Інформація бюро правничої допомоги

Дата: 09.07.2024 10:36

Кількість переглядів: 447

Оприлюднено 21.06.2024р

На Кіровоградщині система БПД шукає психологів, які можуть залучатися до кримінальних проваджень за участю дітей

Розпочався конкурс з відбору психологів, які можуть залучатися до кримінальних проваджень за участю дітей через систему БПД: прийом документів до 27 червня. Про це повідомляють в Координаційному центрі з надання правничої допомоги.

Мета проєкту — захистити права дитини, забезпечити її найкращі інтереси та не допустити повторної травматизації, віктимізації під час кримінального провадження.

Що роблять психологи в проєкті

Допомагають підготувати дитину до процесуальних дій, створити для неї безпечне середовище під час участі у процесуальних діях, зокрема:

• враховують її вік та особливості розвитку;

• ставлять дитині зрозумілі і нетравмуюючі запитання;

• за потреби виступають проти запитань дитині, які можуть її травмувати, від інших осіб.

Хто може брати участь в конкурсі

Фахівці з вищою освітою за спеціальністю 053 «Психологія» (бакалавр, магістр).

Територія залучення

З 1 вересня 2024 року — по всій території України, на яку поширюється юрисдикція органів державної влади України. При поданні заяви на конкурс психологи вказують регіон, в якому бажають працювати. Можна обрати декілька регіонів.

Оплата послуг

У межах пілотного проєкту оплата здійснюватиметься за міжнародної технічної допомоги.

Як взяти участь у конкурсі (Інфографіка)

• До 27 червня подати заяву про участь та інші документи через форму: https://legalaid.gov.ua/contest-psychologist/

• 4–10 липня пройти онлайн-навчання. Посилання на проходження навчання та дані для входу (логін та пароль) будуть надіслані на адресу електронної пошти психолога, зазначену у заяві про участь у конкурсі.

• 19–29 липня пройти індивідуальну співбесіду щодо мотивації до участі у проєкті.

Результати конкурсу будуть опубліковані до 20 серпня на сайтах системи БПД та Міністерства юстиції України.

Психологів, які пройдуть відбір, включать до спеціального Реєстру. Після цього вони можуть залучатися до слідчих (розшукових) та процесуальних дій за участі дітей, зокрема для опитування за методикою «Зелена кімната» та моделлю «Барнахус».

Як залучається психолог

• Дізнавач, слідчий, прокурор, слідчий суддя або суд подає запит до системи БПД;

• Система БПД призначає психолога;

• Психолог бере участь у слідчих (розшукових) діях та процесуальних діях;

• Готує звіт та подає його до системи БПД.

Довідково. 

Офіційне оголошення про конкурс

Детально про результати пілотного проєкту у 7 областях та Києві.

Оприлюднено 10.06.2024р

Як прописати дитину без згоди батька або матері

Реєстрація місця проживання дитини потребує згоди обох батьків. Втім буває так, що через погані стосунки, зокрема після розлучення, один з батьків не дає потрібну згоду. Такі дії порушують права та потреби дитини.

Що робити в такій ситуації роз’яснюють юристи системи безоплатної правничої допомоги.

Навіщо потрібна реєстрація місця проживання дитини

Реєстрація місця проживання дитини в Україні є обов’язковою. Без неї неможливо отримати соціальну допомогу, медичні послуги, які забезпечує держава, оформити дитину в садок, школу, а в майбутньому і отримати паспорт.

В які строки має бути зареєстроване місце проживання дитини

Новонароджена дитина має бути зареєстрована протягом трьох місяців з дня її народження. А у випадку зміни місця реєстрації, у батьків є один місяць після зняття з попереднього місця проживання, щоб зареєструвати дитину за новою адресою.

Як відбувається реєстрація місця проживання дитини

Зареєструвати дитину можна лише там, де прописані батьки. Якщо ж батьки зареєстровані в різних місцях – при оформленні місця проживання дитини потрібна письмова згода того з них, з ким дитина не проживатиме.

Якщо батьки зареєстровані не у власному помешканні, то згоди власника на реєстрацію дитини разом з батьками не потрібно.

Зареєструвати місце проживання можна через:

• виконавчі органи сільських, селищних, міських рад;

• центр надання адміністративних послуг;

• єдиний державний вебпортал електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія

Які документи потрібні:

• заява одного з батьків;

• паспорти батьків або документи, що посвідчують особу;

• свідоцтво про народження;

• квитанція про сплату адміністративного збору;

• письмова згода другого з батьків (у разі, якщо батьки зареєстровані за різними адресами).

Що робити, якщо один з батьків не дає згоду

Якщо мати чи батько відмовляються надати згоду на реєстрацію місця проживання дитини – розв’язати ситуацію можна лише у судовому порядку.

Тож потрібно:

• звернутися до ЦНАПу із заявою про реєстрацію місця проживання дитини;

• отримати відмову у реєстрації місця проживання дитини;

• звернутися з позовом до суду.

Оскільки в цьому випадку порушуються права дитини, отримати допомогу зі зверненням до суду можна безкоштовно.

Діти мають право безоплатну правничу допомогу, в тому числі зі зверненням до суду (наприклад, складання заяви до суду, представництво інтересів у суді). На підставі ст. 14 ЗУ «Про безоплатну правничу допомогу».

Допомога зі зверненням до суду  дітям в цьому випадку надається через законних представників — батьків, усиновлювачів, опікунів тощо.

Приклад допомоги

Не могла прописати дитину через відсутність згоди батька

Щоб зареєструвати місце проживання молодшого сина, Катерина звернулась до ЦНАПу. Але отримала відмову, адже батько дитини не надав на це письмової згоди. Юристка системи БПД підготувала та подала до суду заяву про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька. Після подачі заяви до суду, батько дитини так на зв’язок і  не вийшов. На судове засідання також не з’явився. Суд задовольнив заяву та надав відповідний дозвіл, що дозволить зареєструвати дитину за місцем реєстрації матері.

Детальніше тут.

Як звернутися до системи БПД

https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/

Оприлюднено 05.06.2024р

Кілька питань про нові правила вручення повісток

Поліція та представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) мають право вимагати у чоловіків віком 18-60 років пред’явити військово-облікові документи разом з документами, що посвідчують особу. Самі поліцейські не вручають повісток, а лише забезпечують порядок під час вручення повістки уповноваженими представниками, зокрема ТЦК та СП.

Хто може вручати повістки

Якщо коротко, то робити це можуть представники ТЦК та СП, державних (військових) адміністрацій, місцевих (міських, сільських, селищних) рад, роботодавців — але важливо, що лише на території, на яку поширюються їхні повноваження. Умовно кажучи, голова одного селища не має прав приїхати вручати повістки в інше селище. Так само, якщо повістку вручає роботодавець, то може це робити тільки на території установи чи підприємства.

У законодавстві визначено так:

• представники ТЦК та СП — в межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідного ТЦК та СП;

• представники структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій) — в межах відповідних адміністративних територій;

• представники виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад — в адміністративних межах відповідних населених пунктів та територій;

• представники підприємств, установ, організацій — на території підприємств (установ, організацій) та в місцях виконання працівниками робіт (обов’язків);

• представники відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ (тільки резервістам та військовозобов’язаним, які перебувають в зазначених органах на військовому обліку) — на усій території України.

Які дані має містити повістка

Повістка формується за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів або бланк повістки заповнюється представником районного (міського) ТЦК та СП або його відділу.

Керівник районного (міського) ТЦК та СП або його відділу підписує повістку електронним підписом (КЕП) або особисто вручну  та скріплює гербовою печаткою.

У повістці мають бути зазначені:

• прізвище, ім’я та по батькові, дата народження громадянина, якому адресована повістка;

• хто видав повістку — найменування ТЦК та СП або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ;

• мета виклику (вид повістки: для уточнення облікових даних, проходження медкомісії, мобілізаційне розпорядження);

• коли з’явитися за викликом: місце, день і час;

• дата і підпис (від руки чи електронний) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;

• реєстраційний номер повістки;

• інформація  про наслідки неявки і про обов’язок повідомити про причини неявки.

Коли повістка вважається врученою

Повістку можна буде отримати як особисто, так і поштою.

Якщо вручають особисто — отримувач має на ній розписатися. Також процес вручення або відмови фіксуватиметься на фото або відео з 17 липня. Це може робити представник ТЦК та СП або поліцейський.

Якщо повістка буде надіслана поштою, то днем вручення буде вважатися:

• коли відправлення отримане;

• коли поштовий оператор зафіксував відмову від отримання відправлення;

• коли поштовий оператор зафіксував відсутність адресата за адресою проживання, вказаною під час уточнення облікових даних в ТЦК та СП, чи за задекларованою адресою, якщо військовозобов’язані (резервісти) дані не оновлять.

Чи можуть повістку вручити рано-вранці чи пізно увечері

Так. У Постанові Кабінету Міністрів зазначається, що повістку вам можуть вручити цілодобово за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, за місцем роботи, за місцем навчання, у громадських місцях, в місцях масового скупчення людей, в ТЦК та СП, на пунктах пропуску (блокпостах), в пунктах пропуску через державний кордон України.

Чи мають право представники ТЦК затримувати людину, забирати особисті речі (наприклад, телефон), перешкоджати спілкуванню з родичами, вилучати авто

Ні. Представники ТЦК та СП можуть запропонувати людині пройти або проїхати в ТЦК, щоб уточнити облікові дані. Якщо ж людина відмовляється, явно ухиляється від призову, то працівники ТЦК можуть викликати поліцію або ж вони працюють спільно. Далі може бути складено протокол про порушення. Затримати може поліція в межах адміністративного затримання.

Чи є відповідальність за втечу від представників ТЦК

Якщо вдасться встановити особу втікача, то такі дії можуть розглядатися як ухилення від мобілізації та перешкоджання роботі представників ТЦК та СП.

За ухилення передбачена  адміністративна або  кримінальна відповідальність.

Керівники ТЦК та СП самостійно розглядають адмінсправу і виносять постанову про притягнення до відповідальності — штрафу до 25,5 тис. грн.

Оскаржити таку постанову можна лише у суді, подаючи позов проти ТЦК.

Кримінальна відповідальність може наставати, наприклад, за статтями 336, 336-1, 337, 335 КК України.

Часто це саме стаття 336 — ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Нею передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. Зараз спостерігається, що позбавлення волі часом замінюють іспитовим терміном від 6 місяців до 3 років.  

Чи можна оплатити штраф за адмінправопорушення працівнику ТЦК на місці

Відповідно до положень ст. 307 КпАП України штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу.

Вам повинні надати офіційні реквізити і постанову для оплати накладеного штрафу, який ви зможете оплатити у будь-який зручний для вас спосіб онлайн чи офлайн. Оплата на місці накладеного штрафу працівнику ТЦК не передбачена законодавством.

Якщо потрібна консультація юриста — звертайтеся телефоном, в телеграмі, фейсбуці чи інстаграмі, усі контакти: https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/ 

Оприлюднено 30.05.2024р

Пільги за кредитом для військових: що треба знати про свої права і обов’язки

Військові мають право на пільги за кредитними зобов'язаннями. Вони стосуються звільнення від сплати відсотків, а також штрафів чи пені за несвоєчасну сплату платежів за кредитом. Але буває, що відсотки продовжують нараховувати, а згодом військовий отримує судовий позов про стягнення боргу. Розповідаємо чому так відбувається і що робити у таких випадках.

На які кредитні пільги мають право військові і скільки вони діють

На період дії особливого періоду військовослужбовці, а також їхні дружини/чоловіки мають право на:

• звільнення від сплати відсотків та користування кредитом;

• звільнення від сплати штрафів/пені за несвоєчасну сплату платежів за кредитом.

Ці пільги стосуються не лише банків, але і небанківських фінансових установ, в тому числі кредитних спілок, ломбардів та інших юридичних і фізичних осіб, які надають фінансові послуги.

Але сам борг, тобто тіло кредиту, платити потрібно. Тут пільг немає.

Чи поширюються ці пільги на всі кредитні зобов’язання

Ні, ця норма не поширюється на кредитні договори щодо придбання автомобілів і житла: майна, яке віднесено чи буде віднесено до об’єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об’єкта нерухомості, об’єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них).

Як скористатися пільгами та які документи надати

Письмово повідомити кредитодавця про проходження служби та надати документи, що підтверджують це.

Для військовослужбовців – військовий квиток, у якому в відповідних розділах здійснюються службові відмітки або довідку про призов військовозобов’язаного на військову службу.

Для резервістів − витяг із наказу або довідку про зарахування до списків військової частини.

Такі документи можуть отримати родичі військовозобов’язаних та резервістів для пред’явлення їх за місцем вимоги.

Як діяти, якщо банк чи фінансова установа не задовольнила заяву

У цьому випадку варто звернутися з письмовою скаргою до керівництва фінансової установи. Або відразу до Національного банку України. НБУ може перевірити фінансову установу та усунути порушення.

Допомогу із написанням скарг усі військові можуть отримати від системи безоплатної правничої допомоги.

Що робити, якщо отримали судовий позов від фінустанови

Військовослужбовці, що отримали судовий позов від фінансової установи, можуть подати відзив нього, в якому зауважити, що є військовослужбовцями, та додати документи, які це підтверджують.

Ветеранам війни допомога зі зверненням до суду (наприклад, складання відзиву, представництво інтересів у суді) надається безкоштовно. На підставі ст. 14 ЗУ «Про безоплатну правничу допомогу».

Військовослужбовці без статусу УБД, а також дружина або чоловік військовослужбовця/виці можуть звернутися до системи безоплатної правничої допомоги по консультації, роз’яснення, допомогу у складенні документів (скарг, заяв тощо), крім документів для звернення до суду. Однак якщо вони мають також статус переселенця (ВПО) або інший з передбачених ст. 14 ЗУ «Про безоплатну правничу допомогу», то можуть отримати допомогу із зверненням до суду на підставі цього статусу.

Приклад допомоги

Заощадили військовому 14 тис. грн

Костянтин – військовий. Він взяв 5 тис. грн в кредит. Але через те що перебував у зоні бойових дій, не мав можливості вчасно сплачувати відсотки за кредитом і повідомити про цю обставину кредитора. Фінансова установа подала позов до суду на 19 750 грн. Юристка системи БПД склала до суду відзив на позовну заяву, в якій зауважила на праві військового на кредитні пільги. У результаті заборгованість Костянтина зменшилась до 5500 грн.

Детальніше тут.

Як звернутися до системи БПД

https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/ 

Оприлюднено 06.05.2024р

Коли кривдять найближчі: як юристи можуть допомогти захиститися від домашнього насильства

Коли фізичної, моральної чи іншої шкоди систематично завдають найближчі люди — ймовірно, це ситуація домашнього насильства. Розповідаємо, які ознаки має домашнє насильство, яка відповідальність передбачена для кривдників та куди звертатися по допомогу.

Домашнє насильство може мати різні форми: розрізняють фізичне, психологічне, економічне та сексуальне насильство. Кривдником може бути не тільки один з подружжя, але й інші члени родини чи родичі – діти, онуки, батьки.

Від побутового конфлікту домашнє насильство відрізняється регулярністю, дії кривдника умисні і мають на меті завдати болю, контролювати тощо. 

Ознаки домашнього насильства

Ймовірно, це домашнє насильство, якщо:

• вас постійно критикують, звинувачують чи засуджують будь-які ваші дії, ображають, принижують, погрожують чи залякують, кривдник забороняє вам висловити власну думку, спілкуватися з іншими людьми, ваші слова перекручують, використовують ваші слабкості проти вас — це ознаки психологічного насильства.

• вас систематично б’ють чи штовхають, погрожують убити, позбавляють їжі, сну, ліків, відпочинку, не дозволяють виходити на вулицю чи не пускають додому — це ознаки фізичного насильства.

• забороняють витрачати ваші кошти чи користуватись вашим майном, погрожують, що заберуть, або забирають ваші кошти чи майно, контролюють, що і скільки ви їсте, купуєте тощо — це ознаки економічного насильства.

Кривдників можна притягнути до відповідальності

Людині, яка вчиняє домашнє насильство, залежно від ситуації загрожує від адміністративної до кримінальної відповідальності — від штрафу й громадських робіт до позбавлення волі.

Крім цього, існують додаткові заходи впливу:

• терміновий заборонний припис: зобов’язує кривдника залишити ваше місце проживання та забороняє повертатися туди, а також в будь-який спосіб контактувати з вами. Цей припис виписує поліція, якщо здоров’ю чи життю постраждалої людини загрожує небезпека. Його термін дії — до 10 діб;

• обмежувальний припис: забороняє перебувати в місці спільного проживання разом із вами та наближатися на визначену відстань до вашого місця проживання, навчання, роботи тощо, а також в будь-який спосіб контактувати та розшукувати тощо. Рішення про застосування зазначеного припису ухвалює суд, якщо йому нададуть для цього достатньо підстав і доказів. Строк дії — до 6 місяців і може бути продовжений ще на 6 місяців максимум.

Як отримати допомогу

Перше, що потрібно зробити, щоб притягнути кривдника до відповідальності – звернутися до поліції. 

Далі варто звернутися до юристів системи безоплатної правничої допомоги для фахового супроводу — це безоплатно і гарантовано Законом України «Про безоплатну правничу допомогу». 

Усі постраждалі від домашнього насильства мають право на послуги системи БПД, зокрема на:

• консультацію юриста щодо ваших прав та як притягнути кривдника до відповідальності;

• роз'яснення, які докази потрібні і як їх зібрати;

• допомогу зі зверненням до суду про видачу обмежувального припису чи з інших питань для захисту від насильства, представництво інтересів у суді.

Усі способи отримати юридичну допомогу перелічені на сайті системи БПД: https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/

Реальні історії, як допомагає система БПД

Зловживав алкоголем і знущався: сину заборонили наближатися до матері

Пані Світлана мешкає разом зі своїм дорослим сином у їхній спільній квартирі. Чоловік ніде не працює, живе коштом матері, яка має інвалідність і отримує пенсію.

Син тривалий час зловживає спиртними напоями і поводить себе з матір’ю агресивно: ображає, залякує, погрожує фізичною розправою. Пані Світлана неодноразово зверталася до поліції, після чого кривдника притягували до адміністративної відповідальності. Однак ні це, ні винесені чоловікові термінові заборонні приписи та навіть відкриття кримінального провадження за фактом домашнього насильства на чоловіка не вплинуло. 

«Останнім часом син почав приводити додому невідомих мені нетверезих людей, які неадекватно себе поводять і дозволяють собі непристойно висловлюватися на мою адресу. Згодом син привів жити до нашої квартири невідому жінку з дитиною, яка також постійно знущається наді мною», – зазначає пані Світлана.

А оскільки жінка пересувається в кріслі колісному, то і фізично не може знайти собі прихисток від домашнього насильства з боку сина, адже обмежена в пересуванні й не може покинути місце свого проживання.

В один момент пані Світлана зрозуміла, що більше цього терпіти не може, тому звернулась по допомогу до системи БПД.

Вивчивши обставини справи, юрист склав заяву до суду про видачу обмежувального припису та як докази надав постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності, термінові заборонні приписи, довідку про інвалідність жінки. 

Суд видав обмежувальний припис строком на 6 місяців, яким заборонив чоловіку перебувати в місці спільного проживання з пані Світланою та наближатися на відстань ближче ніж 300 м до її місця проживання, розшукувати та в будь-який спосіб контактувати з нею.

Доньці, яка тероризувала матір, видали обмежувальний припис

Буденне життя пані Ольги було сповнене нецензурною лайкою, погрозами фізичної розправи та постійними знущаннями з боку власної доньки. З цього приводу жінка неодноразово зверталася до поліції, як результат — кілька складених адміністративних протоколів, які не допомогли зупинити домашнє насильство у родині.

У відчаї вона звернулася до юристів системи БПД.

Зі слів жінки юристи дізналися, що її донька часто зловживає спиртними напоями, а потім, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, систематично вчиняє домашнє насильство. Вона не лише ображає і намагається залякати матір, а й часто б’є її та виганяє з власної квартири.

Жінка має інше житло і просила доньку переїхати туди і дати їй спокій. Однак донька не переїхала та продовжила знущатися.

Надавала правничу допомогу постраждалій від домашнього насильства заступниця начальника відділу надання безоплатної правової допомоги.

Вона з’ясувала обставини справи: три постанови про притягнення до адміністративної відповідальності доньки-кривдниці, які підтверджують факт вчинення систематичних знущань, не змінили життєву ситуацію пані Ольги.

Потому, узгодивши правову позицію з клієнткою, склала заяву до суду про видачу обмежувального припису, зібрала докази, зокрема витяг із реєстру територіальної громади, копію довідки об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, довідку сімейного лікаря, а згодом представляла інтереси клієнтки у суді.

Суд ухвалив рішення на користь пані Ольги та видав обмежувальний припис щодо доньки-кривдниці — вона має виселитися з помешкання матері.

Синові заборонили наближатися і спілкуватися з матір’ю через домашнє насильство

Галина мешкає з дорослим сином. Він часто зловживає спиртними напоями в стані алкогольного сп’яніння систематично вчиняє домашнє насильство: ображає, принижує, б’є її та вимагає гроші — це ознаки психологічного, фізичного та економічного насильства.

Галина неодноразово зверталася до поліції, але насильство тривало. У відчаї вона звернулася до бюро правової допомоги. Для представництва інтересів Галини у суді призначили адвокатку, яка співпрацює з системою БПД.

Вона поспілкувалась з клієнткою, зібрала докази по справі та звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника. 

Суд розглянув матеріали справи та видав обмежувальний припис стосовно сина Галини строком на 6 місяців. Тепер чоловіку заборонено наближатися на відстань ближче ніж 50 м до місць проживання, роботи чи частого перебування матері, перебувати в місці їхнього проживання, переслідувати та в будь-який спосіб контактувати з нею.

Оприлюднено 17.04.2024р

Як отримати безоплатну правничу допомогу

Телефоном

Найшвидший спосіб проконсультуватися з юристом системи БПД — зателефонувати до контактного центру. Юристи на зв’язку у будні з 8:00 до 18:00 за Київським часом.

• З мобільних чи стаціонарних телефонів у межах України: 0 800 213 103. дзвінки  безкоштовні.
• Подзвонити з мобільного застосунку Telegram
• Для дзвінків з-за кордону +38 044 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку).

Письмово

Щоб поспілкуватися з юристами письмово, напишіть їм. Повідомлення обробляються у будні з 8:00 до 18:00

• У приватному чаті в Telegram «Безоплатна правова допомога (консультації)»
• У Facebook (напишіть приватне повідомлення сторінці)
• У Instagram (напишіть приватне повідомлення сторінці).

Знайдіть відповідь самостійно

Готові правові консультації можна переглянути на довідково-інформаційній платформі правових консультацій WikiLegalAid.

Допомога офлайн у бюро правничої допомоги

Звернутися до найближчого бюро правничої допомоги по безоплатну первинну та вторинну правничу допомогу можна незалежно від реєстрації місця проживання. Бюро правничої допомоги працюють по всій Україні, за винятком регіонів, де тривають бойові дії.

Подивитися розташування, номери телефонів та актуальну інформацію про режим роботи бюро правничої допомоги можна на мапі.

Консультаційні пункти

Поспілкуватися з юристом очно можна під час роботи консультаційних пунктів доступу до правничої допомоги у приміщеннях органів державної влади, місцевого самоврядування, соціального захисту нанесення,  спеціалізованих установ, у місцях компактного розміщення внутрішньо переміщених осіб у тих регіонах, де не ведуться бойові дії.

Адреси та графіки роботи консультаційних пунктів тут.

Вторинна правнича допомога дистанційно

Звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги (допомоги зі зверненням до суду) можна подати онлайн.

Хто має право на допомогу зі зверненням до суду.

Для цього необхідно надіслати відповідну заяву на офіційну електронну адресу центру з надання безоплатної правничої допомоги. Таке звернення може подати людина особисто або її законний представник.

Насамперед це зручно для тих, хто не може особисто звернутися до системи надання безоплатної правничої допомоги (далі — система БПД): літніх людей, осіб з інвалідністю, мешканців тимчасово окупованих територій, українців, які через війну змушені були виїхати за кордон.

Детально про те, як його оформити та надіслати — в інструкції.

Оприлюднено 17.04.2024р

Збірка успішних справ надання безоплатної правничої допомоги людям з інвалідністрю

       Люди з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, яка не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб (у 2024 році — 6056 грн), можуть отримати безоплатно усі види правничих послуг від системи безоплатної правничої допомоги (БПД): від консультацій і юридичної інформації до представництва інтересів у судах.

      У 2023 році до системи БПД люди з інвалідністю зверталися понад 23 тис. разів*. 6,5 тис. разів їм надавалася допомога зі зверненням до суду.

      Деякі приклади успішного надання допомоги — у збірці. Це 17 коротких історій людей, яким вдалося владнати свої юридичні проблеми завдяки зверненню до системи БПД.

      Переглянути збірку можна тут

*Така кількість людей при зверненні повідомила юристам про свій статус.

Оприлюднено 11.03.2024р

Де родинам загиблих захисників і захисниць України отримати безоплатно допомогу юриста чи адвоката

Родичі загиблих ветеранів війни, Захисників і Захисниць України можуть потребувати допомоги у розв’язанні юридичних питань. Отримати професійну юридичну допомогу можна, звернувшись до системи безоплатної правничої допомоги — це право гарантоване Законом України «Про безоплатну правничу допомогу». Як зазначили у пресслужбі системи БПД, у 2023 році до них надійшло понад 3,1 тисячі звернень членів родин загиблих. У 572 випадках для розв’язання питання доводилось звертатися до суду — допомога зі зверненням до суду також безоплатна.

Як звернутися до системи БПД

Консультації можна отримати дистанційно або завітати до бюро правничої допомоги. Усі способи отримати юридичну допомогу перелічені на сайті системи БПД: https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/

Приклад допомоги

Син пані Марії був ветераном війни і помер у 2021 році. За життя він не нажив власного майна. Тому пані Марія, не зверталась по відкриття спадщини і нічого не успадковувала. А через рік жінка дізналась, що банк подав на неї до суду, через борг сина.

Щоб розв'язати проблему, жінка звернулась до системи безоплатної правничої допомоги.

Представляти інтереси пані Марії у суді доручили адвокатці, яка співпрацює з системою БПД  Кристині Савюк.

Як виявилось, чоловік мав кредитну картку, на якій на момент смерті, накопичилось понад 12 тисяч гривень боргу. Дізнавшись про смерть боржника, банк звернувся до нотаріальної контори з претензією щодо відкриття спадкової справи. Позаяк син пані Марії проживав з нею, то банк подав до суду саме на матір, аби та повернула борг покійного сина.

«Родичі померлої особи, успадковують не лише її майнові права, але й обов’язки. Тобто, якщо у покійного були борги, його спадкоємці, коли вступають у спадщину, мають погасити заборгованість спадкодавця, якщо така заборгованість не перевищує вартості успадкованого майна. У випадку ж моєї клієнтки, вона не оформлювала права на спадщину, а відповідно і не має обов’язку сплачувати банку заборгованість свого покійного сина», – зазначила адвокатка.

Адвокатка подала до суду  відзив на позовну заяву про стягнення боргу кредитором спадкодавця. У відзиві вона наголосила, що згідно копії спадкової справи після смерті чоловіка, спадкоємці не зверталися із заявою про прийняття спадщини, свідоцтва про право на спадщину не видавались. Тобто майно покійного ніхто не успадкував.

Взявши до уваги матеріали справи та враховуючи те, що банк не надав належних та допустимих доказів визначення меж відповідальності спадкоємця за борг спадкодавця суд відмовив  у позовних вимогах банку до пані Марії. З повним рішенням суду можна ознайомитися тут.

Більше історій захисту прав та інтересів ветеранів війни та членів їхніх родин — у збірці: bit.ly/3NPOPJh

Оприлюднено 23.02.2024р

Безоплатна допомога юриста військовослужбовцям та ветеранам війни

У військовослужбовців може виникати багато питань, для розв’язання яких потрібна допомога юристів. Таку допомогу можна отримати від системи безоплатної правничої допомоги.

Юристи системи зазначають, що військовослужбовці та ветерани – одна з найбільших категорій громадян, які звертаються по безоплатну правничу допомогу. Минулого року від цієї категорії клієнтів надійшло більш ніж 24 тисячі звернень.

Військовослужбовці можуть звернутися до системи БПД по консультації, роз’яснення, допомогу у складенні документів, крім документів для звернення до суду.

Учасники бойових дій мають право також на безоплатну допомогу зі зверненням до суду —  представництво інтересів у суді, складення документів для звернення до суду юристом чи адвокатом.

З якими питаннями звертаються

Питання, з якими звертаються до системи БПД військовослужбовці та ветерани війни, різні, серед них такі: порядок користування своїми правами, оскарження дій чи бездіяльності військової частини, органів влади, оформлення чи перерахунку пенсії, інших соціальних виплат та пільг, розв'язання сімейних питань: аліментів, розлучення, спадщини тощо.

Як допомагає система БПД

Допомогли військовому поїхати за кордон, щоб провести відпустку з родиною

Віктор служить в ЗСУ від початку повномасштабного вторгнення. Його дружина й діти виїхали за кордон. Він звернувся до системи БПД, аби дізнатись, чи може  поїхати до родини. Там військовому покроково пояснили, які документи йому потрібно зібрати та куди подати, щоб отримати відповідний дозвіл. Виконавши всі рекомендації, чоловік успішно виїхав та нарешті побачився з родиною.

Детальніше тут.

Плутанина з номером будинку ледь не завадила ветерану отримати пільги

Роман – учасник бойових дій. Через те, що його будинок та сусідній мають абсолютно однакові номери, чоловік не зміг оформити пільги на комунальні послуги. Роман звернувся до бюро правничої допомоги. Юрист бюро з’ясував, що оскільки місцевий виконком відмовився проводити коригування адрес, то питання можна вирішити лише в суді. Тож юрист подав позов до суду щодо визнання такої відмови протиправною. Суд задовольнив позов та зобов’язав виконавчий комітет ради змінити адресу будинку Романа.

Детальніше тут.

Перевізник відмовив ветерану в пільговому проїзді — стягнули матеріальну та моральну шкоду

Петро хотів скористатися своїм правом на безоплатний проїзд, але коли на автостанції пред’явив своє посвідчення учасника бойових дій, то отримав відмову. По захист своїх прав чоловік звернувся до системи БПД. Щоб оскаржити ці дії, адвокат, що співпрацює з системою БПД, підготував та подав до суду позовну заяву. Суд заяву задовольнив, зокрема прийняв рішення стягнути на користь Петра 290 гривень відшкодування матеріальної шкоди та 1000 гривень моральної шкоди.

Детальнішетут.

Більше історій захисту прав та інтересів ветеранів війни та членів їхніх родин — у збірці: bit.ly/3NPOPJ

Як звернутися до системи БПД

https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/

Оприлюднено 13.02.2024р

9,5 тисяч внутрішньо переміщених осіб отримали вторинну правничу допомогу у 2023 році

Близько 17% звернень до системи БПД по отримання послуг представництва інтересів у судах та допомогу із складенням документів до суду — від ВПО. Найбільше — на Дніпропетровщині, у Києві та на Харківщині.

«Дніпропетровщина стала прихистком для багатьох внутрішньо переміщених осіб. Юристи системи БПД області вже два роки в умовах повномасштабного вторгнення допомагають ВПО розв'язувати життєві питання. Ми завжди готові не лише консультувати, а й захищати в суді інтереси людей, для яких Дніпропетровщина стала другою батьківщиною», — розповідає очільник системи БПД Дніпропетровщини Сергій Соколов.

Найчастіше питання стосувалися встановлення фактів, що мають юридичне значення, укладення та розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дітей тощо.

Внутрішньо переміщені особи (ВПО) можуть отримати безоплатно усі види правничих послуг від системи безоплатної правничої допомоги (БПД): від консультацій до послуг з представництва інтересів у судах та інших державних органах, а також допомогу в складенні документів для звернення до суду.

Приклади допомоги

Доглядала сусідку, але стала ВПО. А щоб отримати спадщину — зверталася до суду

Євгенія – родом з селища на Херсонщині, де мешкала разом з родиною. Там же жінка доглядала стареньку сусідку пані Раїсу. Натомість сусідка склала на користь Євгенії заповіт на все своє майно.

Після повномасштабного вторгнення жінці з дітьми вдалося виїхати до Миколаївської області. Однак в окупації залишилася її мама, бабуся та підопічна пані Раїса. Мама Євгенії Світлана продовжила доглядати сусідку замість доньки.

Через деякий час пані Раїса померла. Щоб отримати бодай якісь документи про смерть жінки, довелося звертатися до окупаційної влади. Документи видали, однак передати їхні оригінали доньці Світлана не могла — бо не могла виїхати з тимчасово окупованого селища. Тому сфотографувала їх та переслала в месенджері.

Щоб дізнатися, як діяти в цій ситуації й не залишитися без спадщини, Євгенія звернулась до Южноукраїнського бюро правової допомоги. Юристи пояснили, що насамперед потрібно встановити факт смерті спадкодавця на тимчасово окупованій території та отримати свідоцтво про смерть українського зразка. А зважаючи на обставини справи, зробити це можна лише у судовому порядку.

Оскільки Євгенія є внутрішньо переміщеною особою, вона має право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду. Представляти її інтереси у суді уповноважили завідувачку бюро Інгу Нестеренко.

Фахівчиня підготувала заяву до суду щодо встановлення факту смерті, в якій зокрема зауважила на так званих «Намібійських винятках», відповідно до яких державою можуть бути визнані документи, видані окупаційною владою, якщо вони стосуються базових потреб людини, в тому числі права власності та спадкування.

Суд задовольнив заяву. Наразі Євгенія вже отримала свідоцтво про смерть своєї спадкодавиці і звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини.

Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 486/1499/23

Артистка стягнула заборгованість із заробітної плати з Маріупольського драмтеатру

Ольга — внутрішня переселенка з Маріуполя. У рідному місті вона працювала артисткою  драматичного театру. А з перших днів повномасштабного вторгнення рф ховалася у театрі від бомбардувань ворожої авіації. 16 березня 2022 року внаслідок теракту рф театр було знищено.

Ольга вирішила евакуйовуватися на підконтрольну Україні територію. Спочатку Ольга перемістилася на Одещину, а потім до Черкас.

Весь цей час жінка намагалася вирішити проблемні питання зі своїм роботодавцем.

Так, на період воєнного стану з 6 травня 2022 року на підприємстві, де працювала Ольга, оголошений простій, а з 1 червня 2022 з жінкою призупинили дію трудових відносин до відновлення можливості виконувати посадові обов’язки в повному обсязі або завершення воєнного стану в Україні.

Проте з 1 березня по 5 травня 2022 року їй не виплачували заробітну плату.

Адміністрація стверджувала, що театр знаходився на території активних бойових дій, а 16 березня 2022 року його будівля повністю зруйнована, пошкоджене майно та втрачені первинні документи бухгалтерського обліку. Крім цього, наголошували, що Ольга не виконувала своїх професійних обов’язків, отож у роботодавця не виникло обов’язку для нарахування та виплати їй заробітної плати.

А через те, що підприємство не розірвало трудовий контракт з артисткою, як це вимагає трудове законодавство, для подальшого працевлаштування, вона вимушена була звертатися з заявою про звільнення до центру зайнятості. Так їй вдалося розірвати трудовий контракт, а потім влаштуватися на роботу до Черкаського театру.

Щоб захистити свої трудові права і домогтися виплати заборгованої заробітної плати, Ольга звернулась до Черкаського бюро правової допомоги.

Юристи роз’яснили клієнтці, що законодавчо визначено пріоритет виплати заробітної плати перед іншими виплатами. Більше того, норми трудового законодавства не передбачають підстав для звільнення роботодавця від виплати працівникові заробітної плати у випадку наявності обставин непереборної сили.

Отож, враховуючи, що роботодавець Ольги не виплатив їй заробітну плату в повному обсязі, можна стягнути всі належні їй кошти в судовому порядку.

Жінка має статус внутрішньо переміщеної особи, а отже і право на безоплатну вторинну правничу допомогу (допомогу із зверненням до суду).

Представляти її інтереси у суді доручили адвокатці, що співпрацює з системою БПД, Людмилі Гончар. Вона проаналізувала всі обставини справи і склала позовну заяву до суду про стягнення заробітної плати.

Суд  задовольнив позовні вимоги клієнтки частково. Вирішив стягнути з підприємства заробітну плату за період березень-травень 2022 року з  відрахуванням обов’язкових платежів. Оскільки відповідач по справі не надав належних доказів неможливості видання наказу про оголошення простою або зупинення дії контракту з позивачкою до травня 2022.

Проте не задовольнив вимогу стягнути з підприємства компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, оскільки на тимчасово окупованій території особа не несе юридичної відповідальності за невиплату або затримку виплати заробітної плати працівникам, передбаченої законодавством України, якщо така невиплата виникла внаслідок тимчасової окупації (обставин непереборної дії) — відповідно Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Аналогічних висновків дійшов і суд апеляційної інстанції та залишив в силі рішення суду першої інстанції.

Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: №712/453/23

Як звернутися до системи БПД

https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/

Нагадаємо, система безоплатної правничої допомоги випустила збірку прикладів успішного захисту прав та інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Оприлюднено 06.02.2024р

Юридична допомога родинам полонених та зниклих безвісти: як і де отримати безоплатно

Сім’ї полонених чи зниклих безвісти, які потребують юридичної підтримки, можуть отримати її, звернувшись до системи безоплатної правничої допомоги.

Юристи можуть допомогти звернутися до установ, що займаються пошуком чи обміном, а також щодо встановлення відповідного статусу члена родини зниклого/полоненого, отримання виплат та інших питань.

Минулого року по такі послуги звернулася майже тисяча українців.

Юристи системи БПД зазначають, що до них звертаються люди з різними життєвими питаннями, що виникли внаслідок зникнення близької людини, але найпоширенішими є:

• алгоритм пошуку зниклих;
• отримання посвідчення члена сім’ї особи, що зникла безвісти за особливих обставин;
• отримання одноразової грошової допомоги та соціальних пільг;
• механізм внесення даних до реєстру зниклих безвісти й порядок визнання людини зниклою безвісти;
• порядок зміни статусу зі зниклого безвісти на полоненого;
• право на звільнення з військової служби близьких родичів зниклих безвісти військовослужбовців;
• порядок встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана зниклою безвісти тощо.

Які послуги можуть отримати родичі полонених та зниклих безвісти від системи БПД

Кожна людина може отримати безоплатно консультацію та допомогу в складанні різних документів, крім документів до суду. Зокрема юристи:

• пояснять, що робити та куди звертатися, щоб відшукати зниклих;
• нададуть контакти установ, які займаються пошуком зниклих та обміном військовополонених та допоможуть скласти звернення до них
• проконсультують щодо прав, пільг та соціальних гарантій для членів сімей зниклих безвісти та полонених та алгоритму дій для їх отримання.

Деякі люди можуть отримати безоплатно допомогу юриста чи адвоката для звернення до суду (представництво інтересів і складення заяв до суду), зокрема це люди з низьким доходом, внутрішньо переміщені особи тощо. Це право їм гарантує стаття 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Звернутися по правничу допомогу можна телефоном, онлайн або особисто прийти в бюро. Усі контакти тут: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua

Приклади допомоги

Повідомили про загибель сина, проте доказів не надали

До Роздільнянського бюро правничої допомоги звернулась мати воїна, який зник безвісти на Херсонському напрямку.

Тривалий час через бойові дії, які велись в місці зникнення сина, його доля була не відома. Згодом військова частина, в якій син проходив службу, направила повідомлення про його загибель, однак будь-яких документальних підтверджень цього не надала.

Щоб встановити обставини загибелі, юристи допомогли жінці скласти запит до військової частини.

Вона отримала відповідь від військової частини, що сталася помилка, правові підстави для визнання її сина померлим відсутні, наказ про визнання військовослужбовця померлим скасовано та продовжено службове розслідування за фактом його зникнення.

«Помилки трапляються. У ході проведення службових розслідувань для встановлення смерті військовослужбовця посадові особи мають отримати вичерпні докази загибелі військовослужбовця. У разі отримання сповіщення про загибель військовослужбовця/виці варто звернутись до військової частини, де він/вона проходили службу, для отримання документів, які підтверджують загибель», — коментує  начальник відділу безоплатної правничої допомоги Роздільнянського місцевого центру з надання БВПД Роман Непочатов.

Племінниці допомогли подати документи, щоб визнати дядька зниклим безвісти

Ірина — племінниця військовослужбовця. Її дядько Степан, рідний брат матері, зник безвісти у грудні, під час ворожого обстрілу на Донецькому напрямку. Вони з мамою хотіли, щоб Степана включили до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Це є підтвердженням того, що людина вважається зниклою безвісти за особливих обставин. Ірина звернулася з цим питанням до МВС, однак їй відмовили. Дівчина вважала відмову неправомірною, тому по допомогу звернулась до системи безоплатної правничої допомоги.

«У військовій частині мені повідомили, що зі слів побратимів, дядько отримав поранення. Через те, що до місця евакуації він не прибув та на зв’язок не виходив, він вважається зниклим безвісти за особливих обставин. Я подала письмову заяву до Департаменту інформатизації МВС України, але отримала відмову, бо не є близькою родичкою», — розповіла Ірина.

Мати Ірини, яка є рідною сестрою Степана, зараз перебуває за кордоном. Але перед тим, як вирушити туди жінка оформила генеральну довіреність на доньку.

«У документі вказано, що Ірина стає представником своєї матері з усіма повноваженнями, а саме вирішує всі питання, які стосуються мами, від її імені. Тож ми порадили дівчині сформувати анкету до Уповноваженого з питань зниклих безвісти за особливих обставин. А до анкети, окрім даних Ірини та Степана, додати копію генерального доручення», — розповідає юристка системи БПД з Самбірщини Леся Сушко.

Лише через 5 днів після заповнення анкети рідні можуть сформувати заяву до Департаменту інформатизації МВС України. Тож фахівчиня допомогла Ірині в цьому. До заяви додали копії паспортів дівчини, матері та дядька, а також генеральне доручення. Щоб підтвердити факт родинних відносин додали свідоцтва про народження матері та дядька. Наразі Ірина чекає на відповідь та сподівається отримати витяг.

Оприлюднено 30.11.2023р

Постраждалі від домашнього насильства можуть отримати безоплатно послуги юриста чи адвоката: куди звертатися

Особи, які постраждали від домашнього насильства, мають право отримати безоплатно послуги юриста чи адвоката. Для цього варто звернутися до системи безоплатної правничої допомоги (БПД). Які послуги надає система БПД, як ними скористатися та куди звертатись — пояснюємо далі.

Система БПД належить до сфери управління Міністерства юстиції України та фінансується з Державного бюджету України. Безоплатні юридичні послуги — це державна гарантія для постраждалих від домашнього насильства. Тут надають первинну та вторинну правничу допомогу.

Первинна правнича допомога:  юристи розкажуть про ваші права, як ними скористатися та захистити, якщо їх порушують; нададуть правову інформацію, консультацію чи роз’яснення з правових питань; допоможуть скласти заяви, скарги, інші документи правового характеру, крім документів для звернення до суду.

Вторинна правнича допомога — це допомога зі зверненням до суду:  представництво інтересів у судах (інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами); складання документів для звернення до суду.

Первинну правничу допомогу надають штатні юристи системи БПД. Вторинну правничу допомогу можуть надавати штатні юристи або адвокати, які співпрацюють із системою.

Послуги безоплатні для клієнтів, однак і юристи системи БПД, і адвокати, що співпрацюють із системою, отримують оплату за свою роботу — з Державного бюджету України. Право отримати первинну правничу допомогу безоплатно має кожна людина в Україні, а от вторинну – лише визначений законом перелік категорій громадян, зокрема постраждалі від домашнього насильства.

Як отримати допомогу юристів

Спочатку варто звернутися по консультацію до юриста системи БПД з питання, щодо якого вам потрібна допомога. Юристи вивчать документи та пояснять вам перспективи. Якщо запропоновані варіанти рішення вас влаштують, потрібно буде написати заяву з проханням надати вторинну правничу допомогу.

До заяви додати копії свого паспорта, реєстраційного номера облікової картки платника податків та документ, що підтверджує статус особи постраждалої від домашнього насильства.

Де взяти документ, що підтверджує статус постраждалої особи

У поліції. Якщо ви повідомляли про вчинення відносно вас домашнього насильства, вам можуть надати:

• витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань з інформацією про кримінальне правопорушення, пов’язане з насильством;
• талон-повідомлення про кримінальне правопорушення, пов’язане з насильством;
• копію протоколу про адмінправопорушення;
• копію постанови про адмінстягнення за вчинення правопорушення, пов’язане з насильством;
• копію термінового заборонного припису.

У соцслужбі — вам видадуть направлення до центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги.

Достатньо одного з перелічених документів.

Далі буде визначено, хто надаватиме правничу допомогу — юрист чи адвокат, залежно від складності справи.

Більше про домашнє насильство, відповідальність для кривдника та як може допомогти система БПД: https://legalaid.gov.ua/kliyentam/chy-mayu-ya-pravo-na-bezoplatnu-vtorynnu-pravovu-dopomogu/postrazhdalym-vid-domashnogo-nasylstva/

Як звернутися до системи БПД

• Щоб отримати усну консультацію, телефонуйте до контактного центру системи БПД за номером: 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні. Контактний центр працює в будні з 8:00 до 18:00.
• https://t.me/+380677213103  — безкоштовні дзвінки з Telegram
• Якщо вам зручно отримати правничу допомогу письмово, напишіть у телеграм-бот https://t.me/LegalAidUkraineBot
• Або звертайтеся до найближчого бюро правничої допомоги: https://bit.ly/bpd_buro

Оприлюднено 06.11.2023р

Земельні питання: як і де можна отримати консультацію юриста безоплатно

Українці, які потребують розв’язання питань щодо володіння чи користування землею, можуть безоплатно отримати консультацію юриста від системи безоплатної правничої допомоги. З початку року такою можливістю скористались понад 17 тисяч українців.

Так, кожна людина може отримати безоплатно консультацію та допомогу в складенні різних документів, крім документів до суду.

Юристи системи зазначають, що до них звертаються люди з різними питаннями, наприклад:

• спорів між сусідами про межі земельних ділянок;
• користування земельною ділянкою (оренда, сервітут, емфітевзис, суперфіцій);
• оформлення права власності на земельну ділянку (пай);
• приватизації земельних ділянок під час воєнного стану;
• набуття та відчуження земельної ділянки (паю): договорів купівлі-продажу, міни, дарування, спадкування тощо) та інших.

Деякі люди можуть отримати безоплатно допомогу юриста чи адвоката для звернення до суду (представництво інтересів і складення заяв до суду), це:

• люди з низьким доходом (працездатні — з доходом до 5368 грн/міс; пенсіонери (за віком, вислугою років) — 4186 грн; з інвалідністю — якщо пенсія чи соцдопомога до 5368 грн);
• внутрішньо переміщені особи;
• ветерани війни (учасники бойових дій);
• члени сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України.

Це право їм гарантує стаття 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

У системі БПД зазначили, що від початку року по таку послугу звернулися понад пів тисячі людей.

Деякі приклади допомоги, які завершилися на користь клієнтів системи БПД, презентовані в збірці за посиланням: https://bit.ly/3tWKeh8

Як звернутися по допомогу

Отримати усну консультацію юриста можна в будні з 8:00 до 18:00 за номером: 0 800 213 103, контактний центр системи БПД, дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні.

Або з Telegram (тільки дзвінки): https://t.me/+380677213103.

Якщо вам зручно отримати відповідь письмово, напишіть юристу у Telegram: https://t.me/LegalAidUkraineBot або на сторінку у Facebook чи Instagram

Чи звертайтеся до найближчого бюро правової допомоги: https://bit.ly/bpd_buro.

Оприлюднено 01.11.2023р

Юристи системи БПД допоможуть підліткам з 14 років звернутися до суду щодо неналежного батьківського виховання

Батьки або люди, які їх замінюють (опікуни чи піклувальники), зобов’язані піклуватися про дітей: виховувати їх, дбати про їхнє здоров’я, фізичний та духовний розвиток, захищати їхні права. Та що робити, якщо батьки ухиляються від своїх батьківських обов’язків, порушуючи в такий спосіб права дитини?

Перелік головних обовʼязків батьків щодо дітей визначено у Сімейному кодексі України (ст. 150). Батьки або люди, які їх замінюють, насамперед повинні:

• виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; 
• піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; 
• забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та поважати дитину.

Якщо батьки (опікуни чи піклувальники) неналежно виконують свої обов’язки щодо дитини або ж взагалі не дбають про неї – їх можуть притягти до відповідальності згідно з законодавством: накласти штраф, позбавити батьківських прав тощо. Для цього потрібно звертатися до суду. 

Однак такі питання потребують детального вивчення і оцінки фахівцем, підготовки документів. Тож підліток з 14 років має право самостійно звернутися до системи безоплатної правничої допомоги для отримання цих послуг. 

Юристи оцінять ситуацію і запропонують рішення. Якщо потрібно буде звертатися до суду — діти мають право на представництво їхніх інтересів у суді юристом чи адвокатом. Правники допоможуть зібрати необхідні матеріали та підготують заяву до суду для притягнення до відповідальності таких батьків (опікунів, піклувальників). 

Також для захисту прав дитини свідки ситуації (наприклад, родичі, вчителі чи сусіди) чи сама дитина мають право звернутися до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.

Довідково. Діти мають право на безоплатну допомогу юриста чи адвоката для розв’язання будь-яких питань. У більшості випадків в інтересах дітей мають звертатися їхні законні представники. Однак з деяких питань, зокрема щодо неналежного батьківського виховання, діти з 14 років можуть звертатися самостійно. 

Як дитині звернутися до системи БПД

Отримати правничу допомогу можна у найближчому бюро правничої допомоги:  https://bit.ly/bpd_buro. 

Або скористатися одним з дистанційних сервісів системи:

• контактний центр системи БПД: 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні)
• зателефонувати з Telegram: https://t.me/+380677213103
• написати юристу в Telegram: https://t.me/LegalAidUkraineBot

Оприлюднено 27.10.2023 р.

До 18 років право на шлюб дітям потрібно отримувати через суд: де можна отримати допомогу безоплатно

Якщо підлітки, яким виповнилося 16 років, хочуть укласти шлюб, їм потрібно звертатися до суду й отримати дозвіл на це, адже шлюбний вік в Україні настає з 18 років. Суд має розглянути цю заяву та на підставі наведених доказів встановити, чи відповідає шлюб інтересам неповнолітніх.

Зазвичай у справах, які вимагають звернення до суду, люди потребують допомоги правників — для складення заяви тощо. Діти можуть отримати такі послуги від системи безоплатної правничої допомоги.

Раніше в інтересах підлітків у справах про надання права на шлюб мали звертатися їхні законні представники — батьки, опікуни тощо.  

Та у серпні 2023 року набрали чинності зміни до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», відповідно до яких діти, що досягли 14 років, можуть самостійно звертатися по допомогу зі зверненням до суду з деяких питань. 

Однак з питання вступу у шлюб закон дозволяє дитині звернутися самостійно з 16 років. Для цього підліток має прийти  до найближчого бюро правничої допомоги. Там йому (їй) призначать фахівця, що допоможе скласти заяву та за потреби представлятиме інтереси у суді.  

Як дитині звернутися до системи БПД

Отримати правничу допомогу можна у найближчому бюро правничої допомоги:  https://bit.ly/bpd_buro. 

Або скористатися одним з дистанційних сервісів системи:

• контактний центр системи БПД: 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні)
• зателефонувати з Telegram: https://t.me/+380677213103
• написати юристу в Telegram: https://t.me/LegalAidUkraineBot

Матеріал підготовлений Координаційним центром з надання правової допомоги.

Підлітки з 14 років можуть самостійно звернутися до юристів по допомогу щодо скасування свого усиновлення

Діти з 14 років, які мають намір скасувати своє усиновлення, можуть звернутися по безоплатну правничу допомогу. 

Якщо усиновлення суперечить інтересам дитини, не забезпечує її сімейного виховання, якщо між усиновлювачем і дитиною склалися стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків, таке усиновлення можна скасувати рішенням суду.

Щоб отримати безоплатну фахову допомогу для розв’язання цього питання, підлітки можуть самостійно звернутися до системи БПД. Юристи допоможуть скласти позовну заяву до суду та забезпечать представництво інтересів дитини у суді.

Раніше усиновлена дитина будь-якого віку могла скасувати усиновлення, лише звернувшись до бюро правничої допомоги через свого законного представника.

Наприклад, у 2022 році до одного з бюро правничої допомоги на Полтавщині звернулася шістнадцятирічна Ярослава, яка хотіла скасувати своє усиновлення, оскільки в родині склалися стосунки, які робили їхнє спільне проживання неможливим та призводили до страждань усіх членів родини. Усиновителі неодноразово зверталися до органів національної поліції з приводу поведінки своєї доньки.

Оскільки самостійно це зробити дівчина не мала права, під час наступного візиту до бюро її супроводжував законний представник – усиновитель. Саме він в інтересах дитини подав звернення про надання  безоплатної вторинної правничої допомоги, що передбачала складення процесуальних документів та здійснення представництваі нтересів дитини у суді під час розгляду цивільної справи про скасування усиновлення.

Призначаючи адвоката дитині, центр з надання безоплатної вторинної правничої допомоги цим самим гарантував, що її інтереси та права будуть захищені, адвокат допоможе їй підготуватися до слухань у суді та допомагатиме висловити свої побажання та думки перед судом. Скасування усиновлення має бути в інтересах і на користь самої дитини.

У результаті розгляду справи суд зробив висновок, що подальше спільне проживання і  виконання усиновлювача ми своїх батьківських обов’язків неможливе, скасував усиновлення та вніс зміни до актового запису про народження дівчини, виключивши відомості про усиновлювачів як батьків неповнолітньої.

Отож, раніше, щоб скасувати своє усиновлення, дитині доводилося залучати до цього процесусвого законного представника, бо самостійно вона не мала права подати заяву про надання їй вторинної правничої допомоги. А зараз діти, яким виповнилося 14 років, зможуть це зробити самостійно.

Приймаючи рішення про скасування усиновлення, потрібно пам’ятати, що у цьому випадку:

• припиняються на майбутнє права та обов'язки, що виникли у зв'язку з усиновленням між дитиною та усиновлювачем і його родичами;
• відновлюються права та обов'язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за походженням;
• дитина передається за бажанням батьків або інших родичів їм, а якщо це неможливо, вона передається під опіку органу опіки та піклування.
• Дитина має право на збереження прізвища, імені та по батькові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням. За бажанням дитини їй присвоюється прізвище, ім'я, по батькові, які вона мала до усиновлення.

Відповідно до Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсниммають: батьки, усиновлювач, опікун, піклувальник, орган опіки та піклування, прокурор, усиновлена дитина, яка досягла 14 років.

Як дитині звернутися до системи БПД

Отримати правничу допомогу можна у найближчому бюро правничої допомоги:  https://bit.ly/bpd_buro. 

Або скористатися одним з дистанційних сервісів системи:

• контактний центр системи БПД: 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах Українибезкоштовні)
• зателефонувати з Telegram: https://t.me/+380677213103
• написати юристу в Telegram: https://t.me/LegalAidUkraineBot

Оприлюднено 12.10.2023р

Діти з 14 років можуть самостійно звертатися по допомогу до юристів з питань позбавлення батьківських прав

Батьки зобов’язані піклуватися про своїх дітей. Але що робити, коли вони не виконують свої обов’язки щодо дитини або навіть шкодять їй? Тоді може постати питання про позбавлення батьківських прав. Як відбувається цей процес та як підлітку отримати допомогу юриста, розповідаємо далі.

Позбавлення батьківських прав – це складна процедура. Це питання можна розвʼязати лише в судовому порядку.

Ініціювати розгляд в суді можуть як усиновлювачі, так і самі діти, якщо вони досягли 14 років. Однак без допомоги юриста розібратися в усіх законодавчих нюансах буде складно.

Тут слід зазначити, що в Україні кожна дитина може отримати допомогу юриста безоплатно. Для цього їй необхідно звернутися до системи безоплатної правничої допомоги. 

Раніше, якщо дитина потребувала безоплатних послуг юриста чи адвоката для представництва її інтересів у суді, до системи БПД мав звернутися її законний представник. Та у справах про позбавлення батьківських прав батьки і є законними представниками дитини. 

Утім із серпня цього року діти з 14 років отримали право самостійно звертатися по допомогу юриста чи адвоката з окремих питань, зокрема й щодо позбавлення батьківських прав. 

Юристи вже отримали перші звернення від підлітків, які бажають позбавити батьківських прав своїх матір чи батька. Тож розглянемо процедуру на прикладі однієї з таких справ.

Шістнадцятирічний Ігор з Кропивницького проживає з бабусею, яка матеріально забезпечує та піклується про нього. Батько хлопця помер, а мати зловживає алкоголем і жодним чином не бере участі в житті хлопця. Щоб позбавити її батьківських прав, Ігор звернувся до системи БПД.

Загалом перелік випадків, коли батьків може бути позбавлено батьківських прав, визначено в Сімейному кодексі України (ст. 164). Це можливо, якщо батьки:

• не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
• ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
• жорстоко поводяться з дитиною;
• є хронічними алкоголіками або наркоманами;
• вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 
• засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Кожна із зазначених причин потребує підтвердження. Тож у випадку Ігоря юристи допомогли зібрати доказову базу щодо невиконання матір’ю хлопця батьківських обов’язків і підготували позовну заяву до суду. 

Оскільки в таких справах обов’язковою є участь представників органів опіки та піклування, фахівці додали до заяви висновок від установи про доцільність позбавлення матері Ігоря батьківських прав.

Варто зазначити, що позбавлення батьківських прав не звільняє від обов’язку утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Тож в позовній заяві юристи зазначили й вимогу щодо стягнення з матері хлопця аліментів.

Як дитині звернутися до системи БПД

Отримати правничу допомогу можна у найближчому бюро правничої допомоги:  https://bit.ly/bpd_buro. 

Або скористатися одним з дистанційних сервісів системи:

• контактний центр системи БПД: 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні)
• зателефонувати з Telegram: https://t.me/+380677213103
• написати юристу в Telegram: https://t.me/LegalAidUkraineBot

Оприлюднено 04.09.2023р

Система БПД допомагає встановлювати факти, що мають юридичне значення

Що робити, коли факт є — а документів про це немає? Вони втрачені і відновити їх неможливо чи ніколи не видавалися і отримати їх немає змоги. 

Тоді потрібно звертатися до суду та надавати докази, що цей факт справжній. Після отримання позитивного рішення суду можна буде звертатися до відповідних органів, щоб отримати потрібні документи.

Кожна людина може отримати безоплатно консультацію юриста щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення. А визначені законом категорії осіб, зокрема, люди з низьким доходом, ВПО, ветерани війни, члени сімей загиблих захисників і захисниць України, діти,  мають право на допомогу зі зверненням до суду.

Що це за факти

Наприклад, інколи виникає потреба доводити родинні відносини між людьми

Такий випадок стався з Василем, який останні 6 років разом зі своєю родиною доглядав самотню 83-річну пенсіонерку. Жінка мала багато захворювань, в тому числі і психічного характеру, а отже потребувала постійного догляду та лікування. Близькі родичі не бажали доглядати стареньку та не заперечували, щоб її забрав до себе далекий родич Василь. Навіть більше, весь цей час вони не цікавилися самопочуттям бабусі.

Після смерті жінки ніхто з її близьких родичів не претендував на спадщину померлої, яка, зокрема, складалась із земельних ділянок у Конотопському районі. Отож, чоловік звернувся до нотаріуса, щоб відкрити спадкову справу, але отримав відмову через відсутність документального підтвердження родинних зв’язків із померлою та доказів проживання з нею однією сім’єю понад 5 років.

Щоб захистити свої права як спадкоємця, він звернувся до Талалаївського бюро правової допомоги. Василь — власник земельної ділянки, проживає у сільській місцевості, а тому має право на безоплатну вторинну правничу допомогу. Представляти інтереси клієнта у суді доручили завідувачці Талалаївського бюро правової допомоги Яні Мудревській.

Правчиня узгодила з клієнтом правову позицію, зібрала докази, подала позов до суду, долучивши до заяви довідки від Талалаївської і Дмитрівської селищних рад щодо поховання, адреси реєстрації та місця фактичного проживання пенсіонерки, а також письмові показання свідків.

«У судовій практиці про спадкування є непоодинокі випадки, коли право на спадщину мають не тільки діти, подружжя, члени родини чи особи, що проживали однією сім`єю без шлюбу, а й інші особи, які більше п’яти років проживали разом, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки. Це четверта черга спадкоємців за законом», — пояснює юристка Яна Мудревська.

Взявши до уваги докази, що підтверджували факт проживання родини Василя з пенсіонеркою однією сім’єю з 2017 року, та покази трьох свідків, суд задовольнив позов — тепер пан Василь зможе успадкувати земельні ділянки.

Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень  №747/84/23

Або ж потрібно встановити факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу

Через війну Тетяна залишилася вдовою. Під час виконання бойового  завдання загинув її коханий чоловік Максим. Однак через те, що пара  перебувала в цивільному шлюбі, встановлювати факт проживання однією сім’єю довелося в суді.

Тетяна та Максим познайомилися й майже відразу почали жити разом. Максим виховував дітей Тетяни від попереднього шлюбу як своїх. Планували одружитися, але щасливе майбутнє обірвала війна. З початком повномасштабного вторгнення Максима мобілізували, а в жовтні 2022 року він загинув під час виконання бойового завдання.

Окрім горя від втрати, у жінки виникли труднощі з отриманням пільг, передбачених законодавством для членів сім’ї загиблого  військовослужбовця. Оскільки Тетяна з Максимом перебували у цивільному шлюбі, встановлювати факт проживання однією сім’єю довелось у суді. По допомогу Тетяна звернулася до Маловисківського бюро правової допомоги. 

Допомогти жінці взялась головна юристка бюро Марина Башмакова.  

«Ми склали позовну заяву про встановлення факту спільного проживання  однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Зазначили, що  Тетяна з квітня 2019 року проживала з Максимом як дружина, вела спільне господарство, вони мали спільний бюджет та спільні витрати, спільно купували продукти, займалися благоустроєм будинку: робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту. Крім того, всі свята проводили в колі рідних та друзів, ставилися одне до одного як чоловік та дружина», — коментує юристка.

Суд задовольнив позовні вимоги клієнтки. Тепер Тетяна може оформити належні їй пільги.

Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень № 392/1341/22

Або народження чи смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження/смерті

Оксана разом зі своїм цивільним чоловіком проживала у селі на Київщині, яке опинилося на лінії фронту під постійними обстрілами. 24 лютого у сім’ї народилася донька. Однак через те, що село було окуповане, оформити свідоцтво про народження малечі не було змоги. 

«За першої ж можливості ми з чоловіком та донечкою переїхали до Львівської області. Тут почали оформлювати документи, але свідоцтва про народження отримати не вдалося», — згадує Оксана.

Щоб розв’язати це питання, Оксана звернулася до Червоноградського бюро правової допомоги. Оскільки жінка має право на безоплатну вторинну правничу допомогу як внутрішньо переміщена особа, представляти її інтереси доручили адвокату Юрію Огорілку, який співпрацює з системою БПД. 

Адвокат зібрав докази у справі та підготував заяву до суду про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України. 

Суд заяву задовольнив. 

Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень № 459/720/22

Чи смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

Світлана жила у Маріуполі з чотирма онуками та зятем. Через бойові дії у місті вони ховались у підвалі будинку. Одного дня батько дітей пішов на вулицю та тривалий час не повертався. Родина почала хвилюватись. Найстарший онук пішов його шукати та знайшов батька вбитим. Про це він розповів бабусі.

Світлана пішла на те місце, але одразу забрати тіло не змогла через бої. Коли стало тихіше, вона повернулася, але тіла вже не було. Окупанти сказали їй, що всі тіла по місту вони зібрали та вивезли.

Світлана з онуками змогла виїхати з міста. Постало питання оформлення документів. Та без тіла та документів, що підтверджують смерть, зять Світлани вважався зниклим. Щоб визнати чоловіка померлим, потрібно було звертатися до суду. Тому вона звернулася до Одеського бюро правової допомоги. Внутрішньо переміщені особи мають право на усі послуги системи БПД.

Юрист Ігор Туровський підготував відповідну заяву до суду.

«До заяви я додав витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань про внесення даних про зниклу особу, свідоцтва про народження дітей, свідоцтво про смерть матері дітей (жінка померла кілька років тому). Також в судовому засіданні в якості свідка найстарший онук підтвердив загибель батька та запевнив, що бачив його тіло», — зазначив Ігор Туровський.

Суд задовольнив заяву — оголосив батька дітей померлим.

Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень № 509/809/23

Або ж факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті

Сергій — власник двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Обробляти самостійно земельні ділянки чоловік не в змозі, тож вирішив здати їх в оренду. Коли Сергій прийшов до орендаря, щоб укласти договір, виявилося, що в Державних актах власності на землю по батькові чоловіка вказано Олександрович замість Олексійович. 

По допомогу чоловік звернувся до Кременецького бюро правової допомоги. Оскільки чоловік — власник земельних ділянок, він має право на безоплатну вторинну правничу допомогу. Допомогти Сергію місцевий центр доручив адвокату Віктору Гурнику, який співпрацює з системою БПД.

«Ми підготували позов, в якому просили суд встановити факт належності Сергію правовстановлюючого документу. Під час судового засідання встановили, що спір про право в цій справі відсутній, а усунути помилку в державних актах на теперішній час у інший спосіб, окрім звернення до суду — неможливо. Крім того, встановили, що виправлення помилки необхідне, щоб реалізувати право безперешкодно користуватися та розпоряджатися своєю земельною ділянкою, зокрема укладати договір оренди», — зазначає адвокат.

Суд задовольнив позов чоловіка. Тепер він зможе укласти договір оренди. 

Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень № 609/286/23

Звертайтеся до системи безоплатної правничої допомоги. 

Як отримати безоплатну правничу допомогу 

• Щоб отримати усну консультацію, телефонуйте до контактного центру системи БПД за номером: 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні. Контактний центр працює в будні з 8:00 до 18:00
• Для дзвінків з Telegram: https://t.me/+380677213103   
• Для дзвінків з-за кордону: +38 044 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку).
• Якщо вам зручно отримати правничу допомогу письмово, напишіть юристу в Telegram: https://t.me/LegalAidUkraineBot  
• Або звертайтеся до найближчого з наших бюро: https://bit.ly/bpd_buro 

Оприлюднено 28.08.2023р

Телефонне шахрайство: правники системи БПД попереджають про популярні схеми

На жаль, велика кількість людей сьогодні стають жертвами “телефонних” злочинців. Аферисти намагаються вивідати особисті дані, отримати доступ до банківських сервісів потенційних жертв або змусити їх віддати гроші добровільно. Спеціалісти Синельниківського бюро правової допомоги розповідають про поширені способи шахрайства, та радять як розпізнати, що вас хочуть обманути.

“Ваш син потрапив у біду”

Жертвам дзвонять на мобільний телефон і розповідають історію про те, що їх близька людина потрапила в біду або вчинила злочин. За “оперативне” вирішення “проблеми” вимагають гроші. Ставка робиться на ефект несподіванки (здійснюється пізній/ранній дзвінок) і на психологічний тиск – гроші потрібно передати або перерахувати дуже швидко. У такій ситуації нерідко телефонуючий попереджує не класти слухавку і «веде» людину у розмові до того моменту, поки людина не передасть гроші кур’єру. Робиться це для того, щоб утримувати людину у стані стресу, не дати можливості оцінити ситуацію, а також зателефонувати родичу, щоб дізнатися, чи все з ним добре.

Якщо вам надійшов такий дзвінок, перш за все не панікуйте, не називайте особисті дані, уточнюйте інформацію, задавайте додаткові питання про те, що сталося. Постарайтеся відразу ж передзвонити близькій людині, про яку вам повідомили.

Правоохоронці рекомендують, в разі, якщо вам надійшов такий дзвінок, не поспішайте відмовляти шахраям. Попросіть їх передзвонити, а самі повідомте в поліцію. Це допоможе правоохоронцям їх затримати.

Смішинг

Смішинг – це отримання доступу до конфіденційних даних користувача – логінів і паролів. Шахраї можуть це зробити за допомогою електронної розсилки від відомих брендів, банківських сервісів або за допомогою соцмереж. Наприклад, надсилають листи, які містять пряме посилання, перейшовши за цим посиланням людина потрапляє на підроблений сайт (зовні такий сайт виглядає майже ідентично справжньому). Мета шахраїв – змусити людину ввести на цьому сайті конфіденційні дані. У цьому разі її дані потрапляють до рук зловмисників.

З такою ж метою – отримання доступу до конфіденційних даних користувача – використовуються SMS. Наприклад, людині можуть відправити SMS, схоже на повідомлення від банку або відомої компанії з проханням вказати персональні дані.

Пам’ятайте, оператори банку не будуть вивідувати у вас PIN-, CVV-коди (три цифри на звороті картки), термін дії карти, а також логін і пароль доступу до онлайн-банкінгу.

Якщо вам дзвонять нібито співробітники банку і просять пройти ідентифікацію, підтвердити дані, наприклад, слово-пароль або персональні дані, припиняйте цю розмову. Якщо ж ви все-таки поговорили з шахраями і у вас виникли побоювання, що ви могли повідомити секретні дані – відразу телефонуйте в контактний центр банку і блокуйте карту.

Існує ще один варіант смішингу – це повідомлення про несподівані виграші. Наприклад, вам повідомляють, що ви виграли автомобіль, велику суму коштів чи сучасну техніку, хоча не брали участі в різних конкурсах, а просто стали щасливчиком. В SMS-повідомленні може бути посилання на підроблений сайт, на якому необхідно ввести свої конфіденційні дані нібито для отримання виграшу. Але навіть якщо такого посилання немає, а користувач повірив у виграш, з нього спробують будь-яким чином отримати гроші: наприклад, під приводом того, що згідно із законодавством виграш оподатковується, і суму податку необхідно перерахувати на вказаний рахунок, щоб його отримати.

Подібні повідомлення краще ігнорувати. Якщо все ж відповіли, не повідомляйте ніяких відомостей особистого характеру і не перераховуйте нікому гроші.

Варіації дзвінків та SMS

Ваша банківська картка заблокована

SMS від банку про заблоковану картку і вимогу передзвонити для її відновлення стане шоком для людей, які для оплати користуються карткою. Тому, є багато людей, що ведуться на цей спосіб шахрайства, передзвонюють, розповідають всі дані картки та ще й доплачують за нібито відновлення картки.

Якщо ви отримали таку SMS, перевірте номер телефону, з якого вона надійшла, банки ніколи не надсилають SMS з звичайних номерів. Працівники банку ніколи не питатимуть у вас номер картки, код чи інші дані. Зателефонуйте в банк, повідомте про отриману SMS, уточніть інформацію щодо дії вашої нібито заблокованої картки.

Прохання поповнити рахунок

SMS з невідомого номеру з проханням поповнити рахунок, частенько з підписом «син» чи «донька» або жалісними історіями в SMS, що людина в лікарні і треба терміново гроші на рахунок, щоб подзвонити, також є поширеним способом телефонного шахрайства.

Невідомому номеру не поповнюйте рахунок, якщо підписано, що просить ваш друг чи близька людина, подзвоніть до цієї людини і перевірте, чи дійсно цій людині потрібно поповнити вказаний рахунок.

«Поповнення» вашої сімки

До людини спочатку приходить SMS, що її рахунок поповнили. Незабаром приходить SMS від людини, яка нібито помилково поповнила ваш рахунок і просить повернути кошти на інший номер, мотивуючи тим, що ці гроші вона, наприклад, намагалася перерахувати терміново своїй дитині, а помилилися і поповнила ваш рахунок.

Зверніть увагу, що СМС від операторів приходить завжди з одного підписаного номеру (Kyivstar, Lifecell, Vodafone) і текст здебільшого транслітерацією, а не російською мовою, як у вхідних SMS. Оператор назад коштів не просить, це роблять з того ж номера, з якого прийшла нібито SMS, що вам поповнено рахунок.

Знайдені речі

Буває ситуація, коли загубили документи чи дуже потрібну річ, розмістили оголошення у інтернеті. Надходить дзвінок, що хтось їх знайшов, ви вже зраділи, але людина вимагає якусь суму коштів за повернення та домовляється про зустріч, наприклад, в супермаркеті. Коли ви вже у супермаркеті, по телефону вас просять підійти до банкомату і перерахувати гроші, а загублену річ зараз хтось принесе – за такою схемою працюють шахраї.

Перевіряйте наявність знайденої речі, зверніться з проханням зробити фото речі і надіслати вам, звісно, що шахраї цього не зможуть зробити. Запитуйте про конкретні ознаки, які точно знатиме людина, в якої знаходиться ця річ. Перевіряйте номер телефону та сторінку користувача за допомогою пошукових систем.

При виникненні правових проблем звертайтесь за юридичною консультацією до Синельниківського бюро правової допомоги за адресою: м. Синельникове, вул. Богми, 4-а., тел. (05663) 4-14-35, 095 502 83 30.

Нагадуємо, що Перший дніпровський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги працює за адресою: м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52, тел. (056) 742-82-32, (099) 232-77-89.

Детальну інформацію з питань, пов’язаних з отриманням безоплатної правової допомоги, можна отримати за номером цілодобової телефонної лінії – 0 800 213 103 або на веб-сайтах Міністерства юстиції та Координаційного центру з надання правової допомоги.

Оприлюднено 15.05.2023 р.

Телефонне шахрайство

Телефонне шахрайство – це вид шахрайства, коли шахрай телефонує і переконує жертву повідомити особисту, фінансову чи конфіденційну інформацію або переказати гроші.

Що потрібно шахраю?

• Реквізити платіжної картки.
• Паролі, коди банків та мобільних операторів.
• Кодові слова.
• Зняти ліміти з картки жертви.
• Переконати жертву здійснити переказ коштів на свою користь

Шахрай може назватися будь-ким!

• Працівником банку.
• Працівником НБУ, Пенсійного фонду, Фіскальної служби.
• Працівником поліції.
• Працівником комунальних служб.
• Працівником мобільного оператора.
• Покупцем вашого товару тощо.

Що робити?

Якщо телефонує працівник банку, скажіть, що ви зараз перетелефонуєте самостійно на офіційний номер банку, який вказаний на платіжній картці.
 

Припиніть розмову, якщо...

• запитують термін дії картки, тризначний номер на звороті картки, паролі, коди банків та мобільних операторів;
• керують у телефонній розмові вашими діями (просять зробити трансакцію, встановити програму на ваш пристрій);
• просять сфотографувати та переслати/надати фото платіжної картки;
• лякають, що ваша картка заблокована, а злочинці зламали рахунок;
• просять перейти за посиланням та зазначити всі персональні дані та реквізити платіжної картки.

Випадково повідомили шахраю реквізити картки та паролі?

• Негайно заблокуйте картку. Якщо ви випадково повідомили шахраю пароль до інтернет-банкінгу, негайно заблокуйте картки, рахунки та доступ до інтернет-банкінгу.

(Телефонуйте на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки або через інтернет-банкінг)

• Зверніться до Кіберполіції онлайн 

(за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua)

Для більш детального ознайомлення з видами шахрайства ,  інформацією про безпечний онлайн шопінг, схемами  шахрайства в інстаграмі, схемами  шахрайства на торговельному онлайн-майданчику, телефонного шахрайства перейдіть за посиланням

Оприлюдено 27.02.2023 р.

Обов’язок батьків утримувати повнолітніх дітей: підстави виникнення та порядок виконання

Відповідно до частини 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Але трапляються у житті випадки, коли діти, які досягли 18 років, у силу об’єктивних причин усе ще потребують фінансової допомоги та підтримки батьків.

Главою 16 Сімейного кодексу України визначено обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та виконання цього обов’язку.

Детальніше про обов’язок батьків утримувати повнолітніх дітей розповідає заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області Олена Іпатенко.

Батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх дітей за умови, що вони можуть надати матеріальну допомогу, у наступних випадках.

• Якщо діти є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
  При цьому отримання повнолітнім непрацездатним дочкою/сином доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що вони не потребують матеріальної допомоги.
• Якщо діти продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними 23 років.
  Право на утримання припиняється у разі припинення навчання (закінчення навчання чи відрахуванням з навчального закладу) і не припиняється на період канікул.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих положень норм Сімейного кодексу України при  розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують  навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов’язкової сукупності таких юридичних фактів:

• досягнення дочкою, сином віку,  який перевищує 18, але є меншим 23 років;
• продовження ними навчання;
• потреба у зв’язку з цим у матеріальній допомозі;
• наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Способи стягнення аліментів

Аліменти можуть стягуватися у добровільному порядку:

• за усною домовленістю між батькамидитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі;
• батьки мають право укластиписьмовий та нотаріально посвідчений договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені Сімейного кодексу України (далі – СК України). Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із батьків свого обов’язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса;
• один із батьків може подати за місцем своєї роботи заяву про відрахування аліментівна дитину у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.

 За відсутності домовленості між батьками, аліменти можуть стягуватися у судовому порядку

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.

! При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати (постанова Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 381/2423/20).

 Розмір аліментів на дитину (має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини):

мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

При визначенні розміру аліментів суд враховує:

• стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
• стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
• наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
• наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
• доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
• можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином;
• інші обставини, що мають істотне значення.

! При визначенні розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження (постанова Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №308/4214/18).

Суд не обмежується розміром заробітку/доходу платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток/ дохід і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом змінено –  зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.

За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно

Той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за  адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової  допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у  межах України.

Оприлюдено 27.02.2023 р.

Як отримати податкову знижку на навчання

Студенти, які здобувають освіту на контрактній основі, мають право на певну компенсацію вартості освітніх послуг. Законодавством встановлена можливість повернути частину податку з суми, сплаченої за кожний навчальний рік – це так звана «податкова знижка». Право на податкову знижку за навчання мають лише фізичні особи, які отримують офіційно зарплату та платять з неї податок на доходи. Про те як отримати податкову знижку на навчання розповідає Руслан Кравченко, головний фахівець із зв’язків з громадськістю та пресою Олександрійського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Що представляє собою податкова знижка

Податкова знижка – це можливість повернути частину сплаченого податку на доходи за певні послуги, які були здійснені протягом звітного року. Витрати мають підтверджуватися квитанціями, фіскальними або товарними чеками, а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково відображається вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги.

Важливо! Заклад освіти повинен бути юридичною особою і мати ліцензію на провадження освітньої діяльності.

Хто може отримати податкову знижку за навчання

Студент, який навчається в закладах освіти на контрактній формі навчання, має право на певну компенсацію, тобто податкову знижку на навчання, якщо він сплачував кошти на користь цих закладів. В тому числі право на таку знижку мають батьки або їх усиновлювачі, чоловік або дружина, які є громадянами України та платниками податків.

Податкову знижку можна отримати незалежно від того, в державному, комунальному чи приватному закладі освіти навчається здобувач освіти.

Отримати податкову знижку може лише фізична особа, яка отримує офіційно заробітну плату і платить податок на доходи. Приватний підприємець отримати податкову знижку не може.

Як надається податкова знижка за навчання

Податкова знижка надається у поточному році за минулий рік. Для цього необхідно до 31 грудня наступного року подати річну декларацію.

У декларації вказуються, зокрема, підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум. Щоб отримати податкову знижку за навчання за 2022 рік, громадянин має подати декларацію про витрати включно до 31 грудня 2023 року лише за минулий 2022 рік. Держава в подальшому компенсує частину витрат.

Податкова знижка на навчання складає 18% від витрачених у попередньому податковому році коштів, тобто від вартості навчання.

Які документи потрібні для оформлення податкової знижки

Для оформлення податкової знижки на навчання потрібні такі документи:

• декларація про майновий стан і доходи;
• копія паспорта особи, яка подає декларацію;
• копія ідентифікаційного коду особи, яка подає декларацію;
• копія паспорта/ свідоцтва про народження здобувача освіти;
• довідка із закладу освіти про період навчання, кількість навчальних місяців, в звітному році та суми сплачених коштів за вказаний період;
• копії квитанцій або платіжних доручень сплачених за навчання в звітному періоді;
• довідка про заробітну плату за звітний період, з обов’язковим включенням сум податків, які утримуються із заробітної плати та суми пільги;
• довідка про склад сім’ї з органу місцевого самоврядування;
• копія документа із зазначенням реквізитів для перерахування коштів;
• заява на перерахування коштів;
• копія договору про навчання у відповідному закладі освіти.

Сума, що має бути повернута як знижка на навчання, зараховується на банківський рахунок, відкритий у будь-якому банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 днів після надходження такої податкової декларації.

Калькулятор податкової знижки  http://bit.ly/3ElFzaF

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за  адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової  допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у  межах України.

Оприлюдено 27.02.2023 р.

Чи може спадкоємець відмовитися від прийняття спадщини?

Інколи трапляються випадки, коли спадщина стає для потенційного спадкоємця непотрібним тягарем. Чи можна у такому випадку відмовитися від її прийняття? Чи є можливість прийняти у спадок лише частину спадкового майна? Як бути, якщо спадкоємець подав заяву про прийняття спадщини, а потім передумав?

Про порядок та правові наслідки відмови від прийняття спадщини розповідає заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області Олена Іпатенко.

Право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття. Таким чином, законодавством України передбачено можливість відмовитися від прийняття спадщини.

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого для її прийняття, і може відкликати відмову від прийняття спадщини протягом вказаного строку.

Статтею 1270 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено наступні строки для прийняття спадщини: 

• загальний строк прийняття спадщини – шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини;
• якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Листом Вищого Спеціалізованого суду  України з розгляду цивільних і кримінальних справ від  16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено, що відповідно до статті 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України.

Після закінчення цього строку частка у спадщині не може бути збільшена з тих підстав, що хто-небудь зі спадкоємців відмовляється від спадщини на користь інших спадкоємців. У таких випадках особа, яка прийняла спадщину, має право розпорядитись усім або частиною майна, отриманого в порядку спадкування, шляхом відчуження її іншому спадкоємцеві за договором купівлі-продажу, дарування, міни тощо.

Визначення додаткового строку для подання заяви про відмову від спадщини чинним законодавством України не передбачено.

! Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №164 від 28.02.2022 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (зі змінами) установлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною, адже чинним законодавством не допускається прийняття спадщини з будь-якими  умовами чи із застереженнями.

Причому спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. Якщо заповідач підпризначив спадкоємця, особа, на ім’я якої складено заповіт, може відмовитись від прийняття спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем.

Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги, у тому числі внуків, правнуків, племінників та інших.

Відмова від прийняття спадщини може мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Законодавством передбачено особливості відмови від прийняття спадщини для деяких категорій осіб:

• фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування;
• неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти роківможе відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування;
• батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Заява про відмову від прийняття спадщини.

Спадкоємець, який хоче відмовитися від прийняття спадщини, має подати заяву про відмову від прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

! В Україні діє Реєстр нотаріусів, які працюють під час війни, де можна перевірити, чи працює наразі той чи інший нотаріус, тим самим заощадивши собі час на його пошук.

Враховуючи положення пункту 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (зі змінами), заява про відмову від прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто нотаріусу у письмовій формі.

! Заява про відмову від прийняття спадщини, складена від імені спадкоємця його представником, що діє на підставі довіреності, не приймається.

Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка, яка скріплюється підписом нотаріуса.

Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса.

Приймаючи від спадкоємців заяву про відмову від прийняття спадщини, нотаріус зобов’язаний роз’яснити спадкоємцям їх право на відкликання такої заяви протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, а також правові наслідки такої відмови.

 Правові наслідки відмови від прийняття спадщини:

• якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну, крім випадків, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця;
• якщо на спадкоємця за заповітом, який відмовився від прийняття спадщини, було покладено заповідальний відказ, обов’язок за заповідальним відказом переходить до інших спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину, і розподіляється між ними порівну.Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом;
• у разі відмови від прийняття спадщини усіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування отримують спадкоємці за законом почергово;
• якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну, крім випадків, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за  адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової  допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у  межах України.

Оприлюдено 27.01.2023 р.

Виплата компенсації особам, що розмістили внутрішньо переміщених осіб

З настанням холодної пори року і, відповідно, опалювального сезону, знову набирає актуальності питання тимчасового розміщення внутрішньо переміщених осіб (ВПО) на безоплатній основі та можливості для особи, що надала безоплатно прихисток, отримати компенсацію витрат за це. Про порядок та умови отримання компенсації за тимчасове розміщення ВПО розповідає головний юрист сектору «Снятинське бюро правової допомоги» Святослав Лепчук.

Відповідно до пункту 1 Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 р. № 333 компенсація здійснюється  щодо витрат, що пов’язані з безоплатним тимчасовим розміщенням (перебуванням) ВПО:

• які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні);
• житло яких зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження, інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або щодо якого подано документальне підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

Право на отримання компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) ВПО мають громадяни України, які є власниками житла, або їх представниками, наймачами (орендарями) житла державної або комунальної власності, спадкоємцями, які прийняли спадщину, і безоплатно розміщували у своїх житлових приміщеннях ВПО (крім членів своєї сім’ї у розумінні Сімейного кодексу України). При цьому важливою умовою надання компенсації є відсутність заборгованості власника жилого приміщення за житлово-комунальні послуги.

Порядок отримання компенсації:

1.Не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня розміщення ВПО особи, які їх розмістили, зобов’язані подати повідомлення в паперовій або електронній формі на електронну адресу уповноважених органів за місцем розташування житлового приміщення.

У повідомленні потрібно зазначити наступну інформацію:

• щодо особи, яка розмістила ВПО (ПІБ; паспортні дані; ідентифікаційний код; номер телефону; реквізити документа, що підтверджує право власності/користування нерухомим майном; адреса місцезнаходження об’єкта нерухомого майна);
• щодо кожного ВПО (ПІБ; паспортні дані; ідентифікаційний код; номер телефону; дата і номер довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи).

У разі подання повідомлення в паперовій формі особа, що розмістила ВПО, подає зазначену інформацію із пред’явленням підтвердних документів. У разі подання повідомлення в електронній формі до такого повідомлення додаються електронні копії (фотокопії або сканкопії) таких документів.

2.Не пізніше ніж протягом 5 днів з дня закінчення звітного місяця особа, яка розмістила ВПО, подає в паперовій формі (або електронній формі на електронну адресу) до уповноваженого органу за місцем розташування житлового приміщення заяву для отримання компенсації.

3.Заява розглядається уповноваженими органами протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви, протягом яких проводиться перевірка наведених у заяві відомостей з відвідуванням (у разі потреби) місця розміщення ВПО, зокрема з метою перевірки факту такого розміщення, його безоплатності, кількості розміщених осіб та умов їх проживання та документів.

Розрахунок розміру компенсації:

• Сума компенсації розраховується з урахуванням кількості днів, протягом яких житлове приміщення надавалося для розміщення внутрішньо переміщеної особи (далі – людинодень), з дня її розміщення, але не раніше дати взяття на облік ВПО відповідним органом або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (Портал Дія).
• Кількість людиноднів визначається шляхом додавання кількості ВПО, які проживали у житловому приміщенні власника, в кожний день місяця.
• Сума компенсації у період з 1 жовтня 2022 р. по 31 березня 2023 р. визначається на рівні 30 гривень за кожен людинодень.

Виплата компенсації особам, що розмістили внутрішньо переміщених осіб, здійснюється у безготівковій формі за зазначеними у заяві банківськими реквізитами (за умови відсутності заборгованості за житлово-комунальні послуги).

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за  адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової  допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у  межах України.

Оприлюдено 27.01.2023 р.

Відшкодування шкоди, завданої нерухомому майну внаслідок бойових дій

Внаслідок збройної агресії рф рідні домівки тисячі українців були зруйновані вщент. Наразі держава намагається якнайшвидше вирішити питання компенсації збитків для повернення усіх громадян до нормальних умов життя.

Детальніше про те, як відшкодувати шкоду, завдану нерухомому майну внаслідок бойових дій – розповідає юрист Одеського бюро правової допомоги Одеського місцевого центру з надання БВПД Микола Крутій.

Які нормативно-правові акти регламентують порядок отримання компенсації за зруйноване або пошкоджене майно

Уряд України вже зробив перші кроки в цьому напрямку, зокрема прийняв ряд важливих постанов:

• Постанова КМУ від 26 березня 2022 року № 380, яка визначає порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене або знищене майно;
• Постанова КМУ від 19 квітня 2022 року № 473, яка визначає порядок роботи Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації та створення Державного реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, спричинених військовою агресією рф.

Крім того, Верховна Рада України зареєструвала законопроект 7198 від 24 березня 2022 року «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації», який наразі знаходиться на другому читанні та визначатиме порядок та механізм надання такої компенсації, способи її отримання, черговість і т.д.

За яке знищене або пошкоджене нерухоме майно передбачена компенсація

• квартири, інші житлові приміщення в будівлі;
• приватні житлові будинки;
• садові та дачні будинки;
• об’єкти будівництва, у яких були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції та щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
• об’єкти будівництва, які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна.

Хто матиме право отримати компенсацію

Виключно громадяни України, які є:

• власниками житла;
• інвесторами будівництва;
• членами житлово-будівельних кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього;
• спадкоємцями.

В якій черговості буде здійснюватись компенсація

Надання компенсації здійснюватиметься у порядку черговості надходження заяв про надання компенсації. Однак, пріоритетне право на отримання компенсації мають:

• багатодітні сім’ї;
• особи з інвалідністю I та II груп;
• учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни.

Хто не матиме право на отримання компенсації

• особи із санкційних списків;
• особи з судимістю за вчинення злочинів проти основ національної безпеки;
• спадкоємці зазначених осіб.

Який орган здійснюватиме розгляд питань щодо надання компенсації

В кожній територіальній громаді за місцем знаходження знищених та пошкоджених об’єктів нерухомого майна буде створена Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації, до складу якої буде входити не менше п’яти членів комісії.

Якими способами буде здійснюватись компенсація

Компенсація надаватиметься у вигляді:

• грошової компенсації шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для цих цілей;
• об’єкта нерухомого майна шляхом фінансування його будівництва;
• фінансування виконання будівельних робіт з відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку.

Куди, з якими документами та протягом якого строку необхідно буде звернутися для отримання компенсації

Заява про надання компенсації подається незалежно від місця проживання (перебування) особи або місцезнаходження юридичної особи до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна протягом дії воєнного стану та протягом 90 календарних днів з дати його закінчення.

Заява подається щодо кожного пошкодженого або знищеного об’єкта нерухомого майна окремо.

Заява про надання компенсації може бути подана:

• в електронній формі через мобільний додаток “ДІЯ” або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг;
• в паперовій формі через центр надання адміністративних послуг, органи соціального захисту населення, або нотаріуса.

До заяви про надання компенсації додаються:

1. документ, що підтверджує право власності на житло – для власників житла;
2. документ, що підтверджує інвестування та фінансування будівництва об’єкта житлового будівництва та документ, що підтверджує сплату грошових коштів за такий об’єкт – для інвесторів;
3. документ, що підтверджує, що громадянин України є членом житлово-будівельного (житлового) кооперативу, – для членів житлово-будівельного кооперативу;
4. свідоцтво про смерть власника житла – для спадкоємців;
5. документ, що підтверджує пріоритетне право на отримання компенсації (наприклад, посвідчення багатодітної сім’ї, довідка МСЕК про наявність інвалідності, посвідчення УБД).

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за  адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової  допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у  межах України.

оприлюднено 26.12.2022 р

Яке покарання чекає на тих, хто принесе додому незаконно вирубану ялинку

Нещодавно мешканки Дніпра, вирішивши підготуватися до різдвяно-новорічних свят, зрубали  дві ялинки в Новокодацькому лісгоспі та намагалися забрати їх додому. Але жінок затримали на гарячому працівники лісгоспу та передали представникам Національної поліції. Тож про те, яке покарання чекає на тих, хто спробує у такий же спосіб прикрасити ялинками оселю під Новий рік, розповідає на свіжому прикладі  фахівчиня зі зв’язків із громадськістю та пресою Дніпровського місцевого центру з надання БВПД Вікторія Пльохіна.

Хоча за Кримінальним Кодексом України у частині викрадення дерев у даному випадку жінки мають лише замах на кримінальне правопорушення, тобто вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України, якщо при цьому кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі, але відповідальність за готування до кримінального правопорушення і замах на кримінальне правопорушення настає за статтею 14 або 15 і за тією статтею Особливої частини Кримінального Кодексу України, яка передбачає відповідальність за закінчене кримінальне правопорушення. Окрім того, шкода лісгоспу вже була нанесена. Відповідно до ст. 105 Лісового кодексу України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Зокрема, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Адміністративна відповідальність  у свою чергу настає за незаконну порубку і пошкодження дерев або чагарників, за їх перевезення, зберігання, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, всі ці діяння тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 30 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від 150 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо особа протягом року вчинить повторно вищезазначене порушення, тоді можливе накладення штрафу від 60 до 90 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від 600 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, за кожне незаконно вирубане або пошкоджене до ступеня припинення росту дерево на порушників чекають штрафи: на фізичних осіб – від 510 до 1020 грн., на посадових осіб – від 2550 до 5100 грн.

Якщо незаконна порубка лісу заподіяла істотну шкоду, то наступає кримінальна відповідальність. Незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду, – карається штрафом від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк. При цьому, істотною шкодою вважається така шкода, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Вчинення цього злочину повторно або за попередньою змовою групою осіб, – карається обмеженням волі на строк від 3 до 5років або позбавленням волі на той самий строк.

Вищевказані дії, вчинені у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах, – караються штрафом від 1500 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від 3 до 5 років, або позбавленням волі на той самий строк.

Якщо діями, зазначеними вище, було спричинено тяжкі наслідки, такий злочин  карається позбавленням волі на строк від 5 до 7 років. Тяжкими наслідками вважаються такі, що у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Окрім того, за кожне самовільно зрізане дерево нараховується шкода, заподіяна лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев. Розмір нарахованої шкоди залежить від діаметра пня зрізаного дерева у корі біля шийки кореня: до 10 см – 498,45 грн., від 10,1 до 14 см. – 878,22 грн., від 14,1 до 18 см – 2254,92 грн., від – 18,1 до 22 см – 4628,52 грн.

Тож, при купівлі новорічних дерев у місцях продажу, необхідно слідкувати за тим, аби дерево було промарковане спеціальним уніфікованим засобом: самоклейною етикеткою зі штрих-кодом або ж пластмасовою биркою-стяжкою. До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за  адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової  допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у  межах України.

   оприлюднено 26.12.2022 р

Як успадкувати земельну ділянку внутрішньо переміщеній особі

Через активні бойові дії на території нашщої держави частина українців вимушено залишили свої домівки та переїхали до інших регіонів. Втім багато осіб не встигли успадкувати земельні ділянки. Як це зробити, читайте в консультації, яку підготувала головний юрист сектору «Старосамбірське бюро правової допомоги» Самбірського місцевого центру з надання БВПД Уляна Виджак.

Який алгоритм дiй для спадкування земельної дiлянки?

I крок – прийняття спадщини.

Пiсля смертi спaдкодaвця протягом 6 мiсяцiв спaдкоємцю необхiдно подaти зaяву про прийняття спaдщини нотaрiусу, не зaлежно вiд нaявностi зaповiту. Зaявa подaється зa остaннiм мiсцем проживaння померлого. Якщо ж мiсце проживання спадкодавця невiдоме, то мiсцем вiдкриття спадщини є мiсцезнаходження нерухомого майна або основної його частини (у нашому випадку – мiсце знаходження земельної дiлянки).

Через активні бойові дії на території нашої країни чимало громадян не можуть виконати умови чинного законодавства щодо місця відкриття спадщини. Тому Уряд України спростив процедуру спадкування, ухваливши такі нормативно-правові акти.

Згідно цих  документів внутрішньо переміщені особи можуть звернутися до будь-якого нотаріуса України, де вони тимчасово перебувають чи вимушено оселились, щоб відкрити спадкову справу, незалежно від того де востаннє проживав померлий.

За кордоном консульськi установи або дипломатичнi представництва України  можуть здійснювати нотарiальнi дiї. Окрiм того, заяву про прийняття спадщини можна вiдправити нотарiусу поштою (в тому числi, якщо ви перебуваєте за кордоном).

II крок – оформлення спадщини на землю

Під час вiдкриття спадкової справи нотарiус зобов’язаний перевiрити наявнiсть чи вiдсутнiсть ранiше вiдкритої спадкової справи, спадкового договору, заповiту та зареєструвати спадкову справу у Спадковому реєстрi.

Зараз, в умовах воєнного стану,  нотарiус може вiдкрити спадкову справу без використання Спадкового реєстру, якщо доступ до нього – обмежено. Коли доступ до Спадкового реєстру відновлять, нотарiус зобов’язаний впродовж п’яти робочих днiв  перевiрити наявнiсть заведеної спадкової справи, спадкового договору та заповiту.

Важливо, що видавати свiдоцтва про право на спадщину у спадковiй справi, вiдкритiй без використання Спадкового реєстру, до її реєстрацiї у Спадковому реєстрi – заборонено.

Для прийняття спадщини встановлюється строк – шiсть мiсяцiв, який починається з часу її вiдкриття. Водночас, на перiод дiї воєнного стану строк для прийняття спадщини або вiдмови вiд її прийняття – зупиняється, але не бiльше нiж на чотири мiсяцi після завершення воєнного стану.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за  адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової  допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у  межах України.

оприлюднено 26.12.2022 р

Стягнення аліментів з особи, що перебуває за кордоном

Як стягнути аліменти з людини, яка живе за кордоном? Алгоритм дій.

За Українським законодавством батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, незважаючи на  те, в якій країні вони проживають.

Отож, підготували для вас покрокову інструкцію про те, як стягнути аліменти з одного з батьків, який відмовляється добровільно їх сплачувати та проживає за кордоном.

Крок 1. Найперше, що потрібно зробити, це отримати рішення суду України про стягнення аліментів. У цьому вам може допомогти система безоплатної правової допомоги, контакти найближчого пункту доступу до безоплатної правової допомоги, Ви можете знайти на нашому сайті – www.legalaid.gov.ua, або звернутись за телефоном гарячої лінії системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.

Той із батьків, із ким мешкає дитина, має право звернутися до суду з відповідним позовом. І вже з рішенням національного суду про стягнення аліментів стягувач може звертатися до компетентного органу (суду) іноземної держави.

Крок 2. Звернутися до суду іноземної держави з клопотанням про визнання та виконання рішення суду України.

Дане клопотання повинно містити інформацію про відповідача (боржника), а саме:

повне ім’я, дату народження, громадянство, адресу проживання протягом останніх 5 років (наскільки це відомо Вам, рід занять і місце роботи, фотокартку (за можливості), наявні відомості про фінансові та сімейні обставини боржника, у тому числі інформація про майно, яке йому належить та іншу будь-яку корисну для справи інформацію.

Вказане клопотання необхідно надіслати до Міністерства юстиції України через територіальне управління юстиції, контакти яких Ви можете знайти на сайті Мін’юсту – https://minjust.gov.ua/str_ter.

До клопотання необхідно додати документи, оформлені належним чином судом, що виніс рішення, а саме:

• копія судового рішення;
• довідка про те, що рішення набрало законної сили;
• довідка про часткове виконання або невиконання рішення на території України
• довідка про те, що відповідач був належним чином повідомлений про день судового засідання, та копії документів, що це підтверджують, якщо відповідач не брав участі в судовому засіданні;
• копія протоколу судового засідання (або журналу судового засідання), під час якого справу про стягнення аліментів було розглянуто по суті;
• фотокартка стягувача.

Також, зверніть увагу на ці моменти:

Клопотання та документи, що до нього додаються, надаються українською мовою разом із перекладом на офіційну мову договірної сторони, на території якої пропонується здійснити визнання і виконання рішення.

Рішення по цьому питанню приймається протягом 1 місяця від дня його надходження. Цей строк може становити більш ніж один місяць, якщо для звернення за кордон потрібно отримати додаткову інформацію або документи та вжити інших заходів для належного оформлення клопотання.

Нотаріально завірений переклад не вимагається. Достатньо, якщо переклад офіційно засвідчений перекладачем або бюро перекладів.

Вимога консульської легалізації або засвідчення документів апостилем також не застосовується до документів відповідно до конвенцій.

 Якщо у вас виникли додаткові питання, ви можете звернутися до системи безоплатної правової допомоги, зателефонувавши за єдиним телефонним номером системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні), або відвідати сайт – https://www.legalaid.gov.ua/, чи самостійно знайти правову інформацію, що вас цікавить на сайті правових консультацій – https://wiki.legalaid.gov.ua/

 Консультував завідувач сектору «Рахівське бюро правової допомоги»  Василь Савуляк

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за  адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової  допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у  межах України.

Кредит чи позика: що обрати та яка в них відмінність

Кредитування в Україні стає напрочуд популярним. Разом з кредитними картками, розстрочками та кредитами готівкою набирають обертів і позики від макрофінансових організацій (далі – МФО). Часто беручі гроші в борг в якійсь установі українці навіть не читають договір, а потім не можуть витримати фінансового навантаження та погасити борг. Розібратися у чому полягає різниця між кредитом та позикою, а головне: якому з варіантів надати перевагу в тій чи іншій ситуації, допомагає фахівчиня Кам’янського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марія Ростова.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) позика – це передача однією стороною (позикодавцем) у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками. Позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Активами, які отримує позичальник можуть бути:

–          грошові кошти в готівковій або безготівковій формі;

–          товари, матеріали та інше;

–          матеріальні цінності, які можна оцінити і встановити на них фіксовану вартість.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір та порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором розмір процентів не встановлений, він визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Сам договір позики починає діяти з моменту передачі майна або  грошей.

Проте позика може бути і безкоштовною. Наприклад, деякі МФО надають першу позику споживачу безкоштовно, за умови, що сума боргу буде сплачена вчасно. Крім МФО позику можуть надавати й банківські установи або фізичні особи, тощо.

Відповідно до статті 1054 ЦК України кредит – це завжди передача банком або іншою фінансовою установою (кредитодавцем) грошових коштів позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором. За кредитним договором позичальник зобов’язується повернути кошти та сплатити проценти за користування.

На відміну від позики, відносини між учасниками кредитної угоди завжди оформлюється договором. Кредитний договір визнається укладеним з моменту узгодження його умов і підписання обома сторонами. Проте документ може бути укладений як в паперовій формі, так і онлайн – в електронному вигляді. З точки зору закону обидва варіанти однаково правомірні.

Суть договору позики та кредитного договору одна – гроші треба повернути.

Основні відмінністі між позикою та кредитом полягають:

–           у їх призначенні: кредит – цільове і нецільове використання коштів , позика – нецільове;

–          у забезпеченні: кредит може бути забезпечений майном, позика – ні;

–          в умовах видачі: для кредиту вони більш жорсткі (необхідно хороша кредитна історія, постійний дохід, тощо), позика доступна майже всім;

–          у сумі кредитування: кредит – велика сума, позика – невелика сума;

–          у строках кредитування: кредит – декілька років, позика – до 1 місяця з можливістю оформити пролонгацію;

–          у способі погашення: кредит – раз на 30 днів, позика – одноразово при закінченні дії договору;

–          у продовженні строку дії договору (пролонгація): кредит – неможливо, позика – можливо.

Перед укладанням договору позики чи кредитного договору споживач має оцінити усі «за» та «проти», а також ситуацію, у якій потрібні кошти. Позика буде доречною, якщо гроші потрібні швидко та на короткий термін. Якщо ж вам потрібна велика сума й надовго,  краще оформити кредит у банку.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за  адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової  допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у  межах України.

Виправлення описок та помилок у рішеннях суду

У роботі з текстами кожен з нас іноді припускається помилок. Не виняток і судді, особливо враховуючи їх значне робоче навантаження та обсяг документів, з яким їм доводиться  працювати. Описки, які утруднюють чи роблять неможливим виконання рішення суду це — проблема. Шлях її вирішення — процедура їх виправлення у судовому рішенні.  Про її законодавче регулювання розповідає фахівчиня зі зв’язків із громадськістю та пресою Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Вікторія Пльохіна.

Статтею 269 Цивільного процесуального кодексу передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки або арифметичні помилки, про що суд постановляє ухвалу. Відповідні положення містяться й у статтях 253 Кодексу адміністративного судочинства та у ст. 243 Господарського процесуального кодексу. Звернутися до суду із заявою про внесення виправлень можна незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Отже, процесуальні кодекси виокремлюють два види помилок:

– описка — зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Не вважаються опискою помилки, які не викривляють зміст, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Наприклад, зазначення неправильного місця народження померлої породжує помилку у свідоцтві про смерть і майбутні проблеми з документацією при прийнятті спадщини (справа №  201/5960/22).

– арифметична помилка — це помилка у визначенні результату підрахунку (пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки або неуважністю), тобто та помилка, яка суттєво впливає на вирішення спору. Наприклад, неправильна сума середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при відстороненні (справа №  203/267/22).

У той же час, не може бути виправленим застосування неправильних методик підрахунку або покладення в основу розрахунку невірних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень за Постановою КАС ВС від 18.02.2020 у справі № 818/2/14. Також суддею можуть бути виправлені лише ті помилки, які допустив він сам, тобто він не може вплинути на помилки в оцінці експерта або в інших доказах.

При цьому, законодавство не надає будь-яких інших можливостей змінювати тексти своїх вже ухвалених рішень, навіть якщо суддя пізніше виявляє, що допущено помилку при оцінці доказів чи застосуванні права. Такі помилки може виправити лише суд вищої інстанції під час апеляційного/касаційного перегляду рішення.

Зазвичай питання про внесення виправлень у текст судового рішення вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала, і розглядається протягом 10 днів після її надходження.

Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

За подання заяви про виправлення описки чи арифметичної помилки судовий збір не сплачується.

Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за  адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової  допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у  межах України.

Чи позбавлять субсидії за наявності боргу

Мені було призначено субсидію на оплату житлово-комунальних послуг. Однак у зв’язку зі скрутним фінансовим становищем в мене виникла заборгованість зі сплати комунальних послуг. Мене цікавить питання, чи позбавлять мене субсидії, якщо я не сплачу борг?

Відповідає завідувачка Сахновщинського бюро правової допомоги Людмила Клімова.

Право на призначення субсидії мають сім’ї, у яких розмір плати за житлово-комунальні послуги у межах норм споживання перевищує обсяг визначеного Кабінетом Міністрів України обов’язкового платежу, який становить 15% сукупного місячного доходу членів домогосподарства.

Наявність заборгованості впливає на призначення субсидії. Так, субсидія не призначається за наявності простроченої понад три місяці заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг і загальна сума якої перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень.

Оскільки субсидію призначають строком до дати закінчення опалювального або неопалювального сезону, то наявність заборгованості аналізується органами соціального захисту населення в травні поточного року. Тобто фактично до травня Ви мали змогу розраховуватись за комунальні послуги зі зручною для Вас періодичністю.

У разі, якщо заборгованість по комунальних платежах не погашена та перевищує 680 гривень, домогосподарство можуть позбавити субсидії.

Однак зверніть увагу, Ви маєте право укласти з постачальником комунальних послуг договір щодо реструктуризації боргу . В разі якщо такий договір буде укладено протягом двох місяців від початку опалювального сезону, житлову субсидію буде призначено з початку сезону.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за  адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової  допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у  межах України.

Розірвання договору оренди земельної ділянки з підстав зміни власника землі

Спадкування – це перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку в порядку спадкування переходить на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до чинного законодавства, зміна власника земельної ділянки не є підставою для припинення договору оренди землі. До закінчення терміну оренди новий власник не має права в односторонньому порядку розірвати договір, крім випадку, коли в договорі оренди не прописано, що смерть орендодавця є підставою для припинення дії договору.

Про розірвання договору оренди земельної ділянки з підстави зміни власника землі, розповідає головний фахівець із зв’язків з громадськістю та пресою відділу безоплатної правової допомоги Олександрійського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Руслан Кравченко.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов’язана повідомити про це орендаря.

 Повідомлення повинно містити:

• кадастровий номер, місце розташування та площа земельної ділянки;
• прізвище, ім’я, по батькові нового власника;
• адреса місця проживання нового власника;
• платіжні реквізити, якщо договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі.

Повідомлення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Успадкувавши земельну ділянку, спадкоємець приймає на себе не тільки право власності на нього, а й права і обов’язки, що виникли у спадкодавця за договором.

Після переоформлення права власності на земельну ділянку, спадкоємець може внести зміни в чинний договір оренди. Для зміни договору, новий власник землі має надати орендарю копію свідоцтва про право на спадщину, копію документів, що засвідчують особу нового власника земельної ділянки, копію державного акта або виписку з Державного земельного кадастру, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

 Визначено два шляхи дострокового розірвання договору оренди землі:

 За згодою сторін:

• У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення — за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов’язань.
• У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

За рішенням суду:

• невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону України «Про оренду землі»;
• невиконання сторонами обов’язків, передбачених умовами договору;
• у разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки;
• на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

(НЕ)збереження за мобілізованим середнього заробітку

Я військовослужбовець добровольчого формування, який до повномасштабного вторгнення агресора на територію України працював на посаді керівника структурного підрозділу у державній установі. Мене цікавить запитання щодо правомірності незбереження роботодавцем за мною середнього заробітку як за мобілізованим.

Відповідає Уляна Кудрик, директорка Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Раніше згідно із законодавством за всіма мобілізованими працівниками зберігалося робоче місце, посада, а також роботодавець платив їм середню зарплату. Однак 19 липня 2022 року набули чинності зміни до ст. 119 Кодексу законів про працю України, відповідно до яких скасовано збереження середнього заробітку за мобілізованими працівниками відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. № 2352-IX.

Однак насправді є деякі винятки, коли роботодавець продовжує зберігати середній заробіток за військовослужбовцем.

Добровольчих формувань територіальних громад немає в переліку видів військової служби згідно із Законом України «Про військовий обов’язок та військову службу», через це такі військовослужбовці потрапляють під дію ч. 1 ст. 119 Кодексу законів про працю України і за ними зберігається виплата середнього заробітку, оскільки участь у теробороні вважається не військовою службою, а виконанням державних/громадських обов’язків.

Підтвердженням того, що військовослужбовець виконує державний/громадський обов’язок, а не проходить військову службу, є:

• підписаний контракт добровольця територіальної оборони;
• довідка/витяг з наказу, видана на вимогу військовослужбовця – члена добровольчого формування командиром добровольчого формування, яка містить інформацію про включення до списку осіб, залучених до виконання державного або громадського обов’язку.

Саме ці документи необхідно надати роботодавцю для того, щоб зберегти за собою право щодо нарахування середнього заробітку.

Добровольці територіальної оборони – не єдина категорія працівників, що зберегла за собою право на отримання середнього заробітку в разі проходження військової служби.

Мінекономіки у своїх роз’ясненнях наголошує, що за педагогічними та науково-педагогічними працівниками у разі проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, зберігається попередній середній заробіток. Ця норма зазначена у ч. 2 ст. 57 Закон України «Про освіту».

Станом на сьогодні жодних змін до Закону України «Про освіту» стосовно припинення збереження середнього заробітку працівникам, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військову службу за призовом осіб із числа резервістів, в особливий період не внесено.

Крім того, слід відзначити, що згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, не підлягають:

• наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь;
• педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови, що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Особливості стягнення аліментів за умов воєнного стану

Деякі батьки завжди відповідально виконують свої обов’язки щодо матеріального забезпечення дитини, а інші навпаки цілеспрямовано ухиляються від цього. Наразі до законодавства України було внесено чимало змін та доповнень, аби уникнути збільшення кількості боржників зі сплати аліментів.

Війна – не привід забути про сплату аліментів, але з початком збройної агресії РФ проти України відбулися і певні зміни як у порядку  примусового їх стягнення так і під час добровільної сплати. Так, з прийняттям Верховною Радою Закону України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, Закон України «Про виконавче провадження» було доповнено  рядом положень, пов’язаних із військовою агресію Російської Федерації на території нашої держави. Ці зміни набрали чинності 26 березня 2022 року.

Але слід зауважити, що питання стягнення аліментів під час війни не зазнало кардинальних змін, окрім виконання рішень на тимчасово окупованих територіях України державою-агресором.

Відповідно до змін тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

– припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни РФ).
– із 26 березня 2022 року можливим є проведення відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника лише на виконання рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації. Зазначене обмеження не застосовується до громадян РФ, які проживають на території України на законних підставах.
– забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії РФ, у період такої окупації.
– за рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи – підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача – на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Розглянемо основні зміни у порядку стягнення аліментів на період дії воєнного стану, які надають  можливість вирішити деякі проблемні питання з цього приводу для громадян :

– Нотаріальний договір: а) працюють не всі нотаріуси; б) нотаріус має право оформляти аліментний договір на звичайному аркуші паперу (з дотриманням низки правил), а не лише на спеціальному бланку.
– Звернення до суду з питання стягнення аліментів: бойові дії та тимчасова окупація перешкоджають здійсненню правосуддя на деяких територіях, тому територіальна підсудність окремих судів тимчасово змінилася. Щоб правильно визначити, до якого суду звертатись, необхідно знайти відповідь на це юридичне питання на сайті Верховного суду.

Наразі багато чоловіків були мобілізовані і захищають нашу землю від окупантів. В зв’язку з цим дуже розповсюдженим стало питання матерів малолітніх і неповнолітніх діточок, а чи можливо  стягнення аліментів із платників, які перебувають у Збройних Силах України. З цього приводу законодавство чітко говорить про те, що жодних обмежень щодо стягнення аліментів з військовослужбовців не встановлено. Так, Постановою КМУ від 16 лютого 2022 року № 122 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 146» встановлено, що з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв’язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.

Таким чином, військовослужбовці сплачують аліменти на загальних засадах та з усіх видів грошового забезпечення (крім такого, яке не має постійного характеру).

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Сплата аліментів мобілізованими

Одним із важливих питань сьогодення, яке виникло в умовах воєнного стану, стало питання стягнення аліментів із платників, які перебувають у Збройних Силах України та мобілізованих осіб, яким  перестали нараховувати заробітну плату  за основним місцем роботи.

З цього приводу, законодавство чітко говорить про те, що жодних обмежень щодо стягнення аліментів з  військовослужбовців не встановлено.

Так, Постановою КМУ від 16 лютого 2022 року №122 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р.№146»  встановлено, що з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв’язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.

19 липня 2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352. Закон звільняє роботодавця від обов’язку зберігати середній заробіток за працівниками, яких призвали на військову службу. За такими працівниками роботодавець має зберігати лише місце роботи та посаду.

Мобілізованим працівникам виплачують  грошове забезпечення коштом Держбюджету на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Якщо утримання аліментів здійснюється у примусовому порядку на підставі документів державного або приватного виконавця, то саме на виконавців відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» покладений обов’язок здійснювати розшук доходів боржника, на які можуть бути звернуті стягнення за виконавчими документами. З цією метою виконавці наділені відповідними повноваженнями, зокрема надавати запити та отримувати відповіді на них у найкоротші терміни від податкових органів про осіб, які здійснюють виплату доходу боржнику.

У свою чергу, стягувач може  також письмово звернутися до виконавця із заявою, де вказати про те, що боржник, мобілізований на військову службу та вказати номер частини,  якщо такий  відомо.

Якщо виконавцю невідома адреса військової частини, де служить боржник, він повинен надіслати документи щодо стягнення аліментів до Міністерства оборони України. Після чого,  ці документи будуть передані до бухгалтерії військової частини, і продовжаться виплачуватися аліменти з доходів боржника.

У випадках мобілізації працівника, з метою недопущення припинення стягнення аліментів, рекомендується здійснювати подальше стягнення аліментів через виконавчу службу або надати виконавчий документ безпосередньо до військової частини, де проходить військову службу мобілізований працівник.

З огляду на вище викладене, військовослужбовці сплачують аліменти на загальних засадах та з усіх видів грошового забезпечення (крім такого, яке не має постійного характеру).

Консультацію підготувала завідувачка сектору Міжгірське бюро правової допомоги Тетяна Головка

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Пенсійне забезпечення внутрішньо переміщених осіб

Від початку повномасштабного вторгнення в Україну мільйони українців були змушені покинути свої домівки та змінити місце проживання. Багато з них виїхали за кордон у пошуках притулку від війни в інших державах. Інша частина переїхала до регіонів України, де не ведуться активні бойові дії. Таких людей вважають внутрішньо переміщеними особами. Серед них є діти, жінки, люди похилого віку та інші соціально вразливі категорії населення.

Згідно Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщена особа – це громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Законом закріплено права внутрішньо переміщених осіб, які їм гарантуються у разі набуття такого статусу, серед яких, зокрема є право на пенсійне забезпечення.

Куди необхідно звернутись?

Ø Для призначення пенсій внутрішньо переміщеним особам вперше необхідно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем свого фактичного проживання не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку

Які документи потрібні?

Ø Заяву про призначення (відновлення) пенсії

Ø Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (у разі, якщо особа відмовилась від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, відомості про таку особу беруться з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб)

Ø Документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційний код) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Ø Трудову книжку або інші документи, що підтверджують наявний трудовий стаж

Ø Індивідуальні відомості про застраховану особу (за період роботи чи довідка про заробітну плату)

Ø За необхідності – документи, що засвідчують особливий статус особи

Ø Дві фотокартки розміром 2,5×3 см

Який строк розгляду заяви?

Ø За загальним правилом, територіальний орган Пенсійного фонду України приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії а не пізніше 10 днів з дня надходження заяви

Які шляхи отримання пенсії?

Ø Виплати пенсій, що призначаються ВПО, здійснюються через рахунки та мережу відділень Ощадбанку. Для відкриття рахунку для перерахунку пенсії до відділення банку за місцем фактичного проживання слід надати: документ, що посвідчує особу (паспорт), довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, довідку про отримання пенсії, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи

Ø Для осіб з інвалідністю I групи та інших осіб, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, передбачено можливість за їх письмовою заявою отримувати пенсію через Укрпошту з доставкою за їх фактичним місцем проживання

Важливо! Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. № 637 для ідентифікації одержувачів пенсій, які є внутрішньо переміщеними особами, платіжні картки, на яку таким особам зараховується пенсія, одночасно є їх пенсійними посвідченнями.

Роз’яснення підготував головний юрист сектору «Снятинське бюро правової допомоги» Коломийського місцевого центру з надання БВПД Лепчук Святослав.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Несподіванка для власника майна. На яких ресурсах перевірити його арешт

Земельні ділянки, будинки, квартири – це нерухоме майно яким власники можуть розпоряджатись на свій розсуд. Однак, буває, що при укладанні угоди купівлі-продажу власника чекають неприємні сюрпризи, наприклад,  арешт майна.

Інколи люди навіть не підозрюють про те, що на їх  власність може накладено арешт. Такою власністю не можна вільно розпоряджатись, тобто продати, подарувати, обміняти.

В яких випадках може бути арештована власність

Арешт може бути накладений:

• У межах кримінального судочинства. Нерухомість може виступати об’єктом злочину чи на неї можуть накласти арешт для забезпечення конфіскації майна у кримінальному провадженні. Бувають випадки коли у кримінальних провадженнях накладається арешт на майно власника, який не має жодного відношення до справи. У такому разі необхідно оскаржити такий арешт слідчому судді у цій кримінальній справі.
• У рамках господарського, адміністративного чи цивільного провадження. Об’єкт нерухомості може виступати предметом спору або як забезпечення виконання зобов’язань власника. Якщо арешт накладено на виконання рішення (ухвали) суду, його можна оскаржити в рамках тієї судової справи, в якій накладено такий арешт. Тоді треба оскаржити або ухвалу суду, або дії виконавчої служби, залежно від ситуації.
• Виконавчим написом нотаріус також може накласти арешт. Тоді необхідно оскаржити такий виконавчий напис.
• Бувають випадки, що арешт на майно накладається за зобов’язаннями іншої особи, наприклад попереднього власника. В такому разі необхідно звертатися з позовом до суду, до виконавчої служби та доводити, що арешт накладено неправомірно і власник майна до боргів третьої особи не має жодного відношення.

Як перевірити чи накладено арешт на нерухомість

Існує декілька способів отримати інформацію щодо стану майна:

• На сайті ДП “Національні інформаційні системи”. Обираємо реєстр “Майно та обтяження”- “Державний реєстр речових прав на нерухоме майно” (наразі-ведуться технічні роботи). Тут кожен охочий може отримати витяг за кілька хвилин, заплативши лише 30 грн. Зокрема, можна дізнатися, хто є власником нерухомості, реєстраційний номер майна та найголовніше – чи не перебуває воно під арештом.
• Також дані з Державного реєстру речових прав  на нерухоме майно, можна отримати через мобільний додаток Дія, за посиланням . Ця послуга коштуватиме також 30 гривень (може змінюватись вартість послуги, у залежності від обсягу наданої інформації).
• Ще одним способом з’ясувати яким є стан нерухомості, перевірити чи перебуває майно під арештом – чат-ботом Opendatabot. Завантажити можна як у Телеграмі https://t.me/OpenDataUABot, так і у Viber https://chats.viber.com/opendatabot/ru

Для отримання отримання витягу з реєстру нерухомого майна

• Відкрийте Опендатабот та зробіть запит за власником— введіть ІПН фізичної особи або код ЄДРПОУ юридичної особи.
• Перейдіть у розділ «Нерухомість, борги, штрафи».
• Оберіть потрібний об’єкт нерухомості з переліку та сплатіть за його замовлення.
• Отримайте витяг.

Юридичну консультацію підготувала

фахівчиня Регіонального центру з надання БВПД у Вінницькій області

Анастасія Семенюк

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Як переселенцям стати в чергу до дитсадка

Багато родин з дітками були вимушені поїхати з власних домівок у пошуках безпеки. На новому місці батькам треба працювати, і постає питання: “Куди дітей?”. На жаль, через безпекові питання заклади дошкільної освіти зараз не працюють. Але якщо бути оптимістами, то все одно варто подбати про те, щоб на майбутнє записатись до дитячого садочка.

Варто зараз вивчити алгоритм, який працював до початку повномасштабного нападу рф, щоб, як тільки буде можливо, влаштувати дитину до дитячого дошкільного закладу.

Слід знати, що формування новостворених груп в садочках здійснюється щороку наприкінці літнього періоду, не пізніше 31 серпня. Але зарахування здійснюється протягом усього року в порядку черговості, тому заяву краще подати якнайшвидше. Нехай вона чекає свого часу.

Які пільги мають діти зі статусом ВПО

Діти з числа внутрішньо переміщених осіб чи діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, зараховуються до державних (комунальних) закладів дошкільної освіти першочергово. Це передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2021 N86.

Тож при подачі заяви не забудьте про це нагадати, реквізити довідки зазначте в заяві і додайте копію довідки ВПО.

Як подати заяву

Заява про зарахування подається особисто одним із батьків або іншим законним представником дитини. Подати заяву можна  і за допомогою системи електронної реєстрації.

https://reg.isuo.org/signup?fbclid=IwAR11Gjlp0Mwz2QO4rWJhp7TxRmKA0mN25hwZ00wPbSemHWqA3Pi0dXP5kOg

Вивчіть ситуацію у своєму населеному пункті. Можливо, є інша, місцева, форма подачі заяв.

До заяви про зарахування дитини до закладу дошкільної освіти додаються:

— копія свідоцтва про народження дитини;

— медична довідка, видана відповідно до статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», разом з висновком про те, що дитина може відвідувати заклад дошкільної освіти;

— за наявності — копію документа, що підтверджує право на першочергове зарахування дитини (довідка ВПО).

Куди звертатися, якщо дитину не хочуть зараховувати

Доведеться писати листи або телефоном скаржитись у вищі органи. Звертайтесь офіційно! Якщо це заява – віддавайте її з проставленням відмітки на вашому примірникові або поштою рекомендованим листом.

до керівника дитсадка;

до місцевих управлінь/відділів/департаментів  освіти;

до обласного департаменту освіти;

до Міністерства освіти і науки (контакти з питань загальної середньої та дошкільної освіти — 044 481 47 69);

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у  межах України.

Як вимушеним переселенцям влаштувати дитину до школи

Зовсім скоро 1 вересня. Початок 2022-2023 навчального року для багатьох українців пройде не так, як зазвичай. Мільйони українців були вимушені виїхати у більш безпечні місця, отримали статус внутрішньо переміщених осіб. Хтось віддає дитину у перший клас, чиїсь син та донька продовжують  навчання у своїй школі, а комусь доводиться переводити дітей до школи за новим місцем проживання. Як вимушеним переселенцям влаштувати дітей до навчального закладу – з цим питанням розбирались фахівці системи надання безоплатної правової допомоги. До вашої уваги декілька алгоритмів дій.

Як зазначає Міністерство освіти та науки України, із урахуванням безпекової ситуації діти у 2022/2023 навчальному році можуть навчатися у закладах освіти, в яких вони навчалися ДО початку широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну, за умови, якщо такий заклад працює. Діти також можуть навчатися у закладах освіти за місцем їхнього тимчасового перебування.

Як перевести дитину з числа внутрішньо переміщених осіб до нової школи за тимчасовим місцем проживання

Хто може звертатись?

Звертатись в інтересах дітей може один з батьків, опікун/піклувальник, інший законний представник. Він має написати заяву про прийом дитини на навчання на ім’я керівника закладу освіти, який обслуговує територію, на якій тимчасово проживає дитина.

Які документи слід надати?

У звичайних умовах відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 рок № 367, до заяви при прийомі до школи додаються такі документи:

1) копія свідоцтва про народження дитини або документа, що посвідчує особу здобувача освіти (під час подання копії пред’являється оригінал відповідного документа);

2) оригінал або копія медичної довідки за формою первинної облікової документації № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду» (далі – медична довідка);

3) оригінал або копія відповідного документа про освіту (за наявності).

Якщо ж дитина та її батьки мають довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, то в разі відсутності відповідних документів, дитина зараховуються до закладу освіти без подання зазначених документів, за виключенням вимоги щодо подання медичної довідки.

Відповідні положення містить і наказ Міністерства освіти і науки України від 28 березня 2022 року № 274 «Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні», згідно з яким органам управління у сфері освіти місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування доручено забезпечити зарахування здобувачів загальної середньої освіти, які вимушені були змінити місце навчання та/або проживання (перебування), до закладів освіти за заявою (її сканованою копією чи фотокопією), що подається до закладу освіти одним з батьків, опікуном, іншим законним представником, родичем здобувача освіти або повнолітнім здобувачем освіти нарочно, факсом, електронною поштою, іншими засобами зв’язку чи у будь-який інший спосіб (за вибором заявника).

Як направляти заяву з документами? 

Подати заяву та копії документів потрібно до закладу освіти на території, де тимчасово проживає дитина. Це можна зробити особисто, звернувшись з відповідною заявою безпосередньо до закладу чи направити скановану заяву та документи на адресу його електронної пошти, або направити їх звичайною поштою (бажано рекомендованим листом).

Що робити, якщо відмовляють у прийомі до закладу освіти?

Якщо вам усно відмовляють у прийомі заяви, наполягайте на наданні письмової відповіді. У разі отримання відмови, звертайтесь в письмовій формі із зазначенням опису проблеми до органів управління освітою у вашому населеному пункті/громаді. Це можуть бути департаменти, управління, відділи освіти при органах місцевого самоврядування та районних (обласних) державних адміністраціях.

Як влаштувати дитину з числа внутрішньо переміщених осіб до першого класу

Зарахування дітей до закладу освіти здійснюється, як правило, до початку навчального року та відповідно до території обслуговування на підставі заяви батьків, опікунів або інших законних представників дитини та доданих до неї документів: копія свідоцтва про народження дитини (у випадку відсутності ‒ довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи) та медична довідка.

Як відновити свідоцтво про народження

У разі втрати свідоцтва про народження дитини його варто відновити. Для цього законні представники мають звернутись до найближчого відділу реєстрації актів цивільного стану. До речі, подати таку заяву для отримання дубліката відтепер можна і через Портал Дія: https://diia.gov.ua/services/povtorna-vidacha-svidoctva-pro-narodzhennya.

Крім того, у разі відсутності свідоцтва про народження дитини для сприяння в його оформленні керівник закладу освіти зобов’язаний невідкладно поінформувати орган опіки і піклування за місцем проживання дитини чи місцезнаходженням закладу освіти.

Що робити, якщо місць немає

Можуть траплятись ситуації, коли заклад освіти перевантажений і місць немає. У такому випадку керівники закладів освіти все одно мають сприяти прийняттю дітей до школи.

Керівник закладу освіти вживає заходів щодо раціонального використання наявних у закладі освіти приміщень та/або ініціює перед органом, у сфері управління якого перебуває заклад освіти: відкриття додаткового класу; внесення необхідних змін до організації освітнього процесу; вивільнення приміщень, що використовуються не за призначенням.

У разі якщо після вжиття вичерпних заходів кількість потенційних першокласників перевищує спроможність закладу освіти, орган, у сфері управління якого перебуває заклад освіти, невідкладно має запропонувати на вибір батьків таких дітей перелік закладів освіти, максимально доступних і наближених до місця їх проживання (лист Міністерство освіти і науки України від 16 квітня 2022 року № 1/4202-22 «Щодо зарахування до 1-го класу закладів загальної середньої освіти»).

Увага! Якщо заклад освіти відмовляє у зарахуванні дитини та не вживає заходів щодо вирішення даного питання, варто звернутися зі скаргою до Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 10, тел. (044) 481-32-21, mon@mon.gov.ua); Державної служби якості освіти України (для звернення громадян з питань загальної середньої та дошкільної освіти ‒ (044) 236-10-50); на Урядовий контактний центр (1545) або на гарячі лінії органів місцевої влади.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103,  дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та  мобільних  телефонів у  межах України.

Не хочеш брати в руки зброю – візьмеш лопату, або що таке альтернативна служба

З 24 лютого 2022 року для України розпочався  один з найтяжчих періодів в нашій історії.  Для захисту територіальної цілісності держави від ворожих загарбників розпочато мобілізацію, під час якої військовозобов’язане населення залучається до оборони країни.  В першу чергу це стосується повнолітніх осіб чоловічої статі, які за станом здоров’я та сімейними обставинами можуть бути включеними до військових формувань у складі Збройних Сил України.

Однак, за релігійними переконаннями, зброю в руках можуть тримати не всі українці. Така ситуація викликає неабияке обурення серед людей, особливо тих, що втратили близьких під час бойових дій. В суспільстві зростає невдоволення особами, віровчення яких не допускає користування зброєю.

Як же владнати дану “несправедливість” та примирити людей?

На сьогоднішній день в Україні є чинним Закон “Про альтернативну (невійськову) службу», положення якого якраз і врегульовують дану проблему. Громадяни, які належать до діючих згідно з законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, проходять альтернативну службу на підприємствах, в установах, організаціях, що перебувають у державній, комунальній власності, діяльність яких, у першу чергу, пов’язана із соціальним захистом населення, охороною здоров’я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також у патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України.

Кажучи простою мовою, ті громадян, яким релігія забороняє воювати, залучаються і залучатимуться надалі для відбудови нашої держави після війни та подолання її наслідків.

Чи можуть особу, яка проходить альтернативну (невійськову) службу, скеровувати для її проходження в іншу місцевість?

Закон дозволяє скеровувати осіб, які перебувають на альтернативній службі, до іншої місцевості, при цьому, надаючи гарантії забезпечення таких осіб впорядкованим тимчасовим житлом.

У разі направлення громадянина для проходження альтернативної служби не за місцем проживання, а в місцевість, звідки він не може щоденно повертатися до місця проживання, строк альтернативної служби визначається з урахуванням часу, необхідного для переїзду до місця служби та у зворотному напрямку.

Яка тривалість проходження альтернативної служби?

Термін проходження альтернативної служби у півтора рази перевищує термін, який передбачений для “строковиків”, тобто осіб, які проходять строкову військову службу в ЗСУ. Час перебування громадянина на альтернативній службі зараховується до його страхового стажу.

Під час проходження альтернативної служби громадянину надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю п’ятнадцять календарних днів. За перший рік альтернативної служби відпустка надається після відпрацьованих одинадцяти календарних місяців.

Загалом, слід зазначити, що трудові відносини між громадянином, який проходить альтернативну службу, та підприємством, установою, організацією здійснюються на підставі письмового строкового трудового договору і регулюються законодавством про працю.

ПЕРЕЛІК видів діяльності, якими можуть займатися громадяни, що проходять альтернативну (невійськову) службу:

• колективні громадські роботи та особисті послуги;
• будівництво;
• виробництво електроенергії, газу та води;
• сільське господарство, мисливство, лісове господарство, рибне господарство;
• добувна промисловість;
• обробна промисловість;
• транспорт.

У вас може скластися враження, що альтернативна служба в сучасних реаліях — це звичайна робота у місцевості, вільній від окупації та бойових дій і така діяльність не може прирівнюватись до безпосередньої участі в бойових діях, а жоден закон не змінить ставлення людей до тих, хто не може (чи не хоче) брати в руки зброю.

Однак ми, автори консультації, переконані, що все залежить від людей: від їхньої свідомості, цілеспрямованості і почуття патріотизму. Як на фронті, так і в глибокому тилу є люди, які виконують поставлені задачі впівсили, чекаючи допомоги збоку, розраховуючи на інших, дотримуючись гасла “моя хата з краю”.

Давайте шанувати один одного, підтримувати в цей складний час. Зусилля усіх громадян мають бути спрямовані на захист та відбудову нашої країни. Кожна людина зобов’язана зробити свій внесок у подолання наслідків російської військової агресії.

Вірте в ЗСУ! Слава Україні!

Консультацію підготувала головний юрист сектору «Сарненське бюро правової допомоги» відділу безоплатної правової допомоги Сарненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги -Олешкевич Юлія Ігорівна .

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у  межах України.

Втратили документи про вищу освіту: як їх відновити

Починаючи з 2014 року кількість українців, які мають статус внутрішньо переміщеної особи, постійно збільшується. Серед основних проблем, які перешкоджають переселенцям налагодити життя в безпечних регіонах – втрата документів, зокрема, документів про вищу освіту. Отож, чи можливо відновити документи, які були залишені на непідконтрольній території, пошкоджені чи знищені внаслідок бойових дій? На поширені запитання відповів головний юрист Київського бюро правової допомоги №2 Євген Рибак.

Чи можливо отримати дублікат диплому навчального закладу, що знаходиться на непідконтрольній території

Відновити диплом про вищу освіту навчального закладу, що знаходиться на непідконтрольній території або закладу, що вже ліквідований, можливо.

У національному законодавстві містяться норми, що регулюють питання відновлення або видачі дублікатів документів про освіту для внутрішньо переміщених осіб. 28 травня 2014 року Наказом Міністерства освіти і науки України № 655 було затверджено Порядок замовлення та видачі документів про вищу освіту державного зразка та додатків до них випускникам вищих навчальних закладів, розташованих на тимчасово окупованій території України, у 2014 році.

Цим Порядком врегульовується питання видачі документів про освіту та їх додатків особам, що є випускниками вищих навчальних закладів до 2014 року включно, які знаходяться на тимчасово окупованій території.

Який алгоритм дій для отримання дубліката документу про освіту

Документ про вищу освіту може отримати випускник навчального закладу у разі виконання ряду умов:

• випускник виконав увесь навчальний план;
• пройшов державну атестацію у своєму ВНЗ, який розміщений на окупованій території;
• відмовився отримувати документ про освіту, що не відповідає українському законодавству.

Такий випускник може звернутись із заявою до Міністерства освіти і науки України, до якої має додати копію документа, що посвідчує особу, а також академічну довідку чи залікову книжку, якщо у особи є такий документ.

У разі якщо особа отримала у 2014 році документ про освіту, зразок якого не відповідає національному законодавству, вона також звертається з заявою до Міносвіти, і до такої заяви додає копію документа, що посвідчує особу і копію отриманого документа про освіту (зразок якого не відповідає законодавству), отриманий у ВНЗ, що знаходиться на окупованій території.

У випадку подачі вищезазначених заяв, Міністерство має визначити вищий навчальний заклад, якому доручать виготовити і видати необхідний документ про освіту.

При цьому слід пам’ятати, що інформація, яка стосується навчання випускника, буде обов’язково перевірятись у ЄДЕБО (Єдина державна електронна база з питань освіти) для підтвердження достовірності факту здобуття освіти.

У разі закінчення навчального закладу до 2014 року, дублікат документа про вищу освіту та додаток до нього можна  отримати, подавши відповідну заяву. До заяви можна додати документи, що підтверджують факт отримання вищої освіти.

В свою чергу, Міністерство освіти і науки України визначає заклад освіти в іншому регіоні (на підконтрольній українському уряду території), який має виготовити дублікат документа про освіту. У дублікаті документа зазначається найменування закладу, де дійсно навчалась особа, проте, зазначається підпис, печатка, прізвище, ініціали та посада керівника того навчального закладу, який здійснював виготовлення дубліката.

Як діяти, якщо отримали відмову в отриманні документа

У випадку, коли документів, які були надані особою Міністерству освіти і науки України недостатньо для видачі дубліката, заявнику може бути відмовлено у видачі дубліката документа про освіту.

Після отримання відмови від Міносвіти, випускник може у судовому порядку захистити свої права.

Цивільним процесуальним законодавством України передбачено можливість для громадянина звернутись до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Скориставшись такою формою звернення до суду, особа може отримати судове рішення, яке буде встановлювати факт закінчення певного навчального закладу. Таке рішення суду буде обов’язковим на усій території України, і наддасть можливість особі підтвердити здобуття освіти.

При подачі такої заяви до суду, необхідно вказати:

• який конкретно факт необхідно встановити;
• причини неможливості отримати документи, що встановлюють даний факт у досудовому порядку (тут знадобиться відмова з Міносвіти, яка і підтвердить таку неможливість);
• усі можливі докази, що можуть підтвердити встановлюваний факт.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у  межах України.

Потрібна безоплатна вторинна правова допомога, а документів немає – що робити?

У частині 4 статті 18 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» зазначено, що в разі звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги особа зобов’язана підтвердити свою належність до однієї з категорій, які мають відповідне право, та надати документи, що це підтверджують.

Однак від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну багато людей, які звертаються до фахівців системи безоплатної правової допомоги, не можуть надати необхідні документи – вони загублені або знищені в результаті бойових дій.

Що робити в цьому випадку, розповідає юристка Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області Анна Бенькалович.

Якщо людина, яка не має документів, звертається до бюро правової допомоги з питань встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, пов’язаних з оформленням та видачею документів, вона може надати фахівцям такі документи:

• рішення територіального підрозділу Державної міграційної служби України про відмову в оформленні та видачі паспорта громадянина України;
• копію ухвали суду про відкриття провадження у цивільній справі про встановлення факту, що має юридичне значення, пов’язаного з оформленням та видачею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.

У випадку, коли по правову допомогу звертаються потерпілі від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту у кримінальних провадженнях, розпочатих за фактом вчинення таких кримінальних правопорушень, для підтвердження їх належності до суб’єктів відповідного права разом зі зверненням можна подавати:

• витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань з інформацією про вчинення кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту;
• копію постанови слідчого, прокурора про початок досудового розслідування, завірену в установленому порядку, яка має містити всі відомості, визначені у частині п’ятій статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (у відповідності до положень статті 615 зазначеного Кодексу у новій редакції), тобто: дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; прізвище, ім’я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

Звертаємо увагу, що зазначений перелік документів не є вичерпним. Особа, яка звертається за отриманням безоплатної вторинної правової допомоги, може подати будь-який інший документ, який підтверджує її належність до суб’єкта права на таку допомогу.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41  

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України

Приєднайтесь до довідково-інформаційної платформи правових консультацій "WikiLegalAid", для ознайомлення натисніть на банер 

Вчинення кримінального протиправного діяння під впливом фізичного або психічного примусу

Під час війни вже були зафіксовані випадки, коли людина усвідомлювала небезпечність своїх вчинків і передбачала їх шкідливі наслідки, але, перебуваючи під впливом безумовно переважаючої сили примусу, була позбавлена можливості керувати своїми вчинками і поставлена в необхідність чинити саме так, а не інакше. Тому виникає питання: якщо людина поставлена внаслідок насильства (примусу) в неподолану необхідність заподіяти шкоду і ця необхідність була створена іншою людиною, подолати яку було неможливо, то чи відповідає вона за заподіяну шкоду?

Розділ VIII Кримінального кодексу України (далі – КК України) визначає обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння. Тобто якщо особа під впливом цих обставин вчинить дію чи бездіяльність, яка містить ознаки кримінального правопорушення, вона не буде притягнута до кримінальної відповідальності, оскільки ці дії спрямовані на захист інтересів громадян, суспільства та держави, і тому вони визнаються суспільно корисними або суспільно прийнятними і не є протиправними.

Однією з таких обставин є вчинення кримінально протиправного діяння під впливом фізичного або психічного примусу, що визначено статтею 40 КК України.

Відповідно до частини першої статті 40 КК України не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.

Наприклад, особа внаслідок тортур розголосила відомості, що містять державну таємницю. Оскільки вона вчинила це всупереч власній волі, її не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.

Фізичний примус - це застосування до особи фізичного насильства з метою примусити її вчинити певні протиправні дії або не вчиняти певні дій, які особа повинна була б вчинити (бездіяльність) всупереч її волі.

Є два види фізичного примусу:

такий, що позбавляє особу, до якої застосовується, фізичної можливості вчинити на власний розсуд (наприклад, зв’язування, позбавлення волі, заподіяння тілесних ушкоджень, що призвели до втрати свідомості тощо);

спрямований на те, щоб психологічно зламати особу та змусити її вчинити протиправне діяння (наприклад, мордування, катування тощо).

У разі застосування фізичного примусу, який повністю виключає можливість особи діяти на власний розсуд, кримінальна відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам повністю виключається на підставі частини першої статті 40 КК України.

У разі, якщо особа зберігала можливість керувати своїми діями, як визначено частиною другою статті 40 КК України, особа не підлягає такій відповідальності за тих самих умов, що і при крайній необхідності.

     Довідково. Крайня необхідність – це заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами (частина перша статті 39 КК України).

У цьому разі відповідальність за завдання шкоди правоохоронюваним інтересам настає тільки у випадку перевищення меж крайньої необхідності, тобто, якщо заподіяна шкода є більшою за, ніж відвернена шкода.

Психічний примус - вплив на психіку особи з метою змусити її всупереч власній волі вчинити або утриматись від вчинення певних протиправних дій.

Наприклад:

погроза вчинення стосовно особи фізичного насильства;

застосування або погроза застосування насильства щодо рідних, близьких, інших осіб;

знищення або погроза знищення майна, що належить особі, його рідним або близьким;

погроза розголошення відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці.

Відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у випадках застосування психічного примусу вирішується за правилами крайньої необхідності (стаття 39 КК України), а психічний примус у даному разі є обставиною, що виражає небезпеку.

Наприклад, не є кримінально протиправним діянням надання доступу до каси касиром, якому погрожує вбивством озброєний грабіжник. Однак, за вчинення крадіжки у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем сім’ї, наприклад, відсутністю харчів, доведеться понести кримінальну відповідальність.

При виключенні кримінальної протиправності діяння на підставі статті 40 КК України підлягають оцінці характер та ступінь фізичного примусу, індивідуальні фізичні можливості особи, психічний стан, зокрема, у момент застосування фізичного чи психічного примусу.

Підлягає кримінальній відповідальності особа, яка, перебуваючи під впливом фізичного чи психічного примусу, зберігала можливість керувати своїми діями, при цьому не перебуваючи в стані крайньої необхідності

У разі якщо особа визнається винною у вчиненні кримінального правопорушення, застосування щодо неї фізичного чи психічного примусу з метою змусити її вчинити це кримінальне правопорушення є обставиною, що пом’якшує відповідальність (пункт 6 частини першої статті 66 КК України).

Деякі випадки застосування фізичного або психічного примусу передбачені законом як самостійні склади кримінальних правопорушень, наприклад, статтями 377, 398, 405 КК України.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

                                                        консультаціяБПД

 Під час війни вже були зафіксовані випадки, коли людина усвідомлювала небезпечність своїх вчинків і передбачала їх шкідливі наслідки, але, перебуваючи під впливом безумовно переважаючої сили примусу, була позбавлена можливості керувати своїми вчинками і поставлена в необхідність чинити саме так, а не інакше. Тому виникає питання: якщо людина поставлена внаслідок насильства (примусу) в неподолану необхідність заподіяти шкоду і ця необхідність була створена іншою людиною, подолати яку було неможливо, то чи відповідає вона за заподіяну шкоду?
Розділ VIII Кримінального кодексу України (далі – КК України) визначає обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння. Тобто якщо особа під впливом цих обставин вчинить дію чи бездіяльність, яка містить ознаки кримінального правопорушення, вона не буде притягнута до кримінальної відповідальності, оскільки ці дії спрямовані на захист інтересів громадян, суспільства та держави, і тому вони визнаються суспільно корисними або суспільно прийнятними і не є протиправними.
Однією з таких обставин є вчинення кримінально протиправного діяння під впливом фізичного або психічного примусу, що визначено статтею 40 КК України.
Відповідно до частини першої статті 40 КК України не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.
Наприклад, особа внаслідок тортур розголосила відомості, що містять державну таємницю. Оскільки вона вчинила це всупереч власній волі, її не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.
 Фізичний примус - це застосування до особи фізичного насильства з метою примусити її вчинити певні протиправні дії або не вчиняти певні дій, які особа повинна була б вчинити (бездіяльність) всупереч її волі.
Є два види фізичного примусу:
 такий, що позбавляє особу, до якої застосовується, фізичної можливості вчинити на власний розсуд (наприклад, зв’язування, позбавлення волі, заподіяння тілесних ушкоджень, що призвели до втрати свідомості тощо);
 спрямований на те, щоб психологічно зламати особу та змусити її вчинити протиправне діяння (наприклад, мордування, катування тощо).
У разі застосування фізичного примусу, який повністю виключає можливість особи діяти на власний розсуд, кримінальна відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам повністю виключається на підставі частини першої статті 40 КК України.
У разі, якщо особа зберігала можливість керувати своїми діями, як визначено частиною другою статті 40 КК України, особа не підлягає такій відповідальності за тих самих умов, що і при крайній необхідності.
 Довідково. Крайня необхідність – це заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами (частина перша статті 39 КК України).
У цьому разі відповідальність за завдання шкоди правоохоронюваним інтересам настає тільки у випадку перевищення меж крайньої необхідності, тобто, якщо заподіяна шкода є більшою за, ніж відвернена шкода.
 Психічний примус - вплив на психіку особи з метою змусити її всупереч власній волі вчинити або утриматись від вчинення певних протиправних дій.
Наприклад:
 погроза вчинення стосовно особи фізичного насильства;
 застосування або погроза застосування насильства щодо рідних, близьких, інших осіб;
 знищення або погроза знищення майна, що належить особі, його рідним або близьким;
 погроза розголошення відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці.
Відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у випадках застосування психічного примусу вирішується за правилами крайньої необхідності (стаття 39 КК України), а психічний примус у даному разі є обставиною, що виражає небезпеку.
Наприклад, не є кримінально протиправним діянням надання доступу до каси касиром, якому погрожує вбивством озброєний грабіжник. Однак, за вчинення крадіжки у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем сім’ї, наприклад, відсутністю харчів, доведеться понести кримінальну відповідальність.
При виключенні кримінальної протиправності діяння на підставі статті 40 КК України підлягають оцінці характер та ступінь фізичного примусу, індивідуальні фізичні можливості особи, психічний стан, зокрема, у момент застосування фізичного чи психічного примусу.
Підлягає кримінальній відповідальності особа, яка, перебуваючи під впливом фізичного чи психічного примусу, зберігала можливість керувати своїми діями, при цьому не перебуваючи в стані крайньої необхідності
У разі якщо особа визнається винною у вчиненні кримінального правопорушення, застосування щодо неї фізичного чи психічного примусу з метою змусити її вчинити це кримінальне правопорушення є обставиною, що пом’якшує відповідальність (пункт 6 частини першої статті 66 КК України).
Деякі випадки застосування фізичного або психічного примусу передбачені законом як самостійні склади кримінальних правопорушень, наприклад, статтями 377, 398, 405 КК України.
Дізнайтеся більше про надання безоплатної правової допомоги: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua
#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

Порядок оформлення спадщини в умовах воєнного стану

Питання спадщини завжди є одним із актуальних та часто запитуваних громадянами у юристів системи надання безоплатної правової держави. Особливо гостро потреба у роз’ясненні порядку спадкування в українців постала у період воєнного стану. Адже, через запровадження особливого правового режиму, внаслідок воєнної загрози, в Україні були тимчасово обмежені деякі конституційні права і свободи людини і громадянина. Тож, як оформити спадщину у період війни розповідає начальник відділу безоплатної правової допомоги Золотоніського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Тетяна Жалобна.

Що таке спадщина та коли виникає право на її оформлення?

Спадкування – це перехід прав та обов’язків спадкодавця до його спадкоємців. Сукупність цих прав та обов’язків і є спадщиною.

Важливо! Спадкодавцем може бути лише фізична особа (громадянин України, іноземний громадянин або особа без громадянства). Спадкоємцями можуть бути, як фізичні, так і юридичні особи, а також держава та інші суб’єкти публічного права.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, що є днем смерті особи або днем, з якого вона оголошується померлою.

Який строк встановлюється для прийняття спадщини?

За загальним правилом для прийняття спадщини чи відмови від неї встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У зв’язку з введенням в Україні 24 лютого 2022 року воєнного стану, постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (зі змінами) призупинено перебіг строку прийняття спадщини на час його дії. Якщо спадщина відкрилась до початку запровадження воєнного стану і строк для прийняття спадщини не закінчився на момент запровадження воєнного стану, то строк для прийняття спадщини зупиняється і буде продовжений після припинення воєнного стану.

Отже, якщо спадщина відкрилася до 24 лютого 2022 року і шестимісячний строк не сплив у цей день, спадкоємець може звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини протягом періоду, на який в державі введено воєнний стан, а також після його відміни, протягом строку, що залишався станом на 24 лютого 2022 року із встановлених шести місяців.

Які особливості оформлення спадщини встановлені на період дії воєнного стану?

19 березня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату», яким зокрема внесено зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. Так, в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини (останнє місце проживання спадкодавця, а якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна).

Тобто, якщо спадщина відкрилася в місці, до якого складно або неможливо дістатися, для прийняття спадщини спадкоємець може звернутися до нотаріуса за місцем свого проживання чи перебування.

Також, в умовах дії воєнного стану:

• за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п’яти робочих днів з дня поновлення такого доступу;
• спадкова справа реєструється у Спадковому реєстрі лише після перевірки відомостей реєстру на наявність раніше заведеної спадкової справи;
• якщо за результатами перевірки відомостей Спадкового реєстру встановлено наявність раніше заведеної спадкової справи, заведена без використання Спадкового реєстру спадкова справа передається до нотаріуса, яким раніше заведено спадкову справу. Якщо наявність такої справи не встановлено, здійснюється реєстрація спадкової справи в Спадковому реєстрі.
• забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до його реєстрації у Спадковому реєстрі;
• в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру реєстрація відомостей про заповіти, зміни до них, скасування заповітів, заведені спадкові справи, спадкові договори, зміни до них, розірвання спадкових договорів, видані свідоцтва про право на спадщину та їх дублікати проводиться протягом п’яти робочих днів з дня відновлення такого доступу.

Де знайти нотаріуса, який працює в умовах воєнного стану?

Державні та приватні нотаріуси України в умовах воєнного стану продовжують працювати та вчиняти невідкладні нотаріальні дії (заводити спадкові справи, посвідчувати довіреності, заповіти, засвідчувати справжність підпису на заяві про надання дозволу на виїзд дитини за кордон тощо), крім міст/районів, де такої можливості немає у зв’язку з веденням активних бойових дій.

Нотаріальна палата України веде Реєстр нотаріусів, які працюють під час війни: http://notar.npu.ua/ з метою надання інформації щодо контактів працюючих нотаріусів.

З переліком нотаріусів України, які працюють в умовах воєнного стану також можна ознайомитися за посиланням: https://npu.ua/news/notary/.

Станом на сьогодні державне підприємство «Національні інформаційні системи» вже відновило роботу Спадкового реєстру у більшості регіонів, окрім Донецької (за винятком Краматорська), Луганської, Харківської, Сумської, Чернігівської, Запорізької (за винятком міста Запоріжжя), Херсонської та Миколаївської областей.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних  телефонів у межах України.

Чому не можна поширювати інформацію про переміщення військових і яка за це відповідальність

Військові неодноразово нагадували та попереджали про небезпеку поширення інформації в соціальних мережах про переміщення військової техніки, оскільки ворог використовує таку інформацію, здобуту із відкритих джерел, на шкоду Україні. Однак, деякі громадяни продовжують ігнорувати попередження та прохання, що вже призвело до тяжких наслідків, таких, як пошкодження інфраструктури та загибель людей. Тому, через воєнний стан, законодавець оперативно вносить корективи в законодавство, відповідаючи на виклики та небезпеки. Роз’яснюють фахівці Новоград-Волинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

27 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 24 березня 2022 року № 2160-IX «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення протидії несанкціонованому поширенню інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчиненому в умовах воєнного або надзвичайного стану».

Так, розділ І Особливої частини «Злочини проти основ національної безпеки України» Кримінального кодексу України доповнено статтю 114², що передбачає притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.

За яких умов можна поширити інформацію про переміщення військових?

Не слід забувати про право суспільства отримувати інформацію з питань, що стосуються його життєдіяльності, тому законодавчо визначено, що інформацію про переміщення військових, озброєння і техніки можна поширювати лише після того, як її поширив Генеральний штаб Збройних Сил України чи Міністерство оборони України або інформація була вже поширена в офіційних джерелах відповідних відомств країн-партнерів. Якщо ж особа поширює таку інформацію з порушенням цієї умови, вона вчиняє злочин передбачений статтею 114² Кримінального кодексу України.

Які саме дії будуть протиправними?

– Поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України;

– Поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості;

– Вище вказані дії, що вчинені за попередньою змовою групою осіб або з корисливих мотивів, або з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, чи незаконним збройним формуванням, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

Що саме вважається протиправним розповсюдженням інформації про переміщення військових?

Розповсюдження – це будь-які діяння із доведення цієї інформації до невизначеного кола осіб. Наприклад:

– передача інформації стороннім особам;

– публікації у пресі;

– розповсюдження шляхом повідомлення по телебаченню чи радіо;

– розміщення в мережі Інтернет;

– недотримання правил збереження інформації, що дало змогу стороннім особам отримати доступ до цієї інформації тощо.

Обов’язкова умова – таке поширення вчинене під час дії воєнного або надзвичайного стану.

Чому не варто поширювати інформацію про переміщення, рух або розташування військових та озброєння?

Громадянам треба пам’ятати, що окрім загрози бути притягнутим до кримінальної відповідальності, поширення такої інформації в соціальних мережах, публікація її в пресі чи повідомлення стороннім особам може призвести до ворожих авіа- чи ракетних ударів по місцях скупчення військ, що завдає непоправної шкоди обороноздатності країни. Також, не слід забувати, що при цьому страждає і цивільне населення, руйнується інфраструктура та завдаються збитки економіці держави.

Варто стримати своє бажання отримати лайки в соціальних мережах заради безпеки усіх громадян!

Яка відповідальність?

Залежно від тяжкості вчиненого статтею 114² Кримінального кодексу України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до дванадцяти років.

Нагадуємо, що до цього злочину не застосовуються строки давності, оскільки він відноситься до злочинів проти основ національної безпеки України.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних  телефонів у межах України.

Порядок отримання компенсації за зруйноване житло та інше майно

Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі – Порядок), на даний момент затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326. 

Так, Урядом, зокрема установлено: втрати житлового фонду і об’єктів житлово – комунального господарства – напрям, що включає втрати житлового фонду і об’єктів житлово-комунального господарства, об’єкти незавершеного будівництва житлової нерухомості, дачних і садових будинків, фактичні витрати, здійснені для їх відновлення.

Основні показники, які будуть оцінюватися при визначенні шкоди:

• вартість зруйнованого та пошкодженого житла, яке потребує відновлення;
• фактичні витрати, здійснені для відновлення пошкодженого житлового фонду і об’єктів житлово-комунального господарства;
• фактичні витрати на здійснення грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації;
• вартість зруйнованих та пошкоджених об’єктів малоповерхового житлового будівництва, у тому числі дачного та садибного типу, а також їх частини;
• вартість зруйнованих та пошкоджених об’єктів незавершеного житлового будівництва.

Визначення такої шкоди та обсягу збитків, завданих Україні, буде здійснюватися відповідно до методики, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України за погодженням з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Відповідальними за визначення шкоди та збитків нашої держави за наведеним напрямом визначені обласні, Київська міська державні адміністрації, а на період воєнного стану – військові адміністрації.

На сьогодні нормативно-правовий документ, що визначає механізм компенсації саме постраждалим громадянам за житлові будинки або квартири, зруйновані через військову агресію російської федерації, поки що відсутній і перебуває у стадії розробки.

Варто зазначити, що 01 квітня 2022 року Верховною Радою України прийнято за основу проект Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» (зареєстровано 24 березня 2022 року № 7198), який розроблено з метою надання відшкодування за пошкоджене або зруйноване житло та окремі категорії об’єктів нерухомого майна, а також збору інформації для майбутніх позовів держави Україна до російської федерації.

Право на компенсацію матимуть громадяни України, які є: 

• власниками пошкодженого та/або зруйнованого житла;
• інвесторами у житлове будівництво, якщо вони отримали право на виконання будівельних робіт, але не ввели будівлю в експлуатацію;
• членами житлово-будівельних кооперативів, які викупили квартиру чи інше приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього;
• а також спадкоємці осіб усіх зазначених вище категорій.

Отримувачі компенсації за пошкодження спільного майна багатоквартирного будинку – ОСББ чи управителі, які здійснюють утримання відповідних будинків.

Відкритим залишається питання компенсації власникам нежитлового нерухомого майна та компенсації юридичним особам.

Для здійснення виплат компенсацій громадянам, чиє житло було зруйноване під час воєнного стану та протиправних дій російської федерації, урядом України відкрито спеціальний рахунок у Національному банку України, на який зараховуються кошти від фізичних та юридичних осіб, міжнародних фінансових організацій. Наразі в Україні вже запрацював Фонд відновлення майна та зруйнованої інфраструктури. Реквізити рахунків для зарахування коштів у гривні, доларах США, євро і фунтах стерлінгів розміщені на Урядовому порталі за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/gromadskosti/fondi-vidnovlennya-ukrayini/destroyed-infrastructure-fund-vidnovlennya-infrastrukturi.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 380 затверджено Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

Цією послугою можуть скористатися лише громадяни України, у яких пошкоджені:

◦ приватні будинки (садибні, дачні та садові);

◦ квартири;

◦ інші житлові приміщення (на які зареєстровано окреме право власності, а не в складі будинку).

Як подати заявку на компенсацію зруйнованого житла через мобільний додаток Дія?

У меню «Послуги» мобільного додатку Дія обрати пункт «Пошкоджене майно» та заповнити відповідну форму (додатково переглянути відеоінструкцію можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=eCkXhf6H_hY). Для цього знадобляться, зокрема:

• дані щодо пошкодженого об’єкта (тип об’єкта нерухомого майна; загальна площа нерухомого майна; адреса (місцезнаходження) нерухомого майна тощо);
• відомості про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, фото-, відеофіксація (за наявності)
• контактні дані особи.

Якщо інформація про об’єкт наявна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, необхідна інформація про майно відобразиться автоматично. У разі відсутності такої інформації про об’єкт у згаданому реєстрі, особа матимете змогу внести інформацію в ручному режимі.

Після заповнення форми та її реєстрації можна завантажити заяву у форматі PDF або отримати її на електронну пошту.

Заяву також можна подати на Порталі Дія за тією ж схемою та особисто в центрі надання адміністративних послуг або нотаріусу.

Адміністратор центру надання адміністративних послуг або нотаріус у день звернення особи з метою подання інформаційного повідомлення:

1) встановлює особу та повноваження її представника (у разі подання інформаційного повідомлення представником);

2) заповнює інформаційне повідомлення, яке формується з використанням Порталу Дія;

3) роздруковує зареєстроване інформаційне повідомлення (за бажанням особи).

Подача інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання або перебування особи.

Під час проведення обстеження пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів об’єктів з метою прийняття рішення про можливість подальшої експлуатації та розроблення заходів із відновлення застосовується Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257 (зі змінами).

 До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103,  дзвінки  безкоштовні  зі  стаціонарних  та  мобільних  телефонів у межах України.

Сусід не хоче підписувати акт погодження меж земельної ділянки: що робити?

Як зареєструвати в Державному земельному кадастрі земельну ділянку, що розташована під житловим будинком, якщо сусід (суміжний землевласник) відмовляється підписувати акт погодження її меж?

Пояснює начальник Кілійського бюро правової допомоги Лілія Таранова.

Насамперед, потрібно спробувати вирішити питання мирним шляхом та пояснити сусідові, що такі дії протиправні. Відповідно до Земельного кодексу суб’єкти земельних правовідносин повинні дотримуватися добросусідства і не порушувати права власників та землекористувачів сусідніх земельних ділянок.

Згідно зі статтею 158 Земельного кодексу конфлікти щодо земельних питань вправі вирішувати органи місцевого самоврядування. Тому у разі відмови (чи відсутності) суміжного землевласника необхідно звернутись до земельної комісії при селищній раді у сприянні встановлення меж.

Комісія обстежує ділянку, після чого проводить засідання за участю осіб, що виступають сторонами в суперечці. Довівши безпідставну відмову від підписання акта, комісія рекомендує сторонам залагодити конфлікт мирним шляхом. Протокол засідання (або відповідний акт) прикладається до землевпорядної документації.

При цьому слід врахувати, що ст. 55 Закону України про землеустрій не передбачає наведених вище документів (протоколу засідання або акту) у складі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Також зауважимо, що рішення комісії має рекомендаційний характер та може не принести очікуваного результату.

Так, на думку Великої Палати Верховного Суду, якщо у процесі оформлення права на земельну ділянку сусід відмовляється від підписання Акту, то це його конституційне право на вільне волевиявлення та реалізація належних йому прав, або іншими словами: «ніхто не може нікого заставити щось підписувати».

Водночас, при перевірці землевпорядної документації органу Держгеокадастру слід виходити не лише з факту відсутності Акту погодження меж, а оцінювати підстави відмови на предмет їх законності та відповідності кадастровим даним (ВП/ВС, № 545/1149/17 від 12 лютого 2020 р).

Виходячи з вищевказаного можна зробити висновок, що для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно подати землевпорядну документацію через Центр надання адміністративних послуг, а Державний кадастровий реєстратор має зареєструвати земельну ділянку навіть без погодження меж сусідом (тобто без його підпису).

Якщо ж кадастровий реєстратор відмовить у реєстрації з цієї підстави, необхідно звернутися до суду для оскарження прийнятого ним рішення про відмову в реєстрації.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Що таке медіація?

онфлікти різного роду часто переростають у судові справи. Люди не хочуть вирішувати проблему шляхом переговорів, адже кожен вважає, що саме він має рацію. У таких випадках мирно “розв’язати” конфлікт допоможе медіація. Що це таке? У яких випадках застосовується? Які основні принципи медіації? Відповідає на ці та інші питання Леся Сушко, начальник відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Самбірського місцевого центру з надання БВПД

МЕДІАЦІЯ – спосіб вирішення суперечки шляхом переговорів за участю посередника-медіатора. Медіація корисна у багатьох конфліктах, а зокрема у тих, де є ризик зберегти хороші стосунки та репутацію (сімейних, комерційних, трудових тощо).

Де можна застосовувати медіацію?

•       Замість звернення до суду

•       До звернення до суду

•       Під час судового розгляду справи

•       На стадії виконання судового рішення

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ МЕДІАЦІЇ:

• Рівноправність сторін

• Добровільність участі

• Конфіденційність та обмеження доступу до інформації

• Незалежність та неупередженість медіатора

МЕДІАТОР – це спеціально  навчена людина, яка є нейтральною та незалежною до обох сторін конфлікту та допомагає їм врегулювати спір, організовує та проводить медіацію.

Необхідно знати, що у процесі медіації:

• сторони самостійно приймають рішення, які насамперед спрямовані на задоволення їхніх глибинних потреб та інтересів;

• медіатор не пропонує варіанти і не приймає рішення за учасників.

СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕДІАЦІЇ: корпоративне управління, примирення потерпілого та правопорушника, адміністративні та цивільні спори.

КОЛИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕДІАЦІЇ ДОЦІЛЬНЕ?

• якщо особисті відносини і емоції мають сильний вплив на ситуацію (наприклад, при сімейних, спадкових відносинах);

• коли потрібно вирішити не лише юридичні питання і Вам необхідне комплексне рішення;

• коли важливо зберегти відносини та/або можливість спілкуватись (наприклад, спілкування з дітьми після ро

МЕДІАЦІЯ НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ:

• Коли учасники не приймають принципи медіації

• Відсутність добровільності

• У випадках домашнього насильства чи жорстокого поводження з дітьми

• Зловживання алкоголем чи наркотичними речовинами однією із сторін

• коли є тиск, погрози, дуже сильний дисбаланс сил

• Брехня, людина надає неправдиву інформацію

• Психічні розлади, розумова відсталість

ПЕРЕБІГ МЕДІАЦІЇ

1. Інформаційна зустріч – знайомство з медіатором для того, щоб прийняти рішення щодо участі у цьому процесі.

2. Індивідуальні конфіденційні зустрічі медіатора з кожною із сторін для того, щоб підготуватись до переговорів 9спільної зустрічі сторін).

3. Процес медіації – спільні зустрічі. Якщо за певних обставин спільні зустрічі сторін не можливі, медіатор передає інформацію від однієї сторони до іншої (човникова медіація).

4. Обговорення варіантів рішень та закріплення домовленостей.

ЗА РЕЗУЛЬТАТОМ МЕДІАЦІЇ СТОРОНИ МАЮТЬ ПРАВО УКЛАСТИ:

Угоду, в якій зазначені усі досягнуті сторонами домовленості з визначенням строків та умов їх реалізації, а також права та обов’язки сторін

Цивільно-правовий договір, в якому зазначено права і обов’язки учасників щодо окремих питань, з яких досягнуто домовленість

Мирову угоду, де викладаються всі досягнуті сторонами домовленості, що стосуються предмету позову

ЯК СКОРИСТАТИСЯ ПОСЛУГОЮ МЕДІАЦІЇ?

1. Обрати медіатора, який влаштує обох або самостійно звернутися до Центру медіації, який допоможе залучити другу сторону у процес медіації та запропонує кілька кандидатур медіаторів.

2. Обрати медіатора (медіаторів) та укласти Угоду про проведення медіації.

3. Якщо справа в суді – звернутись з клопотанням про надання часу для примирення (це можливо на будь-якій стадії судового процесу).

Важливо пам’ятати!

•            Рішення, узгоджене на медіації, може виходити за межі предмету судового спору (позовних вимог).

•            Рішення, прийняте на медіації, має відповідати глибинним інтересам кожного з учасників – це запорука його швидкого та добровільного виконання!

. До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Декілька помилок у правовстановлюючих документах – і житель Кіровоградщини міг залишитись без пенсії

Не втрачає своєї актуальності питання встановлення фактів належності правовстановлюючих документів, яке виникає внаслідок того, що прізвище, ім’я, по батькові, місце чи дата народження особи, що зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем, місцем чи часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.

Пан Олександр звернувся до сектору обслуговування громадян Головного управління пенсійного фонду України у Кіровоградській області для нарахування йому пенсії за віком. Вивчивши документи, сектор надав відмову пану Олександру, у зв’язку з невідповідністю прізвища у наданих ним документах.

Не бажаючи залишитись без пенсії, пан Олександр вирішив звернутись за допомогою до фахівців системи безоплатної правової допомоги .

Вивчивши матеріали та документи надані клієнтом, начальник Вільшанського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД Анастасія Повар виявила, що дійсно виникли певні неузгодженості у документі, що посвідчує його особу. В дипломі пана Олександра у прізвищі зроблено помилку, на російській мові  написано «Цы…ко» замість «Ци…ко». Заявник написав  листа до учбового закладу, з проханням внести зміни до прізвища без звернення до суду. На свій лист клієнт отримав відмову, мотивовану неможливістю внесення виправлень в диплом.

Також, у 1980 році пан Олександр змінив своє прізвище на прізвище матері, але в довідках з архівного фонду, які були надані для підтвердження стажу пана Олександра, виявилось, що окрім зміни прізвища кадровий працівник змінив заявнику і по батькові.

Анастасія Повар підготувала позовну заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документу. Вільшанський районний суд Кіровоградської області позов пана Олександра задовольнив у повному обсязі.

Коментує начальник Вільшанського бюро правової допомоги Анастасія Повар:

Для виправлення помилки у правовстановлюючому документі існують два шляхи:

Перший – позасудовий порядок, коли особа, яка виявила невідповідність у правовстановлюючому документі звертається до підприємства, установи, організації, яка видала відповідний правовстановлюючий документ, з проханням виправити виявлену в ньому помилку.

Другий – у разі, якщо підприємство, установа, організація, яка видала цей документ, не може виправити допущену в ньому помилку або така установа ліквідована та архівні документи не збереглися, громадянин має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем, місце і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті здійснюється в судовому порядку (п.6 ч.1ст. 315 ЦПК України).

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Ви вирішили судитися. З чого починати?

В умовах сьогодення громадянам для захисту своїх прав нерідко доводиться звертатись до суду. Про умови та порядок звернення до суду розповідає начальник відділу «Маловисківське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марина Кучеренко.

 Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

На підставі статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) кожен має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Однак, вирішуючи питання про доцільність звернення до суду з позовом слід пам’ятати про таке поняття як позовна давність.

Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу.

За загальним правилом позовна давність у цивільному процесі встановлюється тривалістю у три роки з дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо Ви пропустили строки позовної давності, то разом із позовною заявою необхідно подати заяву про поновлення строків позовної давності, в якій вказуються вагомі причини пропуску вказаного строку.

Наступним етапом, перед тим, як розпочати захист своїх прав та інтересів, доцільно визначитись до якого суду Вам необхідно звертатись.

Відповідно до статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим місцем проживання, або перебування, а позови до юридичних осіб − за їхнім місцем знаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, процесуальний закон встановлює виключну підсудність. Тобто такі позови пред’являються за місцем знаходженням майна або основної його частини.

Варто пам’ятати, що за подання позовної заяви до суду Вам необхідно сплатити судовий збір. Його розмір та порядок сплати визначається Законом України «Про судовий збір». Квитанцію про сплату судового збору слід обов’язково додати до позовної заяви. Від сплати судового збору звільняються особи, визначені статтею 5 Закону України «Про судовий збір».

Провадження в цивільний справі порушується виключно на підставі заяви юридичної або фізичної особи. Однією з важливих умов здійснення права на пред’явлення позову є додержання належної форми позовної заяви. Позовна заява до суду подається виключно в письмовій формі та повинна містити таку інформацію:

• найменування суду, до якого направляється позовна заява;
• повне найменування або ім’я позивача та відповідача, їх місце проживання, або місце знаходження. Якщо позовна заява подається представником позивача, необхідно зазначити дані представника;
• ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці;
• зміст позовних вимог;
• виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
• відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
• попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;
• підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позовна заява обов’язково підписується позивачем (або його представником) із зазначенням дати подання заяви. Разом із позовною заявою необхідно пред’явити до суду письмові докази обставин справи. Якщо від імені позивача діє представник, додається доручення, чи інший документ, який підтверджує повноваження представника.

Відповідно до принципу цивільного процесу про рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом відповідачу надано низку прав для захисту своїх інтересів від заявлених позовних вимог. Керуючись даним принципом, позивач повинен подати позовну заяву разом із завіреними власноручно копіями додатків, відповідно до кількості відповідачів у справі та один екземпляр для суду. Таким чином, відповідач має змогу ознайомитись з позовними вимогами та підготувати відповідні правові способи захисту від заявлених вимог, а також за наявності підстав порушувати питання про зупинення провадження у справі та вчинення судом інших процесуальних дій, передбачених ЦПК України.

На сторони та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі, покладено обов’язок доказувати фактичні обставини, які мають значення для справи. Варто пам’ятати, що на вказану вимогу ЦПК України слід звернути особливу увагу, оскільки при перегляді рішень в апеляційному та касаційному порядку нові докази дослідженню й оцінці не підлягають.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» громадяни, які є суб’єктами права на безоплатну вторинну правову допомогу, можуть отримати правову допомогу у складенні процесуальних документів, або представлення їх інтересів в суді, звернувшись до найближчого місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103,  дзвінки  безкоштовні  зі  стаціонарних  та  мобільних  телефонів у межах України.

Досягли пенсійного віку, але не набули права на пенсію – можете отримати тимчасову соціальну допомогу від держави

Непрацююча особа, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату в зв’язку з відсутністю страхового стажу, може оформити тимчасову державну соціальну  допомогу. Про порядок оформлення вказаної допомоги інформує Діана Мелєзгінова,  юристка Благовіщенського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

Процедура призначення грошової допомоги регламентована Постановою КМУ № 1098 від 27.12.2017 «Про Порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату». При цьому отримати допомогу замість пенсії можуть тільки ті, хто на момент оформлення соціальних виплат має не менше 15 років страхового стажу. Гроші будуть виплачуватися до досягнення такими особами віку, з якого вони набувають право на пенсійну виплату.

Для призначення тимчасової фінансової допомоги, особам без необхідного пенсійного стажу, необхідно звернутися в органи соціального захисту населення за місцем прописки або за адресою фактичного проживання. До заяви на оформлення допомоги потрібно додати такі документи:

• документ, що засвідчує особу і його місце проживання та ІПН;
• довідку про наявний страховий стаж (видається в Пенсійному фонді по запиту особи);
• декларацію про доходи і майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за останні півроку, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги.

Якщо тимчасова грошова допомога (соціальна пенсія) оформляється не за адресою прописки, а за місцем фактичного проживання пенсіонера, до перерахованого вище списку документів повинна додаватися довідка про неотримання такої допомоги в Управління праці та соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання.

Тимчасова фінансова допомога призначається з дня, що настає після дати досягнення пенсійного віку, встановленого ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за умови, що звернення за оформленням грошових виплат відбулося не пізніше ніж через 3 місяці після досягнення такого віку.

Якщо терміни не були дотримані і пенсіонер звернувся в органи соцзахисту через тримісячний період, грошова допомога призначається з дня звернення за нею, тобто з дати подання всіх необхідних документів та довідок.

Відповідно до законодавства України не всі особи, яким не вистачає трудового стажу для оформлення пенсії, мають право на отримання тимчасової фінансової допомоги від держави. Так, відповідно до п. 12 Постанови Кабміну № 1098 «Про Порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату» від 27 грудня 2017 року, соцдопомога пенсіонерам не призначається в разі, якщо:

• особа отримує пенсію (в т.ч. соціальну), працює або веде іншу діяльність, пов’язану з отриманням доходу;
• хто-небудь з членів сім’ї протягом року перед зверненням за тимчасовою допомогою здійснив покупку (оплату послуг) на суму понад 50 тис. гривень;
• середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні півроку перевищує 100% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб;
• в результаті вибіркової перевірки виявлені додаткові джерела для існування, не зазначені в декларації про доходи та майно (здавання в оренду житлового приміщення (будинку), заробіток членів сім’ї, які офіційно не працевлаштовані тощо);
• у власності особи або членів її сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. м на 1 члена сім’ї та додатково 10,5 кв. м на сім’ю, чи більше одного автомобіля (іншого транспортного засобу, механізму).

Однак, як і з оформленням субсидії, тимчасова фінансова допомога пенсіонерам, які не мають достатнього пенсійного стажу, може призначатися всупереч деяким вищевказаним обмеженням за висновком комісії, якщо в складі сім’ї є людина з інвалідністю. Рішення приймається після обстеження матеріально-побутових умов особи, яка звернулася за призначенням такої допомоги. Оскаржити рішення соцзахисту можна в органі виконавчої влади вищого рівня або у суді.

Соцдопомога від держави виплачується в грошовій формі щомісяця на поточні рахунки в банках або через національного оператора поштового зв’язку. Вибір способу отримання виплат залишається на розсуд отримувача допомоги. До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних  телефонів у межах України.

Відстрочка від строкової служби – чи можлива

чи можна отримати відстрочку від строкової служби в армії у зв’язку з тим, що проживаю разом з одиноким непрацездатним батьком (інвалідом 2 групи)? Я не є опікуном батька та зареєстрований в іншому місці.

Відповідає Володимир Подлєсняк, головний юрист Кремінського бюро правової допомоги

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами надається призовникам (за їх бажанням):

• які мають непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір);

• непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник;

• осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб – громадян України, зобов’язаних, відповідно до законодавства, їх утримувати.

Непрацездатність зазначених осіб визначається в порядку, встановленому законодавством.

Законодавство України передбачає оформлення постійного догляду за інвалідами, які, за висновком лікарсько-консультаційної комісії, потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування.

Для встановлення опіки, піклування чи догляду не має значення, де проживає та прописана особа, яка може здійснювати цю опіку. Діти входять до кола осіб, які можуть піклуватися про непрацездатних батьків.

Отже, якщо говорити про відстрочку від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами, то вона надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії.

Таким чином, Вам необхідно звернутися до управління соціального захисту населення за місцем проживання, де буде прийматися рішення про встановлення опіки чи догляду за батьком.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Батьки також можуть претендувати на аліменти

Зазвичай діти самостійно розуміють необхідність добровільно турбуватися та допомагати своїм непрацездатним батькам. Коли повнолітні діти утримують своїх непрацездатних батьків, це є своєрідною вдячністю за виховання, любов та турботу.

Конституція України та Сімейний кодекс України передбачають обов’язок повнолітніх дітей утримувати своїх непрацездатних батьків, але тільки за умови, якщо батьки потребують матеріальної допомоги та є непрацездатними.

За яких умов діти зобов’язані утримувати батьків:

• кровне споріднення або наявність інших юридичних зв’язків між ними;

• непрацездатність батьків чи одного із них;

• матері, батькові потрібна матеріальна допомога.

Обов’язок дітей утримувати батьків включає в себе:

• сплату аліментів;

• додаткові витрати на батьків, викликаних немічністю, тяжкою хворобою або інвалідністю.

Існує два способи стягнення аліментів на утримання батьків:

• добровільний порядок;

• судовий порядок.

Добровільний порядок

У добровільному порядку діти та батьки на власний розсуд встановлюють порядок відносин між собою. Договір може бути як усний, так і письмовий.

Судовий порядок

Якщо непрацездатні батьки та повнолітні діти не можуть між собою дійти згоди щодо утримання або діти повністю відмовляються допомагати батькам, останні можуть звернутися до суду. Позовна заява про стягнення аліментів подається за місцем проживання батьків або дітей. Судовий збір за подання такої заяви не сплачується.

До позовної заяви додаються наступні документи:

• свідоцтво про народження;

• підтвердження непрацездатності батьків;

• довідки про доходи;

• документи, що підтверджують потребу у матеріальній допомозі;

• довідку про склад сім’ї.

До справи також слід залучити не менше двох свідків, які можуть підтвердити те, що діти не утримують своїх батьків та ухиляються від обов’язку допомагати їм, а батьки потребують такої допомоги та не можуть себе забезпечити.

 Суд може звільнити дітей від утримання батьків за наступних підстав:

• батьки ухилялися від покладених на них батьківських обов’язків;

• батьки не сплачували аліменти на утримання своїх неповнолітніх дітей, розмір заборгованості повинен перевищувати суму відповідних платежів за 3 роки, та вона має бути непогашеною до моменту винесення судом рішення про встановлення розміру аліментів на непрацездатних батьків. Така заборгованість підтверджується довідкою державного або приватного виконавця.

Розмір аліментів

Окрім непрацездатності батьки повинні потребувати матеріальної допомоги. Суд може встановити розмір аліментів у твердій грошовій сумі або у частці від доходу залежно від сімейного та матеріального стану сторін. Суд  при визначенні розміру аліментів, враховує можливість отримання допомоги від інших дітей, які не є відповідачами по даній справі, а також від своїх батьків, дружини, чоловіка. Також враховується дохід самих батьків (пенсія, субсидія, пільги). Кожна справа є індивідуальною, суддя повинен враховувати всі обставини, що мають істотне значення: види доходу і заробітку як дітей так і батьків, стан їхнього здоров’я, сімейний стан дітей та батьків, чи виконували батьки свої батьківські обов’язки.

За несплату аліментів передбачена наступна відповідальність:

• кримінальна;

• адміністративна;

• цивільна.

Інформацію підготував Владислав Явірський, начальник Олександрівського бюро правової допомоги Олександрійського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Як відновити втрачене посвідчення водія?

У багатьох людей фраза «втрата документів» викликає відчуття близьке до паніки. Так,  дійсно це справді неприємна ситуація, проте, не критична. Вихід є. Як діяти у випадку втрати посвідчення водія консультують фахівці Лубенського  місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про Дорожній рух» кожний громадянин, який досяг визначеного цим законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії, що підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Але як діяти у разі втрати посвідчення водія?

Про втрату посвідчення водія особа повідомляє сервісному центру Міністерства внутрішніх справ України, а в разі його викрадення – територіальному органу Національної поліції.

Перелік необхідних документів:

1. паспорт громадянина України (у разі надання ID-картки без наявних у безконтактному електронному носії відомостей про реєстрацію місця проживання разом надається довідка про реєстрацію місця проживання особи) або

•  тимчасове посвідчення громадянина України;

• посвідка на постійне проживання;

•  посвідка на тимчасове проживання;

•  посвідчення біженця;

•  посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;

•  посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

1. довідку з поліції (у разі викрадення);

2. медична довідка щодо придатності до керування транспортним засобом (форма 083/о);

3. платіжний документ (квитанція), який засвідчує оплату адміністративної послуги.

4. копії довідки про реєстраційний номер облікової картки платника податків (у разі його відсутності у відповідних базах даних МВС) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).

Вартість

За поновлення втраченого посвідчення водія адміністративний збір не сплачується, однак необхідно сплатити вартість бланку посвідчення (частина друга статті 20 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”).

Замість втраченого посвідчення водія сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України після перевірки факту видачі раніше такого посвідчення водія особі, яка заявила про його втрату, оформлює та видає нове посвідчення водія.

У разі втрати посвідчення водія за кордоном, видача посвідчення водія здійснюється на загальних підставах.

Строк розгляду заяви

Нове посвідчення водія видається особі в день звернення із заявою.

В Україні відтепер можна відновити втрачені водійські права онлайн. Для цього потрібно зробити онлайн-замовлення заміни посвідчення водія через електронний кабінет на сайті МВС. Вхід до Електронного кабінету водія – за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

Алгоритм отримання послуги:

• після авторизації в ЕКВ особа подає заяву в електронній формі;

• до заяви громадянин додає електронні копії документів, що підтверджують зміну персональних даних (за потреби), довідки з поліції (за потреби) і чинної медичної довідки форми 083/о;

• обрати сервісний центр МВС, в якому зручно буде отримати виготовлене посвідчення водія;

• заява підписується кваліфікованим електронним підписом (КЕП) особи;

• оплатити послугу особистою банківською карткою та перевірити надходження на особисту електронну пошту квитанції про сплату;

• отримати автоматичне повідомлення про успішне подання заяви;

• коли в Е-кабінеті водія статус заяви зміниться на «опрацьовано» забрати посвідчення водія в обраному сервісному центрі.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Зміна прізвища після розлучення

Однією з шлюбних традицій в Україні є зміна прізвища жінки при одруженні. Більшість наречених обирають прізвище чоловіка. Однак після розірвання шлюбу у жінок виникають чимало запитань: чи варто змінювати прізвище? Як саме це зробити? Що для цього потрібно?

У будь-якому разі відповідь залежить від бажання самої жінки. Закон не зобов’язує повертати дошлюбне прізвище, так само як і не забороняє залишитися з прізвищем колишнього чоловіка.

Консультує в.о. директора Кельменецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Юлія Олійник.

Отже, як змінити прізвище після розлучення?

Якщо розірвання шлюбу відбувається через суд, тоді треба обов’язково вказати про свій намір відновити дошлюбне прізвище у позовній заяві (якщо подає жінка) або окремій заяві до суду (якщо позов подав чоловік). Тоді суд у рішенні вкаже про повернення дошлюбного прізвища.                                                                      У разі розірвання шлюбу в органах ДРАЦС питання відновлення дошлюбного прізвища вирішують при державному розірванні шлюбу.

Що для цього потрібно зробити?

Для зміни прізвища громадянин України звертається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання з:

· письмовою заявою про повернення дошлюбного прізвища після розлучення;
 · документами, що підтверджують намір змінити прізвище після розірвання шлюбу: рішення суду, де зазначено про бажання відновити дошлюбне прізвище після розірвання шлюбу або свідоцтво про розірвання шлюбу;
 · фотокарткою;
 · квитанцією про сплату державного мита (крім випадків звільнення заявника від сплати державного мита) − у розмірі 0,3 неоподаткованого мінімуму доходів громадян (5 грн. 10 коп.) та 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян − при повторній зміні прізвища (51 грн.).

Заява подається за умови пред’явлення паспорта громадянина України.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану розглядає заяву про зміну прізвища у тримісячний строк з дня її подання та видає відповідне свідоцтво. Після державної реєстрації зміни прізвища працівник відділу ДРАЦС у паспорті громадянина України робить відмітку про те, що паспорт у зв’язку зі зміною імені підлягає обміну протягом місяця.

Для того, щоб отримати паспорт громадянина України у разі зміни прізвища, можна звернутись із заявою до будь-якого територіального підрозділу Державної міграційної служби або центру надання адміністративних послуг, якщо паспорт, який підлягає обміну, оформлений у формі пластикової ID картки, або до територіального підрозділу Державної міграційної служби за місцем реєстрації, якщо обміну підлягає паспорт громадянина України у формі книжечки.

Для обміну паспорта заявник подає:

1) заяву-анкету (заповнює працівник територіального підрозділу Державної міграційної служби або адміністратор центру надання адміністративних послуг);

2) паспорт, який підлягає обміну;

3) документи, що підтверджують обставини, на підставі яких паспорт підлягає обміну (свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт);

4) довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття;

5) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Боргова розписка: як себе убезпечити?

Питання щодо боргових розписок є досить розповсюдженими. Адже кожен в своєму житті позичав кошти або давав у борг. Добре, якщо це мала сума, яку сусід просить позичити до зарплати. Але є такі ситуації, коли сума позики чимала, а сторони навіть не укладають письмовий договір, обмежуючись усною домовленістю. Цьому можуть слугувати такі фактори як довіра до позичальника, або родинні чи дружні зв’язки. Але частіше – це небажання заглиблюватися в юридичні тонкощі процедури оформлення позики. Як убезпечити себе від неповернення боргу, або несвоєчасного повернення? Як правильно оформити передачу коштів? Що потрібно писати в борговій розписці? Чи потрібно завіряти дані дії нотаріально? На ці та інші запитання надає відповідь юристка Благовіщенського бюро правової допомоги Діана Мелєзгінова.

Законодавством визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Розписка – це документ, який підтверджує передачу й одержання грошей, матеріальних цінностей, документів тощо від установи чи приватної особи.

Якщо ви вирішили надати в борг грошові кошти, або ж отримати їх, дані дії та умови повернення позиченого варто викласти в договорі позики і додатково підтвердити написаною позичальником борговою розпискою.

Звичайно, можна і в усному порядку позичити грошові кошти, заручившись твердою обіцянкою позичальника про їх повернення. Проте в разі недотримання строків чи взагалі факту їх неповернення, особа, яка надає грошові кошти – позикодавець, залишається тільки з тими самими обіцянками. На жаль, без дотриманої письмової форми здійсненого правочину – факту передання грошових коштів та порядку їх повернення, позичальнику навіть у судовому порядку практично неможливо довести дійсність передачі коштів без достатніх доказів, тобто договору, або ж розписки позичальника.

Щоб уникнути неприємних ситуацій під час позичання чи повернення коштів, законодавством визначена письмова форма правочину.

Отже, перший етап, як в інтересах позикодавця так і позичальника – потрібно укладати договір позики тільки в письмовій формі та на підтвердження його укладання видавати розписку, написану позичальником.

Чи достатньо тільки боргової розписки позичальника? Достатньо, але для правильного оформлення подібного роду правочину, потрібно здійснити обидва варіанта (і договір, і розписка), які і будуть достатнім доказом засвідчення правочину.

Варто наголосити, що боргова розписка сама по собі не є договором позики – це лише підтвердження такого договору, який був укладений між сторонами.

При написанні розписки варто виокремити основні реквізити, які обов’язково потрібно зазначати:

• дата та місце складання;
• прізвище, ім’я та по батькові позичальника, реквізити документа, що посвідчує його особу, та місце проживання (фактичного проживання), реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• прізвище, ім’я та по батькові позикодавця, реквізити документа, що посвідчує його особу, та місце проживання (фактичного проживання);
• боргова сума (точна сума і валюта) (варто зазначити, як цифрами так і прописом);
• тконкретну дату, коли борг повинен бути повернутий;
• підписи сторін;
• прізвище, ім’я та по батькові свідків (щонайменше 2-х), реквізити документів, що посвідчує їх особи, та місце проживання (фактичного проживання), підписи.

Договір позики доцільніше підготувати в друкованому вигляді з фіксацією моментів щодо повернення суми боргу та відсотків за користування коштами, якщо вони встановлені.

Розписку варто писати від руки саме позичальником, адже в разі настання судового процесу автора написаного можна ідентифікувати за допомогою почеркознавчої експертизи.

Якщо за домовленістю між позикодавцем і позичальником передбачено сплату процентів за користування коштами, їх потрібно чітко конкретизувати. Наприклад, 1% від загальної суми позики за кожний місяць прострочення чи за кожний день тощо. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Важливо зазначити не лише про те, що позичальник взяв певну суму грошей, а й те, що він зобов’язується її повернути. Лише в цьому випадку буде вважатися наявне зобов’язання і підстава для позову. За законодавством боржник зобов’язаний повернути суму боргу не пізніше дати, вказаної в договорі позики. У разі прострочення, боржник зобов’язаний повернути борг з урахуванням індексу інфляції.

Якщо грошові кошти позичаються в іноземній валюті, то варто визначити в якій саме та за яким курсом (станом на дату надання). Оскільки, знецінення грошових коштів − це природній процес, зазначте, що поверненню підлягають грошові кошти в іноземній валюті, в якій позичалися, або ж в еквіваленті національної валюти за офіційним курсом, встановленим Національним банком України (станом на дату повернення).

Якщо у договорі позики чи у розписці не визначена кінцева дата повернення грошових коштів, позичальник повинен повернути їх протягом 30 днів з моменту пред’явлення вимоги від позикодавця. В момент повернення позичальником грошових коштів, йому обов’язково потрібно забрати боргову розписку, яку він писав при отриманні грошових коштів.

Чи потрібно нотаріально завіряти боргову розписку чи договір позики?

Договір позики не відноситься до обов’язкових видів договорів, що підлягають нотаріальному посвідченню, а тому таке посвідчення – справа суто добровільна.

Нотаріально посвідчений договір позики має деяку перевагу у разі порушення боржником умов договору. Так, при порушенні боржником строків повернення за нотаріально посвідченим договором позики кредитор має право звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого запису, який має силу виконавчого документа, який, у свою чергу, минаючи судову процедуру стягнення заборгованості за договором, може бути переданий безпосередньо державній виконавчій службі або приватному виконавцю для примусового стягнення боргу. Але у такому випадку, ваші витрати знову зростуть через необхідність сплати послуг нотаріуса, державного мита/адміністративного збору тощо. Водночас ці витрати доведеться понести задовго до отримання всієї суми заборгованості.

Тому за умови грамотного оформлення документів, достатнім буде укладення самого договору позики та підписання боргової розписки позичальником без нотаріального посвідчення.

Тож вирішивши надати чи взяти позику, оформляйте боргові документи правильно, не забуваючи при цьому фіксувати і факт повернення грошей. Не соромтесь попросити у свого апонента розписку, ким би він не був – другом, родичем чи просто добрим знайомим, адже належна фіксація взаємних домовленостей допоможе уникнути тривалих судових розглядів у майбутньому.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Поділ спільного майна подружжя. Що потрібно знати?

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України (далі – Закон), майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Набуваючи у власність майно, згідно з статтею 63 Закону, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання цим майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Детальніше про поділ спільного майна подружжя інформує фахівчиня Надвірнянського бюро правової допомоги Івано-Франківсього міського центру з надання  БВПД Людмила Туєшин.

Законодавець передбачив два шляхи, а саме :

Порядок поділу майна подружжя регулюється статтею 69 Закону, де дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, за взаємною згодою, незалежно від розірвання шлюбу. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Якщо між подружжям виникає спір щодо розміру належних їм часток, порядку або способу поділу спільного майна, то добровільний порядок поділу майна змінюється на судовий, де поділ майна подружжя можливий за розміром часток  чоловіка та жінки в праві на майно.

При визначенні розміру часток кожного з подружжя суд керується частиною першою статті 70 Закону, якою передбачено, що у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Разом із тим, законодавство встановлює два винятки із загального правила щодо рівності часток подружжя в праві на майно. Відповідно до цього суд може зменшити або збільшити частку одного з подружжя, а саме:

• відповідно до частини другої статті 70 Закону суд може зменшити частку одного з подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї;
• відповідно до частини третьої статті 70 закону суд може збільшити частку в праві на майно того з подружжя, з яким проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Існують певні способи поділу майна подружжя, які закріплені у статті 71 Закону, а саме:

1. Майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
2. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
3. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.
4. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
5. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

При поданні позовної заяви про поділ майна, відповідно до підпункту 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір”, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовна давність

Відповідно до статті 72 Закону, до вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, позовна давність не застосовується за умови, якщо шлюб між ними не розірвано.

До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки, яка обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Як не втратити житло? Відмінність договору купівлі-продажу від договору дарування

Пані Тетяна придбала квартиру, проте через декілька місяців їй стало відомо що суд визнав договір недійсним і зобов’язав її повернути квартиру попередньому власнику. З’ясувалось, що придбана квартира по документам була подарунком, повернути кошти, сплачені за житло, пані Тетяна не змогла. Якби квартира оформлювалась через договір купівлі/продажу, пані Тетяна змогла б повернути сплачені гроші, навіть якщо суд визнав би договір недійсним.

Власники майна інколи зіштовхуються з питанням, що краще –  договір дарування чи договір купівлі-продажу. Визначити головні відмінності між договорами, щоб не стати жертвою шахраїв, допомогає Анастасія Антипенко, фахівець Токмацького бюро правової допомоги.

Дарування – це безоплатна передача у власність іншій стороні (обдарованому) майна. Таким дорогим дарунком може бути рухоме майно (в тому числі гроші та цінні папери) та нерухомість, відповідно до Цивільного кодексу України.

Основною умовою договору дарування є передача дарованого майна безоплатно. Договір купівлі-продажу, на відміну від  договору дарування – це оплатна передача майна у власність покупця, за визначену в договорі ціну. В обох випадках особа стане власником майна, але від виду договору залежить ступінь юридичного ризику можливої втрати придбаного майна і наслідків такої втрати, як у випадку із пані Тетяною.

Нерідко трапляються ситуації, коли під договором дарування люди приховують інші правочини. У таких випадках оскаржити договір дарування надзвичайно просто. Якщо, одна зі сторін доведе, що в дійсності сторони не мали наміру укладати договір дарування, то як свідчить судова практика, такий договір може бути визнано недійсним, з підстав укладення його під впливом помилки.

Оскарження договору дарування, як і будь якого договору можливе з підстав передбачених Цивільним Кодексом України:

• загальні підстави для оскарження договору дарування;
• оскарження договору дарування вчиненого під впливом помилки;
• оскарження договору дарування вчиненого під впливом обману;
• оскарження договору дарування вчиненого під впливом насильства;
• оскарження договору дарування який вчинено у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною;
• оскарження договору дарування який вчинено під впливом тяжкої обставини;
• форма договору дарування;
• позовна давність для оскарження договору дарування.

Ініціаторами оскарження, як правило, є родичі дарувальника, які не отримали своєї вигоди від здійсненої угоди. У випадку визнання такого договору недійсним, ошуканому покупцю ніхто не поверне сплачених коштів.

Так, договір купівлі-продажу також може бути оскарженим, але на практиці такі випади стаються значно рідше. Крім того, навіть у випадку визнання недійсним такого договору, покупець може розраховувати на повернення сплачених коштів, хоча б тієї частини яка вказана в договорі.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Виконавчий напис нотаріуса: як відмінити стягнення коштів?

Останнім часом збільшилася кількість звернень клієнтів до системи безоплатної правової допомоги з питань про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

З даного питання консультує Альона Волохова, головний спеціаліст Знам’янського бюро правової допомоги Олександрійського місцевого центру з надання БВПД.

         З 6 липня 2021 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції, що дозволив банкам автоматично списувати з рахунків громадян борги на вимогу державних та приватних виконавців при наявності заборгованості
по: житлово-комунальним послугам, штрафам (щодо адміністративних правопорушень), аліментів, зарплат.

Одним з документів, на підставі яких здійснюється стягнення боргу – є виконавчий напис нотаріуса.

Виконавчий напис нотаріуса дозволяє в значно коротші проміжки часу розпочати процедуру стягнення заборгованості, ніж у судовому порядку, у зв’язку з цим, він став доволі поширеним у колекторів, фінансових компаній, ломбардів.

         Що потрібно знати особі з якої стягують заборгованість?

Законодавством визначені чіткі вимоги як до змісту виконавчого напису, так і для документів, на підставі яких він може бути вчинений.

Важливим критерієм є строк, в межах якого напис може бути вчинено. Порушення вимог закону призводить до визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а виконавче провадження підлягає закриттю.

Документ, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, можна перевірити.  Боржник має бути повідомлений якнайменш за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов’язань та ліквідувати порушення, які були допущені, оскаржити виставлену вимогу в судовому порядку або виставити заперечення кредитору. У випадку невиконання жодної з цих дій, заборгованість вважається безспірною та підлягає стягненню.

 Документи, на підставі яких нотаріус може вчинити виконавчий напис:

1. Заява стягувача, яка містить всю передбачену законом інформацію;
2. Письмове повідомлення боржника про наявність у нього боргу, надіслане стягувачем за 30 днів, до вчинення виконавчого напису;
3. Наявність оригіналу боргового документа, засвідченого нотаріально, з якого чітко вбачається, що строк сплати боргу вже настав;
4. Виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості.

 Що стосується строків:

1. Виконавчий напис може бути вчинено, якщо з моменту виникнення права вимоги за борговим документом минуло не більше трьох років для стягнення боргу з фізичних осіб. У відносинах між юридичними особами – не більше року;
2. Виконавчий напис може бути пред’явлено до виконання протягом одного року з моменту його вчинення.

 Алгоритм дій боржника в разі, якщо відкрите провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса?

У разі виявлення особою списань коштів з рахунків або надходження повідомлення про наявність боргу та відкриття виконавчого провадження, особі необхідно звернутися до відповідного державного чи приватного виконавця з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Наступним етапом є визначення правомірності та відповідності вчинення виконавчого напису з вимогами чинного законодавства.

У разі, якщо виявлено порушення, скласти позовну заяву про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та подати її до суду за місцезнаходженням стягувача або за місцем вчинення виконавчих дій.

Доцільним також буде подання заяви про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі даного виконавчого напису нотаріуса.

Кінцевим етапом буде отримання рішення суду.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Оренда житла з правом викупу: що це таке та на що звернути увагу

         Мати власне житло – це мрія багатьох людей, однак придбати її оплативши повністю всю суму може собі дозволити далеко не кожен. Тож доводиться шукати альтернативні варіанти для розстрочення цих виплат, один з них – це оренда житла з правом викупу. Про особливості  укладання договору оренди житла з правом викупу розповідає начальниця Миколаївського бюро правової допомоги Анастасія Заболотькова.

 Що таке оренда житла з правом викупу?

Відповідно до ч.2 ст. 810-1 Цивільного кодексу України, за договором оренди житла з викупом одна сторона – підприємство-орендодавець передає другій стороні – фізичній особі житло за плату на довготривалий строк, після закінчення якого або достроково, за умови повної сплати орендних платежів, житло переходить у власність орендаря.    Якщо простими словами, то це оренда житла на довготривалий строк, але відмінність від звичайної оренди – це те, що щомісячна плата зараховується в загальну вартість житла. Тобто людина проживає в квартирі одразу після підписання договору, а в кінці терміну після оплати залишкової вартості може оформити право власності на нерухомість. Варто відзначити, що орендодавцем в даному випадку може бути лише юридична особа і максимальний строк, на який може бути оформлений подібний договір – 30 років.

Важливо!   Оренда житла з правом викупу засвідчується тільки укладеним письмовим договором. При цьому об’єктом  оренди  може  бути  квартира  або  її   частина, житловий  будинок  або його частина,  що призначаються та придатні для постійного проживання в них.

Які ж особливості має договір оренди житла з правом викупу

 Частиною 5 ст. 810-1 Цивільного кодексу України передбачено, що істотними умовами договору оренди житла з викупом є:

• найменування сторін;
• характеристики житла, щодо якого встановлюються відносини оренди з викупом;
• строк, на який укладається договір;
• розміри, порядок формування, спосіб, форма і строки внесення орендних платежів та умови їх перегляду;
• умови дострокового розірвання договору;
• порядок повернення коштів у разі дострокового розірвання або припинення договору;
• права та зобов’язання сторін;
• відповідальність сторін.

Розірвання договору оренди житла з правом викупу    Розірвання договору оренди житла за правом викупу провадиться у двох порядках: добровільному та судовому.    При добровільному порядку, повернення сплачених коштів щодо вартості житла здійснюються відповідно до умов договору (пункт 11 Порядку оренди житла з викупом).

При судовому порядку, договір може бути розірваний за позовом однієї із сторін за невиконання умов договору. У цьому разі повернення коштів здійснюється відповідно до рішення суду (пункт 11 Порядку оренди житла з викупом).

У разі розірвання договору оренди орендар та інші особи, які проживають разом з ним, підлягають виселенню з житла без надання їм іншого житлового приміщення (пункт 11 Порядку оренди житла з викупом).

         Як перевірити підприємство-орендодавця?

 Для того, щоб захистити себе від недобросовісного підприємства-орендодавця та не втратити свої гроші та житло, особа-орендар може вимагати ознайомитися з правовстановчими документами підприємства.

Також, підприємство можна перевірити через Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, через безкоштовний запит, знаючи код ЄДРПОУ або назву підприємства.

Перевірити на добросовісність підприємство можна також через вебсайт «Судова влада України», пересвідчившись у наявності або відсутності відповідних судових проваджень та рішень суду.

Крім цього, так як договір оренди житла з викупом підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню (ч.2 ст. 811 Цивільного кодексу України), перед укладанням та підписанням угоди нотаріус обов’язково має перевірити усі дані через відповідні реєстри для того, щоб угода була законною.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Продаж земельних ділянок (паїв), які передані у користування за договором оренди

На сьогоднішній день, коли вже відкритий ринок землі, земельну ділянку сільськогосподарського призначення можна продати, навіть якщо вона перебуває в довгостроковій оренді у фермерів або агрохолдингів, оскільки земельна ділянка належить власнику і він може розпоряджатися нею на власний розсуд. Водночас відповідно до статті 130¹ Земельного кодексу України орендар має право на переважну купівлю землі сільськогосподарського призначення. Детальніше про продаж земельних ділянок (паїв), які передані у користування за договором оренди, розповідає фахівчиня Лисичанського бюро правової допомоги Сєвєродонецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Тетяна Люта.

Отже, що стосується процедури продажу землі сільськогосподарського призначення, яка перебуває в оренді:

– за наявності переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення її власник зобов’язаний не пізніш як за два місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У разі якщо продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється не на земельних торгах, заява про державну реєстрацію такого наміру подається не пізніш як за два місяці нотаріусу, який буде здійснювати посвідчення договору купівлі-продажу, разом із проектом такого договору;

– нотаріус зобов’язаний протягом трьох робочих днів повідомити орендаря цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку, про намір власника земельної ділянки продати її, умови продажу та пропозицією скористатися своїм переважним правом.

– у випадку, якщо орендар має намір скористатися цим правом, він має протягом місяця з дати отримання відповідного повідомлення від нотаріуса повідомити останнього про бажання придбати земельну ділянку на умовах, запропонованих власником. У такому випадку протягом місяця з дня отримання повідомлення від орендаря нотаріус призначає день і час укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки між власником і орендарем;

– якщо протягом місяця з дня, коли орендар був належним чином повідомлений нотаріусом про намір щодо продажу земельної ділянки, такий суб’єкт не повідомив належним чином нотаріуса про своє бажання скористатися переважним правом або відмовився від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, або не з’явився для укладення такого договору у день і час, призначені нотаріусом (за умови отримання повідомлення про вручення суб’єкту переважного права повідомлення про призначення дати та часу укладення договору купівлі-продажу або повідомлення про відмову від отримання такого повідомлення або якщо повідомлення повернуто нотаріусу у зв’язку із закінченням встановленого строку зберігання), вважається, що він втратив своє переважне право, і власник може продати земельну ділянку іншій особі.

У разі якщо відповідно до закону орендар не може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, він може передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку, але лише один раз.

До особи, якій передано переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, переходять усі права та обов’язки попереднього суб’єкта (орендаря) такого права за правовідносинами, пов’язаними з реалізацією такого права. Також важливим є той факт, що передача переданого переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення третім особам забороняється.

Слід звернути увагу, що у разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі суб’єкт переважного права має право пред’явити до суду позов про переведення на нього прав та обов’язків покупця. Одночасно позивач зобов’язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором купівлі-продажу повинен сплатити покупець.

Реалізація переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення на земельних торгах здійснюється у порядку, визначеному статтями 135-139 Земельного кодексу України. Водночас, передача переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, виставленої на земельні торги, допускається не пізніш як за п’ять робочих днів до моменту початку таких торгів.

Отже, у разі продажу земельної ділянки, власник повинен обов’язково дотримуватися процедури переважного права орендаря на придбання такої земельної ділянки.

Також, законодавець у статті 131 Земельного кодексу України встановив певні запобіжники для захисту прав орендарів, передбачивши, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення приватної власності можуть відчужуватися за договорами дарування, довічного утримання, спадковим договором лише на користь іншого з подружжя або родичів, а міна таких земельних ділянок (крім обміну у межах масиву земель сільськогосподарського призначення), їх внесення до статутного капіталу юридичної особи чи передача у заставу можуть здійснюватися лише за згодою орендаря.

Слід зауважити, що навіть якщо, особа, яка набула право власності на земельну ділянку, котра була передана у користування за договором оренди, то вона протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов’язана повідомити про це її користувачів у порядку визначеному статтею 148¹ Земельного кодексу України

Внесення змін до договорів оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави із зазначенням нового власника земельної ділянки не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Отже, зміна орендодавця (юридичною мовою – перехід права власності) не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Тобто, якщо в самому договорі оренди не зазначено інше, він продовжує діяти до закінчення строку, на який його укладено.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Юристка з Кіровоградщини відстояла право родини, що всиновила двох дітей, на отримання соціальної допомоги від держави

Складна і нестабільна соціально-економічна ситуація, яка склалась в нашій країні не лякає людей, які мають намір взяти у свою сім’ю дитину. Але і у самому процесі усиновлення, і у подальших кроках усиновлювачів, дуже часто виникають труднощі з оформленням документів. Так сталося і з жителями Благовіщенського району, які всиновили двоє дітей, сестричку та братика. Коли усиновлювачі звернулись до Управління соціального захисту населення районної державної адміністрації з заявою про призначення державної соціального допомоги, то отримали відмову.

Правову допомогу надавала Діана Мелєзгінова, юристка Благовіщенського бюро правової допомоги.

У вересні 2018 року пан Андрій з дружиною всиновили двоє дітей. При внесенні змін у свідоцтво про народження одного з малюків, батьки зіткнулись з проблемою, адже хлопчик народився у Російській Федерації. Звісно ж усиновлювачі надіслали клопотання до компетентного суду Російської Федерації про дозвіл на виконання на території Росії рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда щодо усиновлення хлопчика, шляхом внесення змін до актового запису про його народження. Із Саратовського обласного суду батькам надійшла відмова щодо виконання даного рішення. При цьому, вищевказаний суд у винесеній ухвалі не вказав чіткої причини відмови, вказавши, що суди інших держав не можуть примушувати суди Російської Федерації виконувати рішення суду іншої держави.

Після отримання відмови, усиновлювачі звернулися до Кіровського районного суду міста Кіровограда із заявою про внесення змін до рішення, яке було прийняте ним раніше, у вересні 2018 року у частині, що внесення змін до актового запису про народження усиновленого хлопчика потрібно здійснити на території Російської Федерації.

Суд задовільнив заявлену вимогу.

Тільки у 2020 році нові батьки отримали свідоцтво про народження дитини, видане Благовіщенським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану. Після цього вони звернулись до органу соціального захисту населення з заявою про отримання соціальної допомоги при усиновленні дитини, на що отримали відмову, яка була мотивована тим, що сплив дванадцятимісячний строк на звернення.

Для призначення допомоги при усиновленні дитини, до органу соціального захисту населення, за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи:

• заява усиновлювача (якщо усиновлювачами є подружжя – одного з них);
• копія свідоцтва про народження дитини, виданого державним органом реєстрації актів цивільного стану після внесення змін до актового запису про народження дитини на підставі рішення суду про усиновлення дитини;
• копія рішення суду про усиновлення дитини.

Допомога при усиновленні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини.

«У даному випадку строк на звернення був пропущений не з вини батьків, а з причин, які від них не залежали. Тому, в позовній заяві ми акцентували увагу суду, що відмова органу соціального захисту населення є протиправною та необґрунтованою, оскільки допомога при усиновленні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Тож не можна позбавити дитину благ, гарантованих їй державою», – пояснила Діана Мелєзгінова, фахівчиня Благовіщенського бюро правової допомоги.

Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області позовні заяви були задоволені в повному обсязі.

Ознайомитися з повним текстом рішення суду можна за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/84463730

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Коли подарунок можна забрати назад

Якщо я подарую будинок своєму онуку, я зможу залишитися там жити? Батько подарував мені машину, а тепер вимагає повернути її назад. Чи може він її забрати? З подібними запитаннями люди часто звертаються до фахівців системи безоплатної правової допомоги. Розповідає фахівчиня Володимир-Волинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Анастасія Пасальська.

На підставі договору дарування всі права на майно дарувальника переходять до обдаровуваного з моменту прийняття ним дарунку. Особа, яка передає майно, не може встановлювати обов’язки, умови чи обмеження щодо майна, яке подарувала, оскільки договір дарування – це безумовний договір.

Подарувати будь-яке майно (рухоме, в тому числі гроші й цінні папери, та нерухоме), а також майнові права іншим особам є виключним правом власника цього майна.

Договір дарування не може бути припинений в односторонньому порядку, за деякими виключеннями, зокрема, передбаченими статтею 724 Цивільного кодексу України та, якщо договір дарування виконується у момент його укладання. Поряд із цим, договір дарування нерухомих речей або іншого особливо цінного майна може бути розірвано за вимогою дарувальника, але за конкретних обставин.

Підстави для розірвання договору дарування:

• умисно вчинене кримінальне правопорушення проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей (стаття 727 Цивільного кодексу України).

У випадку смерті дарувальника, яка була спричинена умисними злочинними діями обдаровуваного – позбавлення життя дарувальника, право вимагати розірвання договору дарування одержують спадкоємці дарувальника.

• створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.

Таке розірвання правочину спрямоване на запобігання втрати дарунка. Проте при розірванні договору дарування на цій підставі необхідно довести, що обдаровуваному було відомо про те, яку велику немайнову цінність має дарунок для дарувальника. Останнє, у свою чергу, зобов’язує обдаровуваного бережно та сумлінно ставитись до дарунка.

• недбале ставлення до речі, що становить культурну цінність, внаслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

Йдеться про речі, втрата яких має істотне значення не лише для дарувальника, а для суспільства. Окремою підставою розірвання договору дарування з ініціативи дарувальника є недбале ставлення обдарованого до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність.

При цьому під недбалим ставленням слід розуміти таке поводження обдаровуваного з предметом договору дарування, внаслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена. Тому при виникненні обставин, що можуть зумовити втрату або істотне пошкодження такого дарунка, дарувальник наділяється правом звернутися до суду з вимогою про розірвання договору дарування та повернення дарунка.

Зверніть увагу! При розірванні договору дарування дарунок повертається дарувальнику у тому вигляді, в якому він існує на момент розірвання договору. Отримані обдаровуваним продукція, плоди та доходи від речі, що є предметом договору дарування, залишаються у нього. У випадку відсутності дарунка (його знищення, відчуження третім особам тощо), ні вимога про розірвання правочину, ні вимога про повернення дарунка, пред’являтись не можуть.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Особливості укладання договору довічного утримання

Останнім часом збільшується чисельність людей, які опиняться у тяжкому матеріальному становищі, потребують постійного стороннього догляду. До даної категорії людей потрапляють пенсіонери, люди похилого віку, особи які потребують постійного стороннього догляду за станом здоров’я та за інших обставин. За таких умов, виникає думка про укладання договору довічного утримання. Однак неволодіння інформацією з цього питання  породжує сумніви або зупиняє людину на шляху до прийняття остаточного рішення.

Отже, спробуємо розібратися, що таке договір довічного утримання?

За договором довічного утримання (догляду) одна сторона передає у власність другій стороні житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно, яке має значну цінність, взамін на довічне матеріальне забезпечення в натурі у вигляді житла, харчування, догляду і необхідної допомоги.

Сторонами договору довічного утримання, відповідно до ст. 746 ЦК, є відчужувач і набувач. Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 775 ЦК). Договір довічного утримання підлягає державній реєстрації згідно зі ст. 745 ЦК, а у випадках недодержання встановленої форми укладення такого договору він вважається недійсним. Право власності на майно повинне бути зареєстроване у відповідних державних органах, про що у договорі здійснюється відповідний запис.

За договором довічного утримання майно переходить у власність набувача, проте розпоряджатися таким майном набувач за життя відчужувача не зможе, так як при посвідченні договору довічного утримання (догляду) накладається заборона відчуження майна в передбаченому законодавством порядку, про що робиться запис на усіх примірниках договору (ст. 73 ЗУ «Про нотаріат»).

Одночасно договір довічного утримання може бути укладений на користь третьої особи (утриманця), якій набувач повинен забезпечити довічне утримання та догляд (ч. 4 ст. 746 ЦК).

Окрім того даний вид договору носить тривалий характер та вимагає від набувача систематичного і постійного виконання взятих на себе обов’язків.

Відповідно до норм чинного законодавства відчужувачем може бути будь-яка фізична особа незалежно від віку та стану здоров’я (ч.1 ст.746 ЦК). За загальними вимогами щодо чинності правочину (ст. 203 ЦК), особа, яка його вчиняє, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

З метою забезпечення своїх прав та потреб відчужував має право в договорі:

– визначити умови забезпечення себе житлом, безпосередньо, у будинку (квартири), що ним передано набувачу за договором;

– визначити всі види та способи матеріального забезпечення, догляду які надаватиме йому або третій особі набувач;

– вимагати виконання умов договору безпосередньо набувачем;

– у разі потреби має право порушувати питання про заміну майна, переданого за договором довічного утримання (догляду), на іншу річ;

– розірвати договір у разі неналежного виконання набувачем своїх зобов’язань у судовому порядку.

Набувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути лише повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа (ч. 2 ст.746 ЦК).

За договором довічного утримання (догляду) набувач має такі права:

– здійснювати право володіння та користування майном, якщо за договором не визначено інше;

– якщо договір укладено на утримання кількох осіб (співвласників майна, що було передане набувачеві), у разі смерті одного з них набувач має право на зменшення обсягу зобов`язань щодо утримання відчужувача (ч. 1 ст.747 ЦК);

– за спільною домовленістю з відчужувачем набувач має право вирішити питання про заміну переданого йому за договором майна на іншу річ. Заміна речі повинна проводитися шляхом внесення змін до договору довічного утримання (догляду) з дотриманням норм чинного законодавства;

– набувач має право визначити у заповіті спадкоємців щодо майна, яке передане йому за договором довічного утримання. За таких умов до спадкоємців перейдуть його зобов’язання за цим договором;

–  набувач має право на розірвання договору.

Обов’язки набувача:

– відповідно до умов договору забезпечувати відчужувача матеріальним утриманням та доглядом (опікуванням) довічно;

–  забезпечувати відчужувача або третю особу (утриманця) житлом;

- у разі смерті відчужувача здійснити поховання.

Набувач не має права за життя відчужувача передавати його у власність іншій особі на підставі будь-якого правочину, окрім заповіту, укладати щодо нього договір іпотеки (застави). На таке майно за життя відчужувача не може бути звернене стягнення. Втрата, знищення або пошкодження майна, переданого за договором набувачу, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов’язків перед відчужувачем.

Відповідно до статті 755 ЦК договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду:

– на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків незалежно від його вини;

– на вимогу набувача.

Договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.

Правові наслідки розірвання договору довічного утримання (догляду) у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов’язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.

У разі розірвання договору у зв’язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов’язки за договором.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Визначення заробітної плати для призначення пенсії у разі втрати документів

Досить часто особи, які звертаються до структурних підрозділів Пенсійного фонду України, для оформлення пенсії, стикаються з проблемою відсутності документів про розмір заробітної плати для обчислення пенсії. В основному це стосується періодів трудової діяльності, що припала до 01 січня 2004 року – коли набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Більш детально та структуровано розповість про визначення заробітної плати для призначення пенсії заступник начальника відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Броварського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марина Губська.

Як встановлюється заробітна плата у разі втрати документів про заробітну плату (дохід)?

Це питання регулюється Порядком визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2006 року № 919 (далі – Порядок № 919). У якому саме випадку застосовується Порядок № 919 детально розглянемо нижче:

• якщо втрачено первинні документи про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) у зв’язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших незалежних від особи, яка звертається за призначенням пенсії, обставин;
• якщо страховий стаж особи, починаючи з 1 липня 2000 року становить менше як 60 місяців, тобто коли законодавством передбачена обов’язковість подання довідки про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв, та відсутні інші 60 календарних місяців страхового стажу підряд, незалежно від перерв, до 1 липня 2000 року, за які особа, яка звертається за призначенням пенсії, може подати довідку про заробіток;
• для підтвердження заробітної плати (доходу), одержаного тільки за основним місцем роботи;
• для призначення пенсії, а не для її перерахунку.

Відповідно до Порядку № 919 заробітна плата (дохід) для призначення пенсії за період страхового стажу застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу починаючи з 1 січня 1998 року визначається за даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків і Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Тобто, якщо особа з 01 січня 1998 року працювала офіційно, сплачувала податки зі своїх доходів до бюджету держави, роботодавець подавав персоніфіковані звіти до ПФУ, то тоді особа зможе отримати інформацію про свою заробітну плату (доходи).

Якщо ж заробітна плата отримувалась особою до 1 січня 1998 року та така інформація відсутня у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків і Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, то вона визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати за відповідною професією (посадою) на підприємстві, в установі, організації, що склалася в кожному місяці роботи, за який втрачено документи про нарахування та виплату заробітної плати (доходу) − за наявності підприємства, установи, організації, де працювала особа, або їх правонаступника.

За відсутності на підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника відповідної професії (посади) заробітна плата визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати за аналогічною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника, що склалася у кожному місяці роботи, за який втрачено документи. У випадку повної втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) за відповідний період заробітна плата визначається за відповідною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації за календарний рік, що передує року, з якого призначається пенсія.

Якщо підприємство ще працює?

Розглянемо варіант коли підприємство, установа, організація, де працювала особа, ще існують або ж є правонаступник. Таку інформацію можна знайти в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Для того щоб отримати довідку про свою заробітну плату (дохід), то особі необхідно звернутись безпосередньо до підприємства, установи, організації, де працювала особа, або їх правонаступника, із заявою про отримання довідки (інформації) про нараховану та/або отриману заробітну плату. Після розгляду цієї заяви особі повинні надати вищевказану довідку, а у разі відсутності документів про нарахування та виплату заробітної плати (доходу) – довідку про час та причини, що призвели до втрати таких документів.

Що робити якщо підприємство ліквідовано?

Дуже часто особи, яким необхідно отримати документ про розмір заробітної плати для обчислення пенсії, стикаються з проблемою відсутності правонаступника підприємства, установи, організації, де працювала особа, або їх повної ліквідації. У такому випадку Законом України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» передбачено, що у разі ліквідації або реорганізації органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ та організацій у випадку відсутності правонаступника документи передаються ліквідаційною комісією (ліквідатором) до відповідних державних архівних установ або іншим місцевим архівним установам.

Крім того, у випадку ліквідації юридичних осіб заснованих на приватній формі власності ліквідаційні комісії мають забезпечити упорядкування та збереженість документів, у тому числі документів з кадрових питань (особового складу), регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахуванням і виплатою заробітної плати працівникам та за погодженням з Державною архівною службою України або уповноваженою нею архівною установою визначити місце подальшого зберігання архівних документів цих юридичних осіб.

Якщо така ситуація має місце, стосовно особи, яка звертається за оформленням пенсії, то необхідно звернутися із заявою про отримання довідки (інформації) про нараховану та/або отриману заробітну плату або взагалі щодо перебування у трудових відносинах з цим підприємством, установою, організацією до центральних державних архівних установ, спеціальних установ страхового фонду документації, державних архівів областей, міста Києва, архівних відділів райдержадміністрацій і міських рад, за місцем реєстрації або перебування колишнього роботодавця. Наприклад, якщо підприємство знаходилось на території Київської області і місце його юридичної адреси теж там, то й запити необхідно надсилати до Державного архіву Київської області, архівних відділів райдержадміністрацій і міських рад, де воно знаходилось.

Якщо документи не передавались до архівних установ?

На жаль, бувають непоодинокі випадки коли підприємство, установу, організацію ліквідовано, правонаступник відсутній, а документи до органу вищого рівня або архівним установам не передано. У такому випадку, відповідно до Порядку № 919 дані про заробітну плату визначаються, виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), передбаченою відповідною галузевою угодою, за календарний рік, що передує року, з якого призначено пенсію. Для отримання довідки про заробітну плату, виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), необхідно звернутися до районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад. Колишнім працівникам банків, їх філій (структурних підрозділів) у разі, коли завершено процедуру ліквідації банку, а документи до органу вищого рівня або архівним установам не передано, довідки про заробітну плату видаються за відповідний період Національним банком України.

Отже, можна дійти висновку, що ні Порядком № 919, ні іншими нормативними документами не зазначено вичерпного переліку первинних документів, які повинні підтверджувати довідку про заробітну плату, а також не передбачено, порядку підтвердження довідки про заробіток первинними документами, якщо в архівній установі відомості про заробітну плату відсутні.

За таких обставин, у разі відмови органу ПФУ при розрахунку пенсії, даних про заробіток, що зазначаються у довідках про заробітну плату за період до 1 липня 2000 року з підстав, що довідка не підтверджується первинними документами, слід звертатися до суду про визнання рішень та дій таких органів протиправними та зобов’язання вчинити дії.

Судова практика з цього питання має досить позитивну динаміку на користь особи, яка звертається за захистом своїх порушених прав, що відображено в останніх судових рішеннях, а саме:

• рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі №280/3281/21 щодо відмови у врахуванні довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої архівним управлінням (задоволено повністю);
• постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі № 560/1271/20 щодо відмови відповідача в перерахунку пенсії по інвалідності з врахуванням довідки про заробітну плату в зоні відчуження, з підстав не підтвердження зазначених в ній відомостей первинними бухгалтерськими документами (апеляційну скаргу Головного управління  в Хмельницькій області залишено без задоволення, а рішення окружного адміністративного суду – без змін);
• рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі № 420/4927/21 щодо неврахування для розрахунку пенсії за віком заробітної плати на підставі архівної довідки, виданої департаментом архівної справи та діловодства міської ради з дати її призначення та зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити розрахунок та виплату пенсії з урахуванням заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд до 2000 року згідно з архівною довідкою, виданою Департаментом архівної справи та діловодства міської ради з урахуванням вже отриманих сум пенсії (задоволено повністю).

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Встановлення факту існування трудових відносин

Я працював у роботодавця без укладення трудового договору. Як я можу тепер підтвердити факт існування цих трудових відносин, щоб мені цей термін зарахували до страхового стажу?

Відповідає Дмитро Перепелиця, директор Богодухівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Якщо трудовий договір між сторонами не укладений, трудові відносини по факту не закріплено (правовідносини відсутні). Але у разі виконання особою трудових обов’язків (фактичного перебування в трудових відносинах) і небажання роботодавця оформити дані трудові відносини належним чином, особа змушена доводити факт перебування з конкретним роботодавцем у трудових відносинах. Це можна зробити як у позасудовому, так і в судовому порядку.

Підтвердження факту перебування в трудових правовідносинах в позасудовому порядку

Є два шляхи підтвердження такого факту:

1. Шляхом переговорів з роботодавцем (якщо стоїть питання виплати зарплати за фактично відпрацьований період і після оплати особа припиняє відносини з роботодавцем). При цьому особа повинна пам’ятати, що офіційне працевлаштування гарантує працівнику сплату роботодавцем внеску на обов’язкове соціальне страхування, запис в трудовій книжці, який підтверджує трудовий стаж, перебування на конкретній посаді.
2. Звернення одночасно із заявами до Управління держпраці України та Державної податкової служби України, в т. ч. через відкриті електронні реєстри даних органів за допомогою електронно-цифрового підпису, скориставшись доступом до мережі Інтернет.

Спори щодо встановлення факту трудових правовідносин або встановлення факту укладення трудового договору розглядаються у судовому порядку (ст. 315 ЦПК України)

Фізична особа має право звернутися до суду за місцем її проживання (реєстрації місця проживання) із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення (у даному випадку факту трудових відносин).

При зверненні до суду з відповідною заявою необхідно зазначити:

• який факт заявник просить встановити та з якою метою;
• причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
• докази, що підтверджують факт (такими доказами може бути наказ про прийняття на роботу, наказ про звільнення, накази про здійснення трудової діяльності, довідки про нарахування та виплату заробітної плати, наявність трудового договору, допущення працівника до роботи, виконання трудової функції та обсягу робіт, ознайомлення його з правилами внутрішнього трудового розпорядку, показання свідків, тощо).

Судовий збір за подання заяви до суду про встановлення факту трудових відносин складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Слід пам’ятати, що роботодавці несуть відповідальність за неофіційне працевлаштування працівників.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Порядок позбавлення батьківських прав осіб-іноземців

В народі кажуть – кохання не знає меж, і це дійсно так, існує не мало прикладів, коли громадяни різних країн укладають шлюб та спільно виховують дітей. Однак не завжди сімейні відносини складаються добре, буває так, що один з батьків «зникає» та не піклується про власну дитину. В такому випадку у того з батьків з ким залишилась дитина виникає чимало проблем в ситуаціях, де необхідний дозвіл обох батьків, як, наприклад, реєстрація місця проживання дитини, чи виїзд дитини за межі України тощо. Один з варіантів розв’язання такої проблеми є позбавлення батьківських прав одного з батьків дитини, який є іноземцем. Як це відбувається розповідає начальниця Березанського бюро правової допомоги Людмила Бенедюк.

Позбавлення батьківських прав є крайнім засобом сімейно-правового характеру, який застосовується до батьків, що не забезпечують належне виховання своїх дітей. Позбавити батьківських прав батька або матір, які є громадянином іншої країни, набагато складніше, ніж у випадку з громадянином України.

По-перше, для позбавлення батька або матері, в тому числі громадянина іншої держави, батьківських прав, необхідна наявність вагомих підстав. Зауважу, що лише за несплату аліментів батьківських прав не позбавляють, проте несплата аліментів, як невиконання обов’язку щодо утримання дитини,  буде однією з підстав для позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Слід мати на увазі, що кожна з перелічених підстав має бути належним чином підтверджена офіційними документами – доказами, які подаються разом з позовною заявою до суду. Адже позбавлення батьківських прав відбувається виключно судом. Тому потрібно бути серйозно підготовленим до майбутнього процесу та всіх можливих наслідків, як під час нього, так і після.

По друге, зібравши докази, які підтверджують підстави позбавлення батьківських прав особи-іноземця, виникає проблема з підсудністю судової справи, що залежать від місця проживання (реєстрації) іноземця:

• якщо особа-іноземець проживає в Україні, має посвідку на тимчасове або постійне проживання в Україні, то можна звернутися до українського суду за останнім відомим місцем проживання відповідача в Україні;
• якщо особа-іноземець проживає за кордоном, тоді необхідно звертатися до судових органів країни, де проживає іноземець. Такий розгляд справи є складнішим і регулюється дво- та багатосторонніми договорами про надання правової допомоги в цивільних та кримінальних справах, укладених між Україною та іноземними державами .

По третє, під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу. Тобто, перед подачею позову до суду необхідно звернутись до органів опіки і піклування за місцем проживання сім’ї, які повинні перевірити дійсну ситуацію з батьком чи матір’ю та надати в суд письмовий висновок про можливість позбавлення батьківських прав.

Важливо! Навіть після позбавлення батьківських прав, відповідач зобов’язаний забезпечити матеріальне утримання своєї дитини, тобто сплачувати аліменти – такого обов’язку його ніхто не позбавляє.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.
 

Земельний сервітут. Що це таке і як його встановити?

Якщо доступ до вашої земельної ділянки утруднено завдяки існуванню сусідньої земельної ділянки, ви маєте право вимагати встановлення сервітуту щодо такої сусідньої ділянки.

Про порядок встановлення сервітуту в судовому порядку консультує фахівчиня Благовіщенського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Діана Мелєзгінова.

Сервітут – це право користування чужим майном, яке можливо встановити щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

При цьому важливо пам’ятати, що встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений, прав володіння, користування і розпорядження ділянкою. Більш того, земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений. Важливою ознакою сервітуту є те, що він не підлягає відчуженню (не може виступати об’єктом купівлі-продажу, дарування, міни і т. п.) і, в той же час, зберігає свою дію в разі переходу права власності на ділянку, щодо якої сервітут встановлено, до іншої особи.

За своєю природою сервітути бувають публічними і приватними.

Публічний земельний сервітут полягає в праві користування чужою земельною ділянкою з метою забезпечення суспільних потреб (наприклад, право прокласти через чужу земельну ділянку лінії комунікацій).

Приватний сервітут встановлюється в інтересах окремих приватних осіб (наприклад, право прогону худоби через сусідню ділянку).

Сервітутне користування земельною ділянкою може бути як платним так і безкоштовним. Сторони можуть встановити розмір плати.

Договір сервітуту може бути як строковий так і безстроковий. Якщо в договорі не зазначено термін дії, то договір матиме безстроковий характер.

Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Користувач або власник землі (сервітуарій) може вимагати встановлення на сусідній ділянці наступних видів сервітуту:

• можливість проходу, проїзду велосипедом;
• можливість проїзду транспортним засобом наявним шляхом;
• можливість прокладки та використання ліній електропередач, зв’язку, трубопроводу, інших комунікаційних мереж;
• можливість прогону худоби наявним шляхом;
• можливість відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;
• можливість забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;
• можливість встановлення інших сервітутів.

Встановити земельний сервітут на сусідній земельній ділянці може тільки власник або користувач іншої сусідньої земельної ділянки. Позовні вимоги інших осіб, зацікавлених у встановленні сервітуту на земельну ділянку, в судовому порядку задоволенню не підлягають.

Важливим є те, що зверненню до суду з позовом щодо встановлення сервітуту має передувати письмове звернення до власника сусідньої земельної ділянки з пропозицією щодо укладення договору сервітуту. Якщо подати позов без такого звернення, суд також відмовить у задоволені позову.

За результатами розгляду справи, суд може встановити земельний сервітут тільки у випадку неможливості позивача задовольнити потреби щодо своєї земельної ділянки іншим способом. Якщо суд встановить, що неможливість нормально використовувати ділянку зумовлена діями самого позивача, суд відмовить в задоволені позову.

Встановлений сервітут має враховувати витрати власника земельної ділянки по сплаті орендної плати, земельного податку, тощо. В рішенні суду має бути чітко вказано, який вид сервітут встановлюється на суміжній земельній ділянці. Договір сервітуту земельної ділянки може бути визнаний недійсним в судовому порядку, якщо сервітуарій користується суміжною земельною ділянкою без технічної документації на землю та за відсутності встановлених меж ділянки в натурі (на місцевості).

Отже, обов’язковими умовами звернення до відповідного суду з позовом щодо встановлення сервітуту мають бути: підтвердження права власності або користування земельною ділянкою, яка потребує сервітуту на суміжній земельній ділянці; підтвердження факту звернення до власника чи користувача сусідньої земельної ділянки з письмовою пропозицією укласти договір сервітуту; підтвердження неможливості задовольнити свої потреби в інший спосіб, крім встановлення сервітуту.

Перед тим, як звернутись до суду з позовом щодо встановлення земельного сервітуту, ми радимо вам використати всі можливі способи щодо укладення договору сервітуту в добровільному порядку за згодою сторін.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Розірвати договір оренди землі через самовільне зменшення орендної плати

Одними з найпоширеніших видів земельних спорів є спори щодо розірвання договорів оренди землі. Система БПД отримує чимало звернень з проханням допомогти вирішити конфлікти орендодавців з часто недобросовісними орендарями земельних ділянок.

        У 2021 році до Золотоніський місцевий центр з надання БВПД звернувся пан Вадим, який просив допомогти розірвати договір оренди земельної ділянки. Чоловік пояснив, що є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку у 2017 році передав в оренду ТОВ «Зірочка» строком на 7 років.

        «У договорі оренди було передбачено, що ТОВ «Зірочка» має щороку сплачувати мені орендну плату за землю в розмірі 7 660 гривень, однак, у 2019 та 2020 роках я отримував значно меншу орендну плату, а саме: 4 757 гривень за кожен рік. Я вважаю, що зменшення розміру орендної плати за землю є неправомірним, а тому бажаю розірвати договір оренди з товариством», – зауважив пан Вадим.

         Призначений центром адвокат Юрій Побиванець, досліджуючи обставини справи, встановив, що згідно з умовами договору оренди земельної ділянки, сторони узгодили нормативну грошову оцінку земельної ділянки, встановили строк дії договору, визначили фіксований розмір орендної плати та обумовили питання щодо зміни умов договору. Проте орендодавець пан Вадим протягом 2019-2020 років отримував орендну плату меншу, ніж визначено умовами договору.

         Під час спілкування з клієнтом Юрій Побиванець дізнався, що пан Вадим звертався до орендаря з проханням пояснити причини зменшення розміру орендної плати. Товариство надало відповідь, що підставою для цього стало зменшення розміру нормативної грошової оцінки землі.

       Укладаючи договір оренди землі, сторони погодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. ТОВ «Зірочка», самостійно зменшивши розмір орендної плати, нібито з підстав зменшення розміру нормативної грошової оцінки землі, фактично в односторонньому порядку змінило умови договору в частині визначення розміру орендної плати, що в свою чергу є порушенням норм законодавства та умов договору.

       Адвокат подав до суду позовну заяву про розірвання договору оренди землі, посилаючись на такі норми чинного законодавства:

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» (у чинній редакції на момент укладення спірного договору), на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

       Положеннями п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

      Аналіз вказаних вище норм права свідчить, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (у двох або більше випадках).

      Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

      Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Отже, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, є неналежним виконанням договірних зобов’язань, що є підставою для розірвання договору оренди.

     Отже, факт несвоєчасної сплати ТОВ «Зірочка» орендної плати у повному обсязі за користування земельною ділянкою за 2019 і 2020 роки (тобто послідовно за два роки поспіль) свідчить про систематичне невиконання орендарем договірних зобов`язань, що є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки.

      Як результат – Чорнобаївський районний суд Черкаської області ухвалив рішення, яким позовні вимоги про розірвання договору оренди землі задовольнив.

      Завдяки професійній, сумлінній роботі адвоката, активній правовій позиції справа вирішилася на користь клієнта.

 До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Права донорів в Україні

Донорство крові є важливою частиною системи охорони здоров’я кожної країни. Переливання компонентів крові є невід’ємною складовою хірургічних операцій. Кров використовують під час лікування від анемії, деяких видів раку та інших недуг, а також потрібна людям, які травмувалися внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, нещасних випадків, стихійних лих тощо. Спеціалізовані заклади щодня мають заготовляти кров для забезпечення нею пацієнтів. Які ж права мають донори в Україні, хто ними може стати й на які гарантії розраховувати, у День донора роз’яснює фахівець системи безоплатної правової допомоги Ігор Шпак.

     Щоденно в Україні багато людей потребують переливання крові, і ця потреба може виникнути у будь-кого, незалежно від віку чи соціального статусу. Відповідно до статистики Всесвітньої організації охорони здоров’я кожен третій житель нашої планети хоча б раз в житті потребував переливання крові. Для того, щоб донорська кров була доступна для рятування життя людей, країна повинна заохочувати небайдужих громадян, забезпечувати захист їхніх прав та надавати пільги.

      Права донора

Донором крові або плазми крові може бути кожен дієздатний громадянин України віком від 18 років, який має вагу не менше 50 кг та пройшов відповідне медичне обстеження у медичному закладі перед забором крові і немає протипоказань.

Так, працівники, які виявили бажання здати кров, звільняються від роботи на підприємстві, установі чи організації із збереженням за ними середнього заробітку. Для цього необхідно подати заяву не пізніше як за один робочий день із проханням відпустити з роботи для медичного обстеження чи здачі крові. Дозвіл оформлюється відповідним наказом. Таким особам безпосередньо після кожного дня донації крові або її компонентів надається день відпочинку, який буде оплачений в межах середнього заробітку, а за бажанням працівника цей вихідний день приєднується до щорічної відпустки.

Підставою для звільнення від роботи, навчання або служби є довідка, видана донору за місцем медичного обстеження чи донації крові та її компонентів. Підставою для відмови у вивільнені працівника в день, коли він виявив бажання здати кров, може бути виключно у випадках, якщо відсутність донора на його робочому місці або місці служби в ці дні може призвести до загрози життю чи здоров’ю людей, до невиконання завдань, пов’язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку, до значної матеріальної шкоди або інших тяжких наслідків. У разі, коли працівник здає кров в день своєї щорічної відпустки, то ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з наданням працівнику додаткового дня відпочинку за кожний день давання крові.

Допомога по тимчасовій непрацездатності у зв’язку із захворюванням виплачуються в розмірі 100 відсотків від середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи для донорів, які протягом року безоплатно здійснили донацію крові в сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, або плазми крові в сумарній кількості, що дорівнює чотирьом разовим максимально допустимим дозам, заготовленим методом аферезу, або тромбоцитів у двох разових донаціях методом аферезу.

     Почесний донор України

     Донори, які безоплатно здійснили донацію крові в сумарній кількості, що дорівнює 40 максимально допустимим дозам, або плазми крові в сумарній кількості, що дорівнює 60 максимально допустимим дозам, заготовленим методом аферезу, або 40 максимально допустимим дозам клітин крові, заготовлених методом аферезу незалежно від часу здійснення таких донацій, набувають статусу Почесного донора України. Почесні донори України мають право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 10 відсотків затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.

     Варто пам’ятати, що завдяки донорству можна врятувати багато життів та дати надію важкохворим людям і їхнім близьким на одужання.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Чи можна вирощувати мак на власному городі?

Маки завжди були oкрасою присадибних ділянок українців. Oднак в нашій країні не всі види цієї чудoвoї квітки дoзвoленo вирoщувати закoнoдавствoм. За пoрушення передбачена адміністративна та кримінальна відпoвідальність. Детальніше розповідає фахівець Регіонального центру з надання БВПД у Тернопільській області Олег Кононенко.

Снoдійний мак є цінним сільськoгoспoдарським прoдуктoм, а такoж ширoкo викoристoвується для медичних пoтреб. Пoряд з цим, незакoнне вирoбництвo абo вигoтoвлення з йoгo плoдів і стебел наркoтичних засoбів запoдіює значну шкoду здoрoв’ю людей і сприяє пoширенню наркoманії, щo й визначає суспільну небезпеку незакoннoгo вирoщування таких рoслин.

Кримінальна відпoвідальність

Oкрім чудoвих видів декoративних маків, пoширений здавна притаманний нашим пoлям снoдійний мак (Papaver somniferum). Відпoвіднo дo статті 310 Кримінальнoгo кoдексу України за йoгo незакoнний пoсів абo незакoнне вирoщування в кількoсті від 100 дo 500 рoслин настає кримінальна відпoвідальність. Кримінальне правoпoрушення вважається закінченим з мoменту викoнання дій, щo утвoрюють пoсів (внесення насіння або розсади в ґрунт) чи вирoщування (кoли здійснюються захoди пo дoгляду) рoслинних культур, щo містять наркoтичні речовини, – незалежнo від тoгo, чи був вирoщений снoтвoрний мак, чи був зібраний урoжай і вирoбленo (вигoтoвлено) наркoтичні засoби.

Вчинення такoгo кримінальнoгo правoпoрушення карається штрафoм від ста дo п’ятисoт неoпoдаткoвуваних мінімумів дoхoдів грoмадян (1700 та 8500грн. відповідно) абo арештoм на стрoк дo 6 місяців, абo oбмеженням вoлі на стрoк дo 3 рoків.

Якщo ж незакoнний пoсів абo незакoнне вирoщування снoдійного маку вчинене oсoбoю, яка була засуджена за цією статтею чи яка раніше вчинила oдне із кримінальних правoпoрушень, пoвязаних з oбігoм наркoтичних речoвин, абo вчинені за пoпередньoю змoвoю групoю oсіб з метoю збуту, а також незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку в кількості п’ятисот і більше рослин, тo такі дії караються пoзбавленням вoлі на стрoк від 3 дo 7 рoків.

Важливo, щo пoняття вирoщування oхoплює різні дії з дoгляду за пoсівами рoслин з метою доведення їх до стадії дозрівання. Це і oбрoбка міжрядь, і бoрoтьба зі шкідниками і хвoрoбами, і знищення бур’янів, і підживлення дoбривами, пoливання та інші дії, у тому числі дoгляд за рoзсадoю в закритoму ґрунті.

Адміністративна відпoвідальність

Якщo ж кількість рoслин снoтвoрнoгo маку, яку правooхoрoнці знайдуть у вашoму саду нараховуватиме менше 100, тo настає адміністративна відпoвідальність, передбачена статтею 1062 Кoдексу України прo адміністративні правoпoрушення у виді штрафу в рoзмірі від 306 дo 1700гривень з конфіскацією незаконно вирощуваних наркотиковмісних рослин.

     Тo який мак таки мoжна вирoщувати для естетичнoгo задoвoлення?

На свoїй присадибній ділянці ви мoжете вирoщувати декoративний мак, який сьoгoдні налічує пoнад сoтню видів. Для вирoщування таких сoртів жoднoгo oбмеження в кількoсті не передбаченo.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Спадкування земельної ділянки, що знаходиться в оренді: важливі аспекти

Часто трапляється так, що отримавши у спадок земельну ділянку, яку спадкодавець здавав в оренду, нові власники починають шукати можливість, щоб змінити орендаря, або змінити умови договору оренди, адже «інший орендар платить більшу орендну плату, чому ми маємо втрачати?».

Консультує з даного питання Максим Гайдей, юрист Гайворонського бюро правової допомоги  Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

По перше, спадкоємцям потрібно пам’ятати, що право власності на земельну ділянку в порядку спадкування переходить до них на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до законодавства, зміна власника земельної ділянки (орендодавця) не є підставою для припинення договору оренди землі.

До закінчення терміну оренди новий власник не має права в односторонньому порядку розірвати договір, крім випадку, коли в договорі оренди не прописано, що смерть орендодавця є підставою для припинення дії договору.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов’язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148¹ Земельного кодексу України.

Повідомлення повинно містити:

• кадастровий номер (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;
• прізвище, ім’я, по батькові нового власника;
• місце проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси;
• платіжні реквізити (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Дані дії є обов’язком нового власника, з метою недопущення несприятливих наслідків для нього у майбутньому. Так, неповідомлення орендодавцем про свої права на спадкове майно і ненадання орендодавцем необхідних платіжних реквізитів для виплати йому орендної плати, позбавляє орендаря можливості належним чином виконати своє зобов`язання за договором оренди, зокрема, сплатити орендну плату у встановлений договором строк. За  відсутності у орендаря даних про нового власника земельної ділянки, він не має фактичної можливості сплатити йому орендну плату, отже, не несе відповідальність за невиконання зобов`язання щодо її сплати.

Успадкувавши пай, спадкоємець приймає на себе не тільки право власності на нього, а й права і обов’язки, що виникли у спадкодавця за договором.

Після переоформлення права власності на земельну ділянку, спадкоємець може внести зміни в чинний договір оренди. Для зміни договору, новий власник землі  має надати орендарю  копію свідоцтва про право на спадщину, копію документів, що засвідчують особу нового власника земельної ділянки,  копію державного акта  або виписку з Державного земельного кадастру. Підписавши додаткову угоду до договору, її обов’язково потрібно зареєструвати.

Орендна плата за користування земельною ділянкою має бути виплачена спадкоємцю у повному обсязі, відповідного до з умов договору оренди, але тільки після переоформлення права власності на земельну ділянку. Якщо новий власник хоче внести зміни до пунктів про умови оренди (наприклад, орендної плати) до закінчення терміну дії старого договору, укладеного орендарем з попереднім власником, то це робиться в судовому порядку.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Благовіщенське бюро правової допомоги інформує про відповідальність за ухилення від сплати аліментів на утримання дітей

Аліменти – кошти на утримання певної особи, які присуджуються за рішенням суду від частини доходу іншої особи, або ж в чітко визначеній сумі.

Чинне законодавство передбачає адміністративну, кримінальну та цивільну відповідальність за несплату аліментів.

Адміністративна відповідальність передбачена  Кодексом України про адміністративні правопорушення, в якому зазначено,  що несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання - тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

Цивільна відповідальність передбачає стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів. Для виникнення підстави для пред’явлення позову про стягнення пені, повинен бути присутнім фактор наявності вини з боку платника. Тобто, якщо заборгованість виникла з незалежних від останнього обставин (хвороба, помилка бухгалтера, фактична неможливість здійснювати виплати з інших поважних причин), пеню на неї нараховувати не можна. Якщо ж вина платника наявна, можна сміливо робити розрахунок неустойки за аліментами і подавати позов про її стягнення. При цьому для суду не має значення форма вини платника (умисел чи необережність).

Положення сімейного кодексу України поширюються тільки на ті випадки, коли стягнення аліментів проводиться на підставі відповідного рішення суду. Якщо утримання надається на підставі договору про сплату аліментів і в ньому прямо не передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання покладених на сторони зобов’язань, тобто надання утримання, неустойка не може бути стягнута.

На аліментну заборгованість нараховується пеня, розмір якої становить 1% від суми не сплачених коштів за кожний день прострочення.

Для притягнення платника аліментів до цивільної відповідальності необхідно звернутися до суду з позовною заявою.

Цивільна справа в порядку позовного провадження розглядається судом протягом строку, який становить не більше 120 днів з дня відкриття провадження справі за винятком випадків, предбачених законодавством.

Кримінальна відповідальність передбачена за злісне ухилення від сплати встановлених за рішенням суду коштів на утримання дітей. Відповідно до ст. 164Кримінального кодексу України ухилення від сплати аліментів встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні- карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею, -карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років. Під злісним ухиленням слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховання доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця), які призвели до виникнення заборгованості із сплати коштів у розмірі, що складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Законодавством передбачені також інші види обмежень прав:

• тимчасове обмеження права громадян України на виїзд з України;
• тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
• тимчасове обмеження у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
• тимчасове обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Якщо рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв’язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення, то дітям призначається тимчасова державна допомога. 

 Така допомога призначається і виплачується за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину, управлінням  соціального захисту населення. Для цього одержувач подає вказаному управлінню такі документи: заяву за установленою формою, копію свідоцтва про народження дитини; довідки про реєстрацію місця проживання (перебування) дитини та одержувача; рішення суду (виконавчий лист) про стягнення аліментів; довідку державної виконавчої служби про факт несплати аліментів протягом шести місяців. Тимчасова допомога призначається кожні шість місяців. Для призначення допомоги на наступний шестимісячний строк одержувач подає лише заяву, в якій повідомляє про обставини, що можуть бути підставою для продовження виплати допомоги.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Як змінити цільове призначення земельної ділянки

Відповідно до чинного законодавства України, земельна ділянка має свій унікальний код – кадастровий номер, який присвоюється їй та в подальшому не змінюється.

Але, цільове призначення земельної ділянки власник може змінити. Для цього необхідно виконати певний алгоритм дій, щоб в майбутньому не виникало підстав для визнання реєстрації зміни цільового призначення земельної ділянки не дійсною.

Який порядок зміни цільового призначення земельних ділянок, на які моменти варто звернути увагу та якими є наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки роз’яснюють фахівці Олександрійського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

У першу чергу необхідно перевірити можливість зміни цільового призначення земельної ділянки, отримати викопіровку з генерального або детального плану населеного пункту чи схеми планування території району.

Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок можна поділити на декілька кроків.

Крок перший:

На початку задля зміни цільового призначення земельних ділянок, необхідно виконати розроблення та погодження проєкту відведення земельних ділянок.

Для зміни цільового призначення земельної ділянки комунальної чи державної власності землекористувачам, зацікавленим особам потрібно письмово звернутись до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за дозволом на розробку відповідного проєкту землеустрою для її відведення. На сьогоднішній день, якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності, дозвіл на зміну цільового призначення не потрібен.

У такому випадку потрібна нотаріально засвідчена заява на зміну цільового призначення, яка підписана власником. Така заява стає підставою для розробки проєкту землеустрою щодо зміни цільового призначення. Наприклад, якщо відповідна рада чи орган виконавчої влади такий проєкт не затверджує і зміна цільового призначення земельної ділянки не відбулась, то грошові кошти витрачені на виготовлення проєкту не відшкодовуються, оскільки це не передбачено чинним законодавством України.

Крок другий:

У подальшому, коли власник нотаріально засвідчив заяву про зміну цільового призначення земельної ділянки, він звертається до будь-якої землевпорядної організації на свій розсуд.

Варто зазначити, щоб вказана організація мала сертифікованого інженера-землевпорядника. Із землевпорядною організацією власник укладає договір з розробки документації про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Крок третій:

Коли землевпорядна організація надає власнику  відповідний пакет документів для зміни цільового призначення, власник погоджує його у  місцевому управлінні Держгеокадастру.

Якщо власнику погодили документацію із землеустрою, він передає її до органів місцевого самоврядування, районних державних адміністрацій, які приймають рішення щодо затвердження чи відмови у затверджені документації про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Крок четвертий:

Після того, як власник отримав всі погодження від державних установ, йому необхідно звернутись до державного кадастрового реєстратора у місцевий ЦНАП для того, щоб змінити інформацію про цільове призначення земельної ділянки та отримати витяг з речових прав на нерухоме майно.

Коли необхідне погодження Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України для зміни цільового призначення земельних ділянок?

Зміна цільового призначення земельної ділянки державної власності передбачає отримання погодження Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України.

Верховна Рада України погоджує зміну цільового призначення особливо цінних земельних ділянок державної або комунальної власності до земель інших категорій.

Також за погодженням з Верховною Радою України здійснюється розташування об’єктів, що плануються розмістити на особливо цінних земельних ділянках державної чи комунальної власності із зміною її цільового призначення.

На земельних ділянках природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності зміна цільового призначення здійснюється за погодженням із Кабінетом Міністрів України.

Після затвердження проєкту землеустрою Верховною Радою України або Кабінетом Міністрів України щодо відведення особливо цінних земельних ділянок або земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, він подається державному кадастровому реєстратору до місцевого управління Держгеокадастру з метою внесення відомостей про зміну цільового призначення до Державного земельного кадастру.

Наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

• визнання недійсним рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання земельних ділянок громадянам та юридичним особам;
• визнання недійсним угод щодо земельних ділянок;
• відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;
• притягнення до відповідальності, у відповідності до чинного законодавства юридичних осіб та громадян, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Інформацію підготував головний спеціаліст відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Олександрійського місцевого центру з надання БВПД Руслан Кравченко.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

« повернутися