Благовіщенська міська територіальна громада

Голованівського району Кіровоградської області

Благовіщенське бюро правової допомоги інформує!

Втратили документи про вищу освіту: як їх відновити

Починаючи з 2014 року кількість українців, які мають статус внутрішньо переміщеної особи, постійно збільшується. Серед основних проблем, які перешкоджають переселенцям налагодити життя в безпечних регіонах – втрата документів, зокрема, документів про вищу освіту. Отож, чи можливо відновити документи, які були залишені на непідконтрольній території, пошкоджені чи знищені внаслідок бойових дій? На поширені запитання відповів головний юрист Київського бюро правової допомоги №2 Євген Рибак.

Чи можливо отримати дублікат диплому навчального закладу, що знаходиться на непідконтрольній території

Відновити диплом про вищу освіту навчального закладу, що знаходиться на непідконтрольній території або закладу, що вже ліквідований, можливо.

У національному законодавстві містяться норми, що регулюють питання відновлення або видачі дублікатів документів про освіту для внутрішньо переміщених осіб. 28 травня 2014 року Наказом Міністерства освіти і науки України № 655 було затверджено Порядок замовлення та видачі документів про вищу освіту державного зразка та додатків до них випускникам вищих навчальних закладів, розташованих на тимчасово окупованій території України, у 2014 році.

Цим Порядком врегульовується питання видачі документів про освіту та їх додатків особам, що є випускниками вищих навчальних закладів до 2014 року включно, які знаходяться на тимчасово окупованій території.

Який алгоритм дій для отримання дубліката документу про освіту

Документ про вищу освіту може отримати випускник навчального закладу у разі виконання ряду умов:

  • випускник виконав увесь навчальний план;
  • пройшов державну атестацію у своєму ВНЗ, який розміщений на окупованій території;
  • відмовився отримувати документ про освіту, що не відповідає українському законодавству.

Такий випускник може звернутись із заявою до Міністерства освіти і науки України, до якої має додати копію документа, що посвідчує особу, а також академічну довідку чи залікову книжку, якщо у особи є такий документ.

У разі якщо особа отримала у 2014 році документ про освіту, зразок якого не відповідає національному законодавству, вона також звертається з заявою до Міносвіти, і до такої заяви додає копію документа, що посвідчує особу і копію отриманого документа про освіту (зразок якого не відповідає законодавству), отриманий у ВНЗ, що знаходиться на окупованій території.

У випадку подачі вищезазначених заяв, Міністерство має визначити вищий навчальний заклад, якому доручать виготовити і видати необхідний документ про освіту.

При цьому слід пам’ятати, що інформація, яка стосується навчання випускника, буде обов’язково перевірятись у ЄДЕБО (Єдина державна електронна база з питань освіти) для підтвердження достовірності факту здобуття освіти.

У разі закінчення навчального закладу до 2014 року, дублікат документа про вищу освіту та додаток до нього можна  отримати, подавши відповідну заяву. До заяви можна додати документи, що підтверджують факт отримання вищої освіти.

В свою чергу, Міністерство освіти і науки України визначає заклад освіти в іншому регіоні (на підконтрольній українському уряду території), який має виготовити дублікат документа про освіту. У дублікаті документа зазначається найменування закладу, де дійсно навчалась особа, проте, зазначається підпис, печатка, прізвище, ініціали та посада керівника того навчального закладу, який здійснював виготовлення дубліката.

Як діяти, якщо отримали відмову в отриманні документа

У випадку, коли документів, які були надані особою Міністерству освіти і науки України недостатньо для видачі дубліката, заявнику може бути відмовлено у видачі дубліката документа про освіту.

Після отримання відмови від Міносвіти, випускник може у судовому порядку захистити свої права.

Цивільним процесуальним законодавством України передбачено можливість для громадянина звернутись до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Скориставшись такою формою звернення до суду, особа може отримати судове рішення, яке буде встановлювати факт закінчення певного навчального закладу. Таке рішення суду буде обов’язковим на усій території України, і наддасть можливість особі підтвердити здобуття освіти.

При подачі такої заяви до суду, необхідно вказати:

  • який конкретно факт необхідно встановити;
  • причини неможливості отримати документи, що встановлюють даний факт у досудовому порядку (тут знадобиться відмова з Міносвіти, яка і підтвердить таку неможливість);
  • усі можливі докази, що можуть підтвердити встановлюваний факт.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у  межах України.


Потрібна безоплатна вторинна правова допомога, а документів немає – що робити?

 

У частині 4 статті 18 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» зазначено, що в разі звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги особа зобов’язана підтвердити свою належність до однієї з категорій, які мають відповідне право, та надати документи, що це підтверджують.

Однак від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну багато людей, які звертаються до фахівців системи безоплатної правової допомоги, не можуть надати необхідні документи – вони загублені або знищені в результаті бойових дій.

Що робити в цьому випадку, розповідає юристка Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області Анна Бенькалович.

Якщо людина, яка не має документів, звертається до бюро правової допомоги з питань встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, пов’язаних з оформленням та видачею документів, вона може надати фахівцям такі документи:

  • рішення територіального підрозділу Державної міграційної служби України про відмову в оформленні та видачі паспорта громадянина України;
  • копію ухвали суду про відкриття провадження у цивільній справі про встановлення факту, що має юридичне значення, пов’язаного з оформленням та видачею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.

У випадку, коли по правову допомогу звертаються потерпілі від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту у кримінальних провадженнях, розпочатих за фактом вчинення таких кримінальних правопорушень, для підтвердження їх належності до суб’єктів відповідного права разом зі зверненням можна подавати:

  • витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань з інформацією про вчинення кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту;
  • копію постанови слідчого, прокурора про початок досудового розслідування, завірену в установленому порядку, яка має містити всі відомості, визначені у частині п’ятій статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (у відповідності до положень статті 615 зазначеного Кодексу у новій редакції), тобто: дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; прізвище, ім’я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

Звертаємо увагу, що зазначений перелік документів не є вичерпним. Особа, яка звертається за отриманням безоплатної вторинної правової допомоги, може подати будь-який інший документ, який підтверджує її належність до суб’єкта права на таку допомогу.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41  

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України

 

 


Приєднайтесь до довідково-інформаційної платформи правових консультацій "WikiLegalAid", для ознайомлення натисніть на банер 

 


Вчинення кримінального протиправного діяння під впливом фізичного або психічного примусу

Під час війни вже були зафіксовані випадки, коли людина усвідомлювала небезпечність своїх вчинків і передбачала їх шкідливі наслідки, але, перебуваючи під впливом безумовно переважаючої сили примусу, була позбавлена можливості керувати своїми вчинками і поставлена в необхідність чинити саме так, а не інакше. Тому виникає питання: якщо людина поставлена внаслідок насильства (примусу) в неподолану необхідність заподіяти шкоду і ця необхідність була створена іншою людиною, подолати яку було неможливо, то чи відповідає вона за заподіяну шкоду?

Розділ VIII Кримінального кодексу України (далі – КК України) визначає обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння. Тобто якщо особа під впливом цих обставин вчинить дію чи бездіяльність, яка містить ознаки кримінального правопорушення, вона не буде притягнута до кримінальної відповідальності, оскільки ці дії спрямовані на захист інтересів громадян, суспільства та держави, і тому вони визнаються суспільно корисними або суспільно прийнятними і не є протиправними.

Однією з таких обставин є вчинення кримінально протиправного діяння під впливом фізичного або психічного примусу, що визначено статтею 40 КК України.

Відповідно до частини першої статті 40 КК України не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.

Наприклад, особа внаслідок тортур розголосила відомості, що містять державну таємницю. Оскільки вона вчинила це всупереч власній волі, її не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.

Фізичний примус - це застосування до особи фізичного насильства з метою примусити її вчинити певні протиправні дії або не вчиняти певні дій, які особа повинна була б вчинити (бездіяльність) всупереч її волі.

Є два види фізичного примусу:

такий, що позбавляє особу, до якої застосовується, фізичної можливості вчинити на власний розсуд (наприклад, зв’язування, позбавлення волі, заподіяння тілесних ушкоджень, що призвели до втрати свідомості тощо);

спрямований на те, щоб психологічно зламати особу та змусити її вчинити протиправне діяння (наприклад, мордування, катування тощо).

У разі застосування фізичного примусу, який повністю виключає можливість особи діяти на власний розсуд, кримінальна відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам повністю виключається на підставі частини першої статті 40 КК України.

У разі, якщо особа зберігала можливість керувати своїми діями, як визначено частиною другою статті 40 КК України, особа не підлягає такій відповідальності за тих самих умов, що і при крайній необхідності.

     Довідково. Крайня необхідність – це заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами (частина перша статті 39 КК України).

У цьому разі відповідальність за завдання шкоди правоохоронюваним інтересам настає тільки у випадку перевищення меж крайньої необхідності, тобто, якщо заподіяна шкода є більшою за, ніж відвернена шкода.

Психічний примус - вплив на психіку особи з метою змусити її всупереч власній волі вчинити або утриматись від вчинення певних протиправних дій.

Наприклад:

погроза вчинення стосовно особи фізичного насильства;

застосування або погроза застосування насильства щодо рідних, близьких, інших осіб;

знищення або погроза знищення майна, що належить особі, його рідним або близьким;

погроза розголошення відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці.

Відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у випадках застосування психічного примусу вирішується за правилами крайньої необхідності (стаття 39 КК України), а психічний примус у даному разі є обставиною, що виражає небезпеку.

Наприклад, не є кримінально протиправним діянням надання доступу до каси касиром, якому погрожує вбивством озброєний грабіжник. Однак, за вчинення крадіжки у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем сім’ї, наприклад, відсутністю харчів, доведеться понести кримінальну відповідальність.

При виключенні кримінальної протиправності діяння на підставі статті 40 КК України підлягають оцінці характер та ступінь фізичного примусу, індивідуальні фізичні можливості особи, психічний стан, зокрема, у момент застосування фізичного чи психічного примусу.

Підлягає кримінальній відповідальності особа, яка, перебуваючи під впливом фізичного чи психічного примусу, зберігала можливість керувати своїми діями, при цьому не перебуваючи в стані крайньої необхідності

У разі якщо особа визнається винною у вчиненні кримінального правопорушення, застосування щодо неї фізичного чи психічного примусу з метою змусити її вчинити це кримінальне правопорушення є обставиною, що пом’якшує відповідальність (пункт 6 частини першої статті 66 КК України).

Деякі випадки застосування фізичного або психічного примусу передбачені законом як самостійні склади кримінальних правопорушень, наприклад, статтями 377, 398, 405 КК України.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

                                                        консультаціяБПД


 Під час війни вже були зафіксовані випадки, коли людина усвідомлювала небезпечність своїх вчинків і передбачала їх шкідливі наслідки, але, перебуваючи під впливом безумовно переважаючої сили примусу, була позбавлена можливості керувати своїми вчинками і поставлена в необхідність чинити саме так, а не інакше. Тому виникає питання: якщо людина поставлена внаслідок насильства (примусу) в неподолану необхідність заподіяти шкоду і ця необхідність була створена іншою людиною, подолати яку було неможливо, то чи відповідає вона за заподіяну шкоду?
Розділ VIII 
Кримінального кодексу України (далі – КК України) визначає обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння. Тобто якщо особа під впливом цих обставин вчинить дію чи бездіяльність, яка містить ознаки кримінального правопорушення, вона не буде притягнута до кримінальної відповідальності, оскільки ці дії спрямовані на захист інтересів громадян, суспільства та держави, і тому вони визнаються суспільно корисними або суспільно прийнятними і не є протиправними.
Однією з таких обставин є вчинення кримінально протиправного діяння під впливом фізичного або психічного примусу, що визначено статтею 40 КК України.
Відповідно до частини першої статті 40 КК України не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.
Наприклад, особа внаслідок 
тортур розголосила відомості, що містять державну таємницю. Оскільки вона вчинила це всупереч власній волі, її не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.
 Фізичний примус - це застосування до особи фізичного насильства з метою примусити її вчинити певні протиправні дії або не вчиняти певні дій, які особа повинна була б вчинити (бездіяльність) всупереч її волі.
Є два види фізичного примусу:

 такий, що позбавляє особу, до якої застосовується, фізичної можливості вчинити на власний розсуд (наприклад, зв’язування, позбавлення волі, заподіяння тілесних ушкоджень, що призвели до втрати свідомості тощо);
 спрямований на те, щоб психологічно зламати особу та змусити її вчинити протиправне діяння (наприклад, мордування, катування тощо).
У разі застосування фізичного примусу, який повністю виключає можливість особи діяти на власний розсуд, кримінальна відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам повністю виключається на підставі частини першої статті 40 КК України.
У разі, якщо особа зберігала можливість керувати своїми діями, як визначено частиною другою статті 40 КК України, особа не підлягає такій відповідальності за тих самих умов, що і при крайній необхідності.

 Довідково. Крайня необхідність – це заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами (частина перша статті 39 КК України).
У цьому разі відповідальність за завдання шкоди правоохоронюваним інтересам настає тільки у випадку перевищення меж крайньої необхідності, тобто, якщо заподіяна шкода є більшою за, ніж відвернена шкода.

 Психічний примус - вплив на психіку особи з метою змусити її всупереч власній волі вчинити або утриматись від вчинення певних протиправних дій.
Наприклад:

 погроза вчинення стосовно особи фізичного насильства;
 застосування або погроза застосування насильства щодо рідних, близьких, інших осіб;
 знищення або погроза знищення майна, що належить особі, його рідним або близьким;
 погроза розголошення відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці.
Відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у випадках застосування психічного примусу вирішується за правилами крайньої необхідності (стаття 39 КК України), а психічний примус у даному разі є обставиною, що виражає небезпеку.
Наприклад, не є кримінально протиправним діянням надання доступу до каси касиром, якому погрожує вбивством озброєний грабіжник. Однак, за вчинення крадіжки у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем сім’ї, наприклад, відсутністю харчів, доведеться понести кримінальну відповідальність.
При виключенні кримінальної протиправності діяння на підставі статті 40 КК України підлягають оцінці характер та ступінь фізичного примусу, індивідуальні фізичні можливості особи, психічний стан, зокрема, у момент застосування фізичного чи психічного примусу.
Підлягає кримінальній відповідальності особа, яка, перебуваючи під впливом фізичного чи психічного примусу, зберігала можливість керувати своїми діями, при цьому не перебуваючи в стані крайньої необхідності
У разі якщо особа визнається винною у вчиненні кримінального правопорушення, застосування щодо неї фізичного чи психічного примусу з метою змусити її вчинити це кримінальне правопорушення є обставиною, що пом’якшує відповідальність (пункт 6 частини першої статті 66 КК України).
Деякі випадки застосування фізичного або психічного примусу передбачені законом як самостійні склади кримінальних правопорушень, наприклад, статтями 377, 398, 405 КК України.
Дізнайтеся більше про надання безоплатної правової допомоги: 
https://linktr.ee/legalaid.gov.ua
#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

 

 

 

 


Порядок оформлення спадщини в умовах воєнного стану

Питання спадщини завжди є одним із актуальних та часто запитуваних громадянами у юристів системи надання безоплатної правової держави. Особливо гостро потреба у роз’ясненні порядку спадкування в українців постала у період воєнного стану. Адже, через запровадження особливого правового режиму, внаслідок воєнної загрози, в Україні були тимчасово обмежені деякі конституційні права і свободи людини і громадянина. Тож, як оформити спадщину у період війни розповідає начальник відділу безоплатної правової допомоги Золотоніського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Тетяна Жалобна.

Що таке спадщина та коли виникає право на її оформлення?

Спадкування – це перехід прав та обов’язків спадкодавця до його спадкоємців. Сукупність цих прав та обов’язків і є спадщиною.

Важливо! Спадкодавцем може бути лише фізична особа (громадянин України, іноземний громадянин або особа без громадянства). Спадкоємцями можуть бути, як фізичні, так і юридичні особи, а також держава та інші суб’єкти публічного права.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, що є днем смерті особи або днем, з якого вона оголошується померлою.

Який строк встановлюється для прийняття спадщини?

За загальним правилом для прийняття спадщини чи відмови від неї встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У зв’язку з введенням в Україні 24 лютого 2022 року воєнного стану, постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (зі змінами) призупинено перебіг строку прийняття спадщини на час його дії. Якщо спадщина відкрилась до початку запровадження воєнного стану і строк для прийняття спадщини не закінчився на момент запровадження воєнного стану, то строк для прийняття спадщини зупиняється і буде продовжений після припинення воєнного стану.

Отже, якщо спадщина відкрилася до 24 лютого 2022 року і шестимісячний строк не сплив у цей день, спадкоємець може звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини протягом періоду, на який в державі введено воєнний стан, а також після його відміни, протягом строку, що залишався станом на 24 лютого 2022 року із встановлених шести місяців.

Які особливості оформлення спадщини встановлені на період дії воєнного стану?

19 березня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату», яким зокрема внесено зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. Так, в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини (останнє місце проживання спадкодавця, а якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна).

Тобто, якщо спадщина відкрилася в місці, до якого складно або неможливо дістатися, для прийняття спадщини спадкоємець може звернутися до нотаріуса за місцем свого проживання чи перебування.

Також, в умовах дії воєнного стану:

  • за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п’яти робочих днів з дня поновлення такого доступу;
  • спадкова справа реєструється у Спадковому реєстрі лише після перевірки відомостей реєстру на наявність раніше заведеної спадкової справи;
  • якщо за результатами перевірки відомостей Спадкового реєстру встановлено наявність раніше заведеної спадкової справи, заведена без використання Спадкового реєстру спадкова справа передається до нотаріуса, яким раніше заведено спадкову справу. Якщо наявність такої справи не встановлено, здійснюється реєстрація спадкової справи в Спадковому реєстрі.
  • забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до його реєстрації у Спадковому реєстрі;
  • в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру реєстрація відомостей про заповіти, зміни до них, скасування заповітів, заведені спадкові справи, спадкові договори, зміни до них, розірвання спадкових договорів, видані свідоцтва про право на спадщину та їх дублікати проводиться протягом п’яти робочих днів з дня відновлення такого доступу.

Де знайти нотаріуса, який працює в умовах воєнного стану?

Державні та приватні нотаріуси України в умовах воєнного стану продовжують працювати та вчиняти невідкладні нотаріальні дії (заводити спадкові справи, посвідчувати довіреності, заповіти, засвідчувати справжність підпису на заяві про надання дозволу на виїзд дитини за кордон тощо), крім міст/районів, де такої можливості немає у зв’язку з веденням активних бойових дій.

Нотаріальна палата України веде Реєстр нотаріусів, які працюють під час війни: http://notar.npu.ua/ з метою надання інформації щодо контактів працюючих нотаріусів.

З переліком нотаріусів України, які працюють в умовах воєнного стану також можна ознайомитися за посиланням: https://npu.ua/news/notary/.

Станом на сьогодні державне підприємство «Національні інформаційні системи» вже відновило роботу Спадкового реєстру у більшості регіонів, окрім Донецької (за винятком Краматорська), Луганської, Харківської, Сумської, Чернігівської, Запорізької (за винятком міста Запоріжжя), Херсонської та Миколаївської областей.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних  телефонів у межах України.

Чому не можна поширювати інформацію про переміщення військових і яка за це відповідальність

Військові неодноразово нагадували та попереджали про небезпеку поширення інформації в соціальних мережах про переміщення військової техніки, оскільки ворог використовує таку інформацію, здобуту із відкритих джерел, на шкоду Україні. Однак, деякі громадяни продовжують ігнорувати попередження та прохання, що вже призвело до тяжких наслідків, таких, як пошкодження інфраструктури та загибель людей. Тому, через воєнний стан, законодавець оперативно вносить корективи в законодавство, відповідаючи на виклики та небезпеки. Роз’яснюють фахівці Новоград-Волинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

27 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 24 березня 2022 року № 2160-IX «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення протидії несанкціонованому поширенню інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчиненому в умовах воєнного або надзвичайного стану».

Так, розділ І Особливої частини «Злочини проти основ національної безпеки України» Кримінального кодексу України доповнено статтю 1142, що передбачає притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.

За яких умов можна поширити інформацію про переміщення військових?

Не слід забувати про право суспільства отримувати інформацію з питань, що стосуються його життєдіяльності, тому законодавчо визначено, що інформацію про переміщення військових, озброєння і техніки можна поширювати лише після того, як її поширив Генеральний штаб Збройних Сил України чи Міністерство оборони України або інформація була вже поширена в офіційних джерелах відповідних відомств країн-партнерів. Якщо ж особа поширює таку інформацію з порушенням цієї умови, вона вчиняє злочин передбачений статтею 1142 Кримінального кодексу України.

Які саме дії будуть протиправними?

– Поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України;

– Поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості;

– Вище вказані дії, що вчинені за попередньою змовою групою осіб або з корисливих мотивів, або з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, чи незаконним збройним формуванням, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

Що саме вважається протиправним розповсюдженням інформації про переміщення військових?

Розповсюдження – це будь-які діяння із доведення цієї інформації до невизначеного кола осіб. Наприклад:

– передача інформації стороннім особам;

– публікації у пресі;

– розповсюдження шляхом повідомлення по телебаченню чи радіо;

– розміщення в мережі Інтернет;

– недотримання правил збереження інформації, що дало змогу стороннім особам отримати доступ до цієї інформації тощо.

Обов’язкова умова – таке поширення вчинене під час дії воєнного або надзвичайного стану.

Чому не варто поширювати інформацію про переміщення, рух або розташування військових та озброєння?

Громадянам треба пам’ятати, що окрім загрози бути притягнутим до кримінальної відповідальності, поширення такої інформації в соціальних мережах, публікація її в пресі чи повідомлення стороннім особам може призвести до ворожих авіа- чи ракетних ударів по місцях скупчення військ, що завдає непоправної шкоди обороноздатності країни. Також, не слід забувати, що при цьому страждає і цивільне населення, руйнується інфраструктура та завдаються збитки економіці держави.

Варто стримати своє бажання отримати лайки в соціальних мережах заради безпеки усіх громадян!

Яка відповідальність?

Залежно від тяжкості вчиненого статтею 1142 Кримінального кодексу України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до дванадцяти років.

Нагадуємо, що до цього злочину не застосовуються строки давності, оскільки він відноситься до злочинів проти основ національної безпеки України.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних  телефонів у межах України.

Порядок отримання компенсації за зруйноване житло та інше майно

Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі – Порядок), на даний момент затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326

Так, Урядом, зокрема установлено: втрати житлового фонду і об’єктів житлово – комунального господарства – напрям, що включає втрати житлового фонду і об’єктів житлово-комунального господарства, об’єкти незавершеного будівництва житлової нерухомості, дачних і садових будинків, фактичні витрати, здійснені для їх відновлення.

Основні показники, які будуть оцінюватися при визначенні шкоди:

  • вартість зруйнованого та пошкодженого житла, яке потребує відновлення;
  • фактичні витрати, здійснені для відновлення пошкодженого житлового фонду і об’єктів житлово-комунального господарства;
  • фактичні витрати на здійснення грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації;
  • вартість зруйнованих та пошкоджених об’єктів малоповерхового житлового будівництва, у тому числі дачного та садибного типу, а також їх частини;
  • вартість зруйнованих та пошкоджених об’єктів незавершеного житлового будівництва.

Визначення такої шкоди та обсягу збитків, завданих Україні, буде здійснюватися відповідно до методики, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України за погодженням з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Відповідальними за визначення шкоди та збитків нашої держави за наведеним напрямом визначені обласні, Київська міська державні адміністрації, а на період воєнного стану – військові адміністрації.

На сьогодні нормативно-правовий документ, що визначає механізм компенсації саме постраждалим громадянам за житлові будинки або квартири, зруйновані через військову агресію російської федерації, поки що відсутній і перебуває у стадії розробки.

Варто зазначити, що 01 квітня 2022 року Верховною Радою України прийнято за основу проект Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» (зареєстровано 24 березня 2022 року № 7198), який розроблено з метою надання відшкодування за пошкоджене або зруйноване житло та окремі категорії об’єктів нерухомого майна, а також збору інформації для майбутніх позовів держави Україна до російської федерації.

Право на компенсацію матимуть громадяни України, які є: 

  • власниками пошкодженого та/або зруйнованого житла;
  • інвесторами у житлове будівництво, якщо вони отримали право на виконання будівельних робіт, але не ввели будівлю в експлуатацію;
  • членами житлово-будівельних кооперативів, які викупили квартиру чи інше приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього;
  • а також спадкоємці осіб усіх зазначених вище категорій.

Отримувачі компенсації за пошкодження спільного майна багатоквартирного будинку – ОСББ чи управителі, які здійснюють утримання відповідних будинків.

Відкритим залишається питання компенсації власникам нежитлового нерухомого майна та компенсації юридичним особам.

Для здійснення виплат компенсацій громадянам, чиє житло було зруйноване під час воєнного стану та протиправних дій російської федерації, урядом України відкрито спеціальний рахунок у Національному банку України, на який зараховуються кошти від фізичних та юридичних осіб, міжнародних фінансових організацій. Наразі в Україні вже запрацював Фонд відновлення майна та зруйнованої інфраструктури. Реквізити рахунків для зарахування коштів у гривні, доларах США, євро і фунтах стерлінгів розміщені на Урядовому порталі за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/gromadskosti/fondi-vidnovlennya-ukrayini/destroyed-infrastructure-fund-vidnovlennya-infrastrukturi.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 380 затверджено Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

Цією послугою можуть скористатися лише громадяни України, у яких пошкоджені:

◦ приватні будинки (садибні, дачні та садові);

◦ квартири;

◦ інші житлові приміщення (на які зареєстровано окреме право власності, а не в складі будинку).

Як подати заявку на компенсацію зруйнованого житла через мобільний додаток Дія?

У меню «Послуги» мобільного додатку Дія обрати пункт «Пошкоджене майно» та заповнити відповідну форму (додатково переглянути відеоінструкцію можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=eCkXhf6H_hY). Для цього знадобляться, зокрема:

  • дані щодо пошкодженого об’єкта (тип об’єкта нерухомого майна; загальна площа нерухомого майна; адреса (місцезнаходження) нерухомого майна тощо);
  • відомості про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, фото-, відеофіксація (за наявності)
  • контактні дані особи.

Якщо інформація про об’єкт наявна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, необхідна інформація про майно відобразиться автоматично. У разі відсутності такої інформації про об’єкт у згаданому реєстрі, особа матимете змогу внести інформацію в ручному режимі.

Після заповнення форми та її реєстрації можна завантажити заяву у форматі PDF або отримати її на електронну пошту.

Заяву також можна подати на Порталі Дія за тією ж схемою та особисто в центрі надання адміністративних послуг або нотаріусу.

Адміністратор центру надання адміністративних послуг або нотаріус у день звернення особи з метою подання інформаційного повідомлення:

1) встановлює особу та повноваження її представника (у разі подання інформаційного повідомлення представником);

2) заповнює інформаційне повідомлення, яке формується з використанням Порталу Дія;

3) роздруковує зареєстроване інформаційне повідомлення (за бажанням особи).

Подача інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання або перебування особи.

Під час проведення обстеження пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів об’єктів з метою прийняття рішення про можливість подальшої експлуатації та розроблення заходів із відновлення застосовується Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257 (зі змінами).

 До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103,  дзвінки  безкоштовні  зі  стаціонарних  та  мобільних  телефонів у межах України.

 

Сусід не хоче підписувати акт погодження меж земельної ділянки: що робити?

Як зареєструвати в Державному земельному кадастрі земельну ділянку, що розташована під житловим будинком, якщо сусід (суміжний землевласник) відмовляється підписувати акт погодження її меж?

Пояснює начальник Кілійського бюро правової допомоги Лілія Таранова.

Насамперед, потрібно спробувати вирішити питання мирним шляхом та пояснити сусідові, що такі дії протиправні. Відповідно до Земельного кодексу суб’єкти земельних правовідносин повинні дотримуватися добросусідства і не порушувати права власників та землекористувачів сусідніх земельних ділянок.

Згідно зі статтею 158 Земельного кодексу конфлікти щодо земельних питань вправі вирішувати органи місцевого самоврядування. Тому у разі відмови (чи відсутності) суміжного землевласника необхідно звернутись до земельної комісії при селищній раді у сприянні встановлення меж.

Комісія обстежує ділянку, після чого проводить засідання за участю осіб, що виступають сторонами в суперечці. Довівши безпідставну відмову від підписання акта, комісія рекомендує сторонам залагодити конфлікт мирним шляхом. Протокол засідання (або відповідний акт) прикладається до землевпорядної документації.

При цьому слід врахувати, що ст. 55 Закону України про землеустрій не передбачає наведених вище документів (протоколу засідання або акту) у складі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Також зауважимо, що рішення комісії має рекомендаційний характер та може не принести очікуваного результату.

Так, на думку Великої Палати Верховного Суду, якщо у процесі оформлення права на земельну ділянку сусід відмовляється від підписання Акту, то це його конституційне право на вільне волевиявлення та реалізація належних йому прав, або іншими словами: «ніхто не може нікого заставити щось підписувати».

Водночас, при перевірці землевпорядної документації органу Держгеокадастру слід виходити не лише з факту відсутності Акту погодження меж, а оцінювати підстави відмови на предмет їх законності та відповідності кадастровим даним (ВП/ВС, № 545/1149/17 від 12 лютого 2020 р).

Виходячи з вищевказаного можна зробити висновок, що для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно подати землевпорядну документацію через Центр надання адміністративних послуг, а Державний кадастровий реєстратор має зареєструвати земельну ділянку навіть без погодження меж сусідом (тобто без його підпису).

Якщо ж кадастровий реєстратор відмовить у реєстрації з цієї підстави, необхідно звернутися до суду для оскарження прийнятого ним рішення про відмову в реєстрації.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

 

 

 


Що таке медіація?

онфлікти різного роду часто переростають у судові справи. Люди не хочуть вирішувати проблему шляхом переговорів, адже кожен вважає, що саме він має рацію. У таких випадках мирно “розв’язатиконфлікт допоможе медіація. Що це таке? У яких випадках застосовується? Які основні принципи медіації? Відповідає на ці та інші питання Леся Сушко, начальник відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Самбірського місцевого центру з надання БВПД

МЕДІАЦІЯ – спосіб вирішення суперечки шляхом переговорів за участю посередника-медіатора. Медіація корисна у багатьох конфліктах, а зокрема у тих, де є ризик зберегти хороші стосунки та репутацію (сімейних, комерційних, трудових тощо).

Де можна застосовувати медіацію?

  •       Замість звернення до суду

  •       До звернення до суду

  •       Під час судового розгляду справи

  •       На стадії виконання судового рішення

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ МЕДІАЦІЇ:

  • Рівноправність сторін

  • Добровільність участі

  • Конфіденційність та обмеження доступу до інформації

  • Незалежність та неупередженість медіатора

МЕДІАТОР – це спеціально  навчена людина, яка є нейтральною та незалежною до обох сторін конфлікту та допомагає їм врегулювати спір, організовує та проводить медіацію.

Необхідно знати, що у процесі медіації:

  • сторони самостійно приймають рішення, які насамперед спрямовані на задоволення їхніх глибинних потреб та інтересів;

  • медіатор не пропонує варіанти і не приймає рішення за учасників.

СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕДІАЦІЇ: корпоративне управління, примирення потерпілого та правопорушника, адміністративні та цивільні спори.

КОЛИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕДІАЦІЇ ДОЦІЛЬНЕ?

  • якщо особисті відносини і емоції мають сильний вплив на ситуацію (наприклад, при сімейних, спадкових відносинах);

  • коли потрібно вирішити не лише юридичні питання і Вам необхідне комплексне рішення;

  • коли важливо зберегти відносини та/або можливість спілкуватись (наприклад, спілкування з дітьми після ро

МЕДІАЦІЯ НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ:

  • Коли учасники не приймають принципи медіації

  • Відсутність добровільності

  • У випадках домашнього насильства чи жорстокого поводження з дітьми

  • Зловживання алкоголем чи наркотичними речовинами однією із сторін

  • коли є тиск, погрози, дуже сильний дисбаланс сил

  • Брехня, людина надає неправдиву інформацію

  • Психічні розлади, розумова відсталість

ПЕРЕБІГ МЕДІАЦІЇ

  1. Інформаційна зустрічзнайомство з медіатором для того, щоб прийняти рішення щодо участі у цьому процесі.

  2. Індивідуальні конфіденційні зустрічі медіатора з кожною із сторін для того, щоб підготуватись до переговорів 9спільної зустрічі сторін).

  3. Процес медіаціїспільні зустрічі. Якщо за певних обставин спільні зустрічі сторін не можливі, медіатор передає інформацію від однієї сторони до іншої (човникова медіація).

  4. Обговорення варіантів рішень та закріплення домовленостей.

ЗА РЕЗУЛЬТАТОМ МЕДІАЦІЇ СТОРОНИ МАЮТЬ ПРАВО УКЛАСТИ:

Угоду, в якій зазначені усі досягнуті сторонами домовленості з визначенням строків та умов їх реалізації, а також права та обов’язки сторін

Цивільно-правовий договір, в якому зазначено права і обов’язки учасників щодо окремих питань, з яких досягнуто домовленість

Мирову угоду, де викладаються всі досягнуті сторонами домовленості, що стосуються предмету позову

ЯК СКОРИСТАТИСЯ ПОСЛУГОЮ МЕДІАЦІЇ?

  1. Обрати медіатора, який влаштує обох або самостійно звернутися до Центру медіації, який допоможе залучити другу сторону у процес медіації та запропонує кілька кандидатур медіаторів.

  2. Обрати медіатора (медіаторів) та укласти Угоду про проведення медіації.

  3. Якщо справа в судізвернутись з клопотанням про надання часу для примирення (це можливо на будь-якій стадії судового процесу).

Важливо пам’ятати!

  •            Рішення, узгоджене на медіації, може виходити за межі предмету судового спору (позовних вимог).

  •            Рішення, прийняте на медіації, має відповідати глибинним інтересам кожного з учасниківце запорука його швидкого та добровільного виконання!

. До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.