 2022 року з урахуванням вимог Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» подають податкову декларацію до 01 травня 2023 року (включно).

Разом з тим звертаємо увагу, що відповідно до ст. 166 Кодексу фізичні особи – платники податку при дотриманні вимог встановлених зазначеною статтею Кодексу мають право подати податкову декларацію для використання свого права на податкову знижку. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п. п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Кодексу). Копії первинних документів, що підтверджують право на податкову знижку подаються разом з податковою декларацією (п. п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).

                                                                   


                                                                                       оприлюднено 23.01.2023 р

 

Чи потрібно застосовувати РРО або ПРРО при реалізації товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду?

 

Головне управління ДПС в Кіровоградській області інформуює, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Нагадаємо, розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону № 265).

Водночас, п. 2 ст. 9 Закону № 265 встановлено, що РРО та/або ПРРО не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім, зокрема, операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Згідно з п.п. 4 п. 5 розд. I Правил формування та використання QR-коду для здійснення кредитових переказів, затверджених постановою Правління Національного банку України від 28 травня 2020 року № 68 із змінами та доповненнями QR-код – матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо отримувача коштів і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкого та безпомилкового передавання реквізитів операції переказу коштів.

Пунктом 8 розд. II Правил визначено, що елементи даних QR-коду, стандарти кодування кириличних символів, особливості кодування даних і приклади QR-кодів для версії формату 001 та формату 002 наведені в додатках 1, 2 до Правил.

Інформація, що міститься в QR-коді, сканується за допомогою камери пристрою, платіжного застосунку, спеціалізованого банківського обладнання або універсального сканера QR-кодів. Дані розкодовуються як пропозиція щодо здійснення платежу, яка відобразиться в застосунку або інших інформаційних системах (програмному забезпеченні) (п. 18 розд. V Правил).

Відповідно до п. 13 ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги», який вводиться в дію з 01 грудня 2022 року, електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Тобто, QR-код у розумінні законодавства, що регулює розрахункові операції, не є платіжним засобом. При цьому, застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу отримання коштів суб’єктом господарювання (продавцем), як оплати за товар (послугу).

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання (продавець) не зобов’язаний застосовувати РРО та/або ПРРО у разі реалізації товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду, в якому закодовані повні банківські реквізити рахунку у форматі ІВАN такого суб’єкта господарювання.

Водночас, у разі здійснення розрахунків за допомогою QR-коду, в якому закодовані реквізити для оплати, будь-якого іншого електронного платіжного засобу, відмінного від реквізитів рахунку у форматі ІВАN, – застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

 

 

 


                                                                                                                                    оприлюднено 20.01.2023 р

Податкова декларація екологічного податку 2023

 

Голованівський відділ податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області  інформує , що наказом Мінфіну “Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку” від 21.07.2022 р. № 206 оновлено форму податкової декларації екологічного податку.

 Основними змінами нової форми декларації є:

  • в заголовній частині Декларації додано позицію “реєстраційний номер у контролюючому органі, що уточнюється”;

  • у рядку 2 декларації та рядки 3 додатків 1- 6 до неї позицію код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ змінено на код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці.

 Податкова декларація екологічного податку   має 6 додатків:

  • викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними стаціонарними джерелами забруднення, у т.ч. викиди двоокису вуглецю, CO2 (Додаток 1). При цьому розрахунок по двоокису вуглецю завжди подається окремим додатком;

  • скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти (Додаток 2);

  • розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи на певних об’єктах (Додаток 3), наприклад  автомобільних шин, люмінесцентних ламп, акумуляторів тощо;

  • утворення радіоактивних відходів, у т.ч. є уже накопичені (Додаток 4), придбання джерел іонізуючого випромінювання (Додаток 5), зберігання радіоактивних відходів (Додаток 6).

При заповнені Додатку 2 до податкової декларації екологічного податку необхідно врахувати, що  пунктом 37 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли з 1 січня 2023 до 31 грудня 2023 року включно, ставки податку становлять 60 % ставок, передбачених пп 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ ( у 2022 році відповідні ставки становили 30%). Крім того за  скиди забруднюючих речовин у ставки та озера  зазначені ставки збільшуються у 1,5 рази.

При заповнені Додатку 3  у колонці 5 і 6 «коефіцієнти» рядків 4.1, 4.2, 4.3  зазначаються коефіцієнти до ставок податку.  При цьому, коефіцієнти стовпчика 5  визначені відповідно до п. 246.4 ПКУ (за розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, ставки податку, зазначені у пунктах 246.1-246.3 цієї статті, збільшуються у 3 рази) , а стовпчика 6 – відповідно до п. 246.5 ПКУ (коефіцієнт до ставок податку, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення  відходів у навколишньому  природному середовищі (сміттєзвалища) в межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж  - коефіцієнт 3,   на відстані від 3 км і більше від меж населеного пункту – коефіцієнт  1).

Додатково повідомляємо, що при поданні декларації необхідно використовувати наступні  коди КАТОТТГ громад Голованівського району в залежності від місцезнаходження об’єктів оподаткування.

ОТГ

КАТОТТГ

Голованівська

UA35020070000018243

Перегонівська

UA35020150000027557

Побузька 

UA35020190000025203

Благовіщенська

UA35020010000028961

Вільшанська

UA35020030000022644

Гайворонська

UA35020050000014205

Заваллівська

UA35020090000039429

Надлацька

UA35020110000013511

Новоархангельська

UA35020130000045875

Підвисоцька

UA35020170000076448

 

За додатковою інформацією звертатись за тел. (05252) 2-21-88 

Тетяна Д’яченко

                                                       


                                         

                                                                                                                           оприлюднено 20.01.2023 р

До уваги платників місцевих податків

Голованівський відділ податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області інформує платників місцевих податків про те, що у 2023 році застосовуються нові форми податкової звітності, зокрема:

 

Податкової декларації з плати за землю, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 18.02.2022 № 83 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)». Основними змінами нової форми декларації є:

  • можливість зазначати код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) замість коду за  КОАТУУ;

  • розширений перелік правовстановлюючих документів, які є підставою для оподаткування, зокрема, додано вид права за кодом 4 - право на земельну частку (пай);

  • для випадків володіння/користування земельними ділянками не повний календарний рік міститься такий показник як період володіння/користування земельною ділянкою, а в частині розрахунку орендної плати додатково передбачена можливість введення інформації про дату закінчення терміну дії договору оренди;

  • декларацію доповнено інформацією щодо розташування об’єктів оподаткування;

  • розділ, що передбачає розрахунок земельного податку, доповнено інформацією щодо строків користування податковою пільгою  у звітному періоді.

 

Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 10.11.2022 № 371 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 05.12.2022 № 412 «Про затвердження Змін до наказу Міністерства фінансів України від 10.11.2022 № 371». Основними змінами нової форми декларації є те, що декларацію доповнено інформацією щодо розташування об’єктів оподаткування та строків користування податковою пільгою  у звітному періоді, а також передбачена можливість зазначати код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) замість коду за  КОАТУУ.

 

Податкової декларації з транспортного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 401 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з транспортного податку» зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2022 № 444 «Про затвердження Змін до наказу Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 401». Основною особливістю нової форми декларації є можливість зазначати код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) замість коду за  КОАТУУ.

 

Додатково повідомляємо, що при поданні вказаних декларацій необхідно використовувати наступні коди КАТОТТГ в залежності від місцезнаходження об’єктів оподаткування: по Вільшанській ОТГ UA35020030000022644; по Голованівській ОТГ – UA35020070000018243; по Побузькій ОТГ– UA35020190000025203.

 

Крім того, з метою зменшення помилок та розбіжностей при поданні уточнюючих декларацій та забезпечення спрощення ведення автоматизованого обліку та аналізу поданих документів як з боку платників, так і контролюючих органів, а також розширення сервісного обслуговування платників у кожній із зазначених декларацій у заголовній частині поряд з позначкою «уточнююча» запроваджена позиція «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється». Слід звернути увагу також на те, що в деклараціях з плати за землю та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, деталізована інформація про нараховані до збільшення суми податкових зобов’язань згідно з п. 50.4 ст. 50 Податкового кодексу України, що необхідно враховувати при поданні уточнюючих декларацій.

Олена Голубєва


                                                                                                                                                оприлюднено 20.01.2023 р

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, що буде застосовуватись у 2023 році

 

         Голованівський відділ податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області  інформує  платників податків про те, що у 2023 році застосовується новий коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2022рік.

         За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2022 рік становить 126,6 %.

         Пунктом 289.2 статті 289 Податкового кодексу України,  визначено, що, у разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

          Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (у редакції Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків:

      -    за 2017–2022 роки – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

      -   за 2017–2020 роки – для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.

         Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить:

 

-     для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0;

-    для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) – 1,15.

        

        Згідно пункта 289,2 статті 289 Податкового кодексу України,   коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно (накопичувально) залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

        Зверніть увагу! Витяги, які були сформовані автоматично програмним забезпеченням Державного земельного кадастру в період з 1 січня до 13 січня 2023 року, не містять коефіцієнтів індексації за 2022 рік, відповідно, значення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зазначене в цих витягах, потребує перерахунку із застосуванням коефіцієнта індексації за 2022 рік.

        Додатково інформуємо, що 6 липня 2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01 липня 2022 р. № 753 «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», яка передбачає, зокрема, що витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру та містить інформацію на дату формування такого витягу. 

        Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території), яка була затверджена раніше, залишається чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яку проведена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок»  (ввійшла в дію 10 листопада 2021 року ).

Вищевикладену інформацію необхідно враховувати та дотримуватися  вимог чинного законодавства при поданні звітності на 2023 рік.

Наталія  МІЩЕНКО


оприлюднено 16.01.2023р

 Ліміти річного доходу для ФОП у 2023 році 

Ліміт доходів ФОП на спрощеній системі оподаткування, який є граничною межею заробітку ФОП, при перевищенні якої його можуть перевести на загальну систему оподаткування, прив'язаний до мінімальної заробітної плати, тож у 2023 році ліміти будуть такими:

- для 1 групи - 1118900 грн (167 розмірів мінімальної зарплати);

- для 2 групи - 5587800 грн (834 розмірів мінімальної зарплати);

- для 3 групи - 7818900 грн (1167 розмірів мінімальної зарплати).

9. Єдиний податок у 2023 році

Суми єдиного податку для 1 та 2 групи ФОП прив'язані до прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. Відповідно у 2023 році сума єдиного податку щомісяця складатиме:

- для 1 групи ФОП - 268,4 грн (10 % від прожиткового мінімуму);

- для 2 групи ФОП - 1340 грн, (20 % від мінімальної зарплати);

- для 3 групи ФОП ставки не зміняться порівняно з 2022 роком:

а) 3 % від доходів для платників ПДВ;

б) 5 % від суми доходів для неплатників ПДВ;

в) спеціальний режим 2 % для неплатників ПДВ на час дії воєнного стану.

10 Єдиний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування

Розміри ЄСВ у 2023 році будуть такими:

- мінімальний ЄСВ - 1474 грн за місяць (22 % від мінімальної зарплати);

- максимальний ЄСВ - 22110 грн за місяць (22 % від 15 мінімальних зарплат).

оприлюднено 16.01.2023р

До уваги платників!

ДПС інформує, що для сплати податкових  платежів та єдиного внеску  в 2023 році актуальні  рахунки, які діяли в 2022 році, окрім нових бюджетних рахунків, відкритих Казначейством для зарахування акцизного податку з сигарил (коди класифікації доходів бюджету 14020601, 14030601), для зарахування авансового внеску з податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі (код класифікації доходів бюджету 11021700).

Поряд з цим, 01 січня 2023 року перевідкриті рахунки для сплати податків до бюджетів Криворізької міської територіальної громади, Кропивницької міської територіальної громади, Полтавської міської територіальної громади. При цьому реквізити бюджетних рахунків інших  територіальних громад залишаються незмінними.

Інформація про актуальні реквізити рахунків для сплати податкових платежів та єдиного внеску розміщена в електронному кабінеті платників, на вебпорталі ДПС у рубриці «Рахунки для сплати платежів» (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/) та в Центрах обслуговування платників.

оприлюднено 16.01.2023р

На які активи не поширюються державні гарантії та звільнення від відповідальності при одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванні?

Відповідно до пункту 19 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) державні гарантії та звільнення від відповідальності, передбачені підрозділом 94 розділу ХХ Кодексу, не поширюються на активи, здобуті внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, крім кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 212¹ (щодо сплати податків як фізичною особою чи фізичною особою - підприємцем), ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов'язкових платежів), ст. 367 (якщо злочин пов'язаний з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України.

Державні гарантії та звільнення від відповідальності, передбачені цим підрозділом, також не поширюються на:

активи фізичної або юридичної особи, набуття яких містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3685 Кримінального кодексу України, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України;

валютні цінності, права вимоги та грошові кошти, позичені третім особам, що відображені в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у разі встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, порушення декларантом встановлених пунктами 8 і 9 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу умов розміщення валютних цінностей у банківських або інших фінансових установах, відсутності договору позики між декларантом та юридичною особою та/або нотаріального посвідчення договору позики між декларантом та іншою фізичною особою, відсутності відповідного документа, що підтверджує право вимоги.

оприлюднено 16.01.2023р

Чи потрібно роздруковувати та зберігати Z-звіти?

Фіскальний звітний чек (Z-звіт) створюється РРО або ПРРО щоденно. Z-звіт підлягає реєстрації на фіскальному сервері ДПС. Після передачі до фіскального сервера Z-звіту й отримання відповідного підтвердження від фіскального сервера, його зберігання відбувається в зручний для суб’єкта господарювання спосіб. Z-звіти потрібно зберігати в електронній формі або роздрукованими не менш як 1095 днів.

У випадку збереження Z-звітів в електронній формі установа/підприємство зобов’язана(е) визначити та затвердити внутрішнім документом місце, спосіб та формат їх зберігання, який має забезпечувати візуальний перегляд щоденних Z-звітів представниками ДПС, а також відповідальну за зберігання цих чеків особу.

оприлюднено 27.12.2022р

Щодо необхідності відображення в чеках РРО/ПРРО усіх обов’язкових реквізитів.

Державна податкова служба України на постійній основі проводить аналіз фінансово-господарських операцій суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну реалізацію алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального із застосуванням РРО/ПРРО.

У ході здійснення податкового контролю в переважній більшості випадків встановлюються порушення вимог щодо форми та змісту розрахункових документів при реалізації товарів підакцизної групи.

Так, наявні випадки продажу підакцизних товарів без використання режиму програмування найменувань товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та не відображення/не вірного відображення реквізитів марок акцизного податку в розрахункових документах, які створюються РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу алкогольних напоїв. 

Слід зазначити, що найбільше суб’єкти господарювання допускають порушення в частині не відображення/не вірного відображення обов’язкових реквізитів розрахункових документів, зокрема:

відображення у розрахункових документах при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів неточної інформації щодо коду УКТ ЗЕД (відображається частина коду УКТ ЗЕД – підгрупа, група тощо);

відображення кодів УКТ ЗЕД у розрахункових документах за допомогою поєднання літер та цифр;

відсутність у розрахункових документах серії та номеру марок акцизного податку при продажу алкогольних напоїв;

невірне відображення реквізитів марок акцизного податку (серія та номер) – відображається поєднання букв та символів, які не відносяться до реквізитів марок акцизного податку, відображається більша/менша кількість цифрових та літерних позначень, відображаються літери без використання регістра

Такі порушення унеможливлюють формування актуальної інформації щодо обсягів продажу пального та тютюнових виробів, з метою справедливого розподілу часток акцизного податку з продажу таких товарів до бюджетів місцевого самоврядування, а також визначення обсягів продажу алкогольних напоїв з метою контролю за повнотою сплати акцизного податку з роздрібного продажу таких товарів.

Крім того, до суб’єктів господарювання застосовуються значні штрафні (фінансові) санкції за порушення порядку проведення розрахунків.

Враховуючи викладене, звертаємо увагу на необхідності відображення в чеках РРО/ПРРО усіх обов’язкових реквізитів, особливо в частині використання режиму програмування підакцизних товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та відображення реквізитів марок акцизного податку при продажі алкогольних напоїв.

 


оприлюднено 27.12.2022р

Переваги використання ПРРО від ДПС в умовах перебоїв електропостачання.

 

 

Найкорисніші функції безкоштовного ПРРО від ДПС, які знадобляться в умовах перебоїв електропостачання:

офлайн режим: завдяки змінам до законодавства на час воєнного стану зняті часові обмеження щодо використання ПРРО в режимі офлайн;

мобільність: використання ПРРО на зручній платформі гаджету чи комп’ютера в будь-якій точці надання послуг;

подання звітності: протягом години після встановлення зв’язку з фіскальним сервером підприємець передає розрахункові документи та фіскальні звітні чеки, створені ПРРО в режимі офлайн, до фіскального сервера.

Нагадуємо, безкоштовний ПРРО від ДПС доступний на платформах:

iOS

Android

Web

Windows

Зручні електронні сервіси від ДПС у вашій кишені.

 


оприлюднено 27.12.2022р

Щодо сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

 

У разі вибору декларантом, який подав одноразову (спеціальну) добровільну декларацію після 31 серпня 2022 року, у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом у такому порядку:

- першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

- другого платежу – до 1 травня 2024 року;

- третього платежу – до 1 травня 2025 року.

Такі норми встановлено п. 12 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

 


оприлюднено 27.12.2022р

Головне управління ДПС у Кіровоградській області нагадує, що кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами протягом 2021 року добігає кінця.

 

Порядок декларування доходів, одержаних фізичними особами, регулюється нормами Податкового кодексу України (даліПКУ), відповідно до норм якого подавати податкові декларації про майновий стан і доходи (даліДекларація) необхідно і одноосібникам, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Крім того, при отриманні у 2021 році доходів від надання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець (громадянин-одноосібник) визначає свої податкові зобов’язання за результатами такого року у річній Декларації та сплачує податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з таких доходів за своєю податковою адресою.

Доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари, та доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі, підлягають оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Фізичні особи, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї) та отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, мають можливість здійснювати таку діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, зареєструвавшись суб’єктами господарювання – фізичними особами підприємцями, зі сплатою відповідних податків і зборів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – до відповідних цільових фондів, згідно з вимогами чинного законодавства.

Обов’язок громадянина подати річну податкову декларацію прописаний у Конституції України. Зокрема, стаття 67 Основного Закону нашої держави зобов’язує кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Особи, які не задекларували свої доходи до 01 травня 2022 року знаходяться на контролі в податкових органах. З метою уникнення штрафних санкцій дані громадяни мають можливість прийти до територіальних органів державної фіскальної служби та подати декларацію за 2021 рік.

Пам’ятайте, що від відповідального ставлення до вимог законодавства і своєчасного виконання вашого конституційного обов’язку залежить економічний розвиток держави, її фінансова безпека та рівень соціального захисту, що вкрай важливо в умовах протидії загарбникам!

Для зручності платників та спрощення процедури декларування доходів громадянами, на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» працює електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи». За допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для використання права на податкову знижку.

Опануй мистецтво бути справжнім громадянином - подай декларацію!

 

 


Оприлюднено 09.12.2022 р.

Що є базою для нарахування збору з одноразового добровільного декларування?

Відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктом «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.

У разі, якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі, якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Оприлюднено 09.12.2022 р.

Зміни до порядку застосування РРО та ПРРО

при роздрібній торгівлі алкоголем у 2022 році

Міністерством фінансів України наказом від 17.08.2022 року № 243 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» внесено зміни до порядків застосування РРО та ПРРО. Зокрема, до обов’язків суб’єктів господарювання додано значення цифрового значення штрих-коду акцизної марки (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкоголем. Ці зміни почали діяти з 13 вересня 2022 року.

Так, абзац десятий пункту 4 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 після слів «та обліку їх кількості» доповнено словами «, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями».

Крім того, абзац одинадцятий пункту 1 розділу IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 червня 2020 року № 317 після слів «та обліку їх кількості» доповнено словами «, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями».

Отже, з урахуванням змін, суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО/ПРРО із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

У зв’язку із збільшенням випадків відключення електроенергії та відсутності Інтернет зв’язку ДПС повідомляє

У звязку з військовою агресією рф субєкти господарювання, що здійснюють діяльність з використанням реєстраторів розрахункових операцій (даліРРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (даліПРРО) стикаються з проблемою відключення електроенергії та відсутності Інтернет звязку.

З огляду на зазначене ДПС повідомляє таке.

Відповідно до ст. 5 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) на період тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та розрахункової книжки (далі – РК) або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Також звертаємо увагу, що після відновлення постачання електроенергії всі розрахункові операції в обов’язковому порядку мають бути проведені через РРО (Алгоритм дій наведено у п. 10 розділу III Порядку реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547).

Такі норми не стосуються суб’єктів господарювання, які використовують у своїй діяльності ПРРО.

При цьому на період відсутності зв'язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та не більше 168 годин протягом календарного місяця для одного суб’єкта господарювання.

Водночас, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили проведення розрахункових операцій, що здійснюються в режимі офлайн, та використання фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, можуть здійснюватися з перевищенням строків (п.13 Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX).

Протягом години після встановлення зв'язку із фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється передача копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера контролюючого органу. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи.

Відповідно до п. 3.1.2 Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів передачі даних, затверджених наказом МФУ від 08.10.2012 № 1057, РРО повинен, зокрема, забезпечувати накопичення контрольно-звітної інформації у разі неможливості передачі її через порушення зв'язку із сервером обробки інформації з будь-яких причин та автоматичну передачу накопиченої інформації до сервера обробки інформації після відновлення зв'язку. Також відбувається блокування проведення розрахункових операцій у разі неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації протягом 72 годин.

Згідно з п. 9 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій РРО для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199, блокування виконання функцій реєстратора знімається після усунення причини його виникнення.

Таким чином, якщо після виконання «Z»-звіту РРО протягом 72 годин сервером не отримано контрольно-звітної інформації від РРО він блокується. Разом з тим, одразу після відновлення зв'язку РРО автоматично передасть накопичену інформацію до сервера і буде розблокований.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих положень  Закону № 265, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

Разом з тим, п.п. 112.8.9. п. 112.8 ст. 112 Податкового кодексу України визначено обставини, що звільняють платників податків від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Враховуючи викладене, при організації та проведенні фактичних перевірок ДПС будуть враховані підтверджені обставини  непереборної сили, що призвели до неможливості виконання суб’єктами господарювання окремих вимог законодавства щодо порядку проведення розрахункових операцій.

Чи має право декларант після закінчення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування внести доповнення до одноразової (спеціальної) добровільної декларації, яка була подана до 01 березня 2023 року?

Відповідно до п.п. 6.3 п. 6 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, виключно шляхом подання нової одноразової (спеціальної) добровільної декларації у порядку, визначеному підрозділом 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу. При цьому попередньо подана одноразова (спеціальна) добровільна декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації виключно у випадках, передбачених підрозділом 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Таким чином, уточнююча декларація після завершення періоду проведення кампанії декларування подається за умови подання декларантом звітної (нової звітної) декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення, а отже, подання уточнюючої декларації після закінчення періоду кампанії декларування з будь-яких інших підстав положеннями підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не передбачено.

 Чи вважається сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка визначена декларантом у поданій одноразовій декларації, узгодженою?

Відповідно до п. 11 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, вважається узгодженою.

Чи зобов’язана фізична особа при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації додавати документи, які підтверджують суму коштів, розміщених на рахунках у банках України в національній або іноземній валюті?

Відповідно до п. 1 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 цього підрозділу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.

Згідно з п.п. «а» п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу об'єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Кодексу активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

При цьому відповідно до п.п. 7.1 п. 7 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу для об'єктів декларування, визначених п.п. «а» п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу:

базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об'єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов'язаний документально підтвердити грошову вартість таких об'єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об'єктів декларування.

Враховуючи викладене вище, фізична особа, яка виявила бажання задекларувати кошти у національній та іноземній валюті, розміщених на рахунках у банках України, шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зобов’язана документально підтвердити суму задекларованих коштів. При цьому такі документи надаються фізичною особою одночасно з поданням одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Щодо відображення у фіскальних касових чеках реквізитів марок акцизного податку

Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» внесено зміни до форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів і доповнено їх новим обов’язковим реквізитом – «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої».

З 01.01.2022 у суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібний продаж алкогольних напоїв, які відповідно до діючого законодавства підлягають маркуванню марками акцизного податку, з’явився обов’язок відображати у фіскальних касових чеках цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).

Так, у ході здійснення податкового контролю (під час проведення фактичних перевірок) підрозділами податкового аудиту ДПС за результатами аналізу розрахункових документів, створених реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО)/програмними РРО (у тому числі за даними, що надходять до Системи обліку даних РРО), почастішали випадки не відображення суб’єктами господарювання обов’язкового реквізиту – цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої у відповідній графі розрахункового документа (рядок 9).

Відсутність реквізитів марок акцизного податку у фіскальних касових чеках, які формуються РРО та програмними РРО, при продажу алкогольних напоїв призводить до створення суб’єктами господарювання невідповідних розрахункових документів, за що до таких платників податків можуть бути застосовані фінансові санкції, передбачені пунктом 1 ст атті 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у таких розмірах:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Державна податкова служба України вкотре звертає увагу платників податків на необхідності відображення в чеках РРО/ПРРО усіх обов’язкових реквізитів, у тому числі реквізитів марок акцизного податку (серії та номеру) при продажу алкогольних напоїв.

Несправність ПРРО - як закрити зміну?

Не в залежності від виду несправності ПРРО, суб’єкт господарювання для закриття зміни має зробити наступні дії.

Якщо несправність у вигляді порушення роботи програмного забезпечення, то слід оновити версію ПЗ ПРРО та повторити процедуру закриття зміни.

Якщо пристрій пошкоджено, то слід подати повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (J1316701) з позначкою про несправність та після відновлення роботи пристрою подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604) з позначкою про відновлення роботи.

Якщо пристрій викрадено або втрачено, то слід подати повідомлення за ф. № 2-ПРРО з позначкою про крадіжку. У такому випадку реєстрація ПРРО скасовується та потрібно повторно зареєструвати ПРРО, якому буде присвоєно інший фіскальний номер.

 

Який строк служби #РРО?

Відповідно до п. 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601, строк служби — строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. Строк служби реєстраторів розрахункових операцій встановлює виробник цієї продукції.

У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це здебільшого стосується старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби апарата.

 

З 1 січня 2023 року діятиме нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи .

Міністерство фінансів України наказом від 17.05.2022 № 143, який набирає чинності з 01 січня 2023 року, викладено у новій редакції:

форму податкової декларації про майновий стан і доходи (Декларація);

Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Зокрема, форма Декларації отримала нові додатки:

Додаток Ф4 – розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, оподатковуваних доходів від продажу протягом звітного (податкового) року об'єкта(ів) нерухомого та/або рухомого майна;

Додаток МПЗ – розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік, що розраховується фізичним особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.

Чи зобов’язана фізична особа надавати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію з нульовими значеннями?

Відповідно до підпункту 7.2 пункту 7 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (даліКодекс) для обєктів декларування, визначених підпунктами «б» - «е» пункту 4 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

витрати декларанта на придбання (набуття) об'єкта декларування;

вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об'єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

номінальна вартість прав грошової вимоги;

вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;

вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.

Крім того, підпунктом 6.1 пункту 6 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що одноразова (спеціальна) добровільна декларація – це декларація, в якій відображається, зокрема така інформація (дані):

відомості про об'єкти декларування, визначені підпунктом «а» пункту 4 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них;

відомості про об'єкти декларування, визначені підпунктами «б» - «е» пункту 4 підрозділу 94розділу ХХ «Перехідні положення»  Кодексу, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати;

самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;

ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Враховуючи викладене вище, одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається фізичною особою у випадку наявності у такої особи активів, які були придбані за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, а отже у разі відсутності таких активів подавати зазначену декларацію з нульовими значеннями фізична особа не зобовязана.

Розрахункові операції на ПРРО в режимі офлайн

   Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу (стаття 5 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця (абзац четвертий ст. 5 Закону №265).

Абзацом сьомим ст. 5 Закону №265 визначено, що використання ПРРО у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється.

Водночас, Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Закону №265, зокрема, розділ ІІ «Прикінцеві положення» доповнений новим п. 13.

Так, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили:

- проведення розрахункових операцій, що здійснюються в режимі офлайн та використання фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, можуть здійснюватися з перевищенням строків, встановлених абзацами третім і четвертим ст. 5 Закону №265;

- зупинено дію абзацу сьомого статті 5 Закону №265.

Щодо відображення в чеках РРО/ПРРО усіх обов’язкових реквізитів

Державна податкова служба України на постійній основі проводить аналіз фінансово-господарських операцій суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО).

Так, у ході здійснення податкового контролю за результатами аналізу розрахункових документів, проведених через РРО/ПРРО (дані СОД РРО) зазначених суб’єктів господарювання, у багатьох випадках виявлено не відображення у відповідних графах розрахункових документів кодів УКТ ЗЕД, що відносяться до алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Завдяки постійній увазі з боку ДПС до таких суб’єктів господарювання кількість випадків формування невідповідних розрахункових документів значно зменшилась.

Слід зазначити, що відповідно до норм діючого законодавства код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом та єдиним уніфікованим ідентифікатором товарів, що відображається у розрахункових документах, які створюються РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу товарів (у т.ч. алкогольних напоїв та тютюнових виробів).

Не відображення суб’єктами господарювання в чеках РРО коду УКТ ЗЕД призводить до застосування фінансової санкції до такого суб’єкта у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пункт 7 статті 17 Закону № 265).

Враховуючи викладене, Державна податкова служба України вкотре звертає увагу на необхідності відображення в чеках РРО/ПРРО усіх обов’язкових реквізитів, особливо в частині використання режиму програмування підакцизних товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та відображення реквізитів марок акцизного податку при продажу алкогольних напоїв.

Щодо змін до Державного реєстру реєстраторів

розрахункових операцій

У зв’язку із надходженням до ДПС численних звернень від виробників, постачальників та користувачів класичної касової техніки, після внесення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій приміток щодо окремих версій внутрішнього програмного забезпечення моделей реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО),  ДПС повідомляє таке.

Основним меседжем прийнятих змін є інформування суб’єктів господарювання сфери роздрібної торгівлі про недоцільність подальшого використання таких РРО та попередження їх про можливе придбання невідповідної касової техніки.

Для розуміння користувачами РРО причин внесення таких змін слід зазначити, що Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій,  затверджене постановою КМУ від 29 серпня 2002 року № 1315 (зі змінами), прийняте на виконання вимог статті 12 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі – Закон № 265) та з метою:

застосування в Україні РРО, що випускаються серійно, відповідають установленим вимогам і пройшли державну сертифікацію – як інформації для платників податків;

виведення з експлуатації РРО, що не відповідають вимогам нормативних документів – як інформації для контролюючих органів.

Також з 01.01.2022 у суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж алкогольних напоїв, з’явився обов’язок відображати у фіскальних касових чеках цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).

Відсутність реквізитів марок акцизного податку у фіскальних касових чеках, які формуються РРО та програмними РРО, при продажу алкогольних напоїв призводить до формування не відповідних розрахункових документів, за що до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані фінансові санкції відповідно до вимог пункту 1 статті 17 Закону № 265.

Відповідно до протоколу засідання Технічної комісії від 22.12.2021 № 55 у Державному реєстрі РРО наявна низка моделей РРО, які неспроможні виконувати вимоги Закону № 265, тому внесення змін до Державного реєстру РРО наказом ДПС від 28.07.2022 № 489 (далі – Наказ № 489) стало вимушеним рішенням.

Водночас ДПС наголошує, що внесені Наказом № 489 зміни до Державного реєстру РРО:

не змінюють сферу застосування РРО;

не можуть стати причиною порушення права платника податків використовувати РРО, в межах сфер призначення, підтверджених випробуваннями касової техніки, навіть без врахування додаткового інформування, запровадженого Наказом № 489, як запобіжника від вчинення порушень суб’єктами господарювання прямих норм законодавства;

не створюють умов для скасування реєстрації РРО, що вже знаходяться в експлуатації;

не можуть стати причиною для відмови підрозділами ДПС у можливості отримання ліцензій на право торгівлі алкогольними напоями платникам податків, які використовують РРО, версії програмного забезпечення яких отримали додаткові відмітки після прийняття Наказу № 489.

Разом з цим, у разі забезпечення відображення всіх необхідних реквізитів розрахункових документів, у тому числі і серії та номеру марок акцизного податку, саме по собі використання РРО, щодо яких в Державному реєстрі РРО містяться певні застереження чи примітки, не може стати причиною нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, за об’єкти рухомого або нерухомого майна, які були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна оподатковується за нульовою ставкою за об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

При цьому об’єкти дарування подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими  для оподаткування спадщини.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці/обдаровані, які отримали спадщину/дарунок.

Дохід у вигляді вартості успадкованого/отриманого у дарунок майна (у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан та доходи, крім спадкоємців, які отримали у спадщину/дарунок об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Тому, у разі якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

З 1 жовтня змінюються розміри єдиного внеску

Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що з 1 жовтня 2022 року згідно з Законом України від 02.12.2021 № 1928- ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (із змінами) розмір мінімальної зарплати становитиме:

у місячному розмірі – 6700 грн. (тобто на 200 грн. більше ніж було встановлено з 1 січня – 6500 грн.);

у погодинному розмірі – 40,46 грн. (тобто на 1 грн. і 20 копійок більше, ніж було з 1 січня 2022 року – 39,26 грн.).

Нагадуємо, що відповідно до ст. 1 Закону України від 08.07.2010 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Не нижче мінімального страхового внеску потрібно сплачувати ЄВ за ставкою 22%. Якщо працівник – сумісник, то 22% ЄСВ застосовується до його фактичної зарплати.

У разі нарахування ЄСВ на зарплату працівників-осіб з інвалідністю всім роботодавцям слід застосовувати ставку 8,41% до фактичної суми нарахованої зарплати.

Тож, з 1 жовтня 2022 року при нарахуванні зарплати основному працівникові, який не є інвалідом, потрібно буде сплачувати ЄВ не нижче 1474 гривень.

Для фізичних осіб підприємців на загальній та спрощеній системі оподаткування, для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, та для членів фермерського господарства мінімальний страховий внесок за місяць з 1 жовтня цього року також становитиме 1474 грн, за квартал – 4422 гривні.

Також звертаємо увагу, що зміниться і максимальна база нарахування ЄВ. Згідно з нормами Закону № 2464 максимальна база нарахування ЄВ становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати. Таким чином з 1 жовтня максимальна база нарахування єдиного внеску буде дорівнювати 100 500 гривень (з 1 січня до 30 вересня 2022 року – 97 500 гривень).

Зміни до порядків реєстрації та застосування РРО/ПРРО

Головне управління ДПС у Кіровоградській області доводить до відома, що наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2022 № 243 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 31.08.2022 за № 993/38329) внесено зміни до порядків застосування реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО).

Так, абзац десятий пункту 4 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 після слів «та обліку їх кількості» доповнено словами «, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями».

Крім того, абзац одинадцятий пункту 1 розділу IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 червня 2020 року № 317 після слів «та обліку їх кількості» доповнено словами «, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями».

Отже, з урахуванням змін, суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО/ПРРО із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Наказ № 243 розміщено на офіційному сайті Міністерства фінансів України.

Відомості, що містяться у одноразових добровільних деклараціях, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню

Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що поняття «Податкова амністія» – це можливість легалізувати статки, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори в періоди до 01 січня 2021 року, та бути захищеним державними гарантіями і звільнятися від відповідальності згідно з підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Абзацом 8  п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування. Контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім передбачених п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Водночас, п. 17 підрозд. 9 прим. 4  розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що відомості, які містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, подані згідно з підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його посадовими особами без письмової згоди декларанта, крім випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду.

Оскільки в рамках податкової амністії контролюючим органом не проводиться податкова перевірка щодо джерела отримання декларантом його доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи, та відомості, що містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню без письмової згоди декларанта, відповідно для роботодавців декларантів, які не в повній мірі виконали функції податкового агента по утриманню податків і зборів із заробітної плати, немає ризиків щодо проведення перевірок в рамках податкової амністії.

Нюанси одночасної роботи ПРРО на різних пристроях

Шановні платники! Головне управління ДПС в Кіровоградській області нагадує, що програмне забезпечення «Програмний реєстратор розрахункових операцій» може бути встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але одночасно використовувати один ПРРО можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром. При цьому, програмне забезпечення ПРРО може відмовляти у вході у випадку спроби касиром увійти на ПРРО при наявній відкритій робочій зміні на іншому ПРРО. Тоді касир отримує повідомлення про наявність відкритої робочої зміни на іншому Програмному реєстраторі розрахункових операцій.

У разі якщо програмне забезпечення ПРРО одночасно встановлено на два окремі пристрої, для яких зареєстровано одного касира, то для роботи на другому касиру потрібно спочатку закрити робочу зміну на одному пристрої та відкрити робочу зміну на іншому.

 

 


Щодо подання декларації з податку на прибуток

Головне управління ДПС у Кіровоградській області нагадує, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Разом з тим, (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п.9 підрозд.8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, дорівнює календарному місяцю.

Отже, якщо платник податку, який застосовує річний або квартальний звітний період, протягом одного кварталу (в середині другого кварталу, наприклад, з 01 травня 2022 року) перейшов на сплату єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відс. та повернувся на загальну систему оподаткування (наприклад, з 01 червня 2022 року), то такий платник складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний період півріччя 2022 року.

В цій декларації враховуються наростаючим підсумком результати діяльності починаючи з 01 січня звітного року по дату переходу на єдиний податок та подається у складі такої декларації фінансова звітність, складена за результатами діяльності за цей період. Після відновлення сплати податку на прибуток підприємств платником який використовує річний звітний період, декларація з податку на прибуток подаватиметься за підсумками звітного періоду, тобто за 2022 рік.

У разі повернення платника, який застосовує у 2022 році квартальний звітний період, на загальну систему оподаткування, наприклад, у другому кварталі (з 01 червня 2022 року), такий платник буде подавати  декларацію з податку на прибуток за підсумками 9 місяців 2022 року та за 2022 рік.

 

                     

 

 


Про застосування РРО та програмних РРО (питання –відповіді)

Питання 1.Чи необхідно при здійсненні програмування (коригування) цін, найменування товарів, та обліку їх кількості закривати робочу зміну в ПРРО?

Відповідь. СГ, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО (далі - ПРРО) для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування товарів, цін товарів та обліку їх
кількості.Для здійснення програмування (коригування) цін, найменування товарів, та обліку їх кількості суб’єкту господарювання (користувачу) не потрібно закривати робочу зміну в ПРРО.

Питання 2. Як рахується час роботи в режимі офлайн?

Відповідь. ПРРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль, зокрема, щодо:

 відновлення зв’язку ПРРО із фіскальним сервером та перевіряти наявність такого зв’язку перед формуванням кожного розрахункового документа в режимі офлайн;

 дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом
календарного місяця).При цьому, ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.

Зазначимо, що в ПРРО час перебування в режимі офлайн рахується відповідно від моменту переходу в такий режим. Перехід в режим офлайн відбувається при формуванні Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (форма № 4-ПРРО). Дана форма затверджена  наказом Мінфіну від 23.06.2020 р. № 317 .
Важливо! Повідомлення ф. № 4-ПРРО формується і передається в автоматичному режимі до фіскального сервера ДПС.Тобто, в момент коли між ПРРО та сервером ДПС зник зв'язок, ПРРО автоматично формує інформацію про початок переведення ПРРО в режим офлайн.Після відновлення зв'язку із сервером ДПС, ПРРО автоматично формує інформацію про завершення режиму офлайн та передає пакет даних встановленого
формату (повідомлення про початок переведення ПРРО в режим офлайн, електронні копії розрахункових документів та/або електронні копії фіскальних звітних чеків (контрольна стрічка) та повідомлення про завершення режиму офлайн) до фіскального сервера ДПС.

Питання 3. Чи може суб’єкт господарювання реалізовувати продукцію на ринках, ярмарках без застосовування реєстратора розрахункових операцій?
Відповідь. Суб’єкти господарювання мають право вести розрахунки без застосування РРО/ПРРО з використанням розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій під час роздрібної торгівлі на ринках і ярмарках, за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, приміщень контейнерного типу (п. 3 Переліку, затвердженого постановою КМУ «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 23.08.2000 № 1336 (Постанова № 1336).Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів, у разі перевищення якого застосування РРО/ПРРО є обов’язковим, зокрема, для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках, — 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання (п. 2 Постанови № 1336).У разі перевищення граничного розміру розрахункових операцій суб’єкт господарювання зобов’язаний у місячний термін з дати такого перевищення зареєструвати та проводити розрахунки із застосовуванням РРО/ПРРО (п. 2 додатку до постанови КМУ «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» від 07.02.2001 № 121).

Питання 4. Чи може підприємець використовувати електронну печатку для декількох
ПРРО одночасно?

Відповідь. Фіскальний сервер ДПС не встановлює обмежень щодо використання електронної печатки суб’єкта господарювання одночасно декількома програмними реєстраторами розрахункових операцій (ПРРО). Отже, якщо суб’єкт господарювання має декілька ПРРО, він може використовувати одну електронну печатку для декількох ПРРО одночасно. За бажання він також може використовувати декілька електронних печаток або окрему — для кожного ПРРО.

Питання 5. У який момент списують фіскальні номери із виданого фіскальним сервером ДПС діапазону номерів для відповідного ПРРО?

Відповідь. Засоби фіскального сервера ведуть облік виданих діапазонів для ПРРО із присвоєнням відповідного статусу фіскальним номерам: зарезервовані — видані, але не направлені до фіскального сервера; використані — направлені до фіскального сервера та прийняті фіскальним сервером розрахункові документи з присвоєними фіскальними номерами з діапазону. Фіскальний сервер формує та видає нові фіскальні номери на заміну використаним щоразу після приймання від ПРРО пакета створених розрахункових документів з фіскальними номерами. Таким номерам присвоюють статус «використані».

Питання 6. Чи застосовують РРО та/або ПРРО ФОП – платники ЄП другої – четвертої груп при реалізації технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на території села, селища?

Відповідь. ФОП-єдинник, який торгує вроздріб в сільській місцевості, може не застосовувати РРО/ПРРО за умови, що використовує розрахункові книжки (далі — РК) та книги обліку розрахункових операцій (п. 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від
23.08.2000 № 1336).

Але такий ФОП мусить застосовувати РРО/ПРРО, якщо: торгує підакцизними товарами в торговельному об’єкті; торгує дистанційно (зокрема, через інтернет); сільські, селищні, міські ради встановили обов’язкове застосування РРО/ПРРО на території села, селища. Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів, у разі перевищення якого обов’язково потрібно застосовувати РРО/ПРРО, становить 167 розмірів мінзарплати, що встановив закон на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів) (абз. 2 п. 2 Постанови № 1336).

ФОПи другої — четвертої груп можуть не застосовувати РРО/ПРРО, якщо: реалізують на території села, селища за умов, визначених пункті 1 Переліку № 1336: технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту; ювелірні та побутові виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; не перевищать річний обсяг розрахункових операцій на один структурний/відокремлений підрозділ / пункт продажу товарів.

У разі порушення цих умов РРО/ПРРО потрібно застосовувати обов’язково. Суб’єкти господарювання, які під час продажу товарів, надання послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг проводять готівкові або безготівкові розрахунки,

зобов’язані вести облік товарних запасів та продавати лише ті товари/послуги, що відобразили в обліку (п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР). Ці вимоги поширюються на всіх суб’єктів господарювання
незалежно від організаційно-правової форми та системи оподаткування, які реалізують: технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту; ювелірні та побутові виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

До 1 вересня триває кампанія одноразового ( спеціального)
добровільного декларування

Головне управління ДПС у Кіровоградській області нагадує, що особи, які мають право скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування та не скористалися таким правом, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності станом на дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки й збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів та/або склад та обсяг таких активів перебуває в таких межах:

1) активи, крім нижче визначеними пунктами 2 і 3, сумарна вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України/облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

2) нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:

квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 квадратних метрів, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;

житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів, або житловий будинок незавершеного  будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного
цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 квадратних метрів;

в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України;

3) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тисячі кубічних сантиметрів та/або середньоринковою вартістю понад 400 тисяч гривень, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 кубічних сантиметрів, літака, гелікоптера,
яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.

 ФОПу варто скористатися Електронним кабінетом

для обрання спрощеної системи  

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що для надіслання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) фізичною особою – підприємцем в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.

У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

При переході фізичної особи – підприємця на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається розрахунок доходу за попереднiй календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок). Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнює обов’язкові поля.

При наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції №2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Фіскальні чеки на продаж тютюнових виробів: як формувати?   

– відображення в розрахункових документах (чеках РРО/програмних РРО) обов’язкових реквізитів відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, зокрема:

–       для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку - окремим  рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті “Акцизний податок” його назва зазначається згідно з Податковим кодексом України. За потреби дозволяється використовувати скорочення.

При цьому при здійсненні роздрібної торгівлі тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну, виробленими до 01 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року СГ повинні надалі забезпечувати відображення в розрахунковому документі такого обов’язкового реквізиту як “Акцизний податок” (окремим рядком літерне позначення, розмір ставки акцизного податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами).

Водночас суб’єкт господарювання, що здійснює роздрібну торгівлю тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну, виробленими після 01 квітня 2022 року, а також рідинами, що використовуються в електронних сигаретах,  з 01 травня 2022 року у розрахунковому документі (рядок 22) не відображає такий реквізит як “Акцизний податок” по таких товарах.

 

 


ФОПу варто скористатися Електронним кабінетом для обрання спрощеної системи  

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що для надіслання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) фізичною особою – підприємцем в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.

У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

При переході фізичної особи – підприємця на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається розрахунок доходу за попереднiй календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок). Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнює обов’язкові поля.

При наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції №2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Фіскальні чеки на продаж тютюнових виробів: як формувати?

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що у зв’язку зі змінами в оподаткуванні акцизним податком роздрібної торгівлі тютюновими виробами суб’єкти господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю, повинні забезпечити:

– окреме відображення в бухгалтерському обліку та обліку у місці торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, вироблених до та після 01 квітня 2022 року;

– відображення в розрахункових документах (чеках РРО/програмних РРО) обов’язкових реквізитів відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, зокрема:

–       для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку - окремим  рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті “Акцизний податок” його назва зазначається згідно з Податковим кодексом України. За потреби дозволяється використовувати скорочення.

При цьому при здійсненні роздрібної торгівлі тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну, виробленими до 01 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року СГ повинні надалі забезпечувати відображення в розрахунковому документі такого обов’язкового реквізиту як “Акцизний податок” (окремим рядком літерне позначення, розмір ставки акцизного податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами).

Водночас суб’єкт господарювання, що здійснює роздрібну торгівлю тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну, виробленими після 01 квітня 2022 року, а також рідинами, що використовуються в електронних сигаретах,  з 01 травня 2022 року у розрахунковому документі (рядок 22) не відображає такий реквізит як “Акцизний податок” по таких товарах.


Декларування 2022: підстави для подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Кіровоградській області  інформує.

Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) обов’язок щодо подання декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) у платників податків виникає при отриманні:

- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини або договору дарування, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді  основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також дохід від операцій з цінними паперами;

- іноземного доходу;

- та в інших передбачених ПКУ.

Разом з тим, обов’язок фізичної особи-платника податку на доходи фізичної особи щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

  • від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
  • виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;
  • від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок  та військовий збір;
  • у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Крім того, платники податків мають право подати Декларацію з метою використання права на податкову знижку.

Також нагадуємо про терміни та порядок реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі - ПРРО).

Отже, для реєстрації ПРРО формується Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф.№ 1-ПРРО (J/F 1316604) в електронній формі, яка подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

За відсутності підстав для відмови у реєстрації, ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Про реєстрацію ПРРО СГ надсилається інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

 


                                                        До уваги платників податків!

ГУ ДПС у Кіровоградській області  повідомляє, що відповідно до змін, внесених Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», відновлюються податкові обов’язки для платників, у яких є можливість дотримуватись термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних (далі – ПН), розрахунків коригування (далі – РК).

Відповідно до п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН)  ПН/РК, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом № 2260 за умови:

  • реєстрації такими платниками ПН та РК в ЄРПН  до 15 липня 2022 року,
  • подання податкової звітності до 20 липня 2022 року
  • сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Після спливу цих термінів та невиконання платниками свого податкового обов’язку до таких платників будуть застосовані штрафні санкції, визначені ПКУ.

Платник податків, який мав можливість своєчасно подати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітні періоди 2021 рік (граничний термін подання - 1 березня 2022 року) та перший квартал 2022 року (граничний термін подання - 10 травня 2022 року, але своєчасно її не подав до контролюючого органу до 20 липня 2022 року та не сплатив відповідні суми грошових зобов'язань, визначених у таких деклараціях до 31 липня 2022 року включно, не звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків.

Платники податків, які відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України зобов’язані подати декларацію про майновий стан і доходи та мають можливість виконувати свої податкові обов’язки щодо дотримання термінів подання звітності, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України № 2260 за умови подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Оскільки 31 липня 2022 року припадає на вихідний день, то останній день для сплати податкових зобов’язань громадянами за даними декларацій — 1 серпня 2022 року.

                                                                                    ГУ ДПС у Кіровоградській області


Благовіщенська ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області інформує!

Благовіщенська ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області інформує, що згідно з п.п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) марка акцизного податку – спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно з п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 із змінами і доповненнями (далі – Положення № 1251) вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідини, що використовуються в електронних сигаретах, у випадках, визначених п. 226.9 ст. 226 ПКУ, а також алкогольні напої з марками, що мають пошкодження, зазначені в п. 20 Положення № 1251.

Зокрема, п. 226.9 ст. 226 ПКУ передбачено, що вважаються немаркованими:

алкогольні напої, тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

алкогольні напої, тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки;

сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 1 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (п. 226.7 ст. 226 ПКУ). Кожна марка акцизного податку на тютюнові вироби повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки. На марку акцизного податку на сигарети, цигарки та сигарили додатково наноситься кількість штук у пачці (упаковці) (п. 226.8 ст. 226 ПКУ).

Отже, алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані акцизними марками на яких суму акцизного податку за одиницю маркованої продукції зазначено відповідно до ставок акцизного податку, що діяли до зміни їх розміру, перебувають в обігу в межах строку придатності до повної реалізації.

 

 


За яких умов звільняються від відповідальності платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки або у яких відновилася така можливість (у т. ч. щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу) у період дії воєнного стану в Україні?

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з абзацами третім – п’ятим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними таких податкових обов’язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відс., звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відс. за умови виконання ними таких податкових обов’язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’зків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац восьмий п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Зміни щодо подання податкової звітності

Законом України від 12.05.2022 № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260) пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ викладено в новій редакції, згідно з якою у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної ПКУ, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов'язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".       

            Про внесення змін до Податкового кодексу України на період дії воєнного стану

ГУ ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що  Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» та Законом України від 24.03.2022 року № 2142 –ІХ внесені зміни  до Податкового кодексу України.

До уваги суб’єктів господарювання! Щодо єдиного податку третьої групи з урахуванням особливостей оподаткування

ГУ ДПС у Кіровоградській області  інформує, що Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» та Законом України від 24.03.2022 року № 2142 –ІХ внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, підрозділ 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 9, який визначає особливості справляння єдиного податку під час воєнного, надзвичайного стану на території України.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей, зокрема, платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, в яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень.

До таких осіб не застосовується обмеження щодо кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.

При цьому для суб’єктів господарювання, які планують зареєструватися платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою у розмірі 2 відсотків доходу, зменшено перелік обмежень порівняно з тим, що встановлені пунктом 291.5 статті 291 ПКУ для обрання спрощеної системи оподаткування.

Так, не зможуть обрати спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу:

- суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи − підприємці), які здійснюють:

  • діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
  • обмін іноземної валюти;
  • виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльно сті фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);
  • видобуток, реалізацію корисних копалин;

- страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

- представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

- фізичні та юридичні особи – нерезиденти.

Для новостворених зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання термін для подання Заяви становить 10 днів з дня державної реєстрації. Такі суб’єкти господарювання вважатимуться платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації.

Для діючих суб’єктів господарювання, які скористаються правом перейти на спрощену систему оподаткування зі ставкою єдиного податку 2 відсотки доходу, змінено граничні терміни для подання заяви.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, суб’єкт господарювання до останнього числа місяця, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 липня 2019 року № 308 (далі – Заява).

При цьому, у спеціальному полі «ставка у відсотках до доходу» рядка 5.1.1 «Обрана ставка єдиного податку під час переходу на спрощену систему оподаткування» Заяви зазначається ставка у розмірі 2 відсотків єдиного податку.

Реєстрація суб’єкта господарювання платником єдиного податку зі ставкою 2 відсотки доходу здійснюється шляхом внесення до Реєстру платників єдиного податку.

Згідно з підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі – ПДВ) з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Таким чином, застосування ставки податку у розмірі 2 відсотки доходу передбачає включення ПДВ до складу єдиного податку (як у випадку застосування ставки єдиного податку у розмірі 5 відсотків доходу).

Суб’єктам господарювання, які оберуть третю групу єдиного податку зі ставкою 2 відсотки доходу та на час переходу на спрощену систему оподаткування перебуватимуть у статусі платника ПДВ, реєстрація платника ПДВ не анулюється, а є призупиненою на період перебування такого суб’єкта господарювання на третій групі єдиного податку зі ставкою 2 відсотки доходу.

При цьому такі платники податку позбавляються права на складання податкових накладних та розрахунків коригування за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає (припадала) на період перебування такого суб’єкта господарювання на третій групі єдиного податку зі ставкою 2 відсотки доходу.

 Оскільки у суб’єкта господарювання на третій групі єдиного податку зі ставкою 2 відсотки доходу відсутні об’єкти оподаткування податком на додану вартість та з урахуванням пунктів 9.5 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення»  ПКУ і 49.2 розділу ІІ ПКУ у такого суб’єкта господарювання відсутній обов’язок щодо нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом.

Крім того, платники єдиного податку мають право самостійно відмовитись від використання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому було прийнято таке рішення, або втрачають право на використання таких особливостей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому було перевищено передбачений ПКУ граничний обсяг доходу (10 млрд гривень).

            Законом України від 24.03.2022 року № 2142 – ІХ встановлено, що податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи за ставкою 2% дорівнює календарному місяцю. Подавати звітність таким платникам потрібно буде протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця, а сплатити податок слід протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звітності.

Змінено і строки подання заяви для застосування єдиного податку за ставкою 2%. Суб’єкт господарювання буде вважатися платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2%:

  • з 1 квітня 2022 року – у разі подання заяви до 1 квітня 2022 року;
  • з наступного робочого дня після подання такої заяви - у разі подання заяви починаючи з 01 квітня 2022 року. 

 

Про особливості застосування єдиного податку третьої групи за ставкою 2% для платників ПДВ

ГУ ДПС у Кіровоградській області  інформує, що Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема додано пункт  9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення»  ПКУ.

Відповідно до якого, відсоткова ставка для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування встановлюється у розмірі 2 відсотків доходу.

Згідно з підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення»  ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Таким чином, застосування ставки податку у розмірі 2 відсотків доходу передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (як у випадку застосування ставки єдиного податку у розмірі 5 відсотків доходу).

Відповідно до підпункту 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом.

Тобто, оскільки режим єдиного податку за ставкою 2 відсотки має обмежений (тимчасовий) термін дії із подальшим автоматичним відновленням порядку обчислення ПДВ, він відрізняється від «класичного» єдиного податку встановленого пунктом 291.5 статті 291 ПКУ.

Тому суб’єктам господарювання, які обирають третю групу єдиного податку зі ставкою 2 відсотків доходу та на час переходу на спрощену систему оподаткування перебувають у статусі платника ПДВ, у відповідності до положень підпунктів 9.5 та 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ реєстрація платника ПДВ не анулюється.

З огляду на те, що в період дії воєнного стану платники ПДВ, які використовують особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість, то всі операції з реалізації товарів, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування  ПДВ, податкові накладні за такими операціями не складаються.

            Особливості заповнення звітності з ПДВ в період дії воєнного стану.

Пунктом 322 підрозділу 2 Розділу ХХ ПКУ на період дії правового режиму воєнного стану визначено особливості формування податкового кредиту.

Так, під час дії правового режиму воєнного стану платники податку за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, включають до складу податкового кредиту звітного періоду суми ПДВ, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У той же час протягом 6-тимісяців після припинення або скасування дії правового режиму воєнного стану платники:

  • зобов’язані забезпечити реєстрацію в ЄРПН всіх податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрація яких відтермінована на час дії правового режиму воєнного стану,
  • податковий кредит, задекларований платниками під час останнього на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, підлягає обов’язковому уточненню (приведенню у відповідність) з урахуванням даних податкових накладних та розрахунків коригування (абзац другий п. 322 підрозділу 2 Розділу ХХ ПКУ).

Тож, з урахуванням того, що платники податку на додану вартість не мають можливості реєструвати в ЄРПН податкові накладні та розрахунки коригування до них, формування податкового кредиту в податковій звітності з ПДВ здійснюється з урахуванням такого:

- за звітний період лютий 2022 року – податковий кредит формується на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних (що були зареєстровані в ЄРПН постачальниками до 24.02.2022) та наявних у платника податку первинних документів бухгалтерського обліку, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (по операціях, не підтверджених зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до них) (далі – первинний (розрахунковий) документ);

- за наступні звітні періоди в період дії правового режиму воєнного стану – податковий кредит має формуватися на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів.

Суми податкового кредиту з ПДВ, сформовані на підставі даних первинних (розрахункових) документів, отриманих від постачальників товарів/послуг, повинні відображатися платниками ПДВ у таблиці 2.1. «Відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7% і 14%» додатку 1 до податкової декларації з ПДВ та одночасно, за можливості, включатися до Заяви про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування (додаток 7 до податкової декларації з ПДВ), подання якої не має наслідків щодо притягнення до відповідальності.

У той же час протягом 6-тимісяців з моменту припинення або скасування дії правового режиму воєнного стану постачальники товарів/послуг зобов’язані забезпечити реєстрацію в ЄРПН всіх податкових накладних та розрахунків коригування до них за операціями з постачання товарів/послуг, що були здійснені під час дії правового режиму воєнного стану.

При цьому покупці таких товарів/послуг зобов’язані протягом цього ж терміну (6 місяців) уточнити (привести у відповідність) показники податкового кредиту з урахуванням даних зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до них.

 

Призупинення реєстрації платником ПДВ для платників, які перейшли на сплату єдиного податку за ставкою 2%. Під призупиненням розуміється, що для таких платників призупиняються права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ (в тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання єдиного податку за ставкою 2%. Крім того, для таких платників зареєстровані вхідні ПН/РК не враховуються в обрахунку показника ∑НаклОтр.

За товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ до початку застосування особливостей оподаткування, які використані (поставлені, реалізовані) платником податку єдиного податку третьої групи за ставкою 2% в операціях, що не є об’єктом оподаткування, платник ПДВ зобов’язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником ПДВ , нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 ПКУ. База оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

 

ГУ ДПС у Кіровоградській області

 

 

 

 


Плата за землю у період дії воєнного стану

Благовіщенська ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що у зв’язку із прийняттям Верховною Радою України 15 березня 2022 року Закону України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» змінено встановлений Податковим кодексом України (далі – Кодекс) порядок справляння плати за землю (далі – Зміни).

Зміни, що прийняті у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, передбачають, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди (підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу) (далі – Ділянки).

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що граничний термін подання податкової декларації з плати за землю на 2022 рік припав на 21 лютого 2022 року, то платникам плати за землю за відповідні Ділянки у межах визначених Територій слід, за можливості, подати уточнюючі податкові декларації (далі – Декларації) після офіційного оприлюднення такого переліку.

У таких Деклараціях необхідно, починаючи з березня 2022 року, податкові зобов'язання, які були задекларовані до сплати у раніше поданих податкових деклараціях, змінити та зазначити у розмірі «0», крім податкових зобов’язань за січень та лютий 2022 року.

Для можливості подальшої ідентифікації підстав зменшення податкових зобов'язань у податковій декларації у графі «Код пільги» в якості коду пільги зазначити номер Закону України, а саме 2120.

Приклади заповнення уточнюючих податкових декларацій з земельного податку та з орендної плати за 2022 рік у зв’язку із прийняттям Верховою Радою України 15.03.2022 Закону України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розміщені на вебпорталі ДПС за посиланнямhttps://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/plata-za-zemlyu--fizichni-oso/formi-zvitnosti/.

Нагадуємо, що пеня та штрафи не нараховуються з огляду на положення підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу та зміни, внесені до пункту 129.9 статті 129 Кодексу, а саме згідно з новою редакцією підпункту 129.9.7, пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану.

Разом з цим зазначаємо, що відповідно до пункту 102.9 статті 102 «Строки давності та їх застосування» Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

 

 

В Україні почалась податкова реформа

Офіційно опубліковано Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Законом на період воєнного стану передбачено, зокрема:

- право на застосування спрощеної системи оподаткування 3 групи за ставкою 2% суб'єктами господарювання з річним доходом до 10 млрд грн та без обмеження чисельності працівників;

- добровільну сплату єдиного податку платниками 1-2 груп.

Також удосконалено:

- норми щодо звільнення від ПДВ у разі надання товарів на користь ЗСУ та територіальної оборони;

- норми щодо відсутності коригувань з податку на прибуток за операціями з безоплатного надання товарів/коштів. Зокрема, додано заклади охорони здоров'я та сили цивільного захисту.

Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Ознайомитись з текстом Закону можна за посиланням:https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/zakoni-ukraini/77303.html

 

 


Нові податкові пільги для ФОПів та підприємств в умовах війни

На час війни та для післявоєнного стану розбудови країни потрібна нова податкова модель і Президент України підписав Закон України від 15.03.2022 № 2120-IX (законопроєкт 7137-Д) для підтримки українського бізнесу в умовах війни.

Закон містить кардинальні зміни щодо єдиного податку, зменшення ПДВ та акцизу на пальне, податкові стимули для великого бізнесу та благодійності.

Перше, що прийнято Законом і стосується кожного, як громадян, так і військових – це пільги з реалізації пального

Зокрема, для стабілізації цін на пальне передбачено пільги, а саме зменшено ставку податку на додану вартість на пальне з 20% до 7%, а також скасовано акциз.

Друге, оновлено спрощену систему оподаткування та надано пільги із сплати податків.

Сплачувати єдиний податок зможуть не лише ФОПи-«спрощенці», але й великі підприємства за новими ставками. 

Для цього Законом на період воєнного стану для платників, що перебувають на 3 групі єдиного податку збільшено ліміт річного доходу з 7 млн 600 тис гривень до 10 млрд гривень, і немає обмежень щодо кількості працівників. Ставка становитиме 2% від обороту незалежно від виду діяльності (виняток становить діяльність, пов’язана з підакцизними товарами, гральним бізнесом, обміном валют та видобуток і реалізація корисних копалин, банки, страхові компанії, ломбарди ФОП, юрособи-нерезиденти та ін.). ПДВ на цей період не нараховуватиметься і не сплачуватиметься. Звітний період квартал, сплата помісячно до 15 числа. Заяву про перехід на спрощену систему з особливостями необхідно подати до 31 березня.

ФОП 1,2 груп мають право не сплачувати єдиний податок. Ця норма є добровільною.   

Також ФОПи як на спрощеній, та і на загальній системі оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність та члени фермерського господарства звільняються від сплати ЄСВ за себе. Ця норма стартує з 1 березня 2022 року і припиняє дію через рік після закінчення воєнного стану.

«Спрощенцям» 2,3 груп дозволяється не сплачувати ЄСВ за мобілізованих працівників. Такі суми будуть сплачені з коштів держбюджету.

Протягом воєнного стану та 3 місяці потому штрафи та пеня з ЄСВ не стягується, а перевірки не проводяться.

Третє, запроваджено пільги для власників земельних ділянок

З 24 лютого 2022 року до кінця 2022 року власники земельних ділянок звільняються від сплати податку за землю та орендної плати за земельні ділянки, розташовані на територіях, де йдуть бої, а також до кінця 2023 року – від мінімальної плати за землю.

Четверте, створено стимули для допомоги бійцям та надання благодійності

Зокрема, для реалізації цих норм передбачені наступні зміни:   

- звільняються від сплати податків та акцизів пальне, передане військовим, примусово вилучене для потреб держави чи передане як гуманітарна допомога. Також від оподаткування звільняється примусово вилучене для потреб держави майно;

- звільнено від ПДВ та мита ввезення та постачання на територію України касок, бронежилетів, шоломів, лікарських засобів, інших товарів оборонного призначення;

- благодійна допомога, надана учасникам бойових дій та особам, які живуть на території бойових дій, не оподатковується ПДФО. Також не оподатковується ПДФО вся нецільова благодійна допомога особам, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ;

- надано право на податкову знижку у розмірі 16 відс. (замість поточних 4%) на пожертвування неприбутковим організаціям;

- благодійну допомогу, перераховану закладам охорони здоров’я або на спецрахунок ЗСУ, можна відносити до витрат без обмежень (раніше такі обмеження були встановлені у розмірі 4% від прибутку). 

П’яте, запроваджено певні послаблення для підприємців

Підприємці, які втратили склади, виробництва чи магазини внаслідок бойових дій, не платитимуть ПДВ зі знищеного товару. Також не треба буде платити ПДВ з товарів, переданих на потреби оборони.

Також підприємці зможуть включити до податкового кредиту з ПДВ суми, за якими ще не зареєстровані податкові накладні, але наявні первинні документи. Такі накладні треба буде зареєструвати впродовж 6-ти місяців після припинення воєнного стану.

До припинення воєнного стану компанії отримують дозвіл на імпорт та реалізацію тютюнових виробів без встановленого маркування, але з маркуванням відповідно до вимог ЄС.

Також у 2022 році підприємства, які знаходяться на території активних бойових дій, не сплачують екологічний податок.     

На період військового стану використання суб’єктами господарювання банківських рахунків можливе без взяття їх на облік у податковому органі.

Подовжується дія ліцензій на підакцизну продукцію. Тобто не анульовуватимуться ліцензії, якщо не сплачено черговий платіж за ліцензію чи закінчився її термін. Обов’язки щодо сплати чергових платежів та продовження дії ліцензії протягом 30 днів після закінчення воєнного стану.

На період дії воєнного стану зупиняється перебіг всіх строків, визначених ПКУ.

Шосте, посилена увага до захисту прав споживачів та відновлено окремі перевірки

З початку війни ми отримали значну кількість звернень від громадян, яким у магазинах чи на заправках відмовляли у розрахунках картками та вимагали готівку. Цей закон передбачає відновлення фактичних перевірок, що дасть змогу перевіряти такі підприємства та зберегти права споживачів на безготівкові розрахунки. За порушення – штраф 8500 гривень.

Крім того, Законом визначено, що відновлюються всі фактичні перевірки, зокрема, які були заборонені на час карантину.

Також відновлено камеральні перевірки з питань відшкодування ПДВ.

Сьоме, щодо порушень застосування РРО (касових апаратів)

До завершення воєнного стану підприємці звільняються від санкцій за порушення закону про РРО. Єдиний виняток – порушення під час продажу підакцизної продукції, а саме пального.

Розширено часові рамки, в межах яких програмні РРО можуть працювати без підключення до інтернету. Санкції за порушення закону про РРО не будуть застосовуватися до завершення воєнного стану. 

*****

Крім того, нагадаємо, що з 2014 року діє норма, що мобілізовані ФОП, які не використовують працю найманих працівників на весь строк військової служби звільняються від нарахування та сплати єдиного податку, ЄСВ за себе, а для загальносистемників і самозайнятих осіб – ПДФО, військового збору. У разі наявності у ФОП найманих працівників, він може призначити уповноважену особу, яка здійснюватиме нарахування ПДФО, військового збору та ЄСВ на доходи працівників. Суми податків та зборів сплачуються протягом 180 днів після демобілізації ФОПа або ФОП може виконати всі свої податкові зобов’язання після повернення з військової служби.   

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації.

 

 


Коли ФОП – платники єдиного податку другої – четвертої груп при здійсненні діяльності на території селища міського типу можуть не застосовувати #РРО та/або #ПРРО

 

Постановою КМУ від 09 лютого 2022 року № 95 «Про внесення змін до переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій», яка набрала чинності 11.02.2022, внесено зміни до Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (даліПерелік), відповідно до яких дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (даліРРО) та/або програмних РРО, але з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, субєктам господарювання, які здійснюють діяльність, визначену пп. 1, 4, 6, 7, 8, 11, 17, 22 Переліку не тільки на територію сіл, а й селищ по всій Україні.

Згідно з ст. 133 Конституції України систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

Слід зазначити, що відповідно до адміністративно-територіального устрою України всі населені пункти, що мали статус «селище міського типу», наразі відносяться до населених пунктів із статусом «селище».

Відповідно суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність на їх території, мають право на використання пільг, встановлених пп. 1, 4, 6, 7, 8, 11, 17, 22 Переліку в повному обсязі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Які відомості відображаються в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації

Відповідно до п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) – це декларація, в якій відображається така інформація (дані):

відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України);

відомості про об’єкти декларування, визначені п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них, зокрема, дані про вид, розмір та валюту активу, класифікацію банківських металів. Для грошових активів фізичної особи, розміщених на рахунках у банках або внесених до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, в Декларації зазначається найменування та інші відомості про банківську або небанківську фінансову установу (код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; якщо така установа є іноземною юридичною особою – зазначається код, присвоєний органом реєстрації юридичних осіб відповідної держави), в якій відкриті відповідні рахунки, на яких зберігаються валютні цінності, або до якої зроблені відповідні внески, та відповідно до законодавства засвідчений документ, що підтверджує наявність задекларованих грошових активів фізичної особи на відповідному рахунку.

Для прав грошової вимоги (у тому числі грошових коштів, позичених декларантом третім особам за договором позики) в Декларації зазначається найменування та інші відомості про юридичну особу – боржника (код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; якщо така установа є іноземною юридичною особою – зазначається код, присвоєний органом реєстрації юридичних осіб відповідної держави, або прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків (або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи відповідний документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства) фізичної особи – боржника, номер та дата документа, що підтверджує право грошової вимоги;

відомості про об’єкти декларування, визначені п.п. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема, про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;

самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування. До Декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування;

ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

В Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування. Контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім передбачених п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення».

Інформація, що міститься в Декларації, є податковою інформацією.

 


 

Яким чином проводити через РРО та/або ПРРО попередню (авансову) оплату за товар (послугу), реалізацію товару з відстроченням платежу, остаточний розрахунок?

Згідно з п. 7 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.
При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
Статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) передбачено, що розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до пп. 1 та 11 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розд. ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити як, зокрема, позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19 фіскального чека).
Попереднє програмування здійснюється двома способами:
самостійно працівниками (касирами) суб’єкта господарювання, які потім безпосередньо будуть працювати на РРО;
фахівцями центру сервісного обслуговування, з яким у суб’єкта господарювання укладено договір на обслуговування цього РРО.
Враховуючи викладене, розрахункові операції у разі проведення розрахунків за попередню (авансову) оплату за товар (послугу) проводяться через РРО із зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів» або у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем – проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».
Остаточний розрахунок готівкою за відстроченим платежем має бути проведений через РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Водночас, в програмних рішеннях, які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, на даний час не реалізовано можливість проведення через ПРРО попередньої (авансової) оплати за товар (послугу), реалізації товару з відстроченням платежу.

 

 

 

 

 

 

 

 

Яким чином та за якими реквізитами бюджетного рахунку сплатити суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

 

Після подання платником «Звітної»/«Звітної нової»/«Уточнюючої» одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) автоматично відкривається інтегрована картка платника за відповідною територією та в Електронному кабінеті (приватна частина) в розд. «Стан розрахунків з бюджетом» стає доступна інформація з відображенням реквізитів для сплати задекларованих сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) з можливим використанням однієї із наявних платіжних систем та/або згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкривається мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати Збору.

У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «Звітної нової» або «Уточнюючої» Декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми Збору.

В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.

 

 

Який документ є підтвердженням про прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації, поданої через Електронний кабінет?

 

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант).
Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Абзацом першим п. 42.6 ст. 42 ПКУ визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями без укладення відповідного договору.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557).
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку № 557, зокрема, визначено, що створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).

Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція (абзац перший п. 9 розд. ІІ Порядку № 557).

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).

Таким чином, друга квитанція є підтвердженням про прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

При цьому, датою та часом прийняття Декларації контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Здійснення скасування реєстрації ПРРО

Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (даліПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (даліПорядок № 317).

Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розд. III Порядку № 317.

Так, відповідно до пп. 1, 2 розд. III Порядку № 317 реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.

Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку № 317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».

До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком № 317.

Пунктом 3 розд. III Порядку № 317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:
- до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
- щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання (повідомлення за ф. № 20-ОПП);
- щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;
- стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;
- суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.

Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав (п. 4 розд. III Порядку № 317).

 

 

Здійснення видачі коштів через РРО та/або ПРРО у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної суми

Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), де зокрема, пунктом 2 визначено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду) (п. 2 ст. 3 Закону № 265).
 Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєст
ратором розрахункових операцій,чи заповнений вручну;
 Вимоги до форми та змісту розрахункового документа визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).
 Так, згідно з п. 1 розд. ІІІ Положення № 13 фіскальний касовий чек видачі коштів (далі – видатковий чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або ПРРО пі
д час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення № 13.
 Пунктом 7 глави III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.
 
 При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
 Пунктом 8 глави III Порядку № 547 встановлено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
 Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.
 Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.
 Водночас, якщо після направлення ПРРО в режимі онлайн даних розрахункового документа про проведену розрахункову операцію для реєстрації фіскальним сервером присвоєно фіскальний номер відповідному розрахунковому документу, але до отримання ПРРО від фіскального сервера даних про такий фіскальний номер розрахункового документа припинився зв’язок ПРРО з фіскальним сервером, розрахункова операція була завершена ПРРО в режимі офлайн із присвоєнням їй фіскального номера із Діапазону, дублювання розрахункових документів може бути усунене шляхом проведення операції ”сторно” із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням номера розрахункового документа, який сторнується, та номера розрахункового документа, який дублюється.

 

 


Чи має право декларант, який виявив бажання скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, уповноважити іншу особу на підставі укладеного договору доручення подати таку декларацію.

 

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант).
 
 Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальн
а) добровільна декларація (далі – Декларація) подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
 
 При цьому, згідно з п. 42 прим. 1.5 ст. 42 прим. 1 розд. II ПКУ платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право, зокрема, подавати звітність в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.
 
 Таким чином, Декларацію декларант має подати особисто в електронній формі.

 

 

 


 

Застосування РРО/ПРРО з 01 січня 2022 року.

 

Благовіщенська ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській  області повідомляє, що з 01.01.2022 набрали чинності положення абзацу четвертого пункту 61 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України згідно з якими фізичні особи - підприємці, що перебувають на спрощеній системи оподаткування, а самеплатники єдиного податку ІІ - IV груп, зобовязані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (даліРРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (даліПРРО) для здійснення розрахункових операцій.

Однак, реалізація товарів на території села звільнена від обов’язкового використання РРО (це передбачено змінами, прийнятими КМУ до Постанови «Про забезпечення реалізації статті 10 ЗУ «Про застосування реєстраторів, розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 23 серпня 2000 року №1336).

При цьому звертаємо увагу, що виключення не застосовуються, якщо:

- одночасно здійснюється реалізація підакцизної продукції;

- одночасно здійснюється дистанційна торгівля;

- міською радою прийнято рішення про обов’язкове застосування РРО.

 

 

 

 

 

 

 

Застосування РРО/ПРРО з 01 січня 2022 року.

Обов'язковий РРО з 2022 року: які можливості є для бізнесу

ФОПи з 2022 року зобов’язані встановити РРО

Поговоримо про важливі зміни, які будуть запровадженні для фізосіб-підприємців (ФОПів) в Україні з 1 січня 2022-го року. А саме, вони будуть зобовязані встановити реєстратори розрахункових операцій (РРО) та видавати своїм клієнтам чеки.

Дане введення не стосуватиметься: самозайнятих (ФОП першої групи з обігом до 1 млн на рік і без найнятих співробітників) та тих, хто не проводить розрахункові операції (працюють лише з бізнесом), тобто, у кого діяльність не передбачає касових операцій. На перших етапах перевірок обіцяють не проводити.

Що очікує влада від таких нововведень?

Передбачається, що дані заходи сприятимуть підвищенню загального рівня податкової культури та захисту споживачів за рахунок поетапного розширення фіскалізації розрахункових операцій та запровадження інноваційних технологічних рішень у вигляді програмних реєстраторів розрахункових операцій як альтернативи класичним РРО. Так, функцію програмного РРО зможе виконувати будь-який пристрій (комп’ютер, планшет, смартфон), на який встановлено відповідне програмне забезпечення.

Тепер поговоримо про переваги та недоліки цих змін. Звичайно, для деяких підприємців це буде складніший процес переходу, оскільки їм доведеться відмовитись від звичних «ручних» способів ведення бізнесу та перейти на більш сучасні та автоматизовані. І от далі постає питання, куди звертатись, та яке програмне забезпечення обрати.

До прикладу, якщо у вас невеликий магазин чи кафе або салон краси, відповідно вам не потрібна дорога та складна техніка, у цьому випадку ви можете скористатись програмним РРО і видавати чек просто з вашого смартфона за допомогою QR-коду, спеціального додатку, через чат-бот або надсилати на електронну адресу клієнта. Компанії, які мають власну доставку, можуть реєструвати чек вже при видачі товару. Курєр зможе видати чек на той товар, який підійшов покупцю і ніяких повернень робити не потрібно. Якщо ж у вас уже є 1С чи власна CRM система – не проблема, програмний РРО можна легко інтегрувати, оскільки він чудово підходить як для бізнесів з невеликою кількістю чеків та товарних позицій, так і для малого бізнесу та навіть для тих, які мають власну облікову систему або сайт.

Обираючи програмне забезпечення користувачі, в переважній більшості, занижують свої потреби, а потім, в процесі користування, розчаровуються в виборі. Тому наша порада – спілкуйтесь із фахівцями, які професійно уже на етапі консультації можуть виявити всі бізнес-процеси, які вам необхідно автоматизувати та відразу запропонувати альтернативні варіанти.

 

   Визначення поняття «оприбуткування готівки» згідно з нормами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

 

     Відповідно до п.п. 2 п. 58 розд. VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) (або розрахункових книжок (далі – РК)), визначений п. 11 розд. II Положення № 148.
     Підпунктом 18 п. 3 розд. I Положення № 148 визначено, що оприбуткування готівки – це проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/фіскальному звітному чеку/електронному фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.
     Згідно з абзацом другим п. 11 розд. ІІ Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
     Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками/електронними фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (Книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії)). Установа/підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі (абзац третій п. 11 розд. ІІ Положення № 148).
     Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО (далі – ПРРО) без ведення касової книги, є забезпечення щоденного створення засобами ПРРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій, а також направлення створених ПРРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера (абзац четвертий п. 11 розд. ІІ Положення № 148).
     Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО (абзац п’ятий п. 11 розд. ІІ Положення № 148).
     Оприбуткування та облік фізичними особами – підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат/у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному ПКУ (абзац шостий п. 11 розд. ІІ Положення № 148). 
     Пунктом 12 розд. ІІ Положення № 148 визначено, що установа/підприємство на підставі Положення № 148 зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку). Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам Положення № 148 та не суперечити законодавству України.
     Згідно з п. 13 розд. ІІ Положення № 148 підприємства та фізичні особи – підприємці, яким Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО з використанням відповідних КОРО і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів), оприбутковують готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у КОРО або РК.
     Суми готівки, що оприбутковуються, повинні відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

 

Хто із співвласників є декларантом об’єкта житлової нерухомості, який належить декільком фізичним особам на праві спільної сумісної власності без поділу на частки, а загальна площа такого об’єкта перевищує площу активів, що не декларуються?

 

     Кожен із співвласників має право на декларування своєї частини обєкта житлового нерухомого майна, придбаного за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з урахуванням норм Цивільного кодексу України.
     
Згідно з п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
     Відповідно до частини першої ст. 368 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
     Частиною другою ст. 370 ЦКУ визначено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. 
     Отже, кожен із співвласників має право на декларування своєї частини об’єкта житлового нерухомого майна, придбаного за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з урахуванням норм ЦКУ.

 

 Інформація стосовно РРО

           

На офіційному вебпорталі ДПС створено банер «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/), який містить актуальну інформацію, пов’язану з ПРРО, включаючи:

 

- нормативно-правові акти,

 

- відеоуроки щодо процедури реєстрації ПРРО,

 

- отримання електронних ключів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС,

 

- інструкції щодо заповнення та подання форм,

 

- інформаційні повідомлення щодо оновлення версій безкоштовних програмних рішень,

 

- контакти відповідальних осіб ДПС, які надають роз’яснення, пов’язані з роботою ПРРО.

 

Звертаємо увагу, що у банері наявні покрокові інструкції зі встановлення та налаштування ПРРО (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/, та https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/), відеоуроки щодо реєстрації ПРРО та відеоінструкція щодо Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців розміщені за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/.

 

Відеоуроки щодо формування електронної печатки для ПРРО розміщено за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/elektronni-dovirchi-poslugi/.

 

ДПС розроблено та надано для користування суб’єктам господарювання два безкоштовних програмних рішення (ПРРО) «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та фіскальний додаток пРРОсто, що призначені для проведення розрахункових операцій та розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланнями: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.

 

Чи має право декларант, який виявив бажання скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, уповноважити іншу особу на підставі укладеного договору доручення подати таку декларацію

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант).
 
 Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
 
 При цьому, згідно з п. 42 прим. 1.5 ст. 42 прим. 1 розд. II ПКУ платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право, зокрема, подавати звітність в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.
 
 Таким чином, Декларацію декларант має подати особисто в електронній формі.

 

 

 

 


 

Хто може скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням та хто не може бути декларантом?

Згідно з абзацом першим п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

При цьому, визначення фізичної особи як «резедента» для ПКУ регулює п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно до якого: фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

 

Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого – четвертого п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Відповідно до абзаців другого – четвертого п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.

Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який період, починаючи з 01 січня 2010 року, виконують або виконували в Україні публічні функції, передбачені п. 37 частини першої ст. 1 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» із змінами та доповненнями.


Новації у сфері фіскалізації розрахункових операцій

 

   Реалізація товарів на території села звільнена від обовязкового використання РРО. Це передбачено змінами, прийнятими Кабінетом Міністрів України до Постанови «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»» від 23 серпня 2000 року № 1336.

 

  Звертаємо увагу, що виключення не застосовуються, якщо:

 

- одночасно здійснюється реалізація підакцизної продукції;

 

- одночасно здійснюється дистанційна торгівля;

 

- сільською радою прийнято рішення про обов’язкове застосування РРО

ОПЛАТА Е-ЛІКАРНЯНОГО СУМІСНИКА: 5 ЗОЛОТИХ ПРАВИЛ

Питання про оплату е-лікарняних сумісникам нині дуже актуальне. Адже це питання начебто визначено нормативними актами, але є певні неузгодженості та й на практиці це просто не реалізовано.

Сформований листок непрацездатності надсилається страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах (за основним місцем роботи та за сумісництвом) через кабінет страхувальника на веб-порталі електронних послуг ПФУ (п. 2 р. ІІ Порядок  видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затверджений наказом МОЗ від 17.06.2021 № 1234, далі – Порядок № 1234). Так звучить норма, проте на практиці зовсім інша ситуація.

Так, у вересні 2021 р. роботодавці не отримували е-лікарняні за основним місцем роботи працівників, натомість їх отримали роботодавці за сумісництвом. При цьому взяти до роботи їх не могли  ні перші, ні другі.

У жовтні (так само було і в червні–серпні 2021 р.) е-лікарняних знову не бачать страхувальники на роботі за сумісництвом. Звісно, проблеми немає у тих страхувальників-роботодавців, у яких працюють внутрішні сумісники.

Тож акцентуємо увагу, яких правил слід дотримуватися роботодавцям, які не отримують е-лікарняні сумісників, до вирішення цієї проблеми.
  

1. Копія роздруківки е-лікарняного, засвідчена  керівником підприємства з основного місця роботи, не є підставою для призначення матзабезпечення суміснику

У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи (ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від  23.09.1999 № 1105-XIV, далі – Закон № 1105). Звісно, у дану норму потрібно внести зміни, проте поки що ніхто навіть не збирається цього робити.

Для паперових листків непрацездатності ця норма актуальна, а для е-лікарняних – ні. Фонд соцстраху у листі-роз’ясненні від 27.07.2021 № 03/С-619з-798 теж зазначив: надавати за місцем роботи за сумісництвом копію листка непрацездатності, засвідчену підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи не потрібно.

Отже, копія роздруківки е-лікарняного не є підставою для призначення матзабезпечення суміснику.
  

2. Сумісник може надати роботодавцю витяг з Електронного реєстру листків непрацездатності, який отримується у органах ПФУ

Якщо е-лікарняного сумісника немає в електронних кабінетах страхувальників листків непрацездатності, застрахована особа має можливість підтвердити факт своєї тимчасової непрацездатності витягом з ЕРЛН, виданого територіальними органами ПФУ в паперовій формі для кожного роботодавця окремо (п. 16 Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 328).

На це вказує і Фонд соцстраху у листі-роз’ясненні від 27.07.2021 № 03/С-619з-798. Як правило, спеціалісти Фонду під час опрацювання заяви-розрахунку перевіряють наявність е-лікарняних у електронних кабінетах страхувальників і можуть затребувати копію такого витягу (якщо його все ж вдалося отримати). 
  

3. Без довідки про середню зарплату з основного місця роботи – лікарняні не нараховуються!

Страхові виплати та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі копії виданого в установленому порядку листка непрацездатності, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою за основним місцем роботи, та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом» (п. 30 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.01.2001 № 1266). 

Отже, підставою для оплати е-лікарняного сумісника є його наявність в кабінеті відповідного страхувальника (чи отриманий у ПФУ паперовий витяг з ЕРЛН) і надана сумісником довідка про середню зарплату з основного та інших місць роботи.
  

4. Сумісник хворів, а е-лікарняний відсутній у кабінеті страхувальника: період тимчасової непрацездатності не можна оплачувати як робочі дні!

Якщо працівник дійсно працював у період хвороби, то підстави для оплати е-лікарняного немає. Проте рішення про відмову в оплаті листка непрацездатності має прийняти комісія з соціального страхування підприємства.

А якщо підприємство вирішило оплатити період тимчасової непрацездатності через відсутність е-лікарняного (працівник дійсно хворів), то воно допускає одразу кілька порушень.

Які порушення у цьому випадку може знайти інспектор праці під час перевірки?

По-перше, відсутність достовірного обліку роботи (робочого часу), що є порушенням ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР.

По-друге, маємо низку порушень Закону № 1105, які підлягають контролю, що в видно з уніфікованої форми акту перевірки, затвердженої наказом Мінекономіки від 27.10.2020 № 2161.

Зокрема, у цьому випадку не буде забезпечено право застрахованої особи на отримання матзабезпечення у разі настання страхового випадку; не буде нарахована допомога по тимчасовій непрацездатності нарахована відповідно до Порядку № 1266 і ч. 4 ст.19 Закону № 1105; не будуть оплачені перші п’ять днів непрацездатності за рахунок підприємства.

Звісно, за кожне таке порушення загрожує фінансовий штраф у розмірі всього лиш мінімальної зарплати, проте таких порушень може бути кілька й тоді сума штрафу стане суттєвою.

5. Дату надходження е-лікарняного і факт ненадання сумісником довідки про середню зарплату з основного місця роботи варто зафіксувати

Для того, щоб убезпечити себе від претензій контролерів варто:

·         вести облік лікарняних у журналі чи електронній формі, де фіксувати дату надходження е-лікарняного в кабінет страхувальника, дату закриття й дату готовності до оплати;

·         зафіксувати у службовій записці працівника бухгалтерії на ім’я керівника (у відповідному протоколі комісії соцстраху) факт ненадання сумісником довідки про середню зарплату з основного та інших місць роботи. Адже комісія соцстраху з вини працівника може пропустити 10-денний термін, а  бухгалтерія без довідки не зможе нарахувати лікарняні.

 


Про зміни в податковому законодавстві

щодо лібералізації застосування РРО

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє про зміни в податковому законодавстві, внесені Законом України від 10 грудня 2020 року № 1017-1X, в частині лібералізації застосування РРО.

10 грудня 2020 набрав чинності Закон України від 01.12.2020 № 1017-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій” (далі – Закон №1017).

Граничний обсяг доходів, який дозволяє фізичним особам-підприємцям (ФОП) не застосовувати РРО встановлюється, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати: він не повинен перевищувати 220 МЗП (1 320 000 грн. ).

Діє цей критерій лише протягом 2021 року, оскільки з 2022 року запланована повна фіскалізація підприємців. За невеликими винятками. 

Важливий критерій для ФОП- «єдинників», з метою застосування РРО – це група, на якій вони перебувають.

Оскільки 1 група ФОП залишається і в 2021 році, то всі, хто в ній перебувають, позбавлені обов’язку застосовувати РРО. І це перший виняток, який передбачено п. 296.10  ст.296 ПКУ.

Також, важливим критерієм для підприємців, які застосовують спрощену систему – це види діяльності, здійснення яких, незалежно від річного обсягу доходу, вимагає застосування РРО. Перелік таких видів діяльності наведено     п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Протягом усього 2021 р. застосовувати РРО зобов’язаані ті ФОП-«єдинники» 2-4 груп, які здійснюють реалізацію:

технічно- складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. 

З 1 січня 2022 року, можливість не застосовувати РРО в разі здійснення розрахункових операцій, залишиться лише у ФОП 1 групи єдиного податку. 

Застосування РРО вимагає Закон України від 6 липня 1995 року
 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі- Закон про РРО). Саме він встановлює, що таке «розрахункова операція». Випадки коли без РРО не обійтись, та ті, коли без нього обійтись можна –  визначено ст. 9 Закону про РРО.

 

Також, найцікавіша зміна: новий виняток, коли РРО можна не застосовувати

Статтю 9 Закону про РРО доповнено п. 14. І він є надпопулярним серед запитів від продавців та їх бухгалтерів. 

Звучить цей виняток так: РРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Слід зазначити, що: 

    - пільга стосується лише продажу послуг (продажу товарів і робіт – ні);

    - пільга застосовується в разі приймання коштів за допомогою банківських сервісів. І їх називають два: 

а) системи дистанційного обслуговування, чия діяльність регулюється нормами гл.10 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22. В ній зазначено, що дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем «клієнт – банк», «клієнт – Інтернет – банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інших систем дистанційного обслуговування.

З цього переліку цікавий «платіжний застосунок», адже він передбачає розрахунки за допомогою електронних платіжних засобів (тобто платіжних карт). Проведення таких розрахунків регулюється інструкцією «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», затвердженою постановою Національного банку України від 05.11.2014 №705 (далі – Інструкція №705).

За Інструкцією №705 «платіжний застосунок» – це програмне забезпечення, встановлене в технічному/мобільному пристрої, яке дає змогу держателю ініціювати платіжні або інші операції з використанням електронного платіжного засобу. І цей держатель (користувач) здійснює платіжні або інші операції за допомогою платіжного застосунку, який пропонується емітентом у порядку, визначеному в договорі з емітентом.

б) сервіси переказу коштів, надання яких регулюється Законом України від 5 квітня 2001 року № 2346-III  «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». За цим законом переказ коштів – це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. При цьому переказ в Україні може здійснюватися за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем. А головною ознакою таких сервісів є внесення їх надавача до Реєстру платіжних систем.

Питанню, чи потрібен РРО в разі отримання платежів за допомогою Приват24, Monobank, Liqpay, Portmone, то відповідно до п.14 ст.9 Закону України про РРО визначено, що при здійсненні розрахунків саме за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів РРО та/або ПРРО не застосовуються.

Отже, кожен суб’єкт господарювання, на даний час, може обрати який РРО йому зручніше використовувати під час здійснення розрахункових операцій – класичний апарат чи програмний РРО, що встановлюється на гаджети.

Вже на сьогодні ми маємо розроблене програмне рішення ДПС – доступне кожному на безкоштовній основі, розміщене за посиланням:

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/

Здійснити реєстрацію програмного РРО можна в електронному вигляді застосовуючи Електронний кабінет або через Єдине вікно подання електронної звітності.

Передача даних від програмних РРО до фіскального сервера здійснюється засобами комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або печатки. Безкоштовно електронні підписи та печатки можна отримати у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС.

Роз’яснення щодо отримання кваліфікованих сертифікатів електронних підписів та печаток для програмних РРО розміщені у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/elektronni-dovirchi-poslugi/.

У разі виникнення технічних, методологічних запитань необхідно звертатись за телефоном 0 800 501 007.

 

Та останні зміни, які прийняті Законом України « Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» №5600 від 02.06.2021року. В прикінцевих положеннях Закону прийнято зміни до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", зокрема: 

пункти 11 та 12 статті 3 викладено в новій редакції, та встановлюється обов‘язок для суб‘єктів господарювання при застосуванні РРО/ПРРО зазначати у розрахункових документах цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торг7івлі алкогольними напоями;

Міністерство фінансів України визначається органом, що встановлює Порядок та форму обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку та оновлюються вимоги щодо ведення такого порядку, а саме:

вести в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, облік товарів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

Суб'єкт господарювання зобов'язаний на дату виникнення обов'язку щодо ведення обліку товарів провести інвентаризацію (підрахунок) обсягів залишку товарів станом на початок дня виникнення такого обов'язку із зазначенням адрес об'єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги товарів.

Результати інвентаризації (підрахунку) обсягів залишків товарів оформлюються відповідними первинними документами суб'єкта господарювання.

При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів (в тому числі документів щодо залишків товарів), що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).";

    Вносяться зміни до статті 20 Закону №2645/95, якими зменшується вдвічі розмір фінансової санкції за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку або за ненадання під час перевірки документів, які підтверджують такий облік у місці продажу (господарському об‘єкті).

Звертаємо увагу, що застосування наведених вище норм передбачається починаючи з 1 січня 2022 року.

 

Чи проводяться контролюючим органом перевірки одноразових (спеціальних) добровільних декларацій?

       Відповідно до п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування, має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При цьому в Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування.
Крім того, п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що податкова перевірка контролюючим органом не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, що підпадає під дію п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Водночас, відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ Декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.
Так, Декларація підлягає у порядку, передбаченому підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, камеральній перевірці, яку контролюючий орган проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної Декларації (п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Метою проведення камеральної перевірки Декларації є виявлення арифметичних та логічних помилок.
Наразі контролюючим органом розробляється Порядок проведення камеральних перевірок одноразових (спеціальних) добровільних декларацій.

Чи зобов’язані СГ застосовувати РРО та/або програмні РРО при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів?

 

       Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (даліЗакон № 265) субєкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (даліРРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (даліПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пунктом 11 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів.

     

Звертаємо увагу платників податків, включених до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, що у приватній частині Електронного кабінету є можливість перегляду інформації про рух коштів на єдиному рахунку та доступ до інформації про залишок коштів на єдиному рахунку.

Платник має право через електронний кабінет визначити напрям використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, наявних на дату формування Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків, які повинні враховуватися під час формування такого реєстру.

 

Покроковий опис процесу визначення платниками в ІТС «Електронний кабінет» напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)

 

1 КРОК

Увійти до приватної частини електронного кабінету за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua.

Увійти у вкладку «Єдиний рахунок»/«Визначення напряму використання коштів». На екран надається перелік розрахункових документів на сплату коштів на єдиний рахунок, за якими наявні залишки на єдиному рахунку.

 

2 КРОК

Здійснити вибір напряму спрямування коштів на бюджетні/небюджетні рахунки (за даними ІТС «Податковий блок») у документі «Визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)» за формою  J/F1307402

 

3 КРОК

 

Підписати документ «Визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)» за формою  J/F1307402 та відправити до ДПС.

 

4 КРОК

Отримати квитанцію № 2 до документу «Визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)» за формою  J/F1307402 з результатом обробки про його успішне прийняття ДПС.

 

 


Ще один крок до цифрової країни — безкоштовний програмний РРО!

 З наближенням дня, коли сфера фіскалізації розшириться, маніпуляцій стає дедалі більше. А от правда звучить дедалі рідше.

Дійсно, з 1 січня 2022 року вступають в дію норми законодавства щодо розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Разом з тим, Державна податкова служба України створила та запустила спеціальне безкоштовне  програмне забезпечення, яке перетворює будь-який гаджет з Windows або Android на касовий апарат, програмний РРО. Також за підтримки EU Public Finance Management Support Programme for Ukraine буде розроблена версія для iOS та веб-версія і суттєво оновиться вже існуюче забезпечення для інших платформ.

Головне, що необхідно знати підприємцям, які мають використовувати РРО/ПРРО:

1.Використання касового апарату — це не тиск на бізнес, а вивід його з тіні. Адже «тінь» сьогодні завдає великої шкоди кожному українцю та державі, не даючи змоги достатньо вкладати в розвиток інфраструктури та соціальну підтримку громадян.

2.Підприємець сам вирішує, який вид реєстратора використовувати — купувати апаратний РРО чи користуватись ПРРО, встановлюючи безкоштовне програмне рішення ДПС. Більш за те, можна користуватися відповідним API, розміщенним на офіційному сайті ДПС, і модифікувати ПРРО під потреби своєї компанії. Так само підприємець може паралельно використовувати на різних господарських об’єкта РРО та ПРРО.

3.ПРРО значно спрощує ведення бізнесу — адже вся звітність відправляється до ДПС автоматично. Тобто за допомогою смартфону зі встановленою спеціальною програмою можна, наприклад, відкрити зміну, внести розмінну монету, формувати чеки та підсумкові звіти (X- та Z-звіти). При цьому, кожен створений чек буде реєструватися фіскальним сервером ДПС.

4.При використанні ПРРО підприємець може видавати як паперовий, так і електронний чек. Крім того, електронний чек можна перевірити в Електронному кабінеті платника податків.

 

В ЯКИХ ВИПАДКАХ ПОДАЄТЬСЯ УТОЧНЮЮЧА ОДНОРАЗОВА (СПЕЦІАЛЬНА) ДОБРОВІЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЯ?

Відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) підлягає перевірці у спеціальному порядку.
Уточнююча Декларація подається декларантом:
у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній Декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац другий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);
у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац третій п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);
у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац четвертий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4розд. XX ПКУ);
після подання Декларації з урахуванням положень абзацу першого п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку (абзац другий п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ).
При цьому, згідно з абзацом першим п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання Декларації;
після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ (абзац перший п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);
При цьому, в даному випадку уточнююча Декларація подається декларантом за умови подання ним звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.
Уточнююча Декларація подається протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

 

Благовіщенська ДПІ інформує платників єдиного податку другої – четвертої груп (фізичних осіб – підприємців), що з 01 січня 2022 року значно розширюється коло суб’єктів господарювання (фізичних осіб-підприємців), які мають застосовуватись реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО).

Саме з 1 січня 2022 року закінчується перехідний період (пункту 61 підрозділу 10 Розділу ХХ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Податкового кодексу України) і застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої-четвертої груп стане обов’язковим.

Завертаємо увагу відповідно до Закону України від 06 липня1995 року № 265/95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон № 265) застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій є обов`язковим для тих суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу.

При цьому, відповідно до вимог п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій або ПРРО не будуть застосовувати платники єдиного податку першої групи.

До першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 164 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Щодо ФОП на загальній системі оподаткування, вони застосовують РРО/ПРРО на загальних підставах відповідно до Закону № 265.

Фізичні особи- підприємці, які мають право не застосовувати РРО та/або ПРРО, також визначені у ст. 9 Закону № 265 – такі суб’єкти господарювання при розрахункових операціях не застосовують РРО/ ПРРО та розрахункові книжки. Відповідно до статті 9 Закону № 265 реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються:

1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання;

2) при виконанні банківських операцій, крім:

операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків;

операцій комерційних агентів банків та небанківських надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, крім програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають користувачеві змогу здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Використання програмно-технічних комплексів самообслуговування з приймання готівки для виконання платіжної операції, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій), забороняється;

3) при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів;

4) при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій відповідно до Податкового кодексу України;

5) при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) за готівкові кошти на ринках;

6) при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;

7) при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;

8) якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо);

9) при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Звертаємо увагу на необхідності завчасної реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій у контролюючих органах з метою дотримання вимог чинного законодавства України.

 


Активи до яких не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

 

 

 

Згідно з п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять:

1) активи (крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ), сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (тобто, станом на 31 серпня 2022 року). У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України (далі – НБУ)/облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ на дату подання декларантом Декларації;

2) нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:

квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв.м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва; житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м;

в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ).

Відповідно до ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

- для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;

- для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га;

- для ведення садівництва – не більше 0,12 га;

- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га;

- для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 га;

3) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн., мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см., літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду Декларування.

Щодо активів фізичної особи, визначених п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

 


 

Чи зобов’язані застосовувати РРО та/або ПРРО суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села

 

   Благовіщенська ДПІ повідомляє, що згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (даліЗакон № 265) субєкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (даліРРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (даліПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (даліРК).
       
Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій (даліКОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обовязковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України (даліКМУ) за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики (ст. 10 Закону № 265)Постановою КМУ від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (даліПостанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (даліПерелік).  Відповідно до п. 7 Переліку суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО.          

Водночас, п. 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема, для форм та умов проведення діяльності, визначених пп. 4 і 7 Переліку, – 250 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг). Разом з тим, , п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

     реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

     реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

     реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Отже, в даному випадку діє норма ст. 5 ПКУ, тобто, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.Таким чином, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим для суб’єктів господарювання – юридичних та фізичних осіб на загальній системі оподаткування, при здійсненні діяльності у сфері торгівлі медичними і фармацевтичними товарами та наданні медичних і ветеринарних послуг на території села у разі перевищення встановленого п. 2 Постанови № 1336 граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій (250 тис. грн.).При цьому, для платників єдиного податку другої - четвертої груп (фізичних осіб – підприємців) застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим у разі здійснення реалізації лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я на території села.

 


Актуальні питання щодо одноразового добровільного (спеціального ) добровільного декларування.

 

Чи має декларант при заповненні одноразової (спеціальної) добровільної декларації зазначити усі об’єкти нерухомого майна, які були придбані за рахунок коштів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, або за виключенням тих об’єктів, які не перевищують норми, визначені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України?

 

       Відповідно до п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларації), зокрема, нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).Для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання       Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять, зокрема:нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 квадратних метрів, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м., або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м., за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м.;

в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями;

Таким чином, декларант самостійно приймає рішення щодо визначення активів, які будуть зазначені ним у Декларації.

 

Чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування транспортний засіб, який було придбано за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за фізичною особою?

 

      Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
     Підпунктом «в» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема, рухоме майно, у тому числі транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми.
     Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, зокрема:

один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см. та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн., мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см., літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (п.п. 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

     Таким чином, положення п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
      Враховуючи викладене, у разі використання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, об’єктом декларування може бути транспортний засіб, придбаний за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за фізичною особою.

 

 

Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі, якщо ФО є власником 10 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, кожна з яких не перевищує 2,0 гектара?

 

Відповідно до п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених п.п. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.
Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.
До таких активів відноситься, зокрема, земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – Земельний кодекс).
Частиною першою ст. 121 Земельного кодексу визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара.
Положення пункту 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації.
Таким чином, у разі наявності в фізичної особи земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, придбаних за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, сукупний розмір яких перевищує 2,0 гектара, декларант самостійно приймає рішення щодо подання Декларації. При цьому, у разі подання Декларації базою для нарахування збору кожної окремої земельної ділянки є витрати декларанта на придбання (набуття)/оціночна вартість такої земельної ділянки, у сумі з яких не сплачено податки і збори.

 

                    


  Благовіщенська  ДПІ ГУ ДПС в Кіровоградській області  інформує, що з 1 січня 2022 року є обов'язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої-четвертої груп, які проводять готівкові розрахунки.

      Відповідно до вимог п. 296.10 ст. 296 Податкового Кодексу України реєстратори розрахункових операцій або ПРРО не мають застосовувати платники єдиного податку першої групи.

       Податківці звертають увагу підприємців платників єдиного податку ІІ-ІV груп на необхідності завчасної реєстрації РРО чи програмних реєстраторів розрахункових операцій у контролюючих органах з метою дотримання вимог чинного законодавства України.

       З 01.01.2022 р. використовувати РРО мають інтернет-магазини, ресторани та кафе, тур агенції та туроператори, готелі, продавці ювелірних виробів текстиля, магазини вживаного одягу.

       Тож, у 2022 році всі платники єдиного податку другої-четвертої груп мають бути «фіскалізовані».

 

До Вашої уваги презентація "Добровільне декларування"

для завантаження натисніть завантажити


Клієнти Приватбанку можуть безкоштовно отримати електронний ключ

 

         Благовіщенська ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, забезпечення відповідного захисту відвідувачів Центру обслуговування платників Благовіщенської ДПІ та створення для них зручних умов, зокрема для подачі в подальшому Податкової декларації про майновий стан і доходи, виникає необхідність у отриманні електронного цифрового підпису (ЕЦП) потенційними декларантами (громадянами – одноосібниками та іншими категоріями декларантів).

         Використання ЕЦП та можливостей електронних сервісів ДПС, зокрема Електронного кабінету платника,  роблять  процес подання податкової декларації про майновий стан і доходи, як і іншої податкової звітності, дистанційним, швидким і зручним.   

         ЕЦП можна безкоштовно отримати в будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів (АЦСК). Такий центр АЦСК ІДД ДПС функціонує за адресою: м. Кропивницький, вул. Глінки, буд. 2, Центр обслуговування Кропивницької ДПІ, кабінет №15.

         Крім цього, фізичні особи, які є клієнтами АТ КБ «Приватбанк», мають можливість безкоштовного отримання  ЕЦП  за допомогою сервісу «Приват-24».

         Запрошуємо громадян, яким потрібна допомога в отриманні ЕЦП Приватбанку, до Центру обслуговування платників Благовіщенської ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області (м. Благовіщенське, вул.Героїв України , 48 Ж) для отримання практичної допомоги. Для зберігання отриманого ЕЦП при собі необхідно мати електронний носій (флеш-карту).

       


Все, що потрібно знати про

одноразове (спеціальне) добровільне декларування

 

Благовіщенська ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що шляхом сканування нижченаведеного QR-коду буде доступною повна інформація щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування.

 

Благовіщенська ДПІ

Головного управління ДПС

у Кіровоградській області

 

 

 


Щодо надання платникам реквізитів бюджетного рахунку для сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

 

Благовіщенська ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що після отримання від платника «звітної» / «нової звітної» / «уточнюючої» декларацій у приватній частині Електронного кабінету платнику буде направлено повідомлення щодо реквізитів для сплати сум за відповідною територією із зазначенням згенерованого QR-коду кодом платежу 11011100.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкриватиметься мобільний застосунок  банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати платежу.

У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «нової звітної» або «уточнюючої» декларацій платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми збору.

В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника, інформації про бюджетні рахунки.

 

 

 

 


 

Додаток

 

Задекларувати податкову знижку можна до кінця року

 
 

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області наголошує, що право на податкову знижку за витратами, понесеними упродовж 2020 року, громадяни можуть реалізувати до 31 грудня 2021 року включно. Подати декларацію про майновий стан і доходи з метою отримання податкової знижки, платники податків мають за місцем податкової адреси.

Зауважимо, що у формі декларації для платників, котрі декларують право на податкову знижку, введено окрему позначку у розділі категорія платника, оскільки такі платники мають окремий граничний строк подання податкової декларації - по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Крім того передбачено окремий додаток ФЗ для здійснення розрахунку суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку із використанням права на податкову знижку.

Податкову декларацію можна подати особисто або уповноваженою на це особою; надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення або направити засобами електронного зв’язку. У останньому випадку можливо скористатися електронним сервісом ДПС «Електронний кабінет», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

 

 

Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб: Топ-5 гарячих запитань

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що з 1 вересня 2021 року розпочинається одноразове (спеціальне) добровільне декларування або так звана податкова амністія. Йдеться про декларування грошових активів, майна та майнових прав, одержаних/набутих за рахунок доходів, з яких у порушення вимог законодавства не було сплачено відповідні податки і збори.

Формально – це цілком добровільна акція, але для тих, хто нею не скористається, наслідки можуть бути, м’яко кажучи, не дуже хороші. Адже наступним кроком стане контроль за витратами фізичних осіб для виявлення не задекларованих доходів.

Додамо, що всі умови та процедури добровільного декларування визначено у Податковому кодексі.

Пропонуємо для ознайомлення Топ-5 гарячих запитань щодо особливостей застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб:

Питання 1. Що таке одноразове добровільне декларування доходів фізичних осіб?

Відповідь: Одноразове (спеціальне) добровільне декларування - це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.

Питання 2. В які терміни подається декларація для можливості використання податкової амністії, та в які терміни сплачуються податки?

Відповідь. Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Відповідно до п. 12 підрозділу 9 прим. 4  розділу ХХ Податкового кодексу сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом: першого платежу - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу - до 1 листопада 2023 року; третього платежу - до 1 листопада 2024 року.

Питання 3. Хто може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням ?

 

Відповідь: Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть такі категорії декларантів:

  • фізичні особи - резиденти (у тому числі самозайняті особи);
  • фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об'єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об'єкти декларування, і які відповідно до цього Кодексу є чи були платниками податків. Тут маються на увазі податки, які підлягають сплаті фізичною особою особисто чи через податкового агента із зазначених доходів.

 

Питання  4. Що необхідно задекларувати (об’єкт декларування)?

 

Відповідь. Активи з яких не були сплачені податки:

- Валютні цінності, крім коштів у готівковій формі

- Нерухоме майно

- Рухоме майно

- Частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юр. осіб

- Цінні папери та фінансові інструменти

- Права на отримання дивідендів, процентів

- Інші активі фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщенні на рахунках та майнові права, що належать декларанту або з яких отримуються доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого частину належного власнику доходу.

 

Питання 5. Які ставки спеціального збору?

 

Відповідь.

 - 5% валютні цінності, розміщенні на рахунках у банках України (відкриті зі спеціальним режимом) та активів, що зареєстровані в Україні, крім ОВГЗ

- 9% валютні цінності, розміщені за кордоном

- 2,5% номінальна вартість ОВГЗ з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних у період з 01.01.2021 до 20.06.2022 до подання спеціальної декларації

- 18% у разі порушення умов розміщення валютних цінностей, відсутності відповідного документа, що підтверджує право вимоги, відсутності договору позики (нараховується при камеральній перевірці).

 

 

Інформація ГУ ДПС у Кіровоградській області

 

ДПС Кіровоградщини: до державної казни забезпечено понад 1,4 мільярда гривень податку на додану вартість

 

16.08.2021

 

 Протягом січня-липня 2021 року надходження ПДВ до державного бюджету України по Кіровоградській області склали 1 млрд 376 млн грн, що вдповідає рівню надходжень аналогічного періоду минулого року.

Таких результатів вдалося досягти завдяки ефективному відпрацюванню ризикових операцій суб'єктів господарської діяльності, виведенню з тіні і руйнуванню схем з формування фіктивного податкового кредиту, запровадженню нових підходів в адмініструванні податку на додану вартість.

На сьогодні частка податку на додану вартість у доходах державної скарбниці складає близько 50%.

 

Олександр Дозорець: внесок малого бізнесу до місцевих бюджетів Кіровоградщини склав 437,8 млн гривень

 

16.08.2021

 

Протягом січня-липня 2021 року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до місцевих бюджетів області  437,8 млн грн єдиного податку. Порівняно з аналогічним періодом 2020 року  місцеві громади регіону додатково отримали 26,3 млн грн єдиного податку. Про це повідомив місцевим ЗМІ начальник Головного управління ДПС у Кіровоградській області Олександр Дозорець.

Юридичні  особи - спрощенці перерахували понад 37 млн грн цього податку, що на 2 ,4 млн грн перевищує минулорічні показники.  

Частка сплаченого податку фізичними особам – підприємцями у загальній сумі надходжень складає майже 57 відсотків. Впродовж січня – липня  вони сплатили 252,8  млн грн, що на 27,2 млн грн більше, ніж у минулому році.

Сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку 4 групи сплатили майже 148 млн гривень.

«Єдиний податок від підприємців, які використовують спрощену систему оподаткування, стабільно поповнює місцеві бюджети області і є важливою фінансовою складовою у вирішенні як економічних, так і соціальних питань регіону», - зазначив очільник обласного податкового відомства.

Нагадаємо, що спрощена система оподаткування – це особливий механізм справляння податків і зборів, що замінює сплату окремих податків і зборів на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

 

Понад 2 млн гривень транспортного податку надійшло до місцевих бюджетів Кіровоградщини з початку року

 

16.08.2021

 

Протягом січня-липня 2021 року платниками транспортного податку регіону перераховано до місцевих бюджетів Кіровоградщини 2,7 млн гривень. Левова частка від цієї суми надійшла від юридичних осіб – 2,3 млн грн, решта – 401,3 тис. грн сплачена фізична особами.

Транспортний податок входить до складу податку на майно. Об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Ставка транспортного податку становить 25000  гривень на рік за кожний легковий автомобіль.

 

У Головному управлінні ДПС у Кіровоградській області відбулася нарада з керівниками ДПІ

 

16.08.2021

 

Нещодавно відбулася нарада за участю начальника Головного управління ДПС у Кіровоградській області Олександра Дозорця, заступника начальника ГУ ДПС в області Сергія Колотухи, керівних працівників ГУ ДПС в області та начальників ДПІ.

Основними питаннями для обговорення стали налагодження ефективної та взаємовигідної співпраці з ОТГ щодо інвентаризації земельних ділянок, якісне проведення інформаційно-роз’яснювальної кампанії щодо одноразового добровільного декларування та організація роботи з адміністративно-господарських питань.

Відкрив нараду начальник Головного управління ДПС у Кіровоградській області Олександр Дозорець.

Насамперед посадовець звернув увагу керівників державних податкових інспекцій на налагодження належної взаємодії з об’єднаними територіальними громадами, адже наповнення місцевих бюджетів завжди було і буде одним із пріоритетних завдань. Особливо це стосується адміністрування податку на доходи фізичних осіб та плати за землю.            «З числа працівників територіальних підрозділів адміністрування юридичних, фізичних осіб та з питань виявлення і опрацювання податкових ризиків закріплено відповідальних осіб щодо налагодження ефективної координації роботи, проведення належної роз’яснювальної роботи з об’єднаними територіальними громадами області. Необхідно і вам долучитися до цієї роботи», - звернувся Олександр Дозорець до очільників державних податкових інспекцій.

Крім того, присутнім начальникам ДПІ області розповіли про основні норми та положення Закону щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету. «Закон створює стимули для виведення з тіні доходів, прихованих від оподаткування, та сприятиме залученню в економіку України додаткових ресурсів. Якщо громадянин сплатить усі необхідні збори, держава гарантуватиме йому звільнення від відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства», - зазначив очільник обласного податкового відомства.

Наприкінці зустрічі начальник Головного управління ДПС у Кіровоградській області Олександр Дозорець зосередив увагу колективу на безумовному виконанні завдань, визначених ДПС України, наголосив на необхідності активізувати інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо добровільного одноразового декларування, оскільки це явище нове і незнайоме для громадян, а також зобов’язав присутніх активніше долучатися до співпраці з ОТГ.

 

З початку року з рахунків платників податків стягнуто 27,3млн.гривень податкових боргів

16.08.2021

Як повідомили в управлінні по роботі з податковим боргом ГУ ДПС в області, відповідно до ст.16 Податкового кодексу України (далі ПКУ) платник податків зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати податки. Управлінням по роботі з податковим боргом проводиться робота по погашенню податкового боргу шляхом подання позовів до суду на його стягнення.

З початку року забезпечено подання 77 позовів на стягнення податкового боргу за рахунок коштів з банківських рахунків в установах банків підприємств-боржників на загальну суму 153,7млн.грн., з яких 21 позов задоволено на загальну суму 73,4млн.грн. Стягнуто з початку року з рахунків податкового боргу в сумі 27,3млн. гривень.

Слід зазначити, що фізичні особи, як ФОП, так і громадяни є платниками податків, тому за несплату податкових зобов’язань вони відповідають своїм майном.

При цьому, відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПКУ, орган ДПС звертається до суду з позовом про стягнення податкового боргу платника податків – фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до Закону України „Про виконавче провадження”.

За січень-липень поточного року Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області подано 87 позовів про стягнення податкового боргу з фізичних осіб на загальну суму 17,3 млн.грн., з яких станом на 01.08.2021 задоволено 26 на суму 8,7 млн гривень.

 

Ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

16.08.2021

Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованих об'єктів справляється за ставками:

5 відсотків:

щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні та щодо права грошової вимоги до резидентів України;

щодо об'єктів декларування, що знаходяться (зареєстровані) в Україні (нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості), рухоме майно, частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності, цінні папери, права на отримання дивідендів, процентів, не пов'язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи,  інші активи фізичної особи);

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відсотків із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.

9 відсотків:

щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України;

щодо об'єктів декларування, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном (нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості), рухоме майно, частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності, цінні папери, права на отримання дивідендів, процентів, не пов'язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи,  інші активи фізичної особи);

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відсотка із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.

Зверніть увагу: у разі подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації  у  періоді  з  01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року замість 9 відсотків застосовується ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у розмірі 7 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відсотків зі сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

2,5 відсотка:

щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відсотки із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.

Довідково: кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб триватиме з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року.

Подання одноразової добровільної декларації передбачено Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-IX  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».

 

З початку року до продавців та виробників підакцизних товарів Кіровоградщини застосовано 5,7 млн гривень фінансових санкцій

16.08.2021

Протягом січня-липня 2021 року  фахівцями управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Кіровоградській області проведено 116 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, за результатами яких застосовано фінансових санкцій на суму 5 млн 706,79 тис. гривень.

Найбільші суми донараховано за такі порушення, як зберігання пального без наявності ліцензії – 500 тис. грн; оптову торгівлю пальним без наявності ліцензії – 1 млн грн; відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку – розпорядником акцизного складу - 1 млн грн; зберігання, реалізація тютюнових виробів без марок акцизного податку – понад 698 тис. грн; торгівля пальним без наявності зареєстрованих витратомірів – лічильників та рівнемірів – лічильників – 560 тис. грн; торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін – 475,5 тис. грн; безліцензійна торгівля алкогольними напоями – 317,3 тис. грн; здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку – 150,7 тис. грн; безліцензійна торгівля тютюновими виробами – 136 тис. гривень.

За матеріалами Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області до суб’єктів господарювання застосовано 119 тис. грн фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері обігу підакцизних товарів.

 

З початку року на Кіровоградщині легалізовано працю 787 найманих працівників

16.08.2021

 

Спеціалістами Головного управління ДПС у Кіровоградській області протягом січня – липня  2021 року проведено 68 документальних перевірок,  в ході 44 встановлені порушення нарахування та сплати до бюджету податків при  виплаті заробітної плати та інших доходів населенню. За результатами контрольно-перевірочної роботи до бюджету додатково донараховано 2,8  млн гривень. З донарахованих сум забезпечено надходження до бюджету 1,9 млн грн, або 67,9 відсотків донарахованих сум, та за результатами перевірок минулих років в сумі 2 млн гривень.

Крім того, з початку року в ході контрольно-перевірочних заходів встановлені порушення законодавства щодо оформлення трудових відносин з найманими особами, за результатами контрольно-перевірочних заходів виявлено працю 14 неоформлених працівників. Матеріали перевірок передані до Управління Держпраці в Кіровоградській області, та за результатами їх розгляду застосовані штрафні санкції на загальну суму 0,7 млн гривень.

Також, за рахунок інших заходів контролю (співбесіди, роз’яснювальна робота тощо) упродовж січня – липня 2021 року легалізовано працю 787  найманих працівників. Залучено до державної реєстрації 176 осіб. За результатами інших заходів контролю до бюджету додатково надійшло  єдиного внеску в сумі  2,4 млн грн, податку на доходи фізичних  осіб –  7,7  тис. гривень. 

На засіданнях комісій при ОТГ області протягом січня-липня 2021 року з питання підвищення рівня виплати заробітної плати заслухано керівників 266 підприємств, у тому числі: 3 – підпорядковані Міністерству охорони здоров’я, 4 – підпорядковані Міністерству освіти та науки, 3 – підприємства державного сектору економіки та 256 – підприємств комерційних структур. У результаті вжитих заходів підвищено рівень виплати заробітної плати на 264 підприємствах, за рахунок чого до бюджету додатково надійшло 16,8 млн грн. податку на доходи фізичних осіб, 14 млн грн військового збору та 20,6 млн грн єдиного соціального внеску.

Протягом січня-липня 2021 року проведено індивідуальну роботу (співбесіди, направлення листів, заслуховування робочими групами) із керівниками 239 підприємств. В результаті вжитих заходів підвищено рівень виплати заробітної плати на 236 підприємствах, за рахунок чого до бюджету додатково надійшло 309,2 тис. грн податку на доходи фізичних осіб, 25,8 тис. грн військового збору та 377,9 тис. грн єдиного соціального внеску.

 

Закон України № 1539: декларант має право подати нову звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію

 

16.08.2021

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» внесено зміни як до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), так і до інших законів України.

Так, застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб встановлені у новому підрозділі 9 прим. 4 «Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб» розділу ХХ «Прикінцеві положення» ПКУ.

Декларант відповідно до вищезазначеного підрозділу у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, виключно шляхом подання нової одноразової (спеціальної) добровільної декларації у порядку, визначеному цим підрозділом.

При цьому попередньо подана одноразова (спеціальна) добровільна декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою (абзац перший п. 6.3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ).

 

Програмні РРО: важливі зміни

16.08.2021

Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що наказами Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13» (далі - наказ № 306) та від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (далі - наказ № 329) були внесені зміни до Положення про форму і зміст розрахункових документів.

Зазначені зміни стосуються реквізитів фіскальних касових чеків на товари (послуги), що створюються та друкуються реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій.

Отже, до 01.08.2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких перебували у Державному реєстрі РРО до набуття чинності Наказу № 306, проте не перебували на обліку у органах ДПС, обов’язково мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) для можливості виконання вимог щодо форми і змісту розрахункових документів/ електронних розрахункових документів, які формують РРО.

РРО мають бути доопрацьовані для можливості відображення у касових чеках:

 найменування суб’єкта господарювання;

 заокруглення суми до сплати;

 зазначення валюти операції;

 найменування платіжної системи.

В зв’язку з прийняттям Наказу № 329 до 01 жовтня 2021 року РРО мають бути доопрацьовані для можливості відображення у касових чеках:

-  значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

 Слід звертати увагу на дотримання у фіскальних касових чеках РРО/програмних РРО вимог Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та Вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199».

 

Які об'єкти підлягають одноразовому добровільному декларуванню?

 

16.08.2021

 

Об'єкти одноразового добровільного декларування - активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності і знаходяться на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

а) валютні цінності;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості);

в) рухоме майно (транспортні засоби, предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби, тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов'язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

 

Одноразове спецдекларування: готівкові кошти не можуть бути добровільно задекларовані

 

16.08.2021

 

Кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової добровільної декларації перебувають у готівковій формі не можуть бути об’єктами декларування.

Крім цього, декларувати не можна активи, одержані внаслідок вчинення кримінальних діянь окрім пов’язаних з ухиленням від сплати податків та порушенням у сфері валютного законодавства, активи, щодо яких стосовно власників розпочато досудове розслідування або судове провадження, а також активи з місцем розташування або  джерелом походження з Російської Федерації як країни - агресора.

 

Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування є валютні цінності, нерухоме та рухоме майно, цінні папери та інше

16.08.2021

Головне управління ДПС у Кіровоградській області звертає увагу, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

-не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

-не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Довідково: Закон України від 15.06.2021 №1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».

 

Строк сплати збору з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації

16.08.2021

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що Закон України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету», який набрав чинності з 21 липня 2021 року, передбачає можливість цивілізованої легалізації активів, що були приховані від оподаткування.

Відповідно до п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом:

першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання Декларації;

другого платежу – до 01 листопада 2023 року;

третього платежу – до 01 листопада 2024 року.

 

Відповідальність роботодавця за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску

16.08.2021

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464 суми ЄВ, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою.

Штраф у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум ЄВ накладається за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464);

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п. 6 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення (частина десята ст. 25 Закону № 2464).

Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати ЄВ посадові особи платників ЄВ несуть адміністративну відповідальність (абзац другий частини першої ст. 26 Закону № 2464).

Згідно зі ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями:

1. Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

 

За  матеріалами Головного управління ДПС у Кіровоградській області

 

 

Прийнято Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету"

 

Щодо подання  форми 20-ОПП

 

Пам’ятка щодо подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (ф.№20-ОПП)

 

По травень 2021 року (включно) ФОП – «спрощенців» першої групи звільнено від сплати єдиного податку і єдиного внеску

Переваги подачі податкової звітності за допомогою електронних сервісів.

Застосування ФОП – платниками єдиного податку РРО та/або ПРРО

Про переваги подання звітності засобами телекомунікаційного зв’язку

Щодо застосування РРО/ПРРО платниками єдиного податку.

СПИСАННЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ  ДО 3060 ГРИВЕНЬ СУБ’ЄКТАМ ГОСПОДАРЮВАННЯ.СПИСАННЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ  ДО 3060 ГРИВЕНЬ СУБ’ЄКТАМ ГОСПОДАРЮВАННЯ.ННЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ  ДО 3060 ГРИВЕНЬ СУБ’ЄКТАМ ГОСПОДАРЮВАННЯ.

Про переваги подання звітності в електронному вигляді

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь