Благовіщенське відділення ДПІ інформує

                                                 Оприлюднено 28.09.2023р

Повернення готівки за товар, якщо у скриньці РРО не вистачає готівкових коштів

Головне управління ДПС в Кіровоградській області повідомляє що відповідно до п. 7 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Згідно з п. 8 розд. III Порядку № 547 якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.

Згідно з п. 1 розд. ІІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13), фіскальний касовий чек видачі коштів – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або програмним РРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення № 13.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, що передбачено п. 26 розд. ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148).

Якщо у скриньці РРО недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, касир повинен звернутися до бухгалтерії підприємства, щоб з каси видали певну суму готівки для повернення покупцю.

Касир РРО, отримавши з каси бухгалтерії кошти, вносить їх до касового апарату шляхом проведення «службового внесення».

Крім того, п. 39 розд. IV Положення № 148 визначено, зокрема, що підприємці касової книги не ведуть.

У випадку, коли у скриньці РРО, який використовується фізичною особою – підприємцем, недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, така особа вносить готівку до скриньки РРО за допомогою операції «службове внесення».

Оприлюднено 26.09.2023р

Оприлюднено 13.09.2023р

Оприлюднено 11.09.2023 р

Оприлюднено 11.09.2023 р

Про застосування РРО/ПРРО

Обов’язок кожного підприємця, окрім спрощенців І групи, застосовувати реєстратор розрахункових операцій при здійсненні готівкових розрахунків.

Зауважуємо, що ДПС пропонує безоплатне програмне забезпечення для використання в якості ПРРО, яке не потребує фінансових витрат та спеціальних навичок користувача, а завантажити його можна на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/програмні РРО.

У оновленій версії програмного забезпечення безоплатного ПРРО від ДПС для операційних систем Android та iOS:

- додано можливість використання КЕП у форматі .pfx;

- удосконалено механізм повернення з ПРРО, що використовується, чеків, які були сформовані іншим ПРРО, що належить/належав одному суб'єкту господарювання;

- виключено обмеження щодо перегляду чеків у модулі «Історія операцій», сума яких перевищує 1 млн грн;

- удосконалено функціонал щодо перевірки стабільності інтернет-з’єднання та з’єднання з Фіскальним сервером контролюючого органу при виході ПРРО з режиму офлайн.

Також звертаємо увагу підприємців, що з 1 жовтня 2023 року відновлено застосування штрафних санкцій за невидачу фіскального чека. У разі встановлення контролюючим органом фактів порушень, до суб'єктів господарювання будуть застосовуватись фінансові санкції, у розмірі від 25% до 150% вартості реалізованого товару.

Оприлюднено 28.08.2023 р

Оприлюднено 28.08.2023 р

Щодо особливостей відображення назви товару в розрахункових документах РРО/ПРРО

З 01.08.2023 Законом України від 30.06.2023 № 3219 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» були внесені зміни в пункт 2 статті 3 Закону від 06.07.1995 № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) щодо спрощення фіскального чеку. Зазначений пункт було доповнено абзацом другим:

Фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Завдяки зазначеним змінам чітко визначені категорії продавців при продажу товару або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Водночас до ДПС почали звертатись платники податків з проханням роз’яснити:

Як має виглядати такий спрощений чек?

Як зазначати правильно групу товарів?

Де брати її назву, якщо виникають сумніви?

У зв’язку з цим надаємо в межах компетенції відповіді на ці питання.

Відповідь: при зазначенні назви товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність товару (послуги) до товарної групи чи послуги, у випадку виникнення сумнівів щодо правильності віднесення певних товарів до певних груп рекомендуємо використовувати Державний класифікатор продукції та послуг (Наказ Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457) в редакції Наказу Міністерства економіки від 16.02.2017 № 211 та зазначати товар (послугу), який класифікується за назвою «Групи» замість відображення конкретної позиції.

Така можливість встановлена прямою нормою Закону № 265 та не потребує створення нової форми фіскального касового чеку.

При цьому форма такого фіскального касового чека визначена в додатку 1 до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350.

При зазначенні назви товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність товару (послуги) до товарної групи чи послуги, який класифікується за назвою «Групи», замість відображення конкретної позиції можна, наприклад, зазначати:

- «постільна білизна» замість «наволочка», «простирадло», «ковдра» і т.д.;

- «випічка» замість «пиріжок з маковою начинкою», «пиріжок з вишнею», «пиріжок з повидлом» і т. д.;

- «напої» замість «лимонад», «сітро», «дюшес», «тархун» і т. д.

Оприлюднено 25.08.2023р

Оприлюднено 24.08.2023р

Оприлюднено 24.08.2023р

Алгоритм реєстрації програмного РРО

Для реєстрації програмного РРО, необхідно зробити всього 4 кроки:

Крок 1. Отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (КНДЕП ІДД ДПС України видає безкоштовно).

Крок 2. Завантажити та встановити з веб-порталу ДПС України програмне забезпечення на будь-який зручний пристрій, який є в наявності. ПРРО від ДПС можна інстальовувати на різні операційні системи: Windows, Android, iOS або працювати через web-версію. Посилання для завантаження: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro

Крок 3. Подати через Електронний кабінет платника заяви для реєстрації торгової точки, ПРРО та касирів:

- для реєстрації торгової точки в приватній частині кабінету потрібно створити та заповнити електронний документ Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП, код форми J/F1312002);

- для реєстрації ПРРО потрібно заповнити Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій (форма № 1-ПРРО, код форми J/F1316602)

- для реєстрації касира треба подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) (форма 5-ПРРО, код форми J/F1391801).

Вхід в ПРРО здійснюється за допомогою ключа касира/старшого касира щодо якого суб’єкт господарювання подав Повідомлення за формою 5-ПРРО (J/F1391801) та сертифікату відкритого ключа. Ключ та сертифікат потрібно помістити в одну папку на пристрій з якого буде здійснюватись робота з ПРРО.

Крок 4. Ввести товари в ПРРО. Усі чеки фіскалізуються безпосередньо на сервері ДПС.

Щодо обов'язкових реквізитів при продажу підакцизних товарів

Оприлюднено 24.08.2023р

                          Про можливості сервісу «Електронний кабінет платника»

За допомогою приватної частини популярного електронного сервісу від ДПС можна подати податкову звітність в електронному вигляді, автоматично перевірити заповнену звітність на наявність арифметичних помилок та оновлення версій форматів документів, які є підставою для нарахування і сплати податків.

У Електронному кабінеті платник може переглянути особисту інформацію: реєстраційні та ідентифікаційні дані, дані податкового обліку та реєстрів, дані щодо розрахунків з бюджетом, дані про об’єкти оподаткування, податкові повідомлення – рішення щодо сум нарахованих податкових зобов’язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю, подати декларацію про майновий стан і доходи, отримати відомостей про суми виплачених доходів з ДРФО, подати заяви за ф. 1 ДР, ф. 5ДР, копій документів.

Крім того, можна надіслати в електронному вигляді листи, запити за встановленими формами та отримання інформації, переглянути раніше подану звітність та квитанції про приймання та обробку податкової звітності, інформаційні повідомлення, кореспонденцію тощо.

Робота у приватній частині «Електронного кабінету платника» здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Вхід в Електронний кабінет здійснюється за адресою cabinet.tax.gov.ua або через офіційний вебпортал ДПС

Оприлюднено 22.08.2023р

Оприлюднено 18.08.2023 р.

Оприлюднено 16.08.2023 р.

Оприлюднено 14.08.2023 р.

До уваги платників-юридичних осіб

 щодо порядку заповнення податкової декларації з плати за землю!

Голованівський відділ податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області надає роз’яснення щодо порядку заповнення Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

Одиниці виміру зазначаються: гектари (га) – з чотирма десятковими знаками; квадратні метри (кв. м) – з двома десятковими знаками; гривні (грн) – з двома десятковими знаками. 

Розділ І «РОЗРАХУНОК СУМИ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ»:

• у колонці 1 зазначається номер за порядком. За потреби кількість рядків може бути збільшено або зменшено; 
• у колонці 2 зазначається інформація щодо категорії/цільового призначення земельних ділянок, яка має відповідати інформації, зазначеній в документах, що засвідчують/підтверджують право власності земельними ділянками. Проставляється номер арабськими цифрами (формат XX.XX) згідно з Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року           № 821;
• у колонці 3 зазначається вид права: 1 -  власність; 2 – постійне користування; 4 – право на земельну частку (пай);
• у колонці 4 «Серія та номер документа» вказується серія та номер правовстановлюючого документа в залежності від вида права;
•  у колонках 5 та 6 (у разі наявності) зазначається відповідно дата  державної реєстрації права власності/користування земельною ділянкою (у форматі дд.мм.рррр) та номер документа, що посвідчує державну реєстрацію такого права;
• у колонці 7 «Період володіння/користування (частка неповного місяця) зазначається частка днів у місяці, розрахована за формулою: кількість днів володіння або користування у місяці/загальна кількість днів у місяці. Зазначається у форматі з чотирма десятковими знаками;
• у колонці 8 «Кількість повних місяців» зазначається цілим числом від 1 до 12 кількість повних місяців перебування у володінні/користуванні земельної ділянки;
• у колонці 9 зазначається кадастровий номер земельної ділянки у форматі хххххххххх:хх:ххх:хххх;
• у колонці 10 зазначається код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташована (і) земельна (і) ділянка (и) та у колонці 11  - адреса місця розташування земельної ділянки (згідно з правовстановлюючими документами);
• у колонці 12 зазначається площа земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту – у гектарах (га), у колонці 13 зазначається площа земельної ділянки, розташованої в межах населеного пункту – у квадратних метрах (кв. м). ОДНОЧАСНЕ ЗАПОВНЕННЯ У ОДНОМУ РЯДКУ КОЛОНОК 12 ТА   13 РОЗДІЛУ І - НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ!  
• у колонці 14 зазначається нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (грн/га або грн./кв. м) з урахуванням кумулятивної величини коефіцієнта індексації, що застосовується з дати останньої затвердженої грошової оцінки: у разі проведення оцінки земельної ділянки зазначається оцінка одиниці площі земельної ділянки, у колонці 15 - якщо оцінку не проведено зазначається оцінка одиниці площі ріллі по  Автономній Республіці Крим або по області (грн/га).

ОДНОЧАСНЕ ЗАПОВНЕННЯ У ОДНОМУ РЯДКУ КОЛОНОК 14 ТА 15 РОЗДІЛУ І - НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ!

• у колонці 16 зазначається ставка податку у відсотках (%) відповідно до рішення органу місцевого самоврядування;

 - у колонці 17 зазначається річна сума земельного податку на звітний рік, розрахована за формулами:

 (к. 12 або 13×  к. 14 або 15× к. 16 / 100) / 12 × (к. 7 + к. 8).

Для декларації за місяць річна сума розраховується як для декларації за рік, а у колонці розділу ІІІ, що відповідає звітному місяцю, зазначаються показники за звітний місяць;

• у колонці 18   зазначається код пільги відповідно до довідника  пільг;
• у колонці 19 зазначається розмір пільги у відсотках відповідно до законодавства та/або рішення органів місцевого самоврядування, згідно з яким надано пільгу;
• у колонках 20 та 21 зазначається строк користування податковою пільгою в звітному періоді — число, місяць, рік початку та закінчення користування пільгами у форматі дд.мм.рррр. У разі коли строк користування податковою пільгою встановлений до початку звітного періоду і продовжується після його закінчення, такий строк збігається з датою початку та закінчення зазначеного періоду;
• у колонці 22 зазначається сума пільги, розрахована пропорційно до періоду користування пільгою;
• у колонці 23 вказується річна сума земельного податку до сплати, яка розраховується за формулою: к. 17 – к. 22.

Розділ ІІ «РОЗРАХУНОК СУМИ ОРЕНДНОЇ ПЛАТИ»:

• у колонці 1 зазначаються номер за порядком. За потреби кількість рядків може бути збільшено або зменшено; 
• у колонці 2 зазначається інформація щодо категорії/цільового призначення земельних ділянок, яка має відповідати інформації, зазначеній в документах, що засвідчують/підтверджують право користування земельними ділянками. Проставляється номер арабськими цифрами (формат XX.XX) згідно з Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року           № 821;
• у колонці 3 зазначається дата документа, який засвідчує/ підтверджує право користування ділянкою (у форматі дд.мм.рррр), у колонці 4 – серія та номер документа, який засвідчує/ підтверджує право користування ділянкою;
• у колонках 5 та 6 (у разі наявності)зазначається відповідно дата  державної реєстрації права користування земельною ділянкою (у форматі дд.мм.рррр) та номер документа, що посвідчує державну реєстрацію такого права;
• у колонці 7 зазначається дата закінчення терміну дії договору оренди (у форматі дд.мм.рррр);
• у колонці 8 «Період користування (частка неповного місяця) зазначається частка днів у місяці, розрахована за формулою: кількість днів користування у місяці/загальна кількість днів у місяці. Зазначається у форматі з чотирма десятковими знаками;
• у колонці 9 «Кількість повних місяців» зазначається цілим числом від 1 до 12 кількість повних місяців перебування у користуванні земельної ділянки;
• у колонці 10 зазначається кадастровий номер земельної ділянки у форматі хххххххххх:хх:ххх:хххх;
• у колонці 11 зазначається код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташована (і) земельна (і) ділянка (и) та у колонці 12  - адреса місця розташування земельної ділянки (згідно з правовстановлюючими документами);
• у колонці 13 зазначається площа земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту – у гектарах (га), у колонці 14 зазначається площа земельної ділянки, розташованої в межах населеного пункту – у квадратних метрах (кв. м). ОДНОЧАСНЕ ЗАПОВНЕННЯ У ОДНОМУ РЯДКУ КОЛОНОК 13 ТА 14 РОЗДІЛУ ІІ - НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ!  
• у колонці 15 зазначається нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (грн/га або грн./кв. м) з урахуванням кумулятивної величини коефіцієнта індексації, що застосовується з дати останньої затвердженої грошової оцінки: у разі проведення оцінки земельної ділянки зазначається оцінка одиниці площі земельної ділянки, у колонці 16 - якщо оцінку не проведено зазначається оцінка одиниці площі ріллі по  Автономній Республіці Крим або по області (грн/га).

ОДНОЧАСНЕ ЗАПОВНЕННЯ У ОДНОМУ РЯДКУ КОЛОНОК 15 ТА 16 РОЗДІЛУ ІІ - НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ!

• у колонці 17 зазначається розмір (ставка) орендної плати у відсотках (%) відповідно до договору оренди, але з урахуванням норм пункту 288.5 статті 288 розділу ХІІ Податкового кодексу;
•  у колонці 18 визначається річна сума орендної плати до сплати, яка розраховується за формулами:

 (к. 13 або 14 х к. 15 або 16 х к. 17 / 100) / 12 х (к. 8+ к. 9).

Розділ ІІІ «РОЗРАХУНОК (УТОЧНЕННЯ) ПОДАТКОВОГО ЗОБОВ’ЯЗАННЯ»:

Значення колонки 3 рядка 3 розділу ІІІ має відповідати значенню колонки 23 рядка 2 розділу І або колонки 18 рядка 2 розділу II Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

Рядки 4 – 8 заповнюються у разі уточнення податкових зобов’язань, зокрема за нововідведеними (придбаними) земельними ділянками або за новоукладеними договорами протягом звітного року.

У рядку 5.1 зазначається сума нарахування до збільшення податкового зобов'язання у зв'язку зі змінами об'єкта оподаткування та/або бази оподаткування (на підставі даних, внесених до відповідних державних реєстрів) при поданні Податкової декларації після закінчення граничного строку подання, але з урахуванням норм пункту 286.4 статті 286 розділу XII Податкового кодексу. Рядок заповнюється тільки у Податкових деклараціях з відміткою "звітна", "нова звітна", "уточнююча", у яких у рядку 1.1, у рядках 4 та 5 розділу III зазначено поточний рік.

У рядку 7 зазначається розмір штрафної санкції, що застосовується в разі заниження у раніше поданій Податковій декларації суми податкових зобов'язань, що самостійно узгоджується платником, визначеної згідно з нормами підпунктів "а" або "б" абзацу четвертого пункту 50.1 статті 50 глави 2 розділу II Податкового кодексу України (якщо сума недоплати визначена Податковою декларацією з відміткою "звітна", "нова звітна", застосовується штраф у розмірі 5 відсотків, якщо з відміткою "уточнююча", - у розмірі 3 відсотків).

 У рядку 8 зазначається сума пені, яка нараховується платником самостійно відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 та абзацу третього пункту 129.4 статті 129 глави 12 розділу II Кодексу.

Оприлюднено 10.08.2023 р.

Оприлюднено 09.08.2023 р.

Про відповідальність за втрату реєстраційного посвідчення на РРО

Головне управління ДПС в Кіровоградській області нагадує, що основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахункові операції, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), який є спеціальним законом. Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) в інших законах, крім Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, не допускається.

Законом № 265 та нормами чинного законодавства відповідальності до суб’єктів господарювання за втрату реєстраційного посвідчення на РРО не передбачено.

Разом з тим, відповідно до п. 4 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), суб’єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані, зокрема, зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО (додаток 3 до Порядку) за ідентифікатором форми J1413405 (далі – реєстраційне посвідчення) та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.

Пунктом 2 глави 3 розд. ІІ Порядку встановлено, що у разі втрати реєстраційного посвідчення або непридатності його для використання суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли підстави для заміни реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-РРО (додаток 1 до Порядку) (далі – реєстраційна заява (ідентифікатор J/F1311406)) з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації.

Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

Враховуючи викладене, нормами чинного законодавства відповідальності до суб’єктів господарювання за втрату реєстраційного посвідчення на РРО не передбачено.

При цьому суб’єкт господарювання, який втратив реєстраційне посвідчення, повинен подати у зазначений термін до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» з метою його поновлення.

Оприлюднено 09.08.2023 р.

Роз’яснення для громад: Мінімальне податкове зобов’язання - основні правила і вимоги законодавства

Серед змін до Податкового кодексу України, які набрали чинності у 2023 році, - введення мінімального податкового зобов’язання.

Роз’яснення буде цікавим для представників органів місцевого самоврядування (адже його сплата впливатиме на дохідну частину місцевого бюджету) та платників податків.

У консультації надано роз’яснення з наступних питань:

• поняття мінімального податкового зобов’язання;
• суб’єкти сплати мінімального податкового зобов’язання;
• механізм розрахунків мінімального податкового зобов’язання;
• звільнення від сплати мінімального податкового зобов’язання;
• звітність і відповідальність за сплатою мінімального податкового зобов’язання;
• взаємодія між контролюючими органами та органами місцевого самоврядування.

Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік. Ці зміни стосуються як платників податків, так і органів місцевого самоврядування, адже його сплата впливатиме на дохідну частину місцевого бюджету.

МПЗ - мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПКУ). Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням(14.1.114² ПКУ).

Мета введення МПЗ - вивести сільгоспземлі оренди з тіньового обробітку,  зменшити втрати бюджету через ухилення від оподаткування шляхом детінізації аграрної діяльності, сприяти отриманню додаткових надходжень до місцевого бюджету.

Платником МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (пп. 162.1.1 прим. 1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).

МПЗ поширюватиметься на власників та користувачів земельних ділянок сільгосппризначення, які розташовані за межами населених пунктів, а також у їхніх межах, якщо розмір ділянки становитиме 0,5 га та більше.

МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування (пп. 170.14.3 ПКУ).

Усі кошти, сплачені у межах МПЗ за користування землею сільськогосподарського призначення, надходитимуть до місцевих бюджетів за місцем розташування ділянки.

Сплата МПЗ обов’язкова як для юридичних, так і для фізичних осіб.

В основі нового механізму, що визначає суму МПЗ – коефіцієнт від нормативної грошової оцінки (НГО) власних сільськогосподарських земель або тих, що перебувають в користуванні.

Сума всіх сплачених податків відповідного платника у залежності від системи його оподаткування не має бути менше ніж МПЗ. Розрахована сума податку з урахуванням цього принципу й буде МПЗ.

Коефіцієнти МПЗ

Особливості розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 звітні роки визначені п. 67 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт "К", визначений у пп. 38-1.1.1 і 38-1.1.2 ПКУ, застосовується із значенням 0,04, або 4% нормативно грошової оцінки.

Для ФОП четвертої групи, що провадять свою діяльність виключно в межах зареєстрованого фермерського господарства, коефіцієнт МПЗ становить 0,02, а з 2024 року становитиме 0,025.

До відома!  Уперше сплачувати МПЗ доведеться у 2023 році, тож податки слід рахувати за 2022 рік.

Які саме податки, збори та оплати враховуються для визначення обсягу МПЗ? Це залежить від конкретного платника податків (зокрема, юридичної особи/ФОПа/фізичної особи), який знаходиться на відповідній системі оподаткування (загальної/ спрощеної/іншої (для фізособи, Фопа)) та наявності частки сільськогосподарського товаровиробництва.

У рахунок сплати МПЗ можуть включаються такі сплачені податки, збори, платежі та витрати:

• Податок на прибуток або Єдиний податок
• ПДФО та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб)
• ПДФО та військовий збір  з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок с/г призначення
• ПДФО і військовий збір з доходів від продажу власної сільгосппродукції (для фізичних осіб)
• Рентна плата за спеціальне використання води
• Земельний податок за земельні ділянки, віднесені до с/г угідь
• 20% витрат на сплату орендної плати за землі віднесені до с/г угідь, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності

Наприклад, до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються:

• податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції;
•  земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.

МПЗ рахується за формулою, прив'язаною до нормативно-грошової оцінки ділянки 1 га ріллі по області, де вона розташована, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю; коефіцієнту та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Порядок розрахунку МПЗ визначено ст. 38-1 ПКУ. Формула розрахунку МПЗ залежить від того, проведена нормативна грошова оцінка земельної ділянки (паю) чи ні.

Якщо нормативно грошова оцінка проведена: МПЗ = НГОд x К x М / 12.

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю;

К – коефіцієнт, який становить 0,05;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Якщо нормативно грошова оцінка не проведена: МПЗ = НГО x S x К x М / 12.

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю;

S – площа земельної ділянки, гектарах;

К – коефіцієнт, що становить 0,05;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Розрахунок загального МПЗ вперше здійснюватиметься за наслідками 2022 року (відповідно до нових п.64 – 66 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).Тобто, першим роком, за який визначається МПЗ, є 2022 рік.

Розрахунок до сплати МПЗ відбудеться у 2023 році після здачі усіх річних декларацій  та вирахування відповідної різниці.

Звільнення від МПЗ (https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/644122.html)

Від сплати МПЗ звільняються власники або користувачі (п.381.2 ст.38 ПКУ):

• земельних ділянок, що використовуються дачними та садівничими кооперативами;
• земель запасу;
• невитребуваних земельних часток (паїв);
• земельних ділянок, які розміщені у Чорнобильській зоні
• земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів.

На 2022−2023 рік тимчасово діє звільнення від сплати МПЗ за ділянки, які розташовані на територіях:

• де ведуться (велися) бойові дії**
• які тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації**
• які засмічені вибухонебезпечними предметами:
• на яких наявні фортифікаційні споруди.

До відома:

** Постанова КМУ «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією»

** Наказ Мінінтеграції  «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

Як звітувати за МПЗ?

Юридичні особи та ФОП будуть зобов’язані у складі податкової декларації за рік подавати додаток з розрахунком загального МПЗ за 2022 рік.

Платникам – фізичним особам не потрібно самостійно звітувати за МПЗ. Замість них податкова до 1 липня поточного року самостійно визначатиме розмір загального МПЗ і надсилатиме податкове повідомлення-рішення.

Ті, хто отримав податкове повідомлення-рішення від податкової, має сплатити визначену суму МПЗ протягом 60 днів із дня вручення. Хто не згоден із розрахунком МПЗ має право звернутися до податкового органу для проведення звірки даних протягом 30 днів з дня вручення ППР.

Зверніть увагу, якщо ви передаєте земельну ділянку в офіційну оренду, то обов’язок зі звітування та сплати переходить на орендаря такої ділянки.

Взаємовідносини контролюючих органів з органами місцевого самоврядування та ДКСУ

Контролюючі органи відповідно до ПКУ і Бюджетного кодексу України подають ОМС у розрізі джерел доходів звітність:

• про суми нарахованих та сплачених податків та/або зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків та/або зборів на відповідних територіях - щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;
• про суми списаного безнадійного податкового боргу; суми розстрочених і відстрочених грошових зобов'язань та/або податкового боргу платників податків, які повинні бути сплачені до місцевих бюджетів на відповідних територіях; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання, - щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.

Звітність у розрізі платників податків надається контролюючим органом за запитомОМС протягом 20 днів з моменту отримання ним запиту. При цьому звітність органи місцевого самоврядування вправі отримувати від податкових органів за запитом в розрізі всіх платників податків, а не лише по юридичних особах, як це було передбачено до 1 січня 2022 року.

Порядок надання звітності у розрізі платників податків ОМС  затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику" (абзаци сьомий і восьмий підпункту 12.3.3 п.12.3 ст.12 ПКУ). На виконання вимог ПКУ наказом Мінфіну від 23.11.2020  № 723 затверджено «Порядок надання звітності в розрізі платників податків органам місцевого самоврядування». 

У свою чергу, відповідно до підпункту 12.4.5. п.12.4 ст.12 ПКУ, ОМС надають інформацію контролюючим органам відповідно до прийнятих рішень (з наданням копій відповідних документів) за місцезнаходженням земельних ділянок щодо виділених земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), а саме щодо:

• документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (паспорта громадянина);
• реєстраційного номера облікової картки платника податків;
• кадастрового плану земельної ділянки з проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
• сертифіката на право на земельну частку (пай) (за наявності).

Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

З практикою реалізації зазначеного порядку можна ознайомитися у роз’ясненнях Головного управління ДПС у Київській області «Як фінансовим управління ОМС надати запити на отримання звітності в розрізі платників податків – юридичних осіб та звітності у розрізі джерел доходів».

У разі наявності підстав для повернення (перерахування) МПЗ, органам місцевого самоврядування слід застосовувати механізм, передбачений Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженим наказом Мінфіну від 11.02.2019  № 60.".

Відповідальність

Податковим законодавством не встановлено окремої відповідальності щодо МПЗ, але у разі несплати або несвоєчасної сплати МПЗ будуть застосовуватись штрафні санкції, передбачені статтею 123 та 124 Податкового кодексу України.

Оприлюднено 08.08.2023 р.

Оприлюднено 02.07.2023 р.           

Електронний кабінет забезпечує платникам можливість перегляду стану особових рахунків зі сплати податків та зборів  

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що в Електронному кабінеті, розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС, платники податків мають змогу переглянути власні особові рахунки зі сплати податків, зборів та інших платежів та дізнатись стан розрахунків з бюджетом (наявність боргу, переплати, тощо). 

У меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету     платник податків має доступ до своїх особових рахунків - при зверненні до вказаного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, в якій міститься інформація по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату. 

Нагадаємо, що вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. 

Фізичні особи після ідентифікації за допомогою платіжної системи можуть сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти або за допомогою QR-коду. 

Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет на даний час не реалізована. 

З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичні особи можуть ознайомитись у меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету. 

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Оприлюднено 02.07.2023 р.                                 

Заповнення Книги обліку доходів і витрат фізособами-підприємцями на загальній системі оподаткування

  Головне управління ДПС у Кіровоградській області роз’яснюють, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга), у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.

        Норми встановлені п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Порядок ведення Книги фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування встановлений наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення»  (далі – Порядок № 481).

Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді (п. 2 Порядку).

Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід (п. 5 Порядку № 481).

Відповідно до п. 6 Порядку № 481 самозайняті особи заносять до Книги відомості в такому порядку:

1) у графі 1 зазначається дата запису;

2) у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);

3) у графі 3 вказується сума повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) та/або повернутої передплати;

4) графа 4 розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності (графа 2) та сумою повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) (графа 3);

5) у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов’язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг;

6) у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов’язані з отриманням доходу за підсумками дня;

7) у графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці;

8) у графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв’язку, орендних та комунальних платежів тощо;

9) у графі 9 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8).

Отже, ФОП на загальній системі оподаткування заповнює Книгу самостійно за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Поряд з цим, ФОП, зареєстровані як платники податку на додану вартість, не включають до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт та послуг) (п. 7 Порядку № 481).

Книга зберігається у самозайнятої особи протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис (п. 8 Порядку № 481).

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (п. 9 Порядку № 481).

 Оприлюднено 01.07.2023 р.

До уваги платників податків – фізичних осіб щодо мінімального

податкового зобов’язання

Фізичні особи, які мають v власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) земельні ділянки, що розташовані за межами населених пунктів та віднесені до сільськогосподарських угідь, мають сплачувати мінімальне податкове зобов’язання.

Зауважуємо, що вперше мінімальне податкове зобов’язання визначається контролюючим органом за податковою адресою фізичної особи по всім земельним ділянкам незалежно від місця їх розташування за 2022 рік у 2023 році. податкове зобов’язання

Разом з тим, за 2022 рік не нараховується та не сплачується

загальне мінімальне податкове зобов’язання:

за земельні ділянки та земельні частки   (паї),   що розташовані на територіях активних бойових дій a6o на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України.

Звертаємо увaгу, що у разі передачі фізичними особами земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис a6o інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, мінімальне податкове зобов’язання визначається безпосередньо орендарями, користувачами таких земельних ділянок.

Базою нарахування мінімального податкового зобов’язання є нормативна грошова оцінка земельної ділянки.

Реквізити для сплати MП3 зазначаються в податковому повідомленні-рішенні. Крім тoгo, інформація про діючі реквізити бюджетних/небюджетних рахунків розміщена на субсайті ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Сплата загального мінімального податкового зобов'язання здійснюється фізичною особою протягом 60 днів з дня вручення  податкового повідомлення-рішення.

Наголошуємо, що фізична особа у разі незгоди з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов’язанням та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов’язання з податку має право пpотягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо:

- земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні a6o в оренді (суборенді, емфітевзисі), ïx нормативної грошової оцінки та площі;

- суми   доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

- суми сплачених податків, зборів, платежів.

          Оприлюднено 29.06.2023р

Змінили місце проживання – повідомте податкову  

            Головне  управління ДПС у Кіровоградській області нагадує, що відповідно до пункту 63.1 статті 63 розділу ІІ Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, далі - ПКУ) облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Дані про місце проживання фізичних осіб є обов’язковими і мають суттєве значення для реєстрації та обліку платників податків, оскільки відповідно до статті 45 ПКУ податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Відповідно до пункту 70.2 статті 70 ПКУ інформація про місце проживання особи вказується платником при заповненні Облікової картки фізичної особи – платника податків або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) на момент реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків або в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Таким чином, відповідно пункту 70.7 статті 70 ПКУ фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну місця проживання протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою 5ДР.

Порядок реєстрації/внесення змін до Державного реєстру визначено Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 25.10.2017 за № 1306/31174.

 Оприлюднено 28.04.2023р

«Нові правила заповнення платіжних доручень для сплати податків, зборів та ЄСВ діють з 01 квітня 2023 року:

Звертаємо увагу платників податків, що з метою врегулювання механізму • сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску в умовах дії міжнародного стандарту ISO затверджено наказ Міністерства Фінансів України від 22 березня 2023 року №148 «Про затвердження Порядку заповнення заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення», який набуває чинності з 01 квітня 2023 року.

З 01 липня 2023 року платники під час сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу», який включає заповнення тільки двох обов'язкових полів, а саме «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

Увага! Це не стосується платників єдиного рахунку!!!

Також, одночасно для всіх платників запроваджено перехідний період, який надає можливість до 01 липня 2023 року при сплаті податків, зборів, єдиного внеску використовувати і старий формат реквізиту «Призначення платежу» (наказ Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року №666 втрачає чинність 01 липня 2023 року).»
 

Оприлюднено 25.04.2023р

Визначення мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб – підприємців

Пунктом 177.14 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)  фізичні особи – підприємці – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати у складі річної податкової декларації додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

Відповідно до п. 64 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

У додатку МПЗ до податкової декларації про майновий стан і доходи, зокрема, зазначаються:

кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються підприємцем для здійснення підприємницької діяльності та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа;

сума загального МПЗ, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;

загальна сума сплачених платником податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п. 177.15 ст. 177 Кодексу витрат на оренду земельних ділянок протягом податкового (звітного) року;

різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Згідно із п. 177.15 ст. 177 Кодексу до суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:

1) податок на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військовий збір з чистого оподатковуваного доходу від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

2) податок та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

3) єдиний податок (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);

4) земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються у підприємницькій діяльності;

5) рентна плата за спеціальне використання води;

6) 20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

У разі використання земельної ділянки на праві емфітевзису податок та військовий збір, сплачені під час здійснення виплат за таким договором емфітевзису, щорічно враховується у частці, розрахованій пропорційно до річної суми нарахованої амортизації на нематеріальний актив у вигляді права користування земельною ділянкою за договором емфітевзису (п. 177.16 ст. 177 Кодексу).

Відповідно до п. 177.20 ст. 177 Кодексу сума податку у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році

Оприлюднено 20.04.2023р

До уваги платників податків

Голованівський  відділ податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській звертає увагу, що  відповідно до п.п. 17.1.13, 17.1.14 п. 17.1  ст. 17 ПКУ платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через Електронний кабінет,  реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ, які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Відповідно до норм ст. 421.1  ПКУ електронний кабінет створюється та функціонує в тому числі за принципом спрощення процедури взаємодії платників податків та контролюючого органу та прискорення електронного документообігу між ними. 

Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Листування контролюючих органів з платниками податків, які подали заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі, шляхом надіслання документа в Електронний кабінет.

Форми Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 зі змінами, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 18.03.2021 №159 «Про затвердження Змін до Порядку функціонування Електронного кабінету».

Виходячи з вищевикладеного повідомляємо, що для ефективної організації електронного документообігу з контролюючим органом  платникам необхідно подати Заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет (j1391).

Головний державний інспектор  Голованівського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області

Д’яченко Тетяна

Оприлюднено 06.04.2023р

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, Митного кодексу України, Закону України «Про платіжні послуги», Закону України від 12 січня 2023 року № 2888-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг», постанови Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг», підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, постанови Правління Національного банку України від 16 вересня 2021 року № 93 «Про запровадження міжнародного стандарту ISO 20022 у платіжній інфраструктурі України» та з метою врегулювання механізму сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, що додається.

2. Внести зміни до пункту 1 розділу І Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2015 року за № 974/27419, доповнивши
абзацом першим такого змісту:

«1. Цей Порядок застосовується у разі використання неструктурованого формату реквізиту «Призначення платежу» відповідно до міжнародного стандарту ISO 20022.».

У зв’язку з цим абзаци перший – двадцять третій вважати відповідно абзацами другим – двадцять четвертим.

3. Визнати такими, що втратили чинність, накази Міністерства фінансів України:

від 24 липня 2015 року № 666 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 серпня 2015 року за № 974/27419;

від 05 вересня 2016 року № 811 «Про затвердження Змін до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 вересня 2016 року                 за № 1272/29402;

від 11 березня 2019 року № 104 «Про внесення змін у додаток до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року               за № 372/33343;

від 31 грудня 2020 року № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812.

4. Департаменту забезпечення координаційно-моніторингової роботи Міністерства фінансів України в установленому законодавством порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, але не раніше 01 квітня 2023 року, крім пункту 3 цього наказу, який набирає чинності  з 01 липня 2023 року.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д. В., Голову Державної податкової служби України, Голову Державної митної служби України та Голову Державної казначейської служби України.

Міністр                                                                                         Сергій МАРЧЕНКО

Оприлюднено 06.04.2023р

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства фінансів

України

від 23 березня 2023 року № 148

Порядок

заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення

І. Загальні положення

1. Цей Порядок застосовується у разі використання структурованого формату реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції відповідно до міжнародного стандарту ISO 20022 та визначає правила його заповнення під час:

1) сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки, відкриті в Казначействі;

сплати (стягнення) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на небюджетні рахунки, відкриті в Казначействі на ім’я територіальних органів ДПС;

сплати (стягнення) податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС;

повернення (перерахування) помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені;

повернення єдиного внеску на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, на інші небюджетні рахунки, на рахунки платників, відкриті у надавачів платіжних послуг;

2) внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави підприємствами до/або під час митного оформлення на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я Держмитслужби;

внесення авансових платежів (передоплати) громадянами до/або під час митного оформлення, а також коштів, які сплачуються за порушення вимог митних режимів транзиту та тимчасового ввезення щодо товарів, які оформлювались із використанням книжок МДП та книжок (карнетів) А.Т.А., зарахування грошової застави та інших платежів, які сплачуються не із сум авансових платежів (передоплати), на депозитні рахунки, відкриті в Казначействі на ім’я митниць;

перерахування митницями митних платежів від громадян під час митного оформлення на бюджетні рахунки, відкриті в Казначействі на ім’я Держмитслужби;

перерахування Держмитслужбою митних платежів від підприємств під час митного оформлення на бюджетні рахунки, відкриті у Казначействі на ім’я Держмитслужби;

повернення авансових платежів (передоплати), грошової застави, помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені.

2. Терміни у цьому Порядку вживаються у значеннях, наведених у Податковому кодексі України (далі – Кодекс), Митному кодексі України, Бюджетному кодексі України, Законах України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про платіжні послуги» та в інших нормативно-правових актах.

3. Сплата (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також повернення (перерахування) помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, єдиного внеску, авансових платежів (передоплати), грошової застави, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюються на підставі платіжної інструкції, яка подається надавачу платіжних послуг ініціатором платіжної операції, щодо переказу коштів на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки / рахунки платників, відкриті у надавачів платіжних послуг.

До ініціаторів таких платіжних інструкцій належать:

платники при сплаті податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесенні авансових платежів (передоплати), грошової застави;

територіальні органи ДПС та органи державної виконавчої служби при стягненні коштів у рахунок погашення податкового боргу (заборгованості) з податків, зборів, платежів та єдиного внеску;

ДПС та територіальні органи ДПС при поверненні надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій;

Держмитслужба та митниці при перерахуванні до бюджету сум митних платежів та поверненні авансових платежів (передоплати), грошової застави; поверненні помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені, зарахованих до бюджету.

ІІ. Заповнення платником реквізиту «Призначення платежу»

платіжної інструкції

1. Обов’язковим реквізитом платіжної інструкції є реквізит «Призначення платежу», під час заповнення якого для платника у разі сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетний / небюджетний / єдиний / депозитний рахунок передбачено поля встановленого формату:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису»;

«Номер рахунку» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);

«Сума податку» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);

«Інформація про податкове повідомлення (рішення)» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);

«Тип» (у разі сплати за оренду державного майна).

2. Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу»

3. Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

4. У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101.

5. У разі коли підприємством чи громадянином при сплаті митних та інших платежів, що адмініструються Держмитслужбою, у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, кошти залишаються у статусі «Нез’ясовані кошти» до моменту з’ясування.

6. При сплаті коштів на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції може:

1) не визначати напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.

У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює тільки поле «Додаткова інформація запису» з інформацією щодо переказу коштів у довільній формі.

При цьому платник, використовуючи засоби електронного кабінету, може:

визначити напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки;

не визначати напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка. У такому разі кошти перераховуються з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки на підставі податкової інформації, визначеної пунктом 35¹.5 статті 35¹ Кодексу;

2) самостійно визначити напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.

У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Номер рахунку»;

«Сума податку»;

«Інформація про податкове повідомлення (рішення)»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Номер рахунку» платник заповнює номер бюджетного/небюджетного рахунку;

у полі «Сума податку» платник заповнює суму, яка має бути зарахована на бюджетний/небюджетний рахунок;

у полі «Інформація про податкове повідомлення (рішення)» платник заповнює номер податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (у разі якщо кошти сплачуються на підставі таких документів);

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу»

3) платник, який використовує єдиний рахунок, за бажанням може оформити платіжну інструкцію одночасно за декількома напрямами зарахування на бюджетні/небюджетні рахунки коштів, що сплачуються на єдиний рахунок.

При цьому реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється стільки разів, скільки платежів бажає сплатити платник платіжною інструкцією, із заповненням реквізитів відповідно до підпункту 2 пункту 6 цього Порядку за кожним таким платежем.

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу»

7. При сплаті за оренду державного майна за договором орендної плати (вид орендної плати: 1 – орендна плата, 2 – пеня, 3 – авансовий платіж, завдаток) у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції платник податків заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Додаткова інформація запису»;

«Тип».

У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію (складові зазначеної інформації розділяються між собою знаком «;» без пробілів) щодо переказу коштів:

податковий номер сторони, з якою укладено договір оренди державного майна (орендаря);

податковий номер сторони, яка уклала договір оренди державного майна (балансоутримувача);

номер договору оренди державного майна;

дата договору оренди державного майна;

податковий номер органу приватизації, який є стороною договору оренди державного майна (орендодавця);

цифрова ознака виду орендної плати державного майна (1 – орендна плата, 2 – пеня, 3 – авансовий платіж, завдаток);

у полі «Тип» платник заповнює код класифікації доходів бюджету.

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу»

8. У разі сплати податку, збору, платежу та єдиного внеску готівкою платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, заповнює відповідну інформацію, яку надавач платіжних послуг використовує в повному обсязі при виконанні платіжної операції на переказ коштів готівкою.

9. Сплата податку, збору, платежу та єдиного внеску здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, – податковим агентом або представником платника.

ІІІ. Заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції органами виконавчої влади

1. При стягненні коштів з рахунків / електронних гаманців платників територіальними органами ДПС, перерахуванні коштів з рахунків органів державної виконавчої служби в рахунок погашення податкового боргу (заборгованості) з податків, зборів, платежів та єдиного внеску на бюджетні/небюджетні рахунки, списанні коштів передоплати (доплати) митних платежів Держмитслужбою та митницями у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції такі органи заповнюють із переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» територіальні органи ДПС, органи державної виконавчої служби, Держмитслужба та митниці заповнюють код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються органами виконавчої влади, згідно з додатком 2 до цього Порядку;

у полі «Додаткова інформація запису» заповнюють інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.

У разі заповнення поля «Додаткова інформація запису» Держмитслужбою або митницями заповнюється інформація щодо переказу коштів, складові якої розділяються між собою знаком «;» без пробілів.

Приклад заповнення реквізиту «Призначення платежу»

2. При стягненні коштів з рахунків / електронних гаманців платників територіальними органами ДПС та перерахуванні коштів з рахунків органів державної виконавчої служби в рахунок погашення податкового боргу (заборгованості) з податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції такі органи заповнюють із переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Номер рахунку»;

«Сума податку»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Номер рахунку» заповнюють номер бюджетного/небюджетного рахунку;

у полі «Сума податку» заповнюють суму, яка має бути зарахована на бюджетний/небюджетний рахунок;

у полі «Додаткова інформація запису» заповнюють інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу»

3. У разі коли при стягненні коштів з рахунків / електронних гаманців платників територіальними органами ДПС та перерахуванні коштів з рахунків органів державної виконавчої служби в рахунок погашення податкового боргу (заборгованості) з податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції поле «Номер рахунку» заповнено з помилками, то перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки проводиться на підставі податкової інформації, визначеної пунктом 35¹.5 статті 35¹ Кодексу.

4. У разі внесення до надавача платіжних послуг готівкових коштів, вилучених у рахунок погашення податкового боргу, територіальні органи ДПС у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, вносять відповідну інформацію, яку надавач платіжних послуг використовує в повному обсязі при виконанні платіжної операції на переказ коштів готівкою та перерахуванні таких коштів на бюджетний/єдиний рахунок, рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

5. При поверненні (перерахуванні) сум грошових зобов’язань, коштів єдиного внеску, авансових платежів (передоплати), грошової застави митних, інших платежів, пені на бюджетний/небюджетний/єдиний рахунок або рахунок платника, відкритий у надавача платіжних послуг, Казначейство, ДПС та територіальні органи ДПС, Держмитслужба та митниці у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюють такі поля:

«Інформація щодо документів, які є підставою для здійснення платіжної інструкції»;

«Код виду сплати» (не заповнюється у разі здійснення ДПС підкріплення коштами небюджетного рахунку територіального органу ДПС та у разі повернення єдиного внеску на єдиний рахунок);

«Сума податку» (лише у разі повернення єдиного внеску на єдиний рахунок);

«Додаткова інформація запису».

У поле «Інформація щодо документів, які є підставою для здійснення платіжної інструкції» Казначейство, ДПС та територіальні органи ДПС, Держмитслужба та митниці вносять тип/код або пропрієтарне (власне) значення / пропрієтарне власне значення документа (звернення/висновок), його номер та дату;

у поле «Код виду сплати» Казначейство, ДПС та територіальні органи ДПС, Держмитслужба та митниці вносять код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються органами виконавчої влади, згідно з додатком 2 до цього Порядку;

у поле «Додаткова інформація запису» Казначейство, ДПС та територіальні органи ДПС, Держмитслужба та митниці вносять інформацію щодо суті платежу (підкріплення рахунку територіального органу ДПС / повернення єдиного внеску на інший небюджетний рахунок / повернення єдиного внеску на рахунок платника, відкритий у надавача платіжних послуг / повернення (перерахування) грошових зобов’язань та пені).

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу»

6. При поверненні коштів єдиного внеску на єдиний рахунок у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції територіальні органи ДПС заповнюють такі поля:

«Інформація щодо документів, які є підставою для здійснення платіжної інструкції»;

«Сума податку»;

«Додаткова інформація запису».

У поле «Інформація щодо документів, які є підставою для здійснення платіжної інструкції» територіальні органи ДПС вносять тип/код або пропрієтарне (власне) значення / пропрієтарне власне значення документа (висновок/заключення), його номер та дату;

у поле «Сума податку» територіальні органи ДПС вносять суму, яка має бути зарахована на єдиний рахунок;

у поле «Додаткова інформація запису» територіальні органи ДПС вносять інформацію щодо переказу коштів (повернення єдиного внеску на єдиний рахунок).

Приклад заповнення реквізиту «Призначення платежу»

7. Перерахування коштів, стягнутих органами державної виконавчої служби у межах виконавчого провадження, а також стягнутих територіальними органами ДПС під час вжиття заходів з погашення податкового боргу/заборгованості на бюджетні/небюджетні рахунки, здійснюється такими органами за кожним напрямом сплати, за кожним кодом виду сплати та оформлюється окремою платіжною інструкцією.

8. Формат, структура інформації, яка міститься у відповідних полях реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції та кодів видів сплати при перерахуванні коштів на бюджетний/небюджетний/єдиний рахунок, а також на рахунок платника, відкритий у надавача платіжних послуг, та з бюджетного, небюджетного, єдиного рахунків, що передається та приймається в порядку інформаційної взаємодії ДПС та Казначейства, Держмитслужби та Казначейства, визначаються відповідними протоколами.

Директор Департаменту забезпечення

координаційно-моніторингової роботи                          Юрій КОНЮШЕНКО

Оприлюднено 28.03.2023р

Форми, які застосовуються користувачами програмних РРО (ПРРО) .

https://tax.gov.ua/.../000/006/58768/Forms_servis_yur.htm (для юридичних осіб) та https://tax.gov.ua/.../000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm (для фізичних осіб) знаходяться форми, які застосовуються користувачами програмних РРО (ПРРО) для реєстрації/перереєстрації/скасування реєстрації ПРРО, а також під час застосування ПРРО:

J/F 1316604 Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій. Форма № 1-ПРРО;

J/F 1316701 Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій. Форма № 2-ПРРО;

J/F 1316901 Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером. Форма № 4-ПРРО;

J/F 1391802 Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО).

Оприлюднено 06.04.2023р

Перелік кодів видів сплати,

які використовуються платниками

______________________

Оприлюднено 06.04.2023р

Перелік кодів видів сплати,

які використовуються органами виконавчої влади

______________________

Оприлюднено 28.03.2023р

Обов’язок громадян щодо інформування про зміни реєстраційних даних.

Фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки платника податків або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою №5ДР або Заяви про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та/або номером паспорта за формою № 5ДРП.

У разі якщо фізична особа не оновлює свої особисті дані, то у подальшому такий платник податків може зіштовхнутися з неузгодженістю при поданні звітності до податкових органів, позбавляє себе можливості вчасно отримувати кореспонденцію від податкових органів, зокрема податкові повідомлення-рішення про сплату податків, несплата/несвоєчасна сплата яких призведе до нарахування штрафних санкцій та пені.

Заява за ф. №5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання - до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.

В електронному вигляді заява за ф. №5ДР подається через меню «ЕК для громадян»/«Облікова картка фізичної особи – платника податків. Форма 1ДР/Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Форма 5ДР » приватної частини Електронного кабінету за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС, при цьому платник податків самостійно обирає Центр обслуговування платників, де бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, в електронному вигляді.

Оприлюднено 14.03.2023р 

ФОП – платник ЄП, який не застосовує РРО та/або ПРРО, на вимогу покупців за продані  товари (надані послуги) зобов’язаний надати чек, накладну або інший розрахунковий документ.

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка має право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО, зобов’язана надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.

У разі ненадання на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документа фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які відносяться відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Разом з тим, п. 15 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1023). Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену Законом № 1023, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка має право не застосовувати РРО та/або ПРРО, зобов’язана надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.

У разі ненадання на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документа фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом № 1023.

  Оприлюднено 14.03.2023р                 

Декларування 2023: основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС України  у Кіровоградській області нагадує, що триває кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2022 року.

Порядок подання декларації про майновий стан і доходи та оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV Податкового кодексу України

Звертаємо увагу, що до основних випадків, за яких платники податку зобов’язані самостійно обчислити суму податку (збору), що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації відносяться:

отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (пп. 168.1.3 п.168.1 ст. 168 ПКУ) (суми заборгованості, за якими минув строк позивної давності; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо, тощо);

отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (пп. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 ПКУ) (спадщина; подарунки; доходи від оренди майна іншій фізичній особі, доходи від операцій з продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна, у випадках передбачених ПКУ, тощо);

іноземні доходи (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).

Податкову декларацію також зобов’язані подавати:

фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 ПКУ);

фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 ПКУ);

іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити  доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (пп. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 ПКУ);

платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.179.3 ст.179 ПКУ). 

Для зазначеного переліку громадян граничний термін подання декларації про майновий стан і доходи за звітний (податковий) 2022 рік – 01 травня 
2023 року (включно).

Водночас ПКУ передбачені випадки, за яких платник податку звільнений від подання податкової декларації. Це стосується платників, які отримали доходи:

від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ;

від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;

у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділом IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

                          Оприлюднено 14.03.2023р

Питання – відповіді щодо особливостей визначення мінімального податкового зобов’язання

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень»

Цей інформаційний лист присвячено окремим змінам положень Податкового кодексу України  (далі – Кодекс) направлених на їх удосконалення, зокрема в частині сплати мінімального податкового зобов’язання, що запроваджене Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914).

Цей лист має інформаційний характер та не є індивідуальною податковою консультацією, оскільки не базується на особливостях фактичних обставин операцій конкретного платника податку. Інформаційний лист ґрунтується на положеннях чинного законодавства України та практики його застосування, які можуть змінитися в майбутньому.

Кожен платник податку у порядку, визначеному статтею 52 Кодексу, може звернутися до контролюючого органу з наведенням фактичних обставин операцій та наданням відповідних матеріалів для отримання індивідуальної податкової консультації.

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Законом № 1914 визначено, що платники єдиного податку - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

мінімальне податкове зобов'язання (далі ‒ МПЗ) - мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов'язанням;

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

ІІ. Єдиний податок.

1. У 2021 році суб’єкт господарювання був платником податку на прибуток, сплатив податок на прибуток у лютому 2022 року. У 2022 році суб’єкт господарювання - платник єдиного податок четвертої групи. Чи можна включити оплату податку на прибуток повністю у МПЗ за 2022 рік?

Для платників єдиного податку четвертої групи до суми сплачених податків, зборів, платежів відносяться, зокрема, податок на прибуток підприємств (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної).

Тобто, суб’єкт господарювання під час розрахунку МПЗ за 2022 рік до суми сплачених податків відносить суму сплаченого податку на прибуток у лютому 2022 року (прим. 1).

[1].  Пункт  297¹.1 статті 297¹ Кодексу.

2. Суб’єкт господарювання у 2023 році буде знову платником податку на прибуток (не виконує норму 75/25). Як йому звітувати по МПЗ за 2022р. за якою формою? Декларацію про прибуток за 2022 рік не подає, а на 2023 рік не буде подавати декларацію по єдиному податку?

Норми Кодексу не містять положення щодо звільнення суб’єктів господарювання від обов’язку визначення МПЗ у зв'язку з втратою (самостійною відмовою) від статусу платника єдиного податку четвертої групи (прим. 2).

Таким чином у платника податків виникає обов’язок подати уточнюючу декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік з розрахунком МПЗ

[2]. Пункт 50.4 статті 50 Кодексу.

3. Якщо фермерське господарство з четвертої групи єдиного податку перейшло на третю групу єдиного податку з 01.01.2023 в якій декларації і за який період подавати розрахунок МПЗ?

Якщо платник місцевих податків (у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю та єдиного податку четвертої групи) після закінчення граничного строку подання звітної декларації подає декларацію у зв'язку зі змінами об'єкта та/або бази оподаткування (на підставі даних, внесених до відповідних державних реєстрів), то штрафи не застосовуються.

Таким чином у платника податків виникає обов’язок платника єдиного податку четвертої групи  подати уточнюючу декларацію за 2022 рік з розрахунком МПЗ (прим. 3).

[3]. Пункт 50.4 статті 50 Кодексу.

4. Проблема виникла із 20% орендної плати по землі від юр. осіб/держави. Якщо в договорі декілька ділянок і загальна сума орендної плати, облік ведеться по договору в цілому. А в декларації треба розписати 20% в розрізі кадастрових номерів? Поділимо мабуть пропорційно площі, але це ще треба взяти оплату, а не нарахування. Чи як вірно?

Для розрахунку МПЗ платники єдиного податку вираховують 20 відсотків від суми сплаченої орендної плати за віднесені до с/г угідь земельні ділянки, та розподіляють зазначену суму пропорційно частці площ земельних ділянок с/г призначення (прим. 4).

[4]. Пункт 297¹.1 статті 297¹ Кодексу.

5. Подали в січні 2023 уточнюючу декларацію четвертої групи за 2022 рік, заплатили податок і штрафи та пеню. Можна буде включити суми сплачені в січні 2023 року в МПЗ за 2022 чи за 2023 рік?

У разі подання у 2023 році платником єдиного податку четвертої групи уточнюючої декларації за 2022 рік, сплачені у січні 2023 року суми донарахованого податку можуть бути включені до суми сплачених податків і зборів для обрахунку МПЗ за 2023 рік (прим. 5).

[5]. Пункт 297¹.1 статті 297¹ Кодексу.

6. Сільгоспугіддя підприємства, основним видом діяльності якого є виробництво сільгосппродукції, розташовані в Херсонській області на тимчасово окупованій території. З травня 2022 року взяті в оренду сільгоспугіддя в Закарпатській та Хмельницькій областях. За сільгоспугіддя, що розташовані у Херсонській обл., підприємство звільнене від нарахування та сплати МПЗ. Чи потрібно при розрахунку МПЗ по Хмельницькій та Закарпатській областях., пропорційно розподіляти суми сплачених податків? Зокрема: Чи враховувати суми ПДФО та ВЗ, сплачені із зарплати працівників, які знаходяться у Херсонській області? Оскільки сільгоспугіддя взяті в оренду з травня 2022 року, то чи враховувати суми податків, що сплачені з січня по травень?

У додатку з розрахунком МПЗ, зокрема, зазначається загальна сума сплачених платником єдиного податку протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів (які відповідно до норм Кодексу визначені для розрахунку МПЗ), пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної с/г продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до с/г угідь.

Таким чином, за земельні ділянки у Хмельницькій та Закарпатській областях розраховується МПЗ за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік. При цьому до загальної суми сплачених податків і зборів включаються сплачені податки, збори, платежі протягом податкового року в цілому (прим. 6).

[6]. Підпункт 38¹.1.4 пункту 38¹.1 статті. 38¹ Кодексу.

7. Хто має сплачувати МПЗ при суборенді землі (договори суборенди офіційно зареєстровані):

- якщо обоє платники ЄП 4 група;

- якщо орендар на 3 групі оподаткування суборендар на 4 групі?

У разі офіційної реєстрації договорів суборенди станом на 01.01.2022, МПЗ за 2022 рік визначає суборендар.

У разі переходу права користування (суборенди) протягом 2022 року від одного користувача до іншого та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього користувача за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому така земельна ділянка передана в користування (суборенду), а для нового користувача - починаючи з місяця, в якому він набув право користування (суборенди) на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких користувачів (прим. 7-8).

[7]. Пункт 38¹.3 статті 38¹ Кодексу.

[8]. Пункт 38¹.4 статті 38¹ Кодексу.

8. Орендар юридична особа платник єдиного податку четвертої групи передав в суборенду земельну ділянку (що належить громадянину України) Суборендарю платнику єдиного податку четвертої групи, Чи має право Суборендар застосувати 20% витрат від суми суборенди?

До суми витрат на оренду земельних ділянок відноситься 20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до с/г угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

Враховуючи зазначене, для розрахунку МПЗ суборендар може віднести 20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до с/г угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи (прим. 9).

[9]. Пункт 297¹.1 статті 297¹ Кодексу.

9. Фермерське господарство платник єдиного податку четвертої групи використовує в своїй діяльності земельні ділянки членів фермерського господарства, МПЗ потрібно нараховувати чи ДПС нарахує самостійно власникам земельних ділянок?

Відповідно до Земельного кодексу України (ст.ст. 125-126) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Враховуючи зазначене, якщо фермерське господарство користується земельними ділянками с/г призначення, які перебувають у власності членів фермерського господарства, без укладання договору оренди та державної реєстрації переходу такого права користування, то обов’язок з визначення загального МПЗ виникає у власників земельних ділянок с/г призначення (прим. 10-12).

[10]. Пункт 38¹.4 статті 38¹ Кодексу.

[11]. Підпункт 38¹.1.4 пункту 38¹.1 статті 38¹ Кодексу.

[12]. Пункт 170.14 статті 170 Кодексу.

10. Якщо фермерське господарство має сад, але не оформив ще землю, МПЗ не платиться?

Відповідно до Земельного кодексу України (ст.ст. 125-126) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Враховуючи зазначене, МПЗ визначається за період, починаючи з місяця, в якому суб’єкт господарювання  набув право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства(прим. 13).

[13]. Пункт 38¹.4 статті 38¹ Кодексу.

11. Якщо орендна плата за 2022 рік нарахована в грудні 2022 року, ПДФО і ВЗ з таких сум сплачено до 30.01.2023, сама орендна плата буде виплачена в 2023 році. Куди ці суми врахувати?

Оскільки ПДФО, ВЗ та орендна плата були сплачені в 2023 році, суб’єкт господарювання має право включити таку суму ПДФО, ВЗ та 20 відсотків витрат на оренду в розрахунок МПЗ за 2023 рік (прим. 14).

[14]. Пункт 297¹.1 статті 297¹ Кодексу.

12. МПЗ за 2022 рік ми нараховуємо в декларації з єдиного податку за 2023 рік? (по всім деклараціям по загальній і по додаткових?), а також в які терміни проводиться сплата МПЗ?

Розрахунок МПЗ за 2022 рік подається як додаток до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік (прим. 15-16).

Наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, яким затверджено форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи внесено зміни, зокрема, доповнено додатком 3, який дозволяє відобразити розрахунок мінімального зобов’язання за податковий (звітний) рік.

Відповідно до затвердженої форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи Додаток 3 є невід’ємною частиною податкової декларації, тому такий додаток подається як до загальної, так і до звітних декларацій (прим. 17).

Згідно з затвердженою формою податкової декларації платника єдиного податку позитивне значення МПЗ, розраховане у додатку 3, переноситься до рядка 4 графи 7 та сумується з податковими зобов’язаннями за І квартал. Загальні податкові зобов’язання за І квартал підлягають сплаті протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу (прим. 18).

[15]. Пункт 64 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

[16]. Абзац 2 пункту 297¹.7 статті 297¹ Кодексу.

[17]. Підпункт 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Кодексу.

[18]. Підпункт 295.9.2 пункту 295.9 статті 295 Кодексу.

13. Новостворене фермерське господарство у 2022 році Договори оренди зареєстрували улистопаді 2022 року Нарахування МПЗ за два місяці нараховуємо? Доходу ще ніякого не було і ніякі податки не сплачувались.

Відповідно до Земельного кодексу України (ст.ст. 125-126) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Враховуючи зазначене, МПЗ визначається за період, починаючи з місяця, в якому суб’єкт господарювання  набув право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства(прим. 19).

[19]. Пункт 38¹.4 статті 38¹ Кодексу.

14. Підприємство на загальній системі оподаткування. Орендодавці сплачують земельний податок самостійно, орендар відшкодовує витрати на сплату земельного податку шляхом збільшення орендної плати (так зазначено в договорах оренди). Сума відшкодованого земельного податку ніяк не вплине на зменшення МПЗ? Тобто 20% від оренди в МПЗ включати з усієї суми враховуючи компенсацію земельного податку?

Для розрахунку 20 відсотків суми витрат на сплату орендної плати за земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, береться загальна сума орендної плати по договору.(прим. 20).

[20]. Підпункт 141.9.2 пункту 141.9 ст. 141 Кодексу.

15. Якщо буде помилка в розрахунку по МПЗ статус 4 групи не втрачаємо?

При допущенні помилки у розрахунку МПЗ, платник єдиного податку четвертої групи має право подати уточнюючу декларацію та відобразити достовірні показники розрахунку МПЗ та, відповідно, загальні податкові зобов’язання з єдиного податку.

У разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій,  та пені.  (прим. 21-23).

[21]. Глава 1 розділу XIV Кодексу.

[22]. Пункт 50.1 статті 50 Кодексу.

[23]. Підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

16. Підприємство займається вирощуванням риби. Маємо орендовані земельні ділянки біля ставка. Землю ніяк не обробляємо. Чи потрібно розраховувати МПЗ?

Згідно з частиною другою ст. 22 Земельного кодексу України до сільськогосподарських угідь належать рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги (рілля, що тривалий час не обробляється).

У разі, якщо орендовані земельні ділянки біля ставка належать до земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та за умови державної реєстрації такого права оренди, у платника податків виникає обов’язок щодо розрахунку МПЗ (прим. 24).

[24]. Стаття 297¹ Кодексу.

17. Куди сплачується МПЗ, якщоземлі розташовані в різних ОТГ, а основне місце обліку інше?

МПЗ бере участь у визначенні зобов’язань з єдиного податку, сплата якого залежить від системи оподаткування та групи єдиного податку, на якій перебуває платник (прим. 25-26). При цьому платник єдиного податку четвертої групи враховує МПЗ при визначенні єдиного податку, який сплачує на відповідні рахунки місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельних ділянок с/г призначення.

[25]. Підпункт 141.9.5 пункту 141.9 статті 141 Кодексу.

[26]. Стаття 297¹ Кодексу.

18. Чи сплачує юридична особа МПЗ за орендовані землі у фізичної особи, що знаходяться у межах населених пунктів?

У разі, якщо фізична особа передає земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які станом на 1 січня 2022 року знаходяться у межах населених пунктів, в оренду чи інше користування юридичній особі, то така юридична особа повинна нарахувати МПЗ на зазначені земельні ділянки (прим. 27).

[27]. Пункт 38¹.2 статті 38¹ Кодексу.

19. Чи враховуються податки філій в розрахунок МПЗ?

Для розрахунку МПЗ використовується сума сплачених податків, зборів, платежів в цілому по платнику протягом податкового (звітного) року (з урахуванням сплачених податків, зборів, платежів філіями як платниками окремих податків) (прим. 28-30).

[28]. Підпункт 141.9.2 – 141.9.3 пункту 141.9 статті 141 Кодексу.

[29]. Підпункт 170.14.5 пункту 170.14 статті 170 Кодексу.

[30]. Підпункт 297¹.2 – 297¹.6 статті 297¹ Кодексу.

20. Суму МПЗ для єдиного податку четвертої групи треба буде сплатити по реквізитам бюджетного рахунку єдиного податку?

Позитивне значення МПЗ за 2022 рік відповідно до затвердженої форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи додається до податкових зобов’язань з єдиного податку за І квартал 2023 року та загальна сума сплачується на відповідні бюджетні рахунки місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельних ділянок с/г призначення (прим. 31).

[31]. Пункти 297¹.7 та 297¹.8  статті 297¹ Кодексу.

21. Якщо потрібно подати уточнюючу декларацію по ЄП четвертої групи. Додаток про МПЗ не заповнює?

Наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, яким затверджено форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи внесено зміни, зокрема, доповнено Додатком 3, який дозволяє відобразити розрахунок мінімального зобов’язання за податковий (звітний) рік.

Відповідно до затвердженої форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи Додаток 3 є невід’ємною частиною податкової декларації.

Позитивне значення МПЗ, розраховане у додатку 3, переноситься до рядка 4 графи 7, сумується з податковими зобов’язаннями за І квартал (рядок 5 графи 7). Таке сумарне значення є загальним податковим зобов’язанням по єдиному податку четвертої групи.

Враховуючи зазначене, до уточнюючої декларації платника єдиного податку необхідно додавати усі передбачені додатки (Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік, Відомості про наявність земельних ділянок) (прим. 32).

[32]. Пункт 297¹.8  статті 297¹ Кодексу.

22. Підприємство сплатило податок на доходи фізичних осіб і військовий збір з доходу у вигляді дивідендів, виплачених на користь фізичної особи – засновника цього підприємства та який не перебуває у трудових відносинах з підприємством? Чи має право підприємство врахувати зазначені суми податку на доходи фізичних осіб і військового збору при обчисленні МПЗ?

Ні, немає права.

Сума загального мінімального податкового зобов'язання зменшується на загальну суму сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відноситься, зокрема податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб) (прим. 33).

[33]. Пункти 297¹.3,  297¹.4 та 297¹.5  статті 297¹ Кодексу.

23. Чи враховуються при розрахунку МПЗ сплачені податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів та дивідендів членів фермерського господарства - платника єдиного податку четвертої групи? При цьому фермерське господарство не нараховує дохід у вигляді заробітної плати, а розподіляє дивіденди відповідно до законодавства України.

Ні, не враховуються.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відноситься, зокрема податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником єдиного податку четвертої групи у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб).

Враховуючи те, що члени фермерського господарства не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з таким господарством, хоча і виконують трудову функцію, суми податку на доходу фізичних осіб та військового збору, сплачені з доходів, які виплачені таким фізичним особам, не враховуються при визначені МПЗ (прим. 34).

[34]. Пункт 297¹.5 статті 297¹ Кодексу.

24. Фермерське господарство - платник єдиного податку четвертої групи використовує в своїй діяльності земельні ділянки членів фермерського господарства. Хто має нараховувати МПЗ: саме фермерське господарство чи контролюючий орган самостійно нараховує власникам земельних ділянок?

Для платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов'язання визначається контролюючим органом.

У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального мінімального податкового зобов'язання орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому Кодексом.

Таким чином, у разі укладання договору про користування земельною ділянкою між фізичною особою і фермерським господарством, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, МПЗ фізичній особі не нараховується, а фермерське господарство сплачує МПЗ самостійно (прим. 35).

[35]. Підпункти 170.14.1 та 170.14.2 пункту 170.14 статті 170 Кодексу.

25. Куди сплачують МПЗ фізичні особи - підприємці, якщо земельні ділянки розташовані в різних ОТГ, а основне місце обліку інше?

МПЗ враховується при визначенні суми єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету та перераховується до бюджету за місцем податкової адреси такого платника (прим. 36).