Благовіщенська ДПІ інформує!

Здійснення видачі коштів через РРО та/або ПРРО у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної суми

Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), де зокрема, пунктом 2 визначено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду) (п. 2 ст. 3 Закону № 265).
 Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій,чи заповнений вручну;
 Вимоги до форми та змісту розрахункового документа визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).
 Так, згідно з п. 1 розд. ІІІ Положення № 13 фіскальний касовий чек видачі коштів (далі – видатковий чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або ПРРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення № 13.
 Пунктом 7 глави III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.
 
 При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
 Пунктом 8 глави III Порядку № 547 встановлено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
 Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.
 Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.
 Водночас, якщо після направлення ПРРО в режимі онлайн даних розрахункового документа про проведену розрахункову операцію для реєстрації фіскальним сервером присвоєно фіскальний номер відповідному розрахунковому документу, але до отримання ПРРО від фіскального сервера даних про такий фіскальний номер розрахункового документа припинився зв’язок ПРРО з фіскальним сервером, розрахункова операція була завершена ПРРО в режимі офлайн із присвоєнням їй фіскального номера із Діапазону, дублювання розрахункових документів може бути усунене шляхом проведення операції ”сторно” із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням номера розрахункового документа, який сторнується, та номера розрахункового документа, який дублюється.

Чи має право декларант, який виявив бажання скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, уповноважити іншу особу на підставі укладеного договору доручення подати таку декларацію.

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант).
 
 Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
 
 При цьому, згідно з п. 42 прим. 1.5 ст. 42 прим. 1 розд. II ПКУ платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право, зокрема, подавати звітність в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.
 
 Таким чином, Декларацію декларант має подати особисто в електронній формі.

Застосування РРО/ПРРО з 01 січня 2022 року.

Благовіщенська ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській  області повідомляє, що з 01.01.2022 набрали чинності положення абзацу четвертого пункту 61 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України згідно з якими фізичні особи - підприємці, що перебувають на спрощеній системи оподаткування, а саме – платники єдиного податку ІІ - IV груп, зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) для здійснення розрахункових операцій.

Однак, реалізація товарів на території села звільнена від обов’язкового використання РРО (це передбачено змінами, прийнятими КМУ до Постанови «Про забезпечення реалізації статті 10 ЗУ «Про застосування реєстраторів, розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 23 серпня 2000 року №1336).

При цьому звертаємо увагу, що виключення не застосовуються, якщо:

- одночасно здійснюється реалізація підакцизної продукції;

- одночасно здійснюється дистанційна торгівля;

- міською радою прийнято рішення про обов’язкове застосування РРО.

Застосування РРО/ПРРО з 01 січня 2022 року.

Обов'язковий РРО з 2022 року: які можливості є для бізнесу

ФОПи з 2022 року зобов’язані встановити РРО

Поговоримо про важливі зміни, які будуть запровадженні для фізосіб-підприємців (ФОПів) в Україні з 1 січня 2022-го року. А саме, вони будуть зобов’язані встановити реєстратори розрахункових операцій (РРО) та видавати своїм клієнтам чеки.

Дане введення не стосуватиметься: самозайнятих (ФОП першої групи з обігом до 1 млн на рік і без найнятих співробітників) та тих, хто не проводить розрахункові операції (працюють лише з бізнесом), тобто, у кого діяльність не передбачає касових операцій. На перших етапах перевірок обіцяють не проводити.

Що очікує влада від таких нововведень?

Передбачається, що дані заходи сприятимуть підвищенню загального рівня податкової культури та захисту споживачів за рахунок поетапного розширення фіскалізації розрахункових операцій та запровадження інноваційних технологічних рішень у вигляді програмних реєстраторів розрахункових операцій як альтернативи класичним РРО. Так, функцію програмного РРО зможе виконувати будь-який пристрій (комп’ютер, планшет, смартфон), на який встановлено відповідне програмне забезпечення.

Тепер поговоримо про переваги та недоліки цих змін. Звичайно, для деяких підприємців це буде складніший процес переходу, оскільки їм доведеться відмовитись від звичних «ручних» способів ведення бізнесу та перейти на більш сучасні та автоматизовані. І от далі постає питання, куди звертатись, та яке програмне забезпечення обрати.

До прикладу, якщо у вас невеликий магазин чи кафе або салон краси, відповідно вам не потрібна дорога та складна техніка, у цьому випадку ви можете скористатись програмним РРО і видавати чек просто з вашого смартфона за допомогою QR-коду, спеціального додатку, через чат-бот або надсилати на електронну адресу клієнта. Компанії, які мають власну доставку, можуть реєструвати чек вже при видачі товару. Кур’єр зможе видати чек на той товар, який підійшов покупцю і ніяких повернень робити не потрібно. Якщо ж у вас уже є 1С чи власна CRM система – не проблема, програмний РРО можна легко інтегрувати, оскільки він чудово підходить як для бізнесів з невеликою кількістю чеків та товарних позицій, так і для малого бізнесу та навіть для тих, які мають власну облікову систему або сайт.

Обираючи програмне забезпечення користувачі, в переважній більшості, занижують свої потреби, а потім, в процесі користування, розчаровуються в виборі. Тому наша порада – спілкуйтесь із фахівцями, які професійно уже на етапі консультації можуть виявити всі бізнес-процеси, які вам необхідно автоматизувати та відразу запропонувати альтернативні варіанти.

   Визначення поняття «оприбуткування готівки» згідно з нормами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

     Відповідно до п.п. 2 п. 58 розд. VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) (або розрахункових книжок (далі – РК)), визначений п. 11 розд. II Положення № 148.
     Підпунктом 18 п. 3 розд. I Положення № 148 визначено, що оприбуткування готівки – це проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/фіскальному звітному чеку/електронному фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.
     Згідно з абзацом другим п. 11 розд. ІІ Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
     Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками/електронними фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (Книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії)). Установа/підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі (абзац третій п. 11 розд. ІІ Положення № 148).
     Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО (далі – ПРРО) без ведення касової книги, є забезпечення щоденного створення засобами ПРРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій, а також направлення створених ПРРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера (абзац четвертий п. 11 розд. ІІ Положення № 148).
     Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО (абзац п’ятий п. 11 розд. ІІ Положення № 148).
     Оприбуткування та облік фізичними особами – підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат/у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному ПКУ (абзац шостий п. 11 розд. ІІ Положення № 148). 
     Пунктом 12 розд. ІІ Положення № 148 визначено, що установа/підприємство на підставі Положення № 148 зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку). Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам Положення № 148 та не суперечити законодавству України.
     Згідно з п. 13 розд. ІІ Положення № 148 підприємства та фізичні особи – підприємці, яким Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО з використанням відповідних КОРО і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів), оприбутковують готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у КОРО або РК.
     Суми готівки, що оприбутковуються, повинні відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Хто із співвласників є декларантом об’єкта житлової нерухомості, який належить декільком фізичним особам на праві спільної сумісної власності без поділу на частки, а загальна площа такого об’єкта перевищує площу активів, що не декларуються?

     Кожен із співвласників має право на декларування своєї частини об’єкта житлового нерухомого майна, придбаного за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з урахуванням норм Цивільного кодексу України.
     Згідно з п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
     Відповідно до частини першої ст. 368 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
     Частиною другою ст. 370 ЦКУ визначено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. 
     Отже, кожен із співвласників має право на декларування своєї частини об’єкта житлового нерухомого майна, придбаного за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з урахуванням норм ЦКУ.

 Інформація стосовно РРО

На офіційному вебпорталі ДПС створено банер «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/), який містить актуальну інформацію, пов’язану з ПРРО, включаючи:

- нормативно-правові акти,

- відеоуроки щодо процедури реєстрації ПРРО,

- отримання електронних ключів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС,

- інструкції щодо заповнення та подання форм,

- інформаційні повідомлення щодо оновлення версій безкоштовних програмних рішень,

- контакти відповідальних осіб ДПС, які надають роз’яснення, пов’язані з роботою ПРРО.

Звертаємо увагу, що у банері наявні покрокові інструкції зі встановлення та налаштування ПРРО (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/, та https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/), відеоуроки щодо реєстрації ПРРО та відеоінструкція щодо Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців розміщені за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/.

Відеоуроки щодо формування електронної печатки для ПРРО розміщено за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/elektronni-dovirchi-poslugi/.

ДПС розроблено та надано для користування суб’єктам господарювання два безкоштовних програмних рішення (ПРРО) «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та фіскальний додаток пРРОсто, що призначені для проведення розрахункових операцій та розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланнями: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.

Чи має право декларант, який виявив бажання скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, уповноважити іншу особу на підставі укладеного договору доручення подати таку декларацію

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант).
 
 Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
 
 При цьому, згідно з п. 42 прим. 1.5 ст. 42 прим. 1 розд. II ПКУ платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право, зокрема, подавати звітність в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.
 
 Таким чином, Декларацію декларант має подати особисто в електронній формі.

Хто може скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням та хто не може бути декларантом?

Згідно з абзацом першим п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

При цьому, визначення фізичної особи як «резедента» для ПКУ регулює п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно до якого: фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого – четвертого п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Відповідно до абзаців другого – четвертого п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.

Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який період, починаючи з 01 січня 2010 року, виконують або виконували в Україні публічні функції, передбачені п. 37 частини першої ст. 1 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» із змінами та доповненнями.

Новації у сфері фіскалізації розрахункових операцій

   Реалізація товарів на території села звільнена від обовязкового використання РРО. Це передбачено змінами, прийнятими Кабінетом Міністрів України до Постанови «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»» від 23 серпня 2000 року № 1336.

  Звертаємо увагу, що виключення не застосовуються, якщо:

- одночасно здійснюється реалізація підакцизної продукції;

- одночасно здійснюється дистанційна торгівля;

- сільською радою прийнято рішення про обов’язкове застосування РРО

ОПЛАТА Е-ЛІКАРНЯНОГО СУМІСНИКА: 5 ЗОЛОТИХ ПРАВИЛ

Питання про оплату е-лікарняних сумісникам нині дуже актуальне. Адже це питання начебто визначено нормативними актами, але є певні неузгодженості та й на практиці це просто не реалізовано.

Сформований листок непрацездатності надсилається страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах (за основним місцем роботи та за сумісництвом) через кабінет страхувальника на веб-порталі електронних послуг ПФУ (п. 2 р. ІІ Порядок  видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затверджений наказом МОЗ від 17.06.2021 № 1234, далі – Порядок № 1234). Так звучить норма, проте на практиці зовсім інша ситуація.

Так, у вересні 2021 р. роботодавці не отримували е-лікарняні за основним місцем роботи працівників, натомість їх отримали роботодавці за сумісництвом. При цьому взяти до роботи їх не могли  ні перші, ні другі.

У жовтні (так само було і в червні–серпні 2021 р.) е-лікарняних знову не бачать страхувальники на роботі за сумісництвом. Звісно, проблеми немає у тих страхувальників-роботодавців, у яких працюють внутрішні сумісники.

Тож акцентуємо увагу, яких правил слід дотримуватися роботодавцям, які не отримують е-лікарняні сумісників, до вирішення цієї проблеми.
  

1. Копія роздруківки е-лікарняного, засвідчена  керівником підприємства з основного місця роботи, не є підставою для призначення матзабезпечення суміснику

У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи (ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від  23.09.1999 № 1105-XIV, далі – Закон № 1105). Звісно, у дану норму потрібно внести зміни, проте поки що ніхто навіть не збирається цього робити.

Для паперових листків непрацездатності ця норма актуальна, а для е-лікарняних – ні. Фонд соцстраху у листі-роз’ясненні від 27.07.2021 № 03/С-619з-798 теж зазначив: надавати за місцем роботи за сумісництвом копію листка непрацездатності, засвідчену підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи не потрібно.

Отже, копія роздруківки е-лікарняного не є підставою для призначення матзабезпечення суміснику.
  

2. Сумісник може надати роботодавцю витяг з Електронного реєстру листків непрацездатності, який отримується у органах ПФУ

Якщо е-лікарняного сумісника немає в електронних кабінетах страхувальників листків непрацездатності, застрахована особа має можливість підтвердити факт своєї тимчасової непрацездатності витягом з ЕРЛН, виданого територіальними органами ПФУ в паперовій формі для кожного роботодавця окремо (п. 16 Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 328).

На це вказує і Фонд соцстраху у листі-роз’ясненні від 27.07.2021 № 03/С-619з-798. Як правило, спеціалісти Фонду під час опрацювання заяви-розрахунку перевіряють наявність е-лікарняних у електронних кабінетах страхувальників і можуть затребувати копію такого витягу (якщо його все ж вдалося отримати). 
  

3. Без довідки про середню зарплату з основного місця роботи – лікарняні не нараховуються!

Страхові виплати та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі копії виданого в установленому порядку листка непрацездатності, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою за основним місцем роботи, та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом» (п. 30 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.01.2001 № 1266). 

Отже, підставою для оплати е-лікарняного сумісника є його наявність в кабінеті відповідного страхувальника (чи отриманий у ПФУ паперовий витяг з ЕРЛН) і надана сумісником довідка про середню зарплату з основного та інших місць роботи.
  

4. Сумісник хворів, а е-лікарняний відсутній у кабінеті страхувальника: період тимчасової непрацездатності не можна оплачувати як робочі дні!

Якщо працівник дійсно працював у період хвороби, то підстави для оплати е-лікарняного немає. Проте рішення про відмову в оплаті листка непрацездатності має прийняти комісія з соціального страхування підприємства.

А якщо підприємство вирішило оплатити період тимчасової непрацездатності через відсутність е-лікарняного (працівник дійсно хворів), то воно допускає одразу кілька порушень.

Які порушення у цьому випадку може знайти інспектор праці під час перевірки?

По-перше, відсутність достовірного обліку роботи (робочого часу), що є порушенням ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР.

По-друге, маємо низку порушень Закону № 1105, які підлягають контролю, що в видно з уніфікованої форми акту перевірки, затвердженої наказом Мінекономіки від 27.10.2020 № 2161.

Зокрема, у цьому випадку не буде забезпечено право застрахованої особи на отримання матзабезпечення у разі настання страхового випадку; не буде нарахована допомога по тимчасовій непрацездатності нарахована відповідно до Порядку № 1266 і ч. 4 ст.19 Закону № 1105; не будуть оплачені перші п’ять днів непрацездатності за рахунок підприємства.

Звісно, за кожне таке порушення загрожує фінансовий штраф у розмірі всього лиш мінімальної зарплати, проте таких порушень може бути кілька й тоді сума штрафу стане суттєвою.

5. Дату надходження е-лікарняного і факт ненадання сумісником довідки про середню зарплату з основного місця роботи варто зафіксувати

Для того, щоб убезпечити себе від претензій контролерів варто:

·         вести облік лікарняних у журналі чи електронній формі, де фіксувати дату надходження е-лікарняного в кабінет страхувальника, дату закриття й дату готовності до оплати;

·         зафіксувати у службовій записці працівника бухгалтерії на ім’я керівника (у відповідному протоколі комісії соцстраху) факт ненадання сумісником довідки про середню зарплату з основного та інших місць роботи. Адже комісія соцстраху з вини працівника може пропустити 10-денний термін, а  бухгалтерія без довідки не зможе нарахувати лікарняні.

Про зміни в податковому законодавстві

щодо лібералізації застосування РРО

Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє про зміни в податковому законодавстві, внесені Законом України від 10 грудня 2020 року № 1017-1X, в частині лібералізації застосування РРО.

10 грудня 2020 набрав чинності Закон України від 01.12.2020 № 1017-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій” (далі – Закон №1017).

Граничний обсяг доходів, який дозволяє фізичним особам-підприємцям (ФОП) не застосовувати РРО встановлюється, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати: він не повинен перевищувати 220 МЗП (1 320 000 грн. ).

Діє цей критерій лише протягом 2021 року, оскільки з 2022 року запланована повна фіскалізація підприємців. За невеликими винятками. 

Важливий критерій для ФОП- «єдинників», з метою застосування РРО – це група, на якій вони перебувають.

Оскільки 1 група ФОП залишається і в 2021 році, то всі, хто в ній перебувають, позбавлені обов’язку застосовувати РРО. І це перший виняток, який передбачено п. 296.10  ст.296 ПКУ.

Також, важливим критерієм для підприємців, які застосовують спрощену систему – це види діяльності, здійснення яких, незалежно від річного обсягу доходу, вимагає застосування РРО. Перелік таких видів діяльності наведено     п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Протягом усього 2021 р. застосовувати РРО зобов’язаані ті ФОП-«єдинники» 2-4 груп, які здійснюють реалізацію:

технічно- складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. 

З 1 січня 2022 року, можливість не застосовувати РРО в разі здійснення розрахункових операцій, залишиться лише у ФОП 1 групи єдиного податку. 

Застосування РРО вимагає Закон України від 6 липня 1995 року
 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі- Закон про РРО). Саме він встановлює, що таке «розрахункова операція». Випадки коли без РРО не обійтись, та ті, коли без нього обійтись можна –  визначено ст. 9 Закону про РРО.

Також, найцікавіша зміна: новий виняток, коли РРО можна не застосовувати

Статтю 9 Закону про РРО доповнено п. 14. І він є надпопулярним серед запитів від продавців та їх бухгалтерів. 

Звучить цей виняток так: РРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Слід зазначити, що: 

    - пільга стосується лише продажу послуг (продажу товарів і робіт – ні);

    - пільга застосовується в разі приймання коштів за допомогою банківських сервісів. І їх називають два: 

а) системи дистанційного обслуговування, чия діяльність регулюється нормами гл.10 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22. В ній зазначено, що дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем «клієнт – банк», «клієнт – Інтернет – банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інших систем дистанційного обслуговування.

З цього переліку цікавий «платіжний застосунок», адже він передбачає розрахунки за допомогою електронних платіжних засобів (тобто платіжних карт). Проведення таких розрахунків регулюється інструкцією «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», затвердженою постановою Національного банку України від 05.11.2014 №705 (далі – Інструкція №705).

За Інструкцією №705 «платіжний застосунок» – це програмне забезпечення, встановлене в технічному/мобільному пристрої, яке дає змогу держателю ініціювати платіжні або інші операції з використанням електронного платіжного засобу. І цей держатель (користувач) здійснює платіжні або інші операції за допомогою платіжного застосунку, який пропонується емітентом у порядку, визначеному в договорі з емітентом.

б) сервіси переказу коштів, надання яких регулюється Законом України від 5 квітня 2001 року № 2346-III  «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». За цим законом переказ коштів – це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. При цьому переказ в Україні може здійснюватися за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем. А головною ознакою таких сервісів є внесення їх надавача до Реєстру платіжних систем.

Питанню, чи потрібен РРО в разі отримання платежів за допомогою Приват24, Monobank, Liqpay, Portmone, то відповідно до п.14 ст.9 Закону України про РРО визначено, що при здійсненні розрахунків саме за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів РРО та/або ПРРО не застосовуються.

Отже, кожен суб’єкт господарювання, на даний час, може обрати який РРО йому зручніше використовувати під час здійснення розрахункових операцій – класичний апарат чи програмний РРО, що встановлюється на гаджети.

Вже на сьогодні ми маємо розроблене програмне рішення ДПС – доступне кожному на безкоштовній основі, розміщене за посиланням:

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/

Здійснити реєстрацію програмного РРО можна в електронному вигляді застосовуючи Електронний кабінет або через Єдине вікно подання електронної звітності.

Передача даних від програмних РРО до фіскального сервера здійснюється засобами комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або печатки. Безкоштовно електронні підписи та печатки можна отримати у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС.

Роз’яснення щодо отримання кваліфікованих сертифікатів електронних підписів та печаток для програмних РРО розміщені у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/elektronni-dovirchi-poslugi/.

У разі виникнення технічних, методологічних запитань необхідно звертатись за телефоном 0 800 501 007.

Та останні зміни, які прийняті Законом України « Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» №5600 від 02.06.2021року. В прикінцевих положеннях Закону прийнято зміни до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", зокрема: 

пункти 11 та 12 статті 3 викладено в новій редакції, та встановлюється обов‘язок для суб‘єктів господарювання при застосуванні РРО/ПРРО зазначати у розрахункових документах цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торг7івлі алкогольними напоями;

Міністерство фінансів України визначається органом, що встановлює Порядок та форму обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку та оновлюються вимоги щодо ведення такого порядку, а саме:

вести в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, облік товарів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

Суб'єкт господарювання зобов'язаний на дату виникнення обов'язку щодо ведення обліку товарів провести інвентаризацію (підрахунок) обсягів залишку товарів станом на початок дня виникнення такого обов'язку із зазначенням адрес об'єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги товарів.

Результати інвентаризації (підрахунку) обсягів залишків товарів оформлюються відповідними первинними документами суб'єкта господарювання.

При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів (в тому числі документів щодо залишків товарів), що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).";

    Вносяться зміни до статті 20 Закону №2645/95, якими зменшується вдвічі розмір фінансової санкції за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку або за ненадання під час перевірки документів, які підтверджують такий облік у місці продажу (господарському об‘єкті).

Звертаємо увагу, що застосування наведених вище норм передбачається починаючи з 1 січня 2022 року.

Чи проводяться контролюючим органом перевірки одноразових (спеціальних) добровільних декларацій?

       Відповідно до п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування, має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При цьому в Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування.
Крім того, п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що податкова перевірка контролюючим органом не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, що підпадає під дію п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Водночас, відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ Декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.
Так, Декларація підлягає у порядку, передбаченому підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, камеральній перевірці, яку контролюючий орган проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної Декларації (п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Метою проведення камеральної перевірки Декларації є виявлення арифметичних та логічних помилок.
Наразі контролюючим органом розробляється Порядок проведення камеральних перевірок одноразових (спеціальних) добровільних декларацій.

Чи зобов’язані СГ застосовувати РРО та/або програмні РРО при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів?

       Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пунктом 11 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів.

Звертаємо увагу платників податків, включених до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, що у приватній частині Електронного кабінету є можливість перегляду інформації про рух коштів на єдиному рахунку та доступ до інформації про залишок коштів на єдиному рахунку.

Платник має право через електронний кабінет визначити напрям використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, наявних на дату формування Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків, які повинні враховуватися під час формування такого реєстру.

Покроковий опис процесу визначення платниками в ІТС «Електронний кабінет» напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)

1 КРОК

Увійти до приватної частини електронного кабінету за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua.

Увійти у вкладку «Єдиний рахунок»/«Визначення напряму використання коштів». На екран надається перелік розрахункових документів на сплату коштів на єдиний рахунок, за якими наявні залишки на єдиному рахунку.

2 КРОК

Здійснити вибір напряму спрямування коштів на бюджетні/небюджетні рахунки (за даними ІТС «Податковий блок») у документі «Визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)» за формою  J/F1307402

3 КРОК

Підписати документ «Визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)» за формою  J/F1307402 та відправити до ДПС.

4 КРОК

Отримати квитанцію № 2 до документу «Визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)» за формою  J/F1307402 з результатом обробки про його успішне прийняття ДПС.

Ще один крок до цифрової країни — безкоштовний програмний РРО!

 З наближенням дня, коли сфера фіскалізації розшириться, маніпуляцій стає дедалі більше. А от правда звучить дедалі рідше.

Дійсно, з 1 січня 2022 року вступають в дію норми законодавства щодо розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Разом з тим, Державна податкова служба України створила та запустила спеціальне безкоштовне  програмне забезпечення, яке перетворює будь-який гаджет з Windows або Android на касовий апарат, програмний РРО. Також за підтримки EU Public Finance Management Support Programme for Ukraine буде розроблена версія для iOS та веб-версія і суттєво оновиться вже існуюче забезпечення для інших платформ.

Головне, що необхідно знати підприємцям, які мають використовувати РРО/ПРРО:

1.Використання касового апарату — це не тиск на бізнес, а вивід його з тіні. Адже «тінь» сьогодні завдає великої шкоди кожному українцю та державі, не даючи змоги достатньо вкладати в розвиток інфраструктури та соціальну підтримку громадян.

2.Підприємець сам вирішує, який вид реєстратора використовувати — купувати апаратний РРО чи користуватись ПРРО, встановлюючи безкоштовне програмне рішення ДПС. Більш за те, можна користуватися відповідним API, розміщенним на офіційному сайті ДПС, і модифікувати ПРРО під потреби своєї компанії. Так само підприємець може паралельно використовувати на різних господарських об’єкта РРО та ПРРО.

3.ПРРО значно спрощує ведення бізнесу — адже вся звітність відправляється до ДПС автоматично. Тобто за допомогою смартфону зі встановленою спеціальною програмою можна, наприклад, відкрити зміну, внести розмінну монету, формувати чеки та підсумкові звіти (X- та Z-звіти). При цьому, кожен створений чек буде реєструватися фіскальним сервером ДПС.

4.При використанні ПРРО підприємець може видавати як паперовий, так і електронний чек. Крім того, електронний чек можна перевірити в Електронному кабінеті платника податків.

В ЯКИХ ВИПАДКАХ ПОДАЄТЬСЯ УТОЧНЮЮЧА ОДНОРАЗОВА (СПЕЦІАЛЬНА) ДОБРОВІЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЯ?

Відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) підлягає перевірці у спеціальному порядку.
Уточнююча Декларація подається декларантом:
у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній Декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац другий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);
у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац третій п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);
у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац четвертий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4розд. XX ПКУ);
після подання Декларації з урахуванням положень абзацу першого п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку (абзац другий п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ).
При цьому, згідно з абзацом першим п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання Декларації;
після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ (абзац перший п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);
При цьому, в даному випадку уточнююча Декларація подається декларантом за умови подання ним звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.
Уточнююча Декларація подається протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

Благовіщенська ДПІ інформує платників єдиного податку другої – четвертої груп (фізичних осіб – підприємців), що з 01 січня 2022 року значно розширюється коло суб’єктів господарювання (фізичних осіб-підприємців), які мають застосовуватись реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО).

Саме з 1 січня 2022 року закінчується перехідний період (пункту 61 підрозділу 10 Розділу ХХ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Податкового кодексу України) і застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої-четвертої груп стане обов’язковим.

Завертаємо увагу відповідно до Закону України від 06 липня1995 року № 265/95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон № 265) застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій є обов`язковим для тих суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу.

При цьому, відповідно до вимог п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій або ПРРО не будуть застосовувати платники єдиного податку першої групи.

До першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 164 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Щодо ФОП на загальній системі оподаткування, вони застосовують РРО/ПРРО на загальних підставах відповідно до Закону № 265.

Фізичні особи- підприємці, які мають право не застосовувати РРО та/або ПРРО, також визначені у ст. 9 Закону № 265 – такі суб’єкти господарювання при розрахункових операціях не застосовують РРО/ ПРРО та розрахункові книжки. Відповідно до статті 9 Закону № 265 реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються:

1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання;

2) при виконанні банківських операцій, крім:

операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків;

операцій комерційних агентів банків та небанківських надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, крім програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають користувачеві змогу здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Використання програмно-технічних комплексів самообслуговування з приймання готівки для виконання платіжної операції, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій), забороняється;

3) при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів;

4) при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій відповідно до Податкового кодексу України;

5) при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) за готівкові кошти на ринках;

6) при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;

7) при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;

8) якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо);

9) при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Звертаємо увагу на необхідності завчасної реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій у контролюючих органах з метою дотримання вимог чинного законодавства України.

Активи до яких не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Згідно з п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять:

1) активи (крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ), сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (тобто, станом на 31 серпня 2022 року). У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України (далі – НБУ)/облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ на дату подання декларантом Декларації;

2) нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:

квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв.м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва; житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м;

в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ).

Відповідно до ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

- для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;

- для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га;

- для ведення садівництва – не більше 0,12 га;

- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га;

- для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 га;

3) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн., мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см., літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду Декларування.

Щодо активів фізичної особи, визначених п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Чи зобов’язані застосовувати РРО та/або ПРРО суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села

   Благовіщенська ДПІ повідомляє, що згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
        Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики (ст. 10 Закону № 265)Постановою КМУ від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).  Відповідно до п. 7 Переліку суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО.          

Водночас, п. 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема, для форм та умов проведення діяльності, визначених пп. 4 і 7 Переліку, – 250 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг). Разом з тим, , п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

     реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

     реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

     реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Отже, в даному випадку діє норма ст. 5 ПКУ, тобто, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.Таким чином, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим для суб’єктів господарювання – юридичних та фізичних осіб на загальній системі оподаткування, при здійсненні діяльності у сфері торгівлі медичними і фармацевтичними товарами та наданні медичних і ветеринарних послуг на території села у разі перевищення встановленого п. 2 Постанови № 1336 граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій (250 тис. грн.).При цьому, для платників єдиного податку другої - четвертої груп (фізичних осіб – підприємців) застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим у разі здійснення реалізації лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я на території села.

Актуальні питання щодо одноразового добровільного (спеціального ) добровільного декларування.

Чи має декларант при заповненні одноразової (спеціальної) добровільної декларації зазначити усі об’єкти нерухомого майна, які були придбані за рахунок коштів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, або за виключенням тих об’єктів, які не перевищують норми, визначені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України?

       Відповідно до п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларації), зокрема, нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).Для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання       Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять, зокрема:нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 квадратних метрів, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м., або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м., за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м.;

в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями;

Таким чином, декларант самостійно приймає рішення щодо визначення активів, які будуть зазначені ним у Декларації.

Чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування транспортний засіб, який було придбано за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за фізичною особою?

      Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
     Підпунктом «в» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема, рухоме майно, у тому числі транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми.
     Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, зокрема:

один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см. та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн., мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см., літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (п.п. 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
     Таким чином, положення п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
      Враховуючи викладене, у разі використання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, об’єктом декларування може бути транспортний засіб, придбаний за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за фізичною особою.

Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі, якщо ФО є власником 10 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, кожна з яких не перевищує 2,0 гектара?

Відповідно до п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених п.п. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.
Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.
До таких активів відноситься, зокрема, земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – Земельний кодекс).
Частиною першою ст. 121 Земельного кодексу визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара.
Положення пункту 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації.
Таким чином, у разі наявності в фізичної особи земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, придбаних за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, сукупний розмір яких перевищує 2,0 гектара, декларант самостійно приймає рішення щодо подання Декларації. При цьому, у разі подання Декларації базою для нарахування збору кожної окремої земельної ділянки є витрати декларанта на придбання (набуття)/оціночна вартість такої земельної ділянки, у сумі з яких не сплачено податки і збори.
 

  Благовіщенська  ДПІ ГУ ДПС в Кіровоградській області  інформує, що з 1 січня 2022 року є обов'язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої-четвертої груп, які проводять готівкові розрахунки.

      Відповідно до вимог п. 296.10 ст. 296 Податкового Кодексу України реєстратори розрахункових операцій або ПРРО не мають застосовувати платники єдиного податку першої групи.

       Податківці звертають увагу підприємців платників єдиного податку ІІ-ІV груп на необхідності завчасної реєстрації РРО чи програмних реєстраторів розрахункових операцій у контролюючих органах з метою дотримання вимог чинного законодавства України.

       З 01.01.2022 р. використовувати РРО мають інтернет-магазини, ресторани та кафе, тур агенції та туроператори, готелі, продавці ювелірних виробів текстиля, магазини вживаного одягу.

       Тож, у 2022 році всі платники єдиного податку другої-четвертої груп мають бути «фіскалізовані».

До Вашої уваги презентація "Добровільне декларування"

для завантаження натисніть завантажити

Клієнти Приватбанку можуть безкоштовно отримати електронний ключ

         Благовіщенська ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, забезпечення відповідного захисту відвідувачів Центру обслуговування платників Благовіщенської ДПІ та створення для них зручних умов, зокрема для подачі в подальшому Податкової декларації про майновий стан і доходи, виникає необхідність у отриманні електронного цифрового підпису (ЕЦП) потенційними декларантами (громадянами – одноосібниками та іншими категоріями декларантів).

         Використання ЕЦП та можливостей електронних сервісів ДПС, зокрема Електронного кабінету платника,  роблять  процес подання податкової декларації про майновий стан і доходи, як і іншої податкової звітності, дистанційним, швидким і зручним.   

         ЕЦП можна безкоштовно отримати в будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів (АЦСК). Такий центр АЦСК ІДД ДПС функціонує за адресою: м. Кропивницький, вул. Глінки, буд. 2, Центр обслуговування Кропивницької ДПІ, кабінет №15.

         Крім цього, фізичні особи, які є клієнтами АТ КБ «Приватбанк», мають можливість безкоштовного отримання  ЕЦП  за допомогою сервісу «Приват-24».

         Запрошуємо громадян, яким потрібна допомога в отриманні ЕЦП Приватбанку, до Центру обслуговування платників Благовіщенської ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області (м. Благовіщенське, вул.Героїв України , 48 Ж) для отримання практичної допомоги. Для зберігання отриманого ЕЦП при собі необхідно мати електронний носій (флеш-карту).

Все, що потрібно знати про

одноразове (спеціальне) добровільне декларування

Благовіщенська ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що шляхом сканування нижченаведеного QR-коду буде доступною повна інформація щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Благовіщенська ДПІ

Головного управління ДПС

у Кіровоградській області

Щодо надання платникам реквізитів бюджетного рахунку для сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Благовіщенська ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що після отримання від платника «звітної» / «нової звітної» / «уточнюючої» декларацій у приватній частині Електронного кабінету платнику буде направлено повідомлення щодо реквізитів для сплати сум за відповідною територією із зазначенням згенерованого QR-коду кодом платежу 11011100.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкриватиметься мобільний застосунок  банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати платежу.

У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «нової звітної» або «уточнюючої» декларацій платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми збору.

В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника, інформації про бюджетні рахунки.

Додаток

Задекларувати податкову знижку можна до кінця року

Головне управління ДПС у Кіровоградській області наголошує, що право на податкову знижку за витратами, понесеними упродовж 2020 року, громадяни можуть реалізувати до 31 грудня 2021 року включно. Подати декларацію про майновий стан і доходи з метою отримання податкової знижки, платники податків мають за місцем податкової адреси.

Зауважимо, що у формі декларації для платників, котрі декларують право на податкову знижку, введено окрему позначку у розділі категорія платника, оскільки такі платники мають окремий граничний строк подання податкової декларації - по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Крім того передбачено окремий додаток ФЗ для здійснення розрахунку суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку із використанням права на податкову знижку.

Податкову декларацію можна подати особисто або уповноваженою на це особою; надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення або направити засобами електронного зв’язку. У останньому випадку можливо скористатися електронним сервісом ДПС «Електронний кабінет», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб: Топ-5 гарячих запитань

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що з 1 вересня 2021 року розпочинається одноразове (спеціальне) добровільне декларування або так звана податкова амністія. Йдеться про декларування грошових активів, майна та майнових прав, одержаних/набутих за рахунок доходів, з яких у порушення вимог законодавства не було сплачено відповідні податки і збори.

Формально – це цілком добровільна акція, але для тих, хто нею не скористається, наслідки можуть бути, м’яко кажучи, не дуже хороші. Адже наступним кроком стане контроль за витратами фізичних осіб для виявлення не задекларованих доходів.

Додамо, що всі умови та процедури добровільного декларування визначено у Податковому кодексі.

Пропонуємо для ознайомлення Топ-5 гарячих запитань щодо особливостей застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб:

Питання 1. Що таке одноразове добровільне декларування доходів фізичних осіб?

Відповідь: Одноразове (спеціальне) добровільне декларування - це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.

Питання 2. В які терміни подається декларація для можливості використання податкової амністії, та в які терміни сплачуються податки?

Відповідь. Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Відповідно до п. 12 підрозділу 9 прим. 4  розділу ХХ Податкового кодексу сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом: першого платежу - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу - до 1 листопада 2023 року; третього платежу - до 1 листопада 2024 року.

Питання 3. Хто може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням ?

Відповідь: Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть такі категорії декларантів:

• фізичні особи - резиденти (у тому числі самозайняті особи);
• фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об'єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об'єкти декларування, і які відповідно до цього Кодексу є чи були платниками податків. Тут маються на увазі податки, які підлягають сплаті фізичною особою особисто чи через податкового агента із зазначених доходів.

Питання  4. Що необхідно задекларувати (об’єкт декларування)?

Відповідь. Активи з яких не були сплачені податки:

- Валютні цінності, крім коштів у готівковій формі

- Нерухоме майно

- Рухоме майно

- Частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юр. осіб

- Цінні папери та фінансові інструменти

- Права на отримання дивідендів, процентів

- Інші активі фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщенні на рахунках та майнові права, що належать декларанту або з яких отримуються доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого частину належного власнику доходу.

Питання 5. Які ставки спеціального збору?

Відповідь.

 - 5% валютні цінності, розміщенні на рахунках у банках України (відкриті зі спеціальним режимом) та активів, що зареєстровані в Україні, крім ОВГЗ

- 9% валютні цінності, розміщені за кордоном

- 2,5% номінальна вартість ОВГЗ з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних у період з 01.01.2021 до 20.06.2022 до подання спеціальної декларації

- 18% у разі порушення умов розміщення валютних цінностей, відсутності відповідного документа, що підтверджує право вимоги, відсутності договору позики (нараховується при камеральній перевірці).

Інформація ГУ ДПС у Кіровоградській області

ДПС Кіровоградщини: до державної казни забезпечено понад 1,4 мільярда гривень податку на додану вартість

16.08.2021

 Протягом січня-липня 2021 року надходження ПДВ до державного бюджету України по Кіровоградській області склали 1 млрд 376 млн грн, що вдповідає рівню надходжень аналогічного періоду минулого року.

Таких результатів вдалося досягти завдяки ефективному відпрацюванню ризикових операцій суб'єктів господарської діяльності, виведенню з тіні і руйнуванню схем з формування фіктивного податкового кредиту, запровадженню нових підходів в адмініструванні податку на додану вартість.

На сьогодні частка податку на додану вартість у доходах державної скарбниці складає близько 50%.

Олександр Дозорець: внесок малого бізнесу до місцевих бюджетів Кіровоградщини склав 437,8 млн гривень

16.08.2021

Протягом січня-липня 2021 року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до місцевих бюджетів області  437,8 млн грн єдиного податку. Порівняно з аналогічним періодом 2020 року  місцеві громади регіону додатково отримали 26,3 млн грн єдиного податку. Про це повідомив місцевим ЗМІ начальник Головного управління ДПС у Кіровоградській області Олександр Дозорець.

Юридичні  особи - спрощенці перерахували понад 37 млн грн цього податку, що на 2 ,4 млн грн перевищує минулорічні показники.  

Частка сплаченого податку фізичними особам – підприємцями у загальній сумі надходжень складає майже 57 відсотків. Впродовж січня – липня  вони сплатили 252,8  млн грн, що на 27,2 млн грн більше, ніж у минулому році.

Сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку 4 групи сплатили майже 148 млн гривень.

«Єдиний податок від підприємців, які використовують спрощену систему оподаткування, стабільно поповнює місцеві бюджети області і є важливою фінансовою складовою у вирішенні як економічних, так і соціальних питань регіону», - зазначив очільник обласного податкового відомства.

Нагадаємо, що спрощена система оподаткування – це особливий механізм справляння податків і зборів, що замінює сплату окремих податків і зборів на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Понад 2 млн гривень транспортного податку надійшло до місцевих бюджетів Кіровоградщини з початку року

16.08.2021

Протягом січня-липня 2021 року платниками транспортного податку регіону перераховано до місцевих бюджетів Кіровоградщини 2,7 млн гривень. Левова частка від цієї суми надійшла від юридичних осіб – 2,3 млн грн, решта – 401,3 тис. грн сплачена фізична особами.

Транспортний податок входить до складу податку на майно. Об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Ставка транспортного податку становить 25000  гривень на рік за кожний легковий автомобіль.

У Головному управлінні ДПС у Кіровоградській області відбулася нарада з керівниками ДПІ

16.08.2021

Нещодавно відбулася нарада за участю начальника Головного управління ДПС у Кіровоградській області Олександра Дозорця, заступника начальника ГУ ДПС в області Сергія Колотухи, керівних працівників ГУ ДПС в області та начальників ДПІ.

Основними питаннями для обговорення стали налагодження ефективної та взаємовигідної співпраці з ОТГ щодо інвентаризації земельних ділянок, якісне проведення інформаційно-роз’яснювальної кампанії щодо одноразового добровільного декларування та організація роботи з адміністративно-господарських питань.

Відкрив нараду начальник Головного управління ДПС у Кіровоградській області Олександр Дозорець.

Насамперед посадовець звернув увагу керівників державних податкових інспекцій на налагодження належної взаємодії з об’єднаними територіальними громадами, адже наповнення місцевих бюджетів завжди було і буде одним із пріоритетних завдань. Особливо це стосується адміністрування податку на доходи фізичних осіб та плати за землю.            «З числа працівників територіальних підрозділів адміністрування юридичних, фізичних осіб та з питань виявлення і опрацювання податкових ризиків закріплено відповідальних осіб щодо налагодження ефективної координації роботи, проведення належної роз’яснювальної роботи з об’єднаними територіальними громадами області. Необхідно і вам долучитися до цієї роботи», - звернувся Олександр Дозорець до очільників державних податкових інспекцій.

Крім того, присутнім начальникам ДПІ області розповіли про основні норми та положення Закону щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету. «Закон створює стимули для виведення з тіні доходів, прихованих від оподаткування, та сприятиме залученню в економіку України додаткових ресурсів. Якщо громадянин сплатить усі необхідні збори, держава гарантуватиме йому звільнення від відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства», - зазначив очільник обласного податкового відомства.

Наприкінці зустрічі начальник Головного управління ДПС у Кіровоградській області Олександр Дозорець зосередив увагу колективу на безумовному виконанні завдань, визначених ДПС України, наголосив на необхідності активізувати інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо добровільного одноразового декларування, оскільки це явище нове і незнайоме для громадян, а також зобов’язав присутніх активніше долучатися до співпраці з ОТГ.

З початку року з рахунків платників податків стягнуто 27,3млн.гривень податкових боргів

16.08.2021

Як повідомили в управлінні по роботі з податковим боргом ГУ ДПС в області, відповідно до ст.16 Податкового кодексу України (далі ПКУ) платник податків зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати податки. Управлінням по роботі з податковим боргом проводиться робота по погашенню податкового боргу шляхом подання позовів до суду на його стягнення.

З початку року забезпечено подання 77 позовів на стягнення податкового боргу за рахунок коштів з банківських рахунків в установах банків підприємств-боржників на загальну суму 153,7млн.грн., з яких 21 позов задоволено на загальну суму 73,4млн.грн. Стягнуто з початку року з рахунків податкового боргу в сумі 27,3млн. гривень.

Слід зазначити, що фізичні особи, як ФОП, так і громадяни є платниками податків, тому за несплату податкових зобов’язань вони відповідають своїм майном.

При цьому, відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПКУ, орган ДПС звертається до суду з позовом про стягнення податкового боргу платника податків – фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до Закону України „Про виконавче провадження”.

За січень-липень поточного року Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області подано 87 позовів про стягнення податкового боргу з фізичних осіб на загальну суму 17,3 млн.грн., з яких станом на 01.08.2021 задоволено 26 на суму 8,7 млн гривень.

Ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

16.08.2021

Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованих об'єктів справляється за ставками:

5 відсотків:

щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні та щодо права грошової вимоги до резидентів України;

щодо об'єктів декларування, що знаходяться (зареєстровані) в Україні (нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості), рухоме майно, частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності, цінні папери, права на отримання дивідендів, процентів, не пов'язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи,  інші активи фізичної особи);

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відсотків із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.

9 відсотків:

щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України;

щодо об'єктів декларування, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном (нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості), рухоме майно, частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності, цінні папери, права на отримання дивідендів, процентів, не пов'язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи,  інші активи фізичної особи);

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відсотка із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.

Зверніть увагу: у разі подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації  у  періоді  з  01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року замість 9 відсотків застосовується ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у розмірі 7 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відсотків зі сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

2,5 відсотка:

щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відсотки із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.

Довідково: кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб триватиме з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року.

Подання одноразової добровільної декларації передбачено Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-IX  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».

З початку року до продавців та виробників підакцизних товарів Кіровоградщини застосовано 5,7 млн гривень фінансових санкцій

16.08.2021

Протягом січня-липня 2021 року  фахівцями управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Кіровоградській області проведено 116 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, за результатами яких застосовано фінансових санкцій на суму 5 млн 706,79 тис. гривень.

Найбільші суми донараховано за такі порушення, як зберігання пального без наявності ліцензії – 500 тис. грн; оптову торгівлю пальним без наявності ліцензії – 1 млн грн; відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку – розпорядником акцизного складу - 1 млн грн; зберігання, реалізація тютюнових виробів без марок акцизного податку – понад 698 тис. грн; торгівля пальним без наявності зареєстрованих витратомірів – лічильників та рівнемірів – лічильників – 560 тис. грн; торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін – 475,5 тис. грн; безліцензійна торгівля алкогольними напоями – 317,3 тис. грн; здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку – 150,7 тис. грн; безліцензійна торгівля тютюновими виробами – 136 тис. гривень.

За матеріалами Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області до суб’єктів господарювання застосовано 119 тис. грн фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері обігу підакцизних товарів.

З початку року на Кіровоградщині легалізовано працю 787 найманих працівників

16.08.2021

Спеціалістами Головного управління ДПС у Кіровоградській області протягом січня – липня  2021 року проведено 68 документальних перевірок,  в ході 44 встановлені порушення нарахування та сплати до бюджету податків при  виплаті заробітної плати та інших доходів населенню. За результатами контрольно-перевірочної роботи до бюджету додатково донараховано 2,8  млн гривень. З донарахованих сум забезпечено надходження до бюджету 1,9 млн грн, або 67,9 відсотків донарахованих сум, та за результатами перевірок минулих років в сумі 2 млн гривень.

Крім того, з початку року в ході контрольно-перевірочних заходів встановлені порушення законодавства щодо оформлення трудових відносин з найманими особами, за результатами контрольно-перевірочних заходів виявлено працю 14 неоформлених працівників. Матеріали перевірок передані до Управління Держпраці в Кіровоградській області, та за результатами їх розгляду застосовані штрафні санкції на загальну суму 0,7 млн гривень.

Також, за рахунок інших заходів контролю (співбесіди, роз’яснювальна робота тощо) упродовж січня – липня 2021 року легалізовано працю 787  найманих працівників. Залучено до державної реєстрації 176 осіб. За результатами інших заходів контролю до бюджету додатково надійшло  єдиного внеску в сумі  2,4 млн грн, податку на доходи фізичних  осіб –  7,7  тис. гривень. 

На засіданнях комісій при ОТГ області протягом січня-липня 2021 року з питання підвищення рівня виплати заробітної плати заслухано керівників 266 підприємств, у тому числі: 3 – підпорядковані Міністерству охорони здоров’я, 4 – підпорядковані Міністерству освіти та науки, 3 – підприємства державного сектору економіки та 256 – підприємств комерційних структур. У результаті вжитих заходів підвищено рівень виплати заробітної плати на 264 підприємствах, за рахунок чого до бюджету додатково надійшло 16,8 млн грн. податку на доходи фізичних осіб, 14 млн грн військового збору та 20,6 млн грн єдиного соціального внеску.

Протягом січня-липня 2021 року проведено індивідуальну роботу (співбесіди, направлення листів, заслуховування робочими групами) із керівниками 239 підприємств. В результаті вжитих заходів підвищено рівень виплати заробітної плати на 236 підприємствах, за рахунок чого до бюджету додатково надійшло 309,2 тис. грн податку на доходи фізичних осіб, 25,8 тис. грн військового збору та 377,9 тис. грн єдиного соціального внеску.

Закон України № 1539: декларант має право подати нову звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію

16.08.2021

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» внесено зміни як до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), так і до інших законів України.

Так, застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб встановлені у новому підрозділі 9 прим. 4 «Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб» розділу ХХ «Прикінцеві положення» ПКУ.

Декларант відповідно до вищезазначеного підрозділу у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, виключно шляхом подання нової одноразової (спеціальної) добровільної декларації у порядку, визначеному цим підрозділом.

При цьому попередньо подана одноразова (спеціальна) добровільна декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою (абзац перший п. 6.3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ).

Програмні РРО: важливі зміни

16.08.2021

Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що наказами Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13» (далі - наказ № 306) та від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (далі - наказ № 329) були внесені зміни до Положення про форму і зміст розрахункових документів.

Зазначені зміни стосуються реквізитів фіскальних касових чеків на товари (послуги), що створюються та друкуються реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій.

Отже, до 01.08.2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких перебували у Державному реєстрі РРО до набуття чинності Наказу № 306, проте не перебували на обліку у органах ДПС, обов’язково мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) для можливості виконання вимог щодо форми і змісту розрахункових документів/ електронних розрахункових документів, які формують РРО.

РРО мають бути доопрацьовані для можливості відображення у касових чеках:

 найменування суб’єкта господарювання;

 заокруглення суми до сплати;

 зазначення валюти операції;

 найменування платіжної системи.

В зв’язку з прийняттям Наказу № 329 до 01 жовтня 2021 року РРО мають бути доопрацьовані для можливості відображення у касових чеках:

-  значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

 Слід звертати увагу на дотримання у фіскальних касових чеках РРО/програмних РРО вимог Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та Вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199».

Які об'єкти підлягають одноразовому добровільному декларуванню?

16.08.2021

Об'єкти одноразового добровільного декларування - активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності і знаходяться на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

а) валютні цінності;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості);

в) рухоме майно (транспортні засоби, предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби, тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов'язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Одноразове спецдекларування: готівкові кошти не можуть бути добровільно задекларовані

16.08.2021

Кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової добровільної декларації перебувають у готівковій формі не можуть бути об’єктами декларування.

Крім цього, декларувати не можна активи, одержані внаслідок вчинення кримінальних діянь окрім пов’язаних з ухиленням від сплати податків та порушенням у сфері валютного законодавства, активи, щодо яких стосовно власників розпочато досудове розслідування або судове провадження, а також активи з місцем розташування або  джерелом походження з Російської Федерації як країни - агресора.

Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування є валютні цінності, нерухоме та рухоме майно, цінні папери та інше

16.08.2021

Головне управління ДПС у Кіровоградській області звертає увагу, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

-не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

-не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Довідково: Закон України від 15.06.2021 №1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».

Строк сплати збору з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації

16.08.2021

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що Закон України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету», який набрав чинності з 21 липня 2021 року, передбачає можливість цивілізованої легалізації активів, що були приховані від оподаткування.

Відповідно до п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом:

першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання Декларації;

другого платежу – до 01 листопада 2023 року;

третього платежу – до 01 листопада 2024 року.

Відповідальність роботодавця за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску

16.08.2021

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464 суми ЄВ, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою.

Штраф у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум ЄВ накладається за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464);

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п. 6 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення (частина десята ст. 25 Закону № 2464).

Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати ЄВ посадові особи платників ЄВ несуть адміністративну відповідальність (абзац другий частини першої ст. 26 Закону № 2464).

Згідно зі ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями:

1. Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За  матеріалами Головного управління ДПС у Кіровоградській області

Прийнято Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету"

Щодо подання  форми 20-ОПП

Пам’ятка щодо подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (ф.№20-ОПП)

По травень 2021 року (включно) ФОП – «спрощенців» першої групи звільнено від сплати єдиного податку і єдиного внеску

Переваги подачі податкової звітності за допомогою електронних сервісів.

Застосування ФОП – платниками єдиного податку РРО та/або ПРРО

Про переваги подання звітності засобами телекомунікаційного зв’язку

Щодо застосування РРО/ПРРО платниками єдиного податку.

СПИСАННЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ  ДО 3060 ГРИВЕНЬ СУБ’ЄКТАМ ГОСПОДАРЮВАННЯ.СПИСАННЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ  ДО 3060 ГРИВЕНЬ СУБ’ЄКТАМ ГОСПОДАРЮВАННЯ.ННЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ  ДО 3060 ГРИВЕНЬ СУБ’ЄКТАМ ГОСПОДАРЮВАННЯ.

Про переваги подання звітності в електронному вигляді