Саржевський Георгій Вячеславович
Саржевський Георгій Вячеславович народився 13 лютого 1985 року у багатодітній родині. Після закінчення Кам’янобрідської школи, вступив до Ульяновського професійного технічного училища, де здобув професію зварювальника та машиніста крана. З 2003 до 2005 року перебував у рядах армії. Після служби повернувся у рідне село, працював різноробочим у СТОВ «Нива».
У 2015-2016 роках Георгій Вячеславович брав участь в Антитерористичній операції на сході України. У вересні 2016 року отримав поранення. Згодом працював в організації ПП «Автомагістраль».
Захищаючи рідний край, Георгій Саржевський зустрів у Донецькій області свою майбутню дружину Ольгу Миколаївну і повернувся вже з нею до свого села. У 2020 році у подружжя народився син Ярослав.
З початком повномасштабного вторгнення 25 лютого 2022 року Георгій Вячеславович став на захист країни. На шляху військовослужбовця були Житомир, Донецьк, Запоріжжя, Соледар, Бахмут, Курськ і Донецьк, який повернув Героя у рідне село вже на щиті.
За мужність та самовідданість Георгій Саржевський був нагороджений численними державними нагородами, серед яких відзнака Президента України за оборону України.
Від імені українського народу головнокомандувач Збройних сил України нагородив старшого солдата Саржевського Георгія відзнакою «За сумлінну службу».
26 серпня 2025 року в районі населеного пункту Торецьке Краматорського району Донецької області Саржевський Георгій Вячеславович загинув.
