Благовіщенська міська територіальна громада

Голованівського району Кіровоградської області

ДСНС інформує!

Посібник для населення

 

ЯКЩО ПОЧУЛИ СИГНАЛ ОПОВІЩЕННЯ У ГРОМАДСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ (МАГАЗИНІ, ТОРГОВЕЛЬНОМУ ЗАЛІ ТОЩО)

Якщо ви перебуваєте у ТРЦ або інших громадських закладах: ➢ у разі оголошення евакуації негайно залишити приміщення зберігаючи спокій; ➢ під час евакуації не користуватися ліфтами, спускатися сходами, прямувати визначеними маршрутами евакуації до визначених укриттів; ➢ швидко, без паніки зайняти місце у найближчій захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні, паркінгу, тощо); ➢ якщо захисної споруди поблизу немає, сховатися за бетонними плитами, бордюром, лягти у заглибленнях землі; ➢ зберігати спокій, не піддаватися паніці, зберігати здатність швидко і правильно оцінювати ситуацію; ➢ за необхідності надати допомогу тим, хто її потребує. Якщо ви перебуваєте у громадському транспорті: ➢ водію негайно довести сигнал до пасажирів; ➢ зупиняти рух транспортних засобів, вибравши безпечне місце до найближчої зупинки або розширення проїжджої частини та забезпечити для пасажирів можливість покинути салон рухомого складу шляхом відкривання дверей для подальшого переміщення пасажирів та водія до найближчого укриття (за винятком міжміських перевезень); ➢ водій автотранспортного засобу, що здійснює пасажирські перевезення в межах одного населеного пункту або на внутрішньо обласних маршрутах прямує до найближчої зупинки громадського транспорту, де інформує пасажирів про адресу найближчого укриття та припиняє рух маршрутом до отримання сигналу “Відбій повітряної тривоги”; ➢ після відбою тривоги водій очікує пасажирів протягом 10 хвилин. Пасажири, які за цей час не встигли повернутися до транспортного засобу, користуються наступним рейсом. Оплата за проїзд повторно в обох випадках не здійснюється; ➢ у разі знаходження транспортного засобу на кінцевій зупинці, залишатися там до закінчення тривоги.

 

 


ЯКЩО ПОЧУЛИ СИГНАЛ ОПОВІЩЕННЯ, ПЕРЕБУВАЮЧИ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ

Щоб почути сигнал «Повітряна тривога» необхідно встановити на телефоні застосунок "Повітряна тривога" Компанія Ajax Systems разом із stfalcon.com та за підтримки Ajax Ajax Systems разом із stfalcon.com та за підтримки Systems Ajax Systems разом із stfalcon.com та за підтримки разом Ajax Systems разом із stfalcon.com та за підтримкиіз Ajax Systems разом із stfalcon.com та за підтримки stfalcon.com Ajax Systems разом із stfalcon.com та за підтримки та Ajax Systems разом із stfalcon.com та за підтримки за Ajax Systems разом із stfalcon.com та за підтримки підтримки Міністерства Ajax Systems разом із stfalcon.com та за підтримкицифрової Ajax Systems разом із stfalcon.com та за підтримкитрансформації Ajax Systems разом із stfalcon.com та за підтримкиУкраїни Ajax Systems разом із stfalcon.com та за підтримкивипустила Ajax Systems разом із stfalcon.com та за підтримкизастосунок «Повітряна Ajax Systems разом із stfalcon.com та за підтримкитривога». Застосунок доступний у Google Play Market та AppStore. Не потребує реєстрації, не збирає персональні дані користувачів або дані про геолокацію Надсилає максимально гучні критичні сповіщення про повітряну, хімічну, техногенну або інші види тривоги системи цивільної оборони навіть у беззвучному або сплячому режимі смартфона. Щоб отримувати сповіщення: 1. Встановіть застосунок через Google Play Market або AppStore. 2. Надайте йому дозвіл надсилати сповіщення та важливі попередження. 3. Виберіть область, у межах якої хочете отримувати сповіщення. 4. Відстежуйте початок та кінець повітряної тривоги. Якщо ви перебуваєте на робочому місці:  Виконати заходи, передбачені Інструкцією щодо дій персоналу у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій або Планом реагування на надзвичайні ситуації  Вимкнути у разі необхідності струмоприймачі та вентиляцію.  Швидко, без паніки пройти до захисної споруди (споруди подвійного призначення, сховище, протирадіаційне укриття, найпростіше укриття або підвальне приміщення)  Зайняти місце у захисній споруді та виконувати вимоги старшого (коменданта).

 


ЯКЩО ПОЧУЛИ СИГНАЛ ОПОВІЩЕННЯ, ПЕРЕБУВАЮЧИ ВДОМА

Щоб почути сигнал «Повітряна тривога» необхідно встановити на телефоні застосунок "Повітряна тривога" Компанія Ajax Systems разом із stfalcon.com та за підтримки Ajax Ajax Systems разом із stfalcon.com та за підтримки Systems Ajax Systems разом із stfalcon.com та за підтримки разом Ajax Systems разом із stfalcon.com та за підтримкиіз Ajax Systems разом із stfalcon.com та за підтримки stfalcon.com Ajax Systems разом із stfalcon.com та за підтримки та Ajax Systems разом із stfalcon.com та за підтримки за Ajax Systems разом із stfalcon.com та за підтримки підтримки Міністерства Ajax Systems разом із stfalcon.com та за підтримкицифрової Ajax Systems разом із stfalcon.com та за підтримкитрансформації Ajax Systems разом із stfalcon.com та за підтримкиУкраїни Ajax Systems разом із stfalcon.com та за підтримкивипустила Ajax Systems разом із stfalcon.com та за підтримкизастосунок «Повітряна Ajax Systems разом із stfalcon.com та за підтримкитривога». Застосунок доступний у Google Play Market та AppStore. Не потребує реєстрації, не збирає персональні дані користувачів або дані про геолокацію Надсилає максимально гучні критичні сповіщення про повітряну, хімічну, техногенну або інші види тривоги системи цивільної оборони навіть у беззвучному або сплячому режимі смартфона. Щоб отримувати сповіщення: 1. Встановіть застосунок через Google Play Market або AppStore. 2. Надайте йому дозвіл надсилати сповіщення та важливі попередження. 3. Виберіть область, у межах якої хочете отримувати сповіщення. 4. Відстежуйте початок та кінець повітряної тривоги. Якщо ви перебуваєте вдома: ➢ ввімкнути телевізор чи радіоприймач і уважно прослухати інформацію про характер тривоги; ➢ за можливості попередити сусідів і одиноких людей, що мешкають поруч; ➢ швидко одягнутися та одягнути дітей, перевірити наявність пришитих з внутрішньої сторони одягу у дітей дошкільного віку нашивок, на яких зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, адреса, вік, номери телефонів батьків; ➢ закрити вікна, вимкнути усі електричні та нагрівальні прилади, перекрити газ, загасити печі, вимкнути світло (автоматичну коробку, рубильник тощо); ➢ взяти «тривожну валізу» (індивідуальні засоби захисту, запас продуктів і води, особисті документи, кишеньковий ліхтар) та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди чи укриття.

 


ЯК ПОДОЛАТИ ПАНІКУ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Панічна атака – це сильне раптове відчуття страху без достаньої об’єктивної причини. Цей стан супроводжує комлекс змін у тілі, які можуть мати загрозливі наслідки, якот серцевий напад. Фахівці зазначають, що типовими ознаками панічної атаки, окрім відчуття страху, що поглинає, та смерті, є раптове сильне серцебиття, поверхневе дихання, відчуття тугості в горлі, пітливість, нудота, біль у грудях, спазми живота. Треба зазначити, що відчувати страх, особливо під час війни — це нормально. Тож наша задача - опанувати страх, щоб діяти ефективно. Не бійтеся свого страху. Це абсолютно нормально, що він вмикається. Ви можете його відчувати, і при цьому діяти ефективно. Ви можете боятися, і робити задумане. Ви можете боятися, і управляти своїм страхом. Страх - як хвиля, що накочується на берег, але вона завжди закінчиться. Але якщо вас вже сильно "штормить", то варто взятися за те, щоб стишити цю паніку: 1.Пам'ятайте, ви сильніші і стійкіші, ніж ви про себе думали. ➢ Вам зараз необхідно бути в собі і діяти адекватно - для себе, близьких, країни. 2. Дихання квадратами ➢Нормалізуємо дихання. Дихайте квадратом: повільний вдих на рахунок 1-2-3-4, пауза 1-2-3-4, видих 1-2-3-4, пауза 1-2-3-4. При цьому можете малювати очима квадрат. ➢Або зробіть повільний вдих на рахунок 1-2-3-4, і видих вдвічі довший 1-2- 3-4-5-6-7-8 ➢Якщо поруч є свої, буде краще перші 2-3 кола почути від них чіткий голосовий супровід: "Дивись на мене! Вдих два три чотири, пауза два три чотири, видих два три чотири, пауза дивись на мене! Чотири...". Коли ми повільно видихаємо, ми підвищуємо рівень СО2 і знижуємо рівень кисню, що допомагає заспокоїтись і привести серцебиття в норму швидше. Рахунок допомагає задіяти "мисленнєві" ділянки мозку і переключитися з емоційного стану на раціональний. 3. Заземлення - правило трьох ➢ Особливо дієво, коли починається відчуття "вильоту" з реальності. У всіх воно може проявлятися по-різному: шум у вухах, ватні ноги, темнішає в очах, втрата реальності і відчуття часу. Дайте відповіді на прості питання: Як мене звати? Де я зараз? Який зараз рік? Так ми запускаємо повернення в реальність. ➢ Знайдіть три предмети жовтого кольору навколо себе. Згадайте три види дерев. Помітьте три різних звуки довкола - голос, кроки, шурхіт. Доторкніться до трьох різних поверхонь. Відчуйте три різні запахи. Таким чином ми запускаємо когнітивну роботу і сенсорні відчуття тіла, повертаємо себе в тут і тепер. 4. Голос, якщо це безпечно Ця техніка підійде для слабкого шторму, коли багато емоцій і хочеться плакати, але ви твердо стоїте в реальності і можете більшменш триматися докупи. Співайте. Голосно, активно, з сильною вокальною партією. Можна Гімн України. Можна будь-що енергійне і не сумне. Спів нормалізує дихання, дасть вихід емоціям, згадування слів поверне до раціо, і підтримає ваш бойовий дух. 4. Зняття м'язової напруги Зробіть звичайний не глибокий вдих і на затримці дихання по черзі напружте всі-всі м'язи тіла від пальців ніг до голови, потримайте 2-3 секунди максимально сильну напругу, і з видохом розслабтесь. Повторіть кілька разів. 5. Фізичні вправи Ідеально для зняття стресу, коли вже основна загроза пішла, а стрес залишився. Танцюйте, присідайте, рубайте дрова, тащіть залізні їжаки на дороги, мийте підлогу - будь-яка активна фізична діяльність. Йога дає трохи інший ефект, і зазвичай в цей момент не підходить, але можливо вам зайде

 

 


ЯК ПОВОДИТИСЬ ПІД ЧАС ОБСТРІЛІВ

Найкраще укриття під час бойових дії – це спеціально облаштоване сховище. Але за його відсутності можна використовувати підземні станції метрополітену, цокольні та підвальні приміщення будинків, підземні паркінги та підземні переходи. Якщо ви почули сигнал повітряної тривоги, отримали повідомлення про загрозу обстрілу чи бомбардування, негайно прямуйте до укриття. Обстріл дронами-камікадзе Shahed-136 Як розпізнати наближення дронукамікадзе Shahed-136? Ці дрони гучні. Коли наближаються, у повітрі добре чутно звук, схожий на роботу двигуна мопеда чи бензопили. Як поводитись у випадку атаки дронакамікадзе?  Почули звук двигуна десь поруч – оцініть становище навколо й тримайтеся осторонь від адміністративних будівель, стратегічних та військових об’єктів.  Знайдіть укриття та перечекайте атаку.  Якщо укриття далеко, дотримуйтесь правила “двох стін”, які мають відділяти вас від небезпеки. Правила поведінки в зоні бойових дій У кризових умовах проти вас діятимуть численні фактори, зокрема емоції. Тому пам’ятайте, що в критичний момент необхідно бути зібраними й сфокусованими, не реагувати на можливі провокації. Від цього залежатиме ваша безпека. Радимо дослухатися таких порад:  Завжди носіть із собою документ, що посвідчує особу. Гроші й документи тримайте в різних місцях: так у вас буде більше шансів їх зберегти.  Тримайте в кишені одягу записи про групу крові й про можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати, хронічні захворювання тощо).  Намагайтеся якнайменше перебувати поза житлом і роботою без важливої причини, уникайте місць скупчення людей.  За можливості уникайте демонстрації патріотичної атрибутики: це може спровокувати агресора.  Пам’ятайте, де розташовані найближчі від оселі, роботи чи місць, які ви часто відвідуєте, сховища та укриття. У жодному разі  Не повідомляйте про свої плани людям із сумнівною репутацією та малознайомим.  Не сперечайтеся з незнайомими людьми, щоб уникнути можливих провокацій.  Уникайте колон техніки й не стійте біля військових машин.  Не фотографуйте й не знімайте відео в присутності людей у військовій формі. Не намагайтеся зафіксувати їхні дії.  Не спостерігайте за ходом військових дій, ховайтеся одразу, як почуєте постріли.  Не носіть із собою зброї, не показуйте військовим нічого, що навіть за формою може нагадувати зброю.  Не підбирайте покинутої зброї або боєприпасів.  Не торкайтеся вибухонебезпечних або просто невідомих чужих речей, бо звичайні побутові предмети можуть бути заміновані. Натомість негайно повідомте про них територіальні органи ДСНС та МВС за телефонами 101 та 102.  Не носіть армійської форми, камуфльованого одягу чи одягу з шевронами. Надавайте перевагу одягу темних кольорів, що не привертає уваги. Уникайте будь-яких символів, адже вони можуть викликати непередбачувану реакцію

 


ЯК ПІДТРИМАТИ ДІТЕЙ В УКРИТТІ

Рекомендації щодо спілкування з дітьми під час переховування в укритті Пропонуємо вам найпоширеніші поради як підтримати діток в укритті. 1. Ось наш план. Розкажіть дитині про план дій. Складіть послідовність маршруту до укриття, проговоріть інструкцію дитині щодо послідовності дій. Намалюйте карту укриття, зобразіть локації в укритті і що і де знаходиться, як воно функціонує, де вхід-вихід, де ваше місце, де будуть знаходитись рідні (намалюйте, зобразить, напишіть – діти краще сприймають наочно). 2. Як ти почуваєшся? Спостерігайте за станом дитини та реагуйте на її потреби. Ставте дитині відкриті запитання, слідкуйте за емоційною реакцією дитини та рівнем її активності. Реагуйте на потреби, задовольняйте їх за можливості – це поверне дитину до відчуття безпеки. 3. Розкажи, що ти відчуваєш. Проговорюйте і проявляйте емоції. У якості підтримки не варто давати обіцянок, які від вас не залежать на кшталт «все буде добре», «нічого не станеться» натомість скажіть «що б не сталось, головне – ми є один в одного, ми разом». Якщо діти грають чи малюють «війну» - не забороняйте їм. Програвайте, прокричіть, прозвучіть, промалюйте емоцію. Саме так ви можете допомогти впоратися з емоціями та знизити рівень тривоги, напруги. 4. Дозволь обійняти тебе. ➢ Обіймайте дитину. Тілесний контакт допоможе знизити рівень напруги та допомогти дитині заспокоїтись, залишитись на рівні діяльності. Можна спробувати одну з вправ:«Обійми метелика» - дитина обіймає свої плечі двома руками і може себе похлопати по плечах. ➢ «Водоспад» - дорослий підходить до дитини і руками погладжує з плечей і до поясу, наче знімаючи щось з плечей ➢ «Кокон» - права рука дитини обіймає ліве плече, а ліва рука живіт. 5. Який у вас режим дня? У часи невизначеності важливо відтворювати послідовність дня. Це надасть контролю над власним життям. Від самого ранку і до вечора, загинаючи пальчики, проговорюйте та відтворюйте послідовність дня. 6. Я піклуюсь про тебе і про себе. Дбайте про себе. Ви краще допоможете дитині, якщо піклуватиметеся про себе. Дитина бачить, як ви реагуєте на новини, та копіює вас. Тому для дитини важливо розуміти, що ви зберігаєте спокій і маєте план дій. Якщо ви занепокоєні або засмучені, знайдіть час для себе, за можливості, поспілкуйтесь з друзями та рідними. Важливо почути голос інших. 7. Ми з усім справимося! Обмежте кількість розмов та прослуховування новин про війну в присутності дитини. Надавайте дитині лише перевірену інформацію, робіть це дозовано і відповідно до віку.

 

 

 


ЯК ВРЯТУВАТИСЬ ВІД ЯДЕРНОЇ АТАКИ

Ядерна зброя є зброєю масового ураження. Ядерні заряди можуть бути розміщені на різних типах ракет, торпед, бомб та артилерійських снарядів, якими росія постійно обстрілює нашу територію. Зрозуміти, що це була ядерна зброя, можна тільки після безпосереднього вибуху та отримання даних про радіоактивне забруднення території. Радіологічний розсіюючий пристрій або, як ще його називають, “брудна бомба,” фактично є вибухівкою з радіоактивним матеріалом. Під час детонації радіоактивні речовини поширюються вибуховою хвилею. У випадку ядерної атаки, використання “брудної бомби” або вибуху на АЕС головне правило лишається незмінним: почувши сирену, прямуйте в укриття. Увімкніть радіо, телебачення або скористайтесь інтернетом для отримання сповіщення про відповідну загрозу та про подальші дії. Оперативну інформацію має повідомити ДСНС, Генштаб, поліція чи місцева влада на сторінках їх офіційних сайтів чи соцмереж або в офіційних каналах у Viber чи Telegram. Якщо інтернет-зв язок буде ʼязок буде нестабільним, можна використовувати полегшені версії соцмереж (Facebook Lite,Facebook Lite, Messenger Lite). Якщо ядерний вибух застав вас на вулиці: ➢ Помітивши спалах у небі (Facebook Lite,або його відбиття від поверхонь), у жодному разі не дивіться в той бік. ➢ Лягайте на землю. Спробуйте знайти в секундній доступності заглиблення або виступ, за яким можна сховатись від ударної хвилі та уламків. ➢ Спробуйте закрити всі відкриті частини тіла. ➢ По можливості, прикрийте вуха навушниками — це захист від баротравми. ➢ Прикрийте рот і ніс маскою, тканиною одягу або хусткою, дихайте через них. Однак ці підручні засоби не можуть повністю захистити від внутрішнього опромінення. Тому важливо якнайшвидше потрапити в укриття. ➢ Головний критерій пошуку укриття – хвилинна доступність. Якщо поруч немає спеціально обладнаного сховища, найкраще підійде підвал або центр великих бетонних будівель з мінімальною кількістю вікон та дверей. ➢ Перш, ніж потрапити в укриття, зніміть верхній шар одягу. Це може усунути до 90% радіоактивного забруднення й зменшить час, протягом якого ви перебуваєте під впливом опромінення. Покладіть одяг в поліетиленовий пакет або герметичний контейнер. Найкращим варіантом буде переодягнутися повністю та якнайшвидше провести дезактивацію. ➢ Переконайтесь, що в приміщення, яке ви використовуєте як укриття, не потрапляє повітря ззовні. Закрийте всі вікна, двері, вентиляційні отвори, вимкніть кондиціонер та обігрівач. За можливості перейдіть у кімнату, де немає вікон. ➢ Дистанціюйтесь від інших людей у приміщенні, не торкайтесь їх. Ви можете спричинити радіоактивне забруднення одне одного. ➢ Не їжте й не торкайтесь нічого, що могло зазнати радіоактивного забруднення. ➢ Проведіть дезактивацію – заходи для очищення від радіаційного забруднення тіла, приміщення, поверхонь та предметів, з якими ви контактуєте. ➢ Для змивання радіоактивного забруднення зі шкіри та поверхонь можна використовувати водопровідну воду, якщо не було офіційних повідомлень про заборону її використання! ➢ Рекомендовано прийняти прохолодний душ з використанням миючих засобів. Уникайте сильного тертя шкіри, це може призвести до пошкодження шкіри та потрапляння радіонуклідів до організму. ➢ Якщо немає змоги прийняти душ, омийте всі відкриті ділянки шкіри, особливо руки й обличчя. Використовуйте мило й велику кількість води. Не тріть шкіру в місцях, де є подряпини чи рани. Якщо у вас зовсім немає доступу до води, скористайтеся вологою серветкою, чистою вологою тканиною або вологим паперовим рушником. Ретельно протріть усі відкриті ділянки шкіри. ➢ Поверхні й предмети протріть вологою ганчіркою або серветкою. Це обов’язково, не залежно від того, яке приміщення ви використовуєте як укриття. ➢ За можливості одягніть чистий, щільний максимально закритий одяг, що не міг зазнати радіоактивного забруднення. ➢ Знайдіть джерело інформації (Facebook Lite,радіо, телевізор, інтернет). Аби не пропустити інструкції, не вимикайте радіоприймач або інший засіб зв’язку. ➢ Залишайтесь в укритті впродовж 24 годин, якщо органи влади не нададуть інших інструкцій щодо переміщення чи евакуації

 


Поради батькам: як говорити з дітьми про війну, щоб не налякати

Пропонуємо кілька порад щодо того, як підійти до розмови з дитиною про війну. 1. Надавайте інформацію відповідно до віку дитини та подбайте, щоб вона не ретравмувала дитину. Авжеж діти мають право знати, що відбувається в країні, проте дорослі також мають вберегти дітей від небезпечного контенту. Можливо розпочати розмову взявши за приклад героїв українських казок, які боролися проти зла («Котигорошко», «Чарівні історії про козаків», навіть підібрати героїв улюблених мультфільмів) і підвести до того, що наші герої також захищають свою землю. Намагайтесь під час розмови не нервувати, бо діти, як губка, всмоктує ваш емоційний стан. Нагадайте, що багато людей наполегливо працюють не лише в Україні, а й у всьому світі, щоб закінчити війн. 2. Дбайте про медіа гігієну та медіа грамотність вашої дитини в умовах війни. Будьте уважними до того, яку інформацію отримують діти, прислухайтеся до їхніх розмов, аналізуйте їхні запитання. Треба слідкувати звідки вона взяла ту чи іншу інформацію, обговорювати її, для того, щоб скерувати в правильному, а не в хибному напрямку. Навчіть дитину базовим навичкам медіа грамотності та критичного мислення, поясність як і для чого поширюються фейки. Обов’язково нагадуйте дитині, що вона може поговорити з вами чи іншим дорослим, коли захоче. 3. Обмежте потік новин. Намагайтесь обмежити дітей, особливо дошкільного та молодшого шкільного віку від потоку новин, вимикайте їх при дітях. Новинний контент для такого віку є травмуючим. Проте з дітьми середнього шкільного вік та з підлітками, навпаки корисно продивившись новини, обговорити їх. Також слідкуйте за тим, що ви обговорюєте з іншими дорослими в присутності дитини. Намагайтесь перед сном відмовитись від перегляду новин, а вмикати мультфільми або читати разом книжки. 4. Зосередьте увагу на допомозі. Дітям важливо знати, що люди допомагають одне одному. А приклад, розкажіть про роботу волонтерів, або про те, що робить територіальна оборона. Можливо діти дошкільного та молодшого шкільного віку захочуть якось підтримати тих, хто допомагає – запропонуйте їй намалювати малюнок, плакат або зробити тематичну іграшку тощо. Підлітки можуть долучитися до роботи в гуманітарному штабі. 5. Слідкуйте за станом дитини. Зосередьтесь не тільки на потоці інформації, спостерігайте за життям дитини, цікавтесь їм, «Як тебе справи?», «Яка мить на сьогодні була найкращою? Яка найгіршою?», «Що в тебе нового?», «Давай обговоримо питання, які тебе хвилюють» тощо. Подбайте про себе Обмежте і своє перебування в мережі та читання новин. Діти розуміють реакцію дорослих на новини, тому якщо ви справляєтесь з ситуацією – це допомагає дітям. Українська дитяча та сімейна психологія Світлана Ройз із використанням рекомендацій Ізраїльської служби тилу розробила методичку «Супергерої безпеки. Як підготувати дітей до можливих надзвичайних ситуацій», яку можна знайти у відкритому доступі. Вона радить пояснювати дітям: ми говоримо про безпеку не тому, що щось небезпечне має статися, а для того, щоб «натренувати м’яз безпеки», щоб відчувати свою силу в будь-якій ситуації. ♦ Якщо говорити про надзвичайні ситуації взагалі, а не тільки пов’язані з війною, то батькам дітей дошкільного та молодшого шкільного віку можна пограти в супергероїв моделюючи різні ситуації, а з підлітками просто обговорити алгоритм дій на різні випадки. ♦ Варто виписати телефони батьків, екстрених служб та знайомих, яким дитина може зателефонувати в екстреній ситуації. ♦ Із дитиною треба говорити про «валізку безпеки» (так психолог радить називати «тривожну валізку») та разом її зібрати. Кожен член сім’ї має знати, які предмети у валізці. ♦ Крім того, треба переконатися, що діти знають безпечні місця у школі та в інших місцях, де вони часто бувають, а також де заборонено перебувати у разі надзвичайної ситуації

 


ЩО РОБИТИ ПРИ НЕЗНАЧНИХ ПОРАНЕННЯХ

Порада №1. Гігієна понад усе Перш за все, дуже важливо не занести в поранення інфекцію. Тому перед тим як безпосередньо допомагати з пораненням, вимийте руки з милом або використовуйте санітайзер з вмістом спирту не менше 70%. Звичайно, якщо ми кажемо про критичні поранення, то може бути й не до цього. Але якщо ситуація дозволяє потурбуватись про гігієну – не варто цим нехтувати. Порада №2. Зупиніть кровотечу Для цього варто натиснути на рану, використовуючи чистий бинт. Якщо під рукою немає бинта, подумайте, може у вас є стерильна запакована прокладка або памперс? Потрібно прикласти щось абсолютно чисте та таке, що добре поглинає рідину. Порада №3. Промийте рану Потримайте рану під чистою проточною водою хоча б 5 хвилин. Можна обробити милом ділянку біля поранення, але не всередині поранення. Якщо ви бачите, що в поранені є чужорідні предмети – скло, шматок дерева тощо – краще звернутись до медика якомога швидше. Не варто використовувати мазі з антибіотиками без призначення лікаря. Якщо ви не щеплені від правця або давно не робили ревакцинацію, яка необхідна щодесять років, обов’язково повідомте про це лікаря — можливо, вам потрібно щепитись, щоб захистити себе. Ознаками інфекції можуть бути: ➢ почервоніння; ➢ рана відчувається гарячою; ➢ присутній набряк; ➢ погіршується біль. Тож, стежте за раною та зверніться до лікаря або спеціаліста у разі підозрілих симптомів.

 

 


ЩО ПОКЛАСТИ У ТРИВОЖНУ ВАЛІЗУ

Тривожною валізою називають міцний великий зручний рюкзак чи сумку. Складіть необхідний мінімум одягу, предметів гігієни, ліків, інструментів та харчів. Тривожна валіза потрібна для швидкої евакуації, щоб ви не витрачали час на збір речей. У валізу покладіть: ➢ паспорт і копії всіх необхідних документів в поліетиленовій упаковці4 ➢ гроші (банківські картки та готівку - розподіліть банкноти по різних місцях); ➢ паперову версію COVIDсертифікату; ➢ ключі від помешкання та машини; ➢ карту місцевості, а також інформацію про спосіб зв’язку й обумовлене місце зустрічі вашої родини; ➢ зарядні пристрої для мобільних телефонів та павербанки (портативні зарядні пристрої); ➢ невеликий радіоприймач; ➢ ліхтарик, сірники, запальничку, свічки; ➢ запасний кнопковий телефон, комплект рацій; ➢ компас, годинник (бажано водонепроникний механічний); ➢ запасні батарейки; ➢ багатофункціональний інструмент (мультитул), що має лезо ножа, шило, викрутку, ножиці тощо; ➢ загострені ніж, сокиру; ➢ сигнальні засоби: свисток, фаєр; ➢ пакети для сміття; ➢ рулон широкого скотчу; ➢ блокнот, ручку, олівець або маркер; ➢ таблетки для очищення води; ➢ нитки, голки; ➢ шнур синтетичний товщиною 4-5 мм, близько 20 м довжиною; ➢ аптечку; ➢ теплий одяг; ➢ спідню білизну та шкарпетки; ➢ надійне зручне взуття, бажано вологостійке; ➢ намет, каремат, спальник (якщо дозволяє місце); ➢ гігієнічні засоби; ➢ посуд (казанок, флягу, ложку, кружку); ➢ два літри питної води на одну людину (така кількість має покрити вашу мінімальну потребу на дві доби, і при цьому не зробить вашу тривожну валізу надто важкою); ➢ продукти харчування на два дні; ➢ відсканований архів фотографій та документів; Покладіть у верхню чи бокову кишеню позначку з вашим іменем та контактами на випадок, якщо ви втратите рюкзак. За можливості, візьміть із собою фотографії рідних чи тих, з ким ви будете постійно поряд — це допоможе вам їх відшукати, якщо група розділиться. Після того, як спакуєте речі, спробуйте підняти рюкзак і пройтися з ним. Якщо він заважкий, обов’язково оптимізуйте його вміст: важливо донести його до укриття без проблем. У рюкзак та кишеню одягу дитини покладіть позначки з її ім’ям, роком народження, домашньою адресою, запланованим місцем призначення та інформацією про батьків — імена та контакти. Поясніть дитині, коли і як користуватися цією запискою

 


УСІ ЗАЛИШАЄМОСЬ В УКРИТТЯХ

Якщо ви опинились на вулиці Слідкуйте до найближчого укриття. Пам’ятайте, що в умовах повітряної тривоги — час є критичним. Якщо поряд немає укриття, але видно лісосмуry, варто прямувати туди і сховатися (дерева забирають на себе розліт осколків). Діти також повинні знати як діяти. Якщо дитина не знає, куди йти – нехай спитає у дорослих. Якщо ви опинились у громадському місці Потрібно уважно слухати повідомлення адміністрації закладу, де перебуваєте ви або ваша дитина, і дотримуватись озвученої інструкції. Під час евакуації НЕ користуватися ліфтом, а спускатись тільки сходами. Прямувати до укриття чітко визначеним маршрутом. Якщо ви опинились вдома Закрити вікна, вимкнути всі прилади та світло. Швидко одягнутися, взяти з собою тривожну валізу з необхідними речами. Прямувати до укриття та уважно стежити за повідомленням місцевої влади, правоохоронців. Якщо поруч немає укриття, дотримуватися правила "двох стін". Якщо ви на роботі Виконайте заходи, передбачені на цей випадок Планом реагування на надзвичайні ситуації суб’єктами господарювання або Інструкцією щодо дій персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій. Дійте за вказівками керівництва. Швидко, без паніки займіть місце у захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні) Виконуйте вимоги старшого (коменданта). Правила перебування в укритті ➢ в укриття не можна брати ➢ легкозаймисті речовини; ➢ речовини з сильним запахом; ➢ громіздкі речі ➢ осіб з дітьми розміщують в спеціально відведеному місці; ➢ у споруді забороняється курити, шуміти, запалювати без дозволу свічки.

 

 

 


Поради щодо підртимки дітей, які сумують за домом

Перш за все, емоційний стан дитини залежить від емоційного стану найближчого оточення і про це важливо пам’ятати. Коли дитина ставить вам питання: «Коли ми повернемось додому», «Коли ми побачимо тата», «Коли я побачу друзів» тощо, – нормально не знати відповідь на них. Не давайте дітям обіцянок та інформації, в якій ви не впевнені. Як підтримати дитину дошкільного та молодшого шкільного віку:  Поясніть дитині, чому ви зараз тут: «Тут немає сирени / гучних звуків, тут тихо».  Поясніть, чому інші родичі – не з вами (стосується тих, які є значущими для дитини і залишились вдома): «Вони залишились вдома, тому що вони прийняли таке рішення/ не мали змоги виїхати разом з нами / допомагають стареньким» тощо.  Щоб допомогти дитині впоратися зі смутком, запропонуйте намалювати малюнок своїх відчуттів або малюнок татові/бабусі/діду/ брату – тим, хто не поруч.  Діти можуть програвати з іншими дітьми сценарії військових дій – це є нормальним, та є їх способом проживання цих подій. Вираження агресії в іграх – є типовим способом впоратися з травмуючим досвідом. Важливо слідкувати та навчити дитину, що злитись – це нормально, але у прояві злості є два правила: (1) не можна скеровувати злість на себе та (2) не можна скеровувати злість на інших. Діти можуть разом покричати, покидати камінчики у воду, поборотись жартома, але дорослим важливо слідкувати, аби діти не шкодили один одному та не ображали інших. У випадку, коли дитині важко впоратись з агресією і вона скеровує її на себе та/або на інших, важливо звернутися за допомогою до професійного психолога.  За можливості, дайте змогу дитині побачитись з близькими, які залишились: покажіть фотографії / відео або спілкуйтесь відеозв’язком.  Запропонуйте дитині пограти у гру, в яку з нею грала близька людина, за якою сумує дитина.  Якщо дитина дуже сумує за якоюсь іграшкою, яка залишилася вдома, спробуйте знайти іншу, запитайте в дитини, щоб натомість це могло бути.  Якщо дитина сумує та плаче за домом, дайте можливість посумувати та поплакати, скажіть: «Я розумію тебе та те, чому тобі сумно, мені також сумно» або запропонуйте: «Ти можеш намалювати сумного смайлика та намалювати або розповісти мені, що би цей смайлик хотів зробити, щоб йому стало добре, або що його може заспокоїти». Далі допоможіть дитині стабілізуватися, включивши її до звичної для неї/улюбленої активності.  Обмежте читання новин та їх обговорення у присутності дитини.  Намагайтеся дотримуватися режиму дня та ритуалів, які були звичними вдома: ранкові процедури, прогулянки, час для навчання, читання на ніч, сон тощо.  Якщо ви використовували рекомендації, проте вас продовжує непокоїти стан дитини, важливо звернутися за допомогою до професійного психолога.  Обіймайте дитину. Як підтримати підлітка:  Поясніть дитині, чому ви зараз тут: «Тут зараз безпечно, немає бойових дій, тут можна нормалізуватися та обміркувати, як ми можемо допомогти своїй родині та своїй країні».  Обговоріть разом, що сталося. Особливо закцентуйте увагу на тому, що близьким, які залишилися, буде спокійніше, коли вони будуть знати, що діти –– у безпеці. Наголосить, що Україна та світ робить все можливе, щоб війна закінчилася.  Визначте час для новин та обговорюйте з дітьми те, що чуєте, якщо вони залучені до перегляду.  Сприяйте спілкуванню підлітка з однолітками за допомогою відеозв’язку та в офлайні.  Створіть простір для розмов, де б дитина могла поговорити з вами, поділитись занепокоєнням, поставити запитання. Вислухайте думку дитини, не критикуйте її висловлювань, не знецінюйте запитань та разом знаходьте на них відповіді.  Відтворюйте домашні традиції та ритуали або створюйте нові: спільні прогулянки або чаювання, спільне читання або перегляд кіно.  Підтримуйте підлітка, коли він/вона ділиться переживаннями, може плакати, не намагайтесь одразу його/її зупинити, зарадити (уникайте висловлювань на кшталт «не плач, треба триматись», «не думай про це зараз», «припини про це говорити» тощо), а запитайте, якої підтримки потребує дитина.  Запропонуйте підлітку участь у групі психологічної підтримки для підлітків.  Обіймайте дитину, якщо вона цього бажає

 


Як підтримати дитину, яка переживає посттравматичний стрес: поради батькам

1. Подбайте, аби дитина перебувала в теплі та безпеці, подалі від шуму та значного скупчення людей. 2. Частіше обіймайте та притуляйте дитину до себе. 3. Говоріть із дитиною спокійним і ласкавим голосом. 4. Приділяйте дитині якомога більше часу та уваги. 5. Постійно нагадуйте дитині, що вона в безпеці. 6. Поясніть дитині, що вона не винна в тому, що сталося. 7. Намагайтеся не розлучати дитину з тими, хто піклується про неї — із братами, сестрами, близькими родичами. 8. Дотримуйтеся звичного режиму дня, створюйте умови для ігор та відпочинку. 9. Відповідаючи на запитання дитини про події, що відбулися, пояснюйте усе простими словами, уникайте подробиць, що можуть налякати, а також пояснюйте, що відбувається у поточний момент. 10. Намагайтеся убезпечити дитину від трагічних сцен або розповідей очевидців, від розпитування сторонніми про події, які можуть травмувати психіку малечі. 11. Дозволяйте дитині бути поруч із вами, якщо їй страшно. 12. Будьте терплячими, якщо дитина починає поводитися, як діти молодшого віку. 13. Дозвольте дитині сумувати, вислуховуйте її думки і страхи без осуду, питайте, що її турбує, чого вона боїться, підтримуйте її, обговоріть, як поводитися, щоб почуватися в безпеці. 14. Чітко визначте правила поведінки дитини та поясніть їх. 15. Заохочуйте прагнення дитини бути корисною оточенню, надавайте їй таку можливість.

 


ПИТИ ЧИ НЕ ПИТИ ЙОД

При радіаційній небезпеці (аварія на АЕС або застосування ядерної зброї) не треба пити йод у вигляді антисептика. Що може бути помічним — так це калію йодид, який варто прийняти лише після офіційного оповіщення органів влади. Тобто пити профілактично цей препарат НЕ потрібно. МОЗ рекомендує приймати такі дози йодиду калію:  діти до 1 місяця (немовлята й діти, які перебувають на грудному вигодовуванні) — 16 мг;  діти від 1 місяця до 3 років — 62,5 мг;  підлітки від 13 до 18 років, дорослі до 40 років, вагітні та матері, які годують грудьми — 125 мг. Людям старше 40 років калію йодид не призначають. У рідкісних випадках можуть порадити повторне приймання. Але це потрібно робити, тільки якщо вийдуть такі поради для вашого регіону. Якщо у вас є проблеми зі щитоподібною залозою, слід обговорити дозування зі своїм (-єю) ендокринологом(-инею).

 


Що покласти в рюкзак для класу/групи

Рюкзак яскравого кольору (червоний, помаранчевий); в ньому:  кілька чистих аркушів паперу;  ручка олівець;  блокнот з твердою палітуркою;  ліхтарик та додаткові батареї до нього;  аптечка першої допомоги;  маленьке радіо на батареях та запасні батареї;  свисток;  одноразові стаканчики;  кілька термоковдр (щоб уберегтися від холоду);  упаковка великих пакетів для сміття;  2 – 3 маркери;  кілька вінілових рукавичок;  мотузка;  маски для всіх дітей;  скотч та ножиці;  туалетний папір або рулон паперових рушників;  вологі серветки;  розкладна клейонка (для забезпечення приватності під час відвідування саморобного туалету)  мультитул (багатофункціональний інструмент, що поєднує кілька портативних інструментів)  енергетичні батончики для всіх дітей класу/групи.  список працівників закладу освіти з контактами;  список дітей;  список контактів батьків дітей (по можливості);  важливі номери телефонів.

 


Що покласти в рюкзак дошкільнику або школяру, якщо він вирушає до закладу освіти в особливий період

У стані потенційної небезпеки та ситуації можливого раптового військового нападу противника, дітей слід швидко евакуювати у безпечне місце (у захисну споруду чи найпростіше укриття, обладнане у закладі освіти, за межі території закладу пішим порядком, якщо там загрожує небезпека або в найближчу захисну споруду, якщо вимушено довелось покинути власне укриття). Скільки часу доведеться там знаходитись – передбачити неможливо, тому дуже важливо мати у закладі дошкільної та загальної середньої освіти мінімальний набір для забезпечення потреб дітей та працівників. Кожному учневі (вихованцеві) рекомендовано мати при собі: ➢ пляшку води ➢ батончики, снеки або печиво ➢ записку від батьків, в якій зазначено: прізвище, ім'я, по батькові дитини, дату народження, групу крові та резусфактор, хронічні захворювання та алергени, адресу проживання, контакти батьків, сімейне фото (за бажанням); ➢ рекомендується мати комплект змінної білизни та одягу (не громіздкий); ➢ за можливості — теплу легку ковдру (у сховищах холодніше, ніж зовні) ➢ для дошкільнят або молодших школярів можна покласти невеличку улюблену іграшку (машинку, ляльку), набір для малювання. Гра або творчість психологічно відволічуть дитину від страхів та переживань.

 


ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

1. Особиста безпека Місце, де сталась ситуація-SOS, має бути безпечним для початку домедичних рятувальних дій. Наприклад, якщо інші постраждали від ураження електричним струмом і ви бачите оголені дроти, передусім треба вимкнути струм на щитку. Якщо людину шматує зграя диких собак — не буде порятунку, якщо ви кинетесь до потерпілого голіруч. Якщо це аварія на швидкісній дорозі — спершу перекривається рух, і вже тоді можна виходити на дорогу. 2. Біологічна безпека Ми не знаємо, чи здоровий потерпілий, чи ні. Не знаємо, чи в нього в даний момент є Covid, гепатит, туберкульоз або ВІЛ. Не знаємо, з якими біологічними рідинами ви навіть випадково можете стикнутись — блювота, слина, кров, сеча. Саме тому починати допомагати постраждалому ми маємо, одягнувши звичайні латексні чи нітрилові рукавички. Вони мають бути про всяк випадок у всіх кишенях одягу чи сумках. Адже ви ніколи не можете знати наперед, чи знадобиться комусь ваша допомога. 3. Юридична безпека під час надання домедичної допомоги В Україні передбачена кримінальна відповідальність за залишення людини в небезпечному для життя стані. Це можуть довести свідки чи камери спостереження. І випадки притягнення до відповідальності існують. Тож як мінімум потрібно викликати «швидку». Другий важливий момент: ми можемо робити тільки те, що є в протоколі надання домедичної допомоги в цивільних умовах. Чого не можна робити з постраждалим: ➢ Не можна проникати в тіло людини: виймати щось із рани чи проникати в неї або тампонувати. ➢ Не можна колоти ін’єкції, навіть якщо нас про це просять. ➢ Не можна давати людині будь-які медикаменти чи навіть воду — у деяких станах останнє навіть заборонено. ➢ Допомога надається лише якщо ви отримали згоду потерпілого. Запитайте потерпілого чи дорослого, який за нього відповідає: «Я можу вам допомогти?» Будь-які дії починати після згоди. Якщо людина без свідомості — треба все одно гучно і чітко запитати про згоду на надання допомоги. Відсутність відповіді вважається згодою. Як правильно викликати швидку допомогу ➢ Середній час прибуття швидкої допомоги — 20–30 хвилин. Потрібно зробити дії, завдяки яким людина не помре за цей час. Для цього треба розуміти, від чого людина помирає найшвидше: • масивна кровотеча (без допомоги людина помирає за 1–3 хвилини); • непрохідність дихальних шляхів (без допомоги смерть настане через 5–10 хвилин). «Швидку» кожному дорослому й дитині чи підлітку треба вміти викликати правильно. На одну й ту саму ситуацію, якщо зробити це неправильно, карета швидкої може їхати 40–50 хвилин, а якщо зробити все правильно — допомога прибуде за 5–10 хвилин. ➢ Спершу називаємо чітке місце розташування. Тобто, озвучити не лише адресу, а й візуальні орієнтири: «Вулиця Миру, 12, жовта велика будівля, центральний вхід». Або: «Парк Приймаченко, поруч є кафе «Мафін». ➢ Озвучуємо кількість потерпілих. Адже якщо потерпілих троє, але ви про це не сказали, приїде одна бригада, викличе наступні карети й чекатимуть, поки приїдуть медики-колеги. ➢ Описуємо вік, стать пацієнта і що сталось. І окремо тут же озвучуємо показники, якщо їх вдалося зняти, — частота дихання, пульс. ➢ Говоримо оператору, що ми ВЖЕ зробили. І цей пункт — основний для виклику швидкої. Адже якщо у постраждалого зупинилося серце, ви почали серцево-легеневу реанімацію і сказали про це, «швидка» примчить за лічені хвилини. Якщо просто повідомити про «людину із зупинкою серця» — карета не поспішатиме на місце події, адже лікарі розумітимуть: як би швидко вони не їхали — не встигнуть. А це означає — «виклик на констатацію смерті». Найчастіше диспетчер може підказати ваші подальші дії до приїзду бригади. ➢ Дати координати людини, яка зустрічатиме карету «швидкої». Треба озвучити, як виглядає ця людина, і продиктувати її контактний номер. Якщо ви зазначили себе як людину, яка зустріне швидку, ви маєте бути на місці події до передання потерпілого медикам. ➢ Пам’ятайте, що під час виклику допомоги розмову завжди завершує диспетчер

 


ОЧИЩЕННЯ ВОДИ В ДОМАШНІХ УМОВАХ

1. Відстоювання Це найпростіший метод. Вам знадобиться закрита ємність, бажано використовувати скляну і керамічний посуд. Ні в якому разі не можна використовувати алюмінієву. Можна поставити воду на ніч, а вранці обережно процідити її через кілька шарів марлі. В ємність з водою можна покласти який-небудь срібний предмет (ложечку, ювелірний виріб). Ідеально для такого очищення використовувати тару зі срібла. Тоді ефект буде максимально результативний. Але застосовуючи цей метод, потрібно бути обережними, тому що в організмі може спостерігатися надлишок іонів срібла. 2. Кип'ятіння Для очищення питної води від шкідливих домішок хлору, виробляють кип'ятіння. При цьому, знищується велика частина бактерій. Але не можна забувати, що хлор, при високих температурах, утворює шкідливі сполуки. При кип'ятінні утворюється мертва або важка вода. Для підсилення знезаражуючого ефекту під час кип’ятіння у воду додають різноманітні гілки дерев та трави: ➢ молоді гілки хвойних рослин: 150-250 грам на відро; час кипіння – 30-35 хвилин; ➢ кора верби, дуба, бука (150-250 грам на відро, час кипіння - 40 хвилин); ➢ також можна використовувати листя ромашки, малини, звіробою та інших лікарських рослин-антисептиків; ➢ у випадку неприємного запаху води додайте під час кипіння деревне вугілля із багаття. 3. Замороження Тут необхідне дотримання технології. У невелику ємність набирається вода, потім ставиться в морозильну камеру. Через 2 години на поверхні можна побачити крижану кірку - це шкідливі домішки. Необхідно їх видалити, рідину переливають в чисту ємність і ставлять ще на 2-3 години в холодильник. За цей час все солі і домішки осідають на дно. Така вода корисна людям з хворобою шлунково-кишкового тракту, хронічним панкреатитом. 4. Активоване вугілля Для цього способу очищення застосовують різні види активованого вугілля. Чим дрібніше насипане вугілля і більше шар вугілля, тим якість очищення краще. ➢ 1-й варіант - у літр води покласти 5 таблеток, загорнутих у клапоть чистої тканини (таблетки бажано подрібнити). Вода буде придатною до вживання через 8 годин. Дозволить відфільтрувати воду в похідних умовах. ➢ 2-й варіант - фільтр, потрібно у пляшку без дна та з отвором у кришечці покласти шар якоїсь тканини або марлі. Тоді зверху висипаються таблетки активованого вугілля і на них наливається вода. Проходячи через шар таблеток, вода очищується. 5. Фільтр із піску Один із простих, проте дієвих способів очищення води. Взяти розрізану пляшку із декількома отворами на кришечці. На дно шийки пляшки покласти шматок тканини або вату, а потім на дві третини заповнити ємність чистим піском. Воду наливати зверху. Для надійності процес варто повторити декілька разів. При цьому, якщо вода – дуже брудна, то пісок необхідно змінювати на чистий. Якщо ж під рукою немає піску, то у якості фільтруючого матеріалу використовуйте те, що у більшості випадків є - деревне вугілля із багаття (окрім хвойних порід). 6. Природні камені Вода, настояна на кварці, сприяє обміну речовин і позитивно позначається на кровообігу. Кремній зміцнює імунну систему організму, позбавляє від болю в суглобах, зміцнює стінки кровоносних судин. Перед настоюванням кварц потрібно промити. Протягом 3 днів відбувається настоювання в співвідношенні: 200 г кварцу на 3 х літрову ємність. Воду можна підливати, але сам кварц необхідно при цьому промивати. Щоб посилити дію очищення, кварц змішується з кремнієм. В цьому випадку, якість цілющої води значно посилюється. 7. Спеціальні препарати для очистки води Для знищення мікробів у воді використовують також спеціальні препарати. Зокрема, кластер ООН з питань водопостачання, санітарії та гігієни рекомендує використовувати дезінфікуючі засоби, у склад яких входить хлор: рідкий відбілювач (містить гіпохлорит натрію) і Aquatabs (містить натрію дихлороціанурат). Також кластером рекомендовано використання Саше PoW, які містять порошкову суміш з двома активними інгредієнтами: сульфатом заліза, що діє як коагулянт, та гіпохлоритом натрію, який діє як дезінфікуючий засіб. 8. Йод Щоб обробити воду, потрібно на 1 літр води додати 3-4 крапель 5% -ої спиртової йодної настоянки або 2-і йодні таблетки. Після цього ретельно перемішати і залишити настоюватися близько однієї години. Після знезараження йодом за можливості варто профільтрувати воду

 

 


ЯК ПІДГОТУВАТИСЬ ДО ОПАЛЮВАЛЬНОГО СЕЗОНУ

Одним із важливих заходів підготовки є проведення побутової термомодернізації власниками квартир та індивідуальних будинків. Саме первинні заходи дозволять зменшити втрати теплової енергії та створити оптимальний мікроклімат у будинках. ➢ Зменшіть тепловитрати. Проведіть профілактику металопластикових вікон (самостійно або за допомогою спеціаліста), ущільнить вікна та двері. Визначте одну кімнату для обігріву на випадок надзвичайної ситуації. ➢ Перевірте обладнання та електромережі у квартирі або будинку. Викличте фахівця, щоб він перевірив розетки, проводку та електроприлади. Якщо у вас індивідуальне опалення, проведіть технічне обслуговування системи опалення (діагностика газових і твердопаливних котлів, підготовка пічного опалення тощо) ➢ Підготуйте батареї. Відсуньте меблі від батарей, зберіть штори, зніміть декоративні панелі, наклейте тепловідбівний екран (фольгу) на стіну за батареями. ➢ Підготуйте додаткові джерела тепла. Перевірте стан теплої підлоги, обігрівачів, проведіть технічне обслуговування кондиціонера та дізнайтесь чи може він обігрівати та при яких температурах. Придбайте електрогенератор та запасіться паливом для нього. ➢ Подбайте разом з сусідами про утеплення під’їзду або будинку. Прослідкуйте за збереженням тепла у під’їздах, підвалах та на горищах. Трубопроводи мають бути утеплені. Всі вікна та двері мають щільно зачинятися. І наприкінці, підготуйте план, домовтесь з родичами, сусідами, друзями про спільні дії на випадок надзвичайної ситуації.

 


Що робити людям з інвалідністю під час війни?

Загальноприйнятих правил чи порад для людей з інвалідністю в часи війни Міністерство соціальної політики ще не сформулювало, тому надаємо вам поради від фахівців та від людини із власного досвіду. Ми підібрали кілька дієвих поради за матеріалами Харківської правозахисної групи, інформаційний портал «Права людини в Україні»:  Якщо ви є людиною з інвалідністю, вам необхідно навчитися швидко приймати рішення та розвинути в собі реалістичне ставлення до себе, своїх можливостей і неспроможностей.  Виявляйте гнучкість і соціальну активність. Ініціюйте спілкування з усіма, кого знаєте, і з тими, кого не знаєте, теж. У критичній ситуації може виявитися, що допомогу вам доведеться шукати скрізь і просити / приймати від будь-кого.  Освоюйте спілкування у соцмережах, підтримуйте зв’язок із якомога більшою кількістю людей: хтось обов’язково повідомить вам інформацію, яка врятує від голоду, холоду та допоможе вижити і врятуватися.  Намагайтеся зберігати розсудливість і холоднокровність. Зважайте, що допомога вам може наразити інших людей на смертельну небезпеку, думайте не лише про себе, а й про інших!  Вирушаючи в евакуацію, беріть із собою тільки найцінніше та найнеобхідніше (життєво важливі документи, гроші, рекомендації медиків, зміну білизни / одягу, рушник, запас води та їжі на якийсь час, але тільки те, що не псується, займає мало місця та не важке.  У вас мусить бути із собою тільки те, що ви здатні нести самостійно.  Не соромтеся попросити про допомогу в пересуванні та інших побутових питаннях, але не нахабнійте.  Будьте допитливими та винахідливими. Шукайте перевірені джерела достовірної інформації, збирайте поради бувалих людей, які можуть знадобитись особисто вам.  Зберігайте собі контакти волонтерських і рятувальних місій у своєму районі, навіть якщо не збираєтеся до них звертатися.  Допомагайте іншим. Не занурюйтеся з головою у своє горе, не захоплюйтеся власною бідою та безпорадністю.  Коли опинитесь у безпечному місці, не забувайте висловлювати вдячність усім, хто вам допоміг. Спробуйте відновити самостійність і незалежність. Робіть усе можливе для полегшення життя інших людей і для наближення перемоги.

 

 


Касетні боєприпаси: в чому небезпека

Російські війська з перших днів повномасштабного вторгнення в Україну регулярно застосовують заборонені міжнародними конвенціями касетні боєприпаси. Обстрілюють житлові будинки, лікарні і дитсадки, внаслідок чого вже загинули сотні мирних мешканців. ООН, міжнародні правозахисні організації верифікують злочини РФ та закликають зупинити це. Невибіркові удари, які завдає росія в ході бойових дій в Україні, заборонені міжнародним гуманітарним законодавством і є воєнними злочинами, адже російська армія не робить ніякої різниці між застосуванням таких боєприпасів в полі чи місті, де живуть люди. Касетні боєприпаси складаються з контейнерів, які, як правило, розкриваються в повітрі і розкидають над ціллю десятки, навіть сотні невеликих суббоєприпасів на площу розміром з футбольне поле. Касетні боєприпаси загрожують цивільному населенню з двох причин. По-перше, вони поширюють суббоєприпаси на велику площу і не можуть відрізнити солдатів від цивільних. По-друге, багато суббоєприпасів не вибухають при ударі. Вони стають наземними мінами, які становлять загрозу цивільному населенню протягом місяців, років або навіть десятиліть після конфлікту. Тому будьте особливо обачними в тих місцях, де відбувалися обстріли! Побачили підозрілий предмет? Не підходьте, не чіпайте. Телефонуйте 101. Навчіть цьому і дітей, адже проблема нерозірваних боєприпасів, з нами, на жаль, надовго

 


АЛГОРИТМ ДІЙ, ЯКЩО НАДІЙШЛО ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО МІНУВАННЯ

Що потрібно знати про вибух та його наслідки .Вибух — швидкоплинний процес звільнення великої кількості енергії в обмеженому обсязі за короткий проміжок часу. Його суттєва ознака — різке збільшення тиску, що спричиняє у навколишньому середовищі ударну хвилю. До основних основних небезпечних чинників вибуху належать: ➢ ударна хвиля; ➢ осколки вибухового пристрою; ➢ уламки будівельних конструкцій і виробничого обладнання; ➢ обвалення будинків і споруд; ➢ розрив газо-, продукто-, водопроводів і електромереж; ➢ запиленість приміщень і відкритого простору. Найбільш характерними видами травм, спричинених вибухами на підприємствах та інших об’єктах, є: поранення, удари, переломи кісток, розриви тканин, ураження електричним струмом, опіки, отруєння. Які обов’язки керівника та працівників об’єкта, якщо є загроза мінування Керівник зобов’язаний: ➢ повідомити територіальним підрозділам СБУ, ГУНП, ДСНС найменування об’єкта, його адресу, від кого надійшла інформація, інші деталі; поінформувати про загрозу мінування; ➢ розпорядитися посилити охорону об’єкта; ➢ організувати евакуацію відвідувачів і працівників з усього об’єкта; ➢ доки не прибуде оперативна група правоохоронних органів, перебувати на безпечній відстані від об’єкта, захистити та перекрити доступ до нього людей; ➢ розпорядитися заборонити користуватися радіо та мобільним зв’язком; ➢ розпорядитися підготувати приміщення для роботи оперативного штабу з проведення антитерористичної операції, оповістити та зібрати фахівців, здатних бути консультантами для сил правоохоронних органів; ➢ з прибуттям оперативної групи правоохоронних органів доповісти обстановку, передати управління її керівнику та далі діяти за його вказівками; ➢ організувати зустріч спецпідрозділів СБУ, ГУНП, ДСНС та забезпечити їм умови для проведення заходів, щоб запобігти, локалізувати або ліквідувати наслідки терористичного акту. Працівники зобов’язані: ➢ повідомити керівнику об’єкта або особі, яка його заміщає, про загрозу мінування; ➢ за їх вказівкою або самостійно повідомити СБУ, ГУНП, ДСНС із зазначенням найменування об’єкта та його адреси; ➢ надалі діяти за розпорядженнями керівника. Як діяти, якщо отримали телефоном анонімне повідомлення про замінування Насамперед установіть контакт із невідомою особою, яка повідомила телефоном про замінування. При цьому: ➢ встановіть її мотив; ➢ усвідомте, які вимоги вона висуває; ➢ відмовте її виконувати свій задум; ➢ вмовте невідому особу перетелефонувати, посилаючись на поганий зв’язок. Під час телефонної розмови спробуйте визначити, звідки телефонує невідома особа. За наявності на телефонному апараті автоматичного визначника номера — запишіть номер телефону, з якого вона телефонує. Якщо такого визначника номеру немає, після закінчення розмови з невідомою особою не кладіть слухавку на телефонний апарат, щоб на автоматичній телефонній станції не втрачався напрямок з’єднання. З іншого телефонного апарата негайно зателефонуйте оператору зв’язку, що обслуговує задіяну телефону лінію, поясніть ситуацію, яка склалася, і запропонуйте йому встановити номер телефону та адресу, з якої телефонувала невідома особа. Після закінчення розмови з невідомою особою запишіть: ➢ точний час телефонного дзвінка; ➢ отриману від неї інформацію; ➢ ймовірну стать, вік невідомої особи; ➢ інтонацію та тембр голосу; ➢ наявність дефектів мови; ➢ наявність звукового (шумового) тла супроводу телефонної розмови

 


ЗАХИЩАЄМО ДІТЕЙ ВІД ВОРОЖИХ МІН ТА РОЗТЯЖОК

1. Уникати небезпечної місцевості Перше, і найбільш ключове - це навчити дітей звертати увагу на попереджувальні знаки, що вказують на наявність мін. Дуже важливо розповісти дітям про те, що ці знаки ніколи не встановлюються просто так. Такі знаки обов`язково встановлює або поліція, або ДСНС, або військові. Треба донести до дитини, що якщо вона побачила такий знак – у жодному разі не треба їм нехтувати та йти на заборонену територію, адже існує майже сто відсотків вірогідності, що в цьому випадку можна втратити життя. Коли ми пояснюємо дітям правила безпеки, це може їх налякати. Міни – це зовсім не забавки, а страх, який викликають такі розмови, на жаль, вже є частиною нашої реальності. Тому чітке й аргументоване роз’яснення цих правил для вашої дитини – це справа виживання. 2. Пояснити дитині різноманітність загрози Небезпечними є не тільки ті міни, які підкладають в натуральному вигляді. Небезпечними в першу чергу є боєприпаси, які впали на землю і не розірвалися. Вони можуть виглядати як частинка ракети, як просто якийсь шматок боєприпасу, як уламок. Існують випадки, коли діти піднімали, здавалося б, вже розірваний уламок боєприпаси через свою зацікавленість, а він вибухав у руках. Дуже важливо навчити дітей, що міни, боєприпаси, вибухонебезпечні предмети або навіть їхні уламки – це точно не забавки.

Дітям молодшого віку можна пояснювати це все без технічних деталей. Вони мають розуміти, що всі вибухонебезпечні предмети, такі як боєприпаси, міни, снаряди, патрони, зазвичай маскувального кольору: зеленого, коричневого, сірого. Їх дуже легко не помітити в траві, або на місцевості, де багато різних уламків, обвалені будинки. Дітям варто наголосити, щоб вони в жодному разі не ходили до зруйнованих та обстріляних снарядами будинків. Тому що на цій території багато сміття, цегли та інших залишків від руйнування й серед цього всього дуже легко не помітити й наступити на якийсь боєприпас, що не розірвався під час обстрілу, або міну. Адже обстріляні території потім ще можуть додатково мінуватися. 3. Вивчити з дитиною правила безпечної поведінки Також важливо вчити дитину не стільки видам мін і боєприпасів, скільки безпечній поведінці на місцевостях, де точилися або точаться бойові дії. Якщо ж діти все ж таки опинились на небезпечній місцевості, треба пояснити, що необхідно обирати обов’язково тільки ті стежки й дороги, де видно, на що діти та дорослі наступають. Якщо є альтернатива між тим, щоб поїхати довшою асфальтованою дорогою і короткою ґрунтовою, треба обирати довшу, але асфальтовану. Це правило номер один. А правило номер два – завжди знати номер телефону батьків або дорослих

Також важливими є правила поведінки дитини, якщо вона стала свідком події, яка пов`язана з вибухонебезпечним предметом. Дитина має розуміти, що в таких випадках вона не поспішає на допомогу самостійно, тому що вона в принципі не може допомогти в цій ситуації, а натомість так само може постраждати. Приміром, якщо дитина побачила, як інша людина поранилася від міни або зайшла на якусь територію і звідти пролунав вибух, в жодному випадку не можна бігти туди. В таких випадках треба кликати дорослих або викликати поліцію. Тому що на території, де стався один нещасний випадок, може одразу статися й інший, адже там може бути ще один боєприпас або міна, який чекає саме на вас. Варто також пам`ятати, що ворог з абсолютно нелюдськими намірами може мінувати різні предмети, що лежать на вулиці. Замінованими можуть бути навіть іграшки. Тому дітей треба вчити безпечній поведінці, пояснювати, що не можна торкатися ніяких речей, що валяються на вулиці, особливо якщо це територія, де велися бойові дії. 4. Ігрові форми донесення інформації Діти, особливо дошкільнята та учні молодшої школи, набагато простіше сприймають важливу інформацію, якщо вона донесена в більш спрощеній ігровій формі. Саме тому деякі організації радять разом із дітьми читати правила мінної безпеки, розроблені в ігровому вигляді.

 

 


Пам’ятка населенню

Поради для батьків дітей з інвалідністю в екстреній ситуації 

 Якщо в сім’ї дитина з інвалідністю, то екстрені ситуації і навіть перебування вдома під час війни вимагає значно більше витримки і психологічного ресурсу. Проте, це стосується будь-якої ситуації, коли є дитина з інвалідністю чи особливими освітніми потребами. Тож до всіх порад щодо підготовки до надзвичайної ситуації потрібно включити ще кілька пунктів. Зокрема, до тривожної валізки, окрім базових речей має додатися низка інших речей. Ось про що потрібно пам'ятати батькам, які виховують дитину з інвалідністю: 1. Стратегічна аптечка на 3-4 тижні з найбільш необхідними ліками, особливо якщо стан здоров’я вимагає їх регулярного вживання. Якщо ви цього ще не зробили, то варто створити невеличкий стратегічний запас медикаментів, щоб їх вистачило на 3-4 тижні. 2. Спеціальне харчування для дитини, якщо вона має певні особливості харчової поведінки (суміші, пюре тощо). 3. Засоби гігієни для дітей, які мають труднощі з туалетом: памперси, одноразові пелюшки, засоби від пролежнів та опрілостей. 4. Спеціальне обладнання. Якщо є потреба і можливість, під час евакуації варто взяти спеціальні ліжка, ноші, крісла колісні тощо. 5. Щодо дітей, які мають розлади аутичного спектру та/або психічні порушення розвитку, тут варто якомога заздалегідь підготуватися до ситуацій, коли будуть чутні вибухи або доведеться спускатися у бомбосховища. Батьки, які пережили такий досвід у 2014-2015 роках радять. 6. Збудувати халабуду з ковдр і подушок у куті будинку чи квартири, де стіна є несучою і періодично привчати дитину накриватися та перебувати там по кілька (десятків) хвилин там. Якщо буде надзвичайна ситуація, то потрібно сховатися у таке міні-укриття. 7. Навушники для сенсорно чутливих дітей. Користуйтеся ними і привчайте дитину, якщо цього ще не відбулося. 8. Зберігати спокій. Діти з розладами аутичного спектру ДУЖЕ сильно реагують на настрій, поведінку, слова батьків. Вони все віддзеркалюють. Тому найважливіше – самим бути спокійними, впевненими, не панікувати і не проявляти ЖОДНИХ надмірних емоцій. Ви маєте бути такими як завжди. 9. Дотримуйтесь режиму дня. Рутина – дуже важлива! Готуйте їжу, прибирайте, читайте книжки – робіть все, що ви робите кожного дня. Якщо в сім’ї дитина з інвалідністю, то екстрені ситуації і навіть перебування вдома під час війни вимагає значно більше витримки і психологічного ресурсу. Проте, це стосується будь-якої ситуації, коли є дитина з інвалідністю чи особливими освітніми потребами. Тож до всіх порад щодо підготовки до надзвичайної ситуації потрібно включити ще кілька пунктів. Зокрема, до тривожної валізки, окрім базових речей має додатися низка інших речей. Ось про що потрібно пам'ятати батькам, які виховують дитину з інвалідністю: 1. Стратегічна аптечка на 3-4 тижні з найбільш необхідними ліками, особливо якщо стан здоров’я вимагає їх регулярного вживання. Якщо ви цього ще не зробили, то варто створити невеличкий стратегічний запас медикаментів, щоб їх вистачило на 3-4 тижні. 2. Спеціальне харчування для дитини, якщо вона має певні особливості харчової поведінки (суміші, пюре тощо). 3. Засоби гігієни для дітей, які мають труднощі з туалетом: памперси, одноразові пелюшки, засоби від пролежнів та опрілостей. 4. Спеціальне обладнання. Якщо є потреба і можливість, під час евакуації варто взяти спеціальні ліжка, ноші, крісла колісні тощо. 5. Щодо дітей, які мають розлади аутичного спектру та/або психічні порушення розвитку, тут варто якомога заздалегідь підготуватися до ситуацій, коли будуть чутні вибухи або доведеться спускатися у бомбосховища. Батьки, які пережили такий досвід у 2014-2015 роках радять. 6. Збудувати халабуду з ковдр і подушок у куті будинку чи квартири, де стіна є несучою і періодично привчати дитину накриватися та перебувати там по кілька (десятків) хвилин там. Якщо буде надзвичайна ситуація, то потрібно сховатися у таке міні-укриття. 7. Навушники для сенсорно чутливих дітей. Користуйтеся ними і привчайте дитину, якщо цього ще не відбулося. 8. Зберігати спокій. Діти з розладами аутичного спектру ДУЖЕ сильно реагують на настрій, поведінку, слова батьків. Вони все віддзеркалюють. Тому найважливіше – самим бути спокійними, впевненими, не панікувати і не проявляти ЖОДНИХ надмірних емоцій. Ви маєте бути такими як завжди. 9. Дотримуйтесь режиму дня. Рутина – дуже важлива! Готуйте їжу, прибирайте, читайте книжки – робіть все, що ви робите кожного дня

 

                          

 


Як підготуватися вдома на випадок війни або

надзвичайної ситуації?

• Дізнайтеся, де знаходяться найближчі укриття та перевірте стан підвального приміщення. По можливості звільніть підвальні приміщення своїх будинків від непотребу.

• Перевірте наявність аварійного виходу.

• Зробіть запаси питної та технічної води, продуктів тривалого зберігання.

• Перевірте в аптечці засоби надання медичної допомоги та подумайте, які ліки можуть знадобитися впродовж тривалого часу.

• Підготуйте засоби пожежогасіння.

• Подбайте про альтернативні засоби освітлення приміщення на випадок відключення енергопостачання (ліхтарик, свічки).

• Підготуйте засоби для приготування їжі в разі відсутності газу та електропостачання.

• Зберіть найнеобхідніші речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до сховищ.

• Подбайте про справний стан приватного транспорту та запас пального для вчасної евакуації з небезпечного району.

• У холодну пору подумайте про альтернативний обігрів оселі на випадок відключення централізованого опалення.

Додаткова інформація:

  • Список центрів крові. Кров необхідна на випадок великої кількості поранених військових і цивільних осіб.
  • 7 чат-ботів, через які можна повідомити про ворога, знайти житло, укриття чи допомогти переселенцям.
  • Інструкцію СБУ, що робити під час обстрілів та чого робити не можна.
  • Платформа КоодиНація, сайт https://viyna.net/. У разінагальнихситуаційпишіть @janedvd . Ця сторінка створена для швидкого та легкого пошуку інформації по Україні у часи війни.

 

НМЦ ЦЗ та БЖД Кіровоградської області

 


Що робити під час обстрілів?

 Що робити під час обстрілу системами залпового вогню

• Снаряд (ракету) можна помітити та зреагувати, залп реактивної установки добре видно. Вночі це яскравий спалах на обрії, а вдень - димнiслiди ракет;

• Пересуваючись містом - органiзуйтепостiйне спостереження, постійно тримайте у полі зору будівлі та споруди, підвали, цокольні приміщення, перші поверхи будівель які знаходяться поруч та, якi можливо використовувати як укриття.

• Ховайтеся у підвалі або в іншому заглибленому приміщенні. Вибирaйтeмicцe в кутку мiж несучими стінами та недалеко від вікон та дверей для того, щоб миттєво покинути будинок у випадку попадання снаряда.

 

Що робити під час  артилерійського, мінометного обстрілу або авіаційного нальоту

• не залишайтеся в під'їздах, під арками та на сходових клітках. Також небезпечно ховатися у підвалах панельних будинків, біля автомобiльної техніки, автозаправних станцій, під стінами будинків із легких конструкцій. Такі об'єкти неміцні, ви можете опинитись під завалом або травмуватися.

• якщо ви потрапили під артилерійський, мінометний обстріл, авіаційне бомбардування в якомусь місці або під час пересування до укриття, негайно лягайте на землю, туди, де є виступ або хоча б у невелике заглиблення. Захист можуть надати бетонні конструкції (крім тих, які можуть обвалитися або загорітися), траншеї, неглибокiпiдземнi колодязі, широкі труби водостоку i канави.

• Закривайте долонями вуха та відкривайте рот - це врятує від контузії, убереже від баротравми.

 

Що робити під час  стрілецького обстрілу

• Якщо немає можливості вийти з дому – не підходьте до вікон, не виходьте на балкони!

• Під час стрілянини найкраще сховатися у захищеному приміщенні (наприклад, у ванній кімнаті, якщо без газового котла або навіть у самій ванні).

• Найбільш безпечно - за двома глухими стінками (перша стінка бере на себе основний удар, друга – захищає від уламків та осколків);

• За можливості вікна бажано закрити, наприклад мішками з піском чи масивними меблями.

• Коли це неможливо, варто лягти, прикрившись предметами, які здатнi захистити вас вiд уламків і куль.

• Якщо ви потрапили під стрілянину в якомусь місці, краще впасти на землю та закрити голову руками. Ефективним захистом буде будь-який виступ, навіть тротуар, заглиблення в землі або канава. Укриттям також може стати бетонна сміттєва урна або сходинки ґанку. Не намагайтеся сховатися за автомобілями або кіосками - вони часто стають мішенями.

• Де б ви не знаходились, тіло повинно бути в максимально безпечному положенні. Згрупуйтеся, ляжте в позу ембріона. Розверніться ногами у бік стрілянини, прикривши голову руками та відкривши рот, щоб близький вибух не завдав шкоди барабанним перетинкам. Чекайте, поки стрілянина не вщухне, а пострілів не буде бодай протягом 5 хвилин.

 

НМЦ ЦЗ та БЖД Кіровоградської області

 


Обережно: небезпечні хімічні речовини!

 

Х Л О Р

 

ХЛОР (СІ) - зеленувато-жовтий газ з характерним запахом. Слаборозчинний у воді. Сильний окислювач. Не горить. Зберігається у зрідженому виді під тиском. При виливі переходить в газоподібний стан. У 2,5 рази важчий за повітря, тому скупчується на низинних ділянках поверхні, у підвалах, тунелях.

Гранично допустима концентрація – 1мг/м3. Дія протягом 30-60 хв. у межах 100-200 мг/м3  небезпечна для життя, а вища концентрація викликає миттєву смерть.

Небезпека для людини. При вдиханні можливий смертельний наслідок. Пари сильно подразнюють слизові оболонки та шкіру, викликають їх опіки. При виливі забруднює водойми.

Перші ознаки отруєння: різкий біль за грудиною, сухий кашель, блювання, задуха, порушення координації рухів, різь в очах, сльозотеча.

Засоби індивідуального захисту:ізолюючий протигаз. Ізолюючий костюм, гумові чоботи і рукавиці. Промислові протигази марки А, В, БКФ, Г, цивільні та військові протигази. Ватно-марлеві пов’язки, змочені водою або 2% розчином питної соди.

Долікарська допомога:Винести потерпілого на свіже повітря. Дати подихати зволоженим киснем. При відсутності дихання зробити штучне дихання методом «рот в рот».

Слизові та шкіру промити 2% розчином питної соди не менше 15 хвилин.

 

 

 

Памятайте! Постраждалим від отруєння небезпечними хімічними речовинами допомогу надають на чистому повітрі поза межами зони хімічного зараження.

 

НМЦ ЦЗ та БЖД Кіровоградської області

 


Що робити у разі радіаційної аварії?

Основними вражаючими факторами радіаційних аварій на живі організми є радіаційний вплив та радіоактивне забруднення. Аварії можуть супроводжуватися вибухами та пожежами. 

Якщо у вашій місцевості трапилась радіаційна надзвичайна ситуація, вам необхідно залишатися в приміщенні або негайно зайти до нього, якщо ви перебуваєте на вулиці.

  • Зайдіть в укриття, підвал або в середину будівлі. Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівель, тому найкраще триматися якомога далі від стін і даху будівлі.
  • Заберіть всередину домашніх тварин.
  • Закрийте та заблокуйте всі вікна та двері в приміщенні, не підходьте до них без нагальної потреби. 
  • Зробіть кількаденний запас води у герметичних ємностях. Продукти загорніть у плівки і покладіть у холодильник або шафу. 
  • Підготуйте маску, респіратор або ватно-марлеву пов’язку для захисту органів дихання. 
  • Слідкуйте за повідомленнями від рятувальників ДСНС, поліції, місцевої влади. Дізнайтесь про можливу евакуацію.

Як діяти, якщо вам необхідно вийти з укриття?

- Виходьте лише у разі нагальної потреби. Користуйтеся респіратором, одягніть плащ та гумові чоботи й рукавички. 

- Не роздягайтеся на вулиці, не сідайте на землю, не купайтеся у відкритих водоймах.

- Після повернення додому зніміть верхній шар одягу. Так ви позбудетеся до 90% радіоактивного матеріалу. Робіть це обережно, аби не розтрусити радіоактивний пил. Помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер і тримайте його подалі від людей і домашніх тварини. 

- Помийтесь. Якщо така можливість є, прийміть душ з милом, голову помийте шампунем. Не використовуйте кондиціонери для волосся, оскільки вони можуть закріпити радіоактивний матеріал на вашому волоссі. Не тріть і не подряпайте шкіру, аби радіоактивний матеріал не потрапив у відкриті рани. Якщо можливості прийняти душ немає, вимийте з милом під проточною водою руки, обличчя та відкриті частини вашого тіла. Якщо доступу до води немає, скористайтеся вологими серветками, вологою тканиною. Зверніть особливу увагу на ваші руки й обличчя протріть повіки, вії, вуха.

- Одягніть чистий одяг. 

Як безпечно харчуватися та пити воду?

- Вживайте воду лише з перевірених джерел. Допоки рятувальники чи влада не повідомляють про безпеку водопровідної води, доти лише вода в пляшках залишатиметься не забрудненою. Упаковка захищає рідину всередині від радіоактивних речовин.

- Кип’ятіння водопровідної води не позбавляє від радіоактивних речовин. Тож майте запас води у пляшках чи інших герметичних контейнерах. Напої у холодильнику теж безпечні для вживання.Водопровідну або колодязну воду можна використовувати для миття себе та упаковок їжі і води.

- Безпечною є їжа з герметичних контейнерів (консерви, банки, пляшки, коробки тощо), також та, яка зберігалася у холодильнику або морозильній камері. 

- Перед використанням протріть кухонне приладдя,харчові контейнери вологою тканиною або чистим рушником. Використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у недоступному місці, подалі від людей і тварин.

Йодопрофілактика

При отриманні вказівок проведіть йодну профілактику, приймаючи протягом 7 днів по одній таблетці (0,125 г) йодистого калію, а для дітей віком до 2-х років — частина таблетки (0,04 г). За відсутності йодистого калію використовуйте йодистий розчин: три-п'ять крапель 5% розчину йоду на склянку води (молока), дітям до 2-х років — 1-2 краплі.

 

НМЦ ЦЗ та БЖД Кіровоградської області

 


Якщо лунає довгий безперервний сигнал сирени тривалістю до однієї хвилини, це означає —

«ПОВІТРЯНА ТРИВОГА!».

 

 Протягом 5 хвилин після подачі сигналу інформаційні канали радіо та телебачення передаватимуть актуальну інформацію.

У хвилини небезпеки кожному громадянину необхідно мобілізувати себе, проявити мужність, самовладання та діяти максимально швидко.

У разі отримання сигналу повітряної тривоги необхідно

• відключити газ, воду, електроенергію, загасити вогонь в печах;

• візьміть засоби індивідуального захисту, документи, запас продуктів харчування і води;

• надайте допомогу хворим і літнім людям;  

• швидко одягнутися та одягнути дітей, перевірити наявність пришитих з внутрішньої сторони одягу у дітей дошкільного віку нашивок, на яких зазначено: прізвище, ім’я, по-батькові, адреса, вік, номер домашнього телефону;

• вийти із приміщення та  найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди (інформація перелік захисних споруд цивільного захисту м. Кропивницький, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів).

Ні в якому разіпісля сигналу «Повітряна тривога»не можна залишатися в будинках, особливо на верхніх поверхах, адже внаслідок вибуху вони будуть руйнуватися від впливу ударної хвилі.

По прибуттю в укриття:

• зайняти місце у захисній споруді та виконувати вимоги старшого (коменданта): не палити, не смітити, голосно не розмовляти,

• дотримуватися спокою і порядку, обов’язково допомагати дітям, літнім людям та інвалідам;

• уважно слідкувати за розпорядженнями та сигналами оповіщення.

Якщо лунає короткий сигнал сирени до 5-10 секунд, це означає «ВІДБІЙ ПОВІТРЯНОЇ  ТРИВОГИ». Також післякороткого сигналу сирени буде мовне повідомлення про відбій тривоги.

Не виходьте з укриття, не почекавши хоча б 10 хвилин після завершення обстрілу, адже пiсля залпу зазвичай ведеться уточнення результатів стрільби, коригування вогню або зміна позиції.

НМЦ ЦЗ та БЖД Кіровоградської області


Ванна, коридор чи сховище? Що треба знати про укриття (УП)

 

У різних областях України лунають сигнали тривоги, які сповіщають населення про повітряну небезпеку. В цей час рекомендовано слідувати в сховища.

Типи сховищ

Існує 3 типи укриттів для цивільних  сховища, протирадіаційній укриття і найпростіші укриття.

Перші дві групи споруд зазвичай більш віддалені від житлових чи приватних будинків. Це можуть бути сховища на території заводів, лікарень. Але через віддаленість вони не можуть слугувати укриттями в разі небезпеки. 

Небезпеку можна перечекати у цокольних або підвальних приміщеннях, підземних паркінгах та підземних переходах. Дуже добре, якщо вони мають два і більше виходів. Жителі великих міст, де є метрополітен, можуть сховатися на платформах станцій або в переходах. 

У сховищі має бути:

— система вентиляції;— підведене водопостачання та опалення;— запас харчів.

На що звернути увагу під час пошуку укриття

Сховище — це герметична споруда для тривалого перебування людей у випадку надзвичайної ситуації. Щоб знайти такі приміщення, шукайте позначки «Укриття» чи «Об’єкт цивільного захисту». 

Усі позначені укриття мають відповідальну особу, яка у разі небезпеки відчинить двері сховища. Якщо такої людини немає, необхідно звернутися до представництва місцевої влади по інформацію.

Якщо ви опинились в укритті вперше, то зверніть увагу на виходи та розташування вогнегасників. Бо у разі надзвичайної ситуації (загоряння, що може виникнути від вибуху) варто реагувати миттєво. 

Правило «двох стін»: від небезпеки вас має відділяти щонайменше 2 стіни. Бо одна ймовірно, зруйнується від удару, а друга вбереже від уламків стіни, скла тощо. Тому ховатися безпечно у місці, яке розташоване за другою від фасаду опорною стіною. Зазвичай це тамбур, коридор та передпокій. Навіть якщо вам здається, що будинок нестійкий, підвалу нема, а в сховищі нема місця лишайтеся біля опорних стін  вони витримають.

Правило 2 виходів. Вам треба знати, що з укриття є щонайменше 2 виходи. Тому підвал чи гараж з одним виходом  це пастка. Його може завалити уламками будинку або під час пожежі вихід буде заблоковано. Проте сучасні підземні паркінги та підвали у більшості будинків спроєктовані безпечно. Крім кількох виходів вони оснащені датчиками диму та передбачені системи пожежогасіння.  

Мій дім  моя фортеця. Якщо дуже узагальнити, то перший поверх завжди може завалити, бо падатимуть уламки конструкції зверху. Верхні теж несуть небезпеку, бо на дах завжди може щось впасти, зруйнуватися конструкція.

Що варто знати про безпеку сховків у багатоквартирному будинку:

— Важливо пам'ятати, що опорні стіни  товщі. Якщо будинок буде валитися, біля опорної стіни залишиться безпечний трикутник. 

— Ховатися треба подалі від вікон та міжкімнатних дверей зі скляними елементами. Більшість склопакетів в Україні не гратовані, тобто вони не розіб'ються на дрібні уламки, а будуть летіти великими небезпечними фрагментами. Тому вінка щільно закрити, а двері зняти й замінити на цупкі ковдри.

— Ванні кімнати проектуються у темних кутках споруди. Тому вони доволі безпечні, за винятком тих, де облаштований газовий котел. 

— Не всі марші (прогони між поверхами) є безпечними. Це залежить від типу та віку будинку. 

— У цегляних будинках вони є одним з найуразливіших місць.  

— Панельні (збірні) будинки можуть скластися, мов картковий будинок. 

— У спорудах, що збудували після 1990-тих  там безпечно, бо сходові клітини будували монолітно-бетонним способом. Тобто це як стрижень будівлі, який лишається стояти навіть під час руйнування. Навіть у надзвичайних ситуаціях кожен наступний марш стримуватиме руйнування від попереднього. 

— Каркасні (сучасні) будинки зараз є найкращі, бо під час руйнації більша частина все одно триматиметься на каркасі. Через те, що у ньому багато арматури, яка все зв'язує, йому не потрібні зовнішні стіни, щоб вистояти. 

— Найбільш вразливими є зовнішні приміщення, які знаходяться по кутах споруд.

— Найменш безпечні  нижні та верхні поверхи. Бо снаряди та кулі під час вуличних боїв можуть потрапити на 1-2 поверх. Останні поверхи у небезпеці через повітряну загрозу. 

Що може знадобитися у сховищі

Є військове правило трьох: 3 хвилини без повітря, 3 дні без води, 3 тижні без їжі. Тому в кожному укритті, в яке ви захочете спуститися, має бути автономна система кондиціювання та подачі води.

Крім того, з собою треба взяти тривожний рюкзакаптечку та запас їжі.

Якщо спускаєтеся до сховища з дітьми, то потрібні змінні та теплі речі, медикаменти, засоби гігієни, іграшки.

Якщо спускаєтесь з чотирилапим другом, не забудьте його документи, миску, воду та запас корму (хоча б на декілька днів). 

Коли бігти в сховища та скільки там сидіти

Безперервні сирени – це сигнал про повітряну небезпеку. Це може бути попередження про артилерійській або ракетний обстріл. Сирени також дублюють на радіо та телебаченні. Коли ви почули безперервні сирени, це означає, що треба негайно переміститися в укриття, сховища або безпечні місця у квартирі. 

Перебувати в укриттях варто до сигналу «відбій». Про нього також сповіщають сирени, радіо та телебачення. Інформацію також дублюють в офіційних телеграм-каналах та у додатку «Повітряна тривога».

Самовільно покидати сховища до цього сигналу може бути небезпечно для життя. 

 


 

Заходи захисту при аваріях з виливом (викидом) небезпечних хімічних речовин

 

Зони хімічного зараження при аваріях з виливом (викидом) небезпечних хімічних речовин (НХР) можуть мати довжину від десятків метрів до десятків кілометрів. Це буде залежати від кількості розлитої НХР, її виду, умов зберігання, а також від швидкості вітру і вертикальної стійкості повітря. Дуже важливо враховувати напрямок вітру, який може бути від 0° до 360°.

У зв'язку з цим у Плані реагування на надзвичайні ситуації повинно бути кілька варіантів відселення (евакуації), в залежності від напрямку вітру. Маршрути евакуації вибирають в напрямку, перпендикулярному до розповсюдження хмари НХР. Розміщення евакуйованих планується в населених пунктах, що знаходяться за межею зони хімічного зараження, у будинках житлового сектору. В теплу погоду для розміщення евакуйованих використовують намети.

Відстань евакуації залежить від масштабу аварії, і, як правило, не перевищує 15 км. від зони хімічного зараження.

З отриманням розпорядження (сигналу) про проведення евакуації керівники центральних органів виконавчої влади, голови обласних, районних, міських державних адміністрацій, керівники об’єктів, організовують оповіщення населення (працівників) відповідних адміністративних територій, об’єктів про початок евакуації.

При плануванні евакуації враховують:

  • небезпечні концентрації НХР, які можуть зберігатися від кількох годин до кількох діб;
  • особливості розповсюдження НХР.

У зв'язку із швидким розповсюдженням хмари НХР збірні евакопункти не розгортаються.

На забрудненій отруйними речовинами території необхідно скористатися засобами індивідуального захисту органів дихання та шкіри.

Пересуватися треба швидко, але не бігти і не підіймати пил. По можливості слід уникати пересування балками та заглибинами, проходити через луки та болота. В цих місцях можливе довге зберігання парів отруйних речовин.

В містах пари отруйних речовин можуть довго затримуватися в парках, під’їздах та на горищах будівель.

Після виходу з осередку зараження сильнодіючими отруйними речовинами треба як найшвидше провести повну санітарну обробку. Безпечним способом зняти одяг, залишити його зовні. Прийняти душ з миючими засобами. При неможливості, здійснити обтирання. Перевдягнутись у чистий одяг.

 

НМЦ ЦЗ та БЖД Кіровоградської області

 


 

ДІЇ У РАЗІ АВАРІЇ НА ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНОМУ ОБЄКТІ

 

Аварії на підприємствах, транспорті та продуктопроводах можуть супроводжуватися викидом (виливом) в атмосферу і на прилеглу територію небезпечних хімічних речовин (НХР), таких як хлор, аміак, хлористий водень та інші. Це становить серйозну небезпеку для населення, заражене повітря уражає органи дихання, а також очі, шкіру та інші органи.

Фактори небезпеки викиду (розливу) НХР:

  • забруднення навколишнього середовища,
  •  небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.),
  •  внаслідок можливого хімічного вибуху виникнення сильних руйнувань на значній території.

Дії у випадку загрози виникнення хімічної небезпеки:

  • Сирени і переривчасті гудки підприємств - це сигнал "УВАГА ВСІМ". Негайно ввімкніть приймач радіотрансляційної мережі або телевізор, прочитайте текстове повідомлення у телефоні, та отримайте необхідну інформацію й вказівки щодо:

місця і часу виникнення аварії, розмірів викидів (виливу) небезпечних хімічних речовин та масштабів ураження (надзвичайної ситуації);

часу початку та тривалості дії факторів ураження;

території, яка потрапляє в осередки (зони) ураження;

порядку дій при надзвичайній ситуації.

  •  Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та порядок дій.
  •  При оголошенні небезпечного стану уникайте паніки.
  •  Попередьте сусідів, надайте допомогу людям з інвалідністю, дітям та людям похилого віку.
  • Виконайте заходи щодо зменшення проникнення отруйних речовин у квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте прокладками з поролону та полімерною стрічкою, вентиляційні отвори заклейте папером або тканиною.
  • Підготуйте запас питної води: наберіть воду у герметичні ємності.
  • Підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук).
  • Дізнайтеся у місцевих органів влади про місце збору мешканців для евакуації та уточніть час її початку. Підготуйтеся: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби.
  • Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.

 

 

Дії у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки:

  • Уникайте паніки. З одержанням повідомлення (по радіо або інших засобах оповіщення) про викид (розлив) в атмосферу НХР та про небезпеку хімічного зараження, виконайте рекомендовані заходи.
  • Надягніть засоби індивідуального захисту органів дихання та найпростіші засоби захисту шкіри.
  • По можливості негайно покиньте зону хімічного забруднення.
  • Якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти із району аварії неможливо - залишайтесь у приміщенні і негайно загерметизуйте його! Зменшіть можливість проникнення НХР (парів, аерозолів) у приміщення: щільно закрийте вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, заклейте щілини в рамах вікон і дверей, вимкніть джерела газо- і електропостачання та загасіть вогонь у печах. Чекайте повідомлень органів влади з питань надзвичайних ситуацій по засобах зв'язку.
  • Знайте, що вражаюча дія конкретної НХР на людину залежить від її концентрації у повітрі та тривалості дії. Тому, якщо немає можливості покинути небезпечну зону, не панікуйте і продовжуйте виконувати заходи безпеки.
  •  Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, інші необхідні речі у герметичну валізу та підготуйтесь до евакуації.
  • Попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.
  • Залишаючи квартиру, (будинок) вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.
  • Виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку вітру та обходьте тунелі, яри, лощини - в низинах може бути висока концентрація НХР.
  • При підозрі на ураження НХР уникайте будь-яких фізичних навантажень. Необхідно пити велику кількість рідини (вода, чай, молоко, сік) та звернутись до медичного закладу.
  • Покинувши зону зараження, зніміть верхній одяг, ретельно промийте очі, ніс та рот, по можливості прийміть душ з використанням миючих засобів.
  • З прибуттям на нове місце перебування, дізнайтесь у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

 

Запам'ятайте!Перша медична допомога ураженим НХР в осередку хімічного ураження полягає у захисті органів дихання, видаленні та знезараженні стійких НХР на шкірі, слизових оболонках очей, на одязі та негайній евакуації за межі зараженої зони.

 

НМЦ ЦЗ та БЖД Кіровоградської області

 

 


Обережно: небезпечні хімічні речовини!

 

А М І А К

АМІАК ( NH3 )  - безколірний газ з різким запахом нашатирю. Легший за повітря, добре розчиняється в воді. Зберігається у зрідженому стані під тиском. При виливі переходить в газоподібний стан. Горючий. Горить при наявності постійного джерела вогню. Пари утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші. Ємності можуть вибухати при нагріванні. В порожніх ємностях виникають вибухонебезпечні суміші.

Гранично допустима концентрація – 20 мг/м3. Смертельна концентрація – 7 мг/л при вдиханні протягом 30 хв.

Небезпека для людини: Небезпечний при вдиханні. При високих концентраціях можливий смертельний наслідок. Пари сильно подразнюють слизові оболонки та шкіру, викликають сльозотечу. При попаданні на шкіру та слизові оболонки викликає їх опіки.

Перші ознаки отруєння: Сильний кашель, задуха, підвищене серцебиття, порушення частоти серцевих скорочень, нежить, почервоніння і свербіння шкіри, різь в очах. При високих концентраціях можливе настання смерті.

Засоби індивідуального захисту.Ізолюючий протигаз. Ізолюючий костюм, гумові чоботи і рукавиці. Промисловий протигаз марки КД. Цивільні протигази з додатковими патронами ДПГ-1, ДПГ-3. Ватно-марлеві пов’язки, змочені водою або 3-5% розчином борної, лимонної або оцтової кислоти.

Долікарська допомога: Винести потерпілого на свіже повітря. Забезпечити теплом та спокоєм. Дати подихати зволоженим киснем. Шкіру, слизові та очі промити водою або 2% розчином борної кислоти не менше 15 хвилин. Очі закапати 30% розчином альбуциду: 2-3 краплі. Ніс закапати теплою оливковою або персиковою олією.

 

 

 

Памятайте! Постраждалим від отруєння небезпечними хімічними речовинами допомогу надають на чистому повітрі поза межами зони хімічного зараження.

 

 

 

НМЦ ЦЗ та БЖД Кіровоградської області

 


Рекомендації для населення ( посібники,  буклети тощо)

Посібник "Захист від хімічної зброї" ; 

Посібник "Засоби індивідуального захисту та правила користування ними. Медичні засоби індивідуального захисту та профілактики." ;

Обережно! Вибухонебезпечні предмети. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ ;

Принцип дії, індивідуальний підбір та правила користування протигазами,  респіраторами. Індивідуальні протихімічні пакети. Медичні засоби, що входять до індивідуальних аптечок, та їх призначення.  Індивідуальний перев’язочний пакет ;

Обстріли , що робити ? ;

Тривожна валіза ;

 

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь