Рижук Валерій Юрійович
Рижук Валерій Юрійович народився 13 червня 1971 року у с. Мечиславка. Після закінчення школи з 1989 по 1992 рік працював механізатором механічної бригади колгоспу «Дружба» у рідному селі. У 1989 році був призваний на військову службу у Збройні Сили України, після проходження якої повернувся до рідного дому і працював трактористом в Ульяновському об’єднанні «Сільгоспхімія».
З 1992 року Валерій Юрійович навчався у Київській Академії Служби Безпеки України за спеціальністю правознавство, яку закінчив у 1997 році, здобувши кваліфікацію юриста із знанням німецької мови.
Цього ж року розпочалася його військова кар’єра. Валерій Юрійович Рижук обіймав офіцерські та керівні посади оперативних підрозділів Управління Служби Безпеки України в Кіровоградській області. Був керівником Гайворонського районного управління СБУ. 25 лютого 2011 року був звільнений у запас за вислугою років.
На початку повномасштабного вторгнення Юрій Рижук працював в органах державної служби, пов’язаних із державною таємницею. У зв’язку із призовом за мобілізацією був зарахований на посаду старшого оперуповноваженого на особливо важливих об’єктах 3 сектору 3 відділу (з дислокацією у м. Кропивницький) 7 управління (з дислокацією у м. Одеса) ДВКР СБ України і приступив до виконання військових обов’язків з 15 червня 2022 року.
21 листопада 2022 року Валерій Юрійович Рижук (позивний «Круц») був направлений до району зосередження 121-ї окремої бригади Територіальної оборони с. Велика Костромка Криворізького району Дніпропетровської області для здійснення контррозвідувального забезпечення даного формування у районі ведення бойових дій.
27 листопада 2022 року серце Валерія Юрійовича зупинилося. У нього залишилися батьки Юрій Юхимович та Лідія Дмитрівна, дружина Яна Іванівна та доньки Анна та Анастасія.
30 листопада 2022 року підполковника Валерія Рижука поховали на Алеї пам’яті Захисників та Захисниць України Далекосхідного кладовища в м. Кропивницький.
