12 березня день звільнення нашої громади. Пам’ятаємо. Вдячні.
Суворим випробуванням для жителів Благовіщенського (Ульяновки), як і для всього народу, стала Друга світова війна. 23 червня 1941 року на цукрозаводі, в МТС, організаціях та установах райцентру відбулися багатолюдні мітинги, на яких трудящі одностайно поклялися, не шкодуючи життя, захищати рідну Батьківщину. З перших днів війни багато жителів селища пішло на фронт. Населення брало участь у спорудженні оборонних рубежів по лівому березі Південного Бугу. Там працювало понад 4 тис. юнаків і дівчат. З наближенням фронту Ульяновський цукрозавод було частково демонтовано і підготовлено до евакуації на схід. Однак вивезти обладнання заводу, а також техніку МТС, не встигли.
У ніч на 1 серпня 1941 року Благовіщенське (Ульяновку) захопили німецько-фашистські війська. У селищі розмістилися комендатура, жандармерія та поліція. Приміщення середньої школи гітлерівці перетворили на конюшню і фуражний склад. Робітників і службовців окупанти силоміць примушували працювати на залізниці, цукрозаводі. З райцентру і сіл району на каторжні роботи до Німеччини гітлерівці вивезли близько 2 тис. чоловік.
Ненависний окупаційний режим викликав масовий опір з боку патріотів. У селищі з’явилися листівки із закликами саботувати розпорядження гітлерівських властей, поповнювати партизанські загони. «Допомагайте партизанам! Руйнуйте мости, не віддавайте німцям хліб і худобу, рятуйте дітей від Німеччини. Хто допомагає партизанам, той справжній громадянин»,— говорилося в одній з них.
На цукрозаводі не раз вчинялися диверсії. Радянські патріоти гальмували навантаження вагонів на залізниці. Влітку 1942 року кадровий робітник заводу С. Ю. Панченко разом з військовополоненими, які після втечі з таборів працювали на цукровому заводі, І. Мельником, В. Муратовим, О. Щербаковим, М. Ткаченком та М. Антоновим вчинив диверсію, внаслідок чого підприємство не працювало майже тиждень. Адміністрація заводу передала їх до рук гестапо. Гітлерівці розстріляли патріотів у м. Гайворон.
За період окупації фашисти замордували в селищі 357 громадян, в тому числі 69 дітей. За підозру у зв’язках з партизанами влітку 1943 року був розстріляний A. В. Підвисоцький. Весною 1944 року в Благовіщенському (Ульяновці) та навколишніх селах фашисти заарештували велику кількість людей. У ніч на 12 березня після нелюдських катувань гітлерівці розстріляли 64 осіб. Серед страчених були й жителі селища — вчителька Д. І. Олійниченко, В. М. Шевченко та інші.
12 березня 1944 року воїни 69-ї гвардійської стрілецької дивізії 4-ї гвардійської армії, 25-ї гвардійської стрілецької дивізії 7-ї гвардійської армії та 213-ї стрілецької дивізії 5-ї ударної армії 2-го Українського фронту визволили Благовіщенське (Ульяновку) і села нашої громади (колишнього району) від німецько-фашистських окупантів.
На фото: погруддя партизанці Валі Шевченко, встановлене у м. Благовіщенське.
