Благовіщенське відділення ДПІ інформує
Оприлюднено 14.03.2023р
ФОП – платник ЄП, який не застосовує РРО та/або ПРРО, на вимогу покупців за продані товари (надані послуги) зобов’язаний надати чек, накладну або інший розрахунковий документ.
Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка має право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО, зобов’язана надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.
У разі ненадання на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документа фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які відносяться відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
Разом з тим, п. 15 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1023). Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену Законом № 1023, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.
Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка має право не застосовувати РРО та/або ПРРО, зобов’язана надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.
У разі ненадання на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документа фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом № 1023.
Оприлюднено 14.03.2023р
Декларування 2023: основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Головне управління ДПС України у Кіровоградській області нагадує, що триває кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2022 року.
Порядок подання декларації про майновий стан і доходи та оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV Податкового кодексу України
Звертаємо увагу, що до основних випадків, за яких платники податку зобов’язані самостійно обчислити суму податку (збору), що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації відносяться:
отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (пп. 168.1.3 п.168.1 ст. 168 ПКУ) (суми заборгованості, за якими минув строк позивної давності; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо, тощо);
отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (пп. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 ПКУ) (спадщина; подарунки; доходи від оренди майна іншій фізичній особі, доходи від операцій з продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна, у випадках передбачених ПКУ, тощо);
іноземні доходи (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).
Податкову декларацію також зобов’язані подавати:
фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 ПКУ);
фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 ПКУ);
іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (пп. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 ПКУ);
платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.179.3 ст.179 ПКУ).
Для зазначеного переліку громадян граничний термін подання декларації про майновий стан і доходи за звітний (податковий) 2022 рік – 01 травня
2023 року (включно).
Водночас ПКУ передбачені випадки, за яких платник податку звільнений від подання податкової декларації. Це стосується платників, які отримали доходи:
від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ;
від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;
у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділом IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Оприлюднено 14.03.2023р
Питання – відповіді щодо особливостей визначення мінімального податкового зобов’язання
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень»
Цей інформаційний лист присвячено окремим змінам положень Податкового кодексу України (далі – Кодекс) направлених на їх удосконалення, зокрема в частині сплати мінімального податкового зобов’язання, що запроваджене Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914).
Цей лист має інформаційний характер та не є індивідуальною податковою консультацією, оскільки не базується на особливостях фактичних обставин операцій конкретного платника податку. Інформаційний лист ґрунтується на положеннях чинного законодавства України та практики його застосування, які можуть змінитися в майбутньому.
Кожен платник податку у порядку, визначеному статтею 52 Кодексу, може звернутися до контролюючого органу з наведенням фактичних обставин операцій та наданням відповідних матеріалів для отримання індивідуальної податкової консультації.
І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Законом № 1914 визначено, що платники єдиного податку - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
мінімальне податкове зобов'язання (далі ‒ МПЗ) - мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов'язанням;
МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.
ІІ. Єдиний податок.
1. У 2021 році суб’єкт господарювання був платником податку на прибуток, сплатив податок на прибуток у лютому 2022 року. У 2022 році суб’єкт господарювання - платник єдиного податок четвертої групи. Чи можна включити оплату податку на прибуток повністю у МПЗ за 2022 рік?
Для платників єдиного податку четвертої групи до суми сплачених податків, зборів, платежів відносяться, зокрема, податок на прибуток підприємств (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної).
Тобто, суб’єкт господарювання під час розрахунку МПЗ за 2022 рік до суми сплачених податків відносить суму сплаченого податку на прибуток у лютому 2022 року (прим. 1).
[1]. Пункт 2971.1 статті 2971 Кодексу.
2. Суб’єкт господарювання у 2023 році буде знову платником податку на прибуток (не виконує норму 75/25). Як йому звітувати по МПЗ за 2022р. за якою формою? Декларацію про прибуток за 2022 рік не подає, а на 2023 рік не буде подавати декларацію по єдиному податку?
Норми Кодексу не містять положення щодо звільнення суб’єктів господарювання від обов’язку визначення МПЗ у зв'язку з втратою (самостійною відмовою) від статусу платника єдиного податку четвертої групи (прим. 2).
Таким чином у платника податків виникає обов’язок подати уточнюючу декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік з розрахунком МПЗ
[2]. Пункт 50.4 статті 50 Кодексу.
3. Якщо фермерське господарство з четвертої групи єдиного податку перейшло на третю групу єдиного податку з 01.01.2023 в якій декларації і за який період подавати розрахунок МПЗ?
Якщо платник місцевих податків (у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю та єдиного податку четвертої групи) після закінчення граничного строку подання звітної декларації подає декларацію у зв'язку зі змінами об'єкта та/або бази оподаткування (на підставі даних, внесених до відповідних державних реєстрів), то штрафи не застосовуються.
Таким чином у платника податків виникає обов’язок платника єдиного податку четвертої групи подати уточнюючу декларацію за 2022 рік з розрахунком МПЗ (прим. 3).
[3]. Пункт 50.4 статті 50 Кодексу.
4. Проблема виникла із 20% орендної плати по землі від юр. осіб/держави. Якщо в договорі декілька ділянок і загальна сума орендної плати, облік ведеться по договору в цілому. А в декларації треба розписати 20% в розрізі кадастрових номерів? Поділимо мабуть пропорційно площі, але це ще треба взяти оплату, а не нарахування. Чи як вірно?
Для розрахунку МПЗ платники єдиного податку вираховують 20 відсотків від суми сплаченої орендної плати за віднесені до с/г угідь земельні ділянки, та розподіляють зазначену суму пропорційно частці площ земельних ділянок с/г призначення (прим. 4).
[4]. Пункт 2971.1 статті 2971 Кодексу.
5. Подали в січні 2023 уточнюючу декларацію четвертої групи за 2022 рік, заплатили податок і штрафи та пеню. Можна буде включити суми сплачені в січні 2023 року в МПЗ за 2022 чи за 2023 рік?
У разі подання у 2023 році платником єдиного податку четвертої групи уточнюючої декларації за 2022 рік, сплачені у січні 2023 року суми донарахованого податку можуть бути включені до суми сплачених податків і зборів для обрахунку МПЗ за 2023 рік (прим. 5).
[5]. Пункт 2971.1 статті 2971 Кодексу.
6. Сільгоспугіддя підприємства, основним видом діяльності якого є виробництво сільгосппродукції, розташовані в Херсонській області на тимчасово окупованій території. З травня 2022 року взяті в оренду сільгоспугіддя в Закарпатській та Хмельницькій областях. За сільгоспугіддя, що розташовані у Херсонській обл., підприємство звільнене від нарахування та сплати МПЗ. Чи потрібно при розрахунку МПЗ по Хмельницькій та Закарпатській областях., пропорційно розподіляти суми сплачених податків? Зокрема: Чи враховувати суми ПДФО та ВЗ, сплачені із зарплати працівників, які знаходяться у Херсонській області? Оскільки сільгоспугіддя взяті в оренду з травня 2022 року, то чи враховувати суми податків, що сплачені з січня по травень?
У додатку з розрахунком МПЗ, зокрема, зазначається загальна сума сплачених платником єдиного податку протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів (які відповідно до норм Кодексу визначені для розрахунку МПЗ), пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної с/г продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до с/г угідь.
Таким чином, за земельні ділянки у Хмельницькій та Закарпатській областях розраховується МПЗ за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік. При цьому до загальної суми сплачених податків і зборів включаються сплачені податки, збори, платежі протягом податкового року в цілому (прим. 6).
[6]. Підпункт 381.1.4 пункту 381.1 статті. 381 Кодексу.
7. Хто має сплачувати МПЗ при суборенді землі (договори суборенди офіційно зареєстровані):
- якщо обоє платники ЄП 4 група;
- якщо орендар на 3 групі оподаткування суборендар на 4 групі?
У разі офіційної реєстрації договорів суборенди станом на 01.01.2022, МПЗ за 2022 рік визначає суборендар.
У разі переходу права користування (суборенди) протягом 2022 року від одного користувача до іншого та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього користувача за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому така земельна ділянка передана в користування (суборенду), а для нового користувача - починаючи з місяця, в якому він набув право користування (суборенди) на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких користувачів (прим. 7-8).
[7]. Пункт 381.3 статті 381 Кодексу.
[8]. Пункт 381.4 статті 381 Кодексу.
8. Орендар юридична особа платник єдиного податку четвертої групи передав в суборенду земельну ділянку (що належить громадянину України) Суборендарю платнику єдиного податку четвертої групи, Чи має право Суборендар застосувати 20% витрат від суми суборенди?
До суми витрат на оренду земельних ділянок відноситься 20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до с/г угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.
Враховуючи зазначене, для розрахунку МПЗ суборендар може віднести 20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до с/г угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи (прим. 9).
[9]. Пункт 2971.1 статті 2971 Кодексу.
9. Фермерське господарство платник єдиного податку четвертої групи використовує в своїй діяльності земельні ділянки членів фермерського господарства, МПЗ потрібно нараховувати чи ДПС нарахує самостійно власникам земельних ділянок?
Відповідно до Земельного кодексу України (ст.ст. 125-126) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Враховуючи зазначене, якщо фермерське господарство користується земельними ділянками с/г призначення, які перебувають у власності членів фермерського господарства, без укладання договору оренди та державної реєстрації переходу такого права користування, то обов’язок з визначення загального МПЗ виникає у власників земельних ділянок с/г призначення (прим. 10-12).
[10]. Пункт 381.4 статті 381 Кодексу.
[11]. Підпункт 381.1.4 пункту 381.1 статті 381 Кодексу.
[12]. Пункт 170.14 статті 170 Кодексу.
10. Якщо фермерське господарство має сад, але не оформив ще землю, МПЗ не платиться?
Відповідно до Земельного кодексу України (ст.ст. 125-126) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Враховуючи зазначене, МПЗ визначається за період, починаючи з місяця, в якому суб’єкт господарювання набув право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства(прим. 13).
[13]. Пункт 381.4 статті 381 Кодексу.
11. Якщо орендна плата за 2022 рік нарахована в грудні 2022 року, ПДФО і ВЗ з таких сум сплачено до 30.01.2023, сама орендна плата буде виплачена в 2023 році. Куди ці суми врахувати?
Оскільки ПДФО, ВЗ та орендна плата були сплачені в 2023 році, суб’єкт господарювання має право включити таку суму ПДФО, ВЗ та 20 відсотків витрат на оренду в розрахунок МПЗ за 2023 рік (прим. 14).
[14]. Пункт 2971.1 статті 2971 Кодексу.
12. МПЗ за 2022 рік ми нараховуємо в декларації з єдиного податку за 2023 рік? (по всім деклараціям по загальній і по додаткових?), а також в які терміни проводиться сплата МПЗ?
Розрахунок МПЗ за 2022 рік подається як додаток до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік (прим. 15-16).
Наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, яким затверджено форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи внесено зміни, зокрема, доповнено додатком 3, який дозволяє відобразити розрахунок мінімального зобов’язання за податковий (звітний) рік.
Відповідно до затвердженої форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи Додаток 3 є невід’ємною частиною податкової декларації, тому такий додаток подається як до загальної, так і до звітних декларацій (прим. 17).
Згідно з затвердженою формою податкової декларації платника єдиного податку позитивне значення МПЗ, розраховане у додатку 3, переноситься до рядка 4 графи 7 та сумується з податковими зобов’язаннями за І квартал. Загальні податкові зобов’язання за І квартал підлягають сплаті протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу (прим. 18).
[15]. Пункт 64 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
[16]. Абзац 2 пункту 2971.7 статті 2971 Кодексу.
[17]. Підпункт 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Кодексу.
[18]. Підпункт 295.9.2 пункту 295.9 статті 295 Кодексу.
13. Новостворене фермерське господарство у 2022 році Договори оренди зареєстрували улистопаді 2022 року Нарахування МПЗ за два місяці нараховуємо? Доходу ще ніякого не було і ніякі податки не сплачувались.
Відповідно до Земельного кодексу України (ст.ст. 125-126) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Враховуючи зазначене, МПЗ визначається за період, починаючи з місяця, в якому суб’єкт господарювання набув право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства(прим. 19).
[19]. Пункт 381.4 статті 381 Кодексу.
14. Підприємство на загальній системі оподаткування. Орендодавці сплачують земельний податок самостійно, орендар відшкодовує витрати на сплату земельного податку шляхом збільшення орендної плати (так зазначено в договорах оренди). Сума відшкодованого земельного податку ніяк не вплине на зменшення МПЗ? Тобто 20% від оренди в МПЗ включати з усієї суми враховуючи компенсацію земельного податку?
Для розрахунку 20 відсотків суми витрат на сплату орендної плати за земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, береться загальна сума орендної плати по договору.(прим. 20).
[20]. Підпункт 141.9.2 пункту 141.9 ст. 141 Кодексу.
15. Якщо буде помилка в розрахунку по МПЗ статус 4 групи не втрачаємо?
При допущенні помилки у розрахунку МПЗ, платник єдиного податку четвертої групи має право подати уточнюючу декларацію та відобразити достовірні показники розрахунку МПЗ та, відповідно, загальні податкові зобов’язання з єдиного податку.
У разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, та пені. (прим. 21-23).
[21]. Глава 1 розділу XIV Кодексу.
[22]. Пункт 50.1 статті 50 Кодексу.
[23]. Підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
16. Підприємство займається вирощуванням риби. Маємо орендовані земельні ділянки біля ставка. Землю ніяк не обробляємо. Чи потрібно розраховувати МПЗ?
Згідно з частиною другою ст. 22 Земельного кодексу України до сільськогосподарських угідь належать рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги (рілля, що тривалий час не обробляється).
У разі, якщо орендовані земельні ділянки біля ставка належать до земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та за умови державної реєстрації такого права оренди, у платника податків виникає обов’язок щодо розрахунку МПЗ (прим. 24).
[24]. Стаття 2971 Кодексу.
17. Куди сплачується МПЗ, якщоземлі розташовані в різних ОТГ, а основне місце обліку інше?
МПЗ бере участь у визначенні зобов’язань з єдиного податку, сплата якого залежить від системи оподаткування та групи єдиного податку, на якій перебуває платник (прим. 25-26). При цьому платник єдиного податку четвертої групи враховує МПЗ при визначенні єдиного податку, який сплачує на відповідні рахунки місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельних ділянок с/г призначення.
[25]. Підпункт 141.9.5 пункту 141.9 статті 141 Кодексу.
[26]. Стаття 2971 Кодексу.
18. Чи сплачує юридична особа МПЗ за орендовані землі у фізичної особи, що знаходяться у межах населених пунктів?
У разі, якщо фізична особа передає земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які станом на 1 січня 2022 року знаходяться у межах населених пунктів, в оренду чи інше користування юридичній особі, то така юридична особа повинна нарахувати МПЗ на зазначені земельні ділянки (прим. 27).
[27]. Пункт 381.2 статті 381 Кодексу.
19. Чи враховуються податки філій в розрахунок МПЗ?
Для розрахунку МПЗ використовується сума сплачених податків, зборів, платежів в цілому по платнику протягом податкового (звітного) року (з урахуванням сплачених податків, зборів, платежів філіями як платниками окремих податків) (прим. 28-30).
[28]. Підпункт 141.9.2 – 141.9.3 пункту 141.9 статті 141 Кодексу.
[29]. Підпункт 170.14.5 пункту 170.14 статті 170 Кодексу.
[30]. Підпункт 2971.2 – 2971.6 статті 2971 Кодексу.
20. Суму МПЗ для єдиного податку четвертої групи треба буде сплатити по реквізитам бюджетного рахунку єдиного податку?
Позитивне значення МПЗ за 2022 рік відповідно до затвердженої форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи додається до податкових зобов’язань з єдиного податку за І квартал 2023 року та загальна сума сплачується на відповідні бюджетні рахунки місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельних ділянок с/г призначення (прим. 31).
[31]. Пункти 2971.7 та 2971.8 статті 2971 Кодексу.
21. Якщо потрібно подати уточнюючу декларацію по ЄП четвертої групи. Додаток про МПЗ не заповнює?
Наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, яким затверджено форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи внесено зміни, зокрема, доповнено Додатком 3, який дозволяє відобразити розрахунок мінімального зобов’язання за податковий (звітний) рік.
Відповідно до затвердженої форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи Додаток 3 є невід’ємною частиною податкової декларації.
Позитивне значення МПЗ, розраховане у додатку 3, переноситься до рядка 4 графи 7, сумується з податковими зобов’язаннями за І квартал (рядок 5 графи 7). Таке сумарне значення є загальним податковим зобов’язанням по єдиному податку четвертої групи.
Враховуючи зазначене, до уточнюючої декларації платника єдиного податку необхідно додавати усі передбачені додатки (Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік, Відомості про наявність земельних ділянок) (прим. 32).
[32]. Пункт 2971.8 статті 2971 Кодексу.
22. Підприємство сплатило податок на доходи фізичних осіб і військовий збір з доходу у вигляді дивідендів, виплачених на користь фізичної особи – засновника цього підприємства та який не перебуває у трудових відносинах з підприємством? Чи має право підприємство врахувати зазначені суми податку на доходи фізичних осіб і військового збору при обчисленні МПЗ?
Ні, немає права.
Сума загального мінімального податкового зобов'язання зменшується на загальну суму сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів.
До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відноситься, зокрема податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб) (прим. 33).
[33]. Пункти 2971.3, 2971.4 та 2971.5 статті 2971 Кодексу.
23. Чи враховуються при розрахунку МПЗ сплачені податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів та дивідендів членів фермерського господарства - платника єдиного податку четвертої групи? При цьому фермерське господарство не нараховує дохід у вигляді заробітної плати, а розподіляє дивіденди відповідно до законодавства України.
Ні, не враховуються.
До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відноситься, зокрема податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником єдиного податку четвертої групи у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб).
Враховуючи те, що члени фермерського господарства не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з таким господарством, хоча і виконують трудову функцію, суми податку на доходу фізичних осіб та військового збору, сплачені з доходів, які виплачені таким фізичним особам, не враховуються при визначені МПЗ (прим. 34).
[34]. Пункт 2971.5 статті 2971 Кодексу.
24. Фермерське господарство - платник єдиного податку четвертої групи використовує в своїй діяльності земельні ділянки членів фермерського господарства. Хто має нараховувати МПЗ: саме фермерське господарство чи контролюючий орган самостійно нараховує власникам земельних ділянок?
Для платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов'язання визначається контролюючим органом.
У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального мінімального податкового зобов'язання орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому Кодексом.
Таким чином, у разі укладання договору про користування земельною ділянкою між фізичною особою і фермерським господарством, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, МПЗ фізичній особі не нараховується, а фермерське господарство сплачує МПЗ самостійно (прим. 35).
[35]. Підпункти 170.14.1 та 170.14.2 пункту 170.14 статті 170 Кодексу.
25. Куди сплачують МПЗ фізичні особи - підприємці, якщо земельні ділянки розташовані в різних ОТГ, а основне місце обліку інше?
МПЗ враховується при визначенні суми єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету та перераховується до бюджету за місцем податкової адреси такого платника (прим. 36).
[36]. Стаття 2971 Кодексу.
26. Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи орендує дві земельні ділянки і використовує у своїй діяльності, про що подане 20-ОПП, але у власності як фізична особа має ще інші землі с/г призначення, які не використовує у своїй діяльності. Чи потрібно нараховувати самостійно МПЗ на ті, які не подані в 20-ОПП, чи це нарахування здійснить контролюючий орган?
Для фізичної особи - платника єдиного податку другої групи різниця між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов'язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої групи нараховують МПЗ за земельні ділянки, які використовують у своїй господарській діяльності. При цьому за земельні ділянки, які не використовуються у господарської діяльності МПЗ нараховує контролюючий орган (прим. 37).
[37]. Пункт 2971.2 статті 2971 Кодексу.
27. Чи включається при обчисленні МПЗ сума податку на доходи фізичних осіб, яка утримана за рахунок доходу у вигляді допомоги, пов'язаної з тимчасовою втратою працездатності?
До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться, зокрема податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Враховуючи викладене, у разі якщо фізичні особи, яким юридичною особою нараховується дохід у вигляді виплат пов'язаних з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні), перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою юридичною особою, то сума податку на доходи фізичних осіб, утримана з вказаного доходу враховуються при визначені МПЗ. (прим. 38).
[38]. Стаття 2971 Кодексу.
28. Якщо фізична особа – підприємець протягом звітного податкового року перебувала у першому півріччі на загальній системі оподаткування, а у другому півріччі застосовувала спрощену систему оподаткування, то в якій декларації і за який період подавати розрахунок МПЗ?
Фізичні особи – підприємці, які протягом звітного податкового року перебували як на загальній системі оподаткування так і були платниками єдиного податку, з метою уникнення порушень при обчисленні МПЗ за звітний рік подають:
податкову декларацію про майновий стан і доходи у складі якої подають Додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання за перше півріччя;
податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за рік у складі якої формується Додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» за період, у якому відбувся перехід на спрощену систему оподаткування. При цьому така декларація з додатком подається фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої, другої або четвертої груп;
податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи – фізичної особи – підприємця у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду у складі якої формується Додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» до Декларації подається із розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі Декларації за податковий (звітний) рік (прим. 39, 40).
[39]. Підпункт 177.5.2 пункту 177.5 статті 177 Кодексу;
[40]. Підпункт 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Кодексу.
29. Які коди адміністративно-територіальних одиниць, визначені за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад зазначаються у рядку 9 заголовної частини податкової декларації платника єдиного податку 4 групи (загальної та звітної), а також у графі 10 Додатку 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» податковій декларацій платника єдиного податку четвертої групи (загальної та звітної)?
Приміткою 9 до рядка 9 заголовної частини податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (загальної та звітної) (далі –Декларація) визначено, що у цьому рядку зазначається код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі - КАТОТТГ), затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3) (далі – Наказ № 290) за місцем розташування земельної(их) ділянки(ок) до якої подається податкова декларація. При поданні загальної, нової загальної або уточнюючої загальної податкової декларації заповнюється код адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням платника за КАТОТТГ (основним місцем обліку).
КАТОТТГ розміщений на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України за посиланням: Головна/Напрямки діяльності/Розвиток місцевого самоврядування/Адміністративно-територіальний устрій України/Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.
Перші два символи Кодифікатора «UA», за якими слідують 17 цифр.
Згідно з додатком до Кодифікатора для позначення об’єктів використовуються наступні скорочення:
1. «Перший рівень» – Автономна Республіка Крим, області, міста, що мають спеціальний статус;
2. «Другий рівень» – райони в областях та Автономній Республіці Крим;
3. «Третій рівень» – території територіальних громад в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;
4. «Четвертий рівень» – міста, селища міського типу, села, селища (населені пункти);
5. «Додатковий рівень» – райони в містах (в тому числі, в містах, що мають спеціальний статус);
6. «Категорія об’єкта», де:
«O» – Автономна Республіка Крим, області;
«K» – міста, що мають спеціальний статус;
«P» – райони в областях та Автономній Республіці Крим;
«H» – території територіальних громад (назви територіальних громад) в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;
«M» – міста;
«T» – селища міського типу;
«C» – села;
«X» – селища;
«B» – райони в містах.
Тобто, у рядку 9 заголовної частини загальної Декларації зазначається код територіальної громади (рівень 3 згідно Довідника КАТОТТГ) за основним місцем обліку платника. У рядку 9 заголовної частини звітної декларації зазначається код територіальної громади (рівень 3 згідно Довідника КАТОТТГ) за місцем розташування земельних ділянок.
Графа 10 Додатка 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (далі – Додаток 1) заповнюються згідно з КАТОТТГ, затвердженим Наказом № 290 .
У графі 10 Додатка 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (далі – Додаток 1) звітної Декларації зазначається КАТОТТГ за місцерозташування земельної(их) ділянки(ок).
Отже, юридична особа, яка має земельні ділянки, які розташовані на території різних сіл, селищ однієї територіальної громади в колонці 10 Додатка 1 звітної Декларації зазначає код адміністративно-територіальної одиниці територіальної громади за КАТОТТГ за місцем розташування земельних ділянок, тобто код четвертого рівня за КАТОТТГ, який відповідає категорії об’єкта «М», «Т», «С», «Х» (в залежності від місця розташування земельної ділянки). При цьому за таким кодом за КАТОТТГ подається одна звітна Декларація з Додатком 1 до органу ДПС, який обслуговує таку територіальну громаду.
Звертаємо увагу на особливості визначення кодів КАТОТТГ територіальних громад у м. Києві та м. Кривий Ріг. У цих містах для кожного району залишилися свої окремі рахунки місцевих бюджетів. Тому у деклараціях потрібно зазначати код за КАТОТТГ районів цих міст (відповідно до розташування об’єкту оподаткування). Коди районів містяться у колонці «Додатковий рівень» який відповідає категорії об’єкта «В» (в залежності від місця розташування земельної ділянки).
оприлюднено 14.03.2023 р
Визначення мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб – підприємців
Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.
У додатку МПЗ до податкової декларації про майновий стан і доходи, зокрема, зазначаються:
кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються підприємцем для здійснення підприємницької діяльності та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа;
сума загального МПЗ, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;
загальна сума сплачених платником податку податків, зборів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної с/продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до с/ угідь, та витрат на оренду земельних ділянок протягом податкового (звітного) року;
різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків та витрат на оренду земельних ділянок.
До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:
1) податок на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військовий збір з чистого оподатковуваного доходу від реалізації власної сільськогосподарської продукції;
2) податок та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
3) єдиний податок (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);
4) земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються у підприємницькій діяльності;
5) рентна плата за спеціальне використання води;
6) 20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
У разі використання земельної ділянки на праві емфітевзису податок та військовий збір, сплачені під час здійснення виплат за таким договором емфітевзису, щорічно враховується у частці, розрахованій пропорційно до річної суми нарахованої амортизації на нематеріальний актив у вигляді права користування земельною ділянкою за договором емфітевзису.
Сума податку у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.
оприлюднено 23.01.2023 р
Cтартувала деклараційна кампанія 2023.
З 1 січня 2023 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2022 року.
Подавати декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за минулий рік та сплачувати відповідні податки і збори – конституційний обов’язок громадян та їх особиста підтримка держави, її фінансової безпеки та обороноздатності.
До випадків, за яких платники податку – фізичні особи зобов’язані самостійно обчислити суми податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військового збору, що підлягають сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації, встановлених розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відносяться:
- отримання окремих видів доходів від податкових агентів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу) (суми заборгованості, за якими минув строк позивної давності; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо тощо);
- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу) (спадщина, подарунки, від оренди майна іншій фізичній особі, доходи від операцій з продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна, у випадках, передбачених Кодексом тощо);
- отримання іноземних доходів (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);
- при отриманні доходів від підприємницької діяльності фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (ст. 177 Кодексу);
- при отриманні доходів від проведення незалежної професійної діяльності особами, які провадять незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);
- набуття статусу резидента України іноземцем (п. п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу). Такі особи мають відобразити в податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи.
Разом з тим Кодексом передбачені випадки, за яких платник податку звільнений від подання податкової декларації при отриманні доходів:
- від податкових агентів, які згідно з розділу IV Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV Кодексу;
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Кодексу;
- у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділу IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.
Звертаємо увагу, що для фізичних осіб – платників податків – резидентів України, дохід, отриманий у вигляді суми коштів чи безоплатно наданих товарів (послуг), що надані за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів такому платнику податків та членам його сім’ї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України і скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави (далі – допомога), відповідно до п. 27 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки. При цьому зазначена пільга поширюється на всі форми надання зазначеної допомоги, у тому числі у разі її одержання як додаткове благо, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність.
Отже, фізичні особи – платники податків – резиденти України, які скористалися правом на тимчасовий захист в інших країнах світу, допомогу, отриману від іноземних держав та їх державних фондів, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність, декларують як іноземні доходи, при цьому податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із таких сум не визначають та не сплачують. Тобто, зазначають лише отримання таких коштів як дохід без податку та збору.
При цьому декларацію про майновий стан і доходи можна подати в електронному вигляді через Електронний кабінет (cabinet.tax.gov.ua) у розділі «ЕК для громадян» – «Податкова декларація про майновий стан і доходи». Скористатись зазначеним сервісом зможуть особи, які ідентифіковані за особистим ключем, виданим кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг.
Звертаємо увагу, що з 01.01.2023 введено в дію нову форму податкової декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143 «Про внесення змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.06.2022 за № 593/37929.
Відповідно до п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.
Пунктом 49.20 ст. 49 Кодексу передбачено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Отже, громадяни, фізичні особи – підприємці (крім осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування) та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, за результатами 2022 року з урахуванням вимог Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» подають податкову декларацію до 01 травня 2023 року (включно).
Разом з тим звертаємо увагу, що відповідно до ст. 166 Кодексу фізичні особи – платники податку при дотриманні вимог встановлених зазначеною статтею Кодексу мають право подати податкову декларацію для використання свого права на податкову знижку. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п. п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Кодексу). Копії первинних документів, що підтверджують право на податкову знижку подаються разом з податковою декларацією (п. п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).
оприлюднено 23.01.2023 р
Чи потрібно застосовувати РРО або ПРРО при реалізації товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду?
Головне управління ДПС в Кіровоградській області інформуює, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Нагадаємо, розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону № 265).
Водночас, п. 2 ст. 9 Закону № 265 встановлено, що РРО та/або ПРРО не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім, зокрема, операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Згідно з п.п. 4 п. 5 розд. I Правил формування та використання QR-коду для здійснення кредитових переказів, затверджених постановою Правління Національного банку України від 28 травня 2020 року № 68 із змінами та доповненнями QR-код – матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо отримувача коштів і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкого та безпомилкового передавання реквізитів операції переказу коштів.
Пунктом 8 розд. II Правил визначено, що елементи даних QR-коду, стандарти кодування кириличних символів, особливості кодування даних і приклади QR-кодів для версії формату 001 та формату 002 наведені в додатках 1, 2 до Правил.
Інформація, що міститься в QR-коді, сканується за допомогою камери пристрою, платіжного застосунку, спеціалізованого банківського обладнання або універсального сканера QR-кодів. Дані розкодовуються як пропозиція щодо здійснення платежу, яка відобразиться в застосунку або інших інформаційних системах (програмному забезпеченні) (п. 18 розд. V Правил).
Відповідно до п. 13 ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги», який вводиться в дію з 01 грудня 2022 року, електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.
Тобто, QR-код у розумінні законодавства, що регулює розрахункові операції, не є платіжним засобом. При цьому, застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу отримання коштів суб’єктом господарювання (продавцем), як оплати за товар (послугу).
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання (продавець) не зобов’язаний застосовувати РРО та/або ПРРО у разі реалізації товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду, в якому закодовані повні банківські реквізити рахунку у форматі ІВАN такого суб’єкта господарювання.
Водночас, у разі здійснення розрахунків за допомогою QR-коду, в якому закодовані реквізити для оплати, будь-якого іншого електронного платіжного засобу, відмінного від реквізитів рахунку у форматі ІВАN, – застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.
оприлюднено 20.01.2023 р
Податкова декларація екологічного податку 2023
Голованівський відділ податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області інформує , що наказом Мінфіну “Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку” від 21.07.2022 р. № 206 оновлено форму податкової декларації екологічного податку.
Основними змінами нової форми декларації є:
-
в заголовній частині Декларації додано позицію “реєстраційний номер у контролюючому органі, що уточнюється”;
-
у рядку 2 декларації та рядки 3 додатків 1- 6 до неї позицію код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ змінено на код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці.
Податкова декларація екологічного податку має 6 додатків:
-
викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними стаціонарними джерелами забруднення, у т.ч. викиди двоокису вуглецю, CO2 (Додаток 1). При цьому розрахунок по двоокису вуглецю завжди подається окремим додатком;
-
скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти (Додаток 2);
-
розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи на певних об’єктах (Додаток 3), наприклад автомобільних шин, люмінесцентних ламп, акумуляторів тощо;
-
утворення радіоактивних відходів, у т.ч. є уже накопичені (Додаток 4), придбання джерел іонізуючого випромінювання (Додаток 5), зберігання радіоактивних відходів (Додаток 6).
При заповнені Додатку 2 до податкової декларації екологічного податку необхідно врахувати, що пунктом 37 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли з 1 січня 2023 до 31 грудня 2023 року включно, ставки податку становлять 60 % ставок, передбачених пп 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ ( у 2022 році відповідні ставки становили 30%). Крім того за скиди забруднюючих речовин у ставки та озера зазначені ставки збільшуються у 1,5 рази.
При заповнені Додатку 3 у колонці 5 і 6 «коефіцієнти» рядків 4.1, 4.2, 4.3 зазначаються коефіцієнти до ставок податку. При цьому, коефіцієнти стовпчика 5 визначені відповідно до п. 246.4 ПКУ (за розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, ставки податку, зазначені у пунктах 246.1-246.3 цієї статті, збільшуються у 3 рази) , а стовпчика 6 – відповідно до п. 246.5 ПКУ (коефіцієнт до ставок податку, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі (сміттєзвалища) в межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж - коефіцієнт 3, на відстані від 3 км і більше від меж населеного пункту – коефіцієнт 1).
Додатково повідомляємо, що при поданні декларації необхідно використовувати наступні коди КАТОТТГ громад Голованівського району в залежності від місцезнаходження об’єктів оподаткування.
ОТГ |
КАТОТТГ |
Голованівська |
UA35020070000018243 |
Перегонівська |
UA35020150000027557 |
Побузька |
UA35020190000025203 |
Благовіщенська |
UA35020010000028961 |
Вільшанська |
UA35020030000022644 |
Гайворонська |
UA35020050000014205 |
Заваллівська |
UA35020090000039429 |
Надлацька |
UA35020110000013511 |
Новоархангельська |
UA35020130000045875 |
Підвисоцька |
UA35020170000076448 |
За додатковою інформацією звертатись за тел. (05252) 2-21-88
Тетяна Д’яченко
оприлюднено 20.01.2023 р
До уваги платників місцевих податків
Голованівський відділ податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області інформує платників місцевих податків про те, що у 2023 році застосовуються нові форми податкової звітності, зокрема:
Податкової декларації з плати за землю, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 18.02.2022 № 83 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)». Основними змінами нової форми декларації є:
-
можливість зазначати код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) замість коду за КОАТУУ;
-
розширений перелік правовстановлюючих документів, які є підставою для оподаткування, зокрема, додано вид права за кодом 4 - право на земельну частку (пай);
-
для випадків володіння/користування земельними ділянками не повний календарний рік міститься такий показник як період володіння/користування земельною ділянкою, а в частині розрахунку орендної плати додатково передбачена можливість введення інформації про дату закінчення терміну дії договору оренди;
-
декларацію доповнено інформацією щодо розташування об’єктів оподаткування;
-
розділ, що передбачає розрахунок земельного податку, доповнено інформацією щодо строків користування податковою пільгою у звітному періоді.
Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 10.11.2022 № 371 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 05.12.2022 № 412 «Про затвердження Змін до наказу Міністерства фінансів України від 10.11.2022 № 371». Основними змінами нової форми декларації є те, що декларацію доповнено інформацією щодо розташування об’єктів оподаткування та строків користування податковою пільгою у звітному періоді, а також передбачена можливість зазначати код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) замість коду за КОАТУУ.
Податкової декларації з транспортного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 401 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з транспортного податку» зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2022 № 444 «Про затвердження Змін до наказу Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 401». Основною особливістю нової форми декларації є можливість зазначати код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) замість коду за КОАТУУ.
Додатково повідомляємо, що при поданні вказаних декларацій необхідно використовувати наступні коди КАТОТТГ в залежності від місцезнаходження об’єктів оподаткування: по Вільшанській ОТГ – UA35020030000022644; по Голованівській ОТГ – UA35020070000018243; по Побузькій ОТГ– UA35020190000025203.
Крім того, з метою зменшення помилок та розбіжностей при поданні уточнюючих декларацій та забезпечення спрощення ведення автоматизованого обліку та аналізу поданих документів як з боку платників, так і контролюючих органів, а також розширення сервісного обслуговування платників у кожній із зазначених декларацій у заголовній частині поряд з позначкою «уточнююча» запроваджена позиція «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється». Слід звернути увагу також на те, що в деклараціях з плати за землю та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, деталізована інформація про нараховані до збільшення суми податкових зобов’язань згідно з п. 50.4 ст. 50 Податкового кодексу України, що необхідно враховувати при поданні уточнюючих декларацій.
Олена Голубєва
оприлюднено 20.01.2023 р