Благовіщенська міська територіальна громада

Голованівського району Кіровоградської області

Відбулось відкриття виставки картин художника Вдовиченка Миколи Йосиповича

Дата: 14.09.2021 17:04
Кількість переглядів: 133

     Вчора в  Благовіщенському історичному музеї відбулось відкриття  виставки картин приурочене  дню народженню художника Вдовиченка Миколи Йосиповича. А виповнилося б йому 95 років. Нажаль Миколи Йосиповича немає з нами.

Виставка картин – це як свято і триватиме до 7 жовтня 2021 року. Це можливість зустрітися з прекрасним, поринути в атмосферу творчості.

В усіх творчих особистостей, напевно, є спільні риси, - багатий внутрішній світ та потреба творчої реалізації, завдяки якій ми можемо споглядати їх творчі доробки. У кожного художника свій шлях до творчості, - хтось розвивав свій талант у спеціалізованих закладах, а інший відчув непоборне бажання брати до рук олівці, пензлі і малювати як вміє, за покликом серця…

Але у кожного свій почерк, своя творча манера, що зумовлена природним даром та індивідуальністю. Тож давайте більше дізнаємось про художника та його роботи.

 

Вдовиченко Микола Йосипович народився 13 вересня 1926 року в селі Данилова-Балка Грушківського району Одеської області.

В роки ІІ світової війни був вивезений  фашистами з багатьма жителями району на роботи в Германію, як «остарбайтерами». З лютого 1943 року до начала квітня 1945 року працював робітником на Алюмінієвому заводі в місті Баварії, Германії.

В квітні-травні 1945 року, після проходження «фільтрації», був призваний польовим військкоматом 4-й гвардійської дивізії в м. Чеськи, в ряди Червоної Армії, служив з травня по вересень 1945 року.

В вересні 1945 року по травень 1946 рік служив у військовій  частині в місті Брауенкірхен, Австрія, працював художником при будинку Офіцерів.

В травні 1946 року працював писарем в штабі 4-й гвардії. Армії по місцю дислокації в м. Єйзенштадте, Австралії.

В серпні 1947 року штаб перевели в місто Тірасполь, Молдавія. Працював писарем-креслярем оперативного відділу штаба дивізії в званні старшина мав бажання бути офіцером радянської армії і був направлений на курси по підготовці офіцерів радянської армії в вищу офіцерську інженерну школу Московської області місто Москва.

 

По закінченню Вищої школи з 26 жовтня 1950 році був зарахований в списки управління військової частини 35770 на посаду командира окремого взводу регулювання  штабної роти, але відразу був звільнений в запас на підставі Постанови Ради Міністрів союзу  ССР від 28 квітня 1950 р. і направлений на вибране місце проживання в село Данилова Балка Грушківського району Одеської області.

В 1951 році одружився на жительці с. Шамраєве Давидович Клавдії Антонівні, 20 травня 1929 року народження, з якою народили двох прекрасних дітей, доньку та сина.

В 1957 році зарахований по техніці малюнка на третій курс заочного навчання, на відділення малювання та живопису, при Заочному Народному університеті мистецтв центрального будинку народної творчості імені Надії Крупської, м. Москва 25 серпня 1959 року видано свідоцтво № 378 про закінчення університету.

З 1954 року періодично брав участь в обласних мистецьких художніх виставках.

В 1954 році нагороджений грамотою за графічну роботу «Чоловічий портрет» на обласній мистецькій виставці, присвяченій 300-т річчю об’єднання Росії з Україною.

В 1958 році нагороджений грамотою за серію етюдів, представлених на  VIII обласній мистецькій виставці, присвяченій ХХІІ з’їзду КПСС.

В 1957 році нагороджений грамотою обласного управління культури і обласного комітету профспілки робітників культури, як учасник обласної художньої виставки.

З 1952 по 1961 рік працював художником на Ульяновському цукровому комбінаті, малював портрети, лозунги, плакати для агітації.

З 30 серпня 1961 по 1986 рік працював учителем малювання в Ульяновській середній школі звідки і пішов на заслужений відпочинок.

В 1961 році взяв участь в Всесоюзній виставці художників, яка проходила 15 жовтня 1961 року в м Москва. Був нагороджений почесною грамотою і грошовою премією за ескіз до картини «Весна комунарів», стає лауреатом виставки.

В радянський час Вдовиченку Миколі Йосиповичу для підтримки та забезпечення сім’ї доводилося займатися не тільки малюванням на замовлення. Малював портрети В.І. Леніна, членів політбюро  КПСС, сільських представників, передовиків сільського господарства, агітаційні лозунги, плакати, художньо оформляв по договорах, сільські ради, колгоспів, з директорами будинків культури, підприємствами, школами. Він малював всі замовлення як він висловлювався «з кров’ю», усвідомлював, що він як художник повинен малювати тільки талантом і від цього страждав, що дорогоцінний час відведений на життя, витрачав на пусте, не потрібне. Він закривався в майстерні, працюючи над ескізами майбутніх картин, натюрмортів, пейзажів малював на прольот з надією, що колись зможе зробити виставку своїх робіт та реалізувати себе як художника.

Здоров’я в нього було загублене ще в молодості,  частіше почав хворіти з 65 років, але продовжував ще більше працювати над удосконаленням себе як художника. Через кілька років Микола Йосипович переніс інфаркт міокарда, і до кінця свого життя бориться з недугою, та працює, працює, працює.

3 лютого 2006 року, в віці 79 років художник Вдовиченко Микола Йосипович пішов у вічність.

Всіх бажаючих запрошуємо на виставку картин

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь