Землі природно-заповідного фонду
Землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної, наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.
У Благовіщенській міській територіальній громаді знаходяться такі обєкти природно-заповідного фонду:
Парк-памятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Благовіщенський парк» на території міста Благовіщенське.
Гідрологічна памятка природи місцевого значення «Кам’яна Криниця» на території села Кам’яна Криниця
Ландшафтний заказник місцевого значення «Скалки» неподалік міста біля села Йосипівка Благовіщенської міської територіальної громади
Ландшафтний заказник місцевого значення «Кам’яногірський» між селами Шамраєве, Кам’яний Брід, Данилова Балка, Синицівка Благовіщенської міської територіальної громади.
Ландшафтний заказник місцевого значення «Кошаро-Олександрівський» між селами Кошаро-Олександрівка та Луполове Благовіщенської міської територіальної громади.
Ландшафтний заказник місцевого значення «Гренівський» між селами Данилова Балка, Лозувата , Луполове Благовіщенської міської територіальної громади.
Ландшафтний заказник місцевого значення «Гардова» за 20 км від міста, біля села Вільхове Благовіщенської міської територіальної громади.
Державне управління природно-заповідним фондом України здійснює Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Відповідно до чинного законодавства України ПЗФ охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
Вчинення будь-яких дій, що порушують правила охорони та використання територій та об'єктів ПЗФ під час їх використання регулюються ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» та «Про охорону навколишнього природного середовища», Земельним кодексом, Водним кодексом та іншими нормативно-правовими актами.
На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного та історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
Використання та збереження територій та об'єктів ПЗФ забезпечується шляхом :
- встановлення заповідного режиму;
- організації систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об'єктів;
- проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективного використання;
- додержання вимог щодо охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, здійснення оцінки впливу на довкілля;
- запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони;
- здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму їх охорони та використання;
- встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об’єктів;
- проведення широкого міжнародного співробітництва у цій сфері;
- проведення інших заходів з метою збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду
На території природних заповідників забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об'єкти, а саме:
- будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об'єктів транспорту і зв'язку, не пов'язаних з діяльністю природних заповідників
- розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення
- стоянка транспорту
- проїзд і прохід сторонніх осіб
- прогін свійських тварин
- пересування механічних транспортних засобів за винятком шляхів загального користування
- лісосплав, проліт літаків та вертольотів нижче 2 000 метрів над землею
- подолання літаками звукового бар'єру над територією заповідника та інші види штучного шумового впливу, що перевищують установлені нормативи;
- геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, порушення ґрунтового покриву та гідрологічного і гідрохімічного режимів, руйнування геологічних відслонень, застосування хімічних засобів, усі види лісокористування, а також заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння, очерету, випасання худоби, вилов і знищення диких тварин, порушення умов їх оселення, гніздування, інші види користування рослинним і тваринним світом, що призводять до порушення природних комплексів;
- мисливство, рибальство, лісокультурні роботи, рубка дуплястих дерев, всі види екскурсій, крім пішохідних, біотехнічні заходи, сінокосіння механізованими засобами, туризм, інтродукція нових видів тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково обґрунтовану ємність угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, крім матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень.
