Благовіщенська міська територіальна громада

Голованівського району Кіровоградської області

Благовіщенське відділення ДПІ інформує

 

Оприлюднено 26.01.2024


Оприлюднено 19.01.2024р

До уваги платників податків

 

ПАМ’ЯТКА

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області нагадує про обов’язок подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП.

 Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Відповідно до положень ПКУ процедури обліку об’єктів оподаткування, визначені розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Згідно з п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП), форма якого наведена у додатку 10 до Порядку № 1588, подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за ф. № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді. У такому випадку розд. 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється з урахуванням такого: у графі 6 зазначається цифровий код країни місцезнаходження підрозділу, відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, що затверджений наказом Державної служби статистики України 08.01.2020 № 32, у графі 8 – повне місцезнаходження в країні за межами України, графа 7 не заповнюється.

Платники податків можуть подати повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування.

При цьому, за неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, встановлена відповідальність згідно з п. 117.1 ст. 117 ПКУ.

 


Оприлюднено 15.01.2024р


Оприлюднено 20.12.2023р

Неприбуткові організації мають право надавати благодійну допомогу внутрішньо переміщеним особам без втрати статусу неприбутковості

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на території України не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України щодо перебування організації у статусі неприбуткової організації здійснення такою неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Тож надання неприбутковими організаціями під час дії воєнного стану благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами та які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено залишили місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, не спричиняє виникнення підстав для втрати відповідними організаціями статусу неприбутковості.

Нагадаємо, що згідно з п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 такого Кодексу передача майна, надання послуг неприбутковою організацією, використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, за умови, що такі послуги, майно добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів, та/або наданням благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами та які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено залишили місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/725720.html

Головне управління ДПС у Кіровоградській області

Оприлюднено 11.12.2023р


Оприлюднено 11.12.2023р


Оприлюднено 11.12.2023р


Оприлюднено 11.12.2023р

Мобільний застосунок «Моя податкова» від ДПС доступний на телефони як на платформі Android, так і iOS!  

«Моя податкова» -  простий і зручний інструмент для отримання електронних сервісів податкової служби,  а також сплати податків з використанням платіжних систем.   

У розділі «Реєстри» застосунку можна здійснити:

  • пошук фіскального чека;
  • пошук марки акцизного податку;
  • пошук даних реєстру платників ПДВ;
  • пошук даних реєстру страхувальників;
  • пошук даних реєстру платників єдиного податку;
  • пошук даних реєстру неприбуткових установ та організацій.

У розділі «Мої дані» застосунку можна отримати інформацію про:  

-  адресу реєстрації та фактичне місце проживання;  

-  обʼєкти оподаткування;  

-  обовʼязок сплатити суму грошового зобовʼязання (ППР);  

-  стан розрахунків з бюджетом.  

У розділі «Послуги» доступно:  

-  направлення запиту на отримання відомостей про суми виплачених доходів;  

-  подання Податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка);

- подання Заяви на внесення змін до ДРФО (5 ДР);

- подання Облікової каотки фізичної особи – платника податків (1 ДР);

- подання Заяви до Реєстру волонтерів;

- перегляд інформації про стан розрахунків з бюджетом.  

У розділі «Повідомлення» доступні:  

-  квитанції;  

-  відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків;  

- інформація з ДРФО про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору;  

- листи контролюючого органу.  

 

 


Оприлюднено 28.11.2023р

Чи необхідно ФОП - платнику єдиного податку, який здійснює продаж продовольчих товарів за допомогою вендингових автоматів застосовувати РРО?

Згідно з пунктами 1, 2 та 3 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані: 

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти); 

фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім, зокрема, підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів,) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги;

застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або ПРРО з додержанням встановленого порядку їх застосування. 

Відповідно до статті 2 Закону № 265 РРО – пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До РРО належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. 

Автомат з продажу товарів (послуг) – це РРО, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості та створює контрольну стрічку в електронному вигляді. 

Вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор – це РРО, призначений для забезпечення реалізації фіскальних функцій у складі програмно-технічного комплексу самообслуговування, автоматів з продажу товарів (послуг) тощо. 

Згідно з пунктом 6 статті 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами-підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до Податкового кодексу України. 

Відповідно до пункту 296.10 статті 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Крім того, пунктом 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336) встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності у тому числі фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів).

Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

такими фізичними особами-підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

сільськими, селищними, міськими радами прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села, селища РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у пункті 1 Переліку.

Згідно з пунктом 2 Постанови № 1336 установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених у:

пункті 1 Переліку – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).

Враховуючи викладене, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює продаж продовольчих товарів та/або напоїв (не підакцизних товарів) за допомогою торгівельних автоматів (вендингових автоматів), в яких вбудовані електронні контрольно-касові реєстратори, що включені до Реєстру РРО, то КОРО та РК не застосовуються. 

Реєстр РРО, що розміщений на вебпорталі ДПС за посиланням: «Головна/Довідники, Реєстри, Переліки/Реєстри», містить декілька моделей РРО (вбудованих електронних контрольно-касових реєстраторів) від різних виробників, для яких передбачено сферу застосування – використання в автоматах з продажу товарів (послуг). 

Водночас, суб’єкт господарювання може прийняти рішення щодо використання в автоматах з продажу товарів ПРРО. 

Безкоштовні програмні рішення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланнями: «Головна/Банер/Програмні РРО/(WEB, Android, iOS, Windows)».


Оприлюднено 28.11.2023р

Як здійснюється реєстрація РРО податковим органом для платників, податкова адреса яких територія, на якій ведуться бойові дії, але фактично вони перебувають на підконтрольній території України?

Суб’єкт господарювання, незалежно від свого фактичного місця перебування, може подати заяву в електронній формі для реєстрації РРО/ПРРО за умови, що інформація щодо господарської одиниці, на яку реєструється РРО/ПРРО, як про об’єкт оподаткування наявна в контролюючому органі і такий об’єкт оподаткування не закритий та експлуатується.

Процедура реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних РРО в контролюючих органах регулюється Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 /Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547». 

Відповідно до пункту 3 глави 2 розділу II Порядку № 547 реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 317 встановлено, що ДПС веде реєстр ПРРО в електронному вигляді. До Реєстру вносяться дані про ПРРО, а також відомості про суб’єктів господарювання та їхні господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів кваліфікованих або удосконалених електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО.

Реєстрація РРО проводиться на підставі заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (пункт 4 глави 2 розділу ІІ Порядку № 547), реєстрація ПРРО – на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – заява № 1-ПРРО) (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 317).

Подати до контролюючого органу заяву для реєстрації РРО можна у електронній або паперовій формі, для реєстрації ПРРО – виключно в електронній формі.

Обробка поданих заяв здійснюється автоматично засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС. Про результат обробки заяви, реєстрацію РРО/ПРРО суб’єкту господарювання повідомляється у Електронному кабінеті.
Відсутність в контролюючому органі інформації щодо господарської одиниці, вказаної у заяві №№ 1-РРО/1-ПРРО, про яку суб’єкт господарювання мав повідомити контролюючий орган як про об’єкт оподаткування, відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 ПКУ, або наявність відомостей згідно з повідомленням про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) про те, що відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання, є підставою для відмови в реєстрації РРО/ПРРО.

РРО/ПРРО може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні (пункт 3 розділу ІІІ Порядку № 547)/дані про господарську одиницю внесені до Реєстру щодо такого ПРРО (пункт 2 розділу IV Порядку № 317).

У розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» заяви №№ 1-РРО/1-ПРРО зазначаються: ідентифікатор об’єкта оподаткування, код території, назва господарської одиниці, адреса розміщення господарської одиниці, які заповнюються згідно з даними Повідомлення за ф. № 20-ОПП, поданим до контролюючого органу відповідно до вимог пункт 63.3 статті 63 ПКУ.

Назва та адреса господарської одиниці є обов’язковими реквізитами фіскального чеку згідно з пунктом 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.

Абзацом третім пункту 2 розділу І Положення визначено, що господарська одиниця – це стаціонарний або пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції. 

У разі зміни адреси господарської одиниці, де використовується РРО/ПРРО, здійснюється перереєстрація РРО/ПРРО.

Для перереєстрації РРО надаються заява № 1-РРО та реєстраційне посвідчення, для перереєстрації ПРРО – заява № 1-ПРРО з позначкою «Перереєстрація».

Отже, першоджерелом даних щодо адреси місцезнаходження господарської одиниці заяви №№ 1-РРО/1-ПРРО, що подається суб’єктом господарювання до контролюючого органу у встановленому порядку для реєстрації РРО/ПРРО, є відомості щодо об’єкта оподаткування, що є місцем здійснення господарської діяльності та/або місцем проведення розрахунків, який взято на облік в контролюючих органах відповідно до поданого Повідомлення за ф. № 20-ОПП. 

 


Оприлюднено 28.11.2023р

Компенсація за пошкоджене чи знищене нерухоме майно громадянина не оподатковується

Пресслужба Державної податкової служби України, опубліковано 23 листопада 2023 о 12:22

Не оподатковується дохід громадянина, отриманий як компенсація за пошкоджене чи знищене нерухоме майно відповідно до Закону № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі – Закон № 2923).

Це передбачено п.п. 165.1.66 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отриманого як компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна відповідно до Закону № 2923.

Нагадаємо, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.08.2023, зокрема, внесені зміни до ст. 165 Кодексу, а саме: п. 165.1 доповнено новим п.п. 165.1.66.

 


Оприлюднено 28.11.2023р

Чи включаються до складу податкової знижки платника ПДФО суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків у період воєнного стану неприбутковим організаціям?

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від        02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ)

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до ПКУ, зокрема, підрозд. 1 розд. «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 21.

Так, п. 21 підрозд. 1 розд. «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 16 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

 

ЗІР: Категорія: 103.06 податкова знижка

 

https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38506

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області


Оприлюднено 20.11.2023р

Яка відповідальність застосовується контролюючим органом до СГ за невикористання, використання незареєстрованих належним чином, порушення встановленого порядку використання або незберігання протягом встановленого строку КОРО та/або РК?

     Згідно з пп. 5, 6 та 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО (далі – ПРРО) у випадках, визначених Законом № 265, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) з додержанням встановленого порядку її ведення, забезпечувати зберігання (у разі використання) використаних КОРО протягом трьох років після їх закінчення та щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

     Пунктом 3 ст. 17 Закону № 265 передбачено, що якщо у випадках, визначених Законом № 265, при здійсненні розрахункових операцій суб’єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку КОРО та/або розрахункові книжки, то до такого суб’єкта господарювання за рішенням відповідних контролюючих органів застосовується відповідальність у вигляді фінансової санкції у розмірі п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

     Разом з тим, за порушення вимог Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності (ст. 26 Закону № 265).

     Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року №8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

     За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

     Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 155 прим. 1 КУпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 КУпАП.

Оприлюднено 20.11.2023р

 

До уваги платників єдиного податку третьої групи – юридичних та фізичних осіб першої-третьої груп!

Головне управління ДПС у Кіровоградській звертає увагу на необхідність дотримання умов перебування на спрощеній системі оподаткування!

Основні вимоги для можливості обрання та переходу юридичними та фізичними особами – підприємцями на сплату єдиного податку встановлено у статті 298 Податкового кодексу України (далі – Кодекс). Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

У заяві повинні зазначатися всі обов’язкові відомості, зокрема обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

У разі подання заяви без зазначення будь-яких з обов’язкових відомостей платник має можливість повторно її подати із заповненням всіх обов’язкових відомостей.

Акцентуємо, що Кодексом встановлено заборону на здійснення окремих видів діяльності, що не дають права платникам перебувати на спрощеній системі оподаткування. Відповідні заборонені види діяльності визначені підпунктом 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу.

Методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікації видів економічної діяльності» (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджено наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 (далі – Наказ  № 396).

Враховуючи пояснення, наведені у Наказі № 396, підставою для прийняття контролюючим органом рішення щодо відмови у реєстрації платника єдиного податку є наявність та здійснення суб'єктом господарювання наступних кодів видів діяльності (згідно з КВЕД ДК 009:2010):

05.10, 05.20, 06.10, 06.20, 07.10, 07.21, 07.29, 08.11 (у частині добування декоративного та будівельного каменю та глинистого сланцю), 08.12 (у частині добування гравію, глин і каоліну), 08.91, 08.92, 08.93, 08.99, 11.01, 11.02, 11.03, 11.04, 11.05, 12.00, 19.20, 24.41, 29.10, 29.20, 32.12 (у частині виробництва обробленого дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння), 35.11, 35.14, 35.21, 35.23, 45.11, 45.19 (у частині оптової та роздрібної торгівлі новими автотранспортними засобами та вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами), 46.12, 46.17 (у частині діяльності посередників у торгівлі  тютюновими виробами), 46.21 (у частині оптової торгівлі необробленим тютюном), 46.34 (у частині торгівлі алкогольними напоями), 46.35, 46.39 (у частині неспеціалізованої оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами), 46.71, 46.72, 46.76 (у частині оптової торгівлі дорогоцінним камінням), 47.11 (у частині роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах алкогольними напоями та тютюновими виробами), 47.25 (у частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями), 47.26 (у частині роздрібної торгівлі тютюновими виробами), 47.30, 47.79 (у частині роздрібної торгівлі антикваріатом та діяльність аукціонних будинків), 47.81 (у частині роздрібної торгівлі з лотків і на ринках алкогольними напоями та тютюновими виробами), 47.91 (у частині діяльності з роздрібної торгівлі Інтернет-аукціонів виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату), 53.10, 53.20 (у частині поштової діяльності), 61.10, 61.20, 61.30, 64.11, 64.19, 64.20, 64.30, 64.91, 64.92, 64.99, 65.11, 65.12, 65.20, 65.30, 66.11, 66.12 66.19, 66.22 (у частині діяльності страхових брокерів), 66.29, 66.30, 90.01, 90.02, 90.04, 92.00, 93.21 (у частині діяльності з організації, проведення гастрольних заходів).

Водночас повідомляємо, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Також реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

При цьому наголошуємо, що виключення платника єдиного податку з Реєстру платників єдиного податку відбувається у разі здійснення таким суб’єктом господарювання заборонених видів господарської діяльності.

Отже, суб’єкт господарювання має право зареєструвати види діяльності (згідно з КВЕД ДК 009:2010), які містять одночасно часткову заборону на певний вид діяльності, при цьому такі платники повинні дотримуватися вимог, визначених підпунктом 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу.

Таким чином, якщо у платника податків є зареєстровані коди діяльності, які містять одночасно і дозволені і заборонені види діяльності, але фактично заборонені види діяльності платник податків не здійснює, така юридична або фізична особа може бути зареєстрована платником єдиного податку та перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Слід звернути увагу, що згідно з пунктом 36.5 статті 35 Кодексу відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку несе платник податків.

У разі недотримання встановлених Кодексом вимог:

до доходу юридичної особи, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, встановлюється розмір ставки єдиного податку у подвійному розмірі (пункт 293.5 статті 293 Кодексу);

до доходу фізичної особи – підприємця, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, встановлюються ставка єдиного податку у розмірі 15 відсотків (пункт 293.4 статті 293 Кодексу).

Оприлюднено 20.11.2023р

Щодо особливостей застосування РРО та/або ПРРО при наданні послуг за умови проведення розрахунків за них виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів

Головне управління ДПС у Кіровоградській області продовжує інформувати платників податків про актуальні питання щодо особливостей застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у зв’язку з чим повідомляє таке. 

Згідно з пунктом 14 статті 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги, у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. 

Таким чином, суб’єкти господарювання, які не приймають оплату за надані послуги готівкою та/або не здійснюють приймання оплати в безготівковій формі, за допомогою електронних платіжних засобів (платіжних карток), жетонів, талонів тощо, звільняються від обов’язкового застосування РРО/ПРРО при прийманні оплати за послуги. 

Звертаємо увагу, що хоча право щодо незастосування РРО/ПРРО, встановлене пунктом 14 статті 9 Закону № 265, і не може бути використане суб’єктом господарювання при продажу товарів, суб’єкт господарювання не втрачає такого права, навіть за умови здійснення торгівлі товарами, у випадку приймання оплати за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. 

Отже, у випадку здійснення торгівлі одночасно товарами та послугами, за умови приймання оплати саме за послуги, виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, суб’єкти господарювання мають право не застосовувати РРО/ПРРО з урахуванням пункту 14 статті 9 Закону № 265. 

Оприлюднено 14.11.2023р

Оподаткування благодійної допомоги, яка надається благодійниками - резидентами

Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що відповідно до п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками - фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом № 5073 або у порядку, визначеному Законом № 5073, на користь, зокрема:

фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв'язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах (абзац четвертий п.п. «а» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);

фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (абзац п’ятий п.п. «а» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);

фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, в яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв'язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах (абзац четвертий п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Порядок оподаткування благодійної допомоги регламентується п. 170.7 
ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. «в» п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 Кодексу не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок збройної агресії Російської Федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

Порядок підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою не включення до оподатковуваного доходу фізичних осіб – платників  податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, визначається Кабінетом Міністрів України.

Тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану до його припинення або скасування положення п.п. «в» п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 Кодексу застосовуються з урахуванням такої особливості: до прийняття Кабінетом Міністрів України порядку підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою не включення до оподатковуваного доходу фізичних осіб – платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, статус таких осіб визначається самостійно надавачами цільової або нецільової благодійної допомоги (п. 26 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу). 

Крім того, п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу визначено, що не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу:

а) у будь-якій сумі (вартості), що надається, зокрема:

платникам податку, визначеним, абзацами третім - п'ятим підпункту «а», абзацами третім і четвертим п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, як допомога на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику), у тому числі – для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;

б) у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, що виникли у платників податку, визначених п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу. Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Кодексу, і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги.

При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 653 затверджено перелік потреб, сума благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб.

Тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану до його припинення або скасування положення абзацу четвертого п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу застосовуються з урахуванням такої особливості: до визначення в установленому Кабінетом Міністрів України порядку Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, статус фізичних осіб – платників податку, які отримують благодійну допомогу, виплачену (надану) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом № 5073, визначається самостійно надавачами благодійної допомоги (п. 25 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Так, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, із змінами, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Враховуючи викладене, якщо дохід у вигляді благодійної допомоги, виплачується (надається) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом № 5073, або у порядку, визначеному Законом № 5073,на користь фізичних осіб, які зазначені у абзацах четвертому та п’ятому п.п. «а», абзаці четвертому «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, то сума такої допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, за умов дотримання вимог, визначених п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу та п. 25 і п. 26 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу


Оприлюднено 14.11.2023р

Здійснення господарської діяльності без державної реєстрації – це пряме порушення вимог чинного законодавства

Головне управління ДПС у Кіровоградській області  нагадує платникам податків про необхідність реєстрації суб’єктами господарювання у випадку здійснення систематичної господарської діяльності з продажу товарів (надання послуг).

Господарською діяльністю, в розумінні Господарського кодексу України, є діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями.

Згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво як вид господарської діяльності – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

До загальних ознак господарської діяльності закон відносить не тільки факт надання послуг за винагороду, а й систематичність таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.

Відповідно до частини 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності», під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб’єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов’язану із виробництвом чи реалізацією  продукції, виконанням робіт,  наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Відсутність державної реєстрації призводить до притягнення відповідних посадових осіб до адміністративної (ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та, в певних випадках, до кримінальної (ст. 201 Кримінального кодексу України) відповідальності.


Оприлюднено 14.11.2023р

Як завантажити власний кваліфікований сертифікат відкритого ключа?

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що клієнти (користувачі) мають можливість завантажити кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».

Для початку використання Програми клієнтам (користувачам) необхідно встановити актуальну версію безкоштовної Програми, яку можливо завантажити на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».

Детальну інформацію щодо роботи Програми та покрокову інструкцію стосовно можливості завантаження власних кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, наведено у підпункті 5.2 пункту 5 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» на вебсайті Надавача за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області


Оприлюднено 07.11.2023р


Оприлюднено 01.11.2023р


Оприлюднено 01.11.2023р

 


Оприлюднено 23.10.2023р


Оприлюднено 18.10.2023р 

 


18.10.2023р

Чи необхідно в кінці робочого дня створювати Z-звіт, якщо протягом дня розрахункові операції не проводились, але було здійснено операції «службове внесення» та «службова видача»?

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) фіскальний звітний чек – документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО), що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу.

Пунктом 9 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону № 265).

Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО або ПРРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій:

операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту;

операція «службова видача» використовується для реєстрації суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів.

Проведення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів здійснюється суб’єктами господарювання із використанням РРО або ПРРО у порядку, визначеному Законом № 265 та нормативно-правовим актом Національного банку України з питань ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Тобто, операції «службове внесення» та «службова видача» не є розрахунковими операціями в розумінні Закону № 265.

Враховуючи викладене, якщо протягом дня розрахункові операції не проводились, але було здійснено операції «службове внесення» та «службова видача», то створення Z-звіту в кінці робочого дня не є обов’язковим.

 


18.10.2023р

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує.

Відповідно до ст. 10 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1359, яка набирає чинності з 01 січня 2022 року) (далі – Постанова № 1336) затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Пунктом 1 Переліку встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності у тому числі фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів).

Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

сільськими, селищними, міськими радами прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку.

Згідно з п. 2 Постанови № 1336 установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених у:

п. 1 Переліку – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).

 


Оприлюднено 18.10.2023р

Щодо відображення реквізитів електронних платіжних засобів (платіжних карток) у розрахункових документах РРО/ПРРО

Вимоги законодавства сфери розрахунків, повязані, зокрема, і з відображенням реквізитів електронних платіжних засобівплатіжних карток (даліЕПЗ) у чеках, які формуються реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 13 статті 1 Закону України від 30.06.2021 № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) є спеціальним законом, поширює свою дію на готівкові та безготівкові розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом № 265 та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Зокрема, форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено обов'язкові реквізити, які має містити фіскальний чек. Наголошуємо, що Положення № 13 однаково розповсюджує свою дію як на розрахункові документи, що створюються РРО, так і ПРРО.

Водночас, відповідно до п. 4 розділу ІІ Положення № 13, рядки 11 – 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків лише з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, незалежно від його виду (РРО чи ПРРО) або сфери призначення.

Звертаємо увагу, що законодавcтвом не встановлено обов’язку з’єднувати або поєднувати РРО/ПРРО та POS-термінали.

Звертаємо увагу, що принципово важливим є факт, що платіжні сервіси також приймають платіжні інструкції користувачів на виконання платіжних операцій, з використанням банківських (платіжних) карток, у межах надання платіжних послуг, як окремого виду господарської діяльності, тa забезпечують розпорядження покупця щодо переказу коштів зі свого рахунку і без використання платіжних терміналів.

Враховуючи вищевикладене, повідомляємо, що у разі проведення розрахунків за допомогою сервісу еквайрингу без використання платіжного терміналу, відсутні обставини, що супроводжують обов’язок друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека, а удосконалення програмного забезпечення РРО/ПРРО та/або наявність можливості зазначати такі реквізити методом введення вручну, не призводить до виникнення обов’язку друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека при створенні кожного розрахункового документа


                                                                                                              Оприлюнено 18.10.2023р

Актуальні запитання платників податків

Дії фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку першої – третьої груп, яка з 01.08.2023 автоматично вважається платником єдиного податку відповідної групи, якщо нею перевищено обсяг доходу, розрахований пропорційно до кількості календарних місяців 2023 року, протягом яких не застосовувалися особливості оподаткування?

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), який доповнено новим п. 91 щодо особливостей переходу суб’єктів господарювання, які використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Платники податків, які станом на 31 липня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та не відмовилися від їх використання самостійно, і до переходу на такі особливості були платниками єдиного податку, з 01 серпня 2023 року автоматично вважаються платниками єдиного податку тієї групи єдиного податку, на якій вони перебували до моменту переходу на застосування особливостей третьої групи, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 91.4.1 п.п. 91.4 п. 91 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Підпунктом 91.4.3 п.п. 91.4 п. 91 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений п. 291.4 ст. 291 ПКУ, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з п. 293.8 ст. 293 ПКУ ставки, встановлені пп. 293.3 – 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовуються з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відс., а також зобов’язані у порядку, встановленому главою 1 розд. ХIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (далі – Заява).

Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп, у яких виявлено перевищення граничного обсягу доходу, розрахованого відповідно до п.п. 91.4.3 п.п. 91.4 п. 91 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зобов’язані:

застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків;

перейти на застосування ставки єдиного податку, встановленої для платників єдиного податку другої або третьої групи або відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування (платники єдиного податку першої групи);

перейти на застосування ставки єдиного податку, встановленої для платників єдиного податку третьої групи або відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування (платники єдиного податку другої групи);

перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ (платники єдиного податку третьої групи).

При цьому не пізніше 20 жовтня 2023 року необхідно подати Заяву, у рядках 5.2 та 5.5 якої зазначити дату (період) зміни (відмови) «з 01 жовтня 2023 року».

 

 

 


Оприлюднено 12.10.2023р

до уваги платників податків фізичних осіб щодо мінімального податкового зобов язання                       


 Оприлюднено 28.09.2023р

Повернення готівки за товар, якщо у скриньці РРО не вистачає готівкових коштів

 

Головне управління ДПС в Кіровоградській області повідомляє що відповідно до п. 7 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Згідно з п. 8 розд. III Порядку № 547 якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.

Згідно з п. 1 розд. ІІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13), фіскальний касовий чек видачі коштів – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або програмним РРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення № 13.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, що передбачено п. 26 розд. ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148).

Якщо у скриньці РРО недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, касир повинен звернутися до бухгалтерії підприємства, щоб з каси видали певну суму готівки для повернення покупцю.

Касир РРО, отримавши з каси бухгалтерії кошти, вносить їх до касового апарату шляхом проведення «службового внесення».

Крім того, п. 39 розд. IV Положення № 148 визначено, зокрема, що підприємці касової книги не ведуть.

У випадку, коли у скриньці РРО, який використовується фізичною особою – підприємцем, недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, така особа вносить готівку до скриньки РРО за допомогою операції «службове внесення».

 
 

Оприлюднено 26.09.2023р

 


Оприлюднено 13.09.2023р

 


Оприлюднено 11.09.2023 р

 


Оприлюднено 11.09.2023 р

Про застосування РРО/ПРРО

 

Обов’язок кожного підприємця, окрім спрощенців І групи, застосовувати реєстратор розрахункових операцій при здійсненні готівкових розрахунків.

Зауважуємо, що ДПС пропонує безоплатне програмне забезпечення для використання в якості ПРРО, яке не потребує фінансових витрат та спеціальних навичок користувача, а завантажити його можна на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/програмні РРО.

У оновленій версії програмного забезпечення безоплатного ПРРО від ДПС для операційних систем Android та iOS:

- додано можливість використання КЕП у форматі .pfx;

- удосконалено механізм повернення з ПРРО, що використовується, чеків, які були сформовані іншим ПРРО, що належить/належав одному суб'єкту господарювання;

- виключено обмеження щодо перегляду чеків у модулі «Історія операцій», сума яких перевищує 1 млн грн;

- удосконалено функціонал щодо перевірки стабільності інтернет-з’єднання та з’єднання з Фіскальним сервером контролюючого органу при виході ПРРО з режиму офлайн.

Також звертаємо увагу підприємців, що з 1 жовтня 2023 року відновлено застосування штрафних санкцій за невидачу фіскального чека. У разі встановлення контролюючим органом фактів порушень, до суб'єктів господарювання будуть застосовуватись фінансові санкції, у розмірі від 25% до 150% вартості реалізованого товару.

 


Оприлюднено 28.08.2023 р


Оприлюднено 28.08.2023 р

Щодо особливостей відображення назви товару в розрахункових документах РРО/ПРРО

З 01.08.2023 Законом України від 30.06.2023 № 3219 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» були внесені зміни в пункт 2 статті 3 Закону від 06.07.1995 № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) щодо спрощення фіскального чеку. Зазначений пункт було доповнено абзацом другим:

Фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Завдяки зазначеним змінам чітко визначені категорії продавців при продажу товару або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Водночас до ДПС почали звертатись платники податків з проханням роз’яснити:

Як має виглядати такий спрощений чек?

Як зазначати правильно групу товарів?

Де брати її назву, якщо виникають сумніви?

У зв’язку з цим надаємо в межах компетенції відповіді на ці питання.

Відповідь: при зазначенні назви товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність товару (послуги) до товарної групи чи послуги, у випадку виникнення сумнівів щодо правильності віднесення певних товарів до певних груп рекомендуємо використовувати Державний класифікатор продукції та послуг (Наказ Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457) в редакції Наказу Міністерства економіки від 16.02.2017 № 211 та зазначати товар (послугу), який класифікується за назвою «Групи» замість відображення конкретної позиції.

Така можливість встановлена прямою нормою Закону № 265 та не потребує створення нової форми фіскального касового чеку.

При цьому форма такого фіскального касового чека визначена в додатку 1 до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350.

При зазначенні назви товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність товару (послуги) до товарної групи чи послуги, який класифікується за назвою «Групи», замість відображення конкретної позиції можна, наприклад, зазначати:

- «постільна білизна» замість «наволочка», «простирадло», «ковдра» і т.д.;

- «випічка» замість «пиріжок з маковою начинкою», «пиріжок з вишнею», «пиріжок з повидлом» і т. д.;

- «напої» замість «лимонад», «сітро», «дюшес», «тархун» і т. д.


Оприлюднено 25.08.2023р

 


 

Оприлюднено 24.08.2023р


Оприлюднено 24.08.2023р

Алгоритм реєстрації програмного РРО

 

Для реєстрації програмного РРО, необхідно зробити всього 4 кроки:

Крок 1. Отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (КНДЕП ІДД ДПС України видає безкоштовно).

Крок 2. Завантажити та встановити з веб-порталу ДПС України програмне забезпечення на будь-який зручний пристрій, який є в наявності. ПРРО від ДПС можна інстальовувати на різні операційні системи: Windows, Android, iOS або працювати через web-версію. Посилання для завантаження: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro

Крок 3. Подати через Електронний кабінет платника заяви для реєстрації торгової точки, ПРРО та касирів:

- для реєстрації торгової точки в приватній частині кабінету потрібно створити та заповнити електронний документ Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП, код форми J/F1312002);

- для реєстрації ПРРО потрібно заповнити Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій (форма № 1-ПРРО, код форми J/F1316602)

- для реєстрації касира треба подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) (форма 5-ПРРО, код форми J/F1391801).

Вхід в ПРРО здійснюється за допомогою ключа касира/старшого касира щодо якого суб’єкт господарювання подав Повідомлення за формою 5-ПРРО (J/F1391801) та сертифікату відкритого ключа. Ключ та сертифікат потрібно помістити в одну папку на пристрій з якого буде здійснюватись робота з ПРРО.

Крок 4. Ввести товари в ПРРО. Усі чеки фіскалізуються безпосередньо на сервері ДПС.

Щодо обов'язкових реквізитів при продажу підакцизних товарів

 


Оприлюднено 24.08.2023р

                          Про можливості сервісу «Електронний кабінет платника»

 

За допомогою приватної частини популярного електронного сервісу від ДПС можна подати податкову звітність в електронному вигляді, автоматично перевірити заповнену звітність на наявність арифметичних помилок та оновлення версій форматів документів, які є підставою для нарахування і сплати податків.

У Електронному кабінеті платник може переглянути особисту інформацію: реєстраційні та ідентифікаційні дані, дані податкового обліку та реєстрів, дані щодо розрахунків з бюджетом, дані про об’єкти оподаткування, податкові повідомлення – рішення щодо сум нарахованих податкових зобов’язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю, подати декларацію про майновий стан і доходи, отримати відомостей про суми виплачених доходів з ДРФО, подати заяви за ф. 1 ДР, ф. 5ДР, копій документів.

Крім того, можна надіслати в електронному вигляді листи, запити за встановленими формами та отримання інформації, переглянути раніше подану звітність та квитанції про приймання та обробку податкової звітності, інформаційні повідомлення, кореспонденцію тощо.

Робота у приватній частині «Електронного кабінету платника» здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Вхід в Електронний кабінет здійснюється за адресою cabinet.tax.gov.ua або через офіційний вебпортал ДПС

 

 


Оприлюднено 22.08.2023р


Оприлюднено 18.08.2023 р.

Оприлюднено 16.08.2023 р.

Оприлюднено 14.08.2023 р.

До уваги платників-юридичних осіб

 щодо порядку заповнення податкової декларації з плати за землю!

Голованівський відділ податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області надає роз’яснення щодо порядку заповнення Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

Одиниці виміру зазначаються: гектари (га) – з чотирма десятковими знаками; квадратні метри (кв. м) – з двома десятковими знаками; гривні (грн) – з двома десятковими знаками. 

Розділ І «РОЗРАХУНОК СУМИ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ»:

  • у колонці 1 зазначається номер за порядком. За потреби кількість рядків може бути збільшено або зменшено; 
  • у колонці 2 зазначається інформація щодо категорії/цільового призначення земельних ділянок, яка має відповідати інформації, зазначеній в документах, що засвідчують/підтверджують право власності земельними ділянками. Проставляється номер арабськими цифрами (формат XX.XX) згідно з Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року           № 821;
  • у колонці 3 зазначається вид права: 1 -  власність; 2 – постійне користування; 4 – право на земельну частку (пай);
  • у колонці 4 «Серія та номер документа» вказується серія та номер правовстановлюючого документа в залежності від вида права;
  •  у колонках 5 та 6 (у разі наявності) зазначається відповідно дата  державної реєстрації права власності/користування земельною ділянкою (у форматі дд.мм.рррр) та номер документа, що посвідчує державну реєстрацію такого права;
  • у колонці 7 «Період володіння/користування (частка неповного місяця) зазначається частка днів у місяці, розрахована за формулою: кількість днів володіння або користування у місяці/загальна кількість днів у місяці. Зазначається у форматі з чотирма десятковими знаками;
  • у колонці 8 «Кількість повних місяців» зазначається цілим числом від 1 до 12 кількість повних місяців перебування у володінні/користуванні земельної ділянки;
  • у колонці 9 зазначається кадастровий номер земельної ділянки у форматі хххххххххх:хх:ххх:хххх;
  • у колонці 10 зазначається код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташована (і) земельна (і) ділянка (и) та у колонці 11  - адреса місця розташування земельної ділянки (згідно з правовстановлюючими документами);
  • у колонці 12 зазначається площа земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту – у гектарах (га), у колонці 13 зазначається площа земельної ділянки, розташованої в межах населеного пункту – у квадратних метрах (кв. м). ОДНОЧАСНЕ ЗАПОВНЕННЯ У ОДНОМУ РЯДКУ КОЛОНОК 12 ТА   13 РОЗДІЛУ І - НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ!  
  • у колонці 14 зазначається нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (грн/га або грн./кв. м) з урахуванням кумулятивної величини коефіцієнта індексації, що застосовується з дати останньої затвердженої грошової оцінки: у разі проведення оцінки земельної ділянки зазначається оцінка одиниці площі земельної ділянки, у колонці 15 - якщо оцінку не проведено зазначається оцінка одиниці площі ріллі по  Автономній Республіці Крим або по області (грн/га).

ОДНОЧАСНЕ ЗАПОВНЕННЯ У ОДНОМУ РЯДКУ КОЛОНОК 14 ТА 15 РОЗДІЛУ І - НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ!

  • у колонці 16 зазначається ставка податку у відсотках (%) відповідно до рішення органу місцевого самоврядування;

 - у колонці 17 зазначається річна сума земельного податку на звітний рік, розрахована за формулами:

 (к. 12 або 13×  к. 14 або 15× к. 16 / 100) / 12 × (к. 7 + к. 8).

Для декларації за місяць річна сума розраховується як для декларації за рік, а у колонці розділу ІІІ, що відповідає звітному місяцю, зазначаються показники за звітний місяць;

  • у колонці 18   зазначається код пільги відповідно до довідника  пільг;
  • у колонці 19 зазначається розмір пільги у відсотках відповідно до законодавства та/або рішення органів місцевого самоврядування, згідно з яким надано пільгу;
  • у колонках 20 та 21 зазначається строк користування податковою пільгою в звітному періоді — число, місяць, рік початку та закінчення користування пільгами у форматі дд.мм.рррр. У разі коли строк користування податковою пільгою встановлений до початку звітного періоду і продовжується після його закінчення, такий строк збігається з датою початку та закінчення зазначеного періоду;
  • у колонці 22 зазначається сума пільги, розрахована пропорційно до періоду користування пільгою;
  • у колонці 23 вказується річна сума земельного податку до сплати, яка розраховується за формулою: к. 17 – к. 22.

Розділ ІІ «РОЗРАХУНОК СУМИ ОРЕНДНОЇ ПЛАТИ»:

  • у колонці 1 зазначаються номер за порядком. За потреби кількість рядків може бути збільшено або зменшено; 
  • у колонці 2 зазначається інформація щодо категорії/цільового призначення земельних ділянок, яка має відповідати інформації, зазначеній в документах, що засвідчують/підтверджують право користування земельними ділянками. Проставляється номер арабськими цифрами (формат XX.XX) згідно з Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року           № 821;
  • у колонці 3 зазначається дата документа, який засвідчує/ підтверджує право користування ділянкою (у форматі дд.мм.рррр), у колонці 4 – серія та номер документа, який засвідчує/ підтверджує право користування ділянкою;
  • у колонках 5 та 6 (у разі наявності)зазначається відповідно дата  державної реєстрації права користування земельною ділянкою (у форматі дд.мм.рррр) та номер документа, що посвідчує державну реєстрацію такого права;
  • у колонці 7 зазначається дата закінчення терміну дії договору оренди (у форматі дд.мм.рррр);
  • у колонці 8 «Період користування (частка неповного місяця) зазначається частка днів у місяці, розрахована за формулою: кількість днів користування у місяці/загальна кількість днів у місяці. Зазначається у форматі з чотирма десятковими знаками;
  • у колонці 9 «Кількість повних місяців» зазначається цілим числом від 1 до 12 кількість повних місяців перебування у користуванні земельної ділянки;
  • у колонці 10 зазначається кадастровий номер земельної ділянки у форматі хххххххххх:хх:ххх:хххх;
  • у колонці 11 зазначається код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташована (і) земельна (і) ділянка (и) та у колонці 12  - адреса місця розташування земельної ділянки (згідно з правовстановлюючими документами);
  • у колонці 13 зазначається площа земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту – у гектарах (га), у колонці 14 зазначається площа земельної ділянки, розташованої в межах населеного пункту – у квадратних метрах (кв. м). ОДНОЧАСНЕ ЗАПОВНЕННЯ У ОДНОМУ РЯДКУ КОЛОНОК 13 ТА 14 РОЗДІЛУ ІІ - НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ!  
  • у колонці 15 зазначається нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (грн/га або грн./кв. м) з урахуванням кумулятивної величини коефіцієнта індексації, що застосовується з дати останньої затвердженої грошової оцінки: у разі проведення оцінки земельної ділянки зазначається оцінка одиниці площі земельної ділянки, у колонці 16 - якщо оцінку не проведено зазначається оцінка одиниці площі ріллі по  Автономній Республіці Крим або по області (грн/га).

ОДНОЧАСНЕ ЗАПОВНЕННЯ У ОДНОМУ РЯДКУ КОЛОНОК 15 ТА 16 РОЗДІЛУ ІІ - НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ!

  • у колонці 17 зазначається розмір (ставка) орендної плати у відсотках (%) відповідно до договору оренди, але з урахуванням норм пункту 288.5 статті 288 розділу ХІІ Податкового кодексу;
  •  у колонці 18 визначається річна сума орендної плати до сплати, яка розраховується за формулами:

 . 13 або 14 х к. 15 або 16 х к. 17 / 100) / 12 х (к. 8+ к. 9).

Розділ ІІІ «РОЗРАХУНОК (УТОЧНЕННЯ) ПОДАТКОВОГО ЗОБОВЯЗАННЯ»:

Значення колонки 3 рядка 3 розділу ІІІ має відповідати значенню колонки 23 рядка 2 розділу І або колонки 18 рядка 2 розділу II Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

Рядки 4 – 8 заповнюються у разі уточнення податкових зобов’язань, зокрема за нововідведеними (придбаними) земельними ділянками або за новоукладеними договорами протягом звітного року.

У рядку 5.1 зазначається сума нарахування до збільшення податкового зобов'язання у зв'язку зі змінами об'єкта оподаткування та/або бази оподаткування (на підставі даних, внесених до відповідних державних реєстрів) при поданні Податкової декларації після закінчення граничного строку подання, але з урахуванням норм пункту 286.4 статті 286 розділу XII Податкового кодексу. Рядок заповнюється тільки у Податкових деклараціях з відміткою "звітна", "нова звітна", "уточнююча", у яких у рядку 1.1, у рядках 4 та 5 розділу III зазначено поточний рік.

У рядку 7 зазначається розмір штрафної санкції, що застосовується в разі заниження у раніше поданій Податковій декларації суми податкових зобов'язань, що самостійно узгоджується платником, визначеної згідно з нормами підпунктів "а" або "б" абзацу четвертого пункту 50.1 статті 50 глави 2 розділу II Податкового кодексу України (якщо сума недоплати визначена Податковою декларацією з відміткою "звітна", "нова звітна", застосовується штраф у розмірі 5 відсотків, якщо з відміткою "уточнююча", - у розмірі 3 відсотків).

 У рядку 8 зазначається сума пені, яка нараховується платником самостійно відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 та абзацу третього пункту 129.4 статті 129 глави 12 розділу II Кодексу.

Оприлюднено 10.08.2023 р.

Оприлюднено 09.08.2023 р.

Про відповідальність за втрату реєстраційного посвідчення на РРО

Головне управління ДПС в Кіровоградській області нагадує, що основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахункові операції, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), який є спеціальним законом. Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) в інших законах, крім Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, не допускається.

Законом № 265 та нормами чинного законодавства відповідальності до суб’єктів господарювання за втрату реєстраційного посвідчення на РРО не передбачено.

Разом з тим, відповідно до п. 4 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), суб’єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані, зокрема, зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО (додаток 3 до Порядку) за ідентифікатором форми J1413405 (далі – реєстраційне посвідчення) та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.

Пунктом 2 глави 3 розд. ІІ Порядку встановлено, що у разі втрати реєстраційного посвідчення або непридатності його для використання суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли підстави для заміни реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-РРО (додаток 1 до Порядку) (далі – реєстраційна заява (ідентифікатор J/F1311406)) з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації.

Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

Враховуючи викладене, нормами чинного законодавства відповідальності до суб’єктів господарювання за втрату реєстраційного посвідчення на РРО не передбачено.

При цьому суб’єкт господарювання, який втратив реєстраційне посвідчення, повинен подати у зазначений термін до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» з метою його поновлення.

Оприлюднено 09.08.2023 р.

Роз’яснення для громад: Мінімальне податкове зобов’язання - основні правила і вимоги законодавства

Серед змін до Податкового кодексу України, які набрали чинності у 2023 році, - введення мінімального податкового зобов’язання.

Роз’яснення буде цікавим для представників органів місцевого самоврядування (адже його сплата впливатиме на дохідну частину місцевого бюджету) та платників податків.

У консультації надано роз’яснення з наступних питань:

  • поняття мінімального податкового зобов’язання;
  • суб’єкти сплати мінімального податкового зобов’язання;
  • механізм розрахунків мінімального податкового зобов’язання;
  • звільнення від сплати мінімального податкового зобов’язання;
  • звітність і відповідальність за сплатою мінімального податкового зобов’язання;
  • взаємодія між контролюючими органами та органами місцевого самоврядування.

Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік. Ці зміни стосуються як платників податків, так і органів місцевого самоврядування, адже його сплата впливатиме на дохідну частину місцевого бюджету.

МПЗ - мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПКУ). Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням(14.1.1142 ПКУ).

Мета введення МПЗ - вивести сільгоспземлі оренди з тіньового обробітку,  зменшити втрати бюджету через ухилення від оподаткування шляхом детінізації аграрної діяльності, сприяти отриманню додаткових надходжень до місцевого бюджету.

Платником МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (пп. 162.1.1 прим. 1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).

МПЗ поширюватиметься на власників та користувачів земельних ділянок сільгосппризначення, які розташовані за межами населених пунктів, а також у їхніх межах, якщо розмір ділянки становитиме 0,5 га та більше.

МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування (пп. 170.14.3 ПКУ).

Усі кошти, сплачені у межах МПЗ за користування землею сільськогосподарського призначення, надходитимуть до місцевих бюджетів за місцем розташування ділянки.

Сплата МПЗ обов’язкова як для юридичних, так і для фізичних осіб.

В основі нового механізму, що визначає суму МПЗ – коефіцієнт від нормативної грошової оцінки (НГО) власних сільськогосподарських земель або тих, що перебувають в користуванні.

Сума всіх сплачених податків відповідного платника у залежності від системи його оподаткування не має бути менше ніж МПЗ. Розрахована сума податку з урахуванням цього принципу й буде МПЗ.

 

Коефіцієнти МПЗ

Особливості розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 звітні роки визначені п. 67 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт "К", визначений у пп. 38-1.1.1 і 38-1.1.2 ПКУ, застосовується із значенням 0,04, або 4% нормативно грошової оцінки.

Для ФОП четвертої групи, що провадять свою діяльність виключно в межах зареєстрованого фермерського господарства, коефіцієнт МПЗ становить 0,02, а з 2024 року становитиме 0,025.

До відома!  Уперше сплачувати МПЗ доведеться у 2023 році, тож податки слід рахувати за 2022 рік.

Які саме податки, збори та оплати враховуються для визначення обсягу МПЗ? Це залежить від конкретного платника податків (зокрема, юридичної особи/ФОПа/фізичної особи), який знаходиться на відповідній системі оподаткування (загальної/ спрощеної/іншої (для фізособи, Фопа)) та наявності частки сільськогосподарського товаровиробництва.

У рахунок сплати МПЗ можуть включаються такі сплачені податки, збори, платежі та витрати:

  • Податок на прибуток або Єдиний податок
  • ПДФО та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб)
  • ПДФО та військовий збір  з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок с/г призначення
  • ПДФО і військовий збір з доходів від продажу власної сільгосппродукції (для фізичних осіб)
  • Рентна плата за спеціальне використання води
  • Земельний податок за земельні ділянки, віднесені до с/г угідь
  • 20% витрат на сплату орендної плати за землі віднесені до с/г угідь, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності

Наприклад, до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються:

  • податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції;
  •  земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.

МПЗ рахується за формулою, прив'язаною до нормативно-грошової оцінки ділянки 1 га ріллі по області, де вона розташована, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю; коефіцієнту та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Порядок розрахунку МПЗ визначено ст. 38-1 ПКУ. Формула розрахунку МПЗ залежить від того, проведена нормативна грошова оцінка земельної ділянки (паю) чи ні.

Якщо нормативно грошова оцінка проведена: МПЗ = НГОд x К x М / 12.

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю;

К – коефіцієнт, який становить 0,05;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Якщо нормативно грошова оцінка не проведена: МПЗ = НГО x S x К x М / 12.

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю;

S – площа земельної ділянки, гектарах;

К – коефіцієнт, що становить 0,05;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Розрахунок загального МПЗ вперше здійснюватиметься за наслідками 2022 року (відповідно до нових п.64 – 66 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).Тобто, першим роком, за який визначається МПЗ, є 2022 рік.

Розрахунок до сплати МПЗ відбудеться у 2023 році після здачі усіх річних декларацій  та вирахування відповідної різниці.

Звільнення від МПЗ (https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/644122.html)

Від сплати МПЗ звільняються власники або користувачі (п.381.2 ст.38 ПКУ):

  • земельних ділянок, що використовуються дачними та садівничими кооперативами;
  • земель запасу;
  • невитребуваних земельних часток (паїв);
  • земельних ділянок, які розміщені у Чорнобильській зоні
  • земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів.

На 2022−2023 рік тимчасово діє звільнення від сплати МПЗ за ділянки, які розташовані на територіях:

  • де ведуться (велися) бойові дії**
  • які тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації**
  • які засмічені вибухонебезпечними предметами:
  • на яких наявні фортифікаційні споруди.

До відома:

** Постанова КМУ «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією»

** Наказ Мінінтеграції  «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

 

Як звітувати за МПЗ?

Юридичні особи та ФОП будуть зобов’язані у складі податкової декларації за рік подавати додаток з розрахунком загального МПЗ за 2022 рік.

Платникам – фізичним особам не потрібно самостійно звітувати за МПЗ. Замість них податкова до 1 липня поточного року самостійно визначатиме розмір загального МПЗ і надсилатиме податкове повідомлення-рішення.

Ті, хто отримав податкове повідомлення-рішення від податкової, має сплатити визначену суму МПЗ протягом 60 днів із дня вручення. Хто не згоден із розрахунком МПЗ має право звернутися до податкового органу для проведення звірки даних протягом 30 днів з дня вручення ППР.

Зверніть увагу, якщо ви передаєте земельну ділянку в офіційну оренду, то обов’язок зі звітування та сплати переходить на орендаря такої ділянки.

 

Взаємовідносини контролюючих органів з органами місцевого самоврядування та ДКСУ

Контролюючі органи відповідно до ПКУ і Бюджетного кодексу України подають ОМС у розрізі джерел доходів звітність:

  • про суми нарахованих та сплачених податків та/або зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків та/або зборів на відповідних територіях - щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;
  • про суми списаного безнадійного податкового боргу; суми розстрочених і відстрочених грошових зобов'язань та/або податкового боргу платників податків, які повинні бути сплачені до місцевих бюджетів на відповідних територіях; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання, - щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.

Звітність у розрізі платників податків надається контролюючим органом за запитомОМС протягом 20 днів з моменту отримання ним запиту. При цьому звітність органи місцевого самоврядування вправі отримувати від податкових органів за запитом в розрізі всіх платників податків, а не лише по юридичних особах, як це було передбачено до 1 січня 2022 року.

Порядок надання звітності у розрізі платників податків ОМС  затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику" (абзаци сьомий і восьмий підпункту 12.3.3 п.12.3 ст.12 ПКУ). На виконання вимог ПКУ наказом Мінфіну від 23.11.2020  № 723 затверджено «Порядок надання звітності в розрізі платників податків органам місцевого самоврядування». 

У свою чергу, відповідно до підпункту 12.4.5. п.12.4 ст.12 ПКУ, ОМС надають інформацію контролюючим органам відповідно до прийнятих рішень (з наданням копій відповідних документів) за місцезнаходженням земельних ділянок щодо виділених земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), а саме щодо:

  • документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (паспорта громадянина);
  • реєстраційного номера облікової картки платника податків;
  • кадастрового плану земельної ділянки з проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
  • сертифіката на право на земельну частку (пай) (за наявності).

Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

З практикою реалізації зазначеного порядку можна ознайомитися у роз’ясненнях Головного управління ДПС у Київській області «Як фінансовим управління ОМС надати запити на отримання звітності в розрізі платників податків – юридичних осіб та звітності у розрізі джерел доходів».

У разі наявності підстав для повернення (перерахування) МПЗ, органам місцевого самоврядування слід застосовувати механізм, передбачений Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженим наказом Мінфіну від 11.02.2019  № 60.".

 

Відповідальність

Податковим законодавством не встановлено окремої відповідальності щодо МПЗ, але у разі несплати або несвоєчасної сплати МПЗ будуть застосовуватись штрафні санкції, передбачені статтею 123 та 124 Податкового кодексу України.

Оприлюднено 08.08.2023 р.

Оприлюднено 02.07.2023 р.           

Електронний кабінет забезпечує платникам можливість перегляду стану особових рахунків зі сплати податків та зборів  

 
   

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що в Електронному кабінеті, розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС, платники податків мають змогу переглянути власні особові рахунки зі сплати податків, зборів та інших платежів та дізнатись стан розрахунків з бюджетом (наявність боргу, переплати, тощо). 

У меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету     платник податків має доступ до своїх особових рахунків - при зверненні до вказаного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, в якій міститься інформація по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату. 

Нагадаємо, що вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. 

Фізичні особи після ідентифікації за допомогою платіжної системи можуть сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти або за допомогою QR-коду. 

Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет на даний час не реалізована. 

З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичні особи можуть ознайомитись у меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету. 

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Оприлюднено 02.07.2023 р.                                 

Заповнення Книги обліку доходів і витрат фізособами-підприємцями на загальній системі оподаткування

  Головне управління ДПС у Кіровоградській області роз’яснюють, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга), у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.

        Норми встановлені п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Порядок ведення Книги фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування встановлений наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення»  (далі – Порядок № 481).

Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді (п. 2 Порядку).

Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід (п. 5 Порядку № 481).

Відповідно до п. 6 Порядку № 481 самозайняті особи заносять до Книги відомості в такому порядку:

1) у графі 1 зазначається дата запису;

2) у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);

3) у графі 3 вказується сума повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) та/або повернутої передплати;

4) графа 4 розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності (графа 2) та сумою повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) (графа 3);

5) у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов’язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг;

6) у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов’язані з отриманням доходу за підсумками дня;

7) у графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці;

8) у графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв’язку, орендних та комунальних платежів тощо;

9) у графі 9 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8).

Отже, ФОП на загальній системі оподаткування заповнює Книгу самостійно за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Поряд з цим, ФОП, зареєстровані як платники податку на додану вартість, не включають до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт та послуг) (п. 7 Порядку № 481).

Книга зберігається у самозайнятої особи протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис (п. 8 Порядку № 481).

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (п. 9 Порядку № 481).

 Оприлюднено 01.07.2023 р.

До уваги платників податків – фізичних осіб щодо мінімального

податкового зобов’язання

Фізичні особи, які мають v власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) земельні ділянки, що розташовані за межами населених пунктів та віднесені до сільськогосподарських угідь, мають сплачувати мінімальне податкове зобов’язання.

Зауважуємо, що вперше мінімальне податкове зобов’язання визначається контролюючим органом за податковою адресою фізичної особи по всім земельним ділянкам незалежно від місця їх розташування за 2022 рік у 2023 році. податкове зобов’язання

Разом з тим, за 2022 рік не нараховується та не сплачується

загальне мінімальне податкове зобов’язання:

за земельні ділянки та земельні частки   (паї),   що розташовані на територіях активних бойових дій a6o на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України.

Звертаємо увaгу, що у разі передачі фізичними особами земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис a6o інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, мінімальне податкове зобов’язання визначається безпосередньо орендарями, користувачами таких земельних ділянок.

Базою нарахування мінімального податкового зобов’язання є нормативна грошова оцінка земельної ділянки.

Реквізити для сплати MП3 зазначаються в податковому повідомленні-рішенні. Крім тoгo, інформація про діючі реквізити бюджетних/небюджетних рахунків розміщена на субсайті ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Сплата загального мінімального податкового зобов'язання здійснюється фізичною особою протягом 60 днів з дня вручення  податкового повідомлення-рішення.

Наголошуємо, що фізична особа у разі незгоди з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов’язанням та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов’язання з податку має право пpотягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо:

- земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні a6o в оренді (суборенді, емфітевзисі), ïx нормативної грошової оцінки та площі;

- суми   доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

- суми сплачених податків, зборів, платежів.

          Оприлюднено 29.06.2023р

Змінили місце проживання – повідомте податкову  

            Головне  управління ДПС у Кіровоградській області нагадує, що відповідно до пункту 63.1 статті 63 розділу ІІ Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, далі - ПКУ) облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Дані про місце проживання фізичних осіб є обов’язковими і мають суттєве значення для реєстрації та обліку платників податків, оскільки відповідно до статті 45 ПКУ податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Відповідно до пункту 70.2 статті 70 ПКУ інформація про місце проживання особи вказується платником при заповненні Облікової картки фізичної особи – платника податків або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) на момент реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків або в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Таким чином, відповідно пункту 70.7 статті 70 ПКУ фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну місця проживання протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою 5ДР.

Порядок реєстрації/внесення змін до Державного реєстру визначено Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 25.10.2017 за № 1306/31174.

                               


 Оприлюднено 28.04.2023р

«Нові правила заповнення платіжних доручень для сплати податків, зборів та ЄСВ діють з 01 квітня 2023 року:

Звертаємо увагу платників податків, що з метою врегулювання механізму • сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску в умовах дії міжнародного стандарту ISO затверджено наказ Міністерства Фінансів України від 22 березня 2023 року №148 «Про затвердження Порядку заповнення заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення», який набуває чинності з 01 квітня 2023 року.

З 01 липня 2023 року платники під час сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу», який включає заповнення тільки двох обов'язкових полів, а саме «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

Увага! Це не стосується платників єдиного рахунку!!!

Також, одночасно для всіх платників запроваджено перехідний період, який надає можливість до 01 липня 2023 року при сплаті податків, зборів, єдиного внеску використовувати і старий формат реквізиту «Призначення платежу» (наказ Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року №666 втрачає чинність 01 липня 2023 року).»
 

 


Оприлюднено 25.04.2023р

Визначення мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб – підприємців

Пунктом 177.14 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)  фізичні особи – підприємці – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати у складі річної податкової декларації додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

Відповідно до п. 64 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

У додатку МПЗ до податкової декларації про майновий стан і доходи, зокрема, зазначаються:

кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються підприємцем для здійснення підприємницької діяльності та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа;

сума загального МПЗ, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;

загальна сума сплачених платником податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п. 177.15 ст. 177 Кодексу витрат на оренду земельних ділянок протягом податкового (звітного) року;

різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Згідно із п. 177.15 ст. 177 Кодексу до суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:

1) податок на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військовий збір з чистого оподатковуваного доходу від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

2) податок та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

3) єдиний податок (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);

4) земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються у підприємницькій діяльності;

5) рентна плата за спеціальне використання води;

6) 20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

У разі використання земельної ділянки на праві емфітевзису податок та військовий збір, сплачені під час здійснення виплат за таким договором емфітевзису, щорічно враховується у частці, розрахованій пропорційно до річної суми нарахованої амортизації на нематеріальний актив у вигляді права користування земельною ділянкою за договором емфітевзису (п. 177.16 ст. 177 Кодексу).

Відповідно до п. 177.20 ст. 177 Кодексу сума податку у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році

 


Оприлюднено 20.04.2023р

До уваги платників податків

 

Голованівський  відділ податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській звертає увагу, що  відповідно до п.п. 17.1.13, 17.1.14 п. 17.1  ст. 17 ПКУ платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через Електронний кабінет,  реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ, які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Відповідно до норм ст. 421.1  ПКУ електронний кабінет створюється та функціонує в тому числі за принципом спрощення процедури взаємодії платників податків та контролюючого органу та прискорення електронного документообігу між ними. 

Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Листування контролюючих органів з платниками податків, які подали заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі, шляхом надіслання документа в Електронний кабінет.

Форми Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 зі змінами, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 18.03.2021 №159 «Про затвердження Змін до Порядку функціонування Електронного кабінету».

Виходячи з вищевикладеного повідомляємо, що для ефективної організації електронного документообігу з контролюючим органом  платникам необхідно подати Заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет (j1391).

 

Головний державний інспектор  Голованівського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області

Д’яченко Тетяна

 


Оприлюднено 06.04.2023р

 

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

 

НАКАЗ

      

       від 22 березня                                  Київ                                   № 148

 

Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення

 

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, Митного кодексу України, Закону України «Про платіжні послуги», Закону України від 12 січня 2023 року № 2888-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг», постанови Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг», підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, постанови Правління Національного банку України від 16 вересня 2021 року № 93 «Про запровадження міжнародного стандарту ISO 20022 у платіжній інфраструктурі України» та з метою врегулювання механізму сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави

 

НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, що додається.

 

2. Внести зміни до пункту 1 розділу І Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2015 року за № 974/27419, доповнивши
абзацом першим такого змісту:

«1. Цей Порядок застосовується у разі використання неструктурованого формату реквізиту «Призначення платежу» відповідно до міжнародного стандарту ISO 20022.».

У зв’язку з цим абзаци перший – двадцять третій вважати відповідно абзацами другим – двадцять четвертим.

 

3. Визнати такими, що втратили чинність, накази Міністерства фінансів України:

від 24 липня 2015 року № 666 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 серпня 2015 року за № 974/27419;

від 05 вересня 2016 року № 811 «Про затвердження Змін до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 вересня 2016 року                 за № 1272/29402;

від 11 березня 2019 року № 104 «Про внесення змін у додаток до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року               за № 372/33343;

від 31 грудня 2020 року № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812.

 

4. Департаменту забезпечення координаційно-моніторингової роботи Міністерства фінансів України в установленому законодавством порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

 

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, але не раніше 01 квітня 2023 року, крім пункту 3 цього наказу, який набирає чинності  з 01 липня 2023 року.

 

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д. В., Голову Державної податкової служби України, Голову Державної митної служби України та Голову Державної казначейської служби України.

 

 

Міністр                                                                                         Сергій МАРЧЕНКО


Оприлюднено 06.04.2023р

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства фінансів

України

від 23 березня 2023 року № 148

 

Порядок

заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення

 

 

І. Загальні положення

 

1. Цей Порядок застосовується у разі використання структурованого формату реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції відповідно до міжнародного стандарту ISO 20022 та визначає правила його заповнення під час:

1) сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки, відкриті в Казначействі;

сплати (стягнення) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на небюджетні рахунки, відкриті в Казначействі на ім’я територіальних органів ДПС;

сплати (стягнення) податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС;

повернення (перерахування) помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені;

повернення єдиного внеску на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, на інші небюджетні рахунки, на рахунки платників, відкриті у надавачів платіжних послуг;

2) внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави підприємствами до/або під час митного оформлення на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я Держмитслужби;

внесення авансових платежів (передоплати) громадянами до/або під час митного оформлення, а також коштів, які сплачуються за порушення вимог митних режимів транзиту та тимчасового ввезення щодо товарів, які оформлювались із використанням книжок МДП та книжок (карнетів) А.Т.А., зарахування грошової застави та інших платежів, які сплачуються не із сум авансових платежів (передоплати), на депозитні рахунки, відкриті в Казначействі на ім’я митниць;

перерахування митницями митних платежів від громадян під час митного оформлення на бюджетні рахунки, відкриті в Казначействі на ім’я Держмитслужби;

перерахування Держмитслужбою митних платежів від підприємств під час митного оформлення на бюджетні рахунки, відкриті у Казначействі на ім’я Держмитслужби;

повернення авансових платежів (передоплати), грошової застави, помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені.

 

2. Терміни у цьому Порядку вживаються у значеннях, наведених у Податковому кодексі України (далі – Кодекс), Митному кодексі України, Бюджетному кодексі України, Законах України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про платіжні послуги» та в інших нормативно-правових актах.

 

3. Сплата (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також повернення (перерахування) помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, єдиного внеску, авансових платежів (передоплати), грошової застави, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюються на підставі платіжної інструкції, яка подається надавачу платіжних послуг ініціатором платіжної операції, щодо переказу коштів на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки / рахунки платників, відкриті у надавачів платіжних послуг.

До ініціаторів таких платіжних інструкцій належать:

платники при сплаті податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесенні авансових платежів (передоплати), грошової застави;

територіальні органи ДПС та органи державної виконавчої служби при стягненні коштів у рахунок погашення податкового боргу (заборгованості) з податків, зборів, платежів та єдиного внеску;

ДПС та територіальні органи ДПС при поверненні надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій;

Держмитслужба та митниці при перерахуванні до бюджету сум митних платежів та поверненні авансових платежів (передоплати), грошової застави; поверненні помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені, зарахованих до бюджету.

 

ІІ. Заповнення платником реквізиту «Призначення платежу»

платіжної інструкції

 

1. Обов’язковим реквізитом платіжної інструкції є реквізит «Призначення платежу», під час заповнення якого для платника у разі сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетний / небюджетний / єдиний / депозитний рахунок передбачено поля встановленого формату:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису»;

«Номер рахунку» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);

«Сума податку» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);

«Інформація про податкове повідомлення (рішення)» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);

«Тип» (у разі сплати за оренду державного майна).

 

2. Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

 

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу»

№ прикладу

Напрям сплати

Реквізит «Призначення платежу»

 

Код виду сплати

 

Додаткова інформація запису

1.

податкове зобов’язання з податку на прибуток за I квартал 2022 року

101

податок на прибуток
за I квартал 2022 року

2.

податкове зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за лютий 2022 року, спеціальний дозвіл від 13.06.2016 № 668

200

рентна плата за користування надрами за лютий 2022 року за спеціальним дозволом
від 13.06.2016 № 668

3.

податкове зобов’язання з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за лютий 2022 року, ліцензія
від 13.05.2019 № 6528

101

рентна плата за користування радіочастотним ресурсом
за лютий 2022 року за ліцензією
від 13.05.2019 № 6528

4.

сплата єдиного внеску, нарахованого на суму заробітної плати за першу половину лютого 2022 року

101

єдиний внесок, нарахований на суму заробітної плати за першу половину лютого 2022 року

5.

сплата податкового боргу з податку на прибуток

140

податковий борг з податку на прибуток

6.

погашення заборгованості з єдиного внеску

140

заборгованість з єдиного внеску

7.

авансовий платіж (передоплата) ТОВ «Патріот» на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я Держмитслужби

350

внесення авансового платежу (передоплати) для здійснення митного оформлення товару або грошової застави

8.

сплата коштів ТОВ «Патріот» у рахунок погашення податкового боргу зі сплати митних платежів

355

сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу зі сплати митних платежів  за актом перевірки від 09.09.2021
№ 0016/21/7.7-19/00509554

9

сплата митних платежів гарантом за ТОВ «Патріот» на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я Держмитслужби

 

357

сплата гарантом до державного бюджету суми митних платежів за ТОВ «Патріот» згідно з фінансовою гарантією, що зареєстрована в митному органі за номером 1/UA125/2023/123456

10.

сплата штрафу ТОВ «Патріот» за порушення митних правил

358

сплата штрафу ТОВ «Патріот» за порушення митних правил
№ 2233/10000/22 від 13.06.2016

 

3. Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

 

4. У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101.

 

5. У разі коли підприємством чи громадянином при сплаті митних та інших платежів, що адмініструються Держмитслужбою, у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, кошти залишаються у статусі «Нез’ясовані кошти» до моменту з’ясування.

6. При сплаті коштів на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції може:

1) не визначати напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.

У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює тільки поле «Додаткова інформація запису» з інформацією щодо переказу коштів у довільній формі.

При цьому платник, використовуючи засоби електронного кабінету, може:

визначити напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки;

не визначати напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка. У такому разі кошти перераховуються з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки на підставі податкової інформації, визначеної пунктом 351.5 статті 351 Кодексу;

2) самостійно визначити напрям/напрями спрямування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.

У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Номер рахунку»;

«Сума податку»;

«Інформація про податкове повідомлення (рішення)»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Номер рахунку» платник заповнює номер бюджетного/небюджетного рахунку;

у полі «Сума податку» платник заповнює суму, яка має бути зарахована на бюджетний/небюджетний рахунок;

у полі «Інформація про податкове повідомлення (рішення)» платник заповнює номер податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (у разі якщо кошти сплачуються на підставі таких документів);

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу»

№ прикладу

Напрям сплати

Реквізит «Призначення платежу»

Номер рахунку

Сума податку

Інформація про податкове повідомлення (рішення)

Додаткова інформація запису

 

 

1.

земельний податок за 2022 рік, м. Черкаси,
в сумі 1000,00 грн

UA235689784512235689784512235

1000,00

-

земельний податок
за 2022 рік,
м. Черкаси

2.

єдиний внесок, нарахований на суму заробітної плати за першу половину лютого 2022 року, в сумі 3000,00 грн

UA123456789123456789123456789

3000,00

-

єдиний внесок, нарахований на суму заробітної плати за першу половину лютого
2022 року

3.

військовий збір за квітень в сумі 1000,00 грн

UA258147369258147369258147369

1000,00

-

військовий збір за квітень
2022 року

4.

рентна плата, податкове повідомлення-рішення

№ 00016172365,
сума 5000,00 грн

UA545478781212898956562323855

5000,00

00016172365

рентна плата, податкове повідомлення-рішення

 

3) платник, який використовує єдиний рахунок, за бажанням може оформити платіжну інструкцію одночасно за декількома напрямами зарахування на бюджетні/небюджетні рахунки коштів, що сплачуються на єдиний рахунок.

При цьому реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється стільки разів, скільки платежів бажає сплатити платник платіжною інструкцією, із заповненням реквізитів відповідно до підпункту 2 пункту 6 цього Порядку за кожним таким платежем.

 

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу»

№ прикладу

Декілька напрямів сплати

Реквізит «Призначення платежу»

 

Номер рахунку

Сума податку

Додаткова інформація запису

 

1.

Платник перераховує на єдиний рахунок кошти в сумі 3 000,00 грн за напрямами сплати:

______________________________

земельний податок за 2022 рік,

м. Чернігів, в сумі 1000,00 грн;

 

______________________________

земельний податок за 2022 рік,

м. Київ, в сумі 2000,00 грн

 

 

 

_______________

UA897564231159785123456852759

 

 

 

 

_______

1000,00

 

 

 

_______________

земельний податок за
2022 рік,
м. Чернігів

UA445566887799112233554466445

2000,00

земельний податок
за 2022 рік,
м. Київ

 

2.

Платник перераховує на єдиний рахунок кошти в сумі 6 000,00 грн за напрямами сплати:

______________________________

єдиний внесок, нарахований на суму заробітної плати
за першу половину лютого
2022 року, в сумі 3000,00 грн

 

______________________________

податок на доходи з фізичних осіб за лютий 2022 року в сумі
2000,00 грн;

_____________________________

військовий збір за лютий 2022 року в сумі 1000,00 грн

 

 

 

_______________

UA123456789123456789123456789

 

 

 

_______

3000,00

 

 

 

_______________

єдиний внесок, нарахований на суму заробітної плати за першу половину лютого 2022 року

UA147258369147258369147258369

 

 

2000,00

податок на доходи з фізичних осіб за лютий 2022 року

UA258147369258147369258147369

1000,00

військовий збір за лютий 2022 року

 

7. При сплаті за оренду державного майна за договором орендної плати (вид орендної плати: 1 – орендна плата, 2 – пеня, 3 – авансовий платіж, завдаток) у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції платник податків заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Додаткова інформація запису»;

«Тип».

У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію (складові зазначеної інформації розділяються між собою знаком «;» без пробілів) щодо переказу коштів:

податковий номер сторони, з якою укладено договір оренди державного майна (орендаря);

податковий номер сторони, яка уклала договір оренди державного майна (балансоутримувача);

номер договору оренди державного майна;

дата договору оренди державного майна;

податковий номер органу приватизації, який є стороною договору оренди державного майна (орендодавця);

цифрова ознака виду орендної плати державного майна (1 – орендна плата, 2 – пеня, 3 – авансовий платіж, завдаток);

у полі «Тип» платник заповнює код класифікації доходів бюджету.

 

 

 

 

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу»

№ прикладу

Напрям сплати

 

Реквізит «Призначення платежу»

 

Додаткова інформація запису

 

 

 

Тип

1.

згідно з договором оренди, укладеним між державним підприємством, органом, установою, організацією (балансоутримувач) (00000000 – податковий номер), господарським товариством (орендар) (11111111 – податковий номер) (№ 150
від 02.07.2021) та органом приватизації (орендодавець) (22222222 – податковий номер), плата за оренду державного майна (1 – орендна плата), (код класифікації доходів бюджету 22080200)

00000000;11111111;№150;02.07.2021;22222222;1

22080200

2.

згідно з договором оренди, укладеним між фізичною особою – підприємцем (3333333333 – податковий номер) (№ 150 від 02.07.2021) та органом приватизації (22222222 – податковий номер), плата за оренду державного майна (1 – орендна плата), (код класифікації доходів бюджету 22080200)

3333333333;№150;02.07.2021;22222222;1

22080100

 

8. У разі сплати податку, збору, платежу та єдиного внеску готівкою платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, заповнює відповідну інформацію, яку надавач платіжних послуг використовує в повному обсязі при виконанні платіжної операції на переказ коштів готівкою.

 

9. Сплата податку, збору, платежу та єдиного внеску здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, – податковим агентом або представником платника.

 

ІІІ. Заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції органами виконавчої влади

1. При стягненні коштів з рахунків / електронних гаманців платників територіальними органами ДПС, перерахуванні коштів з рахунків органів державної виконавчої служби в рахунок погашення податкового боргу (заборгованості) з податків, зборів, платежів та єдиного внеску на бюджетні/небюджетні рахунки, списанні коштів передоплати (доплати) митних платежів Держмитслужбою та митницями у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції такі органи заповнюють із переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» територіальні органи ДПС, органи державної виконавчої служби, Держмитслужба та митниці заповнюють код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються органами виконавчої влади, згідно з додатком 2 до цього Порядку;

у полі «Додаткова інформація запису» заповнюють інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.

У разі заповнення поля «Додаткова інформація запису» Держмитслужбою або митницями заповнюється інформація щодо переказу коштів, складові якої розділяються між собою знаком «;» без пробілів.

 

Приклад заповнення реквізиту «Призначення платежу»

№ прикладу

Напрям сплати

Реквізит «Призначення платежу»

 

Код виду сплати

 

 

Додаткова інформація запису

 

 

1.

Орган державної виконавчої служби перераховує кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, стягнутого з платника в межах виконавчого провадження
№ 258905180 (виконавчий документ
від 02.06.2021 № 23456-10У), на бюджетний рахунок

147

стягнення, виконавче провадження № 258905180, виконавчий документ
від 02.06.2021 № 23456-10У

2.

Держмитслужба перераховує кошти підприємств з єдиного рахунку, що підлягають зарахуванню до державного бюджету як митні платежі, де 43958385 – податковий номер митниці, яка здійснила митне оформлення; 15010100  – код бюджетної класифікації; 01 – код бюджетної програми; С.060 – код символу звітності;  020 – код виду надходжень

351

43958385;15010100;01;С.060;020

 

 

3.

Волинська митниця перераховує кошти з депозитного рахунку, що підлягають зарахуванню до державного бюджету як митні та інші платежі, де 44029610 – податковий номер митниці; 14070200 – код бюджетної класифікації; 01 – код бюджетної програми; С.050 – код символу звітності;  029 – код виду надходжень

351

43958385;14070200;01;С.050;029

 

 

 

2. При стягненні коштів з рахунків / електронних гаманців платників територіальними органами ДПС та перерахуванні коштів з рахунків органів державної виконавчої служби в рахунок погашення податкового боргу (заборгованості) з податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції такі органи заповнюють із переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Номер рахунку»;

«Сума податку»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Номер рахунку» заповнюють номер бюджетного/небюджетного рахунку;

у полі «Сума податку» заповнюють суму, яка має бути зарахована на бюджетний/небюджетний рахунок;

у полі «Додаткова інформація запису» заповнюють інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.

 

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу»

№ прикладу

Напрям / декілька

напрямів сплати

Реквізит «Призначення платежу»

 

Номер рахунку

Сума податку

Додаткова інформація запису

1.

Територіальні органи ДПС або органи державної виконавчої служби перераховують кошти на єдиний рахунок у рахунок погашення податкового боргу платника з податку на доходи фізичних осіб на бюджетний рахунок (UA879546213879546213879546213) у сумі 5000,00 грн

UA879546213879546213879546213

5000,00

податковий борг з податку на доходи фізичних осіб

2.

Територіальні органи ДПС або органи державної виконавчої служби перераховують кошти в сумі 6 000,00 грн на єдиний рахунок у рахунок погашення:_

податкового боргу підприємства з податку на прибуток на бюджетний рахунок (UA578954565123578954651235789) у сумі 4000,00 грн

__________________________

заборгованості з єдиного внеску на небюджетний рахунок (UA245627892132456789132456278) у сумі 2000,00 грн

 

 

 

 

_______________

UA578954565123578954651235789

 

 

 

 

 

 

 

 

______

4000,00

 

 

 

 

________________

податковий борг з податку на прибуток

UA245627892132456789132456278

2000,00

заборгованість з єдиного внеску

 

3. У разі коли при стягненні коштів з рахунків / електронних гаманців платників територіальними органами ДПС та перерахуванні коштів з рахунків органів державної виконавчої служби в рахунок погашення податкового боргу (заборгованості) з податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції поле «Номер рахунку» заповнено з помилками, то перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки проводиться на підставі податкової інформації, визначеної пунктом 351.5 статті 351 Кодексу.

 

4. У разі внесення до надавача платіжних послуг готівкових коштів, вилучених у рахунок погашення податкового боргу, територіальні органи ДПС у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, вносять відповідну інформацію, яку надавач платіжних послуг використовує в повному обсязі при виконанні платіжної операції на переказ коштів готівкою та перерахуванні таких коштів на бюджетний/єдиний рахунок, рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

 

5. При поверненні (перерахуванні) сум грошових зобов’язань, коштів єдиного внеску, авансових платежів (передоплати), грошової застави митних, інших платежів, пені на бюджетний/небюджетний/єдиний рахунок або рахунок платника, відкритий у надавача платіжних послуг, Казначейство, ДПС та територіальні органи ДПС, Держмитслужба та митниці у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюють такі поля:

«Інформація щодо документів, які є підставою для здійснення платіжної інструкції»;

«Код виду сплати» (не заповнюється у разі здійснення ДПС підкріплення коштами небюджетного рахунку територіального органу ДПС та у разі повернення єдиного внеску на єдиний рахунок);

«Сума податку» (лише у разі повернення єдиного внеску на єдиний рахунок);

«Додаткова інформація запису».

У поле «Інформація щодо документів, які є підставою для здійснення платіжної інструкції» Казначейство, ДПС та територіальні органи ДПС, Держмитслужба та митниці вносять тип/код або пропрієтарне (власне) значення / пропрієтарне власне значення документа (звернення/висновок), його номер та дату;

у поле «Код виду сплати» Казначейство, ДПС та територіальні органи ДПС, Держмитслужба та митниці вносять код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються органами виконавчої влади, згідно з додатком 2 до цього Порядку;

у поле «Додаткова інформація запису» Казначейство, ДПС та територіальні органи ДПС, Держмитслужба та митниці вносять інформацію щодо суті платежу (підкріплення рахунку територіального органу ДПС / повернення єдиного внеску на інший небюджетний рахунок / повернення єдиного внеску на рахунок платника, відкритий у надавача платіжних послуг / повернення (перерахування) грошових зобов’язань та пені).

 

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу»

№ прикладу

Напрям повернення

Реквізит «Призначення платежу»

 

Інформація щодо документів, які є підставою для здійснення платіжної інструкції

Код виду сплати

Додаткова інформація запису

Тип/код або пропрієтарне (власне) значення / пропрієтарне власне значення

Номер

Дата

1.

ДПС здійснює підкріплення коштами небюджетного рахунку територіального органу ДПС згідно зі зверненням цього органу від 27.06.2022 № 1 з метою подальшого повернення ним коштів єдиного внеску

Звернення

№ 1

27.06.2022

-

підкріплення рахунку ГУ ДПС у Вінницькій області

2.

Територіальний орган ДПС повертає єдиний внесок на поточний рахунок ТОВ «Патріот» у банку (висновок
від 28.06.2022 № 30)

Висновок

№ 30

28.06.2022

107

повернення коштів єдиного внеску на рахунок
ТОВ «Патріот»

 

3.

Територіальний орган ДПС повертає єдиний внесок ТОВ «Патріот» (висновок від 28.06.2022 № 30) на інший небюджетний рахунок

Висновок

№ 30

28.06.2022

108

повернення єдиного внеску на рахунок ГУ ДПС у Вінницькій області

4.

Держмитслужба повертає кошти авансових платежів (передоплати) на рахунок ТОВ «Патріот» (висновок від 28.06.2022 № 30), відкритий у надавача платіжних послуг

Електрон

ний висновок

№ 30

28.06.2022

352

повернення коштів авансових платежів (передоплати)

5.

Казначейство на підставі висновку територіального органу ДПС
від 28.12.2022 № 55 повертає кошти з бюджетного рахунка на рахунок платника, відкритий у надавача платіжних послуг

Електрон

ний висновок

№ 55

28.12.2022

107

повернення грошових зобов’язань

6.

Казначейство на підставі висновку територіального органу ДПС
від 22.12.2022 № 35 перераховує кошти з одного бюджетного рахунка на інший бюджетний рахунок

Електрон

ний висновок

№ 35

22.12.2022

108

перерахування грошових зобов’язань

7.

Казначейство на підставі електронного висновку митниці Держмитслужби від 24.11.2022 № 45 повертає кошти з бюджетного рахунка на депозитний рахунок митниці Держмитслужби

Електрон

ний висновок

№ 45

24.11.2022

353

повернення помилково сплачених сум митних платежів

8.

Казначейство на підставі електронного висновку митниці Держмитслужби від 24.11.2022 № 45 повертає кошти з бюджетного рахунка на

рахунок платника, відкритий у надавача платіжних послуг

Електрон

ний висновок

№ 45

24.11.2022

353

повернення помилково сплачених сум митних платежів

 

6. При поверненні коштів єдиного внеску на єдиний рахунок у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції територіальні органи ДПС заповнюють такі поля:

«Інформація щодо документів, які є підставою для здійснення платіжної інструкції»;

«Сума податку»;

«Додаткова інформація запису».

У поле «Інформація щодо документів, які є підставою для здійснення платіжної інструкції» територіальні органи ДПС вносять тип/код або пропрієтарне (власне) значення / пропрієтарне власне значення документа (висновок/заключення), його номер та дату;

у поле «Сума податку» територіальні органи ДПС вносять суму, яка має бути зарахована на єдиний рахунок;

у поле «Додаткова інформація запису» територіальні органи ДПС вносять інформацію щодо переказу коштів (повернення єдиного внеску на єдиний рахунок).

 

Приклад заповнення реквізиту «Призначення платежу»

№ прикладу

Напрям повернення

Реквізит «Призначення платежу»

Інформація щодо документів, які є підставою для здійснення платіжної інструкції

 

Сума податку

 

Додаткова інформація запису

Тип/код або пропрієтарне (власне) значення / пропрієтарне власне значення

Номер

Дата

1.

Територіальний орган ДПС повертає єдиний внесок у сумі 5000,00 грн ТОВ «Патріот» (висновок
від 28.06.2022 № 30) на єдиний рахунок

Висновок

№ 30

28.06.2022

5000,00

повернення єдиного внеску на єдиний рахунок

 

7. Перерахування коштів, стягнутих органами державної виконавчої служби у межах виконавчого провадження, а також стягнутих територіальними органами ДПС під час вжиття заходів з погашення податкового боргу/заборгованості на бюджетні/небюджетні рахунки, здійснюється такими органами за кожним напрямом сплати, за кожним кодом виду сплати та оформлюється окремою платіжною інструкцією.

 

8. Формат, структура інформації, яка міститься у відповідних полях реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції та кодів видів сплати при перерахуванні коштів на бюджетний/небюджетний/єдиний рахунок, а також на рахунок платника, відкритий у надавача платіжних послуг, та з бюджетного, небюджетного, єдиного рахунків, що передається та приймається в порядку інформаційної взаємодії ДПС та Казначейства, Держмитслужби та Казначейства, визначаються відповідними протоколами.

 

 

Директор Департаменту забезпечення

координаційно-моніторингової роботи                          Юрій КОНЮШЕНКО

 


Оприлюднено 28.03.2023р

Форми, які застосовуються користувачами програмних РРО (ПРРО) .

https://tax.gov.ua/.../000/006/58768/Forms_servis_yur.htm (для юридичних осіб) та https://tax.gov.ua/.../000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm (для фізичних осіб) знаходяться форми, які застосовуються користувачами програмних РРО (ПРРО) для реєстрації/перереєстрації/скасування реєстрації ПРРО, а також під час застосування ПРРО:

J/F 1316604 Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій. Форма № 1-ПРРО;

J/F 1316701 Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій. Форма № 2-ПРРО;

J/F 1316901 Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером. Форма № 4-ПРРО;

J/F 1391802 Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО).

 


Оприлюднено 06.04.2023р

Додаток 1

до Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення

(абзац четвертий пункту 2, пункти 4, 5 розділу ІІ)

 

 

Перелік кодів видів сплати,

які використовуються платниками

 

 

Код виду сплати

Назва коду виду сплати

058

Проведення взаєморозрахунків з погашення податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій, пені) та/або розстрочених (відстрочених) сум грошових зобов’язань або податкового боргу

101

Сплата суми податків, зборів, платежів, єдиного внеску

117

Сплата коштів платником податків, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство

121

Сплата адміністративного штрафу

125

Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів

128

Сплата грошових зобов’язань / сум єдиного внеску, визначених за результатами камеральної перевірки підрозділами, що здійснюють адміністрування платежів (фізичні особи)

130

Сплата грошових зобов’язань, визначених за результатами камеральних перевірок підрозділами, що здійснюють адміністрування платежів (юридичні особи)

131

Сплата грошових зобов’язань, визначених за результатами документальної/ фактичної перевірки підрозділами, що здійснюють контрольно-перевірочні заходи

136

Сплата грошових зобов’язань, визначених територіальними органами ДПС за результатами роботи підрозділів по роботі з податковим боргом

140

Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу / заборгованості з єдиного внеску / грошових зобов’язань

145

Сплата розстрочених (відстрочених) сум

200

Сплата зобов’язання за спеціальним дозволом на користування надрами

278

Сплата суми акцизного податку, яка обчислюється при отриманні марок акцизного податку

350

Авансові платежі (передоплата) та грошова застава

354

Сума грошових зобов’язань, визначених митними органами за результатами документальних перевірок та у зв’язку з неподанням в установлений строк митної декларації

355

Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу зі сплати митних платежів

356

                         

Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу зі сплати митних платежів у міжнародних правовідносинах

357

Сплата коштів гарантами за виданими гарантіями у разі невиконання платником, відповідальним за сплату митних платежів, обов’язку щодо сплати митних платежів

358

Сплата штрафу за порушення митних правил

 

______________________

Оприлюднено 06.04.2023р

Додаток 2

до Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення

(абзац четвертий пункту 1,
абзац сьомий пункту 5 розділу ІІІ)

 

 

Перелік кодів видів сплати,

які використовуються органами виконавчої влади

 

 

Код виду сплати

Назва коду виду сплати

01С

Надходження коштів у рахунок погашення зафіксованого боргу платника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство

09Ї

Відшкодовано ПДВ на рахунок платника за рішенням суду

09Р

Відшкодовано пені з ПДВ за рішенням суду

10К

Відшкодовано  ПДВ у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів за рішенням суду

10С

Повернення на електронний рахунок платника сум ПДВ

051

Надходження до бюджету коштів від реалізації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 Митного кодексу України, конфіскованих за рішенням суду, товарів, вилучених у рахунок забезпечення стягнення вартості цих товарів

055

Надходження до бюджету коштів від реалізації товарів, поміщених у режим відмови на користь держави

058

Проведення взаєморозрахунків з погашення податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій, пені), грошових зобов’язань та/або розстрочених (відстрочених) сум грошових зобов’язань або податкового боргу

059

Надходження до бюджету коштів від реалізації товарів, які були виявлені (знайдені) під час здійснення митного контролю в зонах митного контролю та/або у транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, і власник яких невідомий

079

Надходження до бюджету коштів від реалізації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що зберігаються на складах митних органів, за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення строків зберігання, встановлених Митним кодексом України

107

Повернення сум податків i зборів, помилково або надміру зарахованих до бюджету/фондів / повернення коштів єдиного внеску з небюджетного рахунку на рахунок платника, відкритий у надавача платіжних послуг

108

Перерахування коштів з бюджетного/небюджетного рахунку на інший / перерахування коштів єдиного внеску з одного небюджетного рахунку на інший небюджетний рахунок (крім здійснення ДПС підкріплення коштами небюджетного рахунку територіального органу ДПС та крім повернення єдиного внеску на єдиний  рахунок)

110

Відшкодовано  ПДВ на рахунок платника

129

Повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються територіальними органами ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік 

141

Стягнення до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу з рахунків / електронних гаманців, відкритих у надавача платіжних послуг

142

Стягнення готівки в рахунок погашення податкового боргу

143

Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок реалізації майна, що перебуває у податковій заставі

144

Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок інших джерел

147

Стягнення в межах виконавчого провадження

148

Надходження до бюджету коштів від погашення податкового боргу в міжнародних правовідносинах

149

Надходження до бюджету коштів від реалізації безхазяйного майна, знахідок, спадкового майна, валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі, а також скарбів

240

Надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового

242

Надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ

248

Відшкодовано ПДВ у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів

258

Стягнення податкового боргу з ПДВ за рішенням суду в системі електронного адміністрування ПДВ

351

Перерахування до бюджету суми митних та інших платежів

352

Повернення коштів авансових платежів (передоплати) та грошової застави

353

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені, зарахованих до бюджету

359

Перерахування коштів від реалізації товарів, вилучених для забезпечення стягнення штрафу

420

Зараховано суму бюджетного відшкодування  ПДВ у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів

 

______________________

 


Оприлюднено 28.03.2023р

Обов’язок громадян щодо інформування про зміни реєстраційних даних.

 

Фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки платника податків або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою №5ДР або Заяви про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та/або номером паспорта за формою № 5ДРП.

У разі якщо фізична особа не оновлює свої особисті дані, то у подальшому такий платник податків може зіштовхнутися з неузгодженістю при поданні звітності до податкових органів, позбавляє себе можливості вчасно отримувати кореспонденцію від податкових органів, зокрема податкові повідомлення-рішення про сплату податків, несплата/несвоєчасна сплата яких призведе до нарахування штрафних санкцій та пені.

Заява за ф. №5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання - до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.

В електронному вигляді заява за ф. №5ДР подається через меню «ЕК для громадян»/«Облікова картка фізичної особи – платника податків. Форма 1ДР/Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Форма 5ДР » приватної частини Електронного кабінету за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС, при цьому платник податків самостійно обирає Центр обслуговування платників, де бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, в електронному вигляді.

 


Оприлюднено 14.03.2023р 

ФОП – платник ЄП, який не застосовує РРО та/або ПРРО, на вимогу покупців за продані  товари (надані послуги) зобов’язаний надати чек, накладну або інший розрахунковий документ.

 

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка має право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО, зобов’язана надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.

У разі ненадання на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документа фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які відносяться відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Разом з тим, п. 15 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1023). Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену Законом № 1023, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка має право не застосовувати РРО та/або ПРРО, зобов’язана надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.

У разі ненадання на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документа фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом № 1023.


  Оприлюднено 14.03.2023р                 

Декларування 2023: основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС України  у Кіровоградській області нагадує, що триває кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2022 року.

Порядок подання декларації про майновий стан і доходи та оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV Податкового кодексу України

Звертаємо увагу, що до основних випадків, за яких платники податку зобов’язані самостійно обчислити суму податку (збору), що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації відносяться:

отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (пп. 168.1.3 п.168.1 ст. 168 ПКУ) (суми заборгованості, за якими минув строк позивної давності; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо, тощо);

отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (пп. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 ПКУ) (спадщина; подарунки; доходи від оренди майна іншій фізичній особі, доходи від операцій з продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна, у випадках передбачених ПКУ, тощо);

іноземні доходи (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).

Податкову декларацію також зобов’язані подавати:

фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 ПКУ);

фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 ПКУ);

іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити  доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (пп. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 ПКУ);

платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.179.3 ст.179 ПКУ). 

Для зазначеного переліку громадян граничний термін подання декларації про майновий стан і доходи за звітний (податковий) 2022 рік – 01 травня 
2023 року (включно).

Водночас ПКУ передбачені випадки, за яких платник податку звільнений від подання податкової декларації. Це стосується платників, які отримали доходи:

від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ;

від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;

у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділом IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

 

                                                                                                                                   


                          Оприлюднено 14.03.2023р

Питання – відповіді щодо особливостей визначення мінімального податкового зобов’язання

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень»

Цей інформаційний лист присвячено окремим змінам положень Податкового кодексу України  (далі – Кодекс) направлених на їх удосконалення, зокрема в частині сплати мінімального податкового зобов’язання, що запроваджене Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914).

Цей лист має інформаційний характер та не є індивідуальною податковою консультацією, оскільки не базується на особливостях фактичних обставин операцій конкретного платника податку. Інформаційний лист ґрунтується на положеннях чинного законодавства України та практики його застосування, які можуть змінитися в майбутньому.

Кожен платник податку у порядку, визначеному статтею 52 Кодексу, може звернутися до контролюючого органу з наведенням фактичних обставин операцій та наданням відповідних матеріалів для отримання індивідуальної податкової консультації.

 

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Законом № 1914 визначено, що платники єдиного податку - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

мінімальне податкове зобов'язання (далі МПЗ) - мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов'язанням;

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

 

ІІ. Єдиний податок.

1. У 2021 році суб’єкт господарювання був платником податку на прибуток, сплатив податок на прибуток у лютому 2022 року. У 2022 році суб’єкт господарювання - платник єдиного податок четвертої групи. Чи можна включити оплату податку на прибуток повністю у МПЗ за 2022 рік?

Для платників єдиного податку четвертої групи до суми сплачених податків, зборів, платежів відносяться, зокрема, податок на прибуток підприємств (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної).

Тобто, суб’єкт господарювання під час розрахунку МПЗ за 2022 рік до суми сплачених податків відносить суму сплаченого податку на прибуток у лютому 2022 року (прим. 1).

[1].  Пункт  2971.1 статті 2971 Кодексу.

 

2. Суб’єкт господарювання у 2023 році буде знову платником податку на прибуток (не виконує норму 75/25). Як йому звітувати по МПЗ за 2022р. за якою формою? Декларацію про прибуток за 2022 рік не подає, а на 2023 рік не буде подавати декларацію по єдиному податку?

Норми Кодексу не містять положення щодо звільнення суб’єктів господарювання від обов’язку визначення МПЗ у зв'язку з втратою (самостійною відмовою) від статусу платника єдиного податку четвертої групи (прим. 2).

Таким чином у платника податків виникає обов’язок подати уточнюючу декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік з розрахунком МПЗ

[2]. Пункт 50.4 статті 50 Кодексу.

 

3. Якщо фермерське господарство з четвертої групи єдиного податку перейшло на третю групу єдиного податку з 01.01.2023 в якій декларації і за який період подавати розрахунок МПЗ?

Якщо платник місцевих податків (у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю та єдиного податку четвертої групи) після закінчення граничного строку подання звітної декларації подає декларацію у зв'язку зі змінами об'єкта та/або бази оподаткування (на підставі даних, внесених до відповідних державних реєстрів), то штрафи не застосовуються.

Таким чином у платника податків виникає обов’язок платника єдиного податку четвертої групи  подати уточнюючу декларацію за 2022 рік з розрахунком МПЗ (прим. 3).

[3]. Пункт 50.4 статті 50 Кодексу.

 

4. Проблема виникла із 20% орендної плати по землі від юр. осіб/держави. Якщо в договорі декілька ділянок і загальна сума орендної плати, облік ведеться по договору в цілому. А в декларації треба розписати 20% в розрізі кадастрових номерів? Поділимо мабуть пропорційно площі, але це ще треба взяти оплату, а не нарахування. Чи як вірно?

Для розрахунку МПЗ платники єдиного податку вираховують 20 відсотків від суми сплаченої орендної плати за віднесені до с/г угідь земельні ділянки, та розподіляють зазначену суму пропорційно частці площ земельних ділянок с/г призначення (прим. 4).

[4]. Пункт 2971.1 статті 2971 Кодексу.

 

5. Подали в січні 2023 уточнюючу декларацію четвертої групи за 2022 рік, заплатили податок і штрафи та пеню. Можна буде включити суми сплачені в січні 2023 року в МПЗ за 2022 чи за 2023 рік?

У разі подання у 2023 році платником єдиного податку четвертої групи уточнюючої декларації за 2022 рік, сплачені у січні 2023 року суми донарахованого податку можуть бути включені до суми сплачених податків і зборів для обрахунку МПЗ за 2023 рік (прим. 5).

[5]. Пункт 2971.1 статті 2971 Кодексу.

 

6. Сільгоспугіддя підприємства, основним видом діяльності якого є виробництво сільгосппродукції, розташовані в Херсонській області на тимчасово окупованій території. З травня 2022 року взяті в оренду сільгоспугіддя в Закарпатській та Хмельницькій областях. За сільгоспугіддя, що розташовані у Херсонській обл., підприємство звільнене від нарахування та сплати МПЗ. Чи потрібно при розрахунку МПЗ по Хмельницькій та Закарпатській областях., пропорційно розподіляти суми сплачених податків? Зокрема: Чи враховувати суми ПДФО та ВЗ, сплачені із зарплати працівників, які знаходяться у Херсонській області? Оскільки сільгоспугіддя взяті в оренду з травня 2022 року, то чи враховувати суми податків, що сплачені з січня по травень?

У додатку з розрахунком МПЗ, зокрема, зазначається загальна сума сплачених платником єдиного податку протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів (які відповідно до норм Кодексу визначені для розрахунку МПЗ), пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної с/г продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до с/г угідь.

Таким чином, за земельні ділянки у Хмельницькій та Закарпатській областях розраховується МПЗ за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік. При цьому до загальної суми сплачених податків і зборів включаються сплачені податки, збори, платежі протягом податкового року в цілому (прим. 6).

[6]. Підпункт 381.1.4 пункту 381.1 статті. 381 Кодексу.

 

7. Хто має сплачувати МПЗ при суборенді землі (договори суборенди офіційно зареєстровані):

- якщо обоє платники ЄП 4 група;

- якщо орендар на 3 групі оподаткування суборендар на 4 групі?

У разі офіційної реєстрації договорів суборенди станом на 01.01.2022, МПЗ за 2022 рік визначає суборендар.

У разі переходу права користування (суборенди) протягом 2022 року від одного користувача до іншого та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього користувача за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому така земельна ділянка передана в користування (суборенду), а для нового користувача - починаючи з місяця, в якому він набув право користування (суборенди) на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких користувачів (прим. 7-8).

[7]. Пункт 381.3 статті 381 Кодексу.

[8]. Пункт 381.4 статті 381 Кодексу.

 

8. Орендар юридична особа платник єдиного податку четвертої групи передав в суборенду земельну ділянку (що належить громадянину України) Суборендарю платнику єдиного податку четвертої групи, Чи має право Суборендар застосувати 20% витрат від суми суборенди?

До суми витрат на оренду земельних ділянок відноситься 20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до с/г угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

Враховуючи зазначене, для розрахунку МПЗ суборендар може віднести 20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до с/г угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи (прим. 9).

[9]. Пункт 2971.1 статті 2971 Кодексу.

 

9. Фермерське господарство платник єдиного податку четвертої групи використовує в своїй діяльності земельні ділянки членів фермерського господарства, МПЗ потрібно нараховувати чи ДПС нарахує самостійно власникам земельних ділянок?

Відповідно до Земельного кодексу України (ст.ст. 125-126) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Враховуючи зазначене, якщо фермерське господарство користується земельними ділянками с/г призначення, які перебувають у власності членів фермерського господарства, без укладання договору оренди та державної реєстрації переходу такого права користування, то обов’язок з визначення загального МПЗ виникає у власників земельних ділянок с/г призначення (прим. 10-12).

[10]. Пункт 381.4 статті 381 Кодексу.

[11]. Підпункт 381.1.4 пункту 381.1 статті 381 Кодексу.

[12]. Пункт 170.14 статті 170 Кодексу.

 

10. Якщо фермерське господарство має сад, але не оформив ще землю, МПЗ не платиться?

Відповідно до Земельного кодексу України (ст.ст. 125-126) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Враховуючи зазначене, МПЗ визначається за період, починаючи з місяця, в якому суб’єкт господарювання  набув право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства(прим. 13).

[13]. Пункт 381.4 статті 381 Кодексу.

 

11. Якщо орендна плата за 2022 рік нарахована в грудні 2022 року, ПДФО і ВЗ з таких сум сплачено до 30.01.2023, сама орендна плата буде виплачена в 2023 році. Куди ці суми врахувати?

Оскільки ПДФО, ВЗ та орендна плата були сплачені в 2023 році, суб’єкт господарювання має право включити таку суму ПДФО, ВЗ та 20 відсотків витрат на оренду в розрахунок МПЗ за 2023 рік (прим. 14).

[14]. Пункт 2971.1 статті 2971 Кодексу.

 

12. МПЗ за 2022 рік ми нараховуємо в декларації з єдиного податку за 2023 рік? (по всім деклараціям по загальній і по додаткових?), а також в які терміни проводиться сплата МПЗ?

Розрахунок МПЗ за 2022 рік подається як додаток до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік (прим. 15-16).

Наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, яким затверджено форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи внесено зміни, зокрема, доповнено додатком 3, який дозволяє відобразити розрахунок мінімального зобов’язання за податковий (звітний) рік.

Відповідно до затвердженої форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи Додаток 3 є невід’ємною частиною податкової декларації, тому такий додаток подається як до загальної, так і до звітних декларацій (прим. 17).

Згідно з затвердженою формою податкової декларації платника єдиного податку позитивне значення МПЗ, розраховане у додатку 3, переноситься до рядка 4 графи 7 та сумується з податковими зобов’язаннями за І квартал. Загальні податкові зобов’язання за І квартал підлягають сплаті протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу (прим. 18).

[15]. Пункт 64 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

[16]. Абзац 2 пункту 2971.7 статті 2971 Кодексу.

[17]. Підпункт 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Кодексу.

[18]. Підпункт 295.9.2 пункту 295.9 статті 295 Кодексу.

 

13. Новостворене фермерське господарство у 2022 році Договори оренди зареєстрували улистопаді 2022 року Нарахування МПЗ за два місяці нараховуємо? Доходу ще ніякого не було і ніякі податки не сплачувались.

Відповідно до Земельного кодексу України (ст.ст. 125-126) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Враховуючи зазначене, МПЗ визначається за період, починаючи з місяця, в якому суб’єкт господарювання  набув право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства(прим. 19).

[19]. Пункт 381.4 статті 381 Кодексу.

 

14. Підприємство на загальній системі оподаткування. Орендодавці сплачують земельний податок самостійно, орендар відшкодовує витрати на сплату земельного податку шляхом збільшення орендної плати (так зазначено в договорах оренди). Сума відшкодованого земельного податку ніяк не вплине на зменшення МПЗ? Тобто 20% від оренди в МПЗ включати з усієї суми враховуючи компенсацію земельного податку?

Для розрахунку 20 відсотків суми витрат на сплату орендної плати за земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, береться загальна сума орендної плати по договору.(прим. 20).

[20]. Підпункт 141.9.2 пункту 141.9 ст. 141 Кодексу.

 

15. Якщо буде помилка в розрахунку по МПЗ статус 4 групи не втрачаємо?

При допущенні помилки у розрахунку МПЗ, платник єдиного податку четвертої групи має право подати уточнюючу декларацію та відобразити достовірні показники розрахунку МПЗ та, відповідно, загальні податкові зобов’язання з єдиного податку.

У разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій,  та пені.  (прим. 21-23).

[21]. Глава 1 розділу XIV Кодексу.

[22]. Пункт 50.1 статті 50 Кодексу.

[23]. Підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

 

16. Підприємство займається вирощуванням риби. Маємо орендовані земельні ділянки біля ставка. Землю ніяк не обробляємо. Чи потрібно розраховувати МПЗ?

Згідно з частиною другою ст. 22 Земельного кодексу України до сільськогосподарських угідь належать рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги (рілля, що тривалий час не обробляється).

У разі, якщо орендовані земельні ділянки біля ставка належать до земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та за умови державної реєстрації такого права оренди, у платника податків виникає обов’язок щодо розрахунку МПЗ (прим. 24).

[24]. Стаття 2971 Кодексу.

 

17. Куди сплачується МПЗ, якщоземлі розташовані в різних ОТГ, а основне місце обліку інше?

МПЗ бере участь у визначенні зобов’язань з єдиного податку, сплата якого залежить від системи оподаткування та групи єдиного податку, на якій перебуває платник (прим. 25-26). При цьому платник єдиного податку четвертої групи враховує МПЗ при визначенні єдиного податку, який сплачує на відповідні рахунки місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельних ділянок с/г призначення.

[25]. Підпункт 141.9.5 пункту 141.9 статті 141 Кодексу.

[26]. Стаття 2971 Кодексу.

 

18. Чи сплачує юридична особа МПЗ за орендовані землі у фізичної особи, що знаходяться у межах населених пунктів?

У разі, якщо фізична особа передає земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які станом на 1 січня 2022 року знаходяться у межах населених пунктів, в оренду чи інше користування юридичній особі, то така юридична особа повинна нарахувати МПЗ на зазначені земельні ділянки (прим. 27).

[27]. Пункт 381.2 статті 381 Кодексу.

 

19. Чи враховуються податки філій в розрахунок МПЗ?

Для розрахунку МПЗ використовується сума сплачених податків, зборів, платежів в цілому по платнику протягом податкового (звітного) року (з урахуванням сплачених податків, зборів, платежів філіями як платниками окремих податків) (прим. 28-30).

[28]. Підпункт 141.9.2 – 141.9.3 пункту 141.9 статті 141 Кодексу.

[29]. Підпункт 170.14.5 пункту 170.14 статті 170 Кодексу.

[30]. Підпункт 2971.2 – 2971.6 статті 2971 Кодексу.

 

20. Суму МПЗ для єдиного податку четвертої групи треба буде сплатити по реквізитам бюджетного рахунку єдиного податку?

Позитивне значення МПЗ за 2022 рік відповідно до затвердженої форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи додається до податкових зобов’язань з єдиного податку за І квартал 2023 року та загальна сума сплачується на відповідні бюджетні рахунки місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельних ділянок с/г призначення (прим. 31).

[31]. Пункти 2971.7 та 2971.8  статті 2971 Кодексу.

 

21. Якщо потрібно подати уточнюючу декларацію по ЄП четвертої групи. Додаток про МПЗ не заповнює?

Наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, яким затверджено форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи внесено зміни, зокрема, доповнено Додатком 3, який дозволяє відобразити розрахунок мінімального зобов’язання за податковий (звітний) рік.

Відповідно до затвердженої форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи Додаток 3 є невід’ємною частиною податкової декларації.

Позитивне значення МПЗ, розраховане у додатку 3, переноситься до рядка 4 графи 7, сумується з податковими зобов’язаннями за І квартал (рядок 5 графи 7). Таке сумарне значення є загальним податковим зобов’язанням по єдиному податку четвертої групи.

Враховуючи зазначене, до уточнюючої декларації платника єдиного податку необхідно додавати усі передбачені додатки (Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік, Відомості про наявність земельних ділянок) (прим. 32).

[32]. Пункт 2971.8  статті 2971 Кодексу.

 

22. Підприємство сплатило податок на доходи фізичних осіб і військовий збір з доходу у вигляді дивідендів, виплачених на користь фізичної особи – засновника цього підприємства та який не перебуває у трудових відносинах з підприємством? Чи має право підприємство врахувати зазначені суми податку на доходи фізичних осіб і військового збору при обчисленні МПЗ?

Ні, немає права.

Сума загального мінімального податкового зобов'язання зменшується на загальну суму сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відноситься, зокрема податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб) (прим. 33).

[33]. Пункти 2971.3,  2971.4 та 2971.5  статті 2971 Кодексу.

 

23. Чи враховуються при розрахунку МПЗ сплачені податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів та дивідендів членів фермерського господарства - платника єдиного податку четвертої групи? При цьому фермерське господарство не нараховує дохід у вигляді заробітної плати, а розподіляє дивіденди відповідно до законодавства України.

Ні, не враховуються.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відноситься, зокрема податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником єдиного податку четвертої групи у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб).

Враховуючи те, що члени фермерського господарства не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з таким господарством, хоча і виконують трудову функцію, суми податку на доходу фізичних осіб та військового збору, сплачені з доходів, які виплачені таким фізичним особам, не враховуються при визначені МПЗ (прим. 34).

[34]. Пункт 2971.5 статті 2971 Кодексу.

 

24. Фермерське господарство - платник єдиного податку четвертої групи використовує в своїй діяльності земельні ділянки членів фермерського господарства. Хто має нараховувати МПЗ: саме фермерське господарство чи контролюючий орган самостійно нараховує власникам земельних ділянок?

Для платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов'язання визначається контролюючим органом.

У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального мінімального податкового зобов'язання орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому Кодексом.

Таким чином, у разі укладання договору про користування земельною ділянкою між фізичною особою і фермерським господарством, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, МПЗ фізичній особі не нараховується, а фермерське господарство сплачує МПЗ самостійно (прим. 35).

[35]. Підпункти 170.14.1 та 170.14.2 пункту 170.14 статті 170 Кодексу.

 

25. Куди сплачують МПЗ фізичні особи - підприємці, якщо земельні ділянки розташовані в різних ОТГ, а основне місце обліку інше?

МПЗ враховується при визначенні суми єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету та перераховується до бюджету за місцем податкової адреси такого платника (прим. 36).

[36]. Стаття 2971 Кодексу.

 

26. Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи орендує дві земельні ділянки і використовує у своїй діяльності, про що подане 20-ОПП, але у власності як фізична особа має ще інші землі с/г призначення, які не використовує у своїй діяльності. Чи потрібно нараховувати самостійно МПЗ на ті, які не подані в 20-ОПП, чи це нарахування здійснить контролюючий орган?

Для фізичної особи - платника єдиного податку другої групи різниця між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов'язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої групи нараховують МПЗ за земельні ділянки, які використовують у своїй господарській діяльності. При цьому за земельні ділянки, які не використовуються у господарської діяльності МПЗ нараховує контролюючий орган (прим. 37).

[37]. Пункт 2971.2 статті 2971 Кодексу.

 

27. Чи включається при обчисленні МПЗ сума податку на доходи фізичних осіб, яка утримана за рахунок доходу у вигляді допомоги, пов'язаної з тимчасовою втратою працездатності?

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться, зокрема податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Враховуючи викладене, у разі якщо фізичні особи, яким юридичною особою нараховується дохід у вигляді виплат пов'язаних з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні), перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою юридичною особою, то сума податку  на доходи фізичних осіб, утримана з вказаного доходу враховуються при визначені МПЗ. (прим. 38).

[38]. Стаття 2971 Кодексу.

 

28. Якщо фізична особа – підприємець протягом звітного податкового року перебувала у першому півріччі на загальній системі оподаткування, а у другому півріччі застосовувала спрощену систему оподаткування, то в якій декларації і за який період подавати розрахунок МПЗ?

Фізичні особи – підприємці, які протягом звітного податкового року перебували як на загальній системі оподаткування так і були платниками єдиного податку, з метою уникнення порушень при обчисленні МПЗ за звітний рік подають:

податкову декларацію про майновий стан і доходи у складі якої подають Додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання за перше півріччя;

податкову декларацію платника єдиного податку  – фізичної особи – підприємця за рік у складі якої формується Додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» за період, у якому відбувся перехід на спрощену систему оподаткування. При цьому така декларація з додатком подається фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої, другої або четвертої груп;

податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи – фізичної особи – підприємця у строки, встановлені для квартального податкового (звітного)  періоду у складі якої формується Додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» до Декларації  подається із розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі Декларації за податковий (звітний) рік (прим. 39, 40).

[39]. Підпункт 177.5.2 пункту 177.5 статті 177 Кодексу;

[40]. Підпункт 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Кодексу.

 

29. Які коди адміністративно-територіальних одиниць, визначені за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад зазначаються у рядку 9 заголовної частини податкової декларації платника єдиного податку 4 групи (загальної та звітної), а також у графі 10 Додатку 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» податковій декларацій платника єдиного податку четвертої групи (загальної та звітної)?

Приміткою 9 до рядка 9 заголовної частини податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (загальної та звітної) (далі –Декларація) визначено, що у цьому рядку зазначається код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі - КАТОТТГ), затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3) (далі – Наказ № 290) за місцем розташування земельної(их) ділянки(ок) до якої подається податкова декларація. При поданні загальної, нової загальної або уточнюючої загальної податкової декларації заповнюється код адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням платника за КАТОТТГ (основним місцем обліку).

КАТОТТГ розміщений на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України за посиланням: Головна/Напрямки діяльності/Розвиток місцевого самоврядування/Адміністративно-територіальний устрій України/Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.

Перші два символи Кодифікатора «UA», за якими слідують 17 цифр.

Згідно з додатком до Кодифікатора для позначення об’єктів використовуються наступні скорочення:

1. «Перший рівень» – Автономна Республіка Крим, області, міста, що мають спеціальний статус;

2. «Другий рівень» – райони в областях та Автономній Республіці Крим;

3. «Третій рівень» – території територіальних громад в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;

4. «Четвертий рівень» – міста, селища міського типу, села, селища (населені пункти);

5. «Додатковий рівень» – райони в містах (в тому числі, в містах, що мають спеціальний статус);

6. «Категорія об’єкта», де:

«O» – Автономна Республіка Крим, області;

«K» – міста, що мають спеціальний статус;

«P» – райони в областях та Автономній Республіці Крим;

«H» – території територіальних громад (назви територіальних громад) в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;

«M» – міста;

«T» – селища міського типу;

«C» – села;

«X» – селища;

«B» – райони в містах.

 

Тобто, у рядку 9 заголовної частини загальної Декларації зазначається код територіальної громади (рівень 3 згідно Довідника КАТОТТГ) за основним місцем обліку платника. У рядку 9 заголовної частини звітної декларації зазначається код територіальної громади (рівень 3 згідно Довідника КАТОТТГ) за місцем розташування земельних ділянок.

Графа 10 Додатка 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (далі – Додаток 1) заповнюються згідно з КАТОТТГ, затвердженим Наказом № 290 .

У графі 10 Додатка 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (далі – Додаток 1) звітної Декларації зазначається КАТОТТГ за місцерозташування земельної(их) ділянки(ок).

Отже, юридична особа, яка має земельні ділянки, які розташовані на території різних сіл, селищ однієї територіальної громади в колонці 10 Додатка 1 звітної Декларації зазначає код адміністративно-територіальної одиниці територіальної громади за КАТОТТГ за місцем розташування земельних ділянок, тобто код четвертого рівня за КАТОТТГ, який відповідає категорії об’єкта «М», «Т», «С», «Х» (в залежності від місця розташування земельної ділянки). При цьому за таким кодом за КАТОТТГ подається одна звітна Декларація з Додатком 1 до органу ДПС, який  обслуговує таку територіальну громаду.

Звертаємо увагу на особливості визначення кодів КАТОТТГ територіальних громад у м. Києві та м. Кривий Ріг. У цих містах для кожного району залишилися свої окремі рахунки місцевих бюджетів. Тому у деклараціях потрібно зазначати код за КАТОТТГ районів цих міст (відповідно до розташування об’єкту оподаткування). Коди районів містяться у колонці «Додатковий рівень» який відповідає категорії об’єкта «В» (в залежності від місця розташування земельної ділянки).


                                                                                          оприлюднено 14.03.2023 р 

Визначення мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб – підприємців

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що фізичні особи – підприємці – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати у складі річної податкової декларації додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

У додатку МПЗ до податкової декларації про майновий стан і доходи, зокрема, зазначаються:

кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються підприємцем для здійснення підприємницької діяльності та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа;

сума загального МПЗ, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;

загальна сума сплачених платником податку податків, зборів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної с/продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до с/ угідь, та витрат на оренду земельних ділянок протягом податкового (звітного) року;

різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:

1) податок на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військовий збір з чистого оподатковуваного доходу від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

2) податок та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

3) єдиний податок (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);

4) земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються у підприємницькій діяльності;

5) рентна плата за спеціальне використання води;

6) 20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

У разі використання земельної ділянки на праві емфітевзису податок та військовий збір, сплачені під час здійснення виплат за таким договором емфітевзису, щорічно враховується у частці, розрахованій пропорційно до річної суми нарахованої амортизації на нематеріальний актив у вигляді права користування земельною ділянкою за договором емфітевзису.

Сума податку у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.